Субстантиви з коренем псл. *kyp-, рефлекси псл. *kypмnьje/*kypjenьje, *kypмћь, *kypьnь, *kypмlь, *kypкtъkъ, *kypкtьnь / *kypкtьn'a, *kypкtjь(ka), *kypкtь, *nakypъ /*nakypь, представляють різні за своєю розповсюдженістю моделі, а також розрізнені формації, що відтворюють семантичний спектр твірних одиниць, виражаючи значення "кипіння", "окріп", "вир", "об'єкти білого кольору", "спека", "мороз", "негашене вапно", "нафта", "накип, осад" та ін. Рефлекси псл. *kypъtь позначають наріст на язику у тварин, обрубок, ніготь, можливо, не без паронімічного впливу з боку компонентів гнізда псл. *kup- .

Прикметники з коренем псл. *kyp- - це ад'єктивовані дієприкметники (псл. *kyp'кtjь-, *kypjкtjь-, *kypotj-, *kyp'otj-, *kypмlъ(jь)), а також власне ад'єктиви, псл. *kypivъ(jь) і *kypьlivъ(jь).

Псл. *kyprъ(jь) є віддієслівним ад'єктивом (заг.-слов.), енантіосемічна рефлексація якого мотивується образом сирого тіста: пор. семеми "пухкий" (стсл., зах.-слов., друс., укр.) і рос. киприяны "тісто, що не підійшло"; "гарний, ошатний" (болг., мак.) і "хворобливий, виснажений" < "брезклий" (влуж., нлуж.); пор. і чес. заст. kyprэ "палкий, щирий", блр. діал. кіпр "некастрований кабан", болг. кипря се "надиматися, напинатися". Субстантивні похідні від псл. *kyprъ у південно- та зах.-слов. (лужицьких) мовах відображають значення твірних, відтворюючи їх ареальний розподіл. В усіх мовних ареалах Славії фіксуються й різні фітоніми з цією основою, напр. укр. кипрій, пол. діал. kiprzyca, схв. kiprej, kiprovina.

Псл. *kvap- представляє інший, порівняно з псл. *kyp-, морфонологічний варіант кореня іє.*ku?фp- з подовженням о-вокалізму. Фактитив псл. *kvapiti, на відміну від псл. *kypмti, не є первинним вербативом, а має вторинний характер походження від іменника псл. *kvapъ, континуанти якого представлені в українській та деяких західнослов'янських мовах і в той чи інший спосіб мотивуються образом кипіння (укр. квап "поспіх; рідке тісто, рідка лемішка; гуща; корм для свиней з картоплі та борошна ", чес. kvap "поспіх; пух", пол. kwap "пух", ukwap "котяча лапка (рослина з покритим пушком листям)").

У прямих продовжень псл. *kvapiti (sк) (східно- та зах.-слов., стсл., слн.). провідним є семантичний варіант "поспішати"; унікальним є кашуб. pшekvapмic "переливатися через вінця". Ад'єктивні утворення з коренем псл. *kvap- включають віддієслівні прикметники псл. *kvapьnъ(jъ) та псл. *kvapьlivъ(jь) і формації дієприкметникового характеру, що представлені у східно- й зах.-слов. мовах та поділяють загальну рису швидкості.

Псл. *kopъtь, субстантив із суфіксом -ъtь, генетично пов'язаний з іє. *ku?ep- / *ku?фp- / *ku??p-, є результатом суфіксальної розбудови первісного, ймовірно, діалектного, кореневого імені псл. *kopъ з обмеженою рефлексацією (чес. kop "сажа, кіпоть", рос. коп "дим"); має відповідники у східно- та зах.-слов. мовах, напр., рос. копоть "сажа; (діал.) дрібний сніг; туман, який ускладнює видимість". Рос. діал. арх. копоть "прудкість (коня)" й укр. копотіти "швидко бігти" та рос. копотеть "тс." пов'язуємо з даним гніздом через властиву термічній лексиці рису "інтенсивність" і уявлення про летючість, швидкість диму (пари). До цього макрогнізда відносимо й ряд слів на позначення безсніжних (із розіпрілою землею) місць (пол. kopno "земля, не покрита снігом", укр. копінь "тс.", кіпний (кіпна дорога "брудна від розталого снігу"), генетично пов'язуючи їх із дієсловами слн. kopйti "пріти (про борошно і под.)", kopiti se" паритися", але не відкидаючи можливості одночасної паронімічної взаємодії з псл. *kopati "копати".

До вторинних одиниць, утворених від псл. *kopъtь, належать псл. *kopъtьnъjь, статальне й фактитивне дієслова псл. *kopъtмti і *kopъtiti (sк) та їх продовження із семою "інтенсивність процесу" (укр. докіптити "дослідити", рос. коптеть "довго й терпляче щось робити", копотуха "хазяйновита й ощадлива господиня", копотиха "допомога дівчат і жінок під час тіпання льону", болг. коптя "терпіти", мак. докопчува "схоплюватися", схв. ктптети "скніти, старатися").

Іменник псл. *koprъ реконструюється як назва кропу пахучого (Anethum graveolens L.); східнослов'янські атестації свідчать і про псл. *kropъ. Вони пов'язуються з іє. *ku?ep- / *ku?фp- / *ku??p- "парувати, випускати дух, пахнути". Сюди ж належать і назви рослини Urtica, що виводяться з псл. *kopriva; зв'язок останнього з псл. *koprъ (назвою пахучої рослини) встановив ще Ф.Міклошич; обґрунтоване припущення про вплив із боку слів типу кропити та окріп (В.Махек, В.Меркулова) не примушує відкинути більш ранньої версії. Таким чином, убачаємо тут взаємонакладання впливів кількох мовних одиниць, що вирізняються матеріальною подібністю (k-p-r, k-r-p) і вираженням неоднакових мотиваційних ознак, здатних, проте, забезпечувати номінацію того самого денотата.

Серед похідних згадаємо стчес. kopшivим, чес. kopшivnнk, пол. koprzywnik, pokrzywnik, блр. діал. крапіўнік, які позначають байстря (пор. пол. їegawnik "тс." < їegawka "кропива"): хащі кропиви були притулком для закоханих..

Спільним для продовжень псл. *koprъ і. *kopъtь є мотивація за їх посередництвом назв пташок пол. kopciuch "горихвістка" (пор. аналогічну внутрішню форму слц. dymochvost "тс."), укр. кропив'янка "славка", діал. покривник "тс.", підкропивник "Silvia communis", рос. крапивник "Motacilla troglodytes".

Розділ 5. "Структурно-типологічна характеристика слов'янських історико-етимологічних гнізд зі спільним вихідним значенням високотемпературного процесу (гнізда псл. *pek-, псл. *vо?r-/*vф?r-, псл. *kyp-/*kvap-/*kop- на тлі гнізд псл. *gф?r-/*юз?r-, псл. *юз?g-/*юо?g-, псл. *pel- /*pф?l-)" присвячено цілісній зіставно-типологічній характеристиці усієї дослідженої групи гнізд; при цьому з метою отримання ширших узагальнень було використано матеріали, пов'язані з групою слов'янських гнізд зі спільним значенням горіння. Ці групи є спорідненими семантично, бо їхні етимони поділяють вихідне значенням високотемпературного процесу, але корені псл. *gф?r-/*юз?r-, *юз?g-/*юо?g-, *pel- /*pф?l- позначають горіння як таке, а не термічний вплив у культурно-адаптованому та функціонально-орієнтованому вигляді (джерелом цього впливу, особливо в історичній перспективі, виступає саме вогонь). Гнізда розрізняються за наявністю морфонологічних різновидів кореневої морфеми: найбільш гомогенним, однорідним є гніздо псл. *pek-; найбільшу варіативність натомість мають корені псл. *vьr-/vir-/ver-/vor-/var- і *ћьg-/ћig-/ћeg-/ћag-. Конституенти кожного гнізда обох груп поділяються на два типи формацій: до першого належать первинні дієслова (псл. *ћerмti (*ћerti), *ћegti, *polмti, *pekti, *vьrмti, *vorмti, *kypмti, *kypiti) та кореневі субстантиви, другий представляють похідні від утворень першої групи іменники та прикметники, а також відсубстантивні та відад'єктивні дієслова. (псл. *gorмti (*gorti), *goriti, *gorati, *garati, *ћarмti/*ћalмti, *ћьgati, *ћigati, *ћegati, *ћagati, *ћьgnoti, *ћegosati, *ћegriti, *ћegliti, *paliti, *polati, *palati, *plмti, *variti (sк), *varivati, *virмti, *virati, *virovati, *kypnoti, *kyprмti, *kvapiti, *kopъtмti, *kopъtiti). Одні з них являють собою ітеративи на -ati, часом із аблаутними варіантами основ, інші є експресивними формаціями, ще інші утворені за допомогою елементів-поширювачів основ, приміром, -r-, -l-; деякі походять від дієслівних основ через іменний ступінь. Серед первинних дієслів псл. *ћerмti, *polмti, *vьrмti, *vorмti та *kypмti є статальними й відповідно неперехідними, a *ћegti та *pekti - первинними каузативами (рефлекси останніх евентуально виявляють і статальне використання); виникають окремі вторинні каузативи (*goriti "палити").

Деякі дієслова реконструюються зі значенням, більш-менш опосередковано співвіднесеним із вихідною семантикою етимона (*kyprмti "рости, підходити (про тісто)", *kypriti "робити пухким, м'яким (зокрема про землю)", *kvapiti "кипіти; інтенсивно рухатися"). Продовження власне "термічних" вербативів виражають і такі динамічні ознаки, в яких джерелом високотемпературного впливу виступає не лише вогонь у його стихійному чи утилітарному різновидах, але й інші джерела, фізіогенні (напр., сонце) й антропогенні. Для дієслів горіння властиві такі вторинні "технологічні" семантичні різновиди: "горіти (спалювати) для отримання тепла й світла"; "випалювати ліс для одержання орної землі", "виготовляти деревне вугілля", "добувати дьоготь", "виготовляти спиртні напої", "спалювати тіла померлих", "мітити випалюванням предмети, дерева, худобу", "гасити вапно". Слов'янські кореляти псл. *pekti, виявляючи здатність позначати печіння, варіння, смаження й готування їжі взагалі, тяжіють до вираження дії сухого тепла (і нагрівання з жиром), а рефлекси псл. *variti найпослідовніше позначають нагрівання рідини (для приготування їжі та отримання різних субстанцій). Відповідники псл. *kypмti та *vьrмti поєднують лексико-семантичні варіанти "кипіти" й "бурхати, вирувати" (другий сприймається як образна видозміна першого), позначаючи на південнослов'янському терені й процес ферментації вина. "Термічні" варіанти дієслів обох гнізд виявляють деякі збіги: значення "засмагати на сонці" у рефлексів псл. *pekti (sк), *gorмti, *paliti (sк); "мати хворобливий стан з підвищеною температурою" у рефлексів псл. *variti, *vьrмti, *gorмti, *paliti; "викликати опіки на шкірі", "випалювати скляні й керамічні вироби", "виготовляти цеглу, черепицю", "варити смолу", "випалювати, гасити вапно", "виготовляти міцні напої", "катувати вогнем", "лікувати теплом, струмом" у континуантів дієслів псл. *pekti, *variti, *ћegti, *paliti.

На загал проаналізованим дієсловам властива багатозначність; зокрема, вони здатні виходити за межі "термічної" семантики; ця остання виявляє багатогранну смислову зарядженість, виступаючи в ролі внутрішньої форми розгалужених систем "позатемпературних" похідних значень, які виявляють низку типових схем розвитку, зафіксованих щонайменше у двох гніздах, належних до обох гніздових груп чи однієї з них або ж до макрогнізда (з евентуальною диференціацією та конкретизацією твірної й похідної семантики, а також із різним ареальним поширенням). Одні з цих семантичних варіантів ("гнити", "псуватися від морозу", "тверднути", "бити", "поспішати", "зазнавати болю", "ображати" тощо) залишаються у сфері позначень матеріальних явищ (носіями відповідних динамічних ознак можуть бути неживі предмети, об'єкти живої природи і людина). Інші входять у сферу емоційно-етичної семантики, пор. моделі "горіти, пекти, варити" > "сумувати, псуватися (про настрій)", "горіти, пекти" > "хвилюватися, опікуватися". Між гніздами з семантикою функціонально спрямованого термічного впливу та семантикою горіння існує диференціація: дієслівні конституенти других переважно позначають відповідні афективні стани як позитивно конотовані чи оцінно амбівалентні, а семантичні різновиди культурно маркованих дієслів тяжіють до представлення феноменів із негативною конотацією. По лінії семантичних рубрик, пов'язаних із людськими стосунками, розподіл позитивної та негативної маркованості виявляється прямо протилежним.

Низка мовних і позамовних показників, зокрема таких, як архаїчний характер відповідних одиниць та денотатів тощо, дає вагомі підстави співвідносити деякі з цих переходів (приміром, "горіти" > "гнити", "горіти, пекти" > "бити") з праслов'янським періодом. Існує чимало семантичних різновидів, зафіксованих лише в окремих гніздах; їхня мовна поширеність також буває різною, але здебільшого обмеженою. Ступінь унікальності семантичного розвитку теж може бути різним, напр., "світитися" є типовим для більшості аналізованих гнізд, але співвіднесеність цього процесу з блискавкою спостерігається лише в гнізді псл. *pal-, із місяцем - у гнізді *pek-, із зірками - в гнізді *kyp-. Рефлекси дієслів культурно маркованої термічної семантики виявляють більше випадків індивідуальної значеннєвої еволюції.

Більшість реконструйованих ад'єктивів, що входять до складу обох груп гнізд, становлять суфіксальні девербативи. Деякі із суфіксів (-iv-, -ъn-) фіксуються в межах кожного з досліджуваних гнізд, вживання інших (напр., -av-, -ъk-, -liv-, -иiv-, -ist-) виявилося обмеженим або й навіть одиничним (-r- в *kyprъ(jь)).

Для досліджених дієслівних коренів є характерною нерівномірна їх сполучуваність із наведеними формантами: ширша у коренів псл. *var-, *gor-, *ћar-, *ћeg-, *pal-, вужча у решти. Всередині окремих гнізд також встановлюється різна ареальна поширеність деяких типів ад'єктивних дериватів. У межах усіх гнізд виділяються прикметники, що утворилися шляхом ад'єктивації активних дієприкметників теп. ч. (цей процес, розпочавшись, імовірно, у праслов'янський період, продовжувався з різним ступенем інтенсивності в окремих слов'янських мовах), причому відкаузативні рефлекси відрізняються від статальних рефлексів більшою насиченістю відповідної ознаки (пор., напр., укр. гарячий - пекучий, пол. gor№cy - pal№cy); лексико-семантичні варіанти ад'єктивів є різною мірою співвідносними з прямим термічним значенням, а також і з переносними різновидами твірних одиниць; тут існують і випадки більш-менш ізольованого характеру ("білий", "чорний", "пістрявий", "м'який, пухкий", "ніздрюватий", "легкий", "несподіваний", "старий", "гарний, чепурний", "багатий, надмірний" та ін.). Деякі суфікси виявляють словотвірно-семантичну спеціалізацію.

Субстантиви становлять найчисленнішу групу в межах окремих гнізд і в їх сукупності, включаючи кореневі й афіксальні субстантиви, мотивовані дієсловами (здебільшого), ад'єктивами й іменниками, й групуючись довкола ряду семантичних рубрик, у цілому відтворюючи відповідні різновиди твірних чи співвідносних одиниць. Певні рубрики виявляються спільними для всіх гнізд; значно більша їхня кількість є властивою лише для одного з двох гніздових угруповань. Назви спеки (одна з найтиповіших рубрик) виявляють різні дериваційні моделі, при цьому немає жодної, однаково властивої всім слов'янським мовам, що свідчить про діалектний характер відповідних праформ. Істотна група кулінарних назв найширше представлена у гніздах *pek- та *var-; профілюючими тут є похідні від псл. *peиivo й *varivo (найменування процесів приготування страв, сировини й харчових виробів); розширені афіксальними елементами основи псл. *реиеп- та *varen- (серед перших назви випічки й м'ясних страв та рефлекси псл. *реиепь(-ka) з вторинним значенням "iecur"), найменування окропу, спиртних напоїв. Значно рідшими є назви органічних і технічних речовин (смоли, вапна, нафти, болотяного залізняку, кам'яної солі, глини, піску, сажі). Різні за часом та поширеністю утворення назви інструментів і пристроїв притаманні обом гніздовим угрупованням (головно гніздам псл. *var- і *pek- та *юз?g-/*юо?g-); особливе місце належить позначенню печі, що, виникнувши як функціонально вмотивована назва місця (спершу фізіогенного, а потім антропогенного) для вогнища, стало підґрунтям назв об'єктів не лише пов'язаних із піччю, а й, причому раніше, суто природних (печер, скель). Типологічною особливістю групи гнізд зі значенням горіння є терміни підсічно-вогняного (вирубного) господарства, що позначають також і болото, луку; ці останні семеми є спільними для обох груп. Для гнізд псл. *var-/*vьr- та *kyp- типовим є позначення гідрооб'єктів, умотивованих значенням "вирувати; текти", евентуально "кипіти"; семантична риса тепла реалізується й у деяких "неводяних" назвах місць із цими коренями. Типовими (передусім для гнізд із семантикою горіння) є назви рослин (кропиви, гірчиці, горицвіту, зніту тощо), що мотивуються смаком, характером тактильного відчуття, забарвленням, запахом і под.; назви грибів мотивуються їх використанням як печеної страви (рефлекси псл. *peиerъka, *peиerica, *peиur(ъk)a) і як трута (укр. жагва, пол. їagiew і т.д.), подібністю за формою (укр. печіночник) та кольором чи за місцем (укр. пожарниці). Провідною мотиваційною ознакою для назв птахів є кольористична; певні орнітоніми та іхтіоніми мотивуються назвою печери. Субстантиви відтворюють і перехід від навколишнього світу до людини. Спільним (щоправда, різною мірою) для іменників усіх гнізд є назви хвороб та їх симптомів (укр. запалення, пол. kipry "кон'юнктивіт", слн. vreсe "тиф", пол. zgorzel "гангрена", рос. діал. жегуха "кропивниця", пол. pіonica "скарлатина" тощо). Важливою для гнізд із коренями псл. *pek-, *gor-, *ћьg-, *var- є група назв негативних станів людської психіки (рефлекси псл. *реиаlь у східно- й півд.-слов. мовах; укр. горе, болг. гореч, рос. діал. жгода, слц. ћehra "обман", болг. жиг "сум, нещастя", слц. var, vara "нервовий стан, роздратованість", болг. діал. възвара "хвилювання" і под.). Вирізняється низка похідних від псл. *pekti sк "турбуватися": псл. *рeиеnьjе (рос., пол.), псл. *peиa ( рос., блр., пол., чес., влуж., нлуж., слн.) тощо.

Висновки

1. Основним і вихідним завданням гніздового підходу є генеалогічна класифікація лексики, оскільки лексичні гнізда в будь-якому своєму різновиді (історико-етимологічному, історико-дериваційному, словотвірному) становлять угруповання генетично споріднених словесних одиниць. Виконання цього завдання у повному обсязі, тобто поділ відповідного лексичного інвентарю між гніздами (за винятком генетично ізольованих лексем) природно пов'язувати з лексикографічними джерелами, натомість на долю (індивідуальних) монографічних праць залишається розгляд одного чи принаймні декількох гніздових утворень.

2. Якщо пов'язувати конкретний вияв мовного існування з рівнем ідіолектів, то в такому разі гнізда, співвіднесені з ідіомами вищих рівнів, неминуче матимуть абстрактний характер. Тим більше це стосується історико-етимологічних гнізд, які розглядаються на матеріалі не однієї мови, а цілої групи споріднених мов: такі гнізда є діаглотичними, діахронічними та діатопічними, а також і діациклічними (тобто належними до різних культурно-історичних циклів). Ця абстрактність гнізд не стає на заваді їхній онтологічній реальності. Гніздова класифікація лексики, тобто її розподіл між гніздами та всередині цих останніх, спирається на реальні, а не умовно відібрані критерії у відповідності з тим, що словесні гнізда, як і будь-які інші генетичні структури, є у високому й навіть найвищому ступені природними мовними формаціями.

3. Як гніздова класифікація словникового складу в цілому, так і окреслення меж та структури окремо взятого гнізда дає змогу простежити й відтворити дійсну картину історичної еволюції й функціонування конкретного кореня та слова як породжувальної одиниці. Унікальність евристичних можливостей, що їх надає гніздовий підхід у порівняльно-історичній лексикології, розкривається у протиставленні одиничності конститутивного для гнізда утворення, тобто кореневої морфеми, з одного боку, та вимоги по можливості якнайповнішого чи принаймні послідовного врахування та висвітлення лексичної, лексико-дериваційної та лексико-семантичної реалізації цієї морфеми за сукупністю релевантних параметрів, з іншого. Конструюючи генетичне гніздо як цілісну й водночас поділену на складники системну формацію, котра є належністю різних мовних ідіомів, від наймасштабніших до ідіолектів, і водночас існує понад часовою плинністю та змінністю й понад межами ареалів та сфер цих останніх, - відтворюючи таке узагальнене й, з іншого боку, конкретне, глобально цілісне й водночас внутрішньо різноманітне системне угруповання мовних одиниць, фахівець-філолог отримує можливість побачити роботу творчого механізму мови як суверенного партнера людини у процесах інтелектуального засвоєння дійсності.

4. Завдання встановлення складу й структури гнізда, визначальне для будь-яких праць, здійснюваних у рамках гніздового підходу, у компаративістичних студіях набуває особливого значення як таке, що є підпорядкованим більш загальній меті відтворення єдності та змінності гнізда у часі й просторі, у його різномовних і різнокультурних проявах, зокрема, в ареальних зв'язках рефлексів та їхнього прамовного підґрунтя. Простежуючи життя давніх коренів у паростках і розгалуженнях похідних, відтворюючи їхню первісну багатозначність, ми відтворюємо й ту первісно задану перспективу сприйняття й осягнення дійсності, яка знаходить свій вияв в аналізованих утвореннях. Відновлюючи єдність гнізда, фіксуючи чи реконструюючи метаморфози первісної одиниці на подальших ступенях її дериваційного й семантичного розвитку, зокрема, пов'язуючи деетимологізовані, позірно генетично ізольовані й масивні утворення з їхнім твірним підґрунтям, ми бачимо, як відображається праформа у своїх безпосередніх та опосередкованих континуантах, у який спосіб залишається одиниця історично тотожною своєму першообразу, визначаючись ним й у свою чергу визначаючи свої подальші втілення.

5. Явищем, до певної міри співвідносним із семантичною еволюцією етимона у похідних одиницях, є варіативність ономасіологічного використання формальних дериваційних моделей. Трапляється так, що ці значеннєві варіанти виявляються рознесеними між різними ідіомами, у межах яких відповідні слова виступають як однозначні (історико-етимологічне витлумачення подібних випадків передбачає оцінку можливості віднесення до рівня праслов'янської мови не лише реконструйованої праформи як такої, а й тих чи інших семантичних різновидів її континуантів).

6. Залучення до розгляду не одного, а відразу кількох історико-етимологічних гнізд, споріднених у плані свого вихідного значення, є врешті-решт зумовленим саме міркуваннями, пов'язаними власне з таким інтегральним баченням семантики гнізда. Тут, однак, пошуки єдинороздільної смислової цілісності набувають ще масштабнішого характеру, а спостереження й висновки, зроблені у комплексному компаративно-типологічному евристичному контексті, є ще ширшими й водночас конкретнішими, а також доказовішими. Вивчення гнізд із близькозначними (семантично близькоспорідненими) коренями ставить складніші завдання, ніж дослідження гнізд із синонімічними (семантично тотожними) етимонами, оскільки різниця у співвідношеннях між вихідними кореневими елементами відображається й у різниці співвідношень, зокрема взаємодії, між належними до різних гнізд вторинними утвореннями.

7. Для гнізд із синонімічними етимонами характерним є ідентичне функціонування коренів у ролі внутрішньої форми й, отже, широко розповсюджений паралелізм семантичного розвитку та, як його наслідок, синонімія одно-, а також і різногніздових похідних, через що протиставлення цих останніх може набувати характеру додаткової міжідіомної дистрибуції (тобто такої, коли в якомусь одному ідіомі (провідним) засобом вираження відповідного значення є лише одна з семантично еквівалентних одиниць, а в іншому - інша). Альтернативою такому співвідношенню є спеціалізація і відтак диференціація спільного значення.

8. Натомість взаємообмеження, взаємодоповнення й взаємоконкретизація, що спостерігаються в стосунках між гніздами із близькозначними етимонами, реалізуючись у відношеннях значеннєвої еквівалентності, відбуваються і в межах певних ширших, абстрактніших семантичних та логіко-поняттєвих категорій шляхом диференційованого вираження цих останніх. І хоч синонімія тут також є, міжгніздовий паралелізм у розвитку вторинних формацій яскраво виявляється у формі ширшої аналогії, а не тотожності значень; водночас він може охоплювати як різнокореневі утворення, так і утворення з варіантними коренями, належні до різних гнізд у межах макрогнізда.

9. Збіги й розбіжності в семантичній структурі досліджених гнізд є пов'язаними з характером відповідних етимонів та вихідних для гнізд лексичних одиниць, а також із діалектним членуванням праслов'янського мовного ареалу та з амбівалентністю, зокрема аксіологічною, тієї ролі, яку відіграють вогонь і тепло та співвідносні з ними реалії і яку відображає багатозначність ряду конституентів гнізд. Фіксація спільного у структурі й розвитку семантично пов'язаних гнізд зумовлює й необхідність виявлення їхньої характерологічної специфіки: так, гніздо з коренем псл. *pek- базується на ідеї сухого жару, що ж до решти аналізованих гнізд, то вони в той чи інший спосіб первинно співвідносяться з рідиною.

10. Індивідуальна специфіка проаналізованих гніздових утворень виявляється пов'язаною і з формальною гомогенністю чи, навпаки, варіативністю генетичного первісного компонента гнізда, що у свою чергу відображається в гомо- та гетерогенності самого гнізда, у відсутності чи наявності в його первинній зоні кількох гніздових угруповань, зосереджених довкола кореневих варіантів. Перший випадок представлений гніздом псл. *pek-, яке відзначається "щільністю" своєї семантичної структури, її майже суцільною орієнтованістю на специфічно людський світ, на середовище, творцем та центром якого є сама людина. Натомість до другого випадку належать макрогнізда псл. *vо?r-/*vф?r- та псл. *kyp-/*kvap-/*kop-, для яких є характерною "багатовекторність" семантичної структури. Макрогніздо псл. *vо?r-/*vф?r-, при своїй загальній спрямованості на позначення об'єктів та явищ, пов'язаних із рідиною, водночас виявляє співвіднесеність гнізд-складників відповідно з фізіогенним та антропогенним довкіллям. У макрогнізді псл. *kyp-/*kvap-/*kop- риси, присутні у синкретичному образі кипіння, по-різному і, крім того, різною мірою відтворюються семантичними домінантами відповідних гнізд, даючи в результаті найбільшу серед усіх досліджених у праці гнізд семантичну різнорідність твірних та похідних.

11. Гетерогенність гнізд водночас може співіснувати з синонімічним зближенням та семантичним паралелізмом утворень з альтернативними коренями (не кажучи вже про синонімію та значеннєву подібність однокореневих дериваційних різновидів).

12. Можна констатувати, що спільним для всіх трьох описаних (макро)гнізд, є загальний напрям семантичної еволюції від природи до людини, від природного до синтетичного середовища, від царини матеріальних явищ до сфери, пов'язаної з внутрішнім світом людини (цю загальну скерованість супроводять, проте, спорадичні явища протилежної орієнтації, такі, як мотивація назв суто природних об'єктів за допомогою культурно маркованих найменувань тощо); цікаво, що у слів з морально-етичної сфери від коренів культурно маркованого термічного впливу ця конотація є здебільшого негативною, на відміну від лексем із коренями з первісною семантикою горіння.

13. Структурно-семантичні стосунки між гніздовими конституентами виявляють такі загальні типи, як стосунки за подібністю/суміжністю, стосунки генералізації/конкретизації тощо. Водночас трапляються випадки множинної екстралінгвістичної мотивації, приклади різної, прямої чи опосередкованої і навіть і подвійної співвіднесеності зі змістом твірної основи і т.д..

14. Максимально послідовне проведення засади системності у висвітленні близькозначних історико-етимологічних гнізд вимагає, крім їх суто генетичної та зіставно-типологічної характеристики, також й урахування відношень синонімії (близькозначності), антонімії та паронімії між ними та їхнім внутрішньосистемним оточенням. Такий аспект розгляду виходить за межі даної праці (а можливо, й індивідуальних досліджень взагалі як такий, що вимагає великих колективних зусиль). Проте в нашій роботі питання про взаємовідносини гнізда та його мовного середовища розглядається у зв'язку з випадками взаємопроникнення гнізд з омонімічними коренями, прикладами суміщення та взаємодії матеріально подібних різно-, а також й однокореневих, але різногніздових (у межах спільного макрогнізда) лексем і, нарешті, у стосунку до випадків вторинного паронімічного внутрішньо- чи зовнішньогніздового переосмислення. Деякі такі випадки, пов'язані з конституентами гнізд псл. *vо?r-/*vф?r- та псл. *kyp-/*kvap-/*kop-, може, слід розглядати як свідчення генетичної спорідненості на глибших хронологічних зрізах.

15. Гніздовому підходові до вивчення генетичних гнізд є притаманними як ретроспективний, так і проспективний погляди на досліджуваний матеріал. Висвітлення гніздових угруповань з етимонами, належними до праслов'янського рівня, є підпорядкованим завданню реконструкції та аналізу лексичної системи праслов'янської мови як підґрунтя сучасних слов'янських мов (було реконструйовано близько 250 пралексем). Але водночас ці формації постають перед нами у своїй зверненості до майбутнього, даючи уявити й передбачити шляхи подальшого розвитку лексики слов'янських мов.

Результати дослідження викладено в таких публікаціях

Слов'янська лексика в історико-етимологічному висвітленні (Гніздовий підхід): Монографія. - К., 2003. - 480 с.

Реконструкція внутрішньої форми лексичних реліктів праслов'янської доби у галузі підсічно-вогняного господарства // Мовознавство. - 1991. - № 6. - С. 25-30.

Z historii niektуrych terminуw prasіowiaсskich z zakresu gospodarki їarowej // Wariancja w jкzyku. III Opolskie Spotkania Jкzykoznawcze. - Opole: WSP, 1991. - S. 217-221.

О.О.Потебня і проблеми паралелізму в історичній семасіології // О.О.Потебня і проблеми сучасної філології. - К.: Наук. думка, 1992. - С. 140-149.

До проблеми дослідження лексичних взаємозв'язків слов'янських мов // Мовознавство. - 1994. - № 6. - С. 53-60.

Суфіксальні похідні назви кулінарних виробів із коренем псл. *pek- у слов'янських мовах // Український діалектологічний збірник: Кн. 3: Пам'яті Тетяни Назарової. - К.: Довіра, 1997. - С.258-267.

Ішла дівка яриною - ярина мріє…(до етимології слів з коренем яр-) // Культура слова. - К., 1997. - Вип. 50. - С. 61-66.

Етимологічно-гніздовий підхід до вивчення слов'янської лексики (до семантики східнослов'янських рефлексів псл. *pekti) // Східнослов'янські мови в історичному розвитку: Зб. наук. праць, присвячених пам'яті проф. С.П.Самійленка. - Запоріжжя: ЗДУ, 1996. - Ч. 1. - С. 53-56.

Компаративно-зіставне дослідження слов'янської лексики у контексті етимологічних гнізд із близькозначними коренями // Мовознавство. - 1998. - № 2-3 (ХП МЗС. Доповіді української делегації). - С. 168-179.

"Піч" та "печера": до взаємозв'язку реалій та їх позначень у слов'янських мовах // Мова і культура. - К.: Вид. дім Дм.Бураго, 2000. - Вип. 2. - Т. 1. - С. 309-313.

До питання про розвиток псл. *pektь у слов'янських мовах та діалектах // Kontakty jкzykowe polszczyzny na Pograniczu Wschodnim: Prace ofiarowane Profesorowi Januszowi Riegerowi. - Warszawa: Semper, 2000. - S. 37-47.

До етимології слов'янської назви гриба печериці // Мова і культура. - К.: Вид. дім Дм. Бураго, 2000. - Вип. 1. - Т. 2. - С. 239- 242.

"Рух" і "тепло": до семантичної реконструкції псл. *kypмti // Мова і культура. - К.: Вид. дім Дм. Бураго, 2001. - Вип. 3. - Т. 3. - С. 241-246.

Про теоретико-методологічні засади застосування гніздового методу в етимологічних дослідженнях О.С.Мельничука // Мовознавство. - 2001. - № 6. - С. 50-57.

Деякі риси семантичного розвитку псл. *pekti у слов'янських мовах // Вісник. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - К.: ВПЦ Київський університет, 2001. - Вип. 11. - С. 67-70.

Слов'янські назви предметів кухонного інвентарю з коренем псл. *var- // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. - К.: Видавничий центр КНЛУ. - 2001. - Вип. 7. - С. 305-309.

Географічні найменування у семантичній структурі етимологічних гнізд із загальним термічним значенням // Наукові записки. - Серія Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - Вип.37. - С. 79-81.

Із досвіду вивчення тематичних груп слів у контексті історико-етимологічних гнізд // Мова і культура. - К.: Вид. дім Дм. Бураго, 2002. - Вип. 4. - Т. ІІІ/2. - С. 166-173.

Від природи до людини: смислова динаміка праслов'янських основ *vьrotj-, *vьrкtj- та їх континуантів // Мова і культура. - К.: Вид. дім Дм. Бураго, 2002. - Вип. 5. - Т. ІІІ/2. - С. 231-239.

До питання про характер псл. *kypмti: реконструкція на підставі прямих відповідників // Dzieje Sіowian w њwietle leksyki. Pamiкci Profesora Franciszka Sіawskiego. - Krakуw: Wydawnictwo UJ, 2002. - S. 107-113.

Слова зі значенням турботи, опіки у гнізді псл. *pekti // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. - Симферополь: Таврический национальный университет им. В.И.Вернадского, 2002. - № 32. - С. 238-240.

До питання про структуру історико-етимологічного гнізда псл. *kyp-: псл. *kyprъ(jь) та його континуанти в слов'янських мовах // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: ВПЦ Київський університет, 2002. - № 6. - Кн. 2. - С. 284-288.

Похідні з афективно-етичним значенням у гнізді псл.*pekti // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. - К.: ВПЦ Київський університет, 2002. - Вип. 1. - С. 209-213.

Мікрогніздо псл. *kopъtь у слов'янських мовах // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. - Вип. 9. - С. 402-408.

Проблеми компаративно-типологічного вивчення процесів формування та еволюції гнізд культурно маркованої слов'янської лексики // Мовознавство. - 2003. - № 2-3 (ХШ МЗС. Доповіді української делегації). - С. 127 - 137.

Контрастивний аспект у компаративних дослідженнях лексики: вторинні значення укр. варити на загальнослов'янському тлі // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. статей. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. - Вип. 6. - С. 198-204.

Деякі проблеми побудови курсу "Польський словотвір" // Відродження мов і культур західних та південних слов'ян в Україні. - К.: Вежа, 1995. - С. 135-140.

До етимології слов'янських назв із коренем псл. *vьr- // Матеріали міжнародної славістичної конференції пам'яті проф. К.Трофимовича. - Львів: Літопис, 1998. - Т.1. - С. 94-97.

К вопросу реконструкции праславянских адъективных образований // Вісник Київського інституту "Слов'янський університет". - 2000. - Вип. 8. - С. 85-91.

До проблеми семантичної реконструкції лексичних одиниць (на матеріалі континуантів псл. *kvapiti ) // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур: Пам'яті акад. Л.Булаховського. - К.: ВПЦ Київський університет, 2000. - С. 7-14.

Семантична структура континуантів псл. *vьreti у слов'янських мовах // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур: Пам'яті акад. Л.Булаховського. - К.: ВПЦ Київський університет, 2001. - Ч. II. - С. 163-174.

Кореневі субстантиви у гнізді псл. *vьr-/*var- // Наукова спадщина проф. С.В.Семчинського і сучасна філологія: Зб. наук. праць. - К: ВПЦ Київський університет, 2001. - Ч. 2. - С. 540-544.

До проблеми дослідження міжслов'янських мовно-культурних взаємин у гніздовому контексті // Владимир Иванович Даль и современные исследования : Сб. научн. работ. - К.: ВПЦ Київський університет, 2002. - С. 260-267.

Дериваційна характеристика деяких українських назв хатніх артефактів із коренем пек- на загальнослов'янському тлі // Актуальні проблеми українського словотвору: Зб. статей / За ред. В.Ґрещука. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - С. 190-201.

Семантика вогню в текстах Святого Письма та семантичні паралелі у слов'янській лексиці // Вісник Київського інституту "Слов'янський університет". - 2002. - Вип. 6. Філологія. - С. 313-321.

До історії та етимології праслов'янського архетипу *peиatь // Слов'янський вісник: Зб. наук. праць. Серія "Філологічні науки". - Рівне, 2003. - Вип. 3. - С. 135-140.

Значення словника Б.Грінченка для дослідження лексичної системи праслов'янської мови // Б. Грінченко: Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції, присвяченої 125-річчю від дня народження. - Ворошиловград, 1988. - С. 112-113.

Східнослов'янські позначення кропиви пекучої на загальнослов'янському тлі // Актуальные проблемы исторической лексикологии и лексикографии восточнославянских языков: Тезисы докладов. - Днепропетровск, 1988. - С. 49-51.

Структура етимологічних гнізд і проблема динамічних семантичних кореляцій // Семантика мови і тексту: Матеріали міжвузівської наукової конференції. - Івано-Франківськ, 1990. - С. 224-225.

Зіставно-семасіологічний аналіз у контексті етимологічного гнізда // Семантика мови і тексту: Матеріали міжвузівської наукової конференції. - Івано-Франківськ, 1993. - С. 134-135.

Семантична структура гнізда псл. *kyp- / *kvap- в українській мові // Актуальні проблеми українського словотвору: Матеріали ІІІ наукових читань, присвячених пам'яті проф. І.Ковалика. - Івано-Франківськ, 1995. - С. 142-143.

Зіставний аналіз у порівняльно-історичних студіях // Проблеми зіставної семантики: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - К., 1995. - С. 38-39.

До методології комплексного компаративно-типологічного вивчення слов'янської лексики // Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ ст.: Тези Всеукраїнської наукової конференції. - Львів, 1996. - С. 257-258.

Komparatywno-typologiczne badanie leksyki sіowiaсskiej w kontekњcie gniazd etymologicznych z pierwiastkami bliskoznacznymi // XII Miкdzynarodowy Kongres Slawistуw: Streszczenia referatуw i komunikatуw. Jкzykoznawstwo. - Warszawa: Energeia, 1998. - S. 344.

Анотація

Черниш Т.О. Компаративно-типологічне дослідження слов'янської лексики в контексті етимологічних гнізд із близькозначними коренями. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.03. - слов'янські мови. - Інститут української мови НАН України, Київ, 2003.

У дисертації здійснено комплексне компаративно-типологічне дослідження групи слов'янських історико-етимологічних гнізд, згрупованих довкола коренів із семантичною ознакою "(культурно засвоєний) високотемпературний процес" (псл. *pek-, псл. *vо?r-/*vф?r-, псл. *kyp-/*kvap-/*kop- ) і вживаних на позначення низки ключових культурних концептів. Розроблено теоретико-методологічні основи гніздового підходу, об'єктом якого виступають угруповання генетично споріднених слів зі значеннєво пов'язаними етимонами. Реконструйовано відповідний фрагмент лексико-дериваційної системи праслов'янської мови, простежено внутрішні та зовнішні (ареальні) особливості його еволюції в слов'янських мовах, реалізовано багатоаспектну структурно-типологічну характеристику розглянутої групи гнізд на тлі слов'янських гнізд зі спільним вихідним значенням горіння, встановлено основні моделі значеннєвого розвитку коренів із вихідною термічною семантикою.

Ключові слова: слов'янські мови, етимологія, діахронія, гніздо, корінь, реконструкція, континуант, дериват, семантика, типологія.

Аннотация

Черныш Т.А. Компаративно-типологическое исследование славянской лексики в контексте этимологических гнезд с относительно равнозначными корнями (псл. *pek-, псл. *vо?r-/*vф?r-, псл. *kyp-/*kvap-/*kop-). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.03. - славянские языки. - Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена комплексному компаративно-типологическому исследованию группы славянских историко-этимологических гнезд с корнями, объединенными ведущей семантической чертой "(культурно адаптированный) высокотемпературный процесс". Показана закономерность возникновения гнездового подхода к изучению лексики родственных языков в рамках общей тенденции сближения сравнительно-исторического и сопоставительно-типологического языкознания. Разработаны теоретические и методологические основы разновидности гнездового подхода, ориентированного на исследование совокупностей гнездовых группировок, объединенных общим значением или ведущей семантической чертой их этимонов.

В диссертации описана и проанализирована формально-деривационная и смысловая структура гнезд с корнями псл. *pek-, псл. *vо?r-/*vф?r-, псл. *kyp-/*kvap-/*kop-. Исследование проводилось одновременно в ретроспективном и проспективном плане. Путем последовательного учета и анализа всех доступных источников фактического материала был реконструирован объемный фрагмент лексико-деривационной системы праславянского языка, составляющий генетическое основание соответствующих гнезд, и раскрыты внутренне- и внешнеязыковые особенности его рефлексации; установлены особенности ареальной дистрибуции непосредственных континуантов и производных, в частности, ряд изоглосс, объединяющих рефлексы по определенным параметрам и их совокупностям. Исследованные в работе гнезда семантически противопоставляются как дифференцированные по агрегатному характеру термической среды (воздействие сухого жара - воздействие кипящей жидкости, чаще всего воды) и, в меньшем масштабе, по культурной маркированности. Они также различаются по характеру морфонологической вариативности их этимонов и, соответственно, по степени их гетерогенности, выражающейся в наличии в их структуре генетических гнезд более низких уровней обобщенности; поэтому генетические группировки вокруг корней псл. *vо?r-/*vф?r-, псл. *kyp-/*kvap-/*kop- квалифицируются как макрогнезда. В историко-деривационном плане в гнездах выделяются первичные лексические компоненты (глаголы и существительные) и значительно преобладающие производные элементы (вторичные глаголы различного происхождения, отглагольные и отыменные существительные и прилагательные; среди последних также адъективизированные причастия). Со степенью гетерогенности гнезда соотносятся и степень разнородности его семантики: гнездо псл. *pek- характеризуется в этом плане наибольшей "плотностью" семантической филиации исходного кулинарного значения корня; составляющие гнезда макрогнезда псл. *vо?r-/*vф?r- соотносятся соответственно с физио- и антропогенной средой, а в макрогнезде псл. *kyp-/*kvap-/*kop- семантические доминанты составляющих гнезд по-разному отражают черты синкретического образа кипения, результатом чего является наибольшая семантическая разнородность производящих и производных единиц. Структура трех гнезд отличается общей направленностью смыслового развития от природы к человеку, от естественной к синтетической среде, от материального к духовному (со спорадическими явлениями противоположного характера). Это отражается в семантической структуре первичных для гнезд глаголов; совокупность их производных в своих тематических категориях воспроизводит систему значений упомянутых производящих единиц, обозначая ряд ключевых концептов материальной и духовной культуры. Тематические рубрики производных субстантивов включают наименования кулинарных изделий (и некоторых других производимых веществ), кухонного (и другого технического) инвентаря, помещений для соответствующих производственных процессов, высокой температуры (жары, болезненного жара, жжения), растений и животных, элементов рельефа, в частности гидрообъектов, феноменов морально-этической сферы (эмоций, межличностных отношений и чувств) и др. В диссертации проанализированы также и другие релевантные связи и отношения, существующие в пределах отдельно взятых гнезд, а также между тремя гнездами и, наконец, между ними и некоторыми другими гнездами, в частности, семантически близкими к ним генетическими группировками с общим значением горения и гнездами с фонетически подобными (паронимическими) корнями; в частности, прослеживаются отношения большей или меньшей внутри- и межгнездовой синонимии и деривационной полисемии, равно как и соотношение синонимии и ареальной дистрибуции синонимических соответствий и деривационных типов и моделей. Установлен ряд историко-типологических моделей смыслового развития для корней с общим значением термического воздействия и со значением функционально ориентированного высокотемпературного процесса.

Ключевые слова: славянские языки, этимология, диахрония, гнездо, корень, реконструкция, континуант, дериват, семантика, типология.

Summary

Chernysh T.O. A comparative-typological study of Slavonic lexicon within the framework of word families with semantically related roots (Common Slavonic *pek-, *vо?r-/*vф?r-, *kyp-/*kvap-/*kop-). - Manuscript.

Dissertation submitted for Doctor of Sciences (Philology) degree: speciality 10.02.03. - Slavonic languages. - Institute of the Ukrainian Language at the National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 2003.

The dissertation subject matter is a unified comparative-typological exploration of a group of Slavonic word families with roots sharing the principal semantic feature "(culturally adopted) thermal process" and expressing a number of key cultural concepts. Theoretical and methodological foundations of a word family approach have been worked out focusing on genetically related word groups with semantically related etymons. A fragment of Common Slavonic lexico-derivational system underlying corresponding word families is reconstructed, and peculiarities of its language-internal and external (areal) of its evolution in Slavonic languages are established. The group of word families is characterized from a structural-typological viewpoint against the background of Slavonic word families with the common initial meaning of burning. A number of models of sense development of roots with initial thermal meaning are found.

Key words: Slavonic languages, etymology, diachrony, word family, root, reconstruction, continuant, derivative, semantics, typology.

Размещено на Allbest.ru