Розвиток зв’язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту
Теоретичне обґрунтування, створення та експериментальна перевірка методики розвитку російського зв’язного мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту. Дидактичні основи формування мовленнєвих умінь учнів.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.07.2014 |
| Размер файла | 139,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Херсонський державний університет
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО РОСІЙСЬКОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ 5-Х КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ РОБОТИ НАД ВИРАЖАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
13.00.02 - теорія та методика навчання (російська мова)
Резніченко Наталя Олександрівна
Херсон - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Херсонському державному університеті Міністерства освіти і науки України
Науковій керівник - доктор педагогічних наук, професор
Михайловська Галина Олександрівна,
Херсонський державний університет,
завідувач кафедри слов'янських мов та
методик їх викладання.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Статівка Валентина Іванівна
Сумський державний педагогічний університет
імені А.С.Макаренка, завідувач кафедри
загального та російського мовознавства;
кандидат педагогічних наук
Курінна Алла Феліксівна
Запорізький обласний інститут післядипломної, педагогічної освіти, старший викладач кафедри
теорії та методики виховання.
Захист дисертації відбудеться “25” квітня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.053.01 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27 (ауд. 256). (зал засідань).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету (73000, м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27).
Автореферат розісланий “21” березня 2008 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
М.В.Бухтій
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми визначається сучасним осмисленням проблем мовної освіти та їх реалізації в загальноосвітній школі, що зумовлює підвищення теоретичного і методичного рівнів навчання мов, у тому числі й російської.
У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, Державному стандарті базової і повної середньої освіти, Концепції мовної освіти 12-річної школи акцентується увага на необхідності формування духовно багатої особистості, розвитку творчого потенціалу учня, підвищення його мовленнєвої культури.
Відповідно до цих вимог пріоритетним напрямом у навчанні російської мови в школах з російською мовою викладання є розвиток усного і писемного мовлення учнів.
Проблема розвитку мовлення учнів не нова в науковій парадигмі, їй присвячені наукові дослідження в галузі лінгвістики, психології, психолінгвістики, лінгводидактики.
У фундаментальних працях О.Д.Алфьорова, М.Т.Баранова, К.Б.Бархіна, Ф.І.Буслаєва, В.А.Добромислова, Т.О.Ладиженської, О.М.Пєшковського, І.І.Срезнєвського В.Я.Стоюніна, В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського та інших учених визначено загальні принципи методичної системи, спрямовані на формування мовленнєвих умінь учнів, розкрито найважливіші закономірності розвитку мовлення.
Останнім часом проблема розвитку зв'язного мовлення учнів розглядається з таких позицій: психологічні засади розвитку мовлення школярів (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, М.І.Жинкін, І.О.Зимня, Г.С.Костюк, Н.Э.Миропольська, С.Л.Рубінштейн та ін.); розробка мовного компоненту загальноосвітньої підготовки учнів (О.М.Біляєв, М.С.Вашуленко, Л.В.Вознюк, Є.П.Голобородько, О.М.Горошкіна, М.Б.Гульчин, І.П.Ґудзик, Л.В.Давидюк, В.О.Корсаков, Л.І.Мацько, Г.О.Михайловська, Н.А.Пашківська, М.І.Пентилюк, К.М.Плиско, В.І.Статівка, О.Н.Хорошковська та ін.); використання учнями виражальних засобів мови в усному та писемному мовленні (К.Б.Бархін, В.О.Добромислов, С.М.Іконников, В.І.Капінос, Р.М.Нефьодова, Г.В.Пархоменко, П.С.Пустовалов, М.О.Рибнікова, М.С.Рождественський, Г.П.Соколова, Л.П.Федоренко та ін.); інтеграція лінгвістичного та літературознавчого підходів до вивчення мовних засобів художнього тексту на уроках російської мови (А.І.Власенков, А.Д.Дєйкіна, Н.А.Іпполітова, С.І.Львова, Т.М.Пахнова, М.М.Шанський та ін.); комунікативно-діяльнісний та текстоцентричний підходи до навчання учнів зв'язного російського мовлення (О.С.Антонова, Н.І.Демидова, Н.А.Іпполітова, В.І.Капінос, Т.С.Кудрявцева, Т.О.Ладиженська, М.Р.Львов, Т.М.Пахнова, Н.А.Пльонкін, Н.П.Шульгіна та ін.); визначення основних структурних компонентів мовної освіти в країнах СНД (О.О.Бистрова, В.І.Капінос, О.Ю.Купалова, П.А.Лєкант, М.Р.Львов, Т.Г.Рамзаєва, М.М.Шанський).
Зазначимо, що в дисертаційних дослідженнях розглядалися окремі аспекти роботи над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської та української мов, а саме: формування творчого ставлення до слова в молодших школярів емоційно-експресивними мовними одиницями (О.Б.Орлова); лексико-фразеологічний аналіз тексту як умова мовленнєвого розвитку учнів (С.В.Сисоєва); робота над естетичною функцією слова (Г.М.Кулаєва); метафоричне мовлення молодших школярів (О.М.Шумкіна); робота над зображувально-виражальними засобами синтаксису на уроках російської мови в 5 класі (Т.В.Потьомкіна); розвиток образного мовлення учнів (Т.В.Мельник); формування мовленнєвої компетентності учнів під час засвоєння виражальних засобів української мови (І.В.Варнавська).
Проте в методиці викладання російської мови залишається недостатньо дослідженою проблема об'єднання процесу розвитку зв'язного мовлення учнів з роботою над виражальними засобами художнього тексту.
Під час констатувального зрізу, який було проведено серед школярів 5-х класів, встановлено, що усне і писемне мовлення учнів не завжди виразне, збіднене в лексичному відношенні, одноманітне в морфологічному і синтаксичному планах. Учні поверхово сприймають зміст художніх текстів, не звертають уваги на засоби виразності художнього тексту, без бажання виконують завдання, пов'язані із сприйняттям, відтворенням і створенням власних висловлювань.
Вивчення стану порушеної проблеми свідчить про те, що в методиці навчання мови виникають суттєві протиріччя між об'єктивною потребою розвитку мовлення учнів і відсутністю спеціальної роботи, спрямованої на оволодіння комунікативно-мовленнєвими уміннями на основі художнього тексту, цілісністю процесу розвитку мовлення й порушеннями взаємозв'язку між аспектними уроками і уроками розвитку зв'язного мовлення.
Усе це переконує в тім, що проблема розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів шляхом засвоєння виражальних засобів художнього тексту потребує теоретичного обґрунтування, методичного забезпечення і послідовного практичного розв'язання.
Таким чином, відсутність спеціальної методики розвитку мовлення учнів у роботі над виражальними засобами художнього тексту, недостатній рівень мовленнєвої культури учнів, а також потреба в розвитку творчої мовної особистості, здатної вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в усному та писемному мовленні, визначили вибір теми дослідження “Розвиток зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною комплексної науково-дослідної теми Херсонського державного університету “Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи” (Р.К.0198U007532). Тему дисертації затверджено вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 3 від 03.02.2003р.); узгоджено в раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №1 від 27.01.2004р.)
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, створенні та експериментальній перевірці методики розвитку російського зв'язного мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
1. Розробити теоретичні основи розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі засвоєння виражальних засобів художнього тексту:
а) встановити лінгвістичні передумови роботи учнів над виражальними засобами художнього тексту;
б) виявити психологічні умови розвитку зв'язного мовлення учнів;
в) визначити дидактичні основи формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів під час роботи над мовними засобами виразності.
2. Проаналізувати сучасний стан проблеми розвитку зв'язного мовлення учнів у теорії й практиці навчання мови.
3. Удосконалити критерії визначення рівнів сформованості комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів.
4. Вивчити і охарактеризувати рівень мовленнєвого розвитку учнів 5-х класів, їх здатність сприймати, репродукувати і використовувати виражальні засоби художнього тексту.
5. Розробити, апробувати та перевірити ефективність експериментально-дослідної методики розвитку зв'язного мовлення учнів 5-х класів у роботі над засобами виразності художнього тексту на уроках російської мови.
Гіпотеза дослідження. Рівень володіння зв'язним російським мовленням учнями 5-х класів значно підвищиться за умови створення методики навчання, яка передбачає:
- врахування лінгвістичних, психологічних передумов розвитку зв'язного мовлення учнів під час роботи над виражальними засобами художнього тексту;
- виявлення дидактичних основ, що забезпечують формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів шляхом засвоєння мовних засобів виразності;
- розробку системи вправ і завдань, орієнтованих на рецептивно-репродуктивну, конструктивно-продуктивну мовленнєву діяльність учнів;
- тісний взаємозв'язок розвитку зв'язного мовлення з вивченням мовного матеріалу.
Об'єкт дослідження - процес навчання російської мови учнів 5-х класів у школах з російською мовою викладання.
Предмет дослідження - методика розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі засвоєння виражальних засобів художнього тексту на уроках російської мови.
Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні (аналіз нормативних документів і робіт з актуальних проблем середньої освіти; аналіз, синтез, порівняння, систематизація даних лінгвістичної, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; аналіз шкільних програм і підручників, досвіду роботи вчителів) з метою створення експериментальної методики навчання); емпіричні (бесіди, анкетування вчителів та учнів) для вивчення стану методики розвитку мовлення учнів у шкільній практиці; експериментальні: констатувальний експеримент з - метою педагогічної оцінки комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів; формувальний - для впровадження у навчальний процес експериментально-дослідної методики; контрольний педагогічний експеримент, щоб перевірити ефективність запропонованої методики розвитку зв'язного мовлення учнів 5-х класів у роботі над виражальними засобами художнього тексту; статистичні (якісна і кількісна обробка даних експериментально-дослідного навчання) для отримання достовірних результатів про ефективність розробленої методики розвитку зв'язного мовлення учнів.
Методологічною основою дослідження є положення філософії про взаємозв'язок і взаємообумовленість мовних явищ; єдність чуттєвого, раціонального й емоційного в розвитку мовлення; лінгвістичні положення про взаємозв'язок мови, мислення та мовлення; дані психології та педагогіки про специфіку мовленнєвого розвитку учнів; законодавчі акти й концепції з проблеми модернізації освіти в Україні і ролі мови у вихованні особистості.
Експериментальною базою стали загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів №№ 24, 56 м. Херсона, № 23 м. Сімферополя; №1 ім.О.В.Суворова м. Ізмаїла Одеської області, №№ 37, 99 м. Дніпропетровська; спеціалізована ЗОШ №6 м. Кіровограда. мовлення дидактичний російський текст
Дослідження проводилось у три етапи.
На першому етапі (2002-2003 рр.) визначено вихідні позиції наукового пошуку (об'єкт, предмет, мету, завдання, робочу гіпотезу, методи); досліджено проблему розвитку зв'язного мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту в лінгвістичній, психолінгвістичній, психолого-педагогічній, лінгводидактичній літературі; вивчено педагогічний досвід учителів-словесників; проаналізовано шкільні програми та підручники з російської мови; визначено матеріал для констатувального експерименту; проведено анкетування вчителів та учнів, розроблено та проведено діагностико-констатувальний зріз.
На другому етапі (2003-2004 рр.) з урахуванням установлених критеріїв визначено рівень володіння учнями 5-х класів виражальними засобами художнього тексту; створено лінгводидактичну модель розвитку зв'язного мовлення учнів 5-х класів виражальними засобами художнього тексту; розроблено систему навчально-тренувальних вправ, спрямовану на формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів.
На третьому етапі (2004-2006 рр.) проведено формувальний експеримент, здійснено перевірку ефективності розробленої методики експериментально-дослідного навчання. У зв'язку з переходом шкіл на 12-річне навчання уточнювалися окремі аспекти експериментальної програми. Після внесення відповідних коректив деякі елементи формувального експерименту проводилися повторно. Проаналізовано та узагальнено статистичні дані дослідження; теоретично обґрунтовано висновки, оформлено текст дисертації.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що уперше науково обґрунтовано, впроваджено у навчальний процес та експериментально перевірено методику розвитку зв'язного російського мовлення учнів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту; уточнено поняття “мовленнєва творча діяльність”; удосконалено критерії рівнів сформованості комунікативно-мовленнєвих умінь учнів; подальшого розвитку набули основні методичні концептуальні положення щодо розвитку зв'язного мовлення учнів 5-х класів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні комплексу ефективних методів, прийомів розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту; створені й апробуванні системи навчально-тренувальних вправ і завдань, спрямованих на вдосконалення комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів.
Теоретичні і практичні результати дослідження можуть бути використані вчителями-практиками, методистами в системі підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів. Вони вагомі й для подальшої розробки програм, підручників, методичних посібників.
Апробація результатів дослідження здійснювалася на засіданнях кафедри слов'янських мов і методик їх викладання Херсонського державного університету (2004-2007 рр.); на міжнародних конференціях: “Текст і методика його аналізу” (Херсон, 2002), “Проблеми викладання і вивчення російської мови в школі і вузі на сучасному етапі” (Ніжин, 2003), “Лексико-граматичні інновації в сучасних східнослов'янських мовах” (Дніпропетровськ, 2007); усеукраїнських конференціях: “Удосконалення професійної підготовки вчителя початкових класів за допомогою дисциплін гуманітарного циклу” (Херсон, 2005), “Комунікативна лінгвістика: теоретичний і прагматичний аспекти” (Херсон, 2005), “Когнітивна лінгвістика: Теорія і практика” (Херсон, 2006), “Текст і методика його аналізу” (Херсон, 2006); регіональній науково-практичній конференції: “Актуальні проблеми навчання слов'янських мов у школі та ВНЗ” (Херсон, 2006).
Матеріали наукового дослідження впроваджено в навчальний процес загальноосвітніх шкіл № 24 м.Херсона (акт № 01-14/253 від 26.10.07), №37 м.Дніпропетровська (акт №143 від 24.12.07), № 1 ім.О.В.Суворова м. Ізмаїла Одеської області (акт № 236 від 29.01.08), спеціалізованої ЗОШ № 6. м. Кіровограда (акт № 331 від 14.09.07),
Публікації. Основний зміст та результати дослідження відображено в 6 одноосібних наукових працях. Із них 4 статті надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, до них додатків і списку використаних джерел (250 найменувань). Повний обсяг дослідження 223 сторінки, з них - 187сторінок основного тексту, 16 сторінок додатків, 9 таблиць, 1 схема, 2 діаграми.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об'єкт, предмет, сформульовано мету, гіпотезу і завдання, розкрито його етапи, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, вірогідність здобутих результатів, подано відомості про апробування та впровадження результатів дослідного навчання в практику роботи шкіл з російською мовою викладання.
У першому розділі “Теоретичні засади розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту” розкрито лінгвістичні, психолого-дидактичні передумови розвитку зв'язного мовлення учнів 5-х класів під час засвоєння виражальних засобів художнього тексту.
Визначення лінгвістичних засад розвитку зв'язного мовлення свідчить про те, що головною умовою ефективності формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів у процесі роботі над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської мови є засвоєння п'ятикласниками практичним шляхом таких лінгвістичних понять, як “художній текст”, “категорія виразності” і пов'язаних з ними категорій: “образність”, “експресивність”, “виражальні засоби мови”.
У лінгвістичній науці питання про тлумачення художнього тексту отримало наукове обґрунтування на початку тридцятих років ХХ століття в працях В.В.Виноградова, Г.О.Винокура, О.І.Єфімова, Б.А.Ларіна, О.О.Потебні, Л.В.Щерби та інших дослідників. Пізніше поглибленим вивченням мовних особливостей художніх творів займались І.В.Арнольд, Р.А.Будагов, Р.Я.Гладкова, В.П.Ковальов, М.М.Кожина, В.В.Одинцов, Н.В.Черемисіна, Д.Н.Шмельов та ін.
Для тлумачення поняття “художній текст” ми обрали таке визначення: текст - організоване ціле, що має внутрішню ієрархічну єдність фонетичних, лексичних та граматичних елементів. Як стилістична категорія, художній текст - це літературно оброблене письмове повідомлення, що складається з низки висловлювань, об'єднаних у єдине ціле ідеєю автора та різними типами зв'язку, має прагматичну направленість (Р.Я.Гладкова).
Специфіка роботи над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської мови з метою розвитку зв'язного мовлення учнів потребує усвідомлення естетичної функції мови, яка реалізується за допомогою одиниць усіх мовних рівнів: звуків, складів, морфем, слів, словосполучень, речень. З естетичною функцією художнього тексту пов'язана художня виразність його мови. На думку вчених, усі мовні одиниці мають потенційні можливості впливати на почуття слухачів і читачів.
Аналіз наукових джерел указує на те, що виразність - це мовний ефект, що виникає в результаті постійної тенденції мовців до якнайповнішої адекватності; виразність у художньому тексті виявляється за допомогою засобів різних рівнів мовної системи в комплексі зі стилістичними прийомами. У дослідженні виразність - це категорія, що об'єднує всі мовні засоби виразності, які визначають ефект, естетичний вплив художнього тексту на читача.
Поняття про виразність та мовні виражальні засоби уведено в експериментально-дослідне навчання на основі визначень, що не можуть бути ідентифіковані представленим поняттям у теоретичних лінгвістичних дослідженнях, оскільки їх орієнтація дещо інша. Для учнів 5-х класів поняття про виразність та ВЗ мови адаптовано відповідно до їх вікових особливостей, до поступового ускладнення відомостей про поняття залежно від етапу роботи.
Під час створення методики роботи над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської мови з метою розвитку зв'язного мовлення учнів ураховуємо не тільки основи лінгвістичної теорії, але й психологічні аспекти мовленнєвого розвитку учнів 5-х класів, як-от: особливості сприйняття учнями художнього тексту та мовних засобів виразності, специфіку образного мислення школярів, особливості пізнавальної та творчої мовленнєвої діяльності учнів, психологічні риси школярів зазначеного віку.
Дослідження психологів та психолінгвістів (Л.І.Божович, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, М.І.Жинкін, О.М.Леонтьєв, О.О.Леонтьєв, Н.Є.Миропольська, О.І.Нікіфорова, С.Л.Рубінштейн та ін.) указують на те, що розумова та мовленнєва діяльність, покладені в основу побудови образних висловлювань, доступні для усвідомлення та практичного засвоєння п'ятикласниками. Цей вік є синтезованим для формування комунікативно-мовленнєвих умінь, розвитку психічних процесів - мислення, сприйняття; період інтенсивного формування мовних здібностей, особливого чуття дитини до мовних явищ.
Під час вивчення психологічної літератури встановлено наявність у школярів молодшого підліткового віку психологічних рис, що визначають їх готовність до сприйняття й осмислення естетичних значень слова: чуйність та підвищену емоційну чутливість до образно-емоційних елементів мовлення, переважання образного мислення та художнього типу мислення.
Аналіз психологічної літератури і розкриття в дослідженні психологічних аспектів розвитку зв'язного мовлення дозволяють при створенні методики роботи спиратися на такі положення:
- сприйняття виражальних засобів художнього тексту в процесі навчання мови передбачає, по-перше, декодування школярами образного мовлення, його розгляд з погляду виражальних можливостей мови і, по-друге, розуміння емоційно-оцінної, образотворчої, виразної функцій мовних засобів виразності;
- умовою володіння зв'язним мовленням учнів у процесі засвоєння виражальних мовних засобів є мовленнєва творча діяльність учнів, яка передбачає не тільки підвищення рівня теоретичних знань учнів про виражальні мовні одиниці, але і рівня сформованості практичних мовленнєво-творчих умінь у роботі над засобами виразності художнього тексту. Саме творча мовленнєва діяльність є своєрідним показником високого рівня оволодіння зв'язним мовленням.
Під творчою мовленнєвою діяльністю учнів розуміємо вільне використання кожним учнем у різних комбінаціях лексичного багатства та мовних виражальних засобів.
Результативність формування комунікативно-мовленнєвих умінь у роботі над виражальними засобами мови залежить від того, наскільки розвинені в учнів асоціативна пам'ять та емоційно-чуттєва сфера: відчуття, уявлення, техніка асоціацій; діяльнісний характер сприйняття, художній тип мислення.
Методика розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів може бути реалізована за допомогою поетапного формування комунікативно-мовленнєвих умінь у процесі засвоєння засобів виразності художнього тексту на уроках російської мови. При цьому розвиток рецептивно-репродуктивної та творчої мовленнєвої діяльності учнів є одним із основних завдань експериментально-дослідного навчання.
Під час розробки експериментальної методики ми враховуємо, що термін “зв'язне мовлення” вживається у лінгводидактиці в трьох значеннях: 1) діяльність мовця, процес висловлювання думки; 2) текст, висловлювання, продукт мовленнєвої діяльності; 3) розділ методики як галузь роботи з розвитку мовлення.
Спираючись на думку Т.О.Ладиженської, розглядаємо зв'язне мовлення як системний об'єкт: одиницею найвищого рівня є загальна система навчання російської мови; в якості одного з її елементів виступає процес розвитку зв'язного мовлення, визначальним компонентом якого є методика роботи над виражальними засобами мови, яка включає знання та комунікативно-мовленнєві вміння.
Лінгводидактичний аспект дослідження передбачав усебічний аналіз принципів, методів та прийомів роботи над мовними виражальними засобами художнього тексту з метою розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів.
На основі аналізу праць А.Д.Дєйкіної, О.В.Дудникова, Л.М.Зельманової, М.Р.Львова, Г.О.Михайловської, М.І.Пентилюк, Т.Г.Рамзаєвої, М.О.Стельмаховича, Л.П.Федоренко, присвячених дидактичним основам навчання, виявлено специфіку застосування загальнодидактичних принципів (свідомості й творчої активності, доступності, наочності, наступності і перспективності, зв'язку роботи над мовними засобами виразності з теоретичними розділами програми, зв'язку теорії з практикою, міжпредметних зв'язків), загальнометодичних принципів (розуміння мовних значень, оцінки виразності мовлення, розвитку чуття мови, єдності розвитку мовлення та образного мислення), специфічних принципів (забезпечення емоційного фону, розвиток емоційної сфери психіки дитини), спрямованих на володіння зв'язним російським мовленням учнями 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту.
Результативність методики розвитку зв'язного мовлення учнів на уроках російської мови в 5-х класах залежить від застосування ефективних методів і прийомів. Найбільш ефективними в роботі над виражальними засобами художнього тексту учнів 5-х класів є теоретичні (пізнавальні), теоретико-практичні, практичні методи, а також методи контролю (самоконтролю) й оцінки (самооцінки). Характерними прийомами виступають традиційні прийоми (графічне виділення виражальних засобів, класифікація засобів виразності, робота над словом, конструювання словосполучень, речень, текстів) та інтерактивні (рольові, лінгвістичні ігри, ситуативні завдання).
Зазначимо, що в експериментально-дослідному навчанні використання інтерактивних прийомів стимулює мовленнєво-розумові процеси школярів, позитивно впливає на емоційну сферу психіки дітей, розвиває їх творчі здібності і, таким чином, сприяє успішному формуванню комунікативно-мовленнєвих умінь учнів у роботі над виражальними засобами на уроках російської мови.
На основі вивчення існуючих класифікацій вправ, описаних у методиках викладання російської мови як рідної (М.Т.Баранов, А.Ю.Купалова, Н.О.Купіна, Т.О.Ладиженська, Т.Г.Рамзаєва, М.Ф.Скорнякова), виявлено вихідні позиції, що визначають побудову системи вправ (рецептивних, репродуктивних, конструктивних, творчих), спрямованих на розвиток зв'язного російського мовлення учнів у процесі роботи над засобами виразності художнього тексту.
Рецептивні вправи направлені на сприйняття виражальних засобів у художньому тексті, з'ясування відмінностей мовних засобів виразності від простих слововживань, осмислення їх ролі в художньому тексті.
Репродуктивні вправи спрямовані на формування комунікативно-мовленнєвих (репродуктивних) умінь, які пов'язані з переказом художніх текстів-взірців, що передбачають збереження авторських засобів виразності в процесі відтворення.
Конструктивні вправи орієнтовані на роботу з елементами тексту: конструювання словосполучень, речень з використанням виражальних мовних одиниць, а також перетворення текстів (відтворення деформованого тексту, продовження тексту за даним початком, вставка в текст слів і словосполучень, заміна слів синонімами у тексті).
Продуктивні (творчі) вправи націлені на створення власних, усних і письмових висловлювань, різних за формою та змістом (тексти-мініатюри, художні замальовки, словесні натюрморти, лінгвістичні казки) з використанням мовних засобів виразності. Творчі вправи сприяли формуванню в учнів продуктивних умінь самостійно, доречно й творчо використовувати виражальні засоби у власному мовленні.
У другому розділі “Проблема розвитку зв'язного мовлення в теорії і практиці навчання мови” проаналізовано стан проблеми розвитку зв'язного російського мовлення учнів у процесі роботи над засобами виразності художнього тексту і її віддзеркалення в методичній літературі; проведено детальний аналіз чинних програм, підручників і методичних посібників з проблеми дослідження; в ході діагностико-констатувального зрізу виявлено рівні володіння виражальними засобами художнього тексту учнями 5-х класів.
Вивчення стану проблеми в історії лінгводидактики вказує на те, що ідея необхідності роботи над виразністю мовлення учнів має багатовікову традицію. Історичний досвід розробки теорії і практики доводить, що актуальність її не тільки не зменшилася, але стала ще вагомішою.
Детальний аналіз програм з російської мови свідчить про орієнтацію сучасної методики на активізацію мовленнєвої діяльності учнів, розвиток у них умінь уживати мовні засоби відповідно до ситуації спілкування.
Разом з тим у змісті чинних програм недостатня увага приділяється формуванню та розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь, спрямованих на роботу над виражальними засобами художнього тексту. Практика підтвердила, що на аспектних уроках не в повній мірі використовуються продуктивно-творчі види діяльності.
Наявні в діючому підручнику передтекстові та післятекстові завдання не забезпечують динаміку розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів у роботі над виражальними засобами мови.
У ході опитування вчителів визначено основні причини, через які на уроках російської мови не приділяється належна увага роботі над засобами виразності художнього тексту, як-от: відсутність теоретичних відомостей про виражальні засоби мови в діючій програмі та підручниках, недостатнє забезпечення методичною літературою із зазначеної проблеми.
Результати анкетування вчителів дозволяють зробити висновки про те, що відсутність глибокого розуміння проблеми розвитку мовлення, особливостей роботи над мовними засобами виразності позбавляють учителя надійного орієнтування у виборі типів вправ, дидактичного матеріалу, форм роботи. Усе це, безперечно, відбивається на рівні сформованості комунікативно-мовленнєвих умінь учнів.
Для того щоб створити експериментально-дослідну методику розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над засобами виразності художнього тексту та визначити показники її ефективності, проведено діагностико-констатувальний зріз, мета якого - з'ясування рівня володіння виражальними засобами художнього тексту учнями 5-х класів.
На констатувальному етапі дослідного навчання визначено критерії оцінювання правильності виконання учнями запропонованих завдань. При складанні зрізу виходили з того, що показником рівня володіння виражальними засобами можуть бути такі комунікативно-мовленнєві вміння: а) сприймати, осмислювати виражальні можливості мовних одиниць у зразкових художніх текстах; б) добирати засоби виразності залежно від поставленого навчального комунікативного завдання; в) доречно використовувати виражальні мовні одиниці в усному та писемному мовленні.
Відповідно до критеріїв виділено рівні володіння виражальними засобами художнього тексту учнями 5-х класів.
Високого рівня досягають учні, які, сприймаючи виразні засоби, визначають їх стилістичну роль у зразкових художніх текстах, добирають залежно від ситуації спілкування, доречно вживають у власних висловлюваннях, максимально використовують виразні можливості одиниць різних мовних рівнів. Мова учнів вирізняється образністю, виразністю, правильністю, точністю.
Учні достатнього рівня сприймають виражальні засоби, але не завжди усвідомлюють їх роль у тексті; добирають залежно від навчального комунікативного завдання; використовують при створенні власних висловлювань. У мовленні зустрічаються поодинокі орфографічні, пунктуаційні, граматичні помилки та незначна кількість стилістичних огріхів.
Середній рівень виявляють учні, що “бачать” мовні засоби виразності в запропонованому контексті, але не можуть визначити їх функції; у таких школярів виникають труднощі при виборі виражальних засобів залежно від ситуації спілкування; фрагментарно використовують виражальні засоби мови у власних висловлюваннях: спостерігаються випадки їх недоречного вживання або в невластивому для них значенні.
Уміння й навички учнів низького рівня характеризуються тим, що вони не розпізнають той чи інший виражальний засіб у художньому тексті; не вміють добирати відповідно до ситуації спілкування доречні мовні засоби виразності. У висловлюваннях спостерігаються поодинокі випадки їх використання. В основному школярі вживають незначну кількість тропів (порівнянь, епітетів). У роботах багато орфографічних, граматичних, пунктуаційних помилок, а також стилістичних недоліків.
Для підрахування різного типу помилок, що зустрічаються в учнівських роботах, ми спираємося на критерії оцінювання навчальних досягнень, які запропоновані у діючий програмі для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання.
На підставі кількісного та якісного аналізу результатів констатувального зрізу з'ясовано, що високий та достатній рівень володіння виражальними засобами художнього тексту мають 28,7 % п'ятикласників проти 71,3 % - з середнім та низьким рівнем, як це показано діаграмою.1.
Діаграма 1. Рівні володіння виражальними засобами художнього тексту учнями 5-х класів
Результати діаграми показали недостатню сформованість в учнів умінь знаходити засоби виразності у зразкових художніх текстах, осмислювати виражальні можливості мовних одиниць, добирати мовні виражальні засоби відповідно до поставленого комунікативного завдання, доречно та вільно користуватися ними у власному мовленні.
Виявлені недоліки значно знижують рівень володіння мовою учнів 5-х класів шкіл з російською мовою навчання, дозволяють говорити про необхідність створення спеціальної методики розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської мови.
У третьому розділі “Експериментально-дослідна методика розвитку зв'язного мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської мови” розкрито мету та завдання дослідного навчання; описано зміст та структуру експериментальної програми; створено лінгводидактичну модель, визначено етапи роботи над виражальними засобами мови, роботи над виражальними засобами мови, відповідно до яких з урахуванням змісту експериментальної програми розроблено та апробовано систему вправ, спрямованих на формування комунікативно-мовленнєвих умінь; описано хід і результати формувального та контрольного етапів педагогічного експерименту; перевірено ефективність розробленої методики розвитку зв'язного мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над засобами виразності художнього тексту; сформульовано висновки дослідження.
Мета експериментально-дослідного навчання - розробка й апробування методики розвитку зв'язного мовлення учнів 5-х класів у роботі над виражальними засобами художнього тексту.
У ході формувального експерименту передбачалось розв'язання таких завдань: 1) перевірити доцільність відібраних теоретичних відомостей про виразність та виражальні засоби мови; 2) виявити раціональність використання комплексу ефективних методів, прийомів і засобів навчання, спрямованих на оволодіння учнями мовними засобами виразності з метою розвитку їх зв'язного мовлення; 3) перевірити ефективність створеної системи вправ, завдань, що забезпечують формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів у роботі над виражальними засобами художнього тексту; 4) доказати ефективність запропонованої методики.
У експериментально-дослідному навчанні враховуємо, що: 1) засвоєння учнями теоретичних відомостей про виражальні можливості мови здійснюється практичним шляхом; 2) система навчально-тренувальних вправ будується на основі взаємозв'язку, що існує між а) рівнями розуміння й володіння словом як засобом виразності, б) рівнями володіння словом і розвитком образного мислення та зв'язного мовлення учнів, в) характером засвоєння мовленнєвих взірців та можливістю їх активного вільного застосування учнями у власній мовленнєвій практиці у ході виконання спеціальних завдань; 3) активізація мовленнєво-творчої діяльності учнів забезпечується формуванням комунікативно-мовленнєвих умінь учнів.
Теоретичний матеріал розташовано в експериментальній програмі в тій послідовності, яка прийнята в діючій програмі з російської мови для шкіл з російською мовою викладання.
Змістовими компонентами експериментально-дослідного навчання є: а) мовленнєвознавчі знання про художній текст як продукт мовленнєвої діяльності, категорію виразності і виражальні засоби мови, придбані практичним шляхом на уроках вивчення мовних тем та розвитку зв'язного мовлення; б) комунікативно-мовленнєві вміння, пов'язані із сприйняттям та відтворенням художніх текстів, конструюванням словосполучень і речень, створенням власних висловлювань (усних і письмових) з урахуванням правильного і доцільного уживання мовної одиниці в мовленні.
На цій основі визначено чотири основні групи комунікативно-мовленнєвих умінь: рецептивні, репродуктивні, конструктивні, продуктивні (творчі).
З метою формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів визначено етапи роботи над виражальними засобами художнього тексту: підготовчий етап (націлений на розвиток рецептивних умінь учнів сприймати мовні засоби виразності у художніх текстах-взірцях, усвідомлювати виражальні можливості мовних одиниць); репродуктивно-конструктивний етап (спрямований на формування вмінь, пов'язаних з відтворенням в усному чи писемному мовленні текстів художнього стилю, насичених виражальними засобами мови, включенням їх у мовлення на основі конструктивних дій та трансформаційних операцій); продуктивний (творчий) етап (передбачав пристосування виражальних одиниць до мовленнєвих ситуацій, створення власних текстів художнього стилю з використанням мовних засобів виразності).
З метою перевірки ефективності експериментальної методики розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту наприкінці дослідного навчання проведено контрольний зріз, який складався з двох частин: 1) написання учнями контрольної роботи (форма проведення - тест); 2) виконання творчих завдань.
Під час перевірки тестових робіт з'ясовано доцільність відбору теоретичних відомостей про виражальні мовні одиниці, а також встановлено рівень засвоєння учнями цієї інформації. Результати контрольної роботи підтверджують, що набуті теоретичні відомості про засоби виразності та їх роль у художньому тексті забезпечують учнів необхідними знаннями для формування та вдосконалення комунікативно-мовленнєвих умінь.
Друга частина контрольного зрізу (виконання творчих завдань) ставила за мету перевірку ефективності розробленої системи вправ та встановлення рівня сформованості комунікативно-мовленнєвих умінь учнів у роботі над виражальними засобами мови. Оцінювання результатів експерименту здійснювалося за тими ж критеріями, що і результати діагностико-констатувального зрізу.
За результатами зрізових робіт на основі підрахунку середніх показників кожного із завдань визначено рівні володіння виражальними засобами художнього тексту в учнів експериментальних класів (ЕК) та учнів контрольних класів (КК) на кінець дослідного навчання (табл.2).
Таблиця 1. Рівні володіння виражальними засобами художнього тексту учнями КК і ЕК (у %)
|
Рівні |
Характер виконання завдань |
№ завдання |
||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||||||
|
КК |
ЕК |
КК |
ЕК |
КК |
ЕК |
КК |
ЕК |
КК |
ЕК |
|||
|
високий |
Завдання виконано правильно |
10 |
35 |
7 |
39 |
4 |
22 |
15,5 |
60,8 |
2 |
10 |
|
|
достатній |
Завдання виконано правильно (є окремі мовленнєві недоліки) |
22 |
38 |
8 |
36 |
16 |
65 |
67 |
29,2 |
20 |
65 |
|
|
середній |
Завдання виконано задовільно (наявні орфографічні, граматичні помилки, стилістичні огріхи) |
62,2 |
24 |
78,6 |
22,1 |
72 |
13 |
17,5 |
10 |
68 |
20 |
|
|
низький |
Завдання виконано з багатьма орфографічними, граматичними помилками, стилістичними огріхами, або не виконано |
6,8 |
3 |
7,4 |
2,9 |
8 |
- |
- |
- |
8 |
5 |
Результати перевірки контрольного зрізу показали, що високого рівня у виконанні завдань досягли 21,2 % учнів ЕК проти 7,7% - КК; достатнього рівня - 46,64% учнів ЕК проти 32,8% - КК; середнього рівня - 13,82% учнів ЕК проти 59,6% - КК; низький рівень мають 2,18% учнів проти 6,4 % - КК.
Аналізуючи якісний бік виконання завдань, ми відзначили переваги в уміннях учнів ЕК: знаходити, виділяти у тексті виражальні мовні одиниці; правильно визначати роль виражальних засобів у художньому тексті; доречно вживати виражальні засоби у мовленні; будувати власні висловлювання, вільно й творчо використовуючи різноманітні мовні засоби виразності.
Учні КК зазнають труднощів при знаходженні виражальних одиниць у художньому тексті, не можуть обґрунтувати їх роль, не усвідомлюють виражальні можливості мови, фрагментарно використовують мовні засоби виразності у власному мовленні.
Дослідження рівнів володіння виражальними засобами художнього тексту учнів ЕК і КК класів показало перевагу в рівнях розвитку зв'язного мовлення в учнів ЕК.
Порівняння результатів констатувального та контрольного зрізів вказують на те, що рівень володіння виражальними засобами мови в учнів ЕК вищий, ніж до експериментально-дослідного навчання (див. діаграму. 2).
Діаграма 2. Динаміка рівнів володіння виражальними засобами художнього тексту учнями 5-х класів
Таким чином, кількісний і якісний аналіз результатів дослідного навчання підтверджує ефективність та доцільність упровадження запропонованої методики розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту.
ВИСНОВКИ
Наукові та практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. Теоретичне осмислення лінгвістичних, психологічних, лінгводидактичних засад розвитку мовлення учнів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту, а також результати діагностико-констатувального зрізу підтвердили актуальність проблеми дослідження, необхідність створення методики розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів під час засвоєння виражальних засобів художнього тексту.
2. Вивчення наукової літератури вказує на те, що розвиток зв'язного російського мовлення учнів у процесі роботи над засобами виразності художнього тексту залежить від того, наскільки в методиці навчання враховується своєрідність художнього мовлення (виразність, образність, зображальність, емоційність, експресивність), а також особливості виражальних одиниць мови, їх роль, яку вони виконують у художньому тексті.
3. Експериментально-дослідне навчання доводить, що робота з розвитку зв'язного російського мовлення учнів у процесі оволодіння виражальними засобами художнього тексту вимагає врахування вікових психофізіологічних особливостей учнів 5-х класів, специфіки сприйняття учнями художнього тексту, яке супроводжується цілим комплексом психічних процесів: розвитком емоційної сфери, образного мислення; пізнавальної і творчої діяльності учнів 5-х класів.
4. У ході визначення лінгводидактичних засад з проблеми дослідження встановлено педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів у роботі над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської мови. Серед них: особливості реалізації загальнодидактичних принципів (свідомості і творчої активності, доступності, наочності, наступності і перспективності, зв'язку роботи над мовними засобами виразності з теоретичними розділами програми, зв'язку теорії з практикою, міжпредметних зв'язків), загальнометодичних принципів (розуміння мовних значень, оцінки виразності мовлення, розвитку чуття мови, єдності розвитку мовлення та образного мислення), специфічних (забезпечення емоційного фону, розвитку емоційної сфери психіки дитини); доцільність використання теоретичних (пізнавальних), теоретико-практичних, практичних методів навчання, методів контролю і самоконтролю; специфіка побудови системи навчально-тренувальних вправ (рецептивних, репродуктивних, конструктивних, продуктивних).
5. Аналіз програм, підручників, посібників з російської мови свідчить про те, що навчальні матеріали не в повній мірі сприяють роботі над виражальними засобами художнього тексту з метою розвитку зв'язного мовлення учнів. Відсутність у шкільних програмах і в критеріях оцінювання навчальних досягнень вимог щодо володіння учнями виражальними мовними засобами обумовлює необхідність розробки критеріїв і рівнів сформованості позначених умінь для учнів 5 класу.
Діагностика рівня сформованості комунікативно-мовленнєвих умінь учнів 5-х класів, проведена у школах з російською мовою викладання, виявила, що учні не завжди уміють знаходити в художньому тексті мовні засоби виразності, не усвідомлюють у достатній мірі їх функціонально-стилістичні особливості і виразні можливості, не завжди використовують виражальні засоби у власних висловлюваннях.
6. Запропонована методика розвитку зв'язного російського мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту охоплює три взаємозв'язані етапи навчання: підготовчий, репродуктивно-конструктивний і продуктивний (творчий). Перший етап спрямований на формування рецептивних умінь учнів (знаходити в тексті виражальні мовні одиниці, визначати їх приналежність до того або іншого мовного рівня, пояснювати їх стилістичну роль). Другий етап передбачав формування і розвиток репродуктивно-конструктивних умінь, пов'язаних з відтворенням в усному і писемному мовленні текстів художнього стилю, насичених виражальними засобами мови; включення їх у мовлення в ході конструктивних дій і трансформаційних операцій. На третьому етапі експериментального навчання вдосконалювалися уміння самостійно, доречно і творчо послуговуватися виражальними засобами у власному мовленні з урахуванням поставленого комунікативного завдання.
7. У ході експериментального навчання доведено, що сформовані комунікативно-мовленнєві вміння: рецептивні, пов'язані із сприйняттям засобів виразності художнього тексту; репродуктивні, орієнтовані на відтворення зразкових художніх текстів із збереженням авторських виражальних засобів; конструктивні розраховані на побудову словосполучень, речень з використанням виражальних засобів, перетворення тексту; продуктивні (творчі), націлені на створення власних висловів з використанням різних виражальних мовних одиниць, - підвищують рівень володіння зв'язним російським мовленням учнями 5-х класів.
8. Порівняльний аналіз даних констатувального та формувального експериментів підтвердив ефективність розробленої системи вправ (рецептивних, репродуктивних, конструктивних, продуктивних), спрямованих на формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів на основі виражальних засобів художнього тексту. Запропоновані в дисертаційній роботі завдання, що передбачають уключення мовних засобів виразності в словосполучення, речення й текст за допомогою конструктивних дій (синонімічної заміни, комунікативно-доцільного відбору синонімів, антонімів), трансформаційних операцій (доповнення тексту, його редагування), а також продуктивних мовленнєвих дій (створення власних текстів), сприяють підвищенню рівня володіння учнями зв'язним мовленням на уроках російської мови.
9. Якісний і кількісний аналізи контрольного зрізу дають можливість стверджувати, що уміння “бачити” виражальні мовні одиниці в художньому тексті, відтворювати художні тексти із збереженням авторських виражальних засобів, використовувати засоби виразності різних рівнів мови у власній мовленнєвій діяльності значно вище в учнів ЕК, ніж в учнів КК.
Порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального експериментів засвідчив просування в рівнях володіння виражальними засобами мови учнів 5-х класів (відносна кількість учнів з низьким рівнем зменшилася на 22,6 %; кількість учнів з високим рівнем виросла на 12,3 %, що свідчить про ефективність запропонованої методики розвитку зв'язного мовлення учнів).
Дисертаційне дослідження не претендує на остаточне розв'язання всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективними залишаються такі: 1) розвиток зв'язного мовлення учнів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту на міжпредметній основі; 2) реалізація наступності й перспективності в розвитку виразного мовлення учнів в основній та старшій школі; 3) формування комунікативно-мовленнєвих умінь учнів у процесі роботи над виражальними засобами текстів різних стилів мовлення.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Резниченко Н.А. О путях формирования выразительной речи учащихся на уроках русского языка // Текст і методика його аналізу: Зб. наук. пр. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. - С.133 -137.
2. Резниченко Н.А. Формирование навыков выразительной речи учащихся на уроках русского языка как лингводидактическая проблема // Проблеми викладання й вивчення російської мови в школі й вузі на сучасному етапі (20-22жовтня 2003р.) /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / Упоряд., зав.ред. Н.М.Арват- Ніжин: Вид-во НДПУ ім.М.Гоголя, 2003. - С.146-151.
3. Резниченко Н.А. “Ключ” к пониманию образной речи. Формирование у учащихся умения различать выразительные оттенки языковых значений //Русская словесность в школах Украины. - 2004. - №4. - С.15-17.
4. Резніченко Н.О. Методичні передумови роботи з виразними засобами художнього тексту на уроках російської мови // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. - Вип.39. - С.111-114.
5. Резніченко Н.О.Реалізація міжпредметних зв'язків у роботі над виразними засобами художнього тексту на уроках російської мови в початковій та основній школі // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. - Вип.41. - С.133-136.
6. Резніченко Н.О. Лінгвістичні передумови роботи над виразними засобами художнього тексту на уроках російської мови // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. - Вип.42. - С.142-145.
АНОТАЦІЇ
Резніченко Н.О. Розвиток зв'язного російського мовлення учнів 5 класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 - теорія та методика навчання (російська мова). - Херсонський державний університет. - Херсон, 2008.
Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням актуальної проблеми лінгводидактики - розвиток зв'язного мовлення учнів 5-х класів у процесі роботи над виражальними засобами художнього тексту на уроках російської мови. У роботі розглянуто лінгвістичні поняття, такі як “художній текст”, “категорія виразності”, “виражальні засоби художнього тексту”; розглянуто психологічні аспекти розвитку зв'язного мовлення учнів 5-х класів, уточнено поняття “мовленнєва творча діяльність”; визначено дидактичні засади розвитку зв'язного мовлення учнів 5-х класів (принципи, методи, прийоми, система вправ). Створено лінгводидактичну модель навчання, реалізація якої здійснювалася поетапно з використанням системи навчально-тренувальних вправ (рецептивних, репродуктивних, конструктивних і творчих). Ефективність розробленої методики обґрунтовано теоретично та підтверджено експериментально.
...Подобные документы
Культура мови. Типові відхилення від норми в сучасному українському мовленні на різних рівнях. Уроки зв'язного мовлення у школі. Нестандартні форми роботи на уроках розвитку мовлення. Приклад уроку з української мови "Письмовий твір-опис предмета".
курсовая работа [29,8 K], добавлен 30.04.2009Основні складові стилю мовлення. Головні напрямки усного мовлення, переваги та недоліки. Переваги письма, процес читання. Особливості розмовного, наукового, офіційно-ділового, публіцистичного та художнього стилю. Будова тексту, види зв’язків у ньому.
презентация [201,7 K], добавлен 13.01.2012Для вивчення навчально-професійної лексики проводиться переклад тексту з російської мови на українську. Культура професійного мовлення та лексичне багатство української мови. Культура ділового професійного мовлення та укладання тексту документа.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 01.02.2009Дефіс у прислівниках, и та і в кінці прислівників. Написання прислівників разом і окремо. Розвиток зв'язного мовлення. Переказ тексту - розповіді про процес праці. Непохідні і похідні прийменники. Написання похідних прийменників разом, через дефіс.
практическая работа [446,8 K], добавлен 23.11.2008Мовлення - процес (або результат процесу) вираження думки засобами мови. Особливості монологічного мовлення як взаємодії адресанта та аудиторії. Ознаки монологу, його відмінності від діалогу та специфічні функції. Класифікація монологічного мовлення.
реферат [21,1 K], добавлен 26.04.2012Аналіз реалізації явища "інтермедіальність" у романі "Небезпечні зв’язки" Ш. де Лакло. Дослідження основних характеристик епістолярного тексту і прийоми його екранізації. Інтерпретація літературного твору виражальними засобами іншого виду мистецтва.
статья [23,8 K], добавлен 07.11.2017Лінгвопрагматичний аналіз іспанськомовного тексту художнього твору Карлоса Руіса Сафона за допомогою актуалізації емотивності. індивідуальні авторські прийоми вираження емотивності в тексті та їх роль у підвищенні прагматичного впливу на адресата.
дипломная работа [112,4 K], добавлен 13.10.2014Дослідження дискурсної зони персонажа у фактурі художнього тексту. Персонажний дискурс як засіб створення образів. Персонажне мовлення як практично єдина форма зображення дійових осіб. Розкриття соціальних, психологічних, етичних якостей особистості.
статья [26,4 K], добавлен 19.09.2017Текст як добуток мовотворчого процесу, що володіє завершеністю. Історія формування лінгвістики тексту. Лінгвістичний аналіз художнього тексту. Інформаційна самодостатність як критерій тексту. Матеріальна довжина текстів. Поняття прототипових текстів.
реферат [25,1 K], добавлен 30.01.2010Психолого-педагогічне навчання учнів середньої школи мовленню. Психологічний аспект навчання монологічному та діалогічному мовленню. Психолого-фізіологічні особливості різних етапів навчання школярів. Методика формування вмінь монологічного мовлення.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 05.01.2009Художній переклад як особливий вид перекладацької діяльності. Особливості перекладу художнього тексту. Характеристика лексичних трансформацій на матеріалі роману Дена Брауна "Втрачений символ". Трансформації, які переважають при перекладі тексту.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 26.04.2014Проблема адекватності перекладу художнього тексту. Розкриття суті терміну "контрастивна лінгвістика" та виявлення специфіки перекладу художніх творів. Практичне застосування поняття "одиниці перекладу". Авторське бачення картини світу під час перекладу.
статья [26,9 K], добавлен 24.04.2018Особливості суржику - поширеної в Україні розмовної назви ненормативного індивідуального мовлення особи чи певної групи, що будується на основі змішування елементів двох і більше мов. Аналіз основних ліній у формуванні українсько-російського суржику.
реферат [19,0 K], добавлен 15.07.2010Теоретичні засади дослідження компресії як лінгвістичного явища при перекладі публіцистичного тексту. Механізм стиснення тексту на синтаксичному рівні. Єдність компресії та декомпресії під час перекладу газетних текстів з англійської мови українською.
курсовая работа [63,8 K], добавлен 21.06.2013Навички, що грають найважливішу роль у вивченні англійської мови. Роль інформаційних технологій в процесі вивчення мови та формуванні умінь. Застосування на уроці відеозапису. План-конспект уроку з англійської мови у 7 класі з теми: My favourite country.
курсовая работа [38,7 K], добавлен 20.09.2016Ознаки стислого тексту, поняття слогану як його різновиду. Характерні риси експресивного мовлення в рекламному тексті, його емоційне забарвлення. Аналіз лексичних, граматичних та інтонаційних засобів створення експресивності в англомовних слоганах.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 22.06.2015Функціональна лінгвістика, або функціоналізм - вивчення функціонування мови як засобу спілкування. Функціонально-семантичне поле: центр і периферія. Лінгвістика тексту - дослідження та правила побудови зв'язного тексту. Комунікативна лінгвістика.
реферат [16,5 K], добавлен 14.08.2008Дидактичні та психолінгвістичні передумови навчання лексики англійської мови в основній школі. Психолінгвістичні особливості навчання англомовного лексичного матеріалу. Відбір та організація матеріалів для навчання англомовної компетенції учнів.
курсовая работа [43,4 K], добавлен 09.04.2014Норма художнього стилю, чим вона відрізняється від загальнолітературних мовних норм. Лексичні новотвори в тексті, основна функція художнього стилю. Слововживання в офіційно-діловому, науковому стилях. Як писати прізвища: загальні зауваження до тексту.
реферат [15,3 K], добавлен 17.12.2010Переклад тексту з англійської мови на українську. Відомості про освіту в Британії. Безкоштовне навчання в державних школах, забезпечення учнів книгами й обладнанням для навчання. Громадські та незалежні школи. Питання на англійській мові до тексту.
контрольная работа [20,2 K], добавлен 08.02.2012
