Новітня економічна термінологія та її стилістичне вживання в сучасній українській мові (на матеріалі періодичних видань)
Зміст та обсяг понять "економічний термін", "професійна та жаргонна лексика". Аналіз ступеня адекватності використання певних економічних термінолексем сучасними друкованими виданнями. Семантичні перетворення під впливом публіцистичного контексту.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2014 |
| Размер файла | 61,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ім. О.О. ПОТЕБНІ
УДК 811.161.2'373.46:81'27
НОВІТНЯ ЕКОНОМІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ЇЇ СТИЛІСТИЧНЕ ВЖИВАННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
(НА МАТЕРІАЛІ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ)
Спеціальність 10. 02. 01 - українська мова
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Чорновол Галина Василівна
Київ - 2004
АНОТАЦІЯ
Чорновол Г.В. Новітня економічна термінологія та її стилістичне вживання в сучасній українській мові (на матеріалі періодичних видань). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 01 - українська мова, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Київ, 2004.
У дисертації проводиться дослідження комунікативних особливостей вживання спеціальних лексичних одиниць - економічних термінів - у неспецифічному оточенні (текстах публіцистичного стилю). Розглядається питання про визначення терміна як такого, економічного терміна; виявляються співвідношення між такими підгрупами спеціальної лексики як власне термін, професіоналізм, жаргонізм.
Встановлюються основні групи економічних термінолексем у плані їх метафоричного перенесення, набуття економічним терміном додаткового конотативного забарвлення внаслідок поєднання їх зі специфічним контекстом чи засобами загальновживаної мови.
Характеризуються основні лінії розвитку термінів економіки протягом початку ХХ - початку ХХІ ст. через аналіз існуючих фахових словників. Виявляються основні чинники запозичень іншомовних спеціальних лексем.
Ключові слова: мова ЗМІ, економічний термін, професіоналізм, жаргонізм, запозичення, асоціативне перенесення, метафоризація, конотація, потенціал семи.
АННОТАЦИЯ
Чорновол Г.В. Новейшая экономическая терминология и ее стилистическое функционирование в современном украинском языке (на материале периодических изданий). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 01 - украинский язык, Институт языкознания им. А.А. Потебни НАН Украины, Киев, 2004.
В работе проводится исследование коммуникативных особенностей функционирования специальных единиц - экономических терминов - в неспецифическом окружении (текстах публицистического стиля). Выделяются основные группы экономических терминолексем в плане их метафорического переноса с учетом того, что в рамках отдельного стиля особенности метафоры меняются в соответствии с конкретными условиями ее функционирования. Метафора в публицистике должна прежде всего давать позитивную или негативную оценку определенному явлению. Одной из основных особенностей функционирования ЭТ на страницах газет является варьирование их содержания, появление дополнительной коннотативной окраски и как следствие - размещение по оценной шкале. Оценивание отдельных явлений может не зависеть от его объективных характеристик, а является более ориентированным на потребности реципиента. Актуальные средства для наилучшего достижения цели автор текста в СМИ отбирает из максимума ресурсов всех уровней языка. Ограничения в использовании сводятся к функциональному минимуму - коммуникативной эффективности. Лингвистической тенденцией в рамках текстов с использованием экономического термина становится сочетание разностилевых элементов, которые способствуют установлению контакта между автором и реципиентом через посредника, в роли которого выступает публицистический текст.
Исследуются также соотношения между такими подгруппами специальной лексики как собственно термин, профессионализм, жаргонизм; дается характеристика основных направлений развития терминов рыночной экономики в период начала ХХ - начала ХХI века путем анализа существующих специализированных словарей. Проводится выявление основных предпосылок заимствования специальных экономических единиц под влиянием экстра- и лингвистических факторов и рассмотрение их адаптации в современной системе терминов рыночной экономики.
Ключевые слова: язык СМИ, экономический термин, профессионализм, жаргонизм, заимствование, ассоциативное перенесение, метафоризация, коннотация, потенциал семы.
RESUME
Chornovol G.V. Modern economic tеrminology and her stylistic function in Ukrainian language. - Manuscript.
The disertation on competition of sciences degree of the candidate philological sciences of a speciality 10.02.01 - the Ukrainian language, O.O. Potebnia Institute of linguistics National Academy of sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.
The research deals with communicate special feature function of economic terms in modern publishment. Major group of economic terms with metaphorical meaning are selected.
The issue of term determination as it is, economic term have been researched. Correspondance between different such groups for example term, professional and jargon lexical are studied.
The basic tendencies of the XX - XXI century economic terminological development in Ukrainian language during are characterised. In the paper define principal factors of lexical borrowing and their adaptation in economic terms system.
Key words: language of media, economical term, professional and jargon lexical, loan-word, association figurative, metaphorical meaning, communicate.
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано у відділі загальнославістичної проблематики і східнослов'янських мов Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
Науковий керівник: член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор Півторак Григорій Петрович,
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, завідувач відділу загальнославістичної проблематики і східнослов'янських мов.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Тараненко Олександр Онисимович, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри загального та українського мовознавства;
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Симоненко Людмила Олександрівна, Інститут української мови НАН України, провідний науковий співробітник відділу термінології та ономастики.
Провідна установа: Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра мови та стилістики.
Захист відбудеться 11травня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.172.01 для захисту докторських (кандидатських) дисертацій при Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України за адресою: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 4.
Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (01001 м. Київ, вул. Грушевського, 4).
Автореферат розіслано 7 квітня 2004 року.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради доктор філологічних наук, професор Н.Г. Озерова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
У зв'язку з набуттям українською мовою на початку 90-х років ХХ ст. державного статусу виникла нагальна потреба подальшої розбудови власне української термінології, стандартизації наявних у ній одиниць і вивчення умов їх функціонування в різних мовних ситуаціях.
Питання теоретичних проблем термінознавства, походження та розвитку окремих терміносистем, особливостей функціонування термінів розглядалися у працях Г.О. Винокура, О.О. Реформатського, Д.С. Лотте, О.С. Ахманової,М.М. Баскакова, Т.С. Канделакі, П.Й. Горецького, В.П. Даниленко, В.М. Лейчика, О.В. Суперанської. Новітні вітчизняні теоретичні дослідження представлено в розробках Комітету наукової термінології при НАНУ, відділу термінології Інституту української мови НАНУ, працях Т.І. Панько, Л.М. Полюги, І.М. Кочан, Г.П. Мацюк, Л.О. Симоненко, О.О. Тараненка, Б.П. Михайлишина та ін.
Необхідність детального вивчення української термінолексики зумовлюється тим, що, по-перше, сучасна вітчизняна термінологія є ще не досить глибоко досліджена, по-друге, існує потреба багатоаспектного аналізу всіх складників лексичної системи української мови, дослідження особливостей їх структури, взаємозв'язків та функціонування.
Актуальність теми. Сучасні економічні терміни - об'єкт, що привертає увагу й інтерес кожного, починаючи від пересічної особистості, яка щоденно отримує значну кількість інформації економічного змісту, часто з використанням запозичених понять, і закінчуючи фахівцями, професійно пов'язаними з цією термінолексикою. Незважаючи на ряд праць про економічну термінологію, все ще існує чимало проблем, які потребують детального і всебічного висвітлення. Актуальність теми визначається необхідністю поглибленого вивчення комунікативно-стилістичного функціонування економічних термінів з метою подальшої їх стандартизації й кодифікації. Дослідження саме такого типу є позитивною тенденцією для всієї термінології в цілому, оскільки найменш вивченою залишається саме проблема функціонування економічних термінів у текстах різного типу (у нашому випадку - це особливості їх вживання в публіцистичних текстах).
Зв'язок роботи з науковими темами, програмами, планами. Дисертація відповідає загальній науковій проблемі “Лексика східнослов'янських мов у синхронному й діахронічному висвітленні” відділу загальнославістичної проблематики і східнослов'янських мов Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є дослідження новітньої економічної термінолексики у плані комунікативно-стилістичного функціонування в текстах періодичних видань.
Виходячи з поставленої мети, в дисертації було поставлено такі завдання:
- уточнити й доповнити зміст та обсяг понять “економічний термін”, “професійна та жаргонна лексика”;
- розглянути лексикографічний стан у галузі економічної термінології в діахронічному аспекті;
- проаналізувати ступінь адекватності використання певних економічних термінолексем сучасними друкованими виданнями;
- розробити класифікацію вживаних у сучасній публіцистиці економічних термінів та проаналізувати кожну з виділених груп, об'єднаних загальносемантичними характеристиками, спільністю контексту;
- дослідити семантичні перетворення, що відбуваються в економічній термінології під впливом публіцистичного контексту, втрату спеціальними одиницями специфічних особливостей слова-поняття.
Предмет дослідження становить сучасна економічна терміносистема. Об'єктом дослідження є її комунікативно-стилістичне функціонування в сучасних українських періодичних виданнях.
Матеріал дослідження - близько 3000 економічних терміноодиниць, виділених у процесі вибірки з видань різного спрямування: від суто фахових (“Галицькі контракти”) та орієнтованих на окремі верстви населення (“Голос України”, “Урядовий кур'єр”) до тих, які охоплюють найбільш масову аудиторію (“Високий замок”, “Перець”) за 2000-2003 рр.
Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувався переважно описовий метод, що дає змогу класифікувати й узагальнити мовні факти. Частково використовувався порівняльний метод, оскільки унормування економічних термінів у галузевих словниках аналізується в діахронічному аспекті. Певною мірою залучено елементи статистичного методу. жаргон лексика друкований публіцистичний
Наукова новизна праці полягає в тому, що в ній на основі значного фактичного матеріалу зроблено спробу всебічного дослідження сучасної української економічної терміносистеми та її комунікативно-стилістичного функціонування в ЗМІ. Основним критерієм нормативної одиниці в газетному тексті вважаємо критерій функціональної доцільності терміна. У дисертаційному дослідженні подано класифікацію використання економічних термінолексем у публіцистичних текстах.
Теоретичне і практичне значення дисертації. Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в уточненні й доповненні лінгвістичних характеристик основних понять термінології. Ключові положення дисертації можуть бути використані для подальшої розробки теорії взаємодії груп лексики в українській мові. Практичне значення праці полягає у виробленні рекомендацій щодо застосування спеціальних (економічних) термінологічних одиниць у неспеціальному контексті, що нині є досить важливим, оскільки спостерігається великий різнобій і неунормованість використання термінів у засобах масової інформації (ЗМІ). Викладені в дисертації спостереження та висновки сприятимуть уніфікації й стандартизації одиниць економічної терміносистеми. Матеріали дисертації можуть бути використані в навчальному процесі в курсах із галузевого термінознавства, історії термінографії, галузевої лексикографії, редакторської діяльності для студентів філологічного профілю на факультетах філологічному та журналістики, а також при укладанні спеціальних і перекладних словників.
Апробація роботи. Основні положення й результати дослідження обговорювались на засіданні відділу загальнославістичної проблематики і східнослов'янських мов Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАНУ, на IV Міжнародній науковій конференції “Українська термінологія й сучасність” (Київ, 2001), ІІ Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 2001), V Всеукраїнській науковій конференції “Українська термінологія й сучасність” (Київ, 2003).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 статті у виданнях за фахом, затверджених ВАК України.
Структура дисертаційної праці визначається завданнями та методикою дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатку - індексу використаних у праці економічних термінів. Повний обсяг дисертації становить 216 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі подано загальну характеристику дисертаційної праці: обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, відзначено новизну отриманих результатів, їх теоретичне й практичне значення, наведено відомості про апробацію роботи та публікації автора, що відбивають основну сутність виконаних у дисертації досліджень.
У першому розділі “Загальнотеоретичні проблеми сучасної термінології” розглядається спільне й відмінне між терміном і загальновживаним словом, терміном і професіоналізмом; особливості процесів термінологізації, детермінологізації, ретермінологізації.
У першому підрозділі “Поняття “термін”, “термінологія”, “економічний термін” у сучасному мовознавстві” пропонується власне бачення базового поняття праці: Економічний термін - це слово або словосполучення, що позначає певне поняття суспільно-виробничих відносин, які характеризують економічний лад суспільства. Це спеціальне найменування, що має просту або складну формальну структуру (слово чи словосполучення), співвідносне з певним поняттям з галузі економіки, у семантичній структурі якого неодмінно наявна сема „економічний”.
Система економічних понять, що є об'єктом нашого дослідження, пройшла довгий шлях розвитку, але процес творення понять у ній відзначався певною стихійністю. Такий перебіг подій зумовлювався рядом як лінгвістичних (розвиток мови, міжмовні процеси, зникнення певних понять - і відповідно перехід економічних термінів до розряду історизмів, архаїзмів, поява нових понять - і відповідно неологізмів), так і екстралінгвальних чинників (розвиток економіки, вплив терміносистеми мови тієї країни, з якою співпрацювала Україна - німецької мови на початку ХХ ст. або англійської на його кінець, перехід від однієї системи господарювання до іншої тощо).
У другому підрозділі “Взаємозв'язок термінологічної та професійної лексики в системі економічних понять” подано класифікацію понять спеціальної лексики:
- нормативні терміни (слова, що позначають спеціальні поняття й відповідають усім вимогам до національних і запозичених термінів: дохід, інфраструктура ринку, конвертація, рента земельна, реструктуризація боргу, сукупний суспільний продукт тощо);
- професіоналізми (слова й словосполучення, які вказують на економічне поняття, але повністю не розкривають його суті, є зрозумілими в основному для фахівців). Серед групи професіоналізмів виділяємо ряд словосполучень, які умовно можна назвати професійними висловлюваннями. Це вирази, зрозумілі виключно спеціалістам певної галузі, що вживаються переважно в усному мовленні: “втеча в якість”, гроші “гарячі”, гроші “дешеві”, “жовте зобов'язання”, “зняття вершків”, “над прилавком”, “чищення вікон”;
- жаргонізми (периферія термінологічної лексики, що вживається лише в усному мовленні й нормативно не закріплюється словниками: бакси, зелені, гріни - нормативне долари; бабки, капуста, бабло - нормативне гроші; кусок, тонна - нормативне тисяча; лимон - нормативне мільйон).
У третьому підрозділі “Термінологізація та детермінологізація в економічній термінології” йдеться про те, що між термінами та загальновживаною лексикою відбувається постійний обмін: терміни входять до складу загальномовних одиниць і навпаки, слова загального вжитку змінюють деякі свої характеристики й стають термінами. Термінологізація в нашому розумінні - це збагачення фонду термінології наявними мовними одиницями загальнолітературної мови в процесі вторинної номінації. Нові значення виникають різними шляхами, в яких істотну роль відіграють метафора, метонімія, синекдоха. Так, наприклад, із загального значення виникає спеціалізоване внаслідок метафоричного переосмислення суті лексичної одиниці: “Гавань - природно захищена від вітру, хвиль, течій і льодоходу частина океану, моря, річки, зручна для стоянки суден; місто з природною або штучно зробленою стоянкою для суден” [Словник української мови т. 2, 8] “Гавань податкова - держави й регіони з низькою або нульовою ставкою прибуткового податку для приватних осіб і корпорацій та податку на збільшення ринкової вартості капіталу” [Коломойцев 2000, 66]; “Канібалізм - а) людожерство; б) (перен.) нелюдська жорстокість, звірство, варварство” [Словник української мови т. 4, 88] “Канібалізація - просування на ринок нового продукту або послуг з повним усвідомленням того, що вони будуть руйнувати ринок існуючого продукту або послуг, пропонованих даним виробником” [Коломойцев 2000, 125]; “Оболонка - а) те, що накриває або окутує, оповиває що-небудь ззовні, з поверхні; б) покривна частина окремих органів, частин організму; в) (перен.) зовнішній вигляд, зовнішня форма чого-небудь, за якою криється певний внутрішній зміст” [Словник української мови т. 5, 550] “Оболонка - компанія, акції якої котируються на фондовій біржі, але яка не веде господарської діяльності” [Коломойцев 2000, 204]. В останній парі слів простежується і явище так званої ретермінологізації - переходу терміна з однієї галузі в іншу: зі значення а) загальновживаного слова виникає значення б), що має суто біологічне спрямування; далі виникає значення економічне. Отже, у процесі термінологізації загальновживане слово стає терміном біології, а далі при взаємодії різних термінологічних груп окремих галузей науки одиниця зі складу біологічних термінів перейшла до термінологічної системи економіки. Однак нерідко практично неможливо визначити, система термінів якої науки була донором терміна (крім тих випадків, коли запозичуються ключові одиниці, які в певній науці існували з самого початку її розвитку, як, наприклад, в економіці було запозичено один з ключових термінів математики скаляр. У цьому випадку немає сумнівів, яка наука виступала джерелом запозичення).
Часто відбувається перехід загальновживаного або фразеологічного словосполучення до розряду термінів у якості так званих професійних висловлювань: “Жирний кіт” - у “ризиковому” фінансуванні - фінансуюча фірма, яка дістає надвисокий прибуток [Коломойцев 2000, 95]; “Зняття вершків” - установлення високої ціни на певний товар з метою швидко окупити виробничі й маркетингові затрати [Коломойцев 2000, 107]; “Золоті наручники” - трудовий контракт, що прив'язує управляючих до фірми; наприклад, схема участі в прибутках компанії, що зумовлює виплату значної винагороди тільки через кілька років роботи менеджера [Коломойцев 2000, 108].
У процесі постійного й загального вживання спеціальних одиниць носіями мови значення та ознаки термінів втрачають чітку регламентованість. Процес наближення терміна за всіма ознаками до загальновживаного слова має назву детермінологізації. Цей процес відбувається тоді, коли спеціальна одиниця починає набувати ознак звичайного слова: втрачає суворо визначену системність, однозначність і набуває емоційно-експресивного забарвлення тощо: “дивіденд - частина прибутку, отримана акціонерним товариством, що підлягає розподілу серед акціонерів (власників акцій)” [Коломойцев 2000, 77]. У сучасній мові термін вживався спочатку в спрощеному термінологічному значенні, а нині дивідендами часто називають будь-які прибутки, незалежно від їх походження й напрямку (наприклад, дивіденди політичні).
У другому розділі “З історії формування економічної терміносистеми” з'ясовуються причини переважного використання запозичених термінів з огляду на ряд внутрішньомовних та екстралінгвістичних чинників. Складність унормування різнорідних зв'язків віддзеркалюється в лексикографічній практиці.
У першому підрозділі “Основні джерела формування економічних термінів. Проблема запозичень та інтернаціоналізмів” зазначається, що сучасна українська економічна термінологія почала формуватися ще в період Київської Русі з розвитком торгівельних відносин, пройшовши шлях від понять ремесел, цехових майстерень до одиниць сучасних міжнародних торгівельних стосунків: вено, выкоупати, гостьба (виїзна торгівля), гривьна, грошь, добытъкъ, доходъ, дългъ, заимъ, заимодавьць, закладъ, казна, коупити, кгпець. Заслуговує на увагу той факт, що вже в пам'ятках XVIII ст. трапляються терміни з додаванням демінутивних суфіксів, які надають спеціальній одиниці виразного емоційно-експресивного забарвлення. За такої умови лексеми набувають якісно нового функціонального навантаження з вираженням позитиву чи негативу (залежно від контексту): дєнєжкі, грошики; монєтки.
Більшість із зазначених лексем і стали тією основою, на якій протягом наступних століть формувалася система термінів ринкової економіки. Деякі з таких одиниць функціонують досить обмежено, у той час як інші ще з самого початку стали базою для утворення словотвірних гнізд і термінів-словосполучень: гроши грошикъ, грошовый, грошъ; восковыи гроши, врочныи гроши, готовыи гроши, зьменнии гроши; коупити коуплєнина, купля, купьць.
Дослідження запозичених термінів у галузевих терміносистемах на всіх етапах їх розвитку засвідчує значну варіативність цього процесу в різних мовах. Так, на початку ХХ ст. в українську економічну термінологію активно входять терміни з німецької мови, що пояснюється постійними перекладами праць провідних німецьких економістів того часу В. Навроцьким, С. Подолинським, І. Заневичем й особливо І. Франком та Лесею Українкою. З останніх десятиліть ХХ ст. й донині сучасна англійська мова через свій міжнародний статус фактично є основним донором економічної термінології.
Формально весь запозичений пласт термінів зі структурного погляду можна поділити на дві великі групи: 1 - терміни з повним структурним збігом (дзеркально відбивають структуру терміна з мови-джерела: маркетинг < англ. marketing, лізинг < англ. leasing, каса < нім. die Kasse); 2 - терміни з частковою заміною компонентів, оформлені словотвірними засобами мови-реципієнта (рентабель-н-ість - нім. die Rentabili-tдt).
Одним з видів запозичень, статус яких в українському термінознавстві дискусійний, є існування кальок та процесів калькування, що пояснюється двома причинами. По-перше, кальок у мові набагато менше, ніж звичайних запозичень, і, по-друге, їх важко виявляти, оскільки критерії, за якими слово слід кваліфікувати як кальку, не є чіткими. Свого часу дослідники української мови початку ХХ ст. оцінювали це явище як різко негативне (І. Огієнко). Пізніше ставлення до процесу калькування стає більш толерантним.
Основною відзнакою кальок є нехарактерність їх зовнішнього прояву в мові - за структурою, фономорфологічним оформленням. Порівняно з кінцем ХІХ - початком ХХ ст., коли переважали економічні словотвірні кальки з німецької мови (Selbstkosten - собівартість, Kostenanschlag - кошторис), нині в українській мові превалюють семантичні кальки, основним джерелом яких є англійська мова (причому переважно в її американському варіанті) - shadow economy, shadow business, shadow cabinet, shadow capital тіньова економіка, тіньовий бізнес, тіньовий кабінет, тіньовий капітал.
Деякі групи лексики особливо активні у формуванні стійких словосполучень, які за походженням є кальками. Значну групу такого типу в економічних терміносполуках формують прикметники на позначення кольору. Практично всі кольори в системах спеціальної лексики мають переносне значення. Частина таких значень - це результат впливу іншомовних одиниць. Так сполучення чорний ринок є калькою нім. Schwarzmarkt, сірі дилери калька англ. grey dilers, сірий ринок - англ. grey market (сполучення з прикметником сірий функціонують на позначення напівлегальних осіб, операцій та структур в економіці), “зелені” в знач. “долари” - англ. “greens”, “блакитні осколки” - англ. “blue chip”.
У другому підрозділі “Економічна термінологія як об'єкт галузевої лексикографії” проаналізовано галузеві лексикографічні праці й засвідчено в цілому адекватне відображення процесів, що відбувалися всередині економічної терміносиситеми від початку ХХ ст. й донині.
Термінологічна лексикографія бере початок з другої половини ХІХ ст. У цей час з'являються перші наукові розвідки, автори яких роблять спроби сформулювати основні правили укладання галузевих словників. До таких праць слід віднести, перш за все, роботи М.М. Левченка “Заметка о русинской термінологии” (1861), П. Єфименка “По поводу заметки г. Левченка о русинской терминологии” (1862) та відомого лексикографа І. Верхратського, якого вважають засновником української галузевої термінології, “Знадоби до словаря южнорусского” (1877) і “Початки до уложення номенклатури природописної” (1864).
Найбільш уживані економічні терміни тією чи іншою мірою відображалися в тогочасних службових словниках, словниках іншомовних слів та збірках термінів суміжних галузей (службова, справочинна, юридична сфери), таких як “Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів” В. Доманицького (1906), “Українська службова термінологія й зразки службових папер” (1918), “Російсько-український діловодний словник” Л. Падалки (1918).
20-ті роки ХХ ст. більшість дослідників називають часом відродження української культури, оскільки саме тоді починається бурхливий розвиток української термінографії. Працівники Інституту української наукової мови (ІУНМ) зібрали значну кількість термінів різних наук, уклали й видали десятки галузевих термінологічних словників: “Короткий російсько-український технічний словничок фінансових термінів (для вжитку співробітників Губфінвідділу)” (1924), “Російсько-український словник банкового діловодства” за ред. В.І. Орловського та І.М. Шелудька, “Російсько-український словник банкового діловодства” за ред.А. Гіржеля і Д. Ріна (1925). Першою серйозною суто галузевою працею став “Словник економічної термінології (проєкт)” Г. Кривченка та В. Ігнатовича (1930). У цих словниках економічні терміни подаються за алфавітним або алфавітно-гніздовим принципом, використовуються пояснювальні ремарки. Реєструються як терміни-однослови, так і словосполучення. Фіксуються також професійні висловлювання, переважна більшість яких у незмінному вигляді функціонує й донині: барометр економічний, тиша на ринку, хитання вексельного курсу, монета дзвінка, неповноцінні (про гроші), “ножиці” (суч. “ножиці цін”), канали грошового обігу, відплив (грошей), приплив (грошей), ринок вбирає, ціна тверда, ціна чиста, рух цін, ціни спадають, стрибки цін.
Лексикографічні праці періоду 50-60-х років ХХ ст. сприяли уніфікації тогочасної термінології. Серед них слід виділити “Російсько-український словник соціально-економічної лексики” С.А. Воробйової та Т.К. Молодід (1965). Оскільки українську мова на той час вживалася обмежено (в освітніх закладах та державних установах переважала мова російська), словник подає переклад іншомовних лексем без власне українських відповідників. Натомість перевага надається вживанню інтернаціональних та російських одиниць: авізо (без переказний лист), банкнот (із зазначенням застар. банкнота), демпінг (без викидний вивіз), фрахт (без аренда суден)
Починаючи з 90-х років ХХ ст., українська термінографія переживає новий етап свого розвитку: видається ряд тлумачних та перекладних словників у різних галузях науки і техніки. Однією з найбільш ґрунтовних праць у цей час є виданий 1994 р. Комітетом наукової термінології та Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України “Російсько-український словник наукової термінології. Суспільні науки” за ред. В.М. Русанівського і Т.К. Черторизької (1994). При перекладі з російської мови укладачі максимально наближують вимову терміна до вимог українського правопису, подають синонімічні варіанти: бездоходность (эк.) - недохідність, бездохідність; бесплатность (фин.) - безплатність, безкоштовість; бросовый (эк.) - викидний, втратний; валовой (эк.) - валовий, гуртовий; бессрочный вклад (фин.) - безстроковий (безтерміновий) вклад.
Серед значної кількості галузевих економічних праць найбільш ґрунтовними перекладними словниками, що характеризуються чіткістю й унормованістю словникових статей, сприяють систематизації та стандартизації економічної термінології, правильному, свідомому використанню галузевих термінологічних одиниць, є “Російсько-український словник “Сфера ділового спілкування”О.О. Тараненка і В.М. Бріцина та “Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери” С.Я. Єрмоленко, В.І. Єрмоленка, К.В. Ленець, Л.О. Пустовіт.
Поряд з великою кількістю перекладних словників наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. було видано й низку тлумачних економічних словників, таких, наприклад, як “Економічний словник-довідник” за ред. С.В. Мочерного (1995), “Універсальний словник економічних термінів” В.Е. Коломойцева (2000), “Фінансовий словник” А.Г. Загороднього, Г.Л. Вознюка, Т.С. Смовженко (2002). Найбільшою за обсягом охоплених термінів і за детальністю тлумачення понять є тритомна “Економічна енциклопедія” (2000 - 2002), яка налічує понад 7 тисяч словникових статей. Новим позитивним елементом є трактування в ній значної кількості економічних явищ у зв'язку з перспективами їх розвитку в Україні.
У третьому розділі “Особливості семантичного і стилістичного вживання сучасної економічної термінології в українських періодичних виданнях” подано класифікацію різнопланового стилістичного використання економічних термінів у сучасній публіцистиці - від класичного вживання з тлумаченням до метафоричного перенесення, коли спеціальна термінологічна одиниця набуває нового емоційно-експресивного забарвлення.
У першому підрозділі “Передумови прямого/переносного використання економічних термінів у сучасному публіцистичному тексті” відзначається, що економічний термін, перебуваючи поза контекстом, у типовому чи нетиповому контексті, зможе виконувати свої функції лише за умови, що буде відома його належність до економічної терміносистеми.
Аналіз матеріалу дозволяє вести мову про різноманітність функціонального використання економічних термінів у сучасних друкованих виданнях. У сучасній періодичній пресі активно функціонує ряд економічних терміноодиниць як власне українських, так і запозичених. Виділяються їх дві найзагальніші групи: терміни, використовувані в прямому значенні (тобто у своїй номінативно-дефінітивній функції), і терміни, що використовуються в переносному значенні, з набуттям емоційно-експресивного забарвлення.
Наповнення текстів економічного спрямування спеціалізованими поняттями полегшує спілкування журналістів з читацькою аудиторією. Після прочитання тексту масовий читач часто включає такі терміни до свого активного словникового запасу.
У прямому значенні в публіцистичних текстах терміни вживаються у двох варіантах - з розкриттям їхньої суті або без нього.
До загальнозрозумілих і часто вживаних термінів економіки відносимо: ціна, валюта, вклад, тендер, дивіденди, інвестиція, бартер, рентабельність та ін.: Найбільше підприємство України дісталося інвестору за досить низькою ціною … близько 5 млн. доларів (ГК. - 2001. - № 12); Завбачливий бізнесмен мав би складати контракт також у перерахунку на тверду валюту - це звичайна практика компенсації курсових ризиків (ГК. - 2001. - № 10); Уряд планує завезти в країну близько 300 тис. тонн цукру, а у вересні суттєво підвищити на нього гуртові ціни (ВЗ. - 2001. - 13 лютого).
Часто термін використовується з поясненням його суті: Першим розглянуто проект закону про іпотеку. За мало кому зрозумілим терміном іпотека (тобто застава нерухомого майна) сьогодні стоять надто важливі проблеми (ГУ. - 2000. - 22 квітня); Такі цілеспрямовані зміни, що провадяться консультантами з одночасним навчанням персоналу, називають реінжинірингом (ГК. - 2001. - № 17); Сюди належить і практикування так званої толінгової схеми. Толінг - проста комерційна операція, за якою давальницька сировина, яка належить зарубіжній фірмі, переходитьна місцеве підприємство, там її переробляють, а потім вивозять, повністю звільнена від податків (ВЗ. - 2001. - 6 березня).
У другому підрозділі “Метафоризація як процес семантичної трансформації економічної термінолексики” дослідження зосереджується на переносному використанні спеціальних термінологічних одиниць. У межах кожного стилю особливості метафори змінюються відповідно до конкретних умов її функціонування. На відміну від денотативної метафори наукової мови, публіцистична метафора вирізняється перш за все оцінною спрямованістю. Фактично, вона апелює до наявного в реципієнта досвіду з метою через асоціацію досягти комунікативного ефекту. Семантичну модель метафори можна уявити таким чином:
На цій схемі цифрами позначено: 1 - метафоричне сполучення, 2 - неметафоричне сполучення, 3 - лексема “зіткнення” вихідного та похідного значень. Метафора - це відношення між певними класами семантичних одиниць, які займають певну позицію в метафоричному та неметафоричному сполученнях. Причому це явище проявляється у двох основних видах: а) повне - людина з'їла хліб / інфляція з'їла гроші; б) часткове - тут водяться величезні акули / зібрались акули бізнесу. У першому випадку відбувається повний збіг вихідного та похідного значення лексем; у другому - відбувається порівняння значень за однією з ознак (акула як хижа тварина, що пожирає слабших за себе, та акула в значенні “бізнесовець, який веде нечесну гру, не вибираючи засобів для досягнення мети”).
Можна визначити декілька основних груп метафоричного використання економічних термінів, хоч ця класифікація є досить умовною. Виділені групи вказують на основні напрямки значеннєвого переносу економічних термінів у процесі їх метафоризації, пов'язані з різними діями, процесами, професійною спрямованістю тощо: антропометричний напрям, архітектура і будівництво, військова справа, медицина спорт, природа та ін. Їх об'єднано за ключовою лексемою та частиномовною належністю: семантичним центром виступає економічний термін-іменник - N-тип (у досліджуваних текстах вони мають пріоритетне місце) або економічний термін-прикметник - Adj-тип:
1) антропометричний напрям метафоризації: Хоч як не дивно, а людина, яка по праву носила титул "батько гривні" (В. Ющенко), не вітав свою "дитину" з днем народження (ГК. - 2001. - № 36); Запровадження концепції, яка не враховує досвід інших країн, ляже важким тягарем на плечі слабкої економіки України (УК. - 2001. - 15 березня); За кілька місяців фірма “отямилася” після удару й запрацювала, як раніше (ВЗ. - 2001. - 13 лютого) і т. п.;
2) метафоризація економічного терміна (ЕТ), зумовлена сполучуваністю з лексикою архітектури та будівництва: Ми повсякчас відстежуємо появу нових ринкових ніш і таких, що тільки мають виникнути (ГК. - 2001. - № 7); Гривню не випустять із валютного коридору (ВЗ. - 2001. - 8 травня); Цей вал, вважають фахівці, поставить українську жарівку (лампочку) на один ціновий щабель з російською продукцією (ГК. - 2001. - № 36) і т. п.;
3) військова лексика як джерело метафоризації ЕТ: Гривня витримала психологічну атаку учасників ринку (ГК. - 2001. - № 15); НБУ при потребі готовий підтримати гривню своїми інтервенціями (ВЗ. - 2001. - 8 травня); На тлі великої війни здаються нібито дрібничками маленькі “бізнесові” війни (ГК. - 2001. - № 42); Ринок має стати полігоном, на якому будуть відпрацьовуватися нові моделі взаємостосунків між владою і представниками малого бізнесу (ГК. - 2001. - № 25) і т. п.;
4) поєднання понять медицини та економіки в процесі метафоризації: У декого ж виявлялося взагалі неправильне ставлення до власного економічного здоров'я (П. - 2001. - № 5); Наступним якісним стрибком у розвитку ЗАТ має стати грошова ін'єкція від інвестора, який за 8 млн. грн. купить 10% акцій Трускавецькурорту (ГК. - 2001. - № 39); Із зазначеного самонищителів явний фінансовий суїцид над собою творили 60% закладів громадського харчування (П. - 2001. - № 5); Інакше паніка пошириться на інші країни, і світова економіка ризикує опинитись у глибокій депресії (ГК. - 2001. - № 39) і т. п.;
5) метафоризація ЕТ у поєднанні з лексикою побуту: Великий банк може стати справжнім "фінансовим супермаркетом" для своїх клієнтів, надаючи їм широкий спектр послуг (УК. - 2000. - 5 вересня); На вас тут з 12.00 до 15.00 чекає вівсяна бізнес-каша загальною вартістю 20 грн. (гумористичний ефект - у тексті йдеться про вартість бізнес-ланчів у одному із закладів харчування Києва.) (ГК. - 2001. - № 16); Його лібералізація вигідна лише тим грошовим мішкам, які володіють потужними підприємствами та великим маєтками (ГК. - 2001. - № 27); І бюджетний “пиріг” теж доцільно ділити не просто “на душу населення”, а виходячи з конкретних умов (УК. - 2001. - 16 березня) і т. п.;
6) лексика зі сфери довкілля, фауни і флори як джерело метафоризації ЕТ: Вперше за роки незалежності гігант важкої промисловості став власністю західного стратегічного інвестора, який не має "офшорного" коріння (ГК. - 2001. - № 12). Український клієнт повинен звертатися до дилерів Forest Alliance Ukraine, а не до сумнівних дрібних фірм-одноденок, що завозять наш папір обхідними стежками (пор.: у ентомології - метелики-одноденки) (ГК. - 2001. - № 16); Одними з перших для протистояння ринковій стихії згуртувалися директори держпідприємств, утворивши КПП (ГК. - 2002. - № 38) і т. п.;
7) метафоризація ЕТ при поєднанні зі спортивною лексикою: Нині стартує бюджетний марафон (УК. - 2000. - 4 жовтня); Однак безальтернативність НБУ як основного гравця і твердість його курсової політики примусили ринок заспокоїтися (ГК. - 2003. - № 15); Гривня встановила черговий рекорд, ревальвувавши протягом тижня на 130 пунктів (ГК. - 2001. - № 25) і т. п.;
8) науково-технічна лексика як джерело метафоризації ЕТ: "Двигуном" емісії нових карток в Україні, як і раніше, залишається укладання договорів на зарплпатне обслуговування з корпоративними клієнтами (ГК. - 2003. - № 15); Поки що вони (перевіряючі) констатують: на цьому підприємстві відпрацьовувався новий механізм для системного перекачування коштів (ГК. - 2002. - № 32).
У третьому підрозділі “Екстра- та внутрішньолінгвістичні параметри комунікативних змін термінів економіки в ЗМІ” розглядаються варіювання змісту термінологічних одиниць у публіцистичному тексті. У сфері функціонування економічні терміни часто набувають конотативного забарвлення внаслідок поєднання їх зі специфічним контекстом чи засобами загальновживаної мови, які використовуються для створення емоційно-експресивного ефекту.
Поляризованість семантики економічних термінів у періодиці. Однією з основних особливостей функціонування економічних термінів на сторінках газет є варіювання їхнього змісту, надання додаткового конотативного забарвлення і як наслідок - розміщення на вартісно-оцінній шкалі. В основі розмежування конотативно забарвленої спеціальної лексики лежить тричленна шкала оцінки: “позитивне (+)”, “нейтральне (0)”, “негативне (-)”. Переважна більшість проаналізованих нами прикладів тяжіє до нижнього поділу з оцінкою негативу (-). Крім того, досить часто залежно від авторської мети економічні терміни рухаються по шкалі від (+) до (-) і навпаки, що теж відбиває варіативність у використанні спеціальної лексики в публіцистичних текстах: На нашу думку, це найкраща торгова марка (“Рошен”) на ринку кондитерських виробів України (ГК. - 2002. - № 8) > (+) / З імені відомого бізнесмена зробили розкручену торгову марку, якою тепер і прикривають свої далеко не ідеальні у правовому плані справи (ГК. - 2001. - № 26) > (-).
У пункті першому третього підрозділу “Фонографічні та морфемні характеристики текстів з використанням економічної лексики” йдеться про те, що одним з прикладів фономорфологічних змін спеціальних одиниць у текстах періодики є використання неправильних, “перекручених” форм економічного терміна, в основному з метою досягнення іронічного, сатиричного звучання публікації. Оказіональне поєднання морфем у спеціальних одиницях не обмежується наданням слову емоційно-експресивного забарвлення та економією мовних засобів. Поява оказіоналізмів у сфері економічної термінолексики в ЗМІ зумовлюється прагненням будь-якими засобами привернути увагу масового читача до тексту публікації: То хто ж конкретно намагається "при-х-ватизувати" наш рідний домен? (ГК. - 2001. - № 18); Пильнуйте, щоб інвестиція не стала спершу ін-свис-тицією, а тоді інквізицією для вас! Підозріло співзвучні слова (П. - 2000. - № 12).
Словотворення. При аналізі словотворення привертають увагу такі морфемні варіювання в системі економічних термінів, де емоційна маркованість лексем виражається в певному наборі морфем (наприклад, суфікси -в-, -ечк-, -ач-, -ок- тощо): Він проникливо і влучно висловився про низький, примітивний, вульгарний, заангажований на грош-в-і рівень цих передач (ВЗ. - 2001. - 12 січня); Час від часу трохи грош-ен-ят підкидали родичі, та скільки можна жити за чужий рахунок (ВЗ. - 2001. - 23 січня); У ситуації виявилися задіяними не тільки фірм-ач-і, а й високі особи, які вважають за краще не "світитися" (УК. - 2000. - 11 серпня). Окремо стоять нечисленні випадки використання префіксальних морфем і творення вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників. Це пояснюється набагато меншою здатністю префіксальної морфеми надавати емоційно-експресивного забарвлення спеціальній одиниці порівняно із суфіксом: Хай живе український ПДВ, най-педевешніший у світі! (ГК. - 2001. - № 41).
Часто трапляються випадки оказіонального творення нових лексем від термінів:
- ЕТ + невластивий для термінотворення афікс: Уряд визнав, що в тін-із-ац-ії економіки винні не підприємці, а умови, в які їх поставлено (ГК. - 2001. - № 39);
- ЕТ, що вживається переважно в однині, для характеристики множинних явищ: Поки новоспечений начальник мехзагону розбирався в дебетах-кредитах, розбирався що й до чого, у святу неділю навіть запчастини з ремонтних майстерень ПМК вивезли на нове місце (УК. - 2001. - 18 січня);
- творення складних та складноскорочених іменників від ЕТ: Турбізнесмени в один голос відзначають прямий зв'язок зростання інтересу до мандрівок зі стабілізацією економічного життя в державі (бізнесмени, що займаються туристичними компаніями) (ГК. - 2001. - № 19).
Поєднання економічних термінів з прикметниками. Конотативне навантаження у сполученнях такого типу можуть мати як головний, так і залежний компонент. Засвідчено непоодинокі випадки, коли внутрішня семантична характеристика ад'єктива є позитивною (+), при поєднанні з ЕТ переміщується по оцінній шкалі в абсолютно протилежному напрямку й надає спеціальній одиниці негативного звучання пор.: дружній (заснований на дружбі, взаємній прихильності, довірі тощо) -> дружнє слово (+) / Після такого “дружнього” інвестиційного кроку компанія ледь не збанкрутувала (ГК. - 2001. - № 23) (-).
У другому пункті третього підрозділу “Семантико-стилістичні властивості економічних термінів у текстах періодики” розглядаються різноманітні випадки поєднання спеціальних одиниць з іншими групами лексики та ін. Випадки авторського поєднання економічного терміна зі словами інших лексичних груп у публіцистичних текстах має на меті якнайвлучніше описати певне економічне явище, спрямувати думку читача в потрібному авторові напрямку (читач часто мимоволі пристає на позицію того, хто пише той чи інший текст), сприяє появі різних конотацій у семантичному полі спеціальної лексеми. У певних комунікативних ситуаціях, очевидно з метою “стилістично принизити” те чи інше явище автори вдаються до поєднання власне економічного терміна з елементами розмовної лексики, вульгаризмами, варваризмами, сленгом, жаргоном: бізнесова тусівка, совкова приватизація, що зумовлює виникнення в семантиці економічної терміноодиниці емоційно-оцінного компонента, найчастіше негативного.
а) Поєднання економічного терміна з різними групами розмовної лексики:
- ЕТ + сленг або жаргон: Вибираючи для своїх ошуканських гастролей розкручену "торгову марку" - управління у справах захисту прав споживачів, фальшиві ревізори розраховували на широке поле діяльності (ГК. - 2001. - № 42); Підприємцеві було запропоновано 565 галонів цього сприту за зниженою ціною, за що й було "відстібнуто" 800 доларів (ГК. - 2001. - № 32);
- ЕТ + розмовна, просторічна лексика: Може вже завтра ніхто не захоче забрати ці вражі долари й по 2 грн., доведеться потім здавати один до одного (ГК. - 2001. - № 38); За даними Комісії з цінних паперів і бірж США (SEC) деякі інвестиційні компанії просто ... розтринькали свої кошти (ГК. - 2001. - № 33);
- ЕТ + діалектна одиниця: Хтось під спілчанською вивіскою став консалтинговою фірмою, заробляючи грубі гроші (ГК. - 2001. - № 38); Економіка США потребує копняка у вигляді скорочення податків (ГК. - 2001. - № 13).
б) Поєднання економічного терміна з розгорнутим емоційно-оцінним контекстом:
А взагалі, як добре іноді буває плентатися в хвості економічного прогресу (ГК. - 2001. - № 33); Паніку на ринку здіймають найчутлівіші інвестори, а це здебільшого західні портфельні інвестори, тобто спекулянти (іронічність досягається через нібито нормативне тлумачення економічного терміна словом "спекулянти", яке має негативний відтінок) (ГК. - 2001. - № 24); Якщо до вас прийшов банківський кодекс щастя - не викидайте його: впишіть зміни, перепишіть 450 разів, відправте до Верховної Ради - і вам буде щастя (ГК. - 2001. - № 1-2).
в) Явище стильової трансформації з використанням економічних термінів як спеціальний стилістичний прийом:
- модифіковане фразеологічне висловлювання + ЕТ: Цілком легальний бізнес податківці оголошують підпільним, щоб залатати дірки в бюджеті (ГК. - 2001. - № 43); Загальновідомо, що левова частка вкладів на кодовані рахунки здійснюється у ВКВ (ГК. - 2001. - № 6); У світі фінансів. За останніми даними, тридцять срібняків у всі часи були вільно конвертованою валютою (переробка біблійного сюжету: "тридцять срібняків Іуди", тобто ціна зради) (П. - 2000. - № 9);
...Подобные документы
Фразеологія як лінгвістична дисципліна, предмет її дослідження. Аналіз значення фразеологізмів в українській мові. Класифікація фразеологічних одиниць. Особливості використання фразеологізмів у періодичних виданнях. Помилки у висловлюванні фразеологізмів.
курсовая работа [88,3 K], добавлен 28.10.2014Композиція як засіб номінації медичних понять терміносистеми гастроентерології в сучасній німецькій мові. Поняття "термін-композит". Структурно-синтаксичний аналіз складних фахових термінів. Типи композитів, продуктивних в досліджуваній терміносистемі.
статья [37,2 K], добавлен 18.08.2017Освоєння іншомовної лексики та особливості переймання її елементів під впливом зовнішніх чинників. Питома вага генетичних та історичних джерел слов'янських запозичень. Особливості функціонування іншомовних лексем у сучасній українській літературній мові.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 01.12.2010Характеристика явища паронімії в українській мові. Розкриття суті стилістичного вживання паронімів. Аналіз їх відмінності від омонімів. Визначення структурно-семантичних ознак паронімів. З’ясування особливостей їх використання в журналістських текстах.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 18.02.2013Зміст поняття абревіації. Найважливіші характерні ознаки та граматичні категорії складноскорочених слів, лексикографічні засоби їх відтворення. Використання абревіатур на сторінках сучасних періодичних друкованих видань на прикладі газети "Експрес".
курсовая работа [60,9 K], добавлен 29.12.2013Види та вживання економічної термінології. Аналіз основних способів перекладу економічних термінів у сучасній французькій мові. Переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Описовий спосіб, калькування, транскрипція. Переклад багатокомпонентних термінів.
дипломная работа [80,3 K], добавлен 31.05.2013Застаріла лексика в лексичній системі сучасної української літературної мови. Активна і пасивна лексика, застарілі слова в сучасній українській літературній мові. Вживання застарілої лексики, історизмів та архаїзмів в романі Ю. Мушкетика "Яса".
дипломная работа [104,2 K], добавлен 06.09.2013Вживання іншомовних запозичуваних слів в українській мові та витоки їх появи. Короткий термінологічний словничок. Укладання перекладних багатомовних словників. Проблеми української термінології, основні напрями дослідження та розвитку термінознавства.
лекция [28,4 K], добавлен 17.05.2009Чинники запозичень в сучасній українській мові. Процес адаптації та функціонування англійських запозичень в українській мові. Проблеми перекладу англізмів з англійської українською та російською мовами на матеріалі роману Стівена Кінга "Зона покриття".
курсовая работа [86,1 K], добавлен 14.05.2014Лексико-семантична характеристика та стилістичне використання вигукової лексики. Поняття та структурно-семантичні особливості ономатопоетичних слів та їх функціонально-стилістичний аспект. Класифікація вигуків та звуконаслідувальних слів української мови.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 03.10.2014Суть поняття вставні та вставлені конструкції та їх особливості, причини вживання у періодиці. Визначення ролі вживання розмовних слів та конструкцій на формування правильної літературної української мови на базі аналізу українських періодичних видань.
курсовая работа [29,9 K], добавлен 22.11.2014Особливості вживання та правопису в українській мові запозичень російського, латинського, німецького й англійського походження. Переклад конструкцій ділового стилю, відмінювання числівників. Складання запрошення на прийом з нагоди відкриття виставки.
контрольная работа [22,5 K], добавлен 17.03.2014Дослідження процесів оновлення мови засобами масової інформації. Контамінації як прийом структурно-семантичної трансформації стійких сполучень слів в українській мові. Аналіз засобів досягнення стилістичного ефекту та впливу на читача в газетних текстах.
статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018Місце спеціальної лексики в українській лексиці. Спеціальна лексика — слова і вирази, які вживаються групами людей, об’єднаними професійною спільністю і мають два основні шари: терміни і професіоналізми. Українська спеціальна лексика та її використання.
контрольная работа [38,0 K], добавлен 13.08.2008Дослідження функціональних особливостей вживання новотворів та оказіональних слів у статтях американських періодичних видань. Лексичне значення оказіоналізмів. Використання їх у газетних статтях. Вживання іншомовного слова для утворення новотвору.
курсовая работа [66,0 K], добавлен 29.05.2015Визначення особливостей граматичної будови англійської мови. Аналіз вживання й використання відмінків у сучасній публіцистиці. Дослідження новітніх поглядів й тенденцій щодо відмінкової парадигми. Класифікація відмінків за семантичними характеристиками.
курсовая работа [251,0 K], добавлен 06.11.2012Семантика як розділ мовознавчої науки. Семантичні засоби комічного в художньому тексті. Мовна гра та гумор у рекламному тексті. Літературні цитати та ремінісценції на газетних шпальтах. Семантичне "зараження" слів певної мікросистеми.
реферат [30,1 K], добавлен 11.11.2003Морфологічні і неморфологічні способи словотвору. Історичні зміни в морфемному складі слова: спрощення, перерозклад, ускладнення. Сучасні тенденції в українському словотворі. Стилістичне використання засобів словотвору. Синонімія словотвірних афіксів.
конспект урока [54,4 K], добавлен 21.11.2010Запозичення як джерело збагачення словникового складу. Сутність та визначення інтернаціоналізмів, їх класифікація та складнощі перекладу. Міжнародні морфеми та основи. Інтернаціональна лексика англійського походження у сучасній українській мові.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 11.10.2012Поняття топонімів, їх сутність і особливості, місце в сучасній українській мові. Класифікація топонімів, їх різновиди та відмінні риси, основні проблеми запозичення та передачу фонетичної подібності. Компоненти значення, переклад топонімів-американізмів.
курсовая работа [87,9 K], добавлен 04.05.2009
