Новітня економічна термінологія та її стилістичне вживання в сучасній українській мові (на матеріалі періодичних видань)

- крилатий вислів з ЕТ: "Участь - гроші - участь", і далі немає жодного романтизму у цьому процесі (перероблений закон грошового обігу, виведений К. Марксом: "товар - гроші - товар") (ГК. - 2001. - № 4); Гроші, відмиті у "Експрес-Контракті", ніколи не пахнуть (за основу взято вислів Веспасіана) (ВЗ. - 2001. - 5 травня);

- назви та вислови літературних творів з ЕТ: "Зелена миля" банку "Україна": нею мають пройти клієнти агропромбанку (у заголовку з ЕТ використано назву роману відомого автора жахів С. Кінга "Зелена миля". У творі так називають коридор, який проходить засуджений на смертну кару до кімнати з електричним стільцем. Автор статті проводить паралель з тими проблемами, які чекають на клієнтів банку. Однак вважаємо, що в цьому випадку прийом може не досягти стилістичного ефекту, оскільки твори вищезазначеного автора відомі переважно молоді, а не орієнтовані на найширший читацький загал) (ГК. - 2001. -№ 23); Всі успішні підприємства, перефразовуючи Толстого, схожі одне на одного, кожне лежаче лежить по-своєму (автор статті використовує першу фразу з роману Л. Толстого "Анна Кареніна": "Усі щасливі сім'ї схожі одна на одну, кожна нещаслива - нещаслива по-своєму". Позитивним є той момент, що автор указує на джерело запозичення, у такому випадку комунікативної мети тексту буде досягнуто, оскільки читач має “відправну точку”, на основі якої можна провести пералелі) (ГК. - 2001. - № 33);

- рекламний слоган з ЕТ: Гривня - неповторний стійкий курс (утворено за аналогією до реклами жувальної гумки "Орбіт - стійкий неповторний смак") (ГК. - 2001. - № 21);

- прислів'я та приказки з ЕТ: Бюджет по осені планують, надто якщо він рекламний (автор використовує перероблене прислів'я "Курчат по осені рахують") (ГК. - 2001. - № 42); І радий би до раю, та борги не пускають (перероблене українське народне прислів'я "Рада б душа до раю, так гріхи не пускають") (ВЗ. - 2001. - 10 квітня).

г) Інші випадки ігрового використання економічного терміна як комунікативна особливість текстів періодики:

- одночасне використання словосполучень з ЕТ та без нього: 12 валют, які входять до кошика євро і будуть обмінюватися на євро, створюють кошик проблем (-А), а не кошик грошей (-Б) (сатиричний ефект - проведення паралелі між звичайним словосполученням -А та нормативним економічним терміном -Б) (ГК. - 2001. - № 41); Ми, промоутери, даємо собі таке визначення: промоутер - це людина, яка допомагає промотувати чужі гроші (стилістичний ефект досягається використанням паронімів) (ГК. - 2001. - № 11);

- оказіональне творення прикметників або іменників від окремих ЕТ на підставі схожості звучання з іншими лексемами: Звуковий банкомат називається "Cash-a-lot" (українською - "кашалот") (іронічний ефект досягається завдяки підбору омофона до нормативної спеціальної одиниці) (ГК. - 2001. - № 39); Відкрився новий сервер податкової поліції www.deneg.net (ГК. - 2001. - № 4);

- проведення паралелей з ЕТ (це явище виникає на підставі схожості за однією чи кількома ознаками, що використовується для досягнення гумористичного ефекту):

Спека спадає, а разом з нею спадає і гривня - за останній тиждень готівковий долар в обмінниках Києва подорожчав на 4-5 копійок (ГК. - 2001. - № 33); Ознаки девальвації. Йде девальвація, видно по всьому: Совість уже не потрібна нікому (відбувається порівняння знецінення грошей = знецінення моральних цінностей) (П. - 1999. - № 6).

ґ) Зразки невдалого вживання економічних термінів у газетних текстах:

- вживання малорозповсюдженого ЕТ без пояснення (особливо це стосується неспеціальних видань, читачі яких мало ознайомлені з термінами економіки, - у таких випадках пояснення справді є необхідним): Останні запропонували українським банкам системи моніторингу, що дають змогу відстежити, звідки прийшла шахрайська трансакція (ВЗ. - 2001. - 22 травня);

- недоцільне вживання ЕТ (внаслідок нерозуміння його суті або сплутування з іншим поняттям): Те, що зроблено за останні шість місяців урядом з погляду податків щодо села, дає право сказати, що сільське господарство - це вільна економічна зона країни, офшор (ГК. - 2001. - № 5) (пор.: ВЕЗ - частина суверенної території з вільним режимом вкладення іноземного капіталу [Коломойцев 2000, 62]. Офшор - центр, у якому кредитна установа (національна і іноземна) здійснює операції з нерезидентами (іноземними фізичними та юридичними особами) в іноземній для даної країни валюті (євровалюті) [Коломойцев 2000, 216]);

- вживання професійної лексики без пояснення в текстах для широкого загалу. Для спеціалізованих видань тлумачення не є необхідною умовою комунікації, оскільки його суть читачеві є зрозумілою: НБУ здійснюватиме операції шляхом короткостроковго та середньострокового рефінансування для кредитування банків у режимі “овернайт” (УК. - 2001. - 4 квітня).

У висновках узагальнюються результати проведеного комплексного дослідження комунікативно-стилістичного функціонування економічних термінів на матеріалі сучасних українських періодичних видань.

1. Економічна терміносистема як складова частина загального термінологічного фонду становить складну організацію спеціальних одиниць, неоднорідну за своїм походженням та сутнісними характеристиками. Значна частина семантичних змін у ній зумовлюється процесами “вживлення” термінів у загальну мову та розвитком нових термінологічних значень на основі загальновживаних слів.

2. Терміну, як і будь-якій лексичній одиниці сучасної української мови, властиві чотири основні функції: номінативна (слово називає, дає найменування), сигніфікативна (слово узагальнює), комунікативна (слово повідомляє) та прагматична (слово передає почуття мовця).

У сучасних наукових дослідженнях на провідне місце, поруч з номінативною, висувається комунікативна функція, яка вказує на здатність лексичної одиниці слугувати засобом передавання певної інформації. Термін - це одиниця, в якій сконцентровані знання певних галузей науки і техніки, тому функціонування як засобу комунікації є однією з найважливіших його характеристик.

3. Найважливішим засобом поповнення термінологічного фонду є запозичення іншомовних слів переважно з англійської мови. Іншомовні впливи на українську термінологію взагалі й економічну підсистему зокрема в досліджуваний нами період (2000-2003 рр.) є більш інтенсивними й різноманітними порівняно з попередніми десятиліттями. Зовнішній вплив на мову зумовлює не тільки позитивні, але й негативні наслідки і в жодному разі не відбувається безслідно. Тому неодмінною умовою використання кожного запозичення є аналіз ситуації в кількох напрямках: шкідливості/нешкідливості збільшення й без того значного обсягу запозичень; доречності тих чи інших термінів у певних процесах мовної комунікації; доцільності запозичення лексичних одиниць інших мов за наявності власне національних відповідників та ін.

4. У сучасній періодичній пресі виділяються дві основні групи економічних термінолексем: терміни, використовувані в прямому значенні (тобто у своїй номінативно-дефінітивній функції), і терміни, використовувані в переносному значенні, з набуттям емоційно-експресивного забарвлення (метафоричне перенесення в різних групах лексики та поєднання спеціальної одиниці з конотативно забарвленими компонентами). Розкриття суті терміна в текстах, призначених для широкого кола читачів, є необхідною умовою досягнення комунікативного ефекту. Це зумовлюється основним спрямуванням більшості публікацій: вони покликані активно втручатися в події, здійснювати вплив на читачів. Коли ж у публіцистичних текстах неспеціалізованих видань використовується спеціальна термінологічна лексика без супровідних коментарів, то це призводить до неточного, приблизного, а іноді навіть і повного нерозуміння того, про що йдеться.

5. Дослідження трансформацій семантики економічних термінів, використовуваних у сучасних періодичних виданнях, дозволяє виділити в ній кілька взаємопов'язаних компонентів: 1) початкове, термінологічне значення спеціальних одиниць - приховане, відсунуте в результаті взаємодії семантично-асоціативних полів незвично поєднаних слів; 2) початкове значення загальновживаних слів, яке викликатиме асоціації; 3) нове значення спеціальної одиниці, що виникає внаслідок взаємодії двох попередніх елементів. Аналіз семантики економічних термінів у публіцистиці переконливо засвідчує, що семантика у всіх випадках зумовлена їх нормативністю та внутрішньою формою.

6. Засоби для впливу на читацьку аудиторію автори текстів у ЗМІ відбирають з максимуму ресурсів на всіх рівнях мови. Обмеження у використанні мовних одиниць зводяться до функціонального мінімуму - комунікативної ефективності та виправданості. Стилістичною тенденцією в межах текстів з використанням економічних термінів стає поєднання різностильових елементів, які щонайбільше сприяють встановленню контакту між автором та реципієнтом через посередника, в ролі якого виступає публіцистичний текст. В основі стилістичного ефекту, який виникає в результаті введення економічного терміна в публіцистичні тексти, лежить взаємодія функціонально-стилістичних особливостей економічних понять з лексикою інших стилістичних пластів і текстотворчий потенціал спеціальної одиниці. Проаналізований матеріал дає змогу констатувати, що економічні терміни вживаються в газетних публікаціях здебільшого доцільно, з розумінням (авторським, яке, і це варто відзначити, не завжди передається в текст для сприймання його читачем). Тому аналіз економічних термінів у публіцистиці свідчить про потребу детального тлумачення окремих маловживаних понять у випадку використання їх у текстах, розрахованих на широке коло реципієнтів, оскільки лише за умови правильного сприймання буде досягнуто повної взаємодії автора з читачем.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

Чорновол Г.В. Особливості вживання економічних термінів у сучасних періодичних виданнях // Українська термінологія і сучасність. Зб. наукових праць. Вип. IV. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 154-156.

Чорновол Г.В. Деякі комунікативні особливості економічної термінолексики (на матеріалі сучасних українських періодичних видань) // Вісник Черкаського університету. Серія “Філологічні науки”. Вип. 24. - Черкаси: Вид-во ЧДУ, 2001. - С. 133-136.

Чорновол Г.В. Англізми в сучасній економічній термінології // Культура слова. Зб. праць. Вип. 62. - К.: Вид-во Ін-ту укр. мови НАНУ, 2003. - С. 47-51.

Чорновол Г.В. Стилістичні проблеми функціонування спеціальної лексики в неспеціальних текстах (на матеріалі економічної термінології) // Українська термінологія і сучасність. Зб. наукових праць. Вип. V. - К.: КНЕУ, 2003. - С. 118-122.

Умовні скорочення джерел: ВЗ - “Високий замок”, ГК - “Галицькі контракти”, ГУ - “Голос України”, П - “Перець”, УК - “Урядовий кур'єр”.

Размещено на Allbest.ru