Міжсистемна взаємодія як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

УДК 811.111'373'46

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

10.02.04 -- германські мови

Автореферат

МІЖСИСТЕМНА ВЗАЄМОДІЯ ЯК ЧИННИК ТЕРМІНОТВОРЕННЯ (на прикладі англомовних фінансових термінів)

Грицьків Андрій Васильович

Львів -- 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Скороходько Едуард Федорович, ректор Українського інституту лінгвістики і менеджменту

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри граматики та історії англійської мови

Левицький Андрій Едуардович, Київський національний лінгвістичний університет кандидат філологічних наук, доцент кафедри мовної підготовки та юридичного документознавства Турчин Володимир Васильович, Прикарпатський юридичний інститут Національної академії внутрішніх справ України/

Провідна установа: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться “10” червня 2004 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15. у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м.Львів, вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано “8 ” травня 2004 р.

Учений секретар Шпак О.А. спеціалізованої вченої ради

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасне мовознавство особливу увагу приділяє дослідженню різних аспектів термінологічної лексики. Проте майже невивченим залишається питання семантичної взаємодії термінологій та наявності зв'язків між ними у площині поняттєвого поля. Зокрема, відсутні дослідження взаємовпливу галузевих підсистем у складі термінології окремої галузі науки, техніки чи практичної сфери діяльності. Водночас без перебільшення можна стверджувати, що фінансова термінологія є продуктом міжсистемної взаємодії, яка відбувається на рівнях плану вираження та плану змісту.

У першому випадку, коли йдеться про план вираження, матеріальна оболонка загальнолітературного слова чи спеціальної лексичної одиниці, яка належить до іншої галузі, використовується для побудови мовної форми терміна. Цей процес називають семантичним термінотворенням (метафоризацією, метонімізацією, транстермінологізацією). Йому присвячено низку праць таких термінознавців, як С.Гайда, І.А.Журавльова, В.В.Морозова, В.В.Петров, Г.Рондо, Л.А.Симоненко та ін. Метою цих досліджень є вивчення особливостей адаптації матеріальних оболонок термінів чи загальнолітературних слів для вираження нового змісту. Подібний процес можна подати в такій послідовності:

-- існує термінологічне значення;

-- створюється мовна оболонка для вираження цього значення.

Саме за такою схемою утворено комп'ютерний термін “virus -- a self-replicating computer program which demages or destroys the memory or other programs of the host computer”, матеріальна оболонка якого запозичена з медичної термінології. Можливість такого метафоричного перенесення обумовлена тим, що зміст комп'ютерного поняття містить ознаки “самовідтворюваність” та “шкідливість”, які присутні й у відповідному медичному понятті: “a very small infective agent capable of self-propagation only in living matter, the causative agent of many diseases, consisting only of a single nucleic acid molecule in a protein coat”. Отже, асоціативні процеси сприяли транстермінологізації медичного терміна на рівні плану вираження.

Об'єктивний процес формування наукового поняття, яке лежить в основі значення терміна, не є предметом лінгвістичного дослідження, але результат цього процесу, тобто термінологічне значення, безперечно, є таким. У той час, як міжсистемна взаємодія на рівні плану вираження є достатньо вивченою (подібними дослідженнями в різний час займалися С.А. Бурляй, М.І. Книгицька, Я.І. Копилевич, М.В. Новосьолова, О.С. Омельчук), взаємовплив терміносистем на рівні плану змісту ґрунтовно не досліджувався.

У другому випадку, коли йдеться про план змісту, досліджується саме процес формування значення терміна. Тут семантичні одиниці однієї системи використовуються для утворення нового термінологічного значення, тобто формування не тільки матеріальної оболонки терміна, а й поняття відбувається у взаємодії поняттєвих і термінологічних систем двох або кількох галузей.

Наприклад, економічне поняття “a sequence of measurements of the fluctuations in economic variables” формувалося під суттєвим впливом статистичного “time series -- a sequence of measurements, typically taken at successive point in time and including a broad spectrum of exploratory and hypothesis testing methods that have two main goals: (a) identifying the nature of the phenomenon represented by the sequence of observations, and (b) predicting future values of the time series variable”. Тут “запозичені” із статистики не лише матеріальна оболонка терміна (time series), а й певні семантичні складники його значення (“послідовність вимірювань чи спостережень”, “величина, що змінюється у часі”).

Відтак актуальність теми зумовлена потребою глибшого вивчення семантичних процесів як продуктивних чинників термінотворення, необхідністю дослідження чинників, що сприяють оптимізації форми термінів. Актуальність роботи полягає також у дослідженні галузевої та стратифікаційної структури фінансової термінології як результату взаємодії кількох систем та підсистем, у статистичному аналізі семантичного взаємовпливу між окремим термінологічним полем та його найближчим оточенням.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до наукової теми “Лінгвістичні засоби інтерпретації усного та письмового тексту” та держбюджетної теми ”Дидактичні основи формування англомовних комунікативних вмінь педагогів засобами інформаційних технологій” (№ державної реєстрації 0103U003120), які досліджуються в Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є аналіз впливу семантичної та мотивуючої взаємодії на формування сучасної фінансової термінології.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання наступних конкретних завдань.

1. Здійснити інвентаризацію сучасної англомовної фінансової термінології та визначити критерії приналежності термінів до фінансової термінології.

2. Виявити тематичні групи та їхній кількісний розподіл у складі сучасної англомовної фінансової термінології.

3. Визначити стратифікаційну структуру термінологічного поля фінансів.

4. З'ясувати критерії міжсистемної семантичної взаємодії та інших форм взаємовпливу в термінологічному полі фінансів.

5. Визначити кількісні та статистичні показники та форми прояву семантичної взаємодії галузевих термінологій у складі комплексної терміносистеми.

6. Охарактеризувати ефективність використання загальновживаної лексики як конструктивного матеріалу для утворення термінів.

Об'єктом дослідження є терміносистема фінансів як галузевий компонент загальноекономічної термінології.

Предметом дослідження є міжсистемна взаємодія лексико-семантичних угруповань як один із чинників термінотворення, а також вплив такої взаємодії на структуру термінів.

Методологічною основою дослідження є вивчення проблематики з позицій структурного підходу до аналізу мовних явищ, що передбачає детальний розгляд механізму взаємодії мовних та позамовних факторів у процесі термінотворення.

Методи дослідження зумовлені метою та специфікою поставлених завдань. У роботі застосовано прийоми компонентного аналізу, метод сіткового моделювання лексичної семантики, окремі прийоми системного та статистичного аналізу (обчислення рангової та лінійної кореляції).

Матеріалом дослідження слугували фінансові терміни, які добиралися з текстів навчальних посібників і термінологічних словників. Вибір фінансової термінології ґрунтується на таких міркуваннях: по-перше, існують гібридні термінології (на зразок кібернетики), про активну взаємодію яких із термінологічним оточенням можна стверджувати апріорно; по-друге, існують достатньо автономні термінології (на зразок фінансової), здатність яких розвиватися у взаємодії з термінологічним оточенням потребує детального вивчення.

Загальний обсяг опрацьованого фактичного матеріалу становить близько 14000 сторінок фахових текстів та словників, що дає підстави для вірогідних спостережень і висновків. Кількісні та статистичні підрахунки міжсистемної взаємодії виконано на матеріалі 1028 фінансових термінів.

Новизна дослідження полягає в тому, що в роботі вперше докладно розглянуто форми та статистичні показники семантичної взаємодії термінологічних систем, а також взаємодії термінологічних пластів із загальнолітературною лексикою. Виявлено чинники, що сприяють побудові термінів, оптимальних з погляду їхньої форми.

Теоретичне значення дисертації полягає у тому, що її головні положення слугують підґрунтям для глибшого розуміння процесів термінотворення з урахуванням мовних та позамовних чинників. Це дозволяє конкретизувати поняття системи та структури стосовно термінологічної лексики, системно представити і здійснити статистичне дослідження форм взаємодії лексико-семантичних угруповань, визначити їхню продуктивність на основі статистичного аналізу з метою виявлення загальних тенденцій розвитку термінологічної лексики в сучасній англійській мові.

Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані в подальшому вивченні процесів термінологічної номінації, для оптимізації добору спеціальної лексики при укладанні англо-українських економічних словників, для підготовки спецкурсів, а також для приведення української фінансово-банківської термінології у відповідність до сучасних міжнародних вимог. Вивчення системної організації та структури англомовної фінансової термінології сприятиме виявленню та квантифікації основних факторів, що впливають на розвиток термінології у фінансово-банківській сфері та інших галузевих терміносистемах, семантично пов'язаних з нею. Частину отриманих результатів можна екстраполювати на інші шари лексики.

Особистий внесок дисертанта полягає в розробці комплексного підходу до шляхів зіставлення термінологічних полів та лексико-семантичних угруповань всередині окремого семантичного поля, в дослідженні міжсистемної взаємодії як одного з чинників термінотворення в сучасній англійській мові, в отриманні фактичних даних, на яких базується дослідження, у здійсненні кількісного і статистичного аналізу та лінгвістичній інтерпретації отриманих результатів.

Положення, які виносяться на захист:

1. Сучасна англомовна фінансова термінологія має складну галузеву та стратифікаційну структуру. Галузеву структуру термінології визначає наявність різних тематичних груп термінів у її складі. Стратифікаційна структура термінології відбиває розподіл тематичних груп за рівнями ієрархії. Такими рівнями для термінологічного поля фінансів є ядро та периферія. Ядро фінансової термінології є структурованим, до його складу входять п'ять тематичних груп (підсистем) термінів. Периферія також є структурованою: вона поділена на два підрівні, кожен з яких містить по три підсистеми.

2. Підсистеми фінансових термінів мають різну кількість семантичних зв'язків у своєму термінологічному оточенні. Ця кількість позначається на показниках сукупного впливу на семантику підсистеми з боку певної категорії донора. Особливо активною є взаємодія між підсистемами ядра фінансової термінології, слабшою -- між підсистемами ядра та периферії, найменш активною -- між підсистемами фінансової термінології та “нефінансовими” термінами.

3. Фінансові терміни характеризуються різною силою семантичної взаємодії, яка відбиває середній показник впливу на значення окремого фінансового терміна з боку певної категорії донора термінологічного значення. Найсильнішою є взаємодія між фінансовими та “нефінансовими” термінами, слабшою -- між підсистемами ядра та периферії, найслабшою -- між підсистемами ядра термінологічного поля фінансів. Відтак показники кількості семантичних зв'язків та сили семантичної взаємодії є обернено пропорційними -- зменшення значення одного з них супроводжується збільшенням значення іншого.

4. Фінансова термінологія взаємодіє з літературною лексикою на рівні плану вираження, оскільки існують певні асоціативні зв'язки між фінансовими термінами та їхніми літературними прототипами. Результатом такої взаємодії є вмотивованість термінів. Окремі приклади такої взаємодії виявлено також у стосунках з віддаленими термінологічними системами, а саме з біологією, астрономією тощо.

5. Залучення загальнолітературної лексики до процесів термінотворення є одним із шляхів вирішення проблеми оптимізації форми термінів. Її активне використання в якості конструктивного матеріалу сприяє компресії мовних засобів вираження.

6. Міжсистемна взаємодія є одним із способів творення фінансових термінів. Міжсистемна взаємодія у термінологічному полі фінансів може набувати чотирьох форм: семантична взаємодія на рівні плану змісту, семантична взаємодія на рівні планів змісту та вираження, мотивуюча взаємодія на рівні планів змісту та вираження, мотивуюча взаємодія на рівні плану вираження.

Апробація роботи. Основні положення роботи викладено у виступах на наукових семінарах кафедри англійської філології факультету іноземних мов Тернопільського педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та кафедри іноземних мов Інституту аграрного бізнесу Тернопільської академії народного господарства, у доповідях на Західно-регіональній науково-методичній конференції викладачів іноземних мов вузів “Лінгвістичні та дидактичні проблеми викладання іноземних мов на економічних факультетах” (м.Тернопіль, 13-14 травня 1997 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Іноземні мови сьогодні і завтра” (м. Тернопіль, 13 - 14 травня 1999 року), Науково-методичній конференції “Проблеми викладання іноземних мов у вищій школі” (м.Тернопіль, 20 листопада 2001 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов” (м.Тернопіль, 25-26 березня 2004 року).

Публікації. Основні положення дослідження відображені у 4 публікаціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з переліку скорочень та термінів, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Повний обсяг дисертації складає 196 сторінок, у тому числі 179 сторінок основного тексту. Дисертація містить 42 таблиці і 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, актуальність проблеми, проаналізовано стан її опрацювання і вивчення в науковій літературі, сформульовано мету й завдання дослідження, визначено наукову новизну роботи, окреслено теоретичне значення та практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні та методологічні основи дослідження” визначено поняття термінологічного поля, термінологічної системи, з'ясовано лінгвістичні характеристики терміна, окреслено головні аспекти термінологічної номінації, висвітлено методологічні засади дослідження.

Термінологічне поле і терміносистема відображають два взаємообумовлені аспекти будь-якої термінології: її структуру та внутрішні системні зв'язки. Категорія структури (за А.С. Мельничуком) відображає найсуттєвіші внутрішні та зовнішні ознаки, а категорія системи передбачає дослідження об'єкта з точки зору того, як певний елемент формує зв'язки з іншими і наскільки закономірною є його присутність серед інших елементів всередині об'єкта. Система і структура нероздільно пов'язані, проте в методологічному ракурсі ці категорії можна розглядати відносно ізольовано.

Термінологічне поле розглядається як певне ціле, що містить закономірні зв'язки між окремими термінологічними поняттями та групами таких понять, які належать до різних рівнів ієрархії. Закономірність наявності поняття в термінологічному полі обумовлена зв'язками з рештою понять цього поля. Закономірність присутності терміна серед подібних елементів термінологічної системи визначається відповідністю його матеріальної оболонки поняттю, яке він ідентифікує. Вже на основі цієї відповідності встановлюються системні взаємозв'язки між термінами, мовні форми яких закріплені за різними поняттями поля.

Відтак кожен термін має два плани. План змісту розкриває особливості функціонування терміна на поняттєвому рівні -- в площині термінологічного поля. План вираження ідентифікує термінологічне поняття на звуковому рівні -- як елемент тієї чи іншої термінологічної системи. Оскільки плани змісту та вираження терміна нерозривно пов'язані між собою, то дослідження структури та системи будь-якої термінології передбачає вивчення як закономірностей зв'язків між термінологічними значеннями (з позицій термінологічного поля), так і внутрішніх системних зв'язків між поняттям та закріпленим за ним терміном, а також між окремими термінами у відповідній системі. Системність є основною ознакою термінології. Вона передбачає (за Е.Ф. Скороходьком) системність плану змісту, системність плану вираження і системність відповідності між планом змісту і планом вираження термінів. Елементи лексичної системи пов'язані між собою внутрішніми мовними зв'язками, що породжені умовами розвитку мови. При взаємодії вони створюють неоднозначну мережу парадигматичних відношень між своїми елементами. Термінологічне поле, як форма існування спеціальних понять, створює умови для формування та функціонування термінологічних систем.

На відміну від семантичного поля, з яким термін співвіднесений як спеціальне поняття на рівні плану змісту, термінологічна система є лінгвістичною впорядкованістю спеціальних слів на рівні плану вираження. Подібно до того, як поле може ділитися на мікрополя, термінологічні системи можуть поділятись на підсистеми. Дослідження міжсистемної взаємодії передбачає вивчення та врахування взаємодії як елементів терміносистеми на рівні плану вираження, так і мікрополів в межах окремого термінологічного поля та суміжних термінологічних полів на рівні плану змісту.

Термінологічне поле -- це своєрідний простір існування терміна, всередині якого він володіє всіма ознаками, що характеризують його. Приналежність до певного поля є найсуттєвішою ознакою, яка відрізняє терміни від звичайних слів. Термінологічне поле замінює терміну контекст.

Семантичні поля (за О.С. Ахмановою) є класами, що перетинаються, єдиного поділу словника на семантичні поля не існує: з будь-якого семантичного поля через більш чи менш довгий ланцюжок опосередкованих ланок можна потрапити в будь-яке інше поле. В процесі міжсистемної взаємодії значення терміна змінюється одночасно з набуттям нових системних властивостей в новому поняттєвому полі. Таким чином, дослідження будь-яких явищ у галузі спеціальної лексики слід здійснювати з урахуванням структурних закономірностей та системних відносин всередині терміносистеми. Вивчення процесів взаємодії в термінологічному полі повинно ґрунтуватися на визнанні того факту, що поле відбиває стратифікаційну структуру термінології, тобто її наповненість та розподіл термінологічних понять за шарами ієрархії. В одній термінології можуть об'єднуватися різні поняття: як корінні, так і абсорбовані з інших термінологічних полів. Відтак терміносистема може містити спеціальні лексичні одиниці різних систем: корінні та абсорбовані з інших.

Лінгвістична природа терміна визначається його приналежністю до спеціальної мови. Інвентар мовних засобів є загальним для літературної мови і її функціонального стилю -- термінології, однак у мові науки відбір, організація і функціонування мовних засобів репрезентовано специфічно. Ця специфіка полягає у свідомості добору мовного інвентарю, у системних та спеціальних функціональних властивостях термінів. Свідомість, спланованість у номінації понять є принциповою характеристикою генезису термінів, поява яких відрізняється від стихійного виникнення слів загальної мови. У термінотворенні дослідник користується арсеналом мовних засобів, які є в його мовній свідомості, що визначає неможливість “виходу” за рамки мовних закономірностей і функціонально-стилістичних кордонів. Термін -- це не особливе слово, а слово в особливій функції.

Семантична визначеність терміна досягається не тільки завдяки його дефініції, але й за рахунок його приналежності до термінологічного поля. Термін точний настільки, наскільки точні наші знання про систему понять, до якої він належить. Іншою важливою характеристикою терміна є його системний характер. Термін є невід'ємним елементом системи, якщо під системою розуміти сукупність елементів цілого, між якими існує обов'язковий зв'язок. Сукупність зв'язків такого цілого визначає його структуру. Відтак системність є однією з найважливіших умов існування терміна. Термін може існувати лише як елемент терміносистеми. Однозначність -- не характеристика терміна, а бажана ознака при впорядкуванні терміносистем.

При вивченні терміна необхідно також виходити із співвіднесеності терміна з об'єктом (предметом) чи системою об'єктів, поняттям та предметно-логічними відношеннями між поняттями. Семантичні особливості терміна впливають на його функціонування. Отже, термін -- це співвіднесене з відповідним поняттям слово (словосполучення), яке вступає в системні відносини з іншими словами, що відповідають поняттям даної галузі, і утворює разом з ними термінологічну систему.

Одним із головних методів дослідження обрано метод сіткового моделювання, який є розвитком компонентного аналізу. Він виключає можливість впливу випадкових факторів на результати аналізу мовних явищ, не обмежує обсяг об'єкта дослідження, дозволяє виявити структуру та складові лексичного значення слова (терміна). Сіткове моделювання уможливлює визначення кількісних параметрів термінологічного значення. Відтак цей метод дозволяє здійснювати кількісний аналіз міжсистемної семантичної взаємодії лексичних (термінологічних) угруповань.

Методика побудови семантичної сітки базується на бінарному принципі, коли кожен безпосередній складник семантичної моделі ділиться на два опосередкованих і так далі. Наприклад, фінансовий термін capitalization має у відповідній системі дефініцію: `total amount of authorized capital stock multiplied by par value' (загальний обсяг капіталу -- `загальний обсяг статутного пакету акцій, помноженого на номінальну вартість акції'). Її можна розкласти на два безпосередні семантичні складники: “total amount of authorized capital stock” та “multiplied by par value”, які є безпосередніми семантичними складниками (БСС) у семантичному корінні терміна. Згідно з методом сіткового моделювання, семантичний складник -- це значення семантичного компонента.

Таким чином, нами отримано дві перші вершини для побудови семантичної сітки. Кожну з цих вершин можна розкласти ще на два безпосередні семантичні складники, які виступатимуть у якості опосередкованих семантичних складників (ОСС) щодо головної вершини графа -- “capitalization” і т.д.:

У сітковій моделі ми врахували значення семантичного складника другого рівня “authorized capital stock”, який є тіньовим терміном. Тіньовий термін (за Е.Ф.Скороходьком) не обов'язково вживається у текстах певної галузі, не фігурує у явному вигляді серед термінів цієї галузі, але його значення є семантичним складником хоча б одного з таких термінів: authorized capital stock -- `capital of a company arisen from the issue of shares' (статутний пакет акцій -- `капітал компанії, отриманий від продажу акцій'). У результаті такого семантичного аналізу дефініції ми дізнаємося, що значення “capitalization” містить: 1) два БСС першого рівня -- “total amount of authorized capital stock” та “multiplying”; 2) чотири ОСС другого рівня -- “total amount”, “authorized capital stock”, “multiplying”, “par value”; 3) два ОСС третього рівня -- “capital of company”, “arising from shares”; 4) чотири ОСС четвертого рівня -- “capital”, “company”, “arising”, “issuing of shares”; 5) два ОСС п'ятого рівня -- “issuing”, “shares”.

Термін capitalization є семантичним дериватом слів, які відповідають вершинам першого рівня семантичної моделі. Вони, в свою чергу, є дериватами вершин наступного рівня і безпосередніми семантичними складниками терміна “capitalization”. Семантична деривація тут означає не словотвірний процес, а співвідношення між значеннями. Ці відносини слід розуміти як суто синхронне явище: наявність таких взаємин між двома словами свідчить лише про те, що значення одного з них є складовою частиною значення іншого.

Лексичне значення тут розглядається як дихотомічна структура: його декомпозиція призводить до появи двох безпосередніх семантичних складників (складників першого рівня), декомпозиція безпосереднього складника дає два семантичних складники другого рівня і т.д. Питома вага семантичного складника обчислюється за формулою W = 1/2t, де t -- рівень складника або коефіцієнт семантичної декомпозиції. Значення терміна (сумарну питому вагу всіх семантичних складників) приймемо за одиницю. Тоді питома вага кожного з двох БСС (перший рівень) становитиме 0,5, ОСС (другий рівень) -- 0,25 і т.д.

Для виконання поставлених завдань використовуються також лінгвістичні методи компонентного аналізу, аналізу за безпосередніми складовими, загальнонаукові методи статистичного та окремі прийоми системного аналізу.

У другому розділі “Термінологія фінансів: галузева та стратифікаційна структура” розглядаються критерії приналежності термінів до фінансової термінології, її галузева та стратифікаційна структура.

Матеріал дослідження добирався у відповідності до мети та завдань роботи. Він містить основну вибірку фінансових термінів та доповнений термінами суміжних галузей. Склад вибірки відображає комплексну природу фінансової термінології. Основна вибірка налічує 1028 англомовних фінансових термінів. Вибірку складено на основі англомовних економічних навчальних посібників, а також наявних спеціальних словників. В якості критеріїв приналежності терміна до фінансової термінології обрано: а) входження терміна принаймні до двох тлумачних фінансових словників чи термінологічних додатків до навчальних посібників -- глосаріїв (ця вимога обумовлена тим, що словники містять також лексику суміжних галузей); б) побутування терміна у фахових економічних текстах; в) наявність відповідної дефініції.

Фінансовий термін є номінативною лексичною одиницею (словом чи словосполученням), значення якого відображає систему грошових відносин, котра є основним інструментом розподілу та перерозподілу національного продукту й національного доходу, створення необхідних децентралізованих і централізованих грошових доходів і резервів. Найуживанішими фінансовими термінами є найпростіші конструктивно відкриті словосполучення типу Adjective + Noun (24%).

Галузева структура певної науки чи професійної діяльності відбиває структуру відповідної галузі знань. Сучасні національні та міжнародна фінансові системи містять цілий ряд розділів та дисциплін. Відтак фінансова терміносистема також містить певні термінологічні сектори. Галузевою структурою вважатимемо весь спектр термінів спеціальних дисциплін, які входять до фінансової термінології.

Термінологія фінансів має комплексний характер. До її складу входять терміни одинадцяти тематичних груп. Тематична спеціалізація фінансових термінів нами визначена як основний критерій їхньої галузевої приналежності. Галузева структура досліджуваної термінології охоплює неоднорідний комплекс дисциплін, а відтак потребує подальшої стратифікації.

Стратифікаційна структура термінології відображає розмежування груп термінів за шарами. Кожен з цих шарів містить споріднені за своїм походженням терміни, адже мовне поле є множиною слів, пов'язаних певними взаємовідносинами, які утворюють ієрархічно організоване структурне ціле. Таке поле містить ядро та периферію, відтак стратифікаційний аналіз передбачає їхнє виділення у складі досліджуваної термінології. В основу стратифікації фінансової терміносистеми покладено семантичний критерій. Терміни ядра стратифікаційної структури (теорія фінансів, державні фінанси, банківська справа, фінанси підприємств та корпорацій), незважаючи на певну специфіку, формують цілісну систему суто фінансових термінологічних одиниць. Натомість терміни реципієнтної (фінансового обліку, фінансового менеджменту, маркетингу фінансово-банківської діяльності) та донорської (інвестування, податків, страхування) частин периферійного шару належать принаймні до однієї іншої, суміжної з фінансовою, терміносистеми.

У третьому розділі “Міжсистемна семантична взаємодія в термінологічному полі фінансів” уточнено поняття семантичної взаємодії як чинника термінотворення, визначено її критерії, форми, різновиди, виявлено кількісні та статистичні характеристики та здійснено їхню лінгвістичну інтерпретацію.

Ознакою семантичної взаємодії галузевих термінологій вважають входження термінів однієї галузі до складу термінології іншої (за А.В. Суперанською). Але відсутній чіткий критерій такого входження.

У фінансових текстах нерідко трапляються такі статистичні терміни, як standard deviation та correlation. Вони навіть зафіксовані у словниках фінансової термінології. Проте перший з них у фінансових текстах і словниках повністю зберігає те значення, яке він має у статистичній терміносистемі. Його визначення у фінансових словниках сформульовано у термінах статистики: `a measure of dispersion'. З іншого боку, не існує жодного фінансового терміна, у визначенні якого було б посилання на термін standard deviation. Отже, семантичний зв'язок між цим терміном і одиницями фінансової термінології відсутній. Відтак термін standard deviation не можна вважати членом фінансової терміносистеми, і його входження до фінансових текстів не є свідченням приналежності до термінології фінансів.

У той же час термін correlation дещо змінив своє значення -- у статистиці маємо: `a measure of association between two variables' (кореляція -- `міра зіставлення двох змінних'), натомість у фінансовій справі -- `a measure of degree of statistical relationship between two financial variables' (`ступінь статистичної залежності між двома фінансовими змінними'). Це дозволяє вважати, що термін correlation у зміненому значенні належить до фінансової термінології. Безпосередній семантичний складник цього терміна “financial variable” перебуває у семантичному полі фінансової термінології, але його опосередковані складники належать до різних полів: “financial” -- до фінансового, а “variable” -- до поля статистичної термінології. Відтак саме приналежність семантичних складників до різних полів ми вважаємо критерієм наявності семантичної взаємодії між цими системами. Отже, в усіх випадках “запозичений” термін повинен мати семантичне коріння у двох термінологіях, що й свідчить про зв'язок між ними. Такі терміни можна назвати маркерами семантичного зв'язку між двома термінологіями.

Таким чином, ні використання термінів однієї галузі у текстах іншої галузі, ні включення таких термінів до словників, ані запозичення матеріальної оболонки терміна ще не є ознакою семантичної взаємодії між терміносистемами. Семантична взаємодія лексичних систем передбачає встановлення семантичних відносин між їхніми елементами, зокрема, відносин семантичної деривації, критерієм якої є наявність в одній системі термінів, які в семантичному аспекті є похідними від елементів іншої системи.

Сучасні термінологічні системи є складними (у кібернетичному розумінні). Це означає, що вони структуровані: до їхнього складу входять дрібніші системи (підсистеми різних рівнів ієрархії). Між підсистемами також існує взаємодія. Підсистеми фінансової термінології визначені як ендосистеми. Деякі суміжні системи утворюють з досліджуваною гібридні ендосистеми (тут маємо на увазі такі лексико-семантичні угруповання, які є одночасно підсистемами двох термінологій, тобто їхнім перетином) і з ендосистем, які не є гібридними, визначено як власні ендосистеми. Суміжні термінології, які не утворюють з досліджуваною гібридних ендосистем, визначено як екзосистеми.

У фінансовій термінології власні ендосистеми охоплюють поняття п'яти галузей: теорії фінансів, банківської справи, державних фінансів, фінансів корпорацій, фінансів підприємств. До гібридних ендосистем належать терміни фінансового маркетингу, фінансового менеджменту, фінансових аспектів оподаткування, страхування, фінансового обліку та інвестування. До екзосистем -- терміни економіки, торгівлі, правництва та статистики.

Набуті семантичні елементи, тобто семантичні складники терміна -- члена певної системи-реципієнта, які є значеннями термінів, що належать до іншої терміносистеми, тут названо набутим (інкорпорованим) значенням. Наприклад, інкорпороване значення фінансового терміна correlation утворено складниками “measure of degree of statistical relationship” та “variables”. Таким чином, якщо набуте значення терміна утворене двома семантичними складниками (першого та другого рівнів), то його частка складає: 0,5 (питома вага складника першого рівня) + 0,25 (питома вага складника другого рівня) = 0,75. Частка інкорпорованого значення може змінюватися від нуля (немає семантичних складників, залучених з іншої системи) до одиниці (значення терміна повністю запозичене з іншої системи).

Внесок суміжних термінологій обчислюється, виходячи з частки інкорпорованого значення фінансових термінів та кількості фінансових термінів з набутим значенням. Сукупне набуте значення термінологічної системи-реципієнта позначимо як набуту семантику, а кількісну оцінку відношення набутої семантики до сукупного лексичного значення термінологічної системи -- як частку набутої семантики. На відміну від частки набутого значення, частку набутої семантики зручніше вимірювати у відсотках. Сума значень всіх термінів системи-реципієнта приймається за 100%. Частка набутої семантики TSHARE обчислюється за формулою: TSHARE = (SHARE*100)/N, де SHARE -- частка набутого значення терміна відповідної терміносистеми, N-- кількість термінів у системі-реципієнті.

Із загальної кількості досліджуваних 1028 фінансових термінів -- 268 (26,07%) є маркерами семантичного зв'язку між фінансовою термінологією та її термінологічним оточенням чи між її окремими підсистемами. Міжсистемна взаємодія в межах поняттєвого поля фінансів та з найближчим термінологічним оточенням є семантичною за своєю природою і відбувається: 1) на рівні плану змісту; 2) на рівні планів змісту та вираження. В межах ядра стратифікаційної структури її виявлено майже в однаковому обсязі на рівнях плану змісту і планів змісту та вираження. Семантична взаємодія власних та гібридних ендосистем відбувається переважно на рівні плану змісту (66,7% випадків). Проте таку взаємодію з екзосистемами у 88,7% випадків виявлено на рівні планів змісту та вираження. Тобто, семантична взаємодія в межах термінологічного поля передбачає активніше інкорпорування “чистої” семантики. Натомість семантична взаємодія з найближчим термінологічним оточенням відбувається майже повністю на рівні планів змісту та вираження.

Найбільші частки інкорпорованого значення виявлено у стосунках власних ендосистем (термінів ядра) із екзосистемами. Далі їхній кількісний вираз поступово зменшується в наступному порядку: гібридні ендосистеми -- екзосистеми, власні ендосистеми -- гібридні ендосистеми, власні ендосистеми -- власні ендосистеми. Таким чином, сила семантичної взаємодії зростає із збільшенням відстані між лексико-семантичними угрупованнями. англомовний фінансовий термінологія лексичний

Найбільша кількість семантичних зв'язків, яка відбивається на показниках частки набутої семантики, спостерігається у стосунках між лексико-семантичними угрупованнями ядра термінологічного поля фінансів. Ці зв'язки мають двосторонній характер. У зв'язках з найближчим термінологічним оточенням спостерігається переважно односторонній напрям руху набутого значення від поля фінансів до полів суміжних термінологій, наслідком якого є створення гібридних підсистем термінології фінансів. Частка набутої семантики поступово зменшується в наступному порядку: власні ендосистеми -- власні ендосистеми, власні ендосистеми -- гібридні ендосистеми, власні та гібридні ендосистеми -- екзосистеми. Таким чином, кількість семантичних зв'язків є обернено пропорційною динаміці семантичної взаємодії.

Напрям інкорпорації семантичних складників, кількісні показники середньої частки набутого значення та семантики є показниками, що характеризують семантичну взаємодію. Здійснений аналіз процесів семантичної взаємодії дозволив зафіксувати наступні положення:

1) активну участь у формуванні фінансових понять беруть екзосистеми (терміносистеми, що не утворюють з фінансовою термінологією гібридних підсистем); характер їхньої взаємодії з ФТ (фінансовою термінологією) дозволив розмежувати останні на макросистему (термінологія економіки, до складу якої входить терміносистема фінансів), зовнішні екзосистеми (статистика, правництво, які розташовані поза загальноекономічним термінологічним полем) та внутрішню екзосистему (торгівельні терміни, що входять до складу економічної термінології);

2) периферійний шар ФТ складається з гібридних ендосистем двох підрівнів (частин), донорська частина утворена підсистемами, які свого часу вийшли зі складу ядра ФТ і зараз репрезентують окремі термінології, хоча й зберігають певні сегменти перетину з ФТ;

3) реципієнтна частина периферії утворена підсистемами, які є своєрідним сегментом перетину ФТ із суміжними термінологіями обліку, маркетингу, менеджменту, що поряд з фінансовою є складовими частинами термінології економіки (макросистеми); аналіз їхньої взаємодії з ФТ виявив, що однією з найпродуктивніших форм термінотворення є семантична взаємодія на рівні планів змісту та вираження; така взаємодія спрямована на утворення нових фінансових понять і передбачає змішане використання семантики підсистем ядра і суміжних термінологічних систем, які, в свою чергу, слугують джерелом мовних форм для номінації цих понять;

4) іншою формою міжсистемних стосунків є семантична взаємодія на рівні плану змісту, яка відбувається переважно в межах ядра фінансової терміносистеми. Вона також розглядається як один з потужних чинників термінотворення;

5) однією з продуктивних форм міжсистемної семантичної взаємодії є спеціалізація значення, при якій запозичується не тільки матеріальна оболонка, але й повне значення терміна, до якого додаються лише окремі семантичні складники, які “спеціалізують” його, надаючи нових системних властивостей; особливістю такої взаємодії є те, що вона майже в однаковому обсязі спостерігається на протилежних “полюсах” поля: як в межах ядра стратифікаційної структури, так і у взаємодії з макросистемою.

У процесах створення фінансових термінів помітну роль відіграє семантична взаємодія. Особливо активною є взаємодія між власними підсистемами ФТ. Наступним за важливістю різновидом є взаємодія в межах макросистеми (економічної термінології), результатом якої є утворення гібридних ендосистем. Останні, у свою чергу, формують два підрівні (частини) периферійного шару -- донорський та реципієнтний. Третій різновид -- семантична взаємодія мікросистеми (ФТ) з макросистемою (термінологією економіки), при якій спостерігається звуження екстенціоналу термінів макросистеми, що призводить до набуття ними мікросистемних термінологічних значень на основі інкорпорування “фінансових” семантичних складників. Четвертий -- семантична взаємодія ендосистем з екзосистемами (правничою, торговельною та статистичною термінологіями). Такі процеси мають дещо оказіональний характер і суттєво не впливають на загальну картину термінологічного поля фінансів.

Загалом 11,1138% семантики ФТ -- це семантичні одиниці, інкорпоровані фінансовими термінами із суміжних екзосистем, а також від інших підсистем цієї ж термінології. У цьому числі семантика, набута ФТ від екзосистем, становить 3,6539%, семантика, набута ендосистемами обох категорій від власних ендосистем, -- 5,9582%, від гібридних ендосистем -- 1,5017%. Сукупна частка набутої від екзосистем семантики у терміносистемі фінансів складає менше чотирьох відсотків, що свідчить про загалом незначний вплив суміжних термінологічних систем на фінансову термінологію. Більше значення має семантична взаємодія в межах самої фінансової термінології. Відтак семантична взаємодія є інтенсивнішою між ендосистемами-реципієнтами та ендосистемами-донорами, ніж між ендосистемами-реципієнтами та екзосистемами-донорами.

Усі, без винятку, власні ендосистеми перебувають у відносинах “реципієнт -- донор” та “донор -- реципієнт”. Найбільш активно взаємодіють між собою підсистеми теорії фінансів та державних фінансів. Власні ендосистеми ФТ справляють неоднаковий вплив на термінологічне оточення. Вони активно взаємодіють між собою та “підживлюють” гібридні підсистеми. Серед ендосистем донорської частини периферії ФТ найбільший вплив на термінологічне оточення здійснюють терміни фінансових інвестицій.

Екзосистеми також справляють неоднаковий вплив на рівні стратифікаційної структури терміносистеми фінансів: вони глибше проникають у семантику термінів власних підсистем (представників ядра стратифікаційної структури) ніж у семантику гібридних (представників периферії).

Відтак семантична взаємодія в межах термінологічного поля фінансів передбачає активніше інкорпорування “чистої” семантики у порівнянні з семантикою, запозиченою разом з мовною формою. Натомість семантична взаємодія з найближчим термінологічним оточенням відбувається майже повністю на рівні планів змісту та вираження. Тобто, форми семантичної взаємодії мають тенденцію змінювати одна одну із збільшенням відстані між терміносистемою та лексико-семантичними угрупованнями, які взаємодіють з нею.

У четвертому розділі “Взаємодія фінансової терміносистеми з літературним шаром лексики” розглянуто семантичні способи термінотворення як одну з форм міжсистемної взаємодії, здійснено кількісний та статистичний аналіз такої взаємодії, визначений вплив використання літературної лексики на оптимізацію форми фінансових термінів.

Побутування незначної кількості термінів, запозичених з термінологій астрономії, біології, електротехніки (які семантично не взаємодіють з фінансовою) є виявленням одного з процесів семантичного термінотворення -- транстермінологізації суто на рівні плану вираження. Цей процес передбачає залучення матеріальних оболонок термінів з інших систем, що належать до термінологічного оточення, на основі певних асоціативних зв'язків і є малопродуктивним, принаймні щодо фінансової термінології. Така взаємодія передбачає лише встановлення певних асоціативних зв'язків, які мотивують запозичений термін. Ми визначаємо цей процес як одну з форм міжсистемної взаємодії -- мотивуючу на рівні плану вираження.

Пожвавлене використання побутової лексики, зокрема, в терміносистемі фінансів ми пояснюємо двома причинами. По-перше, це -- наслідок процесів термінологізації побутових слів, які відбуваються у двох формах: а) міжсистемна мотивуюча взаємодія на рівні планів змісту та вираження; б) міжсистемна мотивуюча взаємодія на рівні плану вираження. Мотивуюча взаємодія на рівні планів змісту та вираження є малопродуктивним способом семантичного термінотворення. Вона передбачає асоціативне залучення мовних оболонок побутових слів на рівні плану вираження поряд з використанням спільних семантичних складників, які не належать до поля термінології. Загалом, таким шляхом утворено менше 1,5% термінів з наявної вибірки. Мотивуюча взаємодія на рівні плану вираження є більш продуктивним способом семантичного термінотворення, оскільки цим шляхом утворено близько 12% термінів з наявної вибірки. Така форма взаємодії передбачає використання мовних оболонок побутових слів у якості термінів на основі метафоризації та метонімізації.

З іншого боку, використання загальновживаних слів у сучасній англійській фінансовій термінології є одним з шляхів вирішення проблеми оптимізації форми термінів, яка полягає у скороченні графічної та синтаксичної довжини термінів. Залучення загальновживаної лексики до процесів термінотворення пояснюємо специфікою сфери функціонування фінансової терміносистеми -- широке суспільне використання фінансових термінів зумовлює потребу їхньої зрозумілості та доступності. У вибірці англомовних фінансових термінів налічується 146 загальнолітературних елементів. До найбільш уживаних можна віднести такі слова як call, demand, date, float, flow, gain, gap, net, open, risk, run, simple, short, spot, swap. Вони входять до складу як однослівних термінів, так і двослівних та трислівних термінологічних словосполучень, виконуючи функції головних або атрибутивних компонентів. Загальнолітературні елементи, у рівному обсязі входячи до складу багатослівних термінів на позиціях головного та атрибутивного компонента, справляють неоднаковий вплив на синтаксичну та графічну довжину термінів. Атрибутивні загальновживані компоненти не мають статистично значущого впливу як засіб оптимізації форми термінів. Але якщо загальновживаний елемент займає позицію головного компонента в термінологічному словосполученні, це сприяє значному скороченню синтаксичної та графічної довжини термінів. Відтак одним із найважливіших критеріїв добору загальнолітературної лексики як конструктивного матеріалу для термінотворення є їхня лаконічність.

У висновках узагальнюються результати дослідження. У дисертації наведене теоретичне узагальнення наукової задачі, яка виявляється в квантифікації та статистичному аналізі різних форм міжсистемної взаємодії як чинників термінотворення. Задача вирішена за допомогою низки методів, головним з яких є сіткове моделювання лексичної семантики. Результати дослідження поглиблюють розуміння процесів семантичного термінотворення та виявляються у наступному:

1. Термінологічне поле фінансів формують терміни одинадцяти тематичних груп: теорії фінансів, державних фінансів, фінансів підприємств, фінансів корпорацій, банківської справи, податкової справи, страхування, інвестування, фінансового обліку, фінансового менеджменту та маркетингу фінансово-банківської діяльності. Тематична спеціалізація фінансових термінів визначена як основний критерій їхньої галузевої приналежності. Галузева структура досліджуваної термінології містить одинадцять тематичних груп різних рівнів ієрархії, які поділені на два шари (терміни ядра та периферії), що формують стратифікаційну структуру термінологічного поля фінансів. Одинадцять ендосистем належать до двох категорій: власних та гібридних. Терміни ядра стратифікаційної структури (теорії фінансів, державних фінансів, банківської справи, фінансів підприємств та корпорацій) визначено як власні ендосистеми ФТ; вони формують цілісну систему термінологічних одиниць, пов'язаних між собою за походженням та значною спорідненістю функцій. Терміни периферії визначено як гібридні ендосистеми.

2. Головним критерієм міжсистемної семантичної взаємодії в термінологічному полі є наявність спільних семантичних складників в семантичному корінні термінів, які належать до різних терміносистем. Проявом семантичної взаємодії є інкорпорування термінами однієї системи (підсистеми) значення термінів іншої системи (підсистеми). Підсистеми фінансових термінів мають різну кількість семантичних зв'язків у своєму термінологічному оточенні. Ця кількість позначається на показниках сукупного впливу на семантику підсистеми з боку певної категорії донора. В досліджуваній термінології виявлено дві категорії реципієнтів (власні та гібридні підсистеми) та чотири категорії донорів (власні ендосистеми, гібридні ендосистеми, екзосистеми, макросистема). Хоча фінансова термінологія не є яскравим представником сучасних комплексних чи гібридних наукових дисциплін (на кшталт кібернетики), проте в ній досить помітну роль відіграють процеси семантичної взаємодії як з її термінологічним оточенням, так і в межах самої системи. Особливо активною є внутрішня міжсистемна (між власними підсистемами (ендосистемами) ФТ) взаємодія. Крім того, виявлено наступні різновиди семантичної взаємодії: між власними та гібридними підсистемами (ендосистемами), між підсистемами ФТ та макросистемою (термінологією економіки), між підсистемами ФТ та екзосистемами, який має дещо оказіональний характер і не має суттєвого впливу на загальну картину термінологічного поля фінансів.

3. Фінансові терміни характеризуються різною силою семантичної взаємодії, яка відбиває середній показник впливу на значення окремого фінансового терміна з боку певної категорії донора термінологічного значення. Найсильнішою є взаємодія між фінансовими та “нефінансовими” термінами, слабшою -- між підсистемами ядра та периферії, найслабшою -- між підсистемами ядра термінологічного поля фінансів. Відтак показники кількості семантичних зв'язків та сили семантичної взаємодії є обернено пропорційними -- зменшення значення одного з них супроводжується збільшенням значення іншого. Тобто чим “ближче” термінологічне оточення, тим більше воно впливає на семантику підсистеми загалом. Частка набутого окремими термінами значення, навпаки, збільшується одночасно зі зростанням відстані до термінологічного оточення від власних ендосистем до екзосистем.

4. Фінансова термінологія взаємодіє з літературним шаром лексики. Як чинник термінотворення, взаємодія на рівні плану вираження є продуктивнішою формою (у вибірці міститься 84 терміни-маркери такої взаємодії), ніж на рівні планів змісту та вираження (16 маркерів такого зв'язку). Ця взаємодія не є семантичною за своєю природою, оскільки наявні спільні складники значення не належать до поля термінології. Вона передбачає встановлення певних асоціативних зв'язків між терміном та його літературним прототипом, результатом чого є вмотивованість терміна. Відтак, за формою, така взаємодія є мотивуючою. Окремі приклади мотивуючої взаємодії спостережено також у стосунках ФТ з “далеким” термінологічним оточенням (термінологіями біології, астрономії тощо): contagion, perpetuity.