Семантична деривація в сучасній російській мові

Визначення місця семантичної деривації серед інших способів поповнення словникового складу. Становлення поглядів на виникнення у слів нових значень. Виникнення нових лексико-семантичних значень у парадигмі семасіології як результат семантичної деривації.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.07.2014
Размер файла 84,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Прослеживается роль семантической деривации в формировании языковой картины мира, а также влияние образа мира на характер семантической деривации. Отмечается наличие константных коллективных стереотипов мировосприятия, влияющих на активность в современном языке архаичных моделей семантической деривации метафорического типа (антропоморфного, зооморфного, пространственного). Впервые описывается появление нового технократического мировосприятия и появление неологического технократического архетипа семантической деривации (прогресс тормозит, реформы пробуксовывают, челноки возят товары).

Очерчено место семантической деривации в системе словообразовательно-номинативных средств языка, выявлены и описаны черты, присущие семантической деривации-вторичной номинации русского языка второй половины XX в, обоснована их зависимость от коллективных стереотипов мировосприятия и культурно-социальных процессов, характерных для социума в этот период.

Ключевые слова: многозначность, семантическая деривация, модель, архетип, синтагматика, изоморфизм, вторичная номинация, функция номинативной единицы, мотивация, языковая картина мира.

Анотація

Тропіна Н.П. Семантична деривація в сучасній російській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю: 10.02.02. - російська мова. Національна академія наук України, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні, Київ, 2003.

Явище набуття словами нових значень розглянуто в кількох дослідницьких парадигмах: семасіологічній - як семантична деривація, ономасіологічній - як вторинна номінація, етнопсихолінгвістичній - як засіб формування і зміни мовної картини світу російського етносу і як відображення колективних стереотипів, що властиві цьому етносові. Дослідження спрямовано на розробку інтегрованої лінгвістичної галузі - семантичної дериватології і на вивчення особливостей семантичної деривації, що характерні для російської мови другої половини XX ст.

Мультипарадигмальний підхід дозволив окреслити межі семантичної дериватології як цілісної науки про утворення нових значень слів, виявити й описати риси, притаманні семантичній деривації-вторинній номінації російської мови другої половини XX ст., пов'язати їх з колективними стереотипами світосприймання та історично зумовленими культурно-соціальними процесами, які характерні для соціуму в цей період.

Ключові слова: багатозначність, семантична деривація, модель, архетип, синтагматика, ізоморфізм, вторинна номінація, функція номінативної одиниці, мотивація, мовна картина світу.

Resume

Tropina N.P. Semantic derivation in the modern Russian language. - Manuscript.

Scientific thesis for the degree of the Doctor of Philological Sciences: 10.02.02. - Russian language. - National Academy of Sciences of Ukraine, O.O. Potebnia Institute of Linguistics, Kyiv, 2003.

The phenomenon of creation of new meanings by words is regarded in several research paradigms: semasiological - as semantic derivation, onomasiological - as secondary nomination, ethno-psycho-linguistical - as a means of forming and changing the linguistical picture of the world of the Russian ethnos and as a reflection of collective stereotypes, characteristic of ethnos. The scientific research is directed to the development of an integrated linguistical branch - semantic derivatology and to the study of the peculiarities of the semantic derivation, characteristic of the Russian language of the second part of the XXth c.

The multiparadigmal approach has allowed to define the contours of semantic derivatology as of integral science about the formation of new word meanings, to single out and describe the features, characteristic of semantic derivation - the secondary nomination of the Russian language of the second part of the XXth c., to connect them with historically developed collective stereotypes of the world-perception and cultural and social processes, characteristic of the socium of this period.

Key words: polysemy, semantic derivation, model, archetype, syntagmatics, isomorphism, secondary nomination, the function of the nominative unit, motivation, linguistical picture of the world.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.