Якісні прислівники на –ly в лінгвокогнітивному аспекті

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

ЯКІСНІ ПРИСЛІВНИКИ НА -LY В ЛІНГВОКОГНІТИВНОМУ АСПЕКТІ

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент Неборсіна Наталія Павлівна, професор кафедри англійської філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Левицький Андрій Едуардович, професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

кандидат філологічних наук, доцент Білинський Михайло Емільович, доцент кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка

Провідна установа: Київський національний лінгвістичний університет МОН України, кафедра граматики та історії англійської мови

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10).

Автореферат розісланий “19” квітня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор філологічних наук Смущинська І.В.

Загальна характеристика роботи

Якісні прислівники на -ly виступають складовою загального класу прислівників та частиномовної системи англійської мови в цілому. Дані одиниці були й залишаються предметом уваги зарубіжних та вітчизняних учених у плані встановлення їх категоріального статусу (Є.Ю.Жаркіх, Г.Г.Почепцов, О.І.Смирницький, М.Брайан, Ф.Вуд, Р.Елбоу, Р.Зандвоорт, Дж.Керм, Е.Крейзінга, М.Перрот, Ч.Фріз, Дж.Р.Херфорд); дослідження лексико-семантичних особливостей (Г.В.Мірошниченко, Н.Г.Смірнова, Г.Шпітцбарт); опису семантико-синтаксичних та власне функціональних характеристик (А.Д.Бєлова, І.К.Галаншина, Н.Б.Гвішіані, О.Л.Зайцева, А.Е.Левицький, В.Г.Павлов, О.І.Смирницький, Н.Г.Смірнова, Т.С.Чупріна, С.Дж.Дасвані, Р.Кверк, А.Лєрер, Т.МакАртур, А.Міттвох).

Центральним для лінгвістичних досліджень сьогодення є когнітивний підхід до вивчення мовних даних як таких, що забезпечують найбільш очевидний і природний доступ до механізмів набуття, зберігання та відтворення людиною інформації про світ. Розвиток нового напряму мовознавчої науки призвів до необхідності переосмислення питання частин мови, дослідження їх в аспекті встановлення структур знань, що стоять за ними, способів їх відображення у ментальному просторі носіїв певної мови, особливостей відтворення за допомогою тієї чи іншої частини мови сприйнятого людиною (О.С.Кубрякова, М.М.Болдирєв, С.А.Жаботинська, С.Р.Бабушко, Г.В.Садирова). Ключ до вирішення однієї з центральних проблем когнітивної лінгвістики стосовно способу відображення в свідомості людини її розуміння й бачення світу, проникнення в форми структур знань, якими вона володіє, дає дослідження особливостей мовного вираження категорій як інструментів цілеспрямованого наукового та повсякденного пізнання. До ряду основних онтологічних категорій належить категорія якості, одним із засобів мовного вираження якої виступають якісні прислівники на -ly.

Мета даного дослідження полягає у встановленні з позицій когнітивної лінгвістики структурно-синтаксичних, лексичних та функціональних особливостей якісних прислівників на -ly як засобу мовного вираження категорії якості.

Актуальність теми дисертації зумовлена орієнтацією сучасної лінгвістики на дослідження частин мови у когнітивному аспекті. Встановлення структурно-синтаксичних, лексичних та функціональних особливостей якісних прислівників на -ly має значимість для виявлення специфіки формування належної до категоріального апарату людини категорії якості, вираженої за допомогою досліджуваних мовних одиниць, а отже, відображення способів зберігання та впорядкування, а також відтворення у мовному вираженні інформації про сприйняття й пізнання кваліфікативних відношень між дією та її ознакою.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в рамках наукової теми, яка розробляється науковцями відділення західної філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01) і затверджена Міністерством освіти і науки України. Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 18 листопада 2002 р. (протокол № 3) та уточнена Вченою радою Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 15 листопада 2004 року (протокол № 3).

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань:

- визначити основні підходи до проблеми визначення категоріального статусу якісних прислівників на -ly;

- сформувати методологічну базу даного дослідження шляхом звернення до теоретичних положень когнітивної лінгвістики;

- встановити прототипічну структуру мовної категорії якості, вираженої якісними прислівниками на -ly;

- відтворити картину реалізації лексичних фреймів з якісними прислівниками на -ly;

- розкрити функціональний потенціал якісних прислівників на -ly.

Об'єктом дослідження є якісні прислівники на -ly, що репрезентують категорію якості в художньому тексті.

Оскільки засобами мовного вираження категорії якості виступають не лише якісні прислівники на -ly, а також прикметники, дієслова, дієслівні форми, іменники, вигуки, словотвірні засоби, суфікси утворення прикметників, префікси, дієприкметникові звороти, означальні структури, дослідження зазначених якісних прислівників на -ly виступає фрагментом системи досліджень особливостей вираження категорії якості у мові за допомогою різнорівневих мовних засобів.

Предмет дослідження становлять структурно-синтаксичні, лексичні та функціональні особливості якісних прислівників на -ly, що утворюють чотири антонімічні пари (abruptly - slowly, sharply - softly, desperately - joyfully, despairingly - happily).

Матеріалом дослідження є корпус з 4092 текстових фрагментів, у яких зафіксовано досліджувані якісні прислівники на -ly. Даний корпус отримано методом суцільної вибірки з текстів художньої літератури Британського національного корпусу англійської мови (the British National Corpus) загальним обсягом 16 377 726 слів.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених у дисертації завдань використовуються наступні методи лінгвістичного аналізу:

- метод корпусного аналізу забезпечує обширним емпіричним матеріалом, надаючи можливість вивчення досліджуваних одиниць у реально існуючих контекстах. Комп'ютерна обробка великих масивів тексту, що спрямована перш за все на кількісно-статистичне вивчення параметрів тексту, дозволяє уніфікувати параметри мови і забезпечує систематизований опис всіх її аспектів у складі дискурсу, з врахуванням особливостей організації тексту й даних прагматики вживання в мовленні;

- метод кількісно-статистичного аналізу дозволяє встановити частотні характеристики якісних прислівників на -ly, дієслів та моделей, конституентами яких вони виступають;

- метод позиційного аналізу забезпечує визначення положення досліджуваної одиниці стосовно інших одиниць або структурних частин тексту;

- метод структурного моделювання використовується для встановлення синтаксичних моделей з якісними прислівниками на -ly;

- метод прототипічного аналізу використовується у встановленні структури досліджуваної категорії в мовному вираженні;

- метод когнітивного аналізу передбачає аналіз структур репрезентації знань про категорію якості у вигляді фреймів;

- метод контекстуальної інтерпретації використовується при дослідженні функціонального потенціалу якісних прислівників на -ly в художньому тексті. лінгвістика лексичний прислівник

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі на основі дослідження великого масиву комп'ютеризованого корпусу текстів уперше отримано об'єктивні, точні дані стосовно особливостей реалізації мовної категорії якості за допомогою якісних прислівників на -ly з урахуванням дихотомії “мова-мовлення”. Встановлено моделі, що репрезентують особливості реалізації досліджуваної категорії в синтаксичному плані, та визначено їх системний характер. Створена концепція багатовекторного дослідження функціонального потенціалу якісних прислівників на -ly.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що його результати є конкретним внеском до вивчення мовних одиниць у системі мови й мовленні; сприяють розширенню знань про структуру мовних категорій; розкривають особливості досліджуваних одиниць в рамках теорії фреймів; доповнюють теорію функціонального аналізу мовних одиниць. Результати роботи є внеском до теорії синтаксису англійської мови, поглиблюють знання тактик проведення інтерпретації тексту. Запропонована в роботі схема аналізу фактичного матеріалу може бути використана при розгляді інших підкласів прислівників.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості включення основних положень і висновків дисертації в матеріали курсів та посібників з теоретичної та практичної граматики і лексикології англійської мови з метою введення достовірної інформації про об'єктивно існуючі дані мови як системи та живого мовлення, а також в спецкурс з когнітивної лінгвістики. Запропоновані в роботі синтаксичні моделі можуть бути використані в практичних курсах з вивчення англійської мови з метою забезпечення системності засвоєння матеріалу; в лексикографії при створенні одно- та двомовних словників, що фіксують мовні одиниці в порядку частотності їх вживання у найбільш типових контекстах.

На захист виносяться такі положення:

1. Якісні прислівники на -ly є частиною складової загальної концептуальної моделі світу. Вони виступають одним із засобів когнітивного розчленування дійсності мовцем стосовно якісної визначеності дій.

2. Якісні прислівники на -ly, що є засобом вираженням мовної категорії якості, виступають в структурі речення конституентами 53 синтаксичних моделей, побудованих за схемою “дієслово - якісний прислівник на -ly”, з яких 39 є мовленнєвими варіантами 15 належних до мови-системи базисних моделей.

3. У синтаксичному плані мовна категорія якості, виражена досліджуваними якісними прислівниками на -ly, є за структурою прототипічною категорією. Її ядро з усіма досліджуваними прислівниками формують синтаксичні моделі-прототипи, що виражають об'єктивно існуючі відношення між дією та її якісною характеристикою. Інші моделі формують ближню і дальню периферію. Деякі з них є зонами перетину категорій якості та оцінки.

4. Частотні характеристики синтаксичних моделей вказують на те, що нормативною є не тільки центральна для всіх досліджуваних прислівників модель, в якій якісна ознака дії безпосередньо слідує за дієсловом, а й інші моделі ядерної зони, а також ближньої та дальньої периферії.

5. Структури, що передають знання про регулярно повторювану реалізацію мовної категорії якості, вираженої якісними прислівниками на -ly, виступають класифікативними лексичними фреймами сполучуваності, слоти яких заповнені дієсловами, зафіксованими у сполученні з даним конкретним прислівником. Виступаючи виразниками колективного знання, такі лексичні фрейми відтворюють специфіку мовної картини світу носіїв англійської мови.

6. Характерний для художнього стилю високий ступінь варіантності синтаксичних моделей з якісними прислівниками на -ly, наявність безаналогових синтаксичних моделей та контекстів, можливість моделювання в яких відсутня, пояснюється специфікою прагматичної установки мовця (автора тексту), центром якої є прагнення до вираження власного бачення якісної кваліфікації дії.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри англійської філології Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, були оприлюднені та обговорювалися на Міжнародній науковій конференції за участю молодих учених “Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” (Київ, 2003), Міжнародній науковій конференції “Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, 2003), Міжнародній науковій конференції за участю молодих учених “Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу” (Київ, 2004), Міжнародній науковій конференції “Філологія в Київському університеті: історія та сучасність” (Київ, 2004), Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004).

Публікації. Результати дисертації відображені у шести статтях, опублікованих у фахових збірниках наукових праць України, та одних тезах виступу на науковій конференції.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатку, що містить приклади контекстів вживання лексичних фреймів з досліджуваними прислівниками. Обсяг основного тексту дисертації - 180 сторінок, загальний обсяг роботи - 243 сторінки. Список використаних джерел складається із 250 найменувань. Обсяг додатку - 17 сторінок. У роботі наводиться 3 таблиці та 13 рисунків.

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, основні завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, представлено матеріал, висвітлено методи дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено дані щодо апробації результатів дисертації та публікацій.

У першому розділі проаналізовано питання частиномовного виділення класу прислівників в цілому та якісних прислівників на -ly зокрема, розкрито зміст понять “категорія”, “категоризація”, “якість” у філософському та лінгвістичному аспектах з точки зору історії й сучасності.

У другому розділі досліджуються побудовані за схемою “дієслово - якісний прислівник на -ly” синтаксичні моделі з урахуванням дихотомії “мова-мовлення” та їх участі у формуванні певного типу структури вираженої ними мовної категорії якості. Встановлено лексичні фрейми з якісними прислівниками на -ly та здійснено їх системний аналіз.

Третій розділ присвячений дослідженню функціонального навантаження якісних прислівників на -ly в художньому тексті. Подано комплексний аналіз досліджуваних одиниць як засобів забезпечення реалізації інтенцій мовця (автора тексту) з точки зору відтворення особливостей бачення ним кваліфікативних відношень між дією та її якісною ознакою.

Основний зміст дисертації

Розділ I. “Якісні прислівники на -ly як засіб мовного вираження категорії якості”. Під терміном “прислівник” об'єднується велика кількість різноманітних одиниць. Вказуючи на надзвичайно високу гетерогенність та поліфункціональність прислівників, деякі дослідники (Л.В.Щерба, Г.Глісон, Р.Кверк, М.Перрот та ін.) сумніваються в самій можливості залучення до одного класу всіх мовних форм, які традиційно визначаються як прислівники. Прислівники на -ly відносяться до лексико-граматичного розряду якісних прислівників, що представляють різноманітні окремі види загального значення якості. Аналіз мовознавчої літератури з проблем визначення категоріального статусу досліджуваних одиниць вказує на те, що їх тісний зв'язок з твірною основою якісного прикметника спричинив розбіжності у поглядах вчених стосовно трактування одиниці з суфіксом -ly, що вказує на якісну ознаку дії, чи як своєрідної форми прикметника, необхідної йому для характеристики дій та ознак (М.Брайан, Ч.Фріз) чи як самостійного похідного прислівника, мотивованого прикметником (Є.Ю.Жаркіх, О.І.Смирницький, Ф.Вуд, Р.Елбоу, Р.Зандвоорт, Дж.Керм, Е.Крейзінга та ін.). Наразі дериваційні відношення, що складаються в парах якісних прикметників і корелятивних їм прислівників, розглядаються як відношення між різними частинами мови і тому як відношення транспозиції з одного класу в інший.

Велика увага у вивченні зазначених мовних одиниць на сучасному етапі приділяється дослідженню їх функціональних характеристик. Так, з точки зору семантико-функціонального варіювання функціями якісних прислівників визначаються синтаксичні функції адвербіального означення, обставини, модального вставного слова (В.Г.Павлов). В рамках перформативного аналізу, який торкається проблеми модифікації за допомогою цих одиниць всього мовленнєвого акту, прислівники способу дії на -ly функціонують як парентетичні внесення, за допомогою яких мовець привертає увагу реципієнта до того, що повідомлювана інформація є cуто його суб'єктивним баченням ситуації (А.Міттвох). Аналогічне виведення на перший план протиставлення функцій адвербіального компонента дієслова-предиката та адвербіальної модифікації пропозиції (сентенціального модифікатора) характерне для інших відомих лінгвістів (О.Л.Зайцева, А.Лєрер). У нашій роботі підтримується точка зору Н.Б.Гвішіані щодо необхідності вивчення поліфункціональних одиниць, якими є якісні прислівники на -ly, з урахуванням дихотомії “мова - мовлення”, що дозволяє пізнати та проаналізувати системно-нормативні й специфічно-індивідуальні характеристики вживання досліджуваних одиниць.

Той факт, що якісні прислівники на -ly виступають засобом вираження мовної категорії якості, яка є, відповідно, мовною інтерпретацією логіко-понятійної категорії якості, зумовлює необхідність розгляду питання визначення та формування категорій взагалі та категорії якості зокрема у філософській та лінгвістичній парадигмах. Так, у ході розвитку філософської думки логіко-понятійна категорія якості одержує різні тлумачення: ототожнюється з властивостями й станами (Арістотель); вибудовується у схему первинних / апріорних та вторинних / постеріорних якостей (Декарт, Локк, Гоббс, Кант); як безпосередня характеристика буття складає першу, бідну й абстрактну фазу мислячого пізнання (Гегель). Філософська думка нашого часу розглядає категорію якості як якісну визначеність предмета.

У лінгвістичному плані результатом трансформації логіко-понятійної категорії якості в мовну є мовна категорія якості. Наразі відзначається відсутність спільного погляду на номінацію цієї категорії: у працях відомих вчених терміни “атрибутивність” (І.І.Мещанінов), “квалітативність” (Н.А.Слюсарєва), “якісність” (О.В.Бондарко), “якість” (В.З.Панфілов) на позначення даної категорії існують паралельно, що не змінює її загального розуміння як такої, що втілює універсальні для людства поняття якості, властивості, ознаки. Співвіднесення мовної категорії якості з логіко-орієнтованим аспектом синтаксису вказує на виключну роль останнього у її пізнанні.

Еволюція основних підходів до питання формування категорій виглядає наступним чином: 1) класична точка зору (її витоками є ідеї Платона, Арістотеля), основним положенням якої є бінарне протиставлення (наявність - відсутність) всіх ознак категорії; 2) теорія Л.Вітгенштайна стосовно будови категорій за принципом родинної схожості на основі подібності та пересіченні характеристик категоріальних членів; 3) теорія прототипів (Е.Рош), постулатами якої є положення про необов'язкову наявність у всіх членів категорії набору певних ознак, про особливу внутрішню структуру категорії, центральне місце в якій займають прототипи як найбільш типові її елементи, положення про невизначеність меж категорій та необхідність врахування того факту, що категоризація є антропоцентричною, орієнтованою на особливості внутрішнього світу людини - досвід, культуру, уяву.

Корпусний метод лінгвістичного аналізу дозволяє вийти на когнітивний рівень дослідження якісних прислівників на -ly з точки зору проникнення в особливості реалізації за допомогою зазначених одиниць вираженої ними категорії якості в мовному континуумі.

У другому розділі “Якісні прислівники на -ly в структурно-синтаксичному та лексичному аспектах” встановлюються побудовані за схемою “дієслово - якісний прислівник на -ly” синтаксичні моделі, що фіксують положення досліджуваної одиниці по відношенню до дієслова-предиката в структурі речення. Теоретичною основою дослідження послугували виконані у рамках формального (структурного) аналізу праці відомих вчених: Ю.Д.Апресяна, І.Р.Буніятової, В.В.Виноградова, Л.П.Іванової, Т.П.Ломтєва, О.І.Москальської, О.В.Падучевої, І.І.Ревзіна, О.Єсперсена.

Встановлені синтаксичні моделі групуються в блоки, кожний з яких є набором реалізаційних варіантів відповідної базисної моделі, що являє собою синтаксичну структуру, яка фіксує елементний склад даного блоку. Для умовного позначення елементів моделі за основу взято таку символіку: Adv - якісний прислівник на -ly; Adv. Mod. - обставина, виражена не якісним прислівником; Attr. - означення; d.o. - прямий додаток; conj. - сполучник; interj. - вигук; modif.- модифікатор; prp.o.- непрямий додаток з прийменником; Subj. - підмет; V - дієслово-присудок. Реалізаційні варіанти фіксують пунктуаційне оформлення розташування елементів моделі, а також ступінь віддаленості від дієслова відповідного досліджуваного прислівника по відношенню до його повтору або іншого якісного прислівника. У випадку безперервної лінійної послідовності елементи моделі розділяються знаком “+”, в разі відокремлення вказується відповідний пунктуаційний знак.

Наведемо базисні синтаксичні моделі та їх реалізаційні варіанти з досліджуваними прислівниками (базисні моделі подаються в круглих дужках ( ), елементи відокремлюються один від одного знаком “/”).

Базисна модель (V / Adv) реалізується у таких варіантах моделей: 1) V+Adv (усі досліджувані прислівники); 2) V, Adv (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, happily); 3) V - Adv (abruptly, slowly); 4) V; Adv (softly). Реалізаційними варіантами базисної моделі (Adv / V) виступають: 1) Adv+V (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, joyfully, happily); 2) Adv,V (slowly). Реалізаційними варіантами базисної моделі (Adv / Adv / V) є: 1) Adv, Adv, V (slowly); 2) Adv, Adv, V (slowly); 3) Adv - Adv - V (abruptly). Реалізаційними варіантами базисної моделі (V / d.o. / Adv) є: 1) V+d.o.+Adv (усі досліджувані прислівники); 2) V+d.o., Adv (abruptly, slowly, softly, desperately). Реалізаційними варіантами базисної моделі (V / prp.o. / Adv) є: 1) V+prp.o.+Adv (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, despairingly, happily); 2) V+prp.o., Adv (softly). Реалізаційними варіантами базисної моделі (V / Subj. / Adv) зафіксовано: 1) V+Subj.+Adv (усі досліджувані прислівники); 2) V+Subj., Adv (slowly, sharply, softly, desperately). Реалізаційні варіанти базисної моделі (V / Adv.Mod. / Adv) становлять: 1) V+Adv.Mod.+Adv (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, happily); 2) V+Adv.Mod., Adv (abruptly, slowly, sharply, softly, despairingly, happily); 3) V+Adv.Mod. - Adv (slowly, happily). Реалізаційними варіантами базисної моделі (V / d.o. / Adv.Mod. / Adv) являються: 1) V+d.o.+Adv.Mod.+Adv (abruptly, sharply); 2) V+d.o.+Adv.Mod., Adv (slowly, softly); 3) V+d.o.+Adv.Mod. - Adv 4) V+d.o.+Adv.Mod.; Adv (softly). До реалізаційних варіантів базисної моделі (V / Adv / Adv) відносяться: 1) V+Adv, Adv (slowly, softly, despairingly, happily); 2) V+Adv, Adv (softly); 3) V, Adv, Adv (slowly, softly). Реалізаційними варіантами базисної моделі (V / Adv / conj. / Adv) є: 1) V+Adv+conj.+Adv (slowly, softly, desperately, happily); 2) V, Adv+conj.+Adv (sharply, softly). До реалізаційних варіантів базисної моделі (V / as Adv as) відносяться: 1) V + as Adv as (abruptly, softly); 2) V, as Adv as (softly). Базисна модель (Adv / Subj. /V) реалізується у таких варіантах моделей: 1) Adv+Subj.+V (abruptly, slowly, sharply, sofly, desperately, despairingly, happily); 2) Adv, Subj.+V (abruptly, slowly, sofly, desperately, joyfully, despairingly, happily). Реалізаційні варіанти базисної моделі (Adv / Adv / Subj. / V) становлять: 1) Adv, Adv, Subj.+V (slowly); 2) Adv, Adv, Subj.+V (slowly, desperately); 3) Adv, Adv - Subj.+V (happily). Базисна модель (Adv / conj. / Adv / Subj. / V) представлена такими реалізаційними варіантами: 1) Adv+conj.+Adv+Subj.+V (slowly, softly); 2) Adv+conj.+Adv, Subj.+V (slowly); 3) Adv, conj.+Adv+Subj.+V (slowly). Реалізаційні варіанти базисної моделі (Adv / Adv.Mod. / Subj. / V) представлені наступними моделями: 1) Adv, Adv.Mod., Subj.+V(slowly, softly); 2) Adv - Adv.Mod. - Subj.+V (abruptly).

Решту синтаксичних моделей, що не мають варіантних аналогів, становлять: 1) V+d.o.+Adv, Adv (slowly); 2) V+modif., modif. Adv (softly); 3) V+prp.o.+prp.o., Adv (sharply); 4) V+Subj.+Adv.Mod., Adv (slowly); 5) V+Adv.Mod.+ as Adv as (happily); 6) V, interj., Adv (softly); 7) V, conj.+Adv (happily); 8) V+d.o.+Adv.Mod.+Adv.Mod., Adv (happily); 9) Adv, Adv.Mod., V (abruptly); 10) Adv, Adv, Subj.+Adv+V (abruptly); 11) Adv, Adv+Subj.+Attr.+V (abruptly); 12) Adv, Adv, Adv.Mod., Subj.+V (slowly); 13) Adv, Adv, Adv, Subj.+V (softly); 14) Adv+conj.+Adv +V (abruptly).

Аналіз частотних характеристик синтаксичних моделей дозволяє говорити про прототипічну структуру мовної категорії якості, вираженої досліджуваними якісними прислівниками на -ly: по низхідній шкалі частотності виділяються моделі ядерної зони (охоплюють 75% досліджуваного матеріалу) - найкращі репрезентанти даної категорії, а також моделі ближньої (охоплюють проміжок від 75% до 90% досліджуваного матеріалу) та дальньої (решта моделей) периферії, окремі з яких поєднують вираження об'єктивно існуючої ознаки дії з її суб'єктивним баченням мовцем, чим підтверджується одне з основних положень теорії прототипічної організації категорій про невизначеність їх меж, що призводить до виникнення зон перетину з іншими категоріями, у даному випадку з категорією оцінки.

Центральною для всіх досліджуваних прислівників моделлю ядерної зони є V+Adv, частотні показники якої становлять 50-60% досліджуваного матеріалу (для прислівника softly цей показник становить 84%). Модель, що фіксує позицію прислівника перед дієсловом (Adv+V) входить у ядерну зону категорії якості, вираженої прислівниками abruptly, slowly, desperately, joyfully та happily. З рештою прислівників ця модель належить до дальньої периферії. З прислівником despairingly така модель не зафіксована взагалі. Пояснити такий розподіл можна припущенням того, що в мовній картині світу більшості мовців ознака дії, виражена прислівниками despairingly, sharply та softly, несе значне комунікативне навантаження, а тому знаходиться в правосторонній позиції, де, на відміну від лівостороннього положення по відношенню до означуваного дієслова, вірогідність часткової редукції лексичного значення прислівника з акцентом на дії як такій набагато менша. Модель V+d.o.+Adv формує ядерні зони з abruptly, sharply та slowly. З рештою прислівників (softly, joyfully, happily, desperately, despairingly) згадана модель входить в зону ближньої периферії. Таким чином, ідентичними є моделі ядерних зон з прислівниками despairingly та softly (ядерна зона представлена моделлю V+Adv); desperately, joyfully та happily (V+Adv; Adv+V); abruptly та slowly (V+Adv; Adv+V та V+d.o.+Adv).

Ідентичними є ближньопериферійні моделі з прислівниками despairingly, joyfully, happily та softly (V+d.o.+Adv, V+Subj.+Adv). Остання з названих моделей є конституентом зони ближньої периферії прислівників sharply й desperately та дальньої периферії прислівників abruptly й slowly. Ближче до ядра розташована модель V+prp.o.+Adv з прислівником sharply. Для прислівників abruptly, slowly, softly, desperately, despairingly та happily ця модель належить до дальньої периферії.

З прислівниками abruptly, desperately, slowly модель Adv+Subj.+V є наближеною до ядра. Для решти прислівників у цьому положенні (sharply, softly, despairingly, happily) ця модель є дальньопериферійною. Тільки для прислівників abruptly та slowly ближньопериферійною є модель, де вони знаходяться в цьому ж положенні в позиції відокремленого члена речення. З цими ж прислівниками в зоні ближньої периферії зафіксовано модель V, Adv. У наближену до ядра зону з прислівником slowly входять також моделі Adv, Adv.Mod., Subj+V та V+Adv.Mod.+Adv.

Решта моделей дальньої периферії з досліджуваними прислівниками представлена низькочастотними реалізаційними варіантами базисних моделей, а також складними синтаксичними утвореннями, що не мають аналогових варіантів.

У результаті встановлення лексичного наповнення найбільш частотної і характерної для всіх досліджуваних якісних прислівників моделі V+Adv одержано утворення, що розглядаються як лексичні класифікативні фрейми сполучуваності. Вони передають знання і думки про регулярно повторювану ситуацію, якою є мовна реалізація категорії якості, що проявляється у сполученні дієслова та конкретного якісного прислівника на -ly. Такі фрейми виступають множинами, що формуються за допомогою категоріального прототипу. Для кожного прислівника з огляду на частотність вживання в тексті встановлена ієрархія груп дієслів, що заповнюють слоти відповідного фрейма. На основі показників частотності лексичних фреймів для кожного досліджуваного прислівника визначено лексичний прототип. Належність дієслів до певного семантичного класу визначається на основі дослідження контекстуальної реалізації значення в реченні. Як теоретичне підґрунтя для дослідження використано праці вітчизняних та зарубіжних учених в рамках теорії фреймів (М.Мінський, Ч.Філлмор, Дж.Лакофф, Ф.Унгерер, Г.-Й.Шмід,) та питань класифікації та функціональних характеристик дієслів (Г.Г.Сильницький, Г.А.Золотова, М.В.Всеволодова, М.Е.Білинський, Н.А.Кобріна, О.В.Падучева, М.Бейкер, А.Вежбицька, Р.Діксон, Е.Коупер, Б.Левін, К.Феллбаум, У.Л.Чейф та ін.). Всього з досліджуваними прислівниками зафіксовано 29 семантичних груп дієслів, до яких відносяться: 1) дієслова невербального вираження дії (з ними зафіксовані усі досліджувані прислівники); 2) мовлення (усі досліджувані прислівники); 3) розумової діяльності (abruptly, slowly, sharply, desperately, joyfully, despairingly, happily); 4) руху (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, joyfully, happily); 5) статуальні (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, happily); 6) соціальної інтерсуб'єктної дії (abruptly, sharply, softly, desperately, happily); 7) сприйняття (slowly, sharply, softly, desperately, despairingly, happily); 8) фазисні (abruptly, slowly, sharply, softly, desperately, happily); 9) екзистенціально-локалізуючі (abruptly, slowly, sharply, softly); 10) каузативні (abruptly, sharply, softly, desperately, happily); 11) функтивні (abruptly, slowly, sharply, softly, joyfully, happily); 12) появи / зникнення (abruptly, slowly, softly, happily); 13) фізіологічної дії (slowly, sharply, softly, desperately); 14) діяльності / зайняття (slowly, desperately, happily); 15) що вказують на застосування сили (sharply, softly, desperately); 16) екзистенціальні (despairingly, happily); 17) контакту (softly, desperately); 18) компаративного значення (sharply, happily); 19) негативного судження (sharply, softly); 20) об'єднання / приєднання (softly, desperately); 21) що позначають творення зображення (sharply, joyfully); 22) внутрішнього стану існування тіла (despairingly); 23) бажання (desperately); 24) втрати / надбання (slowly); 25) догляду за тілом (slowly); 26) захоплення й утримання (desperately); 27) модальні (desperately); 28) що вказують на положення в просторі (happily); 29) пошуку (desperately).

Третій розділ “Прагматика якісних прислівників на -ly” присвячено вивченню функціонального навантаження досліджуваних якісних прислівників на -ly в художньому тексті, яке відображає прагматичну установку мовця (автора тексту) в аспекті особливостей бачення ним кваліфікативних відношень між дією та її ознакою. Теоретичну базу проведеного аналізу становлять праці відомих мовознавців, виконані у рамках прагмалінгвістики (Ч.Моррис, Ю.С.Степанов, Г.-Й.Шмід, Ю.І.Левін, В.І.Карабан, О.М.Старикова, В.В.Козловський).

Аналіз досліджуваного матеріалу показав, що якісні прислівники на -ly виступають засобами відтворення як об'єктивної (що мислиться як реально існуюча), так і суб'єктивної (позначеної впливом авторського сприйняття) кваліфікації дії мовцем. Вивчення особливостей суб'єктивної кваліфікації на фоні об'єктивної виявляє специфіку тісного зв'язку категорій якості та оцінки, а, отже, пояснює позицію суб'єкта як творця висловлювання щодо бачення ним відношень між дією та її якісною ознакою. Так, встановлено, що засобами вираження значення суб'єктивної оцінки кваліфікації дії виступають: пунктуаційні знаки; інтенсифікатори прислівникової семантики; вигуки; стилістичні прийоми; синонімічна конденсація; поєднання досліджуваного з іншим якісним прислівником; повтор; зіткнення семантики прислівника та граматичної форми дієслова.

У випадках безперервного, тобто не позначеного пунктуаційними знаками, розташування дієслова та якісного прислівника на -ly, дія та її якісна ознака мисляться мовцем як нерозривна, об'єктивно існуюча цілісність (1). Відокремлення прислівника за рахунок коми не змінює зміст кваліфікації, а лише вказує на інший, протилежний зазначеному, спосіб їх сприйняття. При цьому у вираження прислівником якісної ознаки дії проникають оцінні смисли, тобто в об'єктивне вираження якісної характеристики дії втручаються елементи суб'єктивного (2): (1) `The lights are going out all over the galaxy,' he said softly [G1M]; (2) `But they were unable to chain me with their own powers,' he said, softly [G1L].

Значення суб'єктивної оцінки особливо підсилюється за рахунок інтенсифікаторів прислівникової семантики, як то so, very, їх поєднання та повтору: `And is there a spark now?' he asked so very, very softly [HGY].

Більшій суб'єктивізації кваліфікації дії сприяє вживання вигуків у препозиції до досліджуваної одиниці: `Meaning?' he asked, oh, so softly, a warning glitter in his eyes [H9V].

Об'єктивно існуючий зв'язок між дією та її якісною характеристикою може відзначатися парадоксальністю, оскільки об'єктивність поєднання дієслова з невідокремлюваним прислівником у препозиції піддається нашаруванню суб'єктивних конотацій, причиною чого виступають оксюморон (1), повтор (2): (1) Seaweed and my parents back from the dead and objects come alive and sort of leer at me and sometimes I joyfully feel as if I'm going to sink to the bottom of the ocean forever, but I wake up and then I don't know what's real. These dreams are realer to me than this house. My father and Gabriel are realer to me than you or - anyone in the now. There's something wrong. With me. Maybe I'm having a breakdown [CA3]; (2) I have learned to please, to gauge and sniff the air before I move off, to swing my head from side to side as I put one foot carefully in front of the other, ears and hair raised to twang on the slightest change in the atmosphere. This is the nature with which I desperately attune, knowing no other, with which I painfully harmonise, fearful always of the loss of the love which keeps me that way [BP8].

За рахунок відокремлення якісного прислівника на -ly у позиції перед підметом може підкреслюватись протилежний характер вербальної поведінки дійових осіб: `What do you mean?' She stared at him. `You've already admitted that was the cause of your break-up with Ian White. You could end up very lonely at this rate, Rachel, and all for Jennifer's sake.' `She's worth it,' she retorted. He was silent for a moment then, softly, he said, `Are you sure of that?' She stared at him, wondering if she'd heard right, then something seemed to snap inside her. `How can you say that?' she cried [JXY].

Суб'єктивність сприйняття кваліфікативних відношень стає особливо виразною за рахунок синонімічної конденсації. У цьому випадку вказівка на якісну ознаку дії здійснюється також іншими одиницями у позиції після досліджуваного прислівника, представлених: якісним прислівником - абсолютним синонімом досліджуваному, якісним прислівником - контекстуальним синонімом досліджуваному, синонімічним досліджуваній одиниці виразом: She was in a mindless world where she had forgotten everything about why he was there, mindless that not half an hour ago she had thought him the most hateful of men when, abruptly, shatteringly, he suddenly stilled [JY1].

Специфічним проявом авторського “я” виступає поєднання досліджуваного якісного прислівника на -ly з іншим якісним прислівником за допомогою сполучника and. У випадку невідокремлюваності прислівникового комплексу зв'язок між дієсловом та кожним із прислівників залишається на рівні синтаксису словосполучення, на передньому плані знаходиться поняття колігації: елементи згаданого комплексу мисляться як окремі рівноправні одиниці в одному цілому, між якими відсутній асоціативний зв'язок: But slowly and surely the followers of Chaos won [CM1]. У випадку відокремлення прислівникового комплексу його складові елементи мисляться як такі, що поєднані асоціативним зв'язком. Ведуча роль колокації призводить до того, що другий компонент прислівникового комплексу, вказуючи на ознаку дії ментального плану, обумовлює виражену досліджуваним якісним прислівником на -ly ознаку дії фізичного плану: Slowly and deliberately, he was poisoning the young boy's mind [FRH].

Повтор якісних прислівників на -ly може призводити до зміни пов'язаного з передачею деякої смислової інформації оригінального значення прислівника, внаслідок чого відбувається формування ними на основі контекстної інформації додаткових смислів загрози, залякування (With a wolfish smile, he grabbed her wrist again and put it above her head with the other one, and then slowly, slowly, bent towards her [HGY]); вибудови певної стратегічної лінії мовленнєвої поведінки персонажу, яка провокує відповідну реакцію реципієнта (`It seems you went to see your friend Joseph Hyde first,' she said softly, very softly, `and then … you attended a secret meeting of the Irish Republican Brotherhood, of which apparently, you have been a member for some two years.' `Since I was eighteen,' Patrick said defiantly [EVG]); створення специфічних ефектів, як то відтворення процесу ретельного обдумування (1), фізичного відчуття сповільненого темпу дії, плину часу (2): (1) I thought, softly, softly [JXU]; (2) Everything was in shadow, for the tiers of gas candles - an excellent improvement, that - were dimming, slowly, slowly, taking the sight of his daughters and his wife away from him … [GUX].

Виражена якісним прислівником на -ly кваліфікація дії набуває відтінку суб'єктивності і за рахунок зіткнення семантики прислівника та граматичної форми дієслова, що призводить до метафоричного переосмислення останнього: He was running away from me. Stopped. Panted. Then abruptly I was looking at him, seeing him, because he'd put my dreams back on top of the bag and he'd got his head stuck down on his knees and his shoulders were shaking [BMS].

Задоволення прагнення мовця (автора тексту) до виділення бачення ним особливої вагомості якісної ознаки дії досягається за допомогою таких “сильних” пунктуаційних знаків як тире та крапка з комою, використання яких зумовлює значне зростання інтенсивності емоційного фону - “драматизацію” всього висловлювання. Особливе згущення смислу призводить до формування ефектів відчуженості, безпристрасності сприйняття; зіткнення емоційного та інтелектуального в процесі когніції; трансформації фізичного в ментальне.

З метою досягнення успішної та ефективної взаємодії мовця та реципієнта якісний прислівник на -ly виступає маркером власне емфатичного (як у зоні право-, так і лівостороннього контекстів) та емфатично-контрастивного (3) фокусів підвищеної уваги. Концентрація уваги у правосторонній зоні характерна для контекстів, що відзначені присутністю означуваного якісним прислівником на -ly дієслова. При цьому прислівник знаходиться в ініціальній позиції в реченні на початку абзацу (1). Зосередження уваги у лівосторонній зоні відзначено у випадках набуття прислівником статусу окремого речення (2). У разі вживання прислівника без дієслівного супроводу та необхідності реконструювання значення останнього згідно ситуації шляхом активації відповідних слотів лексичних фреймів з досліджуваним якісним прислівником на -ly, останній виступає маркером емфатично-контрастивного фокусу (4):

(1) `I'm afraid,' she said, `you'll find intrigue everywhere you look, but it's what business thrives on.'

Sharply Wickham replied: `Your father didn't thrive, Miss MacQuillan. Someone murdered him.' [GWG];

(2) He started. Abruptly. Where had he been? [BN1];

(3) He had no sense of time. His body lay broken and discarded. … He tried to open his eyes again.

Slowly, the left eyelid opened. It was worse than he had imagined. Three of the Hunters were prodding his legs [HTY];

(4) `What? No shopping?' he mocked, but he didn't seem dismayed or put out by her request. `No money,' she retorted. `I could lend you -' `No!' sharply and then, more quietly, `No, thank you. I'm not broke. I just meant I don't have any to fritter on shopping for the sake of it.' [HHA]

Проявом власного бачення вираженої якісним прислівником на -ly ознаки дії мовцем є наділення досліджуваних одиниць дискурсотворчим потенціалом, реалізація якого полягає в тому, що вони виступають:

а) засобом забезпечення розвитку контексту, надаючи можливість розширення авторського мовлення (атрибутивного дискурсу), здійснюваного за рахунок фінітних / нон-фінітних / бездієслівних порівняльних підрядних речень (`Nope. My father's a doctor.' He spoke abruptly, as if the subject of his father was one he generally tried to avoid [JY3]), парентетичних внесень (`It was the most exciting time of my life. The happiest. Or would have been had you not insisted on remaining in the very centre of so much decay and corruption and `horridness', in Frizingley.' She had spoken to her about it, not sharply, of course - she could never do that - but with disappointment to which Gemma had calmly replied, `Mother, I told you all along that I didn't want to live in the country.' [H7P]); вказуючи на спосіб досягнення вираженої у постконтексті мети (`What did Nate mean, your bookin' days're over?' He spoke slowly to avoid hurting his bruised mouth [HJD]), причину (1) або наслідок (2) дії / стану у правосторонньому контексті: (1) `No,' said Dierdriu, but now she spoke so softly that Fergus had to move closer to hear her [G10]; (2) `Why d'you write down everything in that book?' demanded Miriam sharply, irritated by the Doctor's methodical habits [EFW];

б) активними елементами формування ритмічної організації тексту, виступаючи механізмом створення специфічного ритмічного рисунку двох типів: плавного та уривчастого. У першому випадку якісний прислівник виступає складовою набору однорідних елементів (обставин способу дії) (1), у другому він позначений значним відривом від означуваного дієслова, вживанням без дієслівного супроводу, виокремленням в окреме речення / синтагму (2): (1) Slowly, disconnectedly, with Conchis prompting me, I told him a bit about Alison; remembering his frankness the night before, produced some of my own [G13]; (2) `Heaven forbid,' Violet exclaimed. Gloria cried. Very softly. They were far back from the bar. Thankfully. A quiet corner [BNC];

в) засобом формування особливої техніки письма постмодерністського літературного напрямку, конкретні прояви якої полягають у значній дистантизації елементів зв'язки “дієслово - якісний прислівник на -ly”, спричиненої прагненням автора до одночасного охоплення та лінійного відтворення у тексті декількох атрибутів ситуації, як то зовнішніх обставин події, фізичної поведінки дійової особи, її психо-емоційного стану, авторського / дійової особи суб'єктивного ставлення до обстановки / ситуації, що склалася (1); розриві за рахунок якісного прислівника на -ly прямої мови персонажу (2): (1) And abruptly, from what buried part of her muddled brain she had no idea, the moon and the man watching her, oh, never to forget this look, she found herself shaking her head, reaching out a hand which seemed to be operating on automatic pilot [GUE]; (2) `I like to work up an appetite for my breakfast. Besides, we need to talk and…' slowly `… fresh air is more conducive to sanity than this cabin.' [HHA] Використання зазначених прийомів породжує структурну невизначеність тексту, ускладнює утримання реципієнтом зв'язку між якісним прислівником та дієсловом, порушує цілісність сприйняття повідомлюваного.

Висновки

Виступаючи засобом вираження мовної категорії якості, якісні прислівники на -ly є конституентами 53 синтаксичних моделей, що фіксують положення якісного прислівника на -ly по відношенню до означуваного дієслова-предиката в реченні. З них 39 синтаксичних моделей, які складають 73,58% усіх встановлених з даними прислівниками, виступають мовленнєвими реалізаційними варіантами 15 належних до мови-системи базисних моделей, кожна з яких фіксує елементний склад відповідного блоку реалізаційних моделей. Решта 14 моделей, що складають 26,42% від загальної кількості встановлених синтаксичних моделей, не мають аналогових варіантів. Частотність їх вживання невисока, кількість зафіксованих у них прислівників із числа досліджуваних не перевищує дві одиниці.

З точки зору представлення в синтаксичній побудові речення виражена досліджуваними якісними прислівниками на -ly мовна категорія якості є за структурою прототипічною категорією. Її ядро з усіма досліджуваними прислівниками формують синтаксичні моделі-прототипи, що, виражаючи об'єктивно існуючі відношення між дією та її якісною характеристикою, втілюють найбільш характерні риси категорії якості. Інші моделі, залежно від відстані, на якій вони знаходяться від прототипічного ядра, формують ближню і дальню периферію, окремі з них є зонами перетину з категорією оцінки.

Синтаксична модель, в якій прислівник займає положення безпосередньо після означуваного дієслова (V+Adv), є центральною моделлю ядерної зони для всіх досліджуваних одиниць. Вона відзначається найвищою частотністю вживання і в більшості випадків охоплює в середньому 50-60% досліджуваного матеріалу (лише для прислівника softly цей показник становить 84%). Цим самим, з одного боку, підтверджується думка більшості лінгвістів про те, що позиція адвербіального компонента по відношенню до дієслова у такій моделі є найбільш характерною і безумовно домінуючою, тобто нормою. З іншого боку, такий частотний розподіл між “нормативною” та іншими моделями свідчить про тенденцію наближення зафіксованого в них способу вираження якісної ознаки дії до моделі, що відображає традиційно нормоване бачення якісної ознаки у постпозиції по відношенню до означуваної дії. Це, в свою чергу, дозволяє припустити, що поняття норми не є абсолютним і може бути застосоване не лише до зазначеної моделі, а й до інших моделей ядерної зони, а також ближньої та дальньої периферії. Причину цього вбачаємо у відображенні в граматиці, до якої належать встановлені нами синтаксичні моделі, особливостей способу мислення сучасної людини - творця художнього тексту як повноправного члена суспільства, який прагне до найбільш адекватного вираження своїх думок та почуттів у певну епоху розвитку соціуму.