Суб’єктно-об’єктні детермінанти в семантико-синтаксичній структурі простого речення в сучасній російській мові

Ці словоформи реалізують обов'язкову віднесеність діп до суб'єкта, тобто виконують функцію другого компонента структури, завершуючи тим самим конструкцію в неозначено-особовому значенні. У сполученні з предикативною основою розглядувані словоформи утворюють типову семантику неозначено-особового речення. За умови вилучення суб'єктно-обставинного детермінанта синтаксичне значення неозначеноп особи руйнується, конструкція втрачає комунікативну завершеність. Пор.: За соседним столиком читали стихи (М.Алигер). - Читали стихи // На вулицях Львова не розмовляють іншою мовою, крім польськоп (Р.Эваничук). - Не розмовляють іншою мовою, крім польськоп.

У ролі облігаторного компонента основи неозначено-особових речень функціонують також об'єктні детермінанти: а) у формі давального відмінка (N3(Рrоn3)), що передає значення об'єкта-адресата, наприклад: Ему даже дали немного денег (К.Паустовский) // -Женчику!- розцвів у трубці голос Марка.- Нам дають квартиру (Н.Ковалик); б) у формі місцевого відмінка з прийменником О(Про) (ОN6(Рrоn6) - у російській мові, ПроN6(Рrоn6) - в украпнській мові), що передають значення об'єкта мови, думки, наприклад: О нас же то же самое говорили: куда, мол, вам, желторотым (В.Владимиров) // Про неп тут зараз тільки й говорять (О.Гончар).

Виділено такі моделі неозначено-особових речень із семантико-обумовленими суб'єктно-об'єктними детермінантами: а) з об'єктними детермінантами: ИзN2(Рrоn2)Vf3рl, N3(Рrоn3)Vf3рl у російській мові та ЗN2(Рrоn2)Vf3рl, N3(Рrоn3)Vf3рl в українській мові; б) із суб'єктно-обставинними детермінантами: ВN6Vf3рl, НаN6Vf3рl, ОN6(Рrоn6)Vf3рl, АdvрrоnVf3рl, АdvVf3рl у російській мові та В(У)N6Vf3рl, НаN6Vf3рl, ПроN6(Рrоn6)Vf3рl, АdvрrоnVf3рl, АdvVf3рl в українській мові.

Фактичний матеріал свідчить про найбільшу продуктивність суб'єктно-об'єктних детермінантів при поширенні РНР, що склало 36% вибірки в російській мові від загальноп кількості облігаторних детермінантних компонентів основи речення та 30% - в украпнській. Продуктивна також детермінація безособових речень в украпнській мові (32% вибірки). Менш продуктивним виявилося функціонування суб'єктно-об'єктних детермінантів у безособових реченнях російськоп мови (22% вибірки), у РГР - 16% вибірки у російській мові, 19% - в украпнській, у неозначено-особових реченнях - 17% вибірки у російській мові, 16% - в украпнській, в інфінітивних реченнях у російській мові - 9% вибірки. Непродуктивною є детермінація інфінітивного речення в украпнській мові (3% вибірки).

Факультативні суб'єктно-об'єктні детермінанти функціонують і у двоскладних, і в односкладних реченнях. Але найбільшу продуктивність вони виявляють у двоскладних реченнях: Мне снился снег среди проталин и тот, кто властью повелел (Л.Васильева); У нас сейчас заседание кафедры начинается, надо в институт (В.Балязин) // Але ж від батька мого приїхав посланець (Л.Забашта).

В означено-особових реченнях також уживаються факультативні суб'єктно-об'єктні детермінанти: Ну, а со мной что хотите делать? (В.Маканин); Жен твоих по пальцам перечла, перед каждой странно виновата, что тебя у них не отняла, а случайно увела куда-то (Л.Васильева) // З цим чоловіком розмовляю про всесвіт, а навіть не знаю його ім'я (Р.Іваничук).

Особливістю функціонування факультативних детермінантних членів інших типів односкладних речень (розчленованого номінативного, розчленованого генітивного, інфінітивного, безособового, неозначено-особового) є те, що вони найчастіше приєднуються до основи односкладного речення, компонентом якої вже є облігаторний детермінант: Коновалову стало неловко перед собой, когда он вспомнил про табличку, но он любил эту табличку, в чем, правда, никому не признался бы никогда (В.Владимиров); Среди ленинградцев мне тогда указали и Заболоцкого (М.Алигер) // Нас у сім'ї восьмеро (О.Зима); Це каже той, кого на фронті в нас називали “літаючим барсом” (О.Гончар).

У висновках узагальнено результати дослідження.

1. Встановлено, що за сутністю основних ознак - зв'язку вільного приєднання з предикативною основою речення та пп визначення в цілому, синтаксичноп позиціп на початку речення, можливості до перетворення в реченнєву структуру, здатності до поєднання із структурами різноп граматичноп будови, часткових ознак - здатності поширюватися на підставі прислівних зв'язків, можливості утворювати детермінантні ряди - детермінантні члени речення є самостійною семантико-синтаксичною категорією рівня речення.

2. При структурному аналізі суб'єктно-об'єктних детермінантів виявлено функціонування 2 основних, найбільш продуктивних та вживаних семантичних типів: 1) моносемні детермінанти, що містять один семантичний компонент: суб'єкт (суб'єктні детермінанти) або об'єкт (об'єктні детермінанти); 2) дисемні детермінанти, що містять два семантичні компоненти, поєднуючи суб'єктне і обставинне значення (суб'єктно-обставинні детермінанти), об'єктне та обставинне значення (об'єктно-обставинні детермінанти). Зазначені групи у свою чергу диференціюються на семантичні підгрупи.

3. З'ясовано, що форми вираження незалежного поширювача характеризуються різноманітністю (відмінкові, прийменниково-відмінкові форми іменника, займенника, прислівник), але найбільш уживана в цій ролі прийменниково-відмінкова форма імені, що передає спектр суб'єктно-об'єктних детермінантних значень: вона майже однаково продуктивна в усіх семантичних типах суб'єктно-об'єктних детермінантів. Прислівники у функції суб'єктно-об'єктних детермінантів менш уживані й використовуються для передачі семантики дисемних детермінантів.

4. У процесі аналізу суб'єктно-об'єктних детермінантів у семантичному аспекті визначено пх комунікативну спрямованість. При актуальному членуванні речення суб'єктно-об'єктний детермінант може виступати як у ролі теми, так і в ролі реми, займаючи при цьому пре-, інтер- або постпозицію. Проте головним є функціонування досліджуваних одиниць у ролі теми, а характерною та переважаючою позицією - позиція суб'єктно-об'єктних детермінантів на початку речення.

5. При вивченні суб'єктно-об'єктноп детермінаціп в модально-номінативному аспекті розкрито пх роль при модусно/диктумному членуванні речення. Детермінант, що вживається в модусній частині висловлювання, відіграє роль суб'єкта, що конкретизує діяча предикативноп ознаки і бере участь у формуванні семантико-синтаксичноп структури певного типу речення. У диктумній частині висловлювання суб'єктно-об'єктний детермінант виступає як субстанційна категорія диктума.

6. Зіставлення теоріп детермінаціп з теорією Л.Теньєра, викладеною в “Структурному синтаксисі”, виявило деякі паралелі. Суб'єктно-об'єктні детермінанти (моносемні та дисемні) найчастіше відповідають третьому актанту (за відсутності перших двох) у системі Л.Теньєра. Дисемні детермінанти можуть відповідати і сирконстантам, тоді як найчастіше сирконстанти співвідносяться з обставинними детермінантами. Межа між актантами та сирконстантами є такою ж нечіткою, як і межа між суб'єктно-об'єктними та обставинними детермінантами, у зв'язку з чим у теоріп детермінаціп виділяються перехідні групи з нерозчленованими суб'єктно-обставинними та об'єктно-обставинними значеннями. Ці групи відносимо до суб'єктно-об'єктних детермінантів, але в деяких умовах (місце в реченні, препозиція суб'єктного або об'єктного детермінанта) вони переходять до класу обставинних детермінантів.

7. Функціональний аспект дослідження показав, що головною для суб'єктно-об'єктних детермінантів є функція облігаторного компонента основи односкладного речення (розчленованого номінативного, розчленованого генітивного, інфінітивного, безособового, неозначено-особового), у ролі якого вони формують елементарні семантичні компоненти основи речення: суб'єкт, об'єкт, а також компоненти, що поєднують у собі ці значення з обставинними. Облігаторність зазначених компонентів обумовлена тим, що в односкладних реченнях цих типів найбільш яскраво виражено неозначеність предиката. Без детермінантного члена такі речення стають семантично недостатніми.

8. Суб'єктно-об'єктні детермінанти виконують різні функції в конструюванні семантико-синтаксичної основи односкладних речень. У розчленованому номінативному, розчленованому генітивному, інфінітивному реченнях суб'єктно-об'єктний детермінант - конструктивно-обумовлений компонент основи, тобто диференціює типи предикативних конструкцій. У безособовому, неозначено-особовому - семантико-обумовлений компонент, що виконує функцію вираження певних семантичних моделей предикативних одиниць.

9. У двоскладних реченнях суб'єктно-об'єктні детермінанти виступають як факультативні члени речення, що поширюють семантико-синтаксичну структуру, але не впливають на семантичний мінімум.

Основи означено-особових речень характеризуються найбільшою визначеністю діяча і допускають уживання факультативних суб'єктно-об'єктних детермінантів.

Досліджувані одиниці виконують функцію факультативних членів речення і в інших типах односкладних речень (розчленованому номінативному, розчленованому генітивному, інфінітивному, безособовому, неозначено-особовому), але такі випадки малочастотні. Особливістю функціонування таких детермінантних членів є те, що вони найчастіше приєднуються до основи односкладного речення, компонентом якоп вже є облігаторний детермінант.

10. Компаративний аспект вивчення суб'єктно-об'єктної детермінації в сучасній російській та українській мовах насамперед свідчить про подібність синтаксичних систем. Досліджувані одиниці активно функціонують у простому реченні двох близькоспоріднених мов. Виявлено переважну ідентичність семантики, форм, лексико-граматичних засобів вираження, характеру поширення суб'єктно-об'єктних детермінантних структур. Розбіжності в основному зафіксовано в продуктивності функціонування тієп чи іншоп форми. Роль, що виконують суб'єктно-об'єктні детермінанти у формуванні семантико-синтаксичноп структури речення, однакова як у російській, так і в украпнській мовах. Це зумовлено паралельністю існування в синтаксичних системах двох мов таких понять, як основа речення, облігаторний компонент основи, факультативний член речення та інші. Розбіжності спостерігаємо в продуктивності певного класу суб'єктно-об'єктних детермінантів у формуванні семантико-синтаксичноп структури односкладних речень того чи іншого типу.

Основні положення дисертації викладено в публікаціях

1. Гейна О.В. Основные признаки субъектно-объектных детерминантов как самостоятельной синтаксической категории уровня предложения // Нова філологія.- Запоріжжя: ЗДУ.- 2003.- №4 (19).- С. 79-88.

2. Гейна О.В. Семантическая классификация субъектно-объектных детерминантов // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць.- Випуск ХХІ.- Херсон: Вид-во ХДУ.- 2003.- С.89-92.

3. Гейна О.В. Конструктивно-обусловленные субъектно-объектные детерминанты в структуре расчлененных номинативных предложений // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць.- Випуск ХХІІІ.- Херсон: Вид-во ХДУ.- 2003.- С.43-48.

4. Гейна О.В. Субъектные детерминанты в функции облигаторных семантико-обусловленных компонентов основы предложения // Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства.- Одеса: “Астропринт”.- 2003.- №8.- С. 54-58.

5. Гейна О.В. Место детерминантов в системе членов предложения современного русского и украинского языков // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна.- № 631.- Серія філологія.- Випуск 41.- Харків: ПП “Азамаєв”.- 2004.- С.130-133.

6. Гейна О.В. Функционирование детерминантов в процессе развития языковой системы // Матер. Всеукр. наук. конф. 26-28 березня 2003 року “Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах”.- Дніпропетровськ: ПБП “Економіка”.- 2003.- С. 271-273.

Анотація

Гейна О.В. Суб'єктно-об'єктні детермінанти в семантико-синтаксичній структурі простого речення в сучасній російській мові.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 - російська мова.

Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2005.

Дисертацію присвячено багатоаспектному аналізу суб'єктно-об'єктноп детермінаціп в пп формально-змістовній єдності на рівні простого речення сучасноп російськоп мови.

У роботі розкрито теоретичні засади детермінантних членів як самостійних поширювачів речення в цілому. Подано опис суб'єктно-об'єктних детермінантів у структурному аспекті: на підставі домінантних семантичних ознак представлено семантичну класифікацію цих структур, виявлено граматичні засоби вираження суб'єктно-об'єктних детермінантів, які зафіксовано у вигляді семантико-синтаксичних моделей названих одиниць. У семантичному аспекті визначено комунікативні функціп суб'єктно-об'єктних детермінантів та пх роль при модусно/диктумному членуванні висловлювання.

У функціональному аспекті визначено роль суб'єктно-об'єктних детермінантів у формуванні семантико-синтаксичноп структури речення, описано функціп облігаторних детермінантних компонентів основи в різних типах односкладних речень, зафіксовано моделі основ цих речень, представлено функціонування суб'єктно-об'єктних детермінантних структур у ролі факультативних членів у різних типах речень. Проведено аналіз суб'єктно-об'єктноп детермінаціп в компаративному аспекті на матеріалі російськоп та украпнськоп мов.

Ключові слова: детермінант, детермінантна конструкція, суб'єктно-об'єктний детермінант, семантико-синтаксична модель, комунікативна функція, модусно/диктумне членування висловлювання, облігаторний компонент основи речення, факультативний член речення.

Аннотация

Гейна О.В. Субъектно-объектные детерминанты в семантико-синтаксической структуре простого предложения в современном русском языке.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык.

Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2005.

Диссертация посвящена многоаспектному анализу субъектно-объектной детерминации в её формально-содержательном единстве на уровне простого предложения современного русского языка.

В работе раскрыты теоретические основы проблемы детерминирующих членов как самостоятельных распространителей предложения в целом. В структурном аспекте на основании доминирующих семантических признаков представлена семантическая классификация субъектно-объектных детерминантов, включающая два основных типа: 1) моносемные детерминанты и 2) дисемные детерминанты. Данные типы в свою очередь членятся на следующие группы: 1) субъектные детерминанты и объектные детерминанты; 2) субъектно-обстоятельственные детерминанты и объектно-обстоятельственные детерминанты. В пределах каждой группы на основании общности семы выделяются определенные подгруппы. В результате анализа фактического материала описаны грамматические средства выражения субъектно-объектных детерминантов, основными из которых являются местоимения, представленные различными лексико-грамматическими разрядами, и имена существительные, а периферийными - субстантивированные лексемы и наречия. Выявленные грамматические средства зафиксированы в виде семантико-синтаксических моделей детерминирующих структур. В семантическом аспекте рассмотрены коммуникативные функции исследуемых единиц, определена их роль при модусно/диктумном членении высказывания. В функциональном аспекте определена роль субъектно-объектных детерминантов в организации семантико-синтаксической структуры предложения. Выяснено, что в односоставных предложениях субъектно-объектные детерминанты играют роль облигаторного компонента основы предложения. При этом, в зависимости от функции детерминантов, различаются: конструктивно-обусловленные субъектно-объектные детерминанты, которые функционируют в расчлененном номинативном, расчлененном генитивном, инфинитивном предложениях и являются показателями данных предложений как самостоятельных типов односоставных предложений; семантико-обусловленные субъектно-объектные детерминанты, которые функционируют в безличном, неопределенно-личном предложениях и служат для передачи определенных семантических моделей предикативных единиц. В роли факультативных членов субъектно-объектные детерминирующие структуры наиболее частотны в двусоставных предложениях, а также в определенно-личных. В остальных типах односоставных предложений особенность функционирования факультативных детерминирующих членов заключается в том, что они чаще всего присоединяются к основе предложения, облигаторным компонентом которой уже является субъектно-объектный детерминант.

Анализ субъектно-объектных детерминантов в компаративном аспекте на материале современного русского и украинского языков показал идентичность функционирования данных структур в двух языках при том, что наблюдаются различия в продуктивности той или иной формы.

Ключевые слова: детерминант, детерминантная конструкция, субъектно-объектный детерминант, семантико-синтаксическая модель, коммуникативная функция, модусно/диктумное членение высказывания, облигаторный компонент основы предложения, факультативный член предложения.

Аnnоtаtіоn

Geіnа О.V. Subjeсt-оbjeсt determіnаnts іn semаntіс-syntасtіс struсture оf а sіmрle sentenсe іn mоdern Russіаn lаnguаge. - Mаnusсrірt.

Dіssertаtіоn fоr seeкіng а Degree оf Саndіdаte оf Рhіlоlоgy, sрeсіаlіty 10.02.02 - Russіаn lаnguаge.

Dnірrорetrоvsк Nаtіоnаl Unіversіty, Dnірrорetrоvsк, 2005.

The dіssertаtіоn іs dedісаted tо а multіfоld аnаlysіs аnd system desсrірtіоn оf subjeсt-оbjeсt determіnаtіоn іn іts substаntіаl unіty оn the level оf sіmрle sentenсe іn mоdern Russіаn lаnguаge.

Theоretісаl аsрeсts оf determіnіng раrts аs іndeрendent sрreаders оf а sentenсe іn whоle аre desсrіbed іn the thesіs. The desсrірtіоn оf subjeсt-оbjeсt determіnаts іs рresented іn struсturаl аsрeсt: semаntіс сlаssіfісаtіоn оf the gіven struсtures оn the bаsіs оf dоmіnаtіng semаntіс feаtures іs reрresented, grаmmаtісаl wаys оf exрressіоn оf subjeсt-оbjeсt determіnаnts, whісh fіxed аs semаntіс-syntасtіс mоdels оf nаmed unіts, аre determіned іn the wоrк. The соmmunісаtіve funсtіоns оf subjeсt-оbjeсt determіnаts аnd theіr rоle іn mоdus аnd dісtum раrсіng оf the utterаnсe аre determіned іn the semаntіс аsрeсt. The unіts under study аre vіewed frоm funсtіоnаl vіewроіnt: the rоle оf subjeсt-оbjeсt determіnаnts іn the fоrmаtіоn оf semаntіс-syntасtіс struсture оf а sentenсe іn mоdern іs defіned, funсtіоns оf оblіgаtоry subjeсt-оbjeсtіve determіnіng соmроnents оf а stem іn dіfferent tyрes оf sentenсes аre desсrіbed, funсtіоnіng оf determіnіng struсtures іn the rоle оf орtіоnаl раrts іn dіfferent tyрes оf sentenсes. The subjeсt-оbjeсt determіnаtіоn іn соmраrаtіve аsрeсt аnаlysіs оn the оf Russіаn аnd Uкrаіnіаn lаnguаges wаs held.

Кey wоrds: determіnаnts, determіnаnt struсture, subjeсt-оbjeсtіve determіnіng struсture, semаntіс-syntасtіс mоdel, соmmunісаtіve funсtіоn, mоdus аnd dісtum раrсіng оf the utterаnсe, оblіgаtоry соmроnent оf а sentenсe stem, орtіоnаl раrt оf а sentenсe.

Размещено на Allbest.ru