Семантика найменувань частин тіла в англійській, німецькій, українській та російській мовах

Лексеми аналізованої тематичної групи (ТГ) об'єднані двома типами семантичних відношень, що можна вважати універсальними, притаманними багатьом мовам світу: це є відношення партонімії (частина-ціле) та полісемії. Природа цих відношень відбивається на характері розвитку переносних значень НЧТ, дозволяє говорити про універсальність моделей метафоричних та метонімічних переносів у цій тематичній групі.

Об'єктом цього дослідження є ТГ найменувань частин тіла в англійській, німецькій, українській та російській мовах.

Предметом дослідження є зіставне вивчення семантики НЧТ у стандартній мові, в слензгу та у галузі термінології, а також встановлення семантичних закономірностей розвитку полісемії на моделі аналізованої ТГ. За одиницю дослідження було взято окреме значення, лексико-семантичний варіант (ЛСВ) найменування частини тіла.

Метою дослідження є зіставне вивчення розвитку семантики НЧТ у стандартній мові, в слензгу та в термінології на матеріалі двох германських та двох слов'янських мов, виявлення універсальних та специфічних особливостей розвитку семантики досліджуваних одиниць.

Мета роботи передбачає вирішення наступних завдань:

1) встановлення типів походження та розповсюдження НЧТ;

2) вивчення історії виникнення прямого значення НЧТ, встановлення співвідношень між первинними та вторинними значеннями НЧТ;

3) встановлення видів семантичних переносів у процесі виникнення прямих та переносних значень НЧТ, їх класифікація, виявлення семантичних закономірностей розвитку семантики НЧТ у мовах, що зіставляються;

4) встановлення шляхів розвитку полісемії НЧТ у стандартній/літературній мові та в слензгу;

5) вивчення семантичного потенціалу НЧТ у термінологічній галузі у порівнянні зі стандартною мовою та сленгом;

6) виявлення подібностей та розбіжностей у семантиці НЧТ - загальновживаних слів та НЧТ-термінів;

7) встановлення спільних та відмінних рис у семантиці НЧТ, обумовлених етимологічними та семантичними чинниками.

Для вирішення поставлених у роботі завдань використовуються наступні методи лінгвістичного аналізу:

1) метод компонентного аналізу, за допомогою якого описується семантичний обсяг НЧТ, проводиться класифікація основних моделей розвитку значень НЧТ (М.Д. Степанова, 1968; Д.Н. Шмельов, 1973; О.М. Кузнецов, 1986 та ін.);

2) кількісний метод та метод індексування, що дозволяють спиратися на більш точні емпіричні дані, допомагають аналізувати отримані результати (Д. Грінберг, 2002; В.В. Левицький, 2003; О.Д. Огуй, 2003, С. Г. Шафіков 1998, 2002, V.D. Kaliuљиenko, 2000 та ін.);

3) описовий метод, за допомогою якого у роботі комплексно представлено отримані результати (М.П. Кочерган, 2002; Б.О. Серебреников, А.А. Уфімцева 1977; В.М. Ярцева, 1960, 1976 та ін.);

4) зіставний метод, який уможливлює виявлення подібностей та розбіжностей семантики лексичних одиниць (Н.С. Бабенко, 2000; В.Г. Гак, 1977; М.П. Кочерган 1996, 2004; В.М. Манакін, 2003 та ін.).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше створено модель зіставно-типологічного вивчення лексичного складу мови на прикладі окремої тематичної групи, розроблено критерії комплексного емпіричного аналізу тематичних груп лексики, системно описано семантику НЧТ на синхронічному та діахронічному рівнях, у стандартній мові, слензгу та у сфері термінології, що дозволяє більш повно виявити семантичний потенціал досліджуваних одиниць.

Теоретична значущість роботи визначається тим, що комплексний аналіз емпіричного матеріалу на синхронічному та діахронічному рівнях дозволив сформулювати міжмовні узагальнення щодо розвитку семантики базових лексичних одиниць, що є внеском у подальший розвиток типологічної лінгвістики. Отримано важливі дані про процеси метафоризації та метонімізації, а також особливості когнітивних процесів, членування дійсності у різних народів. Створена модель опису сприяє розширенню методологічної бази лексико-семантичних досліджень й лексичної типології в цілому. Встановлені семантичні закономірності, кореляції між лексичною стійкістю, полісемічністю та частотністю вживання досліджуваних одиниць можуть бути застосовані як критерії семантичного аналізу інших ТГ лексики.

Практична значущість дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів на заняттях з порівняльної лексикології германських та слов'янських мов, історії німецької/англійської мови, у курсах типології (розділи "Лексична типологія", "Методи дослідження семантичної структури слова"), при написанні курсових та дипломних робіт, а також при укладанні лексикографічних джерел.

Матеріал дослідження становлять лексеми на позначення найменувань частин тіла людини в англійській, німецькій, українській та російській мовах, що розглядаються у стандартній (літературній) мові, у слензгу та у галузі термінології. За основну одиницю дослідження було взято ЛСВ кожного НЧТ у чотирьох мовах, що зіставляються. Загальна кількість вибірки становить 251 НЧТ (1908 ЛСВ), де стандартна мова представлена 251 НЧТ (893 ЛСВ), у слензгу та термінологічній галузі зафіксовано 109 НЧТ (304 ЛСВ) та відповідно 150 НЧТ (711 ЛСВ). семантика найменування частина тіло

Досліджувані мовні одиниці отримані з 37 лексикографічних джерел, 7 етимологічних словників, 17 тлумачних, 11 перекладних, 2 частотних словників та за допомогою 4 довідкових джерел.

Відмінності у кількості відібраних для аналізу одиниць в окремих досліджуваних мовах зумовлені розбіжністю у способі номінації лексем, тобто виникненням лакун, - коли однослівна лексема в одній мові відповідає описовому словосполученню в іншій мові (укр. палець, рос. палец - нім. Finger, англ. finger `палець руки', нім. Zehe, англ. toe 'палець ноги') або ж, коли двом різним лексемам в одній із досліджуваних мов відповідає одна й та сама лексема в іншій досліджуваній мові, напр. нім. Busen, англ. bosom `жіночі груди', нім. Brust, англ. breast `грудна клітина, груди' відповідає укр. груди, рос. грудь.

Назви частин тіла у німецькій мові репрезентовані 69 лексемами (205 ЛСВ), в англійській мові зафіксовано 63 лексеми (345 ЛСВ), в українській - 60 лексичних одиниць (168 ЛСВ) та російська мова представлена 59 одиницями (175 ЛСВ) на рівні стандартної (літературної) мови.

У свою чергу у слензгу англійської мови було проаналізовано 38 НЧТ (107 ЛСВ), у німецькій мові - 25 НЧТ (71 ЛСВ), в українській мові - 14 лексем (19 ЛСВ) та у російській мові - 32 лексичні одиниці (107 ЛСВ).

Для термінологічної галузі зафіксований такий розподіл досліджуваних одиниць: англійська мова - 47 НЧТ (415 ЛСВ), німецька мова - 39 лексем (169 ЛСВ), в українській - 30 НЧТ (62 ЛСВ) та у російській - 34 лексичні одиниці (65 ЛСВ).

Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні комплексного дослідження семантики НЧТ на синхронічному та діахронічному рівнях, класифікації моделей розвитку полісемії НЧТ у стандартній (літературній) мові, слензгу та у галузі термінології, встановленні закономірностей розвитку значень НЧТ, дослідженні відношень між значеннями НЧТ у процесі їх розвитку, в розробці власної моделі емпіричного аналізу НЧТ, яка може бути застосована у ході аналізу інших тематичних груп лексики різних мов.