Регулятивна функція гендерно маркованих одиниць мови (на матеріалі сучасного англомовного публіцистичного дискурсу)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 811. 111' 42' 373.233

РЕГУЛЯТИВНА ФУНКЦІЯ ГЕНДЕРНО МАРКОВАНИХ ОДИНИЦЬ МОВИ

(на матеріалі сучасного англомовного публіцистичного дискурсу)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філологічних наук

МАРТИНЮК АЛЛА ПЕТРІВНА

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу та англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна МОН України

Науковий консультант: доктор філологічних наук, професор КАРАБАН В'ячеслав Іванович, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ПОЛЮЖИН Михайло Михайлович, завідувач кафедри англійської філології Ужгородського національного університету МОН України;

доктор філологічних наук, професор ОМЕЛЬЧЕНКО Лариса Федорівна, професор кафедри граматики та історії англійської мови Київського національного лінгвістичного університету МОН України;

доктор філологічних наук, професор БЄССОНОВА Ольга Леонідівна, завідувач кафедри англійської філології Донецького національного університету МОН України

Провідна установа: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова Міністерства освіти і науки України, кафедра лексикології та стилістики англійської мови

Захист відбудеться “24” березня 2006 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська 58, к. 12).

Автореферат розісланий “14” лютого 2006 року.

Вчений секретар доктор філологічних наук

спеціалізованої вченої ради І.В.Смущинська

Загальна характеристика роботи

Реферована дисертація присвячена одній з найбільш актуальних і, у той же час, найменш вивчених проблем сучасного мовознавства - дослідженню регулятивної функції мови у процесі соціалізації індивіда.

Соціалізацію розуміємо як сукупність усіх соціальних процесів, завдяки яким індивід через спілкування як діяльність засвоює і привласнює накопичений соціокультурний досвід, що дозволяє йому/їй функціонувати як члену лінгвокультурного соціуму. Суттєву частку цього досвіду складає нав'язуваний соціумом зміст етнокультурних, соціальних, психологічних, емотивних та інших аспектів “маскулінного” і “фемінінного”, що визначає гендерну орієнтацію індивіда. Основним джерелом гендерної соціокультурної інформації є мова як система значень, що складає орієнтовне підґрунтя діяльності.

Регулятивну функцію мови пов'язуємо не стільки з її інтенціональним використанням для регуляції людської поведінки, скільки з регулятивною природою власне мовного знаку, який, за Л.С. Виготським, є “засобом оволодіння поведінкою - чужою чи власною”. Сутність регулятивної функції мовного знаку полягає в тому, що репрезентуючи категоризацію дійсності на підґрунті аксіологічних орієнтирів певної лінгвокультурної спільноти, він набуває прескриптивного потенціалу і стає здатним чинити нормативно-регулятивний вплив на індивіда шляхом актуальної презентації соціально санкціонованих потреб.

Регулятивна функція мови може бути дослідженою лише в межах міждисциплінарної функціональної парадигми (В.З. Дем'янков, М.П. Кочерган, О.C. Кубрякова, О.О. Леонтьєв, О.В. Лещак, О.О. Селіванова, Є.В. Сидоров, О.І. Чередниченко), яка на місці класичної дихотомії Ф. де Соссюра langue: parole утверджує як предмет лінгвістики багатовимірний феномен дискурсу, визначений як мовленнєвомисленнєва діяльність людини у соціально релевантних умовах реального світу (В.В. Акуленко, Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова, О.О. Кібрик, Ю.С. Степанов, T.A. van Dijk, D. Shiffrin).

Функціональна парадигма ґрунтується на прийнятті принципово нової дискурсивної онтології соціального світу, що протиставлена традиційній механістичній онтології фізичного світу. У механістичній онтології об'єкт аналізу становлять предмети, речі, матерія, з одного боку, і події, явища, сили, з другого. У дискурсивній онтології місце речей займають слова як дії. Погляд на висловлювання як атомарний факт соціального світу в аналітичній філософії, а потім і в прагматиці, обґрунтований в дослідженнях В.В. Богданова, В.І. Карабана, Дж. Остіна, Дж. Серля, І.П. Сусова, Г.Г. Почепцова, обумовив розуміння мовлення як послідовності актів-дій.

Методологічним підґрунтям функціональної парадигми стає дискурс-аналіз як інтегральна сфера вивчення мовленнєвомисленнєвої діяльності з погляду її форми, функції та ситуативної соціокультурної обумовленості (М.Л. Макаров).

У механістичній онтології гендер трактують як біологічно детерміновану категорію, що відбита в одиницях мови та моделях мовленнєвої поведінки й пояснює їх функціонування. Основним результатом численних зарубіжних досліджень гендерного компоненту різнорівневих одиниць англійської мови є висновок про андроцентризм мовної природи, що постає як наслідок (C. Miller, K. Swift) і водночас причина соціальної нерівноправності статей у патріархальному англомовному соціумі (S. Ehrlich, R. King).

Аналіз мовленнєвої поведінки статей, розпочатий О.Єсперсеном, проводять у межах класичної (W. Labov, L. Milroy, P. Trudgill) та феміністської соціолінгвістики (M. Baumann, I. Crouch, B. Dubois, G. Gallahorn, G. Garcia, S. Frosch, H. Gilley, J. Johnson, S. Kalcik, H. Leet-Pellegrini, P. Nichols, S. Romaine, C. Summers, M. Swacker, B. Thomas), психолінгвістики (P. Smith), конверсаційного аналізу (D. Cameron, P. Fishman, H. Henley, J. Holmes, Ch. Kramer, H. Sacks, E. Schegloff, B. Thorne, C. West, D. Zimmerman), міжкультурної комунікації (M. Goodwin, D. Maltz, R. Borker, A. Sheldon, D. Tannen), і, нарешті, дискурс-аналізу (D. Cameron, J. Coates, P. Eckert, K. Hall, S. McConnell-Ginet, R. Wodak).

Вітчизняна та російська гендерна лінгвістика репрезентована культурологічними розвідками гендерного концептуального змісту на матеріалі лексики (О.Л. Бєссонова, О.С. Бондаренко, О.В. Дудоладова, Г.І. Емурсуїнова, М.С. Колеснікова, М.А. Яценко), фразеології (І.В. Зикова, Д.Ч. Малішевська), паремії (Ю.В. Абрамова, А.В. Кириліна), соціолінгвістичними (Є.М. Бакушева, Н.Ф. Верхоланцева, І.Г. Ольшанський, О.Д. Петренко, В.В. Потапов) і дискурсивними (К.В. Піщікова) дослідженнями мовленнєвої поведінки статей, аналізом гендерного аспекту художнього дискурсу (Н.Д. Борисенко, О.Л. Козачишина), рекламного дискурсу (Є.В. Милосердова), перекладу (В.І. Карабан) та психолінгвістичними роботами (О.І. Горошко, С.К. Табурова, А.М. Холод).

Дискурсивна онтологія дає нове розуміння гендеру як соціокультурної категорії, конструйованої у процесі дискурсивної й інтерактивної взаємодії індивідів у соціальному контексті (D. Cameron, H. Kotthoff).

Визначення гендеру як продукту дискурсу передбачає висвітлення проблеми регулятивного впливу мови на формування гендерної ідентичності індивіда як члена соціуму, що структурує дискурс цього соціуму і водночас зазнає регулятивного впливу дискурсу. Стрижневу роль у презентації гендерної соціокультурної інформації у процесі гендерної соціалізації індивіда відіграють різнорівневі гендерно марковані одиниці мови (ГМО), тобто одиниці, що фіксують статеву належність референта. ГМО, позначаючи референтів чоловічої й жіночої статі, актуалізують у дискурсі весь асоціативний потенціал, що відбиває історично сформований соціокультурний зміст когнітивних категорій маскулінності і фемінінності, тобто уявлення про сукупність типових і/чи бажаних анатомо-біологічних, емоційних, психічних, соціокультурних і поведінково-психологічних характеристик, асоційованих з належністю індивіда до чоловічої чи жіночої статі у певній лінгвокультурі. Етнокультурний зміст когнітивних категорій маскулінності та фемінінності визначає аксіологічні орієнтири гендерних еталонів і стереотипів, що регулюють вербалізацію гендерної інформації у дискурсі певного лінгвокультурного соціуму і тим самим впливають на гендерну соціалізацію індивіда, формуючи уявлення про еталонні жіночі і чоловічі якості і ролі. Потенційна здатність гендерних еталонів і стереотипів змінюватися під впливом соціокультурних факторів підсилює перспективність вивчення їхнього регулятивного потенціалу, репрезентованого ГМО, що функціонують у дискурсі певної лінгвокультури.

Актуальність роботи визначається тим, що вона виконана у руслі загальної антропоцентричної тенденції сучасного гуманітарного знання, яка сформувала наукові передумови для методологічно нового функціонально-комунікативного підходу до аналізу мови як чинника регуляції соціальної поведінки й відкрила нові перспективи вивчення функцій мови на тлі взаємовідносин між мовою та суспільством. Це спричинило необхідність дослідження регулятивної функції гендерно маркованих одиниць мови, що відбивають найсуттєвіші фізіологічні й соціокультурні характеристики індивіда як члена лінгвокультури. Крім того, своєчасність роботи зумовлена відсутністю лінгвістичних розвідок, які б студіювали регулятивний вплив одиниці мови на формування соціальної (зокрема, гендерної) ідентичності її носія.

Зв'язок роботи з науковими темами. Тема дисертації відповідає профілю наукових досліджень, що проводились на факультеті іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року за темою “Система мовленнєвої діяльності та навчання іншомовної комунікації (германські та романські мови)”, номер державної реєстрації 0103 U 004255.

Загальною метою дослідження є всебічний аналіз регулятивної функції ГМО як засобу гендерної соціалізації суб'єкта англомовного публіцистичного дискурсу 70-х років XX - початку XXI століття.

Із загальної мети випливають конкретні завдання дослідження:

визначити теоретико-методологічні засади вивчення регулятивної функції ГМО;

обґрунтувати регулятивність ГМО як закодованої у мовному знаку гендерно диференційованої прескриптивно-нормативної настанови, що спричиняє орієнтаційний вплив на гендерну соціалізацію суб'єкта досліджуваного дискурсу;

скласти перелік граматичних (ГГМО) та номінативних (НГМО) - лексичних (ЛГМО) і фразеологічних (ФГМО) - гендерно маркованих одиниць, що функціонують в досліджуваному дискурсі;

розкрити регулятивний потенціал ГГМО шляхом аналізу частотності альтернативних анафорів-займенників, прототипово співвіднесених з особою жіночої чи чоловічої статі;

виявити особливості номінативної функції ЛГМО і ФГМО;

провести структурний, семантико-прагматичний та когнітивний аналіз значення ЛГМО і ФГМО для встановлення специфіки їхньої регулятивної функції;

здійснити ідеографічну параметризацію ЛГМО і ФГМО для виявлення чоловічих й жіночих атрибутів та поведінкових характеристик, що піддаються регуляції; гендерний маркований мова лексичний

окреслити систему гендерно диференційованих нормативних настанов, закодованих в ГМО граматичного, лексичного та фразеологічного рівнів, що спричиняють регулятивний вплив на суб'єкта досліджуваного дискурсу;

установити етнокультурну специфіку регулятивної функції ГГМО, ЛГМО та ФГМО.

Об'єктом аналізу є ГМО граматичного, лексичного та фразеологічного рівнів, зареєстровані в англомовному публіцистичному дискурсі 70-х років XX - початку XXI століть.

Предметом аналізу є структурні, семантико-прагматичні, ідеографічні, когнітивні та етнокультурні характеристики ГМО, що забезпечують їм статус гендерно диференційованої прескриптивно-нормативної настанови, закодованої у мовному знаку.

Матеріал дослідження становлять 20 000 висловлювань, що містять граматичні, лексичні та фразеологічні ГМО. Висловлювання відібрані з англомовної преси й публіцистики 70-х років XX - початку XXI століть загальним обсягом 10 000 друкарських аркушів. Перелік номінативних ГМО попередньо встановлений на підґрунті аналізу англомовних лексикографічних джерел. Гендерна референція НГМО верифікована на підставі вивчення їхніх дискурсивних реалізацій. Загальна кількість НГМО чоловічої та жіночої референції, зареєстрованих у лексикографічних джерелах, - 1907 (1332 ЛГМО та 575 ФГМО). У досліджуваному публіцистичному дискурсі виявлено 62% зареєстрованих НГМО. Разом з тим, знайдено новоутворені НГМО, що не зафіксовані у досліджуваних лексикографічних джерелах.

Методологічним підґрунтям дослідження є антропоцентричний за своєю сутністю дискурс-аналіз, який утверджує в лінгвістиці принцип функціоналізму та інтегрує когнітивно-прагматичний (А.М. Баранов, А.Д. Бєлова, Л.І.Белєхова, О.П. Воробйова, С.А. Жаботинська, В.В. Козловський, І.М. Колегаєва, О.С. Кубрякова, К.Я. Кусько, В.А. Кухаренко, М.М. Полюжин, І.В.Смущинська, В.М. Телія, І.С. Шевченко), соціолого-психологічний (О.М. Леонтьєв, Є.Ф. Тарасов, Є.І. Шейгал, Г.П. Щедровицький) та функціонально-семантичний (Ю.А. Зацний, Р.П. Зорівчак, Т.Р. Кияк, Н.Ф. Клименко, А.Е. Левицький, В.Я. Мізецька, Л.Ф. Омельченко, Л.І. Сахарчук, О.М. Старикова, C.О. Швачко) аспекти діяльнісного підходу до вивчення функціонування мовних одиниць у дискурсі.

Синтезований характер дослідження обумовлює використання низки взаємодіючих методів і методик як традиційної функціонально-семантичної парадигми (дефінітивного, компонентного аналізу, методики лексичної трансформації - для інвентаризації, систематизації та ідеографічної параметризації ГМО; етимологічного аналізу - для встановлення “первинних” денотатів образно мотивованих ГМО; контекстологічного аналізу - для виявлення дискурсивних реалізацій ГМО; кількісного аналізу - для встановлення кількісних співвідношень ГМО в дискурсі), так і комунікативно-прагматичної (актомовленнєвого аналізу - для визначення іллокутивного/перлокутивного потенціалу ЛГМО та ФГМО; етнопрагматичного аналізу - для виявлення етнокультурної своєрідності ГМО) та когнітивної парадигм (фреймового моделювання значення ГМО з опорою на когнітивну метафору як найбільш продуктивний спосіб концептуалізації гендерного змісту; методики когнітивної інтерпретації значення, яка залучає експлікатури, імплікатури, пресупозиції дискурсу, що дозволяє прогнозувати інференції інтерпретатора та моделювати його/її пресупозиційний фонд знань, який постійно модифікується під час розгортання дискурсу).

Наукова новизна отриманих результатів і висновків полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній верифікації - шляхом аналізу прескриптивно-нормативного потенціалу, що різнорівневі гендерно марковані одиниці англійської мови набувають у дискурсі - регулятивного впливу мовного знаку на процес соціалізації суб'єкта дискурсу англомовної лінгвокультури. Принципова відмінність цього дослідження від попередніх лінгвістичних гендерних розвідок полягає у тому, що вперше соціокультурний зміст “маскулінності” і “фемінінності”, вербалізований різнорівневими одиницями англійської мови у дискурсі англомовної лінгвокультурної спільноти, постає як регулятивний чинник людської поведінки. Такий підхід є новим напрямком лінгвістичних досліджень в межах міждисциплінарної функціональної парадигми, що виходить з розуміння комунікативної функції мови як функції регуляції соціальної поведінки та інтегрує лінгвокультурологічні, когнітивно-лінгвістичні, психолінгвістичні, соціолінгвістичні і прагмалінгвістичні дані, методи й інтерпретаційні підходи.

Наукова новизна отриманих результатів відбита в положеннях дисертації, що виносяться на захист:

1. Гендер - це соціокультурна категорія, що створюється/відтворюється у соціально-психологічному просторі дискурсу лінгвокультурної спільноти у процесі інституалізованої й ритуалізованої міжсуб'єктної мовленнєвої взаємодії, регульованої соціокультурними нормами, що відбивають аксіологічні орієнтири категоризації соціальної дійсності у концептуальній картині світу лінгвокультури.

2. Основним джерелом гендерної соціокультурної інформації є ГМО, що функціонують у дискурсі лінгвокультури. Значення гендерно маркованої одиниці англійської мови визначається як структуроване у вигляді фрейму соціокультурне знання про означуване, тобто прототипову особу чоловічої чи жіночої статі, а також концептуальний зміст когнітивних категорій маскулінності та фемінінності, метафорично асоційований з означуваним у колективній свідомості англомовної лінгвокультурної спільноти. Це знання, об'єктивоване в ритуалах і продуктах діяльності соціальних інститутів, у процесі соціалізації опановується/привласнюється, тобто суб'єктивується через мовленнєве спілкування, стаючи фактом свідомості суб'єкта дискурсу.

3. Соціокультурна інформація, вербалізована ГМО у досліджуваному дискурсі, спирається на підґрунтя пресупозицій, відтворюваних системою аксіологічних орієнтирів гендерних еталонів/стереотипів маскулінної англомовної лінгвокультури. Гендерні еталони/стереотипи структуровані у вигляді мережі фреймів. ГМО, позначаючи чоловіка чи жінку, “вбудовуються” у фреймові структури соціокультурних знань, що становлять пресупозиційний фонд суб'єкта дискурсу. Фреймові структури дискурсу є посередником між власне мовним значенням і позначуваною дійсністю: референція до немовної дійсності здійснюється не безпосередньо, а через “вбудовування” у фрейм. Здатність до “вбудовування” у когнітивні структури соціокультурних знань забезпечує передбачуваність індивідуальних інтерпретацій, обмежуючи їх ціннісними орієнтирами лінгвокультури, що наділяє ГМО регулятивною функцією.

4. У підґрунтя регулятивної функції ГМО покладена когнітивна операція оцінювання референта ГМО суб'єктом дискурсу на підставі знання про відповідність/невідповідність того чи іншого з його/її стереотипних параметрів соціокультурному гендерному еталону, що є підставою для інференції суб'єкта про бажані/небажані моделі гендерної поведінки. Презентуючи соціально санкціоновані гендерні якості, ролі і моделі поведінки, ГМО функціонує у дискурсі як закодована у мовному знаку прескриптивно-нормативна настанова, що спричиняє структурувальний вплив на сприйняття суб'єктом соціальної дійсності і формує гендерно диференційовані моделі поведінки.

5. Регулятивна функція ГМО, що не мають власного оцінного потенціалу, здійснюється за рахунок аксіологічних орієнтирів дискурсу. Регулятивна функція раціонально та емотивно-оцінних НГМО забезпечується їхньою власною іллокуцією/перлокуцією. Іллокуцію НГМО слід розуміти як властивий НГМО конотативно-асоціативний потенціал, що дозволяє суб'єкту дискурсу, використовуючи їх у висловлюванні певного прагматичного змісту, здійснювати вторинну прагматичну дію, а саме: кваліфікувати референта НГМО в термінах добре :: погано (раціональна оцінка) або ще й на підґрунті “живої” образності, втіленої у гештальті, виявляти те чи інше почуття-ставлення до референта (схвалення - несхвалення: презирство, зневагу, осуд) і, разом з тим, спонукати інших учасників дискурсивної ситуації приєднатися до нього/неї у цій дії (емотивна оцінка). Перлокуція НГМО реалізована як гендерно диференційована поведінкова настанова, виведена інтерпретатором дискурсу на підставі раціонального оцінного судження про відповідність/невідповідність того чи іншого із стереотипних параметрів референта соціокультурному гендерному еталону (раціональна оцінка) або ще й на підставі викликаного гештальтом почуття-ставлення до метафоричного образу, за участі якого категоризовано референта (емотивна оцінка).

6. Іллокуція НГМО взаємодіє з іллокуцією висловлювання у тому випадку, коли референт НГМО (або актант, для характеристики якого вжито НГМО) опиняється в комунікативному фокусі висловлювання, тобто, комунікативно-прагматичний намір суб'єкта дискурсу полягає саме в тому, щоб кваліфікувати референта (актанта) в термінах добре :: погано або виявити позитивне/негативне почуття-ставлення до нього/неї. У інших випадках іллокуція НГМО реалізована незалежно від іллокуції висловлювання. Водночас, висловлювання є необхідним контекстом для формування уявлення про типові і бажані гендерні властивості і ролі, вербалізовані НГМО, оскільки воно завжди спирається на підґрунтя пресупозицій, підкорених ціннісним орієнтирам традиційних гендерних еталонів/стереотипів маскулінної англомовної лінгвокультури.

7. Різнорівневі ГМО, підкоряючись ціннісним орієнтирам дискурсу, демонструють ізоморфізм у відображенні/конструюванні гендерних категорій, що виявляється в чіткій гендерній диференціації поведінкових настанов, підґрунтям яких є уявлення про прототипову особу як особу чоловічої статі.

7.1. Регулятивні настанови, адресовані суб'єкту дискурсу чоловічої статі, спираються на уявлення про нього як автономну соціальну особу, що категоризована за статусно-рольовими параметрами в ієрархії інституціональних структур англомовного соціуму. Соціально санкціоновані маскулінні властивості й поведінкові характеристики, репрезентовані ГМО чоловічої референції, орієнтують чоловіка на виконання прототипової соціальної ролі добувача-годувальника, що припускає активну соціальну позицію, орієнтовану на успіх.

7.2. Регулятивні настанови, адресовані суб'єкту дискурсу жіночої статі, спираються на уявлення про неї як неавтономну особу, що категоризована стосовно чоловіка, з яким її пов'язують кровні (дочка/мати), шлюбні (дружина) чи суто сексуальні (коханка/повія) стосунки. Соціально санкціоновані фемінінні властивості й поведінкові характеристики, репрезентовані ГМО жіночої референції, орієнтують жінку на виконання прототипової соціальної ролі берегині домашнього вогнища, яка обмежує її сімейно-побутовою сферою.

7.3. У досліджуваному дискурсі відбита альтернативна модель гендерних відносин, що побудована як негатив традиційної: чоловік відіграє роль охоронця домашнього вогнища, а жінка - добувача-годувальника. Негативний конотативно-асоціативний потенціал ГМО, що репрезентують альтернативну модель, свідчить про її маргінальність. У англомовного суб'єкта дискурсу недостатньо мотивації для опору санкціонованій соціумом традиційній моделі, що гарантує соціальне схвалення.

Теоретичне значення роботи полягає у створенні лінгвістичної теорії лінгвальної регуляції гендерної поведінки суб'єкта дискурсу англомовного лінгвокультурного соціуму. Положення теорії слід розглядати як внесок у когнітивну лінгвістику (фреймове подання значення ГМО), когнітивну аксіологію (обґрунтування взаємодії оцінного складника значення ГМО та аксіологічних орієнтирів гендерних еталонів і стереотипів), прагмалінгвістику (обґрунтування регулятивної функції ГМО у дискурсі як вторинного мовленнєвого акту), теорію дискурсу (диференціація аспектів дискурсивного контексту), лексикологію, лексикографію та фразеологію (виявлення структурно-семантичних, комунікативно-прагматичних, ідеографічних та етнокультурних характеристик ЛГМО та ФГМО).

Практична цінність роботи полягає в можливості використання її результатів у лекційних курсах з лексикології (розділи “Слово, його структура та мотивація”, “Фразеологія”), стилістики (розділ “Функціональні стилі”), теоретичної граматики (розділ “Прагматичні типи висловлювань”) англійської мови, загального мовознавства (розділи “Мова та мовлення”, “Мова і суспільство”), спецкурсах з теорії мовленнєвої діяльності, когнітивної семантики, теорії міжкультурної комунікації, теорії дискурсу, соціолінгвістики, гендерних досліджень, прагмалінгвістики, а також у лексикографічній та перекладацькій практиці.

Достовірність висновків і спостережень забезпечується застосуванням комплексної методики дослідження, що інтегрує надбання функціонально-семантичного та когнітивно-прагматичного підходів до аналізу функціонування мовних одиниць у дискурсі, широким теоретичним підґрунтям, а також значним обсягом дослідженого мовного матеріалу.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 43 праці, в тому числі монографію (18,25 умов. друк. арк.) та 32 статті у фахових виданнях України та інших країн, у тому числі 21 одноосібну.

Особистий внесок автора полягає у визначенні теоретико-методологічних засад та методик аналізу регулятивної функції гендерно маркованих одиниць англійської мови, вивченні їхніх структурно-семантичних, когнітивно-прагматичних, ідеографічних та етнокультурних особливостей, встановленні закодованих в них гендерно диференційованих нормативних настанов, що визначають гендерну самоідентифікацію суб'єкта англомовного дискурсу.

Апробація дослідження. Основні теоретичні положення й висновки дисертації обговорювались на конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (1986 - 2005), всеукраїнській конференції “Другі Каразінські читання” (Харків, 2003), “Міжнародному Конгресі з логіки, методології і філософії науки” (Москва, 1987), міжнародних конференціях “Language contacts across the Atlantic” (Голвей, Ірландія, 1992), “The Interface between sociology and linguistics” (Нємеген, Нідерланди, 1992), “English in the 21-st century - 4-IATEFL-Ukraine” (Харків, 1997), “Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, 2000), “Треті Каразінські читання: Методика і лінгвістика на шляху до інтеграції” (Харків, 2003), “Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Гурзуф, 2003), “Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации” (Ялта, 2003), “Мова і культура” (Київ, 2004), “Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2004).

Структура дисертації визначається розв'язуваними в ній дослідницькими завданнями. Робота містить вступ, чотири розділи з висновками до кожного, загальні висновки, бібліографію (646 джерел), перелік лексикографічних джерел (CAPut!' позицій), джерел ілюстративного матеріалу (72 позиції), додатки, 1 таблицю та 12 рисунків. Загальний обсяг роботи - 604 сторінки, обсяг основного тексту - 422 сторінки.

Основний зміст дисертації

Розділ I “Дискурс як необхідний контекст реалізації регулятивної функції гендерно маркованих одиниць мови.” Результати проведеного аналізу дозволяють визначити гендер як соціокультурну категорію, що створюється/відтворюється у соціально-психологічному просторі дискурсу лінгвокультурної спільноти у процесі інституалізованої й ритуалізованої міжсуб'єктної мовленнєвої взаємодії, обумовленої метаконтекстом концептуальної картини світу лінгвокультури і макроконтекстом соціокультурних норм.

Диференційною ознакою дискурсу є дискурсивний контекст: зовнішній транссеміотичний, що охоплює екзистенціальні, соціокультурні та психологічні параметри комунікативної ситуації, і внутрішній семіотичний, що становить собою відображення/інтерпретацію зовнішнього контексту у динамічному пресупозиційному фонді знань (уявлень, вірувань, упереджень, суджень тощо). Пресупозиційний фонд знань суб'єкта дискурсу є структурованим у вигляді мережі фреймів, тобто когнітивних структур, що ґрунтуються на імовірнісному стереотипізованому знанні (уявленні) про типові ситуації і пов'язані з ними очікування з приводу властивостей задіяних у цих ситуаціях реальних чи гіпотетичних об'єктів (T.A. van Dijk, W. Kintsch, М. Minsky, R.C. Schank, D.Tannen). Фреймова мережа пресупозиційного фонду дискурсу підпорядкована глобальній когнітивній моделі, макропропозиції, що спрямовує інтерпретаційні та інференційні процеси у русло аксіологічних орієнтирів лінгвокультури.

Суттєвим складником пресупозиційного фонду дискурсу є гендерні еталони/стереотипи маскулінної англомовної лінгвокультури. Гендерний стереотип визначаємо як історично обумовлене, мінімізоване, типізоване і структуроване у вигляді фрейму в колективній свідомості певного лінгвокультурного соціуму уявлення про фізіологічні, емотивні, психічні, психологічні та соціокультурні атрибути, що є властивими/невластивими індивіду, якого соціум категоризує як чоловіка або жінку, а еталон - як уявлення про атрибути, що є бажаними/небажаними для цього індивіда.

Першорядну роль в актуалізації гендерних еталонів/стереотипів відіграють номінативні гендерно марковані одиниці (НГМО), як класичні (слова - одиниці лексичного складу мови - ЛГМО), так і некласичні (сполучення слів - одиниці фразеологічного складу мови - ФГМО), які тематизують основних актантів гендерно релевантної предметно-референтної ситуації, референтів чоловіка і жінку. Крім номінативних одиниць, у досліджуваному дискурсі функціонують граматичні гендерно марковані одиниці (ГГМО), тобто особові, присвійні й зворотні займенники третьої особи однини, що прототипово співвіднесені з референтом чоловічої або жіночої статі. Гендерні еталони/стереотипи формують зміст конотацій та асоціативних зв'язків гендерно маркованих одиниць у дискурсі.

Дискурс-аналіз, що інтегрує останні досягнення когнітивної парадигми, дозволяє трактувати значення одиниці мови, виходячи не з поняття, а з концепту, опорною точкою референції якого є прототип (І.К. Архипов, М.М. Болдирєв, О.О. Залевська, В.В. Красних, О.С. Кубрякова, В.М. Телія, Р.М. Фрумкіна). Прототип постає як проміжна сутність між референтом знакового відношення, тобто об'єктом немовної дійсності, і смислом (концептом); він категоризований в мовній свідомості як типове уявлення, а в імені відповідає денотату. Типове уявлення про означуване є структурованим у вигляді фрейму. Це дозволяє розглядати значення одиниці мови як фрейм, здатний до “вбудовування” у фреймову мережу дискурсу.

Завдяки фреймовому “вбудовуванню” у когнітивні структури соціокультурних знань значення гендерно маркованої одиниці мови постає не як проста репрезентація референтів чоловічої та жіночої статі, а саме як соціокультурно детерміноване уявлення про чоловіка і жінку, їхні типові та бажані якості, моделі поведінки, соціальні ролі, що залучає весь спектр стереотипних асоціацій, які визначають соціокультурний зміст маскулінності та фемінінності у певній лінгвокультурі. Наприклад, висловлювання You think like a man та You think like a woman розрізняються лише гендерно маркованими номінаціями man та woman. Висловлювання, що містить woman, має іллокуцію образи, а висловлювання, що містить man, у певному контексті може бути інтерпретованим як комплімент. Значення номінації woman не містить таких семантичних ознак, як “алогічність мислення”, “непослідовність”, “перевага емоційного над раціональним”, так само, як і значення номінації man не містить ознак “логічність”, “послідовність”, “перевага раціонального над емоційним”. Втім, англомовний суб'єкт дискурсу безпомилково розпізнає їх, оскільки значення номінацій man і woman є елементами фреймових структур, що спираються на андроцентричний за своєю сутністю гендерний стереотип, який приписує чоловіку й жінці саме ці якості. Стереотипні атрибути чоловіка (логічність, послідовність, раціональність) отримують соціальне схвалення як такі, що цілком відповідають маскулінному еталону. Стереотипні атрибути жінки (нелогічність, непослідовність, нераціональність) далекі від еталонних і тому не можуть заслуговувати на схвалення. Водночас, вони подані як норма для жінки і отже є припустимими. Англомовна лінгвокультура демонструє поблажливе ставлення до нелогічної/непослідовної/нераціональної жінки, тому що всі ці якості стереотипно приписувані їй як невід'ємні властивості її “природи”. Відповідно, в англомовного суб'єкта дискурсу формуються гендерно диференційовані уявлення про санкціоновані англомовним соціумом гендерні нормативні орієнтири, що спричиняють регулятивний вплив на формування гендерних моделей поведінки: “справжній” чоловік має бути логічним/раціональним/послідовним; “справжній” жінці не обов'язково мати ці якості.

Вважаємо, що саме фреймове “вбудовування”, відкриваючи значенню гендерно маркованої одиниці мови вихід у структури немовних знань про світ, і наділяє її регулятивною функцією: спираючись на аксіологічний потенціал гендерних еталонів/стереотипів ГМО функціонує у дискурсі як гендерно диференційована прескриптивно-нормативна настанова.

Гендерна прескриптивно-нормативна настанова становить собою інференційне знання про бажані/не бажані гендерні атрибути на підставі когнітивної операції оцінювання відповідності/невідповідності референта ГМО соціокультурному еталону. Це знання може бути виведеним на підґрунті як пресупозиційного фонду дискурсу, так і оцінного потенціалу власне ГМО (див. Розділ Ш та Розділ IV).

Ефективність регулятивної функції ГМО забезпечена на когнітивно-психологічному рівні властивістю фреймових структур створювати ілюзію звичного, зрозумілого, природного світу. Фрейм, що спирається на засвоєний з дитинства стереотип, “занурює” суб'єкта дискурсу в знайомий світ з передбачуваними закономірностями. Цей світ сприймається автоматично, на підсвідомому рівні, й приймається на віру як єдино можливий. На соціокультурному рівні ефективність регулятивної функції ГМО забезпечується презентацією потреб, що санкціоновані лінгвокультурним соціумом, і забезпечують схвалення з боку соціуму у випадку відповідності цим потребам та провокують несхвалення у випадку невідповідності.

Розділ II “Регулятивна функція граматичних гендерно маркованих одиниць у сучасному англомовному публіцистичному дискурсі”. ГМО граматичного рівня є складником англійського граматичного роду, прихованої граматичної категорії, що виявляється, головним чином, через синтаксичне підпорядкування особових, присвійних і зворотних анафорів-займенників третьої особи однини антецедентам-іменникам за ознакою статевої належності референта-особи або відсутності такої в референта-неособи.

ГГМО не мають власного регулятивного потенціалу, оскільки значення гендерно маркованого анафора-займенника побудовано на підґрунті категоризувального таксономічного фрейму [ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид: ЧОЛОВІК ? корелят HE] або [ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид: ЖІНКА ? корелят SHE], актант якого, поданий корелятами HE/SHE, не підлягає оцінюванню.

Регулятивна функція анафоричного займенника здійснюється за рахунок його “вбудовування” як актанта у фрейм висловлювання, що відбиває гендерно релевантну предметно-референтну ситуацію.

Висока частотність займенника HE, прототипово співвіднесеного з особою чоловічої статі, у функції анафора загальнородових антецедентів відбиває/формує в англомовного суб'єкта дискурсу уявлення про прототипову особу як особу чоловічої статі, порівн.: If anyone goes down the non-payment road then he will allow the government off the hook, because the issue will be the tactic and not the tax. (Morning Star 1983). Так, частка анафора HE у загальнородовій функції становить 53, 9 % (1348) порівняно з HE or SHE - 28, 2% (705), THEY - 16, 6% (415) і SHE - 1, 3 % (32) із статусно-маркованими та 46, 2% (1155) порівняно з THEY - 35, 7% (893), HE or SHE - 16, 4% (410) і SHE - 1, 7% (42) із статусно немаркованими загальнородовими антецедентами (в дужках подані абсолютні кількісні дані на 2 500 прикладів).

Функціонування HE як загальнородового анафора статусно маркованих антецедентів з висхідним вектором престижності типу doctor, president, boss, manager, judge, politician, lawyer відбиває/формує типове уявлення про соціально успішну особу (активного діяча верхніх ешелонів політичної, економічної, адміністративної, професійної сфери тощо) як особу чоловічої статі, порівн.: A President who pleads the Fifth Amendment to the American people has abandoned his moral leadership. (Time 1998) Whenever a boss starts crying about the cost, we ask him to sign our petition for NHC, that would be free for all workers and run on a non-profit basis. (People's Daily World 1988) Функціонування SHE як загальнородового анафора антецедентів із спадним вектором престижності типу secretary, nurse, model, shop assistant, prostitute зводить уявлення про соціальну роль жінки до допоміжної, другорядної функції, що може бути пов'язаною із забезпеченням соціально-професійних чи екзистенціальних потреб чоловіка, порівн.: A secretary is permitted to smoke in her own office (з посадової інструкції) A model must be slim if she wants to get on the catwalk. (Cosmoрolitan 2000).

Вживання альтернативних анафорів антецедентів конкретної референції у персоніфікувальній функції регульоване системою ієрархічних метафоричних асоціацій, що відбивають/конструюють соціокультурний зміст когнітивних категорій маскулінності й фемінінності в колективній свідомості англомовного соціуму. Соціокультурний зміст метафоричних асоціацій, відтворюваних функціонуванням анафорів HE та SHE як актантів предметного фрейму [ХТОСЬ: референт ЧОЛОВІК/ЖІНКА є ТАКИЙ/ТАКА], яким приписувано індивідуально-психологічні характеристики, що підлягають телеологічній оцінці ефективно - (HE) та естетичній оцінці красиво/телеологічній оцінці неефективно/етичній оцінці неприпустимо - (SHE), відбивають/формують у суб'єкта дискурсу уявлення про високий інтелектуальний, фізичний і вольовий потенціал як прототипові чоловічі якості та красу, перевагу емоцій над інтелектом, непередбачуваність, сексуальну розкутість, небезпечність як прототипові жіночі якості, порівн.: Your all-talking all thinking computer friend may still be far away, but he is already learning to read. (Guardian 1985) A machine designed for the alpha male. The Triumph Speed Triple is so macho, he could play Rambo”. (Independent 2005) :: The star of the show is the Desert Queen herself, a steam locomotive, all polished brass and coats of arms… Her retinue of coaches are of the highest pedigree. (London Evening Standard 1982) “Summer, please, don't go”, I always plead, but the stubborn old hussy just won't listen and off she goes to do whatever it is she does when she disappears. (Independent 2004) When the sun goes down it's time for Edinburgh to raise her hemline, don her kitten heels and get ready to face the music. With a host of new bars, restaurants and nightclubs the city is fast becoming a lady of the night. (Birmingham Post 2002) The Old Hag, as the Corryvreckan whirlpool is otherwise known, is unquestionably powerful. You don't mess with her. (Financial Times 2005).

Суб'єкт дискурсу чоловічої статі метафоризує гендерні відносини в термінах “активний - пасивний сексуальний партнер”, а жіночої - у термінах “мати - дитина”, порівн.: чоловік про машину: Dear Steve, Bess was nothing but trouble so I ditched her. OK, I know she'd been with me for a while, but she was losing me a fortune. Now, I've got my eye on a lovely XRZi. (London Underground 1993); чоловік про гітару: She's very feminine, and playing her is so sexual you cannot believe it. She vibrates with tremendous intensity against my leg, my stomach, my hands. (Guardian 1986); жінка про скрипку: I felt as if my pet had died. When we were alone, I checked him out all over and he looked fine and “fit as a fiddle”. (Hello 1995).

Ці спостереження свідчать про наявність розбіжностей у конструюванні гендерних категорій суб'єктами дискурсу чоловічої та жіночої статі.

Розділ III “Регулятивна функція лексичних гендерно маркованих одиниць у сучасному англомовному публіцистичному дискурсі”. ГМО лексичного рівня охоплюють дескриптивно орієнтовані та прагматично орієнтовані номінації чоловічої й жіночої референції.

Дескриптивно орієнтовані ЛГМО репрезентують основних актантів гендерно релевантної предметно-референтної ситуації, референтів чоловічої та жіночої статі, на підґрунті категоріальних ознак, що становлять інтенсіонал денотата, порівн.: man (чоловік), woman (жінка), sister (сестра), father (батько), businessman (бізнесмен), lady lawyer (жінка-адвокат) тощо. Структура денотативного блоку ЛГМО облігаторно містить три диференційних ознаки, що становлять інваріант інтенсіонала: “особа”, “дорослий-а/дитина”, “чоловіча стать/жіноча стать”. ЛГМО, денотат яких залучає лише облігаторні ознаки, зараховуємо до антропометричних, порівн.: man - woman, male - female (чоловік - жінка), boy - girl (хлопчик - дівчинка). Крім облігаторних інваріантних ознак, інтенсіонал ЛГМО переважно містить варіантну ознаку. Варіантна ознака визначає ідеографію ЛГМО.

Значення антропометричних ЛГМО структуроване на підґрунті категоризувального таксономічного родо-видового фрейму, порівн.: woman [ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид: ЖІНКА], актант якого не підлягає оцінюванню. Отже, вони не мають власного регулятивного потенціалу. Регулятивна функція антропометричних ЛГМО реалізується за рахунок аксіологічного потенціалу дискурсу.

Значення дескриптивно орієнтованих ЛГМО різноманітних ідеографічних категорій структуроване на підґрунті категоризувального таксономічного рольового фрейму, порівн.: lady doctor [ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид: ЖІНКА є ХТОСЬ: статусно-рольова категорія ЛІКАР]. Денотат цих ЛГМО може ускладнюватися за рахунок раціонально-оцінного компонента, що кваліфікує референта і ситуацію в цілому на підставі раціонального судження про відповідність/невідповідність референта гендерним аксіологічним орієнтирам англомовної лінгвокультури. Наприклад, денотат номінації spinster (стара діва) і денотат bachelor (холостяк) структуровані на підґрунті таксономічного фрейму: [ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид: ЖІНКА є ХТОСЬ: реляційна категорія НЕЗАМІЖНЯ]; [ХТОСЬ рід: ОСОБА є ХТОСЬ вид: ЧОЛОВІК є ХТОСЬ: реляційна категорія НЕОДРУЖЕНИЙ]. У дискурсі spinster, на відміну від bachelor, за підтримки відповідного лінгвального контексту, актуалізує негативні конотації неспроможності/нереалізованості, порівн.: An obscure, pious spinster and chronic invalid, she didn't look set for best-selledom, and London booksellers bought just 100 copies on publication. (Sunday Times 2004) Furthermore, Hughe's language is patronizing and emotive - Nightingale is dismissed as a “clenched and frigid spinster”. (Guardian 2005) :: Bachelor Simon set to marry. (People 2005) Ці конотації виникають як результат невідповідності інтенсіональної варіантної ознаки spinster (НЕЗАМІЖНЯ) еталону успішної жінки в межах ціннісних орієнтирів англомовної культури.

Прагматично орієнтовані ЛГМО привносять у предметно-референту ситуацію емотивно-оцінний компонент як наслідок їхньої експресивності: результату взаємодії оцінного складника конотата ЛГМО з образним та емоційним, порівн.: bastard (негідник), slut (шльондра), adonis (красунчик), dickhead (дурень), sissy (матусин синок), cox-comb (дурний чепурун) тощо.

Образний складник конотата прагматично орієнтованих ЛГМО містить інформацію про їхній “первинний денотат” у вигляді гештальта. Гештальт розуміємо як особливий вид концептуальної структури, цілісний образ, що сполучає в собі чуттєве й раціональне в їхній єдності та цілісності, результат нерозчленованого сприйняття ситуації, вищий рівень абстракції, недискретне, неструктуроване знання, розташоване поза категоріальними межами природної мови, але реконструйоване на підставі мовних засобів (В.А. Маслова, В.М. Телія, Л.О. Чернейко). Як і прототип, гештальт становить собою неіснуючий у дійсності об'єкт, але якщо прототип належить свідомості, то гештальт, крім того, належить уяві. Прототип співвіднесений з денотатом ЛГМО, тоді як гештальт відіграє роль квазіденотата. Значення прагматично орієнтованих ЛГМО структуроване на підставі взаємодії категоризувального таксономічного фрейму, що спирається на прототип, і компаративного тропеїчного фрейму, що спирається на гештальт, порівн.: dandiprat [ХТОСЬ: референт ЧОЛОВІК є немовби ЩОСЬ: дрібна монета (нікчемний, нічого не вартий тощо) ? ХТОСЬ: референт ЧОЛОВІК є ХТОСЬ: соціально-телеологічна категорія НІКЧЕМА]; heifer [ХТОСЬ: референт ЖІНКА є немовби ЩОСЬ: телиця (гладка, громіздка тощо) ? ХТОСЬ: референт ЖІНКА є ХТОСЬ: природно-естетична категорія ТОВСТУЛЯ].

Гештальт, приймаючи участь у категоризації дійсності, викликає емоційне сприйняття референта у вигляді почуття-ставлення до тієї подоби за участі якої його категоризовано, тобто відіграє роль емоціогенного стимулу, порівн.: prostitute [Знай, що ХТОСЬ: референт ЖІНКА є ХТОСЬ: соціокультурна категорія ПОВІЯ ? Вважай, що це ПОГАНО] і frippet [Уяви, що ХТОСЬ: референт ЖІНКА є немовби ЩОСЬ: ДЕШЕВА МІШУРА ? Відчуй ПРЕЗИРСТВО/ЗНЕВАГУ].

Почуття-ставлення слід розуміти як стабільну емоційну реакцію на ситуацію (В.М. Телія). Більшій диференціації піддаються негативні реакції, що узгоджується з даними когнітивної психології (Д.О. Добровольский).

Загальну позитивну реакцію визначаємо як схвалення. Вона фіксує уявлення суб'єкта дискурсу про означуване як таке, що відповідає деякій соціальній (загальнолюдській, етнокультурній, соціумній нормі). Наприклад, ЛГМО bhoy, що позначає вольового, мужнього чоловіка, потенційно здатного на вчинок, викликає у суб'єкта дискурсу схвалення референта як такого, що відповідає еталонам англомовної лінгвокультури, порівн.: Voice of the Irish people: Be our bhoy, Roy! (People 2001).

Загальну негативну реакцію визначаємо як несхвалення. Несхвалення фіксує невідповідність референта поведінковим або іншим нормативним настановам. Серед основних специфікованих негативних реакцій виділяємо презирство, зневагу, осуд.

Презирство розуміємо як почуття-ставлення, викликане порушенням об'єктом оцінки основних морально-етичних норм у сфері соціальних чи міжособистісних (міжгендерних) стосунків, або усвідомленням суб'єктом оцінки своєї переваги над об'єктом через належність останнього до менш престижного соціуму. Суб'єкт оцінки мислить себе ідеалом, до якого “недотягує” об'єкт оцінки через свої моральні якості або низьке становище в соціальній ієрархії. Презирство є найбільш інтенсивним негативним почуттям-ставленням. В дискурсі воно реалізоване лише за підтримки негативно навантажених атрибутів-епітетів, порівн.: Look at that Labour poster of Michael Howard. The one where he looks shifty, swings a watch on one hand and tries to sooth us with the other. What a disgusting racial stereotype! It's obvious they're implying this devoted fan of Liverpool FC is a scally who has nicked the watch on his way to the match and is telling the victim “calm down, calm down”. (Mirror 2005) What an appallingly arrogant, lippy, chippy scrubber this woman is! (Observer 2004).

Зневага поступається презирству своєю інтенсивністю. Це почуття-ставлення виникає, коли суб'єкт оцінки уявляє себе експертом, який дозволяє собі судити про те, наскільки ті чи інші властивості об'єкта відповідають еталону. Об'єктами зневаги переважно стають референти, властивості яких (головним чином, зовнішні, фізичні, вольові, інтелектуальні) є далекими від еталонних (наприклад, референт ЛГМО dickhead (бовдур) не відповідає еталону маскулінності за своїм розумовим потенціалом, а референт fussock (неприваблива товста жінка) - еталону фемінінності за своїми зовнішніми даними), порівн.: Jose Bono, Zapatero's defence minister, went further. He called Blair “a complete dickhead” for following the US into Iraq. (Financial Times 2004) But did you know that a fussock is a large fat woman? The illustration of her in the book is hilarious. (Birmingham Post 2000).

Осуд визначаємо як почуття-ставлення, що виникає, коли суб'єкт оцінки бере на себе роль судді, який виносить вирок діям об'єкта оцінки, що нехтує законом. Роль судді не передбачає прояву емоцій. Відповідно, фрагменти дискурсу, що містять ЛГМО, референт яких є об'єктом осуду, переважно не залучають емотивно навантажених слів. Осуду підлягають референти, що порушують суперморальні норми, які регулюються законом, порівн.: Rebel French shareholders, let by corporate blackguard Nicholas Miquet, are trying to vote the whole board out of office at the annual meeting next month, on the ground that the financial position has been mishandled, and only a new board - and a government write off of 6 billion of debt - can avert disaster. (Observer 2005).

Перлокуція ЛГМО переважно реалізована як інференційна прескриптивно-нормативна настанова. Перлокуція раціональної оцінки випливає із знання про цінність означуваного з погляду нормативних настанов лінгвокультури. Тобто, якщо стан справ [ХТОСЬ: референт ЖІНКА є ХТОСЬ: морально-етична/реляційна категорія ПОВІЯ/PROSTITUTE//СТАРА ДІВА/SPINSTER тощо] підлягає оцінці в термінах ПОГАНО, то інференція інтерпретатора дискурсу дорівнюватиме висновку, що для жінки НЕ БАЖАНО поводитися таким чином, щоб бути зарахованою до відповідної морально-етичної чи реляційної категорії. Перлокутивний ефект емотивно-оцінної ЛГМО сильніший. Знання про цінність означуваного структуроване за участі експресивності, тобто стан справ [ХТОСЬ: референт ЖІНКА є ХТОСЬ: морально-етична категорія ПОВІЯ/FRIPPET] “погіршується” тим, що [ХТОСЬ: ЖІНКА є немовби ЩОСЬ: дешева річ тощо], що не може не викликати ЗНЕВАГИ/ПРЕЗИРСТВА. Звідси інференція суб'єкта дискурсу буде дорівнювати висновку, що жінці НЕ СЛІД поводити себе таким чином, щоб бути зарахованою до такої морально-етичної категорії.

Збіг іллокуції/перлокуції мовленнєвого акту та іллокуції/перлокуції ЛГМО може мати місце лише за умови, що референт ЛГМО чи актант, для кваліфікації якого вжито ЛГМО, опиняється у комунікативному фокусі висловлювання. Іншими словами, пропозиціональний зміст висловлювання становить експліцитна дескрипція тих чи інших атрибутів референта/актанта, а іллокуція полягає у його схваленні/несхваленні на підставі цих атрибутів, для чого власне і задіяна певна ЛГМО. Наприклад, іллокуція поданого нижче висловлювання полягає у негативній кваліфікації Кондолізи Райс, і передачі зневаги до неї на підставі її невідповідності еталону фемінінності через невластиву жінці посадово-професійну роль та такі індивідуально-психологічні характеристики, як домінантність та авторитарність, для чого використано номінацію harpy (гарпія), порівн.: Condoleezza Rice is the power-dressing harpy who dominates meetings with her business school-speak and perfect teeth. (Financial Times 2003).

У протилежному випадку висловлювання має власну іллокуцію, безпосередньо не пов'язану з іллокуцією ЛГМО. Проте, оскільки гендерно релевантний пропозиціональний зміст висловлювання спирається на систему пресупозицій, що відбивають гендерні еталони/стереотипи англомовного соціуму, воно виступає необхідним контекстом для інференцій інтерпретатора дискурсу, керованих цими пресупозиціями. Наприклад, у поданому нижче висловлюванні інтенція мовця спрямована на передачу певної інформації і не передбачає оцінювання референта-жінки, порівн.: So here I am with a hooker and a Molotov cocktail, and my wife walks in… (Independent Sunday 2004) Разом з тим, інтерпретатор може зробити певні висновки щодо референта зокрема і гендерних відносин маскулінної культури взагалі: стосунки з жінкою легкої поведінки - буденний факт життя чоловіка, її не можна поставити в один ряд з дружиною, з якою не можна не рахуватися, бо вона є втіленням еталонної жіночої ролі, санкціонованої соціумом; жінка ж легкої поведінки не має цінності для чоловіка, її інтереси, почуття, переживання не беруться до уваги, ними можна знехтувати, тому що вона знаходиться поза санкціонованими нормами моралі, і заслуговує на зневагу.