Регулятивна функція гендерно маркованих одиниць мови (на матеріалі сучасного англомовного публіцистичного дискурсу)

Дескриптивно орієнтовані та прагматично орієнтовані ЛГМО демонструють гендерну асиметрію у відображенні/конструюванні гендерних категорій у дискурсі. Феномен гендерної асиметрії безпосередньо задіяний у процесі регуляції, оскільки є інструментом формування гендерно специфічних уявлень про норму. Гендерна асиметрія може мати інвентарний і семантичний характер. Інвентарна й семантична асиметрія є проявами одного феномена - асиметрії в структуруванні гендерного концептуального змісту на рівні метаконтексту лінгвокультури.

Інвентарна гендерна асиметрія пов'язана з репрезентативністю ЛГМО чоловічої та жіночої референції, що заповнюють потенційно можливі слоти фреймових структур різних ідеографічних категорій особи в лексичній системі англійської мови як інвентарю мовних засобів, і виявленням лакунарних категорій, тобто таких, що репрезентовані ЛГМО винятково чоловічої чи жіночої референції.

Відповідно до семантики варіантної ознаки виділяємо природні ЛГМО, що відбивають неконтрольовані властивості референта, надані йому/їй від природи й доступні суб'єкту дискурсу в чуттєвому сприйнятті; соціокультурні ЛГМО, що позначають численні соціальні ролі референта; індивідуально-психологічні ЛГМО, що відображають реальні чи стереотипно приписувані референту властивості та поведінкові характеристики.

Природні ЛГМО охоплюють природно-естетичні, що позначають властивості зовнішності референта і є об'єктом естетичної оцінки в термінах красиво :: потворно, та природно-телеологічні, що відбивають інтелектуальний, вольовий та фізіологічний потенціал референта і є об'єктом телеологічної оцінки в термінах ефективно:: неефективно. Кількісне переважання природних ЛГМО, які кваліфікують інтелектуальний (wizard, sage, pundit - розумник :: jackass, madman, dupe, simpleton, blockhead, dolt, dickhead, sot, fathead, pothead, dunderhead, potato-head, tomfool, moron, buffle-head, cabbage-head, apple-head, dumb-head, sumph, saphead - дурень), вольовий та фізичний (macho, cowboy, Tarzan, Rambo, bhoy, cowpoke, cowpuncher, bawcock - мачо :: sissy, effeminate, child-man (man-child), boy-man (man-boy), milksop, lily (lily-livered), moppet - слабак) потенціал референта-чоловіка у досліджуваному дискурсі, з одного боку, і зовнішність референта-жінки (beauty, belle, Venus, chick, birdie, cutie, rosebud, scorcher, hottie, lovely, honey, peach - красуня :: pig (pig-face), butch, heifer, yeti, fussock - погануля), з другого, а також комбінаторика таких атрибутів референта-жінки, як інтелект і зовнішня непривабливість (bluestocking - “синя панчоха”) чи миловидність і дурість (blonde, babe, dolly, bird, bimbo, dimbo, scatty, chicken-head, feather-head - дурна лялька), відбиває асиметрію в уявленні про еталонні чоловічі й жіночі природні якості, що формує гендерно диференційовані стереотипні уявлення про норму. Оскільки чоловік є об'єктом зневаги за дефіцит інтелекту, мужності й волі, а жінка - за дефіцит краси, для чоловіка нормою є бути розумним, сильним та мужнім, а для жінки - красивою. На користь такого висновку свідчить також той факт, що така фізіо-біологічна характеристика чоловіка, як старість, асоційована із слабкістю розуму (buffer, geezer, crone - старий дивак), тоді як старість жінки асоційована з відразливою зовнішністю та сварливою вдачею (hag(gis), hell-hag, night-hag, harridan, witch, crone, besom, yenta, beldam - cтара мегера).

Наявність лакунарних соціокультурних ЛГМО чоловічої референції, що фіксують ступінь соціальної вагомості референта-чоловіка і є об'єктом телеологічної оцінки в термінах престижно:: непрестижно (mugwump, соb - важлива персона :: dandiprat, dork, sod, blister - нікчема), відбиває/конструює уявлення про те, що для чоловіка є нормою соціальна вагомість.

Індивідуально-психологічні ЛГМО чоловічої референції, що підпадають під етичну оцінку припустимо: неприпустимо лакунарно кваліфікують поведінку референта-чоловіка щодо загальнолюдських якостей, виявлених у всіх сферах життєдіяльності людини. У досліджуваному дискурсі референт-чоловік є об'єктом презирства/зневаги/осуду за непорядність (rogue, bastard, mugger, rascal, scoundrel, spiv, tyke, knave, scamp, blackguard, rapscallion, whoreson - негідник); невихованість (villain, swain, slouch, slob, lout, loon, yob, oaf, yokel, boor, churl, hick, сowpuncher, schmook, hobble-de-hoy - мужлай); жорстокість (bully, thug, butch, ruffian, varmint, hoodlum, plug-ugly, mobster, voyou - шибеник); чванькуватість (cox-comb - самозакоханий дурень); боягузтво (dastard - підлий боягуз), франтівство (dandy, buck, beau, smoothie dude, fop, Jack-a-dandy, Corinthian - денді), перелюбство
(womanizer, lothario, lady-killer, Casanova, libertine, lecher, wife-swapper, satyr, goat, amorist, wooer, skirt-chaser, cicibeo, inamorato, soupirant, rake, poodle-faker - бабій), підпорядкованість жінці (henpeck - підкаблучник; cuckold - рогоносень ) та ін.

Поведінку жінки переважно кваліфіковано щодо такої якості, як цнотливість (hooker, whore, broad, ball-breaker, ball-buster, prick-teaser, wanton, flapper, harlot, wench, crumpet, hussy, tart, floozy, strumpet, doхy, chippy, maenad, haetera, frippet, fizgig, giglet - повія :: maiden, virgin, nun, ingйnue, prude - недоторка). Ця якість виявляється насамперед в інтимній сфері життя і є особливо релевантною для виконання жінкою прототипової соціальної ролі, відведеної їй маскулінним соціумом - матері/дружини/коханки. Симптоматично, що ЛГМО чоловічої референції, які позначають аморального чоловіка, не набувають інтенсивної негативної іллокуції: чоловік подекуди заслуговує на схвалення за перелюбство, тоді як жінка переважно є об'єктом зневаги чи презирства, порівн.: Some weeks ago, in Euro 2004, Sven-Goran Eriksson, the England coach and distinguished amorist was toying with the idea of a diamond-shaped formation of his team, perhaps influenced by a romantic visit to a jewellery store. (Daily Post 2004) :: Julia is a noisy messy teenage slut who brings back a different man every night. (Sunday Times 2003) Такі характеристики референта-жінки, як сварлива вдача (bitch, shrew, vixen, warhorse, battleaxe, nag, scold, harpy, gorgon, fishwife, termagant, hellcat, haggard - мегера) й неохайність (dowdy, frump - нечупара), що комбінується з дефіцитом цнотливості (slut, scrubber, slattern - брудна повія), також кваліфікують жінку стосовно її прототипової ролі матері/дружини/коханки, що передбачає такі еталонні якості, як лагідність, поступливість, моральну і фізичну чистоплотність тощо.

Вибір підстав оцінки ЛГМО жіночої референції переважно виявляє суб'єкта оцінки чоловічої статі: референт-жінка оцінювана з чоловічої перспективи, як об'єкт, призначений насамперед для задоволення потреб чоловіка і відповідний/невідповідний цим потребам. Референт-чоловік є об'єктом оцінки англомовної культури (соціуму) в цілому, хоча не можна виключити можливості, що етнокультурна оцінка також вибудовується з погляду чоловічої перспективи.

Семантична гендерна асиметрія пов'язана із специфікою конотативно-асоціативного потенціалу парних ЛГМО чоловічої й жіночої референції. Сюди слід зарахувати функціонування морфологічних і синтаксичних гендерних маркерів дескриптивно орієнтованих соціокультурних ЛГМО, які тривіалізують соціальне значення референта-жінки. ЛГМО, що містять морфологічні маркери жіночого роду, відрізняються від парних загальнородових ЛГМО векторною спрямованістю, порівн.: manager - керівник фірми/установи чи її підрозділу і manageress - жінка, що управляє магазином, готелем, їдальнею тощо; governor - губернатор, керівник установи, роботодавець і governess - вчителька, що навчає дітей вдома приватно; host - хазяїн, домовласник і hostess - стюардеса, жінка, обов'язки якої передбачають розвагу клієнтів у нічному клубі тощо. Оскільки номінація з висхідним вектором престижності переважно імплікує референта-чоловіка, для експлікації присутності в ситуації референта-жінки необхідний жіночий синтаксичний маркер, порівн.: female/woman/lady doctor, woman priest, female lawyer, female MP, female judge. Чоловічий маркер, навпаки, необхідний для ідентифікації референта номінацій із спадним вектором престижності, оскільки англомовний суб'єкт дискурсу асоціює його з особою жіночої статі, порівн.: male secretary, male nurse, male prostitute, male model. Парні ЛГМО закріплюють за референтом-чоловіком високий соціальний статус і залишають жінці допоміжну функцію забезпечення соціальних і екзистенціальних потреб чоловіка.

Розділ IV “Регулятивна функція фразеологічних гендерно маркованих одиниць у сучасному англомовному публіцистичному дискурсі”. До ГМО фразеологічного рівня зараховуємо фразеологічні словосполучення із “зв'язаним значенням” одного з компонентів (ФС) та фразеологізми-ідіоми (ФІ).

Структура значення типової ФГМО містить ті самі макрокомпоненти, що і структура значення ЛГМО: денотативний (винятково ФС) або денотативний та конотативний блоки (ФІ та ФС) за взаємодії оцінного, образного та емотивного складників, у чому виявлений ізоморфізм гендерно маркованих номінативних одиниць англійської мови.

Головна відмінність номінативної функції ФГМО від ЛГМО полягає в ситуативності. Ситуативність фразеологізму дозволяє розглядати його як мікротекст, в номінативному підґрунті якого потенційно присутні усі типи інформації, необхідні для відображення предметно-референтної ситуації, що призводить до поліознаковості (В.М. Телія). Унаслідок поліознаковості фразеологізм насичений більшою кількістю деталей для заповнення більшої кількості потенційних слотів. Порівняємо близькі за значенням ЛГМО і ФГМО: dandy - чоловік, що приділяє занадто багато уваги своїй зовнішності, і medallion man (брит.) - чоловік, звичайно літнього віку, одягнений у такій манері, яка, на його думку, привертає увагу жінок; часто одягнений у сорочку з відкритим коміром для того, щоб продемонструвати груди й масивні золоті прикраси.

Основний критерій розмежування ФС і ФІ вбачаємо у ступені цілісності їхньої номінативної функції. У ФС хоча б один з компонентів має вільне значення, тобто не втрачає самостійну денотацію й референтну віднесеність і водночас виконує роль семантично стрижневого, тобто визначає таке семантичне прочитання пов'язаного з ним за змістом і формою іншого компонента(ів), яке є можливим лише в комбінації з цим стрижневим компонентом. Наприклад, ФС surrogate mother указує на представницю категорії жінок, що зачинають дитину шляхом штучного запліднення й виношують замість біологічної матері. Стрижневе слово mother, вжите у своєму первинному значенні, “жінка, що народила і виховує дитину”, детермінує значення surrogate у складі ФС.

ФІ, на відміну від ФС, є еквівалентною слову за способом вказування на об'єкт: жодна з ознак денотата ФІ не співвіднесена з денотатом окремого компонента(ів) словосполучення. Наприклад, жодна з ознак денотата ФІ big noise (впливовий чоловік) не залучена ні до денотата noise (букв. шум), ні до денотата big (букв. великий).

Значення ФС структуроване на підґрунті категоризувального фрейму, що спирається на “буквальний” денотат стрижневого слова, порівн.: lady of easy virtue [ХТОСЬ: рід є ХТОСЬ: вид ЖІНКА є ХТОСЬ: морально-етична категорія ПОВІЯ]. Знання про властивості означуваного ФС одержує ціннісну кваліфікацію на підґрунті раціональної оцінки, тобто знання про цінності властивостей означуваного в системі аксіологічних орієнтирів англомовного соціуму, виходячи з відповідності/невідповідності властивостей означуваного гендерним еталонам.

Значення ФІ структуроване на підґрунті образного переосмислення означуваного слів-компонентів словосполучення, що відриваються від своєї царини референції й “перемикаються” на нову референтну віднесеність. Тим самим значення ФІ структуроване за взаємодії компаративного фрейму, що спирається на гештальт, який категоризує образ-подобу на підставі знання про властивості означуваного слів-компонентів словосполучення, і категоризувального фрейму, що формує денотат ФІ. Образ-подоба не зливається з денотатом ФІ, але віддає йому частину своїх ознак, необхідних для концептуалізації як джерело мотивації, і тим самим є квазіденотатом ФІ, порівн.: English rose [ХТОСЬ: референт ЖІНКА є немовби ЩОСЬ: роза (гарна, свіжа, ніжна тощо) ? ХТОСЬ: референт ЖІНКА є ХТОСЬ: природно-естетична категорія КРАСУНЯ].

Специфіка метафоричного складника ідіоми полягає, по-перше, у тому, що він більш прозорий, ніж образний складник прагматично орієнтованої ЛГМО (для його виявлення найчастіше не потрібен етимологічний аналіз) і, отже, більшою мірою усвідомлюваний суб'єктом дискурсу; по-друге, він більш інформативний за рахунок того, що “підживлюється” ситуативністю.

ФГМО як і ЛГМО, здійснюють регулятивну функцію на підґрунті власної іллокуції/перлокуції. Відмінність регулятивної функції ФГМО від ЛГМО обумовлена особливістю їхньої номінативної функції, тобто ситуативністю і поліознаковістю. Оскільки фразеологізми мають більш складну дескрипцію, ніж слова, їхня оцінка більшою мірою залежить від емпатії суб'єкта дискурсу, як продуцента, так і інтерпретатора. Наприклад, ФІ lady Bountiful позначає жінку, що займається доброчинністю, але в той же час робить з акту благодійності шоу, демонструючи всім, яка вона багата й щедра. Подібна дифузність залишає суб'єктові дискурсу певний ступінь свободи в інтерпретації фразеологізму й оцінюванні його референта в термінах добре :: погано. З тієї ж причини суб'єкт дискурсу має більшу свободу, визначаючись з емотивною оцінкою, тобто почуттям-ставленням, яке викликає сприйняття фразеологізму. Так, ФІ Lady Bountiful в залежності від емпатії мовця, а також того, які саме характеристики референта актуалізовані, а які редуковані контекстом, варіює іллокуцію від несхвалення - осудження (якщо актуалізовані такі характеристики, як приналежність до середнього класу, багатство, необізнаність з проблемами пересічної жінки, через що мовець не хоче бути асоційованою з референтом), до, навпаки, схвалення (якщо актуалізована саме щедрість референта), порівн.: Shenfield was dismissive of complaints that the WRVS was for middle-class do-gooders, but was also mindful that it should not be fossilized. “We are not all Lady Bountiful”, she once declared. “We have women from all walks of life” (Independent, 2004) Despite repeated protestations of undying devotion he has ditched his long-term girlfriend Prudence and is now shacked up with Lady Bountiful. She is urging him to write a blank cheque to the NHS. (Sunday Business, 2005).

Функціонування ФГМО в дискурсі, так само як і ЛГМО, демонструє інвентарну й семантичну гендерну асиметрію у відображенні/конструюванні гендерних категорій.

Інвентарна асиметрія виявляється в репрезентативності / лакунарності ФГМО чоловічої й жіночої референції стосовно тих або інших ідеографічних категорій.

Ідеографічні класи ФГМО, як і ЛГМО, охоплюють природні (природно-естетичні та природно-телеологічні), соціокультурні (статусно марковані з висхідним і спадним векторами престижності та статусно немарковані) й індивідуально-психологічні (утилітарні та морально-етичні) номінації.

Основні категорії природних ФГМО подані симетрично: і чоловіки, і жінки піддаються зневазі за недостатній розумовий (Tom o'Bedlam, Aunt Sally, silly Billy, proper Charlie :: dumb Dora, Barbie doll), вольовий (mummy's boy, weak sister, Miss Molly, tied to his mother's strings, too much of his mother's blessing, girlie man, Nancy boy :: weaker vessel) потенціал і непривабливу зовнішність (Tom Thumb - Plain Jane, old bag, horse godmother, odd bit of mutton).

Розрізняється репрезентативність ФГМО (кількісно переважають одиниці, що характеризують вольовий потенціал чоловіка і, відповідно, зовнішність жінки), а також підстави оцінки (якщо чоловік стає об'єктом зневаги за маленький розмір як символ малої соціальної ваги і є об'єктом колективної соціальної оцінки, то жінка - за неохайність, повноту, непоказність, що роблять її сексуально непривабливою для чоловіка і, отже, - об'єктом оцінки суб'єкта чоловічої статі). Лакунарно подані негативно оцінні природно-телеологічні ФГМО жіночої референції, що кваліфікують фізіологічний потенціал жінки: жінку піддають зневазі за ригідність (block of ice), що також виявляє суб'єкта оцінки чоловічої статі.

Соціокультурні ФГМО чоловічої референції подають широку палітру статусно маркованих категорій референтів з висхідним вектором престижності, що виправдовують соціальні очікування й заслуговують на схвалення з боку соціуму (а man higher up, a man at the wheel, a man at the top, a man for all seasons, a man of destiny, front room man(boy), the leading man, big daddy / pot / gun / noise / shot / wig / cheese / dog / fish /number / wheel, Davos man, man on horse back, man of parts, past master тощо). Зневажливе ставлення викликає лише референт, що незаслужено претендує на визнання соціуму, порівн. Colonel Blimp - зарозумілий консервативний старий.

Протилежний гендерний полюс репрезентований статусно маркованими ФГМО із спадним вектором престижності, переважна більшість яких позначають повію, прибиральницю чи перекупку (call girl, corner girl, good time girl, bad girl, joy girl, lady of pleasure, lady of the night, lady of the evening, painted lady, scarlet lady, lady of easy virtue, lady of leisure, foxy lady, loose woman, fallen woman, saucy woman, fruit woman, fancy woman, a woman about the town; cleaning lady, char lady, dinner lady, tea lady; sales lady, basket lady) та статусно немаркованими реляційними номінаціями, референта яких категоризовано стосовно особи чоловічої статі як дружину чи незаміжню жінку і кваліфіковано з погляду суб'єкта оцінки чоловічої статі (trouble and strive, one's old Dutch, trophy wife, bachelor's wife, old maid, unappropriated/ unappreciated blessing, old cake, old settler).

Індивідуально-психологічні ФГМО виявляють яскраво виражену інвентарну асиметрію: референт-чоловік є об'єктом оцінки за 7 параметрами як порушник утилітарних норм і за 15 - як порушник морально-етичних норм, тоді як жінка оцінена лише за 5 параметрами як порушниця морально-етичних норм. Чоловіка кваліфіковано за допомогою атрибутів, які відбивають усю гаму людських чеснот і пороків, виявлених як у міжособистісних стосунках у сфері побуту: нездорова цікавість (peeping Tom, nosy Parker, Paul Pry), марнотратство (coal-oil Johnny), непорядність (bad character/egg/pot/lot), чванькуватість (smart Aleck, Jack Horner, Jack the lad), лицемірство (Holly Joe), перелюбство (love rat, gay Lothario), - так і в інших сферах людської життєдіяльності, що виходять за межі сімейно-побутової, наприклад, у виробничій або діловій: запопадливість у роботі (eager beaver), добра репутація (Mr. Clean), лінь Lazy Lawrence, Weary Willy, Tired Tim), неробство (Merry Andrew, Hurray Henry, good-time Charlie), майстерність (Jack of all trades), невміння (foul ball, Jack of all trades and master of none). Жінку категоризовано стосовно чоловіка і кваліфіковано за допомогою атрибутів, актуалізованих, головним чином, у сфері побуту: жадібність (daughter of the horse leech), схильність до пліток (old wife), розпуста (Cousin Betsy, fallen angel, dolly mop).

У досліджуваному дискурсі ФГМО жіночої референції використовуються для метафоричного подання об'єктів, що мають чи навпаки не мають цінності для чоловіка як прототипового діяча суспільно-економічної сфери. Так, збиткові й прибуткові об'єкти (цінні папери, нерухомість, страхові компанії тощо) уподібнюються, відповідно, непривабливій і привабливій жінці, порівн.: Equity wall flowers find a dearth of dancing partners on the dancing floor. (Financial Times 2004) They are among the brave people who have realized what estate agents are always telling us - that the best way to find value in a slow market is to take a plain Jane and turn it into a pretty Polly. (Sunday Telegraph 2005) The finance director turns the page on the easel and there stands the anonymous black-robed Scottish Widow. He turns around to his fellows. You can imagine him saying: “That woman could be death of us”. There have not been many more ham fisted acquisitions than the bank's purchase of the venerable Scottish life insurer, bought for Ј7 billion near the top of the market four years ago… There is always the option of a flotation, but with the widow currently looking like a dowdy old maid, there is not much chance of investors stumping up a lot. What the old girl really needs is a thorough make over. And soon. (Daily Telegraph 2003).

Семантична асиметрія виявлена у специфіці семантики парних ФГМО чоловічої та жіночої референції, порівн.: honest man - чоловік, що притримується високих стандартів поведінки у суспільстві :: honest woman - жінка, що не має інтимних стосунків поза шлюбом; working man - представник робітничого класу :: working girl - повія; man in the street - пересічний громадянин :: woman of the streets - повія; little man - пересічний громадянин :: little woman - дружина; wise man - державний радник :: wise woman - мудра жінка; bad man - злочинець :: bad girl - повія тощо. Парні ФГМО категоризують чоловіка як прототипову соціальну особу. Жінку категоризовано стосовно чоловіка, з яким її пов'язують шлюбні чи суто сексуальні стосунки. Соціальна роль жінки тривіалізована і обмежена сімейно-побутовою сферою.

У досліджуваному дискурсі зафіксовані фразеологізми, що відбивають соціокультурні зміни в гендерних відносинах англомовної спільноти, порівн.: new man - чоловік, що є прихильником ідеї рівноправності статей і нарівні з жінкою виконую усю “жіночу” роботу; new woman - жінка, що добилася успіху у традиційно “чоловічих” сферах діяльності; house husband - чоловік, що виконує роль домогосподарки; trophy husband (boyfriend) - (переважно) привабливий чоловік соціально успішної багатої жінки; trailing male - чоловік, що змушений переїздити за дружиною на інше місце проживання, у зв'язку з тим, що вона отримала більш престижну роботу; career woman - жінка, що переймається власною кар'єрою, а не сім'єю тощо. Альтернативна модель гендерних відносин, відбита у зазначених ФГМО, побудована за типом традиційної з тією різницею, що статі міняються місцями: чоловік відіграє роль охоронця домашнього вогнища, а жінка - добувача-годувальника. Симптоматично, що і самі ФГМО побудовані за аналогією з номінаціями, які відбивають традиційні гендерні стереотипи, порівн.: housewife ? house husband, trophy wife? trophy husband (boyfriend), trailing wife/female ? trailing male, career man ? career woman, family man ? family woman. Альтернативна версія є маргінальною, тому що суперечить стереотипізованому досвіду суб'єкта дискурсу, згідно якого еталонними є саме традиційні гендерні ролі, порівн.: Men without fathers, men without sons, men with wives who work and make them feel like less than a man of men with wives who, like Dan's wife, Ann, give them the gift of both an exquisitely preserved figure and a fertile womb. (New York Times 2004) У результаті, новоутворені ФГМО переважно набувають в дискурсі негативного асоціативного потенціалу, порівн.: You can't imagine a woman being happy on her own like a man. I just think of marriage and children for girls. There's something sublimated about career women. (Naked Ape 1982) Nor does she parade round with some super hunk trophy boyfriend, preferring Steve Summer, 46, a successful contemporary landscape painter whom Glenda has known since they were both punks back in 1970s. (Independent 2005) Як в однієї, так і в іншої статі недостатньо мотивації для опору традиційній моделі гендерних ролей, що санкціонована соціумом та гарантує соціальне схвалення, адекватність ситуації, конкурентоспроможність на шляху до соціальних привілеїв, бажаний статус.

Висновки

Звернення до дискурс-аналізу як методологічного підґрунтя лінгвістичного наукового пошуку, що спирається на діяльнісне уявлення про мову та надає багатовимірному феномену дискурсу статусу предмета лінгвістики, дозволяє вирішити пріоритетне наукове завдання дослідження регулятивної функції гендерно маркованих одиниць мови у процесі гендерної соціалізації індивіда.

Гендерно марковану одиницю мови визначаємо як таку, що фіксує статеву належність референта, а також передає усю систему соціокультурних асоціацій, пов'язаних з належністю індивіда до чоловічої чи жіночої статі у певному лінгвокультурному соціумі.

Дискурс-аналіз, що інтегрує останні досягнення когнітивної парадигми, дозволяє трактувати значення гендерно маркованої одиниці мови як структуроване у вигляді фрейму інференційне знання, що є одночасно суб'єктивним, тому що психічно існує в індивідуальній свідомості, і об'єктивним, тому що становить собою переломлене через особистий досвід і емоційно-оцінне переживання суб'єкта дискурсу колективне соціокультурне знання. Гендерно маркована одиниця мови, указуючи на референта-чоловіка чи референта-жінку, “вбудовується” у фреймові структури соціокультурних знань: гендерні еталони і стереотипи, що становлять пресупозиційний фонд суб'єкта дискурсу і стимулюють інференційні процеси в межах аксіологічних орієнтирів лінгвокультури. Вважаємо, що фреймове “вбудовування” і надає гендерно маркованій одиниці мови регулятивного потенціалу.

В англомовному публіцистичному дискурсі функціонують граматичні (ГГМО) і номінативні (НГМО) - лексичні (ЛГМО) і фразеологічні (ФГМО) - гендерно марковані одиниці.

Регулятивна функція ГГМО забезпечується аксіологічними орієнтирами дискурсу, що відбиті в актуалізованій висловлюванням предметно-референтній ситуації, до якої вони залучаються як актанти.

Значення дескриптивно орієнтованих НГМО містить інференційне знання про денотат, тобто прототипову особу чоловічої й жіночої статі, а також відбиває метафоричний зміст категорій фемінінності й маскулінності в англомовній культурі. Це інференційне знання є структурованим на підставі таксономічного фрейму і одержує раціонально-оцінну кваліфікацію стосовно гендерних еталонів і стереотипів маскулінного англомовного соціуму.

Значення прагматично орієнтованих НГМО, що залучає інформацію про “первинний денотат” у вигляді гештальта, структуроване на ґрунті взаємодії категоризувального таксономічного фрейму, що спирається на прототип, який належить свідомості, і компаративного тропеїчного фрейму, що спирається на гештальт, який належить уяві. Гештальт відіграє роль емоціогенного стимулу, що надає ФІ експресивності за рахунок залучення до оцінного складника конотата образного та емотивного складників. Експресивність емотивно-оцінної НГМО виводить суб'єкта дискурсу з автоматизму сприйняття, “вмикає” уяву і свідомість, змушуючи сконцентруватися на змісті висловлювання, й викликає емоційну реакцію, актуалізовану у вигляді певного почуття-ставлення до тієї подоби, через призму якої сприймається означуване.

Регулятивна функція НГМО, що мають оцінний потенціал, забезпечується складниками їхнього конотативного блоку, що наділяють їх власною іллокуцією/перлокуцією, не залежною від іллокуції висловлювання.

Іллокуція оцінних НГМО постає як потенційно властивий їм конотативно-асоціативний потенціал, що дозволяє суб'єкту дискурсу, який задіює їх у складі висловлювання, крім основного мовленнєвого акту, продукувати вторинний мовленнєвий акт: кваліфікувати означуване НГМО в термінах “добре/погано”, “більше норми/менше норми” (раціональна оцінка), або виражати до нього певне почуття-ставлення (схвалення - несхвалення: осуд, презирство, зневагу) (емотивна оцінка). Перлокуція раціональної й емотивної оцінки реалізована як гендерно диференційована прескриптивно-нормативна настанова.

Різнорівневі одиниці англійської мови, спираючись на пресупозиції дискурсу, демонструють ізоморфізм у відображенні/конструюванні гендерного концептуального змісту, що виявляється в чіткій гендерній диференціації поведінкових настанов, підґрунтям яких є уявлення про прототипову особу як особу чоловічої статі.

Регуляція поведінки суб'єкта дискурсу чоловічої статі спирається на уявлення про нього як автономну соціальну особу, категоризовану за статусно-рольовими параметрами в ієрархії інституціональних структур англомовного соціуму. Властивості й поведінкові характеристики чоловіка кваліфіковано щодо його основної соціальної ролі - добувача.

Регуляція поведінки суб'єкта дискурсу жіночої статі спирається на уявлення про неї як неавтономну реляційну особу, категоризовану стосовно чоловіка, з яким її пов'язують кровні (мати/дочка), шлюбні (дружина) чи суто сексуальні (коханка/повія) стосунки. Властивості й поведінкові характеристики жінки кваліфіковано щодо її основної соціальної ролі - берегині домашнього вогнища, яка обмежує жінку сімейно-побутової сферою.

Суб'єктом оцінки НГМО чоловічої референції, як правило, є лінгвокультура (соціум) у цілому. Підстави оцінки НГМО жіночої референції виявляють суб'єкта оцінки чоловічої статі.

Перспективу подальших досліджень функціонування гендерно маркованих одиниць мови в дискурсі може становити:

?окреслення закономірностей комбінаторики регулятивного потенціалу ГМО різного рівня в дискурсі англомовного соціуму;

?аналіз регулятивного потенціалу невербальних засобів конструювання гендеру в дискурсі англомовного соціуму та їх комбінаторики з вербальними;

встановлення специфіки регулятивної функції ГМО в різних інституціональних і лінгвопрагматичних типах дискурсу англомовного соціуму;

вивчення регулятивної функції ГМО в міжкультурному контексті;

виявлення взаємозв'язку між характерологічними особливостями мови і специфікою процесу конструювання гендерної ідентичності її носія в соціолого-психологічному просторі дискурсу різних лінгвокультур.

Основні результати дослідження відображено в публікаціях

1. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі: Монографія. Харків: Константа, 2004. 292 с.

2. Об отражении социальных ролей и психологических особенностей женщин в языке // Вестник Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”. 1986. № 290. С. 55-58.

3. Женская речь и проблемы общения // Вестник Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”. 1987. № 312. С. 30-34.

4 .Прагматические особенности текста в зависимости от пола автора // Вестник Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”. 1988. № 322. С. 56-60.

5. О реализации принципа вежливости в речи женщин и мужчин // Вестник Харьковcкого университета. Серия “Романо-германская филология”. 1989. № 339. С. 89-92.

6. Особенности тема-рематической организации текста в зависимости от пола автора // Смысловые и прагматические характеристики текста и его единиц: Сб. науч. тр. Иваново: ИГУ, 1989. С. 115-120.

7. Some reflections on ideas and results of feminist linguistics // Papers and Studies in Contrustive Linguistics. 1990. Vol. 25. P. 177-182. (У співавторстві з Дородних А.І.).

8. Social relations and sex stereotyping in language // Papers and Studies in Constructive Linguistics. 1990. Vol.26. P. 93-101. С. 73-76.

9. Пол говорящего в системе социолингвистических параметров // Вестник Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”. 1991. № 352. С. 73-76.

10. Некоторые особенности речевого поведения мужчин и женщин // Вестник Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”. 1992. № 367. С. 74-77.

11. Соотношение грамматического рода и естественного пола в системе средств обобщенной референции третьего лица единственного числа (на материале английского языка) // Вестник Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”. 1992. № 372. С. 32-36. (У співавторстві з Ков'яхом І.І.).

12. Синтаксические аспекты половой дифференциации речи в современном английском языке // Вісник Харківського університету. Серія “Романо-германська філологія”. 1994. № 382. С. 67-70. (У співавторстві з Башкірєвою С.О).

13. Функционирование сложных синтаксических структур и вопросов в речи мужчин и женщин // Вісник Харківського університету. Серія “Романо-германська філологія”.1995. № 384 (1).С. 93-96. (У співавторстві з Башкірєвою С.О. ).

14. Отражение мужских и женских стереотипов английского языка в рекламе // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації: Зб. наук. пр. Харків: Константа, 1996. С. 116-118. (У співавторстві з Землянським П.М.).

15. Речевое поведение мужчин и женщин в неофициальной коммуникативной ситуации // Пол и его маркировка в речевой деятельности. Кривой Рог: Исследовательский центр “ЧЯКП”, 1996. С. 114-126. (У співавторстві з Землянським П.М.).

16. Sex differences in conversational strategies // Вісник Харківського університету. Серія “Романо-германська філологія”. 1997. № 390. С. 95-98. (У співавторстві з Башкірєвою С.О.).

17. Формирование коммуникативных стратегий полов // Вісник Харківського державного університету. Серія “Романо-германська філологія”. 1998. № 406. С. 95-100. (У співавторстві з Піщіковою К.В.).

18. Гендерні комунікативні стратегії в дискурсі // Вісник Харківського державного університету. Серія “Романо-германська філологія”. 1999. № 424. С. 81-85. (У співавторстві з Піщіковою К.В.).

19. Сравнительный анализ гендерной стратегической ориентации (на материале английского и русского языков) // Вісник Харківського державного університету. Серія “Романо-германська філологія”. 1999. № 435. С. 91-97. (У співавторстві з Піщіковою К.В.).

20. Коммуникативные стратегии полов в конфликтной ситуации // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. 2000. № 471. С. 159-166.

21. Speech behaviour of Ukrainian men and women in a classroom setting // The Ukrainian Society for the Study of English Messenger. 2000. Vol.1. P. 41-48.

22. Approaches to feminists' language reform // Вестник Международного Славянского университета. Серия “Филология”. 2001. Т. 4, № 6. С. 15-CAPut!'.

23. Male and female stereotypic qualities through the English adjective // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. 2001. № 537. С. 128-134.

24. К вопросу об андроцентризме языка // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. 2002. № 567. С. 275-282.

25. Оппозиция “мужественность/женственность”: мифы и языковая реальность // Вестник Международного Славянского университета. Серия “Филология”. 2002. T.5, № 3. С. 44-48.

26. Гендерні стереотипи та їх відображення у мові й мовленнєвій взаємодії (на матеріалі англійської мови) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія “Філологія”. 2003. Т. 6, № 1. С. 103-109.

27. Гендерный концепт: прототип и стереотип денотат и коннотат // Нова філологія. 2003. № 2(17). С. 72-79.

28. Концепт в структуре значения коммуникативного знака // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. 2003. № 586. С. 112-116.

29. Методологические основы сопоставительного анализа этнокультурных концептов “фемининность” и “маскулинность” // Вісник Сумського державного університету. Серія “Філологічні науки”. 2003. № 4(50). С. 139-144.

30. Конструирование гендерной идентичности в дискурсе (на материале английского языка) // Мова і культура. Серія “Філологія”2004. Вип. 7, Т.1. С. 385-391.

31. Domination strategies in argumentative discourse: gender analysis (based on English language material) // The Ukrainian Society for the Study of English Messenger. 2003. Vol.2. C. 98-106. (У співавторстві з Піщіковою К.В.)

32. “Местоименный сдвиг” как средство конструирования гендерной идентичности англоязычного субъекта дискурса // Вісник Сумського державного університету. Серія “Філологічні науки”. 2004. № 4(63). С. 53-58.

33. Регулятивный потенциал гендерно маркированной единицы в англоязычном дискурсе // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. 2004. № 635. С. 98-101.

34. A Critical analysis of philosophy and empirical results of feminist linguistics in the West // Тезисы VIII Международного Конгресса по логике, методологии и философии науки (17-22 августа 1987 г.). М.: Наука, 1987. С. 452-454. (У співавторстві з Дородних А.І.).

35. Communication, gender and social background // Language contacts across the Atlantic: Abstracts of the 25-th Annual Meeting of Societas Linguistica Europaea (29 August 3 September 1992). Galway, Ireland: Un-ty College of Galway, 1992. P. 36.

36. Interaction of behaviour and social contex // The interface between
sociology and linguistics: Abstracts of the International sociolinguistic
conference (9-11 June 1992). Nijemegen, The Netherlands: Un-ty of Nijemegen Press, 1992. С. 19.

37. Полоролевая дифференциация речевого поведения как следствие межкультурных различий // Актуальні питання лінгвістики та методики викладання іноземних мов: Тези наукової конференції (4-6 лютого 1996 р.). Харків: Основа, 1997. С. 45-47.

38. Сross-sex differences and communicative competence acquisition // English in the 21-st century: Abstracts of 4-IATEFL-Ukraine (23-25 April 1997). Kharkiv: Kharkiv State Un-ty, 1997. P. 73-75.

39. Средства обобщенной референции в современном английском языке // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Тези міжнародної конференції (квітень 2000 р.). Харків: Константа, 2000. С. 177-179. (У співавторстві з Дудоладовою О.В.).

40. Импликационал гендерного концепта // Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (5 лютого 2003 р.). Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2003. С. 82-83.

41. Язык в синергетической парадигме // Треті Каразінські читання: Методика і лінгвістика на шляху до інтеграції: Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції (28 жовтня 2003 р.). Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2003. С. 107-108.

42. Языковая репрезентация гендера: функциональный подход // Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации: Сборник научных докладов 10-й Международной конференции по функциональной лингвистике (29 сентября 4 октября 2003 г.). Ялта: Доля, 2003. С. 221-223.

43. Лексические средства конструирования гендера в дискурсе // Людина. Мова. Комунікація: Матеріали міжнародної конференції (листопад 2004 р.). Харків: ХНУ. ім. В.Н. Каразіна, 2004. С. 168-169.

Анотація

Мартинюк А.П. Регулятивна функція гендерно маркованих одиниць мови (на матеріалі сучасного англомовного публіцистичного дискурсу). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2006.

У дисертації досліджується регулятивний вплив гендерно маркованих граматичних, лексичних та фразеологічних одиниць, що зареєстровані в англомовному публіцистичному дискурсі 70-х років XX - початку XXI століть, на формування гендерного аспекту особистості суб'єкта дискурсу. Робота виконана в межах міждисциплінарної функціональної методології, що ґрунтується на діяльнісному підході до вивчення мовленнєвих явищ та інтегрує новітні досягнення функціонально-семантичної, комунікативно-прагматичної та когнітивної парадигм. Значення гендерно маркованої одиниці англійської мови подано як фрейм, здатний до “вбудовування” у фреймову мережу дискурсу, що задіює регулятивний потенціал гендерних еталонів та стереотипів і стимулює інференційні процеси в межах аксіологічних орієнтирів лінгвокультури. Доведено, що завдяки залученості до фрейму гендерно маркована одиниця функціонує в дискурсі як закодована у мовному знаку гендерно диференційована регулятивна настанова. На підставі результатів структурного, семантико-прагматичного та когнітивного аналізу гендерно маркованих одиниць граматичного, лексичного та фразеологічного рівнів, що вживаються у досліджуваному дискурсі, встановлено систему поведінкових настанов, задіяних у конструюванні гендерної ідентичності англомовного суб'єкта дискурсу. Регуляція поведінки суб'єкта дискурсу чоловічої статі спирається на уявлення про нього як автономну соціальну особу, категоризовану за статусно-рольовими параметрами в ієрархії інституціональних структур англомовного соціуму. Властивості й поведінкові характеристики чоловіка кваліфіковано щодо його основної соціальної ролі добувача, що припускає активну соціальну позицію, орієнтовану на успіх. Регуляція поведінки суб'єкта дискурсу жіночої статі спирається на уявлення про неї як про залежну неавтономну реляційну особу, категоризовану стосовно чоловіка, з яким її пов'язують кровні, шлюбні чи суто сексуальні стосунки. Властивості й поведінкові характеристики жінки кваліфіковано щодо її основної соціальної ролі берегині домашнього вогнища, яка обмежує жінку сімейно-побутової сферою.

Ключові слова: гендер, дискурс, концепт, прототип, гештальт, концептуальні категорії маскулінності та фемінінності, гендерний стереотип/еталон, фрейм, регулятивна функція мовного знаку.

Abstract

Мartynyuk A.P. A Regulative Function of Gender-Marked Language Units (Based on the Cоntemporary English Publicistic Discourse). - Manuscript.

Thesis for a doctoral degree in philology: speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Taras Shevchenko National University of Kyiv. - Kyiv, 2006.

The paper is a complex study of the impact a gender-marked grammatical, lexical and phraseological units, functioning in the written рublicistic English language discourse (the 70s of the 20th - early 21st centuries), exerts on constructing gender identity of an individual as the subject of this discourse. The paper is based on the functional methodology integrating cognitive, pragmatic and semantic aspects in analysing language units functioning. The meaning of а language unit is viewed as a frame-structure integrated into cognitive structures of discourse, reflecting gender stereotypes. It is claimed that being part of a gender stereotype bound up with the social and political structures of the English culture, a gender-marked language unit functions in discourse as a gender-specific regulator of individuals' behaviour. On the basis of structural, semantic, pragmatic and cognitive analyses of the gender-marked language units there has been discovered a system of gender-specific behaviour patterns, constructed in the English publicistic discourse. This system reflects the dichotomy between business and intimate patterns of life: men's behaviour is regulated in accordance with their prototypical role of procurer and women's - in accordance with ther prototypical roles of wife and mother.

Key words: gender, discourse, concept, prototype, gestalt, соnceptual categories of femininity and masculinity, gender stereotype/etalon, frame, regulatory function of a language unit.

Аннотация

Мартынюк А.П. Регулятивная функция гендерно маркированных единиц языка (на материале современного англоязычного публицистического дискурса). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2006.

Диссертационное исследование посвящено изучению регулятивного воздействия гендерно маркированных грамматических, лексических и фразеологических единиц английского языка, функционирующих в англоязычном публицистическом дискурсе 70-х годов XX - начала XXI веков, на формирование гендерной идентичности индивида как субъекта дискурса. К гендерно маркированным отнесены единицы, фиксирующие половую принадлежность референта. Значение гендерно маркированной единицы языка представлено как социокультурное знание об обозначаемом, структурированное в виде фрейма, способного “встраиваться” во фреймовые структуры дискурса. “Фреймовое включение” наделяет гендерно маркированную единицу регулятивной функцией: задействуя регулятивный потенциал гендерных эталонов и стереотипов, она функционирует в дискурсе как закодированная в знаке гендерно дифференцированная прескриптивно-нормативная установка.

Постулируется, что в основе регулятивной функции гендерно маркированной единицы языка лежит когнитивная операция оценивания референта субъектом дискурса относительно гендерных эталонов лингвокультуры.

Устанавливается, что грамматические гендерно маркированные единицы являются элементом английского грамматического рода, скрытой грамматической категории, обнаруживаемой через синтаксическое подчинение анафорических личных, притяжательных и возвратных местоимений третьего лица единственного числа антецеденту-существительному по признаку половой принадлежности референта-лица либо отсутствия таковой у референта-нелица. Регулятивная функция местоимения-анафора, не обладающего оценочностью, обеспечивается за счет его “включения” во фрейм высказывания как части более крупных фреймовых структур, подчиненных макропропозиции, регулирующей продуцирование и интерпретацию смысла в дискурсе в рамках гендерных эталонов и стереотипов.

Утверждается, что номинативные гендерно маркированные единицы включают лексические (дексриптивно ориентированные и прагматически ориентированные) и фразеологические (словосочетания со “связанным” значением одного из компонентов и фразеологизмы-идиомы) номинации мужской и женской референции. Значение номинативной единицы, не обладающей оценочностью, структурируется на базе классифицирующего таксономического фрейма, формирующего денотативный блок. Регулятивная функция такой единицы достигается за счет “встраивания” во фреймовые структуры дискурса. Значение оценочной номинации, кроме денотативного, включает коннотативный блок и представляет собой инференционное знание о денотате: прототипном лице мужского или женского пола, а также концептуальном содержании маскулинности и фемининности, которое метафорически ассоциируется с лицом мужского и женского пола в коллективном сознании англоязычного этнокультурного социума. Это инференционное знание структурируется на базе таксономического фрейма и получает рационально-оценочную квалификацию относительно гендерных эталонов маскулинного англоязычного социума. Значение прагматически-ориентированной номинации и фразеологизма-идиомы, инференционное знание о денотате которых включает информацию о “первичном” денотате в виде гештальта, структурируется на базе взаимодействия категоризирующего таксономического фрейма, опирающегося на прототип, принадлежащий сознанию, и компаративного тропеического фрейма, опирающегося на гештальт, принадлежащий воображению. Гештальт выступает эмоциогенным стимулом, т.е. провоцирует чувство-отношение к тому подобию, через призму которого категоризируется обозначаемое. Этот стимул наделяет номинативное средство экспрессивностью. Экспрессивность есть результатом взаимодействия оценочной, образной и эмотивной составляющих коннотата. Регулятивная функция номинации, обладающей оценочным потенциалом, связана с ее иллокуцией/перлокуцией. Иллокуция мыслится как потенциально присущий номинации коннотативно-ассоциативный потенциал, позволяющий субъекту дискурса, задействуя ее в составе высказывания, совершать вторичный речевой акт: квалифицировать обозначаемое в терминах “хорошо-плохо”/“больше нормы-меньше нормы” (рациональная оценка) или выражать к нему определенное чуство-отношение: одобрение/неодобрение: порицание/пренебрежение/презрение (эмотивная оценка). Перлокуция рациональной и эмотивной оценки реализуется как гендерно дифференцированная регулятивная установка.

Результаты анализа позволяют утверждать, что регуляция поведения субъекта дискурса мужского пола осуществляется на основе представления о нем как автономном социальном лице, категоризированном на базе статусно-ролевых параметров в иерархии институциональных структур англоязычного социума. Качества и поведенческие характеристики мужчины квалифицированы относительно его прототипной социальной роли добытчика, которая предполагает активную социальную позицию, ориентированную на успех. Регуляция поведения субъекта дискурса женского пола осуществляется на основе представления о ней как неавтономном социальном лице, категоризированном относительно мужчины, с которым ее связывают кровные, брачные или только сексуальные отношения. Качества и поведенческие характеристики женщины квалифицированы относительно ее прототипной социальной роли хранительницы домашнего очага.

Ключевые слова: гендер, дискурс, концепт, прототип, гештальт, концептуальные категории маскулинности и фемининности, гендерный стереотип/эталон, фрейм, регулятивная функция языкового знака.

Размещено на Allbest.ru