Інтернет-комунікація: когнітивно-прагматичний та лінгвокультурологічний аспекти
Дослідження Інтернет-комунікації, аналіз її конститутивних складників: модифікації структурно-мовних рівнів, становлення жанрової системи, формування нових ознак мовної особистості і мовної картини світу. Встановлення терміносистеми Інтернет-комунікації.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.09.2014 |
| Размер файла | 72,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Апеляція до гендера - важливий прагматичний складник різнотипних віртуальних дискурсів: від шлюбних оголошень до сайтів політичних лідерів. Жінки успішніше експлуатують гендерні стереотипи й відповідні типи віртуальних мовних особистостей для здійснення впливу на адресата.
Жіночі моделі спілкування більш витончені, ніж чоловічі. В Інтернеті в жінок склалися певні комунікативні стратегії поведінки в ситуації знайомства, які можуть бути використані тільки в дискурсивній мережевій практиці: натяк, блеф, призначення offline-побачення при великій кількості свідків з подальшим запрошенням усіх охочих прогулятися на те ж місце в ту ж годину після виходу претендента з каналу; бесіда з розумним співбесідником, готовим підіграти, на найекстравагантніші теми, що призводить до збентеження свідків; наявність вигаданого віртуального шанувальника, “розумування”, “три листи з різних скриньок”, мовчання, мовчазне споглядання, емпатія, прихований комплімент, спостереження за лексичними сигналами.
Жінки вибудовують нову комунікативну стратегію, не опозиційну чоловічій, а змістовно й прагматично іншу. Так, жінки-політики не руйнують старого стереотипу про неможливість жінок виконувати комунікативно значущу, лідируючу функцію в політиці; конструюючи гендер, вони конструюють відмінності.
Мовна поведінка жінок у Мережі представляє сильний прагматичний тип мови, який звичайно асоціюється з “чоловічою мовою”, що виявляється на різних рівнях віртуальної комунікації - як у сайтах жінок-політиків, так і в дискурсивній реалізації деяких типів віртуальних мовних особистостей, наприклад, Хакерши й Віртуальної відьми.
ВИСНОВКИ
У висновках дається теоретичне узагальнення результатів проведеного дослідження, підкреслюються когнітивно-прагматичні й лінгвокультурологічні властивості Інтернет-комунікації, що виявилось у дослідженні її конститутивних складників: модифікації структурно-функціональних рівнів, становленні жанрової системи, вербальної представленості значущих концептів, формуванні нових ознак мовної особистості й мовної картини світу і, як результат цих процесів, установленні терміносистеми Інтернет-комунікації.
Інтернет-комунікація остаточно оформилася в нову галузь лінгвістичного знання, про що свідчать, по-перше, консолідація всіх системно-мовних рівнів Інтернет-комунікації, націлена на створення нового середовища спілкування, по-друге, лінгвістична парадигма Інтернет-комунікації, що формується, зафіксована в її терміносистемі.
Мова Інтернету може бути віднесена до нового різновиду мови, що посідає значуще місце в житті соціуму разом з такими великими підсистемами, як, наприклад, мова художньої літератури, розмовна мова тощо. Підтвердження цього ми знаходимо на різних рівнях мовної системи Мережі. Так, фонетико-графічні новації визначають формування глобального семіотичного міжкультурного простору, когнітивні множини і коди якого є основою успішності віртуальної комунікації; освоєння комп'ютерно-мережевої лексики переважно відбувається в російській мові за допомогою створення типологічних словотворчих парадигм і їх адаптації до когнітивної безлічі мережевої ментальності більшості членів соціуму; морфологічна система Рунету набуває в організації гіпертексту концептуально-сутнісного значення, визначаючи структуру гіпертекстового простору, його прагматичну організацію; виникнення ще одного типологічного рівня синтаксису, не представленого в традиційних дослідженнях, - синтаксису гіпертекстових структур, де основною комунікативно-синтаксичною одиницею виступає гіперпосилання як надфразна єдність, також свідчить про зміни в структурно-функціональній організації мовної системи Рунету.
Інтернет-комунікацію відрізняють дещо інші параметри нормотворчості, ніж позамережеве спілкування, що зумовлено низкою чинників: новим синтетичним співвідношенням усної і писемної мови, віднесеністю мови Мережі до нового типу через її функціональну динамічність, що породжує низку нових тенденцій в комунікативно-прагматичній організації.
Конфліктність узуальних норм, що створюється дискурсивними практиками різних віртуальних співтовариств, є стимулом формування кодифікуючої норми Інтернет-комунікації. Взаємодія норми й узусу в Інтернет-комунікації зумовлена ситуацією когнітивного парадоксу: недотримання мовних норм стає ознакою мовної компетенції членів деяких віртуальних співтовариств (чатів, форумів, деяких конференцій), формує когнітивно-прагматичну категорію “своє коло”.
4. Накопичення узуальних змін визначається дискурсивною практикою. Нами був визначений ряд параметрів віртуального дискурсу, що дозволяє говорити про ключове положення цього поняття в терміносистемі Інтернет-комунікації. Розглянуті ознаки віртуального дискурсу належать до різних галузей лінгвістичних знань:
прагматики: кореляція діяльності комунікантів, наявність негайного зворотного зв'язку, режим “аптайм”, процесуальність, динамічність, “зеппінговість”, уривчастість формування інформаційної палітри, фрагментарність, залучення гіпертексту;
когнітології: реалізація ідеї симулякру; ключове положення в прагматиці віртуального дискурсу таких понять, як мовна особистість, мовна здатність; трансляція метаінформаційного знання в процесі формування концептуальної системи Мережі;
психолінгвістики: персоніфікованість, спосіб представлення мовної особистості в єдності психологічних, соціальних, етичних настанов, психологічна комфортність;
лінгвокультурології: культурно-мовний плюралізм, гендерні й антропоцентричні складники віртуальної комунікації;
соціолінгвістики: мовні віртуальні співтовариства як основа взаємодії норми й узусу.
Відмічена градація рівнів аналізу Інтернет-комунікації і широка представленість понятійного апарату, що належать до кожного з цих рівнів, - ще одне підтвердження процесу накопичення знань про Інтернет-комунікацію, підсумком чого є парадигма лінгвістичного опису Мережі, що формується. Градація рівнів парадигмального опису припускає градацію одиниць аналізу. Так, розмежування понять гіпертекст і віртуальний дискурс дозволило нам співвіднести два рівні лінгвістичного дослідження Інтернет-комунікації - функціонально-структурний і комунікативно-прагматичний.
Центральне поняття дослідження, мовна особистість, розглядається нами як інструмент поліпарадигмального аналізу Інтернет-комунікації, кореспондує з антропологічним вектором розвитку сучасного мовознавства. Ми визначаємо віртуальну мовну особистість як дискурсивний варіант мовної особистості, представлений у мовному просторі Мережі, зафіксований у комунікативних стратегіях і тактиках спілкування, типах мовної поведінки, у значеннях фрагментів гіпертексту, лінгвокогнітивних особливостях тезауруса. Віртуальна мовна особистість посідає особливе місце в типології мовних особистостей. Ми спробували досліджувати феномен віртуальної мовної особистості з позицій трьох ключових напрямів сучасної лінгвістики - лінгвістичної концептології, теорії дискурсу й лінгвогендерології.
Ми розглядаємо віртуальну мовну особистість як значущу частину концептосфери віртуальної культури; одиницю, що набула в практиці Інтернет-комунікації термінологічного статусу. Комунікативні дії в Мережі віртуальних мовних особистостей ґрунтуються на трансакціях національних мовних картин світу в мережеву. Мовну свідомість, мовну здатність і комунікативну компетентність ми розглядаємо як першочергові умови входження мовної особистості в дискурсивне середовище Інтернету. З погляду теорії дискурсу, особливого значення для визначення типології віртуальних мовних особистостей набувають такі поняття, як комунікативна стратегія, комунікативна тактика, мовний вчинок, мовна поведінка. Мовна поведінка - найважливіша статусна характеристика особистості у віртуальному спілкуванні, один з комунікативних маркерів мовних жанрів віртуальної комунікації і типології мовних особистостей. Унаслідок того, що дискурсивна практика в Мережі обмежується письмовим каналом комунікації, поняття мовного вчинку і мовної поведінки стають значущими для дослідження типології віртуальних мовних особистостей.
5. Когнітивно-прагматичний і лінгвокультурологічний підходи у дослідженні Інтернет-комунікації неможливі без урахування гендерного чинника, який розповсюджується на все більшу кількість мовних явищ Мережі й відбиває реструктуровані знання про світ, модифікацію мовної свідомості особистості, зумовлює нові моделі мовної поведінки. Проведені різнопланові лінгвістичні дослідження (дискурс-аналіз, асоціативний і рецептивний експерименти, інтент-аналіз тощо) дозволили зіставити реалізацію лінгвогендерологічного компонента в Інтернет-комунікації і позамережевому спілкуванні. Так, в Інтернет-комунікації виникла тенденція до подолання гендерної асиметрії й толерантного співіснування чоловіків і жінок. На когнітивно-прагматичному рівні цей процес припускає формування єдиної комунікативної стратегії - переходу від прагматики “своєї території” в міжособистісній комунікації до стратегії “свого кола”, що залучає як чоловіків, так і жінок. Гендер як чинник віртуального досвіду визначає механізми його кодування в мові і асоціативних рядах. Категоризація значущих фрагментів віртуальної мовної картини світу у чоловіків і жінок інваріантна, а гендерні переваги віддаються різним аспектам віртуальної практики.
Дослідники визнають основними принципами сучасної гендерної лінгвістики конкретність і комплексність. Системність лінгвістичного опису Інтернет-комунікації в цих умовах може бути досягнута в межах двох моделей: когнітивно-прагматичної, що дозволяє інтерпретувати механізми (від)творення гендера з погляду їх породження, комунікативних модифікацій та інтерпретації, і лінгвокультурологічної, спрямованої на виявлення таких мовних складників гендера, як семіотичні показники мужності і жіночності, характерні для віртуальної культури й мережевого суспільства.
6. Розвинена жанрова система є ще одним з показників динамічного парадигмального становлення Інтернет-комунікації. Більш того, не тільки вся жанрова система, що склалася у світовій культурі, впливає на формування мережевих жанрів, але й навпаки: феномен Інтернет-комунікації розвивається настільки активно, що починає впливати на жанрову систему позамережевого спілкування. Наприклад, жанр віртуального щоденника вже перенесений з Інтернет-комунікації в телевізійну. Ми запропонували свою типологію жанрової організації віртуального дискурсу й методику її аналізу, засновану на когнітивно-прагматичних принципах; як значущі жанрові одиниці виділили жанрові формати електронного дискурсу, що об'єднує у своєму складі дрібніші форми мовних жанрів. Ця система є лакунарно відкритою й буде модифікуватися в процесі розвитку віртуального дискурсу.
Когнітивно-прагматичні параметри є основою запропонованої нами методики дослідження жанрових форматів Мережі. Під час аналізу жанрових форматів віртуального дискурсу ми також інтерпретували всі названі складники з позицій лінгвокультурології, що припускало розгляд цих параметрів як детермінованих еволюцією мови й культури в Інтернет-комунікації. Ми виходили з того положення, що всі жанротворчі компоненти форматів віртуального дискурсу є результатом фіксації мовою й культурою особливостей віртуальних співтовариств і віртуальних особистостей; у ході еволюції ці параметри набули міжкультурної значущості для мережевої комунікативної практики.
7. Формування нової парадигми припускає концептуалізацію знань і поглядів, що розділяються носіями культури. Проведене дослідження дозволило зробити висновок про те, що лінгвістика Інтернет-комунікації концептуально сформувалася. Вивчивши найбільш активно використовувані в науковому лінгвістичному просторі методики концептуального аналізу, ми запропонували інтегрований підхід, що враховує як лінгвокультурний, так і когнітивно-прагматичний аспекти, що обумовлено інтерпретацією концепту як двопланової одиниці, що є, з одного боку, індивідуальним змістовим ментальним утворенням, яке моделює дійсність, з іншого, - колективним ментальним утворенням, що фіксує своєрідність і зміст відповідної культури. Інтернет-комунікація є міжкультурним феноменом, сформованим на стику концептуальних світів різних націй, на перетині реальності й віртуальності як різних просторів діяльності людини, різних мовних картин світу, різних культурно-ментальних досвідів. Серед найбільш значущих когнітивно-прагматичних і лінгвокультурологічних особливостей концептуальної системи Інтернет-комунікації нами були відзначені такі: когнітивна й етнокультурна асиметричність концептів віртуальної культури; їх лакунарність, зумовлена або відсутністю об'єктів, властивих національним культурам, або нерелевантністю для віртуальної культури якостей або їх поєднанням, наявним у національних культурах; ключова роль концептів віртуальна реальність, кіберпростір, віртуальний час для різних національних мовних картин світу, що пояснюється глобальністю й інтерактивністю Мережі. Дослідження ключових концептів мовної картини світу Мережі (віртуальна реальність, кіберпростір і віртуальний час) дозволило зробити висновок про те, що вони містять як метаінформаційні знання, значущі для формування всієї концептосфери Мережі, так і ряд когнітивних і лінгвокультурологічних компонентів, властивих тільки російській мовній картині світу, наприклад, до таких належать ідея просторової безмежності як одна із структуроутворюючих для російської культури; уявлення про те, що для внутрішнього комфорту особистості необхідний великий простір усередині реальності, що обживається; антропоцентризм, моделювання багатовимірної реальності навколо людини; ідея відвертості, доброзичливості тощо.
8. Парадигма Інтернет-комунікації сформувалася під впливом різних мовних практик, домінуючим впливом особистості, її комунікативно-смислових інтенцій, у активній взаємодії норми й узусу, розмовної і письмової мови. Усі ці чинники виявляють регулярні взаємодії, збагачують комунікативно-мовну парадигму Інтернету, розширюють традиційні рамки опису системи російської мови. Неконгруентність мовних практик реального й віртуального світів виявилася в експліцитному й імпліцитному існуванні аудіовізуальних, словотворчих, лексико-семантичних, граматичних, когнітивно-прагматичних і лінгвокультурологічних лакун - прогалин на граматико-семантичній, когнітивно-прагматичній й лінгвокультурологічній картах образів свідомості комунікантів. Типологічна новизна лінгвістичної парадигми Інтернет-комунікації визначається граматичною, когнітивно-прагматичною й лінгвокультурологічною компенсацією цих лакун. В Інтернет-комунікації спостерігається міжкультурна трансляція - з реального світу у віртуальний і навпаки - дискурсивних практик, когнітивних, прагматичних, емотивних і аксіологічних настанов. Можна припустити, що за умови заповнення всіх функціонально-структурних, когнітивно-прагматичних і лінгвокультурологічних лакун Інтернет-комунікації, становлення її лінгвістичної парадигми завершиться.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:
Компанцева Л.Ф. Гендерные основы Интернет-коммуникации в постсоветском пространстве: Монография. - Луганск: Альма матер, 2006. - 392 с.
Рец. на кн.: Гадомский А.К. // Инф. бюллетень УАПРЯЛ. - К., 2007. - Вып.17. - С. 91-93.
Рец. на кн.: Олянич А.В. // Рус. лит. Исслед.: Сб. науч. тр. / Киев. нац. ун_т им. Тараса Шевченко. - К.: Логос, 2007. - Вып. 11. - С. 280-281.
Рец. на кн.: Шаклеин В.М. // Учен. зап. Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Сер. Филология. - 2002. - Т.20 (59), №1. - С.404-405.
Компанцева Л.Ф. Философия Сети Интернет: школа Бернарда Лонергана и славянский опыт: Монография. - Луганск: Знание, 2006. - 352 с.
Рец. на кн.: Абрамович С.Д. // Культура народов Причерноморья. - 2006. - №84. - С. 113.
Рец. на кн.: Гадомский А.К. // Инф. бюллетень УАПРЯЛ. - К., 2007. - Вып.17. - С. 91-93.
Рец. на кн.: Горошко Е.И. // Рус. яз., лит., культура в шк. и вузе. - 2007. - №1(12). - С. 74-75.
Компанцева Л.Ф. Кто ты, вебожитель? // Культура народов Причерноморья. - 1999. - №6. - С. 137-141.
Компанцева Л.Ф. О некоторых когнитивно-прагматических особенностях современного словообразования // Рус. филология. Укр. вестн. - Харьков. - 1999. - №12. - С. 51-53.
Компанцева Л.Ф. Языковая игра как когнитивная основа формирования компьютерного сленга // Восточноукр. лингвист. сб. - Донецк, 2000. - Вып.6. - С. 138-145.
Компанцева Л.Ф. О некоторых тенденциях морфологических терминосистем // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Філол. науки. - 2001. - №10 (42). - C. 151-154.
Компанцева Л.Ф. Когнитивный и коммуникативно-прагматический подходы к изучению грамматической категории времени // Культура народов Причерноморья. - 2002. - №34. - С. 39-42.
Компанцева Л.Ф. Украинский политический Интернет (некоторые PR-комментарии) // Учен. зап. Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Сер. Филология. - 2002. - Т.15 (54), №3. - С. 28-35.
Компанцева Л.Ф. Дискурс-анализ поведения мужчин и женщин в Сети // Культура народов Причерноморья. - 2003. - №37. - С. 155-158.
Компанцева Л.Ф. Экспансия иноязычных основ в Сети Интернет как экспансия когнитивно-прагматических позиций (на примере истории слова “хакер”) // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер. Мовознавство. - 2003. - Вип.9. - С. 117-127.
Компанцева Л.Ф. Электронная соборность как реализация антропологической парадигмы русской философии // Наук. зап. Луган. нац. пед. ун-ту. Сер. Філол. науки: [Структура представлення знань про світ, суспільство, людину: у пошуках нових змістів]. - Луганськ: Альма-матер, 2003. - Вип.4. - Т.1. - С. 121-146.
Компанцева Л.Ф. Гендерные особенности киберпространства (лингвопсихологические комментарии) // Рус. лит. Исслед.: Сб. науч. тр. - К.: ИПЦ “Киев. ун-т”, 2003. - Вып. 4. - С. 292-305.
Компанцева Л.Ф. Когнитивно-прагматические принципы создания личности-бренда в Интернете (на примере авторского сайта Артемия Лебедева) // Культура народов Причерноморья. - 2004. - Т.2, №56. - С. 92-96.
Компанцева Л.Ф. Модификация гендерных стереотипов в коммуникативном пространстве Интернета // Культура народов Причерноморья. - 2004. - Т.1, №49. - С. 136-138.
Компанцева Л.Ф. Этические субстанции в Интернете: возможность и право выбора // Південний архів: Філол. науки: Зб. наук. праць. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2004. - Вип.24. - С. 186-190.
Компанцева Л.Ф. Специфика нормы и узуса в Интернет-дискурсе // Наук. зап. Луган. нац. пед. ун-ту. Сер. Філол. науки: Зб. наук. праць [Поліетнічне середовище: культура, політика, освіта]. - Луганськ: Альма-матер, 2004. - С. 31-55.
Компанцева Л.Ф. Виртуальная личность как когнитивно-психологическая модель языковой личности: имидж и бренд // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер. Філол. науки. - 2004. - №12 (80). - C. 96-105.
Компанцева Л.Ф. Философские и языковые аспекты формирования концепта виртуальная реальность // Наук. зап. Ужгород. ун_ту. Сер. Філологія. - 2004. - Вип.10 - С. 150-153.
Компанцева Л.Ф. Ассоциативный анализ интересов мужчин и женщин в Сети Интернет // Учен. зап. Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Сер. Филология. - 2004. - Т.17 (56), №1. - С. 252-259.
Компанцева Л.Ф. Киберпространство как когнитивно-прагматическая модель мира // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер. Мовознавство. - 2004. - №3. - С. 129-139.
Компанцева Л.Ф. Український філологічний Інтернет - новий комунікативний досвід // Укр. мова й л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2004. - №1 (28). - С. 194-200.
Компанцева Л.Ф. Стратегии самопрезентации и представления идентичности в Интернете: когнитивно-языковой аспект // Рус. лит. Исслед.: Сб. науч. тр. / Киев. нац. ун_т им. Тараса Шевченко. - К.: Логос, 2004. - Вып. 6. - С. 276-285.
Компанцева Л.Ф. О соотношении понятий речевой жанр и стиль в виртуальном дискурсе // Учен. зап. Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Сер. Филология. - 2005. - Т.18 (57), №2. - С. 183-185.
Компанцева Л.Ф. Концепт и концептуальный анализ: аналитическая палитра (сопоставительный анализ славянских лингвистических теорий и положений философской школы Бернарда Лонергана) // Наук. зап. Луган. нац. пед. ун-ту. Сер. Філол. науки: [Концептологія: світ - мова - особистість]. - Луганськ: Альма-матер, 2005. - Вип.6. - С. 68-99.
Компанцева Л.Ф. Виртуальный дискурс: жанровые инновации (о формировании парадигмальных оппозиций письменный / устный, официальный / неофициальный, публичный / непубличный) // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер. Мовознавство. - 2005. - Вип. 11. - №2/2. - С. 45-50.
Компанцева Л.Ф. Западный инсайт и славянское озарение: история концептуализации, философско-лингвистическая практика, коммуникативная реализация в Интернет-дискурсе // Наук. зап. Луган. нац. пед. ун-ту. Сер. Філол. науки: Зб. наук. праць [Норми та парадокси свідомості й мислення] / Луган. нац. пед. ун-т ім. Т. Шевченка. - Луганськ: Альма-матер, 2006. - Вип. 6. - С. 52-71.
Компанцева Л.Ф. Поэтика виртуального времени // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер. Філол. науки. - 2006. - №5 (100). - C. 35-42.
Компанцева Л.Ф. Интернет как когнитивно-прагматическое пространство вхождения концепта SELF в славянское самосознание // Учен. зап. Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Сер. Филология. - 2006. - Т.19.(58), №2. - С. 269-273.
Компанцева Л.Ф. От малых модификаций - к глобальным преобразованиям (о некоторых когнитивно-коммуникативных изменениях системы дейктических местоимений в виртуальном дискурсе // Наук. зап. Луган. нац. ун-ту. Сер. Філол. науки: Зб. наук. праць [Норми та парадокси свідомості й мислення, їх відображення в мовній картині світу]. - Луганськ: Альма-матер, 2006. - Вип. 7. - С. 133-141.
Компанцева Л.Ф. Интернет как развивающийся проект постмодерна: Философия, прагматика, когнитивные основы // Рус. лит. Исслед.: Сб. науч. тр. / Киев. нац. ун_т им. Тараса Шевченко; Редкол.: А. Мережинская (гл. ред.) и др. - К.: Логос, 2006. - Вып. 9. - С. 238-249.
Компанцева Л.Ф. О функционально-прагматической роли морфологической системы в организации гипертекста русскоязычного сектора Сети Интернет // Учен. зап. Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Сер. Филология. - 2006. - Т.19 (58), №4. - С. 274-277.
Компанцева Л.Ф. Коммуникативно-семантические модификации местоименной семантики в гипертексте Сети Интернет (на примере возвратного местоимения “себя” // Наук. вісн. Херсонського держ. ун-ту. Сер. Лінгвістика. - 2006. - Вип. 4. - С. 91-94.
Komantseva L. The Philosophical Background of the Gender Theory in Russia and Ukraine. The State of Gender Research in the Post-Soviet Society // Prima Philosophia. Traude Junghans Verlag Cuxhaven. Dartford / Kent, DA1 2 AU England, 2001. - P. 347-359.
Компанцева Л.Ф. Дискурс-анализ украинского политического Интернета (гендерный аспект) // Актуальные проблемы теории коммуникации. - СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского гос. политех. ун-та, 2004. - С. 112-134.
Компанцева Л.Ф. Архетипы Сети Интернет как результат нового имиджевого статуса личности (деперсонализация или самоидентификация?) // Relacje midzy kultur wysok a nisk/popularn w literaturze, jzyku i edukacji / Pod. red. B. Myrdzik. - Lublin: Widawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skodowskiej, 2005. - P. 431-440.
Компанцева Л.Ф. Виртуальные модификации речевых жанров как базовые единицы межкультурной коммуникации и компетенции // Профессиональная коммуникация: Проблемы гуманитарных наук: Сб. науч. тр. Сер. Филология, лингвистика, лингводидактика / Отв. ред. д.ф.н. А.В. Олянич. - Волгоград: Типография ВГСХА, 2005. - Вып 1(1) - С. 184-191.
Компанцева Л.Ф. Электронные доски объявлений как жанровый формат виртуального дискурса: когнитивно-прагматический аспект // Жанры и типы текста в научном и медийном дискурсе: Межвуз. сб. науч. тр. / Отв. ред. А.Г. Пастухов. - Орел: ОГИК, Полиграф. фирма “Картуш”, 2006. - Вып.3. - С. 244-254.
Компанцева Л.Ф. Виртуальный дискурс как организация опыта личности в виртуальной реальности // Дискурс у комунікативних системах: Зб. наук. ст. - К.: КиМУ, 2004.- С. 207-216.
Компанцева Л.Ф. Электронная демократия в постсоветском пространстве: миф или реальность? // Украина в евроатлантическом контексте. Гражданское общество и средства массовой информации. Пиар-деятельность в СМИ / Луган. нац. пед. ун_т им. Тараса Шевченко. - Луганск: Знание, 2004. - С. 137-153.
Компанцева Л.Ф. Российский политический Интернет в украинском веб-пространстве: взаимодействие социумов // Полифоническая культура Украины: Материалы регион. науч.-практ. конф. / Отв. ред. Ю.П. Фесенко. - Луганск: Янтарь, 2005. - Вып.1. - С. 77-86.
Компанцева Л.Ф. Формат виртуальной конференции: когнитивно-коммуникативные характеристики // Мова і культура: Наук. щоріч. журн. - К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип.8. - Т. III. - Ч.2: Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. Теорія і практика перекладу. - С. 33-38.
Компанцева Л.Ф. Политические ресурсы Интернета: гендерный конфликт // Украина: Зона контрадикции. - Луганск; Женева: Знание, 2005. - С. 195-215.
Компанцева Л.Ф. Религия в Интернете (концептуально-прагматический анализ) // Учен. зап. Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Сер. Полит. науки. - 2006. - Т. 19 (58), №1. - С. 81-91.
Компанцева Л.Ф. Филологические ресурсы Сети Интернет как зона русско-украинского научного взаимодействия // Международное образование: Итоги и перспективы: Материалы науч.-практ. конф., посвящ. 50-летию МГУ им. М. Ломоносова: В 3 т. - М.: МГУ, 2004. - Т.2. - С. 140-145.
Компанцева Л.Ф. Метафоры Сети Интернет как инструмент описания типовых ситуаций // Parmie nrod slovanskch II: Sbornik prispevku z mezinrodn konference. Osrtava, 10-11.11.2004. - Ostrava: Ostravsk Univerzita, Filozofick Fakulta, 2005. - P. 85-92.
Компанцева Л.Ф. Виртуальный дискурс: новая языковая парадигма // Актуальные проблемы русского языка и культуры речи: Тез. докл. III Всерос. школы-семинара. - Иваново, 2004. - С. 61-63.
Компанцева Л.Ф. Виртуальные сообщества: решение проблемы рассеченных коммуникаций // Язык. Культура. Коммуникация: Материалы междунар. конф. г. Волгоград, 18-20 апр. 2006 г.: В 3 ч. Ч.1 / ВолГУ; оргкомитет: Л.В. Иншаков (пред.) и др. - Волгоград: Волгоград. науч. изд-во, 2006. - С. 40-45.
Компанцева Л.Ф. Инсайт как психолингвистический и философский феномен // Речевая деятельность. Языковое сознание. Общающиеся личности: Тез. докл. XV Междунар. симпозиума по психолингвистике и теории коммуникации. Москва, 30 мая - 2 июня 2006 г. / Ред. Е.Ф. Тарасов. - Калуга: Эйдос, 2006. - С. 156-157.
Компанцева Л.Ф. О некоторых психолингвистических особенностях именования личности в компьютерном сленге // Функциональная лингвистика. Язык. Культура. Общество: Материалы междунар. конф., Ялта, 4-8 окт., 1999. - Симферополь, 1999. - С. 79-81.
Компанцева Л.Ф. Глобализация как перспектива развития морфологической системы русского языка // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть: Материалы междунар. науч. конф., Ялта, 1-6 окт., 2001. - Симферополь, 2001. - С. 113-115.
Компанцева Л.Ф. О некоторых лингвопсихологических особенностях Сети Интернет // Функциональная лингвистика. Итоги и перспективы: Материалы междунар. конф., Ялта, 30 сент., 2002. - Симферополь, 2002. - С. 112-114.
Компанцева Л.Ф. О некоторых информационных и прагматических возможностях филологических ресурсов Интернета // Вища освіта в XXI столітті: Інформація. Комунікація. Мультимедіа: Матеріали 10 ювіл. міжнар. наук.-метод. конф., 17-19 вересня 2003. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2003.- С. 247-250.
Компанцева Л.Ф. Экспансия иноязычных основ в Сети Интернет (на примере истории слова “хакер”) // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах. Матеріали Всеукр. наук. конф., 26-28 бер. 2003. - Дніпропетровськ: Економіка, 2003. - С. 11-14.
Компанцева Л.Ф. Гендерная концептуальная парадигма Сети. Смена устоявшихся архетипов // Сб. науч. докл.: XII Междунар. конф. по функциональной лингвистике: Функцион. основа лингвист. исслед., Ялта, 3-7 окт. 2005. - С. 151-153.
Компанцева Л.Ф. Инновационные процессы в развитии жанровой системы виртуального дискурса (на примере взаимо- и противодействия оппозиций письменный /устный, официальный / неофициальный, публичный/непубличный) // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах: Матеріали II Міжнар. конф.: Дніпропетровськ, 14-15 квіт. 2005 р. / Упоряд. Т.С. Пристайко. - Д.: Пороги, 2005. - С. 208-210.
Компанцева Л.Ф. Виртуальные сообщества как результат глобальной кросскультурной интеграции современного мира // Перспективи розвитку туризму і сфери послуг на міжнародному і національному рівнях: Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф. - Луганськ: Знання, 2006. - С. 160-163.
АНОТАЦІЯ
Компанцева Л.Ф. Інтернет-комунікація: когнітивно-прагматичний та лінгвокультурологічний аспекти. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 - російська мова. - Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України. - Київ, 2007.
У дисертації проводиться поліпарадигмальне дослідження Інтернет-комунікації; вивчаються її конститутивні складники: модифікація структурно-мовних рівнів, становлення жанрової системи, вербальна представленість значущих концептів, формування нових ознак мовної особистості і мовної картини світу і, як результат цих процесів, встановлення терміносистеми Інтернет-комунікації.
Феномен Інтернет-комунікації визначається як інтерактивна міжособистісна комунікація, що вимагає вивчення в двох основних аспектах - когнітивно-прагматичному і лінгвокультурологічному, оскільки ці наукові галузі дозволяють досліджувати Інтернет-комунікацію одночасно в різних парадигмах лінгвістичного знання.
У дослідженні зроблено висновки про те, що Інтернет-комунікація остаточно оформилася в нову галузь лінгвістичного знання, про що свідчать, по-перше, консолідація всіх системно-мовних рівнів Інтернет-комунікації, націлена на створення нового середовища спілкування, по-друге, лінгвістична парадигма Інтернет-комунікації, що формується, зафіксована в її терміносистемі.
Ключові слова: віртуальний дискурс, віртуальна мовна особистість, гіпертекст, жанрові формати Мережі, Інтернет-комунікація, когнітивно-прагматичний аспект, лінгвокультурологічний аспект.
АННОТАЦИЯ
Компанцева Лариса Феликсовна. Интернет-коммуникация: когнитивно-прагматический и лингвокультурологический аспекты. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Институт языковедения им. А.А. Потебни НАН Украины. - Киев, 2007.
В диссертации проводится полипарадигмальное исследование Интернет-коммуникации; изучаются ее конститутивные составляющие: формирующаяся терминосистема, модификация структурно-языковых уровней, жанровая организация, вербальная представленность значимых концептов, вариантные признаки языковой личности и языковой картины мира. Феномен Интернет-коммуникации определяется как интерактивная межличностная коммуникация, требующая изучения в двух основных аспектах - когнитивно-прагматическом и лингвокультурологическом, поскольку эти научные области позволяют исследовать Интернет-коммуникацию одновременно в различных парадигмах лингвистического знания.
Когнитивный подход дает основания выделить следующие направления исследования: знаки Сети в проекции на культурные реалии социума; виды и типы знаний, языковое сознание посетителей Сети как опосредованный языком образ мира той или иной культуры; концептуальное поле Интернета как отражение специфики национального и межнационального сознания.
Прагматический подход позволяет рассмотреть Интернет-коммуникацию как деятельность. Этот подход ориентирует на то, что феномен Интернет-коммуникации проявляется в разнородных категориях и явлениях: внеязыковой действительности, различных формах коммуникации, коммуникативной ситуации, коммуникативных стратегиях и тактиках, грамматических и лексических ресурсах языка, речевом узусе.
Лингвокультурологический подход в предлагаемом исследовании проявлен в следующих направлениях: фиксация языком и культурой особенностей миропредставления виртуальных сообществ и виртуальных личностей; лингвокультурологическая реализация коллективного и индивидуального в коммуникативной ситуации Рунета; гендерная составляющая Интернет-коммуникации; типология виртуальных языковых личностей как результат коммуникативной сетевой практики.
В исследовании делаются выводы о том, что Интернет-коммуникация оформилась в новую область лингвистического знания, о чем свидетельствуют консолидация всех ее системно-языковых уровней, нацеленная на создание новой среды общения, и формирующаяся лингвистическая парадигма, зафиксированная в складывающейся терминосистеме Интернет-коммуникации.
Интернет-коммуникацию отличают несколько иные параметры нормотворчества, чем внесетевое общение, что обусловлено рядом причин: новым синтетичным соотношением устной и письменной речи; отнесенностью языка Сети наряду с такими крупными подсистемами, как, например, язык художественной литературы, разговорная речь, к новому типу в силу его функциональной динамичности, рождающей ряд новых тенденций в коммуникативно-прагматической организации. Несоблюдение речевых норм становится признаком языковой компетенции членов некоторых виртуальных сообществ, формирует когнитивно-прагматическую категорию “свой круг”. Накопление узуальных изменений обусловливается дискурсивной практикой, поэтому в работе определен ряд параметров виртуального дискурса, свидетельствующий о ключевом положении этого понятия в терминосистеме Интернет-коммуникации; разграничиваются понятия гипертекст и виртуальный дискурс, что позволяет соотнести два уровня исследования Интернет-коммуникации - функционально-структурный и коммуникативно-прагматический.
Центральное понятие исследования, языковая личность, корреспондирует с антропологическим вектором развития современного языкознания и рассматривается как инструмент полипарадигмального анализа Интернет-коммуникации. Виртуальная языковая личность определяется как дискурсивный вариант языковой личности, представленный в языковом пространстве Сети, зафиксированный в коммуникативных стратегиях и тактиках общения, типах речевого поведения, в значениях фрагментов гипертекста, лингвокогнитивных особенностях тезауруса.
Развитая жанровая система является еще одним из показателей динамичного парадигмального становления Интернет-коммуникации. В качестве значимых жанровых единиц в исследовании выделяются жанровые форматы виртуального дискурса, объединяющие в своем составе более мелкие формы речевых жанров.
Неконгруэнтность речевых практик реального и виртуального миров зафиксирована в существовании аудиовизуальных, словообразовательных, лексико-семантических, грамматических, когнитивно-прагматических и лингвокультурологических лакун - пробелов на грамматико-семантической, когнитивно-прагматической и лингвокультурологической картах образов сознания коммуникантов. Типологическая новизна лингвистической парадигмы Интернет-коммуникации определяется восполнением и компенсацией этих лакун.
Ключевые слова: виртуальный дискурс, виртуальная языковая личность, гипертекст, жанровые форматы Сети, Интернет-коммуникация, когнитивно-прагматический аспект, лингвокультурологический аспект.
SUMMARY
Kompantseva Larysa Feliksivna. Internet-Communication: Cognitive-Pragmatic and Linguocultural Aspects. - Manuscript.
Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philology in Speciality 10.02.02 - Russian Language. - O.O. Potebnya Institute of Linguistics of National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2007.
The dissertation suggests the polyparadigmatic studying of the Internet-communication and of its constituents: modifications of structure and language levels, development of its genre system, verbal representation of relevent concepts, formation of new indications of a linguistic personality and linguistic world picture and, consequently, the establishment of the terminological system of the Internet-communication. The Internet-communication phenomenon is defined as an interactive interpersonal communication, requiring its studying in two main aspects - cognitive-pragmatic, on the one hand, and linguocultural, on the other, as these scientific spheres allow us to study the Internet-communication in different paradigms of linguistic knowledge simultaneously.
The results of the investigation can be inferred that the Internet-communication has shaped as a new branch of linguistic knowledge. The following factors testify to the fact, first, the consolidation of all systematic language levels of the Internet-communication aimed at creating a new communication environment; second, the process of formation of linguistic paradigm of the Internet-communication, fixed in its term system.
Key words and word-combinations: virtual discourse, virtual language personality, hypertext, genre formats of the Net, Internet-communication, cognitive-pragmatic aspect, linguocultural aspect.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна. Теорія комунікації як методологічна основа для вивчення мовної комунікації. Теорія мовної комунікації у системі мовознавчих наук. Формулювання законів організації мовного коду в комунікації.
лекция [52,2 K], добавлен 23.03.2014Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації. Особливості та класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови. Основні причини, які впливають на специфіку китайської інтернет-лексики, щодо труднощів перекладу та її тематичної класифікації.
курсовая работа [131,0 K], добавлен 13.12.2014Словоскладення як продуктивний спосіб словотвору в англійській мові. Поняття неологізму в сучасній лінгвістиці. Продуктивні способи деривації нових мовних одиниць. Особливості дії словоскладення та його модельний ряд. Інтернет як джерело неологізмів.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 06.12.2015Рекламний дискурс як складова частина мовної картини світу людини. Вторинний дискурс рекламного тексту як визначальний чинник міжкультурної комунікації. Особливості відтворення і характеристика рекламного тексту. Класифікації перекладацьких трансформацій.
курсовая работа [35,5 K], добавлен 26.10.2011Виділено основні концептосфери та конкретні концепти імен учасників Інтернет-спілкування. Комплексний аналіз механізмів сприйняття і відтворення концептуальних складових за допомогою відповідних когнітивних моделей сприйняття і відтворення дійсності.
статья [17,7 K], добавлен 24.11.2017Мовна ситуація в аспекті соціолінгвістики. Поняття мовної ситуації, рідна й державна мова в мовній політиці. Соціолінгвістичні методи дослідження мовної ситуації, проблема мовної ситуації в АР Крим. Дослідження мовно-етнічної ідентифікації кримчан.
дипломная работа [74,3 K], добавлен 04.04.2013Характеристика принципів формування фонетичних, графічних, морфологічних, словотворчих прийомів мовної гри в рекламних текстах. Дослідження поняття рекламного тексту, його структури. Розкриття текстоутворюючого і прагматичного потенціалу мовної гри.
курсовая работа [60,0 K], добавлен 21.11.2012Встановлення помилкового вживання одиниць різних мовних рівнів (лексичного, граматичного); визначення типу мовної помилки (орфографічної, словотвірної, пунктуаційної). Вивчення правильного вживання одиниць. Типології помилок на телерадіомовленні.
курсовая работа [36,0 K], добавлен 28.02.2012Проблема адекватності перекладу художнього тексту. Розкриття суті терміну "контрастивна лінгвістика" та виявлення специфіки перекладу художніх творів. Практичне застосування поняття "одиниці перекладу". Авторське бачення картини світу під час перекладу.
статья [26,9 K], добавлен 24.04.2018Поняття і завдання міжкультурної комунікації. Аналіз труднощів при спілкуванні між представниками різних культур, лінгвістичний і соціальний аспекти проблематики. Класифікація і чинники комунікаційних бар'єрів. Невербальна міжкультурна інтеракція.
реферат [351,4 K], добавлен 20.02.2012Пошукові системи Інтернет-мережі. Популярні он-лайн перекладачі, переваги електронних словників. Використання ресурсів Інтернету при перекладі науково-технічної літератури. Помилки і неточності, що виникають в процесі комп’ютерного перекладу текстів.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 09.02.2013Змістова структура мовної клішованої одиниці як основи для міжмовного зіставлення. Денотативний, предметно-логічний, конотативно-прагматичний та когнітивний компоненти змістової структури англійської та української мов. Одиниці зіставної лексикології.
статья [24,9 K], добавлен 24.11.2017Вивчення історії становлення і розвитку англійської мови в Індії. Дослідження екстралінгвальних факторів, які мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу в Індії. Аналіз лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови.
дипломная работа [673,2 K], добавлен 24.11.2010Концепт як складова одиниця української мовної картини світу. "Зло" як емоційна універсалія, яка обумовлена внемовною дійсністю, загальними відображеннями в свідомості людей і основоположними принцами буття. Сутність прихованого змісту слова у мові.
реферат [30,3 K], добавлен 05.11.2013Етикетне спілкування - складова лінгвокраїнознавчої комунікації. Принцип організації етикетного спілкування лінгвокультурної комунікації. Мовні кліше - репрезентати ситуаційного етикету. Етикетні моделі знайомства, привітання, прощання, вибачення, подяки.
курсовая работа [96,0 K], добавлен 01.02.2014Використання словників для з'ясування значення неологізму або з контексту. Способи передачі неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української і російської мов. Особливості адекватного перекладу даних типів неологізмів.
дипломная работа [93,7 K], добавлен 20.03.2011Особливості мовної картини фантастичних світів авторів. Використання оказіональних одиниць квазіспеціальної лексики. Вживання та формування термінологічних новоутворень у художньому тексті. Використання нетипові для англійської мови збіги голосних.
статья [21,7 K], добавлен 18.08.2017Аналіз ділової кореспонденції з точки зору складових мовних жанрів і мовної поведінки авторів з метою визначення особливостей перекладу офіційних документів. Дослідження граматичних особливостей перекладу японських офіційних документів і кореспонденції.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 02.05.2019Поняття "система мови", історія його походження. Системоутворювальні і системонабуті властивості мовних одиниць. Матеріальні та ідеальні системи, їх динамізм та відкритість. Мова як відкрита динамічна гетерогенна матеріально-функціональна система.
реферат [73,6 K], добавлен 30.03.2014Культура мови журналіста як важлива умова становлення його як мовної особистості. Мовна компетентність телевізійних журналістів у прямоефірному мовленні. Взаємозв’язок дефініцій "культура мови" і "мовна особистість". Аналіз частоти різнотипних помилок.
курсовая работа [77,4 K], добавлен 26.02.2014
