Особливості словоутворення оказіональної лексики у романі жанру фентезі, а саме G. Martin "Game of Thrones"

Поняття, характерні риси, класифікація та принципи утворення оказіоналізму. Особливості та специфіка словотворення оказіональної лексики автора роману G. Martin "Game of Thrones" (морфологічні, неморфологічні). Афіксація (деривація), конверсія, реверсія.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 27.10.2014
Размер файла 53,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ І. Оказіоналізм, як об'єкт лінгвістики

1.1 Поняття оказіоналізму і його характерні риси

1.2 Класифікація оказіоналізмів

1.3 Утворення оказіоналізмів

Розділ ІІ. Особливості словотворення оказіональної лексики у романі Дж. Мартіна «Гра Престолів »(G. Martin “Game of Thrones”)

Висновки

Додатки

Список використаної літератури

Вступ

У лінгвістиці питанням оказіональності стали приділяти увагу порівняно недавно, очевидно в силу аномальності, суперечливості цього явища, хоча різні авторські новоутворення завжди привертали увагу дослідників.

Оказіональне слово досліджується як різнопланове явище, яке по-перше, пов'язано з взаємодією мови та мовлення. З одного боку, оказіональне слово є продуктом мовленнєвої діяльності, з іншого, саме мовна система дозволяє створювати оказіоналізми за певними моделями і є тим контрастним фоном, на якому виділяється оказіональність. По-друге, оказіональне слово являє собою важливий стилістичний засіб мови.

Вже в роботах зі словотворення таких вчених як Я.Грімм, Ф. де Соссюр, Л.В.Щерба можна помітити інтерес до утворення оказіоналізмів. Сучасні лінгвісти теж неодноразово писали на цю тему: тут можна назвати роботи Н.Д.Арутюнової, М.А.Бакіної, А.Г.Ликова, І.Хапіри, О.А.Земської, І.С.Улуханова, О.А.Гагинської, В.Г. Костомарова, І.С.Комарової та інших. Необхідність вивчення слів, не реалізованих в мові (оказіоналізмів), можна пояснити і тим, що ці слова нерідко демонструють можливості і закономірності словотворення, що залишаються непоміченими дослідниками, які зупиняють свою увагу лише на словах, що закріпилися в мові.

Темою курсової роботи є дослідження особливостей словоутворення оказіональної лексики у романі жанру фентезі, а саме G.Martin “Game of Thrones ”.

Метою курсової роботи є дослідити особливості та специфіку словотворення оказіональної лексики автора роману G.Martin “Game of Thrones ” (морфологічні та неморфологічні).

Задачі курсової роботи:

1. Розкрити сутність, характерні особливості і властивості оказіонального слова в структурі англійської мови, визначити його статус в корпусі інших новоутворень, а також канонічних слів.

2. Вивчити типологію оказіонального словотворення і показати особливості функціонування авторських новоутворень в художньому тексті G.Martin “Game of Thrones ”.

3. З роману G.Martin “Game of Thrones ” вибрати оказіональні новоутворення автора та розділити їх на групи за способом словотворення.

4. На основі отриманих результатів, визначити домінуючі способи словотворення оказіональної лексики у романі G.Martin “Game of Thrones ”.

Актуальність курсової роботи полягає у тому, що темі оказіоналізмів було присвячено багато робіт, але вона все одно є релевантною, оскільки постійно виникає велика кількість літературних творів, а отже і нових авторських слів. Та навіть при наявності достатньої кількості робіт, які присвячені вивченню оказіональної лексики, оказіональне слово досі недостатньо досліджено, як явище, яке відображає динаміку мови, її формо- і змістотворний потенціал і дає можливість побачити мову в дії.

Об'єктом курсової роботи є способи словоутворення оказіональної лексики.

Предметом курсової роботи є лексичні одиниці, створені автором для номінації казкової дійсності,які зустрічаються у романі Дж. Мартіна «Гра Престолів».

Новизна курсової роботи полягає у визначенні основного способу словоутворення оказіональної лексики роману Дж. Мартіна «Гра Престолів».

Методи:

-вивчення монографічних публікацій та статей;

-суцільної вибірки матеріалу та класифікації його за критеріями.

Матеріали дослідження : роман G.Martin “Game of Thrones ”.

Теоретична значущість полягає в подальшому розвитку досліджень такого лексичного явища, як оказіональне слово, критичному системному аналізі сформованих підходів до вивчення оказіонального слова, його характерних особливостей і типів, а також розборі всіляких способів і моделей його утворення.

Практична значущість курсової роботи полягає в тому, що отриманні результати можна використати в процесі вивчення курсу практики англійської мови, лексикології англійської мови.

Розділ І. Оказіоналізм, як об'єкт лінгвістики

1.1 Поняття оказіоналізму і його характерні риси

Оказіональні слова своєю незвичайною формою, звучанням, загадковістю значення в більшій або меншій мірі привертають увагу читача, змушуючи його мимоволі приділяти їм окрему увагу, відчуваючи його особливість, новизну. Оказіоналізми можна виокремити із загальної маси слів. З цією особливістю даних одиниць і буде пов'язана поетична функція, що визначається не тільки характером і широтою використання лексичних і граматичних ресурсів мови, не тільки своєрідністю тропів автора і манерою написання творів, але і дозволяє автору уникнути шаблонності, пересічності, заданості, досягнути багатоманітності.

Приступаючи до розгляду оказіоналізмів слід перерахувати основні положення теорії оказіональності :

- Оказіональне (слово, значення, словосполучення, звукосполучення, синтаксичне утворення) - «не узуальне», не відповідне загальноприйнятій нормі вживання, що характеризується індивідуальним смаком, обумовлене специфічним контекстом вживання [ Бабенко,с.4].

- Оказіоналізм як факт мовлення заданий тим не менш системою мови, проявляє й розвиває семантичні, словотворчі та граматичні можливості цієї системи, провіщає тенденції її розвитку. "Те, що живе в мові прихованим життям, чого немає в теперішньому житті, але дано як натяк в системі мови, проривається назовні в... явищах мовного новаторства, що перетворює потенційне в актуальне".[ Винокур,c.4.].

- Оказіоналізми можуть бути створені за нормативними словотворчими моделями (так звані потенційні слова) і з порушенням в тій чи іншій мірі дериваційної норми (власне окказіоналізми).

- Будь-яке слово (мови або мовлення) реалізує своє значення в контексті, але узуальні (канонічні) слова вимагають так званого відтворюючого контексту, а оказіональні - формуючого.

- Аналіз оказіоналізмів різних типів є переважно семантичним і проводиться головним чином за допомогою семного і контекстуального методів із залученням таких прийомів дослідження, як аналіз словникових дефініцій, словотворчий аналіз, функціонально-граматичний аналіз.

- Високохудожні, естетично цінні оказіоналізми є важливим текстоутворюючим засобом, відрізняються винятковою семантичною ємністю. [ Бабенко,с.5].

Що стосується терміну «оказіоналізм», то він представляється найбільш коротким, змістовно визначеним, найпоширенішим в науковій літературі відповідного напрямку.

Оказіоналізми, (лат. осcasionalis - випадковий) - це лексичні одиниці, утворені письменниками і публіцистами згідно з існуючими в мові словотворчими моделями і спожиті лише одного разу в певному творі, виникнення яких обумовлено певним контекстом.[ Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник,c.290].

Оказіональні слова - це надбання мови. Вони завжди експресивні, створюються конкретним автором, породжуються цілями вислову і контекстом, з яким пов'язані і зовні якого звичайно не відтворюються. Навіть в звичайній мові основна їх функція не номінативна, як у простих неологізмів, а характеризуюча. Слова ці іноді і стають загальновживаними, тобто входять в лексичну систему мови, але така метаморфоза трапляється рідко і, головне, вони на неї не претендують бо це не просто слова, а особливі слова, спеціально призначені для експресивних і художніх цілей.

Слово, що увійшло до мови, втрачає колорит незвичності і новизни, але для оказіональних слів в художній мові важливо бути "несподіваними", важливо привернути увагу до своєрідності своєї форми і змісту, дати зрозуміти читачу, що ці слова не відтворюються в мові, а творчо створюються в ній.

Широке і систематичне вивчення оказіональних слів почалося порівняно недавно, природно за мірками зміни мовних норм. За даними науковців термін «оказіоналізм» з'явився в 1957 р. [Земская c.15].

Проте, треба згадати, що індивідуально-авторські неологізми аналізувалися вітчизняними філологами і в 30-ті роки, а термін "оказіональний" вперше у пресі використала Розалія Шор, яка писала про "оказіональні вирази" в своїй незаслуговано забутій книзі "Мова і суспільство", яка не втратила наукової цінності і в наші дні. [Земская c.16].

Через десятиріччя після своєї появи багато які оказіоналізми не втрачають своєї новизни, яскравості і продовжують відображати індивідуальність словотворця.

Причини, що спонукають майстрів слова до створення індивідуально-авторських утворень, такі: а) необхідність точно передати думку (узуальних слів для цього може бути недостатньо), б) прагнення автора стисло висловити думку (новотвір може замінити словосполучення і навіть речення), в) потреба підкреслити своє ставлення до предмета мовлення, дати йому свою характеристику, оцінку; г) прагнення своєрідним виглядом слова звернути увагу на його семантику, деавтоматизувати сприйняття; д) потреба уникнути тавтології; е) необхідність зберегти ритм вірша, забезпечити риму, домогтися потрібної інструментовки. Перші три причини є основними. Дуже часто виникнення новоутворень може бути викликаним не однією, а відразу декількома причинами. [Бабенко,с.5].

Оказіоналізми мають цілий ряд властивостей, що відрізняють їх від узуальних слів. Найбільш детально ознаки оказіонализмів описані А. Г. Ликовим, найхарактернішими з цих ознак є:

1.Мовленнєва приналежність - найбільш широка і важлива ознака оказіонального слова. Оказіоналізми не є фактами мови, виникаючи тільки в мові певного носія мови; вони звично не реєструються в тлумачних словниках, але фіксуються в мовленні разом із звичайними (канонічними) словами. Оказіоналізми як чисто мовні утворення входять до лексичного фонду.

2.Невідтворність оказіоналізму протиставлена відтворюваності (повторюваності в готовому вигляді) канонічних слів як одиниць лексичної системи мови. Властивість відтворюваності - це властивість бути постійним, закріпленим в мові, повторюючись в різних текстах. Оказіональне ж слово не відтворюється, а твориться, наново створюється всякий раз для кожного конкретного випадку його вживання. Для канонічного слова конкретний акт його вживання - це лише один з випадків мовної реалізації. Для оказіоналізму же кожен конкретний акт його вживання є унікальним випадком його мовної реалізації.

Деякі дослідники вважають, що відтворюваність характерна і для оказіональних слів, оскільки вони можуть витягуватися з пам'яті в потрібній ситуації як спогад прочитаного або почутого, фіксуватися повторно на папері. Л.Г. Ликов помічає, що «є принципова різниця між справжньою відтворюваністю канонічних слів і уявною відтворюваністю оказіоналізмів», яку він називає повторюваністю [Ликов,c.32].

Саме тому, не можна не погодитись з точкою зору Л.Г.Ликова, що оказіональні слова, на відміну від канонічних, не відтворюються, а повторюються, навмисно цитуються з якою-небудь метою. Тісно пов'язана з невідтворністю ознака «одноразовості» вживання оказіоналізму. Ця властивість виражається в тому, що оказіональне слово створюється для того, щоб воно вжилося в мові всього лише один раз. Зрозуміло, в мові величезної кількості носіїв мови незалежно один від одного іноді можуть виникати одні і ті ж самі оказіоналізми. Але ці збіги випадкові, ненавмисні.

3.Словотворча похідність - ще одна ознака оказіональних одиниць, які є похідними, тобто вторинними по відношенню до того слова, від якого вони утворені.

4.Ненормативність - характерна особливість оказіонального слова. Потрібно обов'язково сказати, що різні за структурою оказіоналізми неоднаково відносяться до норми, тим більше що поняття «ненормативність слова» не є постійною властивістю, однаковою для всіх випадків. Воно може коливатися від грубої неправильності до неправильності ледве уловимій, що викликає швидше відчуття незвичності.

Дуже часто значення будь-якого слова повністю розкривається лише в контексті. У цьому виявляється залежність слова від контексту. Зв'язок оказіонального слова з контекстом має ще більшу силу, чим зв'язок канонічного слова. Канонічне слово допускає можливість його вживання поза контекстом у вигляді окремого слова. У переважній більшості випадків оказіоналізми ізольовано не живуть, без опори на контекст стають безпорадними. За своєю формальною структурою багато оказіоналізмів є утвореннями, відповідними активній або пасивній словотворчій моделі, створеними, проте, з порушенням закономірностей сполучуваності і сумісності безпосередніх складових. Тому їх інтерпретація в більшості випадків залежить повністю від контексту.

5.Обов'язкова експресивність - характерна межа, «крізна ознака» оказіоналізмів на відміну від канонічних слів, більшості яких експресивність не властива. Оказіональне слово експресивне саме по собі, навіть без контексту.

1.2 Класифікація оказіоналізмів

Оказіональну лексику можна розглядати з багатьох точок зору. Ось можливі підходи і параметри класифікації:

1.Однією з них є класифікація за ступенем оказіональності, розроблена А.Г.Ликовим. За цією ознакою оказіоналізми розрізняються в широких межах: від слів, що практично вже не сприймаються як оказіональні ("бластер", "космоліт", пригадаємо також класичний приклад із словом "робот", загальновживаним, нейтральним словом, що стало тепер уже), до слів різко індивідуальних, прив'язаних до певного автора, твору і навіть певному контексту ("алаєць", "капес", "левіум").

Слід розрізняти різні ступені оказіональності: а) оказіоналізми першого ступеня - це стандартні, потенційні утворення, створені в повній відповідності нормам дериватів сучасної літературної мови. б) оказіоналізми другого ступеня - частково нестандартні утворення, причому відступи від норми деривату, які утворилися при утворенні оказіоналізма, не породжують труднощів семантичної інтерпретації. в) оказіоналізми третього ступеня - це суто оказіональні, повністю нестандартні утворення, семантична інтерпретація яких досить важка, а відступ від норми деривату істотний. Такі утворення часто не мають аналогів навіть серед оказіоналізмів.

2. Оказіональність в плані вираження і в плані змісту (семантичні окказіоналізми, за термінологією Ер. Хапіри).

3. Оказіоналізми, створені на матеріалі тієї мови, якою твір написаний, і утворені шляхом запозичення слів (або морфем) з інших мов.

4.Наступною класифікацією є структурна, яка була розроблена В.В. Лопатіним та А. Г. Ликовим:

1). Фонетичні оказіоналізми - слова, що не являють собою зареєстровані в мові поєднаннями фонем; Фонетичні оказіоналізми з'являються у тому випадку, коли автор пропонує в якості новоутворення який-небудь звуковий комплекс, вважаючи, що цей комплекс передає, містить якусь семантику, обумовлену фонетичними значеннями звуків, його складових.

2). Лексичні (словотворчі) оказіоналізми створюються в більшості випадків комбінацією різних узуальних основ і афіксів відповідно до словотворчої норми або в деякому протиріччі з нею. Менш частотне утворення лексичних окказіоналізмов лексико-синтаксичним і морфологічно-синтаксичним способами. При утворенні лексичних окказіоналізмов діє механізм словотвору, що історично склався. Новоутворення компонується з морфем, що вже існують в у мові, при цьому “...істотно новим... у слові, яке тільки но утворилося, є схрещенням координат, а не координати як такі”.

3). Граматичні (морфологічні) оказіоналізми є утвореннями, в яких, з точки зору узуса, в конфлікті знаходяться лексична семантика і граматична форма. Неможливе в системі мови виявляється можливим в авторському контексті завдяки творчому розвитку лексичного значення слова.

4). Семантичні оказіоналізми є результатом появи семантичних прирощень (інакше кажучи “обертонів сенсу”, “контекстуальних значень”, “естетичних значень”), які істотно перетворять семантику вихідної узуальної лексеми, спожитої в художньому контексті. Зауважимо, що круг семантичних оказіоналізмов окреслити значно важче, ніж лексичних або граматичних, оскільки практично кожне естетично навантажене слово образного тексту характеризується смисловими прирощеннями, але працювати з ними необхідно, оскільки вони - “невід'ємна частина ідіолекту письменника, текстів художніх творів...”.

5). Оказіональні (незвичайні) поєднання слів є збігом лексем, сполучуваність яких в узусі неможлива, оскільки вона протирічить закону семантичного узгодження внаслідок відсутності загальних сем в їх лексичних значеннях. Завдяки виникненню контекстуально обумовлених семантичних зрушень в залежному компоненті словосполучення з'являються загальні семи.

6). Графічні оказіоналізми відрізняються (характеризуються) виділенням крупнішим шрифтом якої-небудь частини слова. За цим технічним процесом приховані важливі семіологічні процеси. Графічні оказіоналізми часто використовуються в пресі (заголовках). При утворенні таких заголовків на один метафоричний ланцюжок накладається інший, що сприяє надбанню словом символічного сенсу.

Оказіональні слова можна підрозділити також на такі на два різновиди: потенційні (потенціалізми) та індивідуально-авторські (эгологізми) слова. Це два полюси своєрідності, новизни і експресивності оказіоналізмів. [Бабенкоc.67]

Егологізми створюються згідно незвичайним або малопродуктивним моделям мови і відрізняються індивідуально-авторською своєрідністю і помітною новизною. Частіше за все вони з'являються в письмовій мові і найбільш часті в сатиричних, гумористичних, пародійних літературних жанрах.

Н. М. Шанський говорить про оказіоналізми як про неологізми другого ступеня (індивідуально-стилістичні неологізми). Він пише, що ці слова не є словами мови в повному розумінні цього слова. Це немов морфосполучення і семантеми, існуючі в тому чи іншому контексті. Це утворення, які нами розуміються, але зовсім не використовуються. На думку Шанського будь-яке новоутворення, створене поза правил і законів словотворення, семантичної системи і граматичної будови буде мертвонародженим словом, не потрібним і безглуздим набором звуків. В якості прикладыв він наводить слова, створені Хлєбніковим : будетляне, речар, охотея, кричак, соноги, любаница та інші.[Шанський,163]

Є. А. Земська розділяє окказіоналізми на три групи:

1) окказіоналізми, утворені з порушенням законів системної продуктивності словотворчих типів (напр. слово канцелярит створене Чуковським),;

2) окказіоналізми, утворені за зразком непродуктивних типів в ту або іншу епоху, тобто з порушенням законів емпіричної продуктивності;

3) окказіоналізми, утворені за конкретниму зразком, зазвичай за зразком слів членованих, але непохідних, що не входять в словотворчі типи(. звучок, желандія та інші).

На її думку потенційне слово - це реалізація законів словотвору. Оказіональное слово - це порушення цих законів. Обидва терміни демонструють можливість увійти в активний словниковий запас, хоча ця можливість не однакова. У першому випадку, ці слова начебто вже собі пробили дорогу в активний словниковий запас, у другому випадку існує можливість, але вона набагато менше, ніж у першому випадку, оказіоналізми дуже важко входять в активну мовну життя. Як зазначено Земською, потенційні слова "сходяться, тобто мається прикордонна смуга, в якій розташовані утворення, наділені рисами і потенційних, і оказіональних слів "[Земская совр.рус.яз. c. 238].

З цього випливає, що деякі слова можна розуміти і як потенційні, і як оказіональні. вони взаємопов'язані і відрізняються лише маленькими відтінками. Тому виявляється потреба дати визначення потенційним словам.

Потенційні слова - нові лексичні одиниці, які створюються в процесі спілкування на основі високопродуктивних словотворчих моделей. Авторська індивідуальність майже не впливає на їх створення, вони дуже схожі на існуючі в мові слова. Колір новизни як би стушовується в них завдяки високій регулярності словотворчого типу, до якого належить створене слово. Такі лексичні одиниці немов би скритно існують в мові, і потрібен лише певний екстралінгвістичний стимул для їх появи. Але все-таки, як справедливо вважають прихильники віднесення потенційних слів до оказіоналізмів, ці слова створюються у момент мови, до "відповідного випадку" і не відтворюються як "готові до вживання" лексичні одиниці. Створюються кожного разу конкретним індивідом для потреб контексту. В них завжди відчувається відома частка новизни.

В літературній творчості будь-яке потенційне слово, як і будь-який інший оказіоналізм, виконує художню і експресивно-емоційну функції. Все це дозволяє надалі розглядати оказіональні мовні одиниці без диференціації їх на потенційні та індивідуально-авторські слова. Особливо слід згадати про оказіоналізми в науково-фантастичній літературі, коли ними називають вигадані об'єкти, думки або їм надається значення і форма наукового терміну. У всіх цих випадках художня функція нарочито зводиться до функції номінативної, хоча не можна заперечувати і того факту, що за допомогою цих "псевдо термінів" письменник-фантаст описує місце дії і соцiосферу.

1.3 Утворення оказіоналізмів

оказіоналізм лексика роман афіксація

Оказіональна словотворчість не є стихійним процесом. Й. Коржинек передбачає, що " індивід не може створити в мовному плані нічого дійсно абсолютно нового, тому, що все індивідуальне різноманіття конкретних мовних актів з точки зору звучання, морфології і синтаксису грунтується на тих можливостях і передумовах, які заздалегідь зумовлені даною мовою ". [Праж.лінгв.круг, 321]

Якщо розглянути оказиональну лексику з боку її морфологічного словотвору, то вона ділиться на дві групи - мотивована реальними словами і невмотивована. Саме тому, можна виділити наступні класи окказіональних особистих імен:

1. Морфологічно інтерпретовані слова, тобто слова, які можна витлумачити відповідно до законів словотворення.

2. Звуконаслідування, звукопис тощо, тобто слова, розраховані радше на пряме емоційне сприйняття, ніж на свідоме осмислення.

3. Слова, створені за моделями, які не мають прямих аналогів в узусі, але не вступають у протиріччя з словотворчої системою в цілому. [Арбекова,с.40]

В. В. Лопатін теж висловив думку, що слова, які відхилилися від мовної або словотворчої норми не створюються з нічого. Використовуються афікси, що вже існують в мові, які виконують інші функції. На його думку, існує відносно багато даних словотворчих типів і підтипів, продуктивність яких проявляється в оказіоналізмах, значить, нові слова, створені за цими типами, є виключно випадковими словами.

Саме тому,можна стверджувати,що оказіональна лексика створюється згідно до словотворчих правил,що вже існують в мові.

Основними типами словотворення англійської мови є :

1. Афіксація (Деривація) - один з найпоширеніших способів словотворення, який являє собою приєднання афікса до основи. При цьому афікси, префікси і суфікси можуть розрізнятися не тільки за місцем у слові, а й за ступенем самостійності. Суфікси тісніше пов'язані з основою (greenseer, Westeros), а префікси змінюють семантику слова і більш лексично самостійні (Unsullied).

2. Конверсія - без афіксальний спосіб словотворення,який полягає у створенні нового слова від деяких існуючих слів. Утворене слово виступає в новій синтаксичній функції, має інше значення і, у випадку морфологічно змінюваних слів, іншу парадигму. Нове слово має значення, яке відрізняється від вихідного, хоча може бути більш-менш легко пов'язаним з ним (The Reach ).

3. Реверсія (Дезафікзація)- спосіб словотворення, при якому слова утворюються шляхом відкидання суфікса або елемента зовні схожого з суфіксом. Так утворені дієслова to beg від іменника а beggar, to burgle від a burglar.

4. Словоскладання - тип словотворення, згідно до якого нові слова утворюються шляхом об'єднання двох або більше основ(Littlefinger, lizard-lion).

5. Напів-афіксація- процес словотворення,при якому кілька коренів англійської мови, що семантично, функціонально, структурно і статистично поводять себе радше як афікси, ніж корені. У напів-афіксах безударний голосний, як правило, знижується(The crannogmen ). [Антрушина,с.78].

Серед дослідників немає ні єдиної загальної думки про статус семантичних авторських новоутворень, але більшість все-таки дотримується точки зору В.В. Виноградова, який вважав, що семантичний словотвір складається "в переосмисленні (загальновживаних )узуальних слів, у формуванні омонімів шляхом розпаду одного слова на два".

Саме тому,нам слід розглянути «вторинну номінацію », як ще один (неморфологічний ) спосіб творення оказіональної лексики.

Вторинна номінація - це використання "старих" словесних знаків (лексем, словосполучень) для позначення нових реалій і смислів. В її основі лежить асоціативний характер людського мислення. В актах вторинної номінації встановлюються асоціації за подібністю чи по суміжністю між деякими властивостями елементів позамовного ряду (такі елементи відображені у вже існуючому значенні імені) і властивостями нового позначуваного (таке позначуване іменується шляхом переосмислення його значення). [Реформатский]

Асоціативні ознаки, актуалізуються в процесі вторинної номінації можуть відповідати компонентам значення,що переосмислюється і таким смисловим ознаками, які не входячи до складу дистинктивних ознак значення, співвідносяться з фоновим знанням носіїв мови про дану реалію або про внутрішню форму значення.

Переосмислення значень у процесах вторинної номінації протікає відповідно до логічної форми тропів (метафори, метонімії) - функціонального переносу. Смислові компоненти, що переходять при переосмисленні імені у вторинне значення, утворюють внутрішню форму цього значення.[Телия].

Так у словниковій статті Longman Dictionary of Contemporary English займенника «other » відмічено 5 значень : 1) the second of two, used to refer to the second of two people or things, which is not the one you already have or the one you have already mentioned; 2) the rest, used to refer to all the people or things in a group apart from the one you have already mentioned or the one that is already known about; 3) additional, used to refer to additional people or things of the same kind; 4) different, used to refer to a different person or thing from the one you have already mentioned or the one that is already known about; 5) opposite, used to refer to the thing that is opposite you, furthest from you, or moving away from you. Але автор використовує це загальновживане слово в іншому значенні, воно послуговує для назви потойбічних істот, що живуть за Стіною(The Wall),так само відомих як «White Walkers».

” The Other slid forward on silent feet. In its hand was a longsword like none that Will had ever seen. No human metal had gone into the forging of that blade. It was alive with moonlight, translucent, a shard of crystal so thin that it seemed almost to vanish when seen edge-on.”[GoT, p.19]

Тобто, можна зробити висновок, що оказіональним терміном називають не відповідні до загальноприйнятих мовних норм факти,а оказіоналізм - це мовне явище,що виникає під впливом контексту,для вираження ідеї,яка є необхідною в даному контексті. Оказіоналізми виконують індивідуально-стилістичну функцію в певному контексті і зазвичай стають мовним надбанням. Слід також відрізняти такі поняття як оказіональна та неологічна лексика,оказіональна та потенціальна лексика,узуальна та оказіональна лексика. Оказіоналізми на відміну від неологізмів не входять до системі мови,вони вільно утворюються в мовленні всякий раз,коли вони є потрібними. На відміну від потенціальних слів оказіоналізми можуть бути створені з порушеннями законів словотворення. На відміну від узуальних слів оказіональні суперечать традиціям і нормам вживання. Оказіоналізми можуть бути утворені як морфологічними так і не морфологічними способами,адже вони можуть бути утворені згідно до словотворчих норм мови або ж бути абсолютно новими та вигаданими.

Розділ ІІ. Особливості словотворення оказіональної лексики у романі Дж. Мартіна «Гра Престолів »(G. MartinGame of Thrones”)

Оказіональні слова сприймаються як «естетична цінність». Перетворюючи звичне слововживання, оказіоналізми порушують автоматизм повсякденної мови і набувають якість особливо значущих лексичних одиниць для розуміння твору в цілому. Оказіональні слова виділяються насамперед з точки зору незвичності способів їх утворення.

В нашій роботі ми досліджуємо особливості утворення оказіоналізмів,адже саме це можна назвати одним з потенціальних шляхів збагачення мови.

Питання індивідуально-авторської словотворчості останнім часом вивчаються всі ширше, однак оказіональна творчість письменників в окремих літературних жанрах все ж таки досліджена недостатньо. Особливий інтерес представляють лінгвістичні особливості власних назв у жанрі фентезі, що відрізняється особливою яскравістю і багатством авторських новоутворень. Враження достовірності, реальності художнього простору і часу, сформоване в англомовних творах жанру фентезі за допомогою особливого вигаданого фону, що утворюється саме за допомогою вживання оказіональної лексики.

Всю оказіональну лексику роману ми ділимо на дві групи : морфологічні і не морфологічні способи словотворення. Неморфологічні в свою чергу діляться на запозичені слова, слова, що отримали вторинну номінацію та новоутворені слова, а морфологічні на словоскладання, афіксацію,конверсію та напів-афіксацію.

Так як дія роману проходить на тлі політичних інтриг і громадянської війни в боротьбі за владу над вигаданою державою Сім Королівств (Seven Kindoms), у вигаданому світі, на континенті під назвою Вестерос(Westeros ), що нагадує Європу Пізнього Середньовіччя. У світі «Game of Thrones» літо і зима тривають роками; події книги охоплюють кілька років, на які припадає кінець довгого десятирічного літа, осінь і початок важкої і невизначено довгої зими.

Тому не дивно, що для створення цілковито нового світу,який має хоч трохи бути схожим на світ людей, автор використовує вторинну номінацію, основою якої є процес метафоризації. Головний механізм даного когнітивного прийому здійснюється за допомогою асоціативного комбінування загальних ознак двох різних об'єктів.

Утворення оказіональних слів на основі вторинної номінації є одним з неморфологічних способів словотворення. Це є одним з основних джерел словотворення нової лексики, тому що багато слів метафорично змінюють свої конотації в процесі їх формування.

Так, наприклад слово «sentinel»,первинне значення якого згідно до Merriam-Webster Dictionary :1) sentry; 2)watcher ; тобто «вартовий чи наглядач», у романі набуває дещо іншої конотації, а саме : високе хвойне вічнозелене дерево, описується з сіро-зеленими голками, які виробляють солодкий, липкий віск, знаходяться в основному на півночі, а також над стіною у Вестеросі.

“The great sentinel was right there at the top of the ridge, where Will had known it would be, its lowest branches a bare foot off the ground.”[GoT,p.17 ].

Словосполучення «The Long Night», первинними значенням якого є «довга ніч»,тобто період довгий нічний період доби,у романі означає ім'я, дане період в історії,яке охоплювало цілі роки коли жахлива темрява впала на Вестерос і Схід. Це сталося близько восьми тисяч років до загарбницької війни, в розпал великої зими, яка тривала протягом багатьох років. Довга ніч тривала покоління і спустошили більшу частину світу від голоду і терору.

“And their women lay with the Others in the Long Night to sire terrible half-human children.”[GoT, p.24].

Прикладом вторинної номінації також є топонім «The Fingers », яке у словнику має значення -«any of the five terminating members of the hand»,тобто «палець на руці», у романі означає скелясту місцевість у Долині Арен, яка простягається до Вузького моря.

“With him were a pair of ragged peasant boys from the Fingers.” [GoT, p.146].

Власна назва «Eyrie»,первинним значенням якої є «гніздо птахів на скелі або на вершині гори», у романі означає сімейну фортецю сім'ї Арен,що є найвищим у Вестеросі.

“These places he talked of, Casterly Rock and the Eyrie, Highgarden and the Vale of Arryn, Dorne and the Isle of Faces, they were just words to her.” [GoT,p.42].

Прикладом неморфогічного творення оказіоналізмів є також запозичення з інших мов, адже саме завдяки цьому можна створити панорамність та незвичність локацій світу фентезі.

Так наприклад слово «Archon»,яке походить з грецької мови та має значення «"ruler"»,тобто «правитель»,у романі набуває іншого значення,а саме: титулу,який надається правителю,або головнокомандуючому лише однієї країни - Тирош.

“ By the pillar is Khal Moro, with his son Rhogoro. The man with the green beard is brother to the Archon of Tyrosh, and the an behind him is Ser Jorah Mormont.”[GoT,p.50].

Останнім з неморфологічних способів словотворення оказіональних слів у романі є утворення абсолютно нових слів.

Антропонімічні моделі імен членів династії Таргаріенів, Дотракійців, горців, а також імена жителів екзотичних країн, представників духовенства і вчених побудовані шляхом відхилення від англомовних традицій іменування.

Так прикладом абсолютно нових оказіоналізмів є топонімічні назви країни Таргаріенів, а саме : Valyria,тобто назва сімейного дому Таргіріенів.

“It had been forged in Valyria, before the Doom had come to the old Freehold, when the ironsmiths had worked their metal with spells as well as hammers.”[GoT,p.35].

Географичні назви континента Ессос (Essos) також включають оригінальні назви,що не мають мотиваціі: Myr, Norvos, Pentos, Qohor, Tyrosh.

“They had wandered since then, from Braavos to Myr, from Myr to Tyrosh, and on to Qohor and Volantis and Lys, never staying long in any one place.”[GoT,p.43].

Оказіоналізми світу кочовиків Дотракійців(Dothraki):

«Vaes Dothrak» -єдине місто Дотракійців.

“He had friends in all of the Nine Free Cities, it was said, and even beyond, in Vaes Dothrak and the fabled lands beside the Jade Sea.” [GoT,p.40];

« khalasar»-сруктурна одиниця Дотракійських племен.

“A hundred thousand men ride in his khalasar, and his palace in Vaes Dothrak has two hundred rooms and doors of solid silver”[GoT,p.45];

«Khal» -головнокомандуючий, вождь Дотракійського плем'я.

«Khaleesi» -дружина Кхала,“ khalakka”- спадкоємець Кхала.

“Khal Drogo has a thousand horses, tonight he looks for a different sort of moun” [GoT,p.41];

Досліджуючи особливості морфологічного словотворення оказіональних слів у романі “Гра Престолів”, особливу увагу ми приділяємо словоскладанню. Як ми вже відмічали, складання - це дуже поширений морфологічний механізм,за допомогою якого одержуються нові слова,які складаються з двох елементів(слів або їх частин).

Наприклад, слово «weirwood», яке складається з двох частин weir-,що означає «дамба», та -wood,значенням якого є «ліс», і це словоскладання утворило абсолютно новий смисл слова - «різновид листяних дерев,що знаходяться на всьому Вестеросі. П'ятикутні листя і сік weirwoods є криваво-червоним, а кора є білою».

”The weirwood's bark was white as bone, its leaves dark red, like a thousand bloodstained hands”[GoT,p.34].

Слово «greenseer», що означає «мудрець,який походить з дітей лісу, які мали магічні здібності, які включали владу над природою і пророчі видіння»,складається з двох основ : green-зелений, та seer-провидець.

” Their wise men were called greenseers, and carved strange faces in the weirwoods to keep watch on the woods.”[GoT,p.876].

Назва родового замку сім'ї Tully, що стоїть на пересіченні річок - «Riverrun», також складається з двох основ : River-,що означає річка,та run-дієслова що означає бігти,управляти.

“She had been born a Tully, at Riverrun far to the south, on the Red Fork of the Trident”[GoT, p.33].

Слово «bloodmage»,що означає «людину,яка використовує магію крові. Традиційно Bloodmages походять з Shadowlands», складається з двох слів : blood-кров, та -mage-мудрець,маг.

” My teacher was a bloodmage from the Shadow Lands.”[GoT,p.843].

Ім'я, яким називають Лорда Бейліша- «Littlefinger»,теж є прикладом словоскладання,адже у своїй структурі воно має дві основи: little-малий, та «finger»-палець.Цей оказіоналізм розкриває сутність характеру персонажа,адже саме Лорда Бейліш, відомий своїм низьким статусом та великими амбіціями.

Ще один морфологічний спосіб створення оказіональної лексики - це афіксація,тобто додавання афіксів до основ,для зміни їх значення.

Прикладом є слово «Bravos», яке означає лицарів, які хочуть довести свою майстерність. Оказіоналізм утворений додаванням суфікса -os, до основи brav-, від англійского слова brave- сміливий.

“Best we get Princess Daenerys wedded quickly before they hand half the wealth of Pentos away to sellswords and bravos.”[GoT,p.122].

Топонім «Westeros», який означає більшу частину континенту,на якому знаходяться Seven Kindoms, утворений шляхом додавання суфіксів -er- та -os до основи west-, що означає захід.

“I am of Westeros, of the Sunset Kingdoms…”[GoT,p.701].

Морфологічним способ безафіксального словотворення оказіональної лексики є конверсія. Наприклад іменник «The Reach», яке походить від дієслова to reach- діставати, досягати,отримав абсолютно нове значення -«однин із складових регіонів континенту Вестерос, яким управляє дім Tyrell».

“The hosts met on the broad plains of the Reach, amidst golden fields of wheat ripe for harvest.”[GoT,p.150].

Топонім «The Bite», який походить від дієслова,яке за Merriam-Webster Dictionary має значення -« to bite », тобто- «кусати», у романі означає «водний простір, більше, ніж затоку, але менше, ніж море».

“He looked east, and saw a galley racing across the waters of the Bite.”[GoT, p.196].

Менш популярним морфологічним способом словотворення є напів-афіксація, прикладом якої є слово «the crannogmen »,яке утворене шляхом додавання напів-афікса -men -«люди, чоловіки» до основи crannog-, що означає «штучний острів».Саме таким шляхом утворений оказіоналізм,що означає народи,що живуть поблизу річок.

В своєму романі Дж.Мартін створив абсолютно новий чарівний світ,саме тому йому і довелось використовувати оказіональну лексику для позначення нових реалій світу роману «Гра престолів». Для цього він використовував вже відомі слова з іншим значенням, та вигадував нові для того,щоб позначити речі, яких у реальному житті не існує.

Проаналізувавши новоутворення у романі, можна зробити висновок, що найбільша кількість оказіональних слів у була утворена неморфологічним способом,за допомогою вторинної номінації(47).Також достатньо багато абсолютно нових слів ( 37).Присутні також одиничні випадки запозичених слів (2).

Значно менше оказіональних слів утворилися неморфологічним способом. Тут домінуючим є словоскладання (28), а інші типи неморфологічного словоутворення слів зустрічаються рідко : конверсія(2), суфіксація (3) і напів-афіксація (1).

Висновки

Провівши дослідження з теми дослідження особливостей словоутворення оказіональної лексики у романі жанру фентезі, а саме G.Martin “Game of Thrones ”, можна зробити висновок, що мету роботи досягнено і поставлені завдання виконані, а саме:

-була розкрита сутність, характерні особливості і властивості оказіонального слова в структурі англійської мови, визначений його статус в корпусі інших новоутворень, а також канонічних слів;

- з тексту роману “Game of Thrones ” були виділені оказіоналізми Дж.Мартіна та розділені на групи за способом словотворення ;

- була вивчена типологія оказіонального словотворення і показані особливості функціонування авторських новоутворень в художньому тексті G.Martin “Game of Thrones ”.

Отже, оказіоналізми - це лексичні одиниці, утворені письменниками і публіцистами згідно з існуючими в мові словотворчими моделями і спожиті лише одного разу в певному творі, виникнення яких обумовлено певним контекстом.

Оказіоналізми являють собою особливий мовний феномен і характеризуються на думку А.Г.Ликова наступними ознаками: мовною приналежністю, невідтворністю, словотворчою похідністю, ненормативністю, обов'язковою експресивністю.

Існує багато класифікацій оказіоналізмів. Оказіональні слова бувають різних видів(структурна класифікація), представлена науковцями А.Г.Ликовим та В.В.Лопатіним. Також розрізняють різні ступені оказіональності : першого ступеня(стандартні, потенційні утворення, створені в повній відповідності нормам дериватів сучасної літературної мови), оказіоналізми другого ступеня (частково нестандартні утворення, причому відступи від норми деривату, які утворилися при утворенні оказіоналізмів, не породжують труднощів семантичної інтерпретації), оказіоналізми третього ступеня (суто оказіональні, повністю нестандартні утворення).

В процесі сприйняття оказіоналізму суттєву роль грає та словотворча модель, за якою він утворений, а також контекст. Були виділені семантичні і словотворчі особливості даних оказіоналізмів, тобто морфологічні та неморфологічні способи їх утворення. Неморфологічні в свою чергу діляться на запозичені слова, слова, що отримали вторинну номінацію та новоутворені слова, а морфологічні на словоскладання, афіксацію,конверсію та напів-афіксацію. Проаналізувавши оказіональну лексику роману ми зробили висновок,що неморфологічні способи утворення оказіональної лексики є домінуючими.

Матеріали цієї роботи сприятимуть більш повному розумінню творів Дж.Мартіна і можуть бути використані студентами філологічних спеціальностей з курсів лексикології англійської мови та історії англійської мови,а також вони можуть стати основою для нових досліджень на цю тему.

Додатки

Неморфологічні словоутворення:

I.Вторинна Номінація:

1)Night's watch - первинне значення якого є «нічна варта», у творі набуває нової конотації: це військовий орден присвячених утриманню стіни, тобто величезного укріплення на північному кордоні Семи Королівств,що захищає людей від того, що лежить за його межами. Члени Ордену носять чорний одяг.

“Ser Waymar had been a Sworn Brother of the Night's Watch for less than half a year, but no one could say he had not prepared for his vocation. At least insofar as his wardrobe was concerned”(p.11)

2) The haunted forest- первинне значення «ліс з привидами»,у романі набуває значення місцевості, де можна знайти більш ніж одне дерево - weirwoods.

” He was a veteran of a hundred rangings by now, and the endless dark wilderness that the southron called the haunted forest had no more terrors for him.”(p.10)

3)The North -первинне значення «північ»,або частина місцевості «на півночі»,у романі слово набуває статусу власної назви,якою позначають королівство Winterfell.

“In the name of Robert of the House Baratheon, the First of his Name, King of the Andals and the Rhoynar and the First Men, Lord of the Seven Kingdoms and Protector of the Realm, by the word of Eddard of the House Stark, Lord of Winterfell and Warden of the North, I do sentence you to die.”(p.24)

4)Children of the forest-первинне значення «діти лісу»,термін яким називають не людських створінь які жили на території Семи Королівств та які мали магічні здібності.

“First Men still flowed in the veins of the Starks, and his own gods were the old ones, the nameless, faceless gods of the greenwood they shared with the vanished children of the forest.”(p.34)

5)The First Men -первинне значення «перші люди »,в романі це власна назва першої династії Вестеросу,вплив якої найбільш відчутний у династії Старків.

“First Men still flowed in the veins of the Starks, and his own gods were the old ones, the nameless, faceless gods of the greenwood they shared with the vanished children of the forest.”(p.34)

6)King's Landing -первинне значення топоніму -«королівське місце», цим терміном називають столицю Вестеросу.

“I want you down in King's Landing, not up here at the end of the world where you are no damned use to anybody”(p.62)

7)The Seven Kingdoms - первинне значення топоніму «сім королівств,тобто окремих держав»,в романі нова конотація полягає у тому,що автор вживає цей топонім для назви однієї держави.

“The Hand of the King was the second-most powerful man in the Seven Kingdoms”(p.62)

8)The Iron Throne

“ At times he even sat upon the Iron Throne to dispense king's justice, when the king was absent, or sick, or otherwise indisposed.”(p.62)

9) 19. The Free Folk

” I was born up there, child, like my mother and her mother before her and her mother before her, born of the Free Folk.”(p.689.)

10)King's Spider

“So it was the King's Spider who found me.””(p.208)

11)The Master of Whisperers

“... and the master of whisperers must be sly and obsequious and without scruple.”(p.751)

12) The Age of Heroes

“He had a grim cast to his grey eyes this day, and he seemed not at all the man who would sit before the fire in the evening and talk softly of the age of heroes and the children of the forest.”(p.24)

13)The Free Cities

“He had friends in all of the Nine Free Cities, it was said, and even beyond, in Vaes Dothrak and the fabled lands beside the Jade Sea. (P.40)”

14)The Sunset Kingdoms

“The Dothraki called that land Rhaesh Andahli, the land of the Andals. In the Free Cities, they talked of Westeros and the Sunset Kingdoms.”p.41

15)Casterly Rock

“These places he talked of, Casterly Rock and the Eyrie, Highgarden and the Vale of Arryn, Dorne and the Isle of Faces, they were just words to her.” (p.42)

16)The Isle of Faces

“These places he talked of, Casterly Rock and the Eyrie, Highgarden and the Vale of Arryn, Dorne and the Isle of Faces, they were just words to her.” (p.42)

17) The Trident

“Her brother Rhaegar battling the Usurper in the bloody waters of the Trident and dying for the woman he loved.”(p.42)

18) The High Septon

“Anointed with the seven oils by the High Septon himself.”(p.50)

19) The City Watch of King's Landing, Gold Cloaks

“That's the real king of this castle right there,” one of the gold cloaks had told her.(p.404)

20)The Red Keep

“And above it all, frowning down from Aegon's high hill,was the Red Keep;”p.204

21) The Great Sept of Baelor

“Visenya's hill was crowned by the Great Sept of Baelor with its seven crystal towers.”p.203.

22) Lion's Tooth

“And so they left her direwolf and his bodyguard behind them, while they ranged east along the north bank of the Trident with no company save Lion's Tooth.”p.180]

23) The Faith of the Seven

“How she had gotten those only the seven gods knew.”[p.172]

24)Poison Kisses

“”Then it turned out the purple flowers were called poison kisses, and Arya got a rash on her arms.”[p.172]

25) The Neck

“When we were crossing the Neck, I counted thirty-six flowers I never saw before, and Mycah showed me a lizard-lion.”[p.171]

26) The Storm Dancer

“The Storm Dancer was his fourth ship, and his fastest, a two-masted galley of sixty oars.”[p.200]

27) The Three Sisters

“The Tyroshi were notorious for their avarice, and Ser Rodrik had argued for hiring a fishing sloop out of the Three Sisters, but Catelyn had insisted on the galley.”[p.200]

28) White Harbor

“We will follow the White Knife down to the sea, and hire a ship at White Harbor.”[p.168]

29)The White Knife

“We will follow the White Knife down to the sea, and hire a ship at White Harbor.”[p.168]

30)Snark

“Sullen peasants, debtors, poachers, rapers, thieves, and bastards like you all wind up on the Wall, watching for grumkins and snarks and all the other monsters your wet nurse warned you about.”[p.152]

31) The Field of Fire

“It was the only time that Vhaghar, Meraxes, and Balerion were all unleashed at once. The singers called it the Field of Fire.”[p.150]

32)Balerion, Black Dread

“And the greatest of them, Balerion, the Black Dread, could have swallowed an aurochs whole, or even one of the hairy mammoths said to roam the cold wastes beyond the Port of Ibben.”[p.149]

33) The Summer IslandsSummer Isles

“On the eighteenth night of their journey, the wine was a rare sweet amber from the Summer Isles that he had brought all the way north from Casterly Rock, and the book a rumination on the history and properties of dragons.”[p.148]

34) Storm's End

“Stannis proved himself at the siege of Storm's End, surely.”[p.139]

35)direwolf

“There's not been a direwolf sighted south of the Wall in two hundred years.”[p.28]

36) Sorcery

“Asshai, while shadowbinders and bloodmages worked terrible sorceries in the black of night.”[p.281]

37)The Shadow Lands

My teacher was a bloodmage from the Shadow Lands.”[p.843]

...

Подобные документы

  • Афіксація, словоскладання, конверсія, реверсія як основні способи словотворення в сучасній англійській мові. Абревіація як особливий спосіб англійського словотворення. Вживання абревіатур в американському та британському варіантах англійської мови.

    дипломная работа [698,2 K], добавлен 04.05.2019

  • Перекладацька еквівалентність та її роль при відтворенні художніх текстів жанру фентезі. Особливості відмежування поняття безеквівалентної лексики. Досягнення еквівалентності шляхом перекладацьких трансформацій. Подолання безеквівалентності при перекладі.

    курсовая работа [126,4 K], добавлен 22.06.2013

  • Безеквівалентна лексика та її класифікація. Способи передачі безеквіваелнтної лексики. Особливості передачі безеквівалентної лексики в процесі перекладу роману Е.М. Ремарка "Чорний обеліск". Переклад власних імен та назв. Проблема перекладу слів-реалій.

    курсовая работа [48,9 K], добавлен 05.10.2014

  • Підходи до визначення військової лексики. Особливості військового сленгу. Аналіз передачі реалій, присутніх в військовій документації армій США та Великої Британії, українською мовою. Класифікація військової лексики з лінгвокраїнознавчої точки зору.

    курсовая работа [50,6 K], добавлен 13.12.2013

  • Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації. Особливості та класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови. Основні причини, які впливають на специфіку китайської інтернет-лексики, щодо труднощів перекладу та її тематичної класифікації.

    курсовая работа [131,0 K], добавлен 13.12.2014

  • Визначення поняття та класифікація словотворення в сучасному мовознавстві. Синтаксичні способи будови слів в англійській мові, використання скорочень, метафор та новотворів. Дослідження парадигми в мовознавстві та основні вимоги до рекламної лексики.

    дипломная работа [97,3 K], добавлен 07.11.2010

  • Поняття та головні стильові особливості художньої прози. Різноманітність лексичних засобів за ознакою історичної віднесеності. Вживання формальної та неформальної лексики. Використання системної організації лексики. Лексичні стилістичні засоби в прозі.

    курсовая работа [48,6 K], добавлен 16.06.2011

  • Витоки юридичної лінгвістики. Види юридичного права. Класифікація лексики в кримінальному праві. Шляхи перекладу англійських термінів кримінального право на українську мову. Фактори ефективності перекладу юридичної лексики та перекладацькі трансформації.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 18.12.2012

  • Особливості дослідження понять і класифікація термінів в англійській мові. Вживання термінологічної лексики в художніх текстах. Особливості стилістичного функціонування термінів в текстах художнього стилю на прикладі циклу оповідань А. Азімова "I, Robot".

    курсовая работа [44,3 K], добавлен 03.10.2013

  • Сутність лексики як складової частини мови та семантики як науки. Опис роману П. Загребельного "Південний комфорт", семантичний аналіз його лексики, а також спосіб творення та роль авторських неологізмів, семантична класифікація наявних оказіоналізмів.

    курсовая работа [115,9 K], добавлен 20.12.2009

  • Автобіографічна саморефлексія в жіночій німецькомовній літературі ХХ століття. Семантична класифікація номінативних одиниць поля "людські стосунки" у художньому тексті, способи його репрезентації, переклад лексики, лінгвістична сутність поняття.

    дипломная работа [76,3 K], добавлен 07.02.2011

  • Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Характерні риси і відмінності офіційного й неофіційного дискурсу. Характерні й прагматичні особливості адресованості в офіційному дискурсі. Особливості дискурсу у сучасній мовознавчій науці, його мовні відмінності.

    курсовая работа [37,5 K], добавлен 26.10.2015

  • Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.

    курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010

  • Лінгвістичні особливості функціонування лексики в текстах гуманітарного профілю. Роль термінологічної політологічної лексики. Новоутворення в англійських текстах з політології. Відтворення різних типів лексики у перекладі статті гуманітарного профілю.

    дипломная работа [113,1 K], добавлен 21.06.2013

  • Поняття про словотвір або деривацію. Способи словотворення в українській мові. Сутність понять "відонімне утворення", "відонімні деривати", "відонімні похідни", проблеми їх класифікації. Продуктивність відонімного словотворення в публіцистичному мовленні.

    курсовая работа [51,0 K], добавлен 01.06.2010

  • Фразеологізм як об'єкт дослідження лінгвістики. Поняття фразеологізму та його характерні риси в англійській та українській мовах. Класифікація фразеологічних одиниць. Особливості анімізмів в українській та англійській мовах. Поняття та опис концепту.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 06.12.2008

  • Реалії як лінгвістичне явище, їх визначення та суть, класифікація та структура. Реалії в системі безеквівалентної лексики. Переклад англійських реалій на матеріалі перекладів роману Чарльза Діккенса "Домбі та син". Зіставлення перекладів: різниця та збіг.

    курсовая работа [39,8 K], добавлен 07.01.2016

  • Застаріла лексика в лексичній системі сучасної української літературної мови. Активна і пасивна лексика, застарілі слова в сучасній українській літературній мові. Вживання застарілої лексики, історизмів та архаїзмів в романі Ю. Мушкетика "Яса".

    дипломная работа [104,2 K], добавлен 06.09.2013

  • Основні труднощі адекватного перекладу соціомаркової лексики англійської мови. Розгляд соціокультурних аспектів українського перекладу серіалів та фільмів. Особливості використання ненормативної лексики. Культурна адаптація кінофільмів при перекладі.

    дипломная работа [162,3 K], добавлен 31.05.2015

  • Закони утворення похідних слів від інших спільнокореневих слів. Морфологічні і неморфологічні способи словотвору. Результати лексико-синтаксичного способу словотвору або зрощення. Особливості лексико-семантичного способу. Дериваційна метафора і метонімія.

    реферат [26,4 K], добавлен 13.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.