Терміни у науково-технічних текстах та їх переклад

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ

1.1 Терміни

Стрімкий розвиток науки та техніки, а також обмін інформацією між різними країнами стали причиною появи нової філологічної дисципліни - перекладу наукової і технічної літератури. Через Інтернет, технічні журнали, інструкції, рекламу до нас потрапляє величезна кількість науково-технічної інформації, яка відрізняється від повсякденної наявністю притаманних науковій і технічній літературі слів-термінів, одиниць термінологічної системимов -основи наукового стилю.

Терміни, головні об'єкти дослідження багатьох вчених-філологів, є окремим лексичним пластом, який необхідно вивчити та засвоїти для перекладу літератури певної науково-технічної галузі. Будь-який термін відрізняється від інших слів-нетермінів. І.В. Арнольд висуває певні вимоги до терміну. Вона каже, що такі вимоги були сформовані ще в 1930-х роках в роботах засновника радянської термінології Д.С. Лотте. Діяльність цього вченого була пов'язана з упорядкуванням та стандартизацією російської наукової та технічної термінології, його внесок в теорію терміна та в практику робіт зі стандартизації має велике значення. Вчений висунув та обґрунтував наступні вимоги до терміну: «моносемія, точність, наявність чіткої дефініції, лаконічність, системність (систематичність), емоційно-експресивна нейтральність»[1, с. 57]. Розглянемо кілька дефініцій термінів для детальнішого зрозуміння та узагальнення основних принципів існування цього поняття.

Л.С. Бархударов пише, що «терміни - це слова(чи стійкі словосполучення -еквіваленти слів), тобто вони мають ті ж лінгвістичні властивості, що і будь-які інші одиниці словникового складу. Відмінність терміну від звичайного слова лежить, передусім, в плані його змісту - терміни виражають поняття, науково оброблені і властиві цій конкретній галузі людського знання» [2, с. 9]. Термін має бути перекладений саме відповідним терміном, прийнятим в термінологічній системі мови перекладу.

Важливим є те, що термін має бути точним, тобто мати певне значення, яке може бути розкрите шляхом логічного визначення (дефініції), що встановлює місце позначеного терміном поняття в системі понять цієї науки або техніки.Відносно дефініції терміну необхідно підкреслити, що в них частіше усього розкривається одна істотна ознака. На думку І.С. Квітко, «термін - це найбільш інформативна одиниця мови. Термін - точний носій інформації про наукове поняття» [3, с. 19]. Тобто термін повинен бути інформативним, а його дефініція коротко, ясно та чітко відображає його суть. М.М. Глушко констатує, що «термін - це слово або словосполучення для вираження понять і позначення предметів, що володіє, завдяки наявності у нього строгої і точної дефініції, чіткими семантичними межами і тому однозначне в межах відповідної класифікаційної системи» [4, с.33]. А. Арнольд також зауважує, що «для того, щоб слово стало терміном, воно повинне мати визначення в спеціальній літературі. Таке визначення прийнято називати дефініцією» [5, с.85].

Відмінності слова-терміна від слова-нетерміна детальніше досліджував Б.Н.Головін.Підкреслюються найбільш важливі з них: співвіднесеність не з окремим предметом, а з поняттям; потреба в дефініції; співвіднесеність значення терміну зі значеннями інших термінів в межах відповідної термінологічної системи; співвіднесена з певною професійною діяльністю та ін. «… в слові-терміні на перший план виступає його об'єктне значення, суб'єктне ж, оцінне, або взагалі зняте, або затушоване» [6, с. 7].

Ознака системності формує слово або словосполучення як термін. Н.А. Баскаков визначає термін як «точно відповідне визначаємому поняттю усталене, однозначне, співвіднесене з іншими термінами у певній галуззі термінології слово або словосполучення» [7, с.57]. У посібнику з лінгвістичних питань йде мова, що «системність є одним з найбільш важливих умов існування терміну. Термін може існувати тільки як елемент терміносистеми, якщо під останньою розуміти упорядковану сукупність термінів, адекватно виражаючих систему понять … певної галуззі людської діяльності» [8, с.7].

За І.В. Арнольд,«терміном прийнято називати слово або словосполучення, поняття, що служать для точного вираження, специфічного для якоїсь галузі знання, виробництва або культури, і обслуговуючі комунікативні потреби в цій сфері людської діяльності» [5, с.85].

О.С. Ахманова визначає термін як «слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів» [9, с. 157]; В.П.Даніленко - «як слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття» [10, с. 155]; В.І. Карабан- «як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки» [11, с. 129].

На підставі представлених вище трактувань поняття «термін» можна констатувати, що визначення понятійної суті терміну є провідною проблемою, на рішення якої спрямована розробка сучасних концепцій як вітчизняних, так і зарубіжних шкіл. Наведені позиції показують, що кожний спеціаліст вивчав різні аспекти термінів. Узагальнюючи їх, можна зробити висновок, що терміни (від лат. terminus-- межа, кордон) -- слово або словосполученняв межах спеціальної сфери, яке інформативно, точно, лаконічно виражає наукове поняття, а також має чітку дефініцію в спеціальній літературі.

Термінознавство налічує багато різних класифікацій термінів: за діапазоном застосування, за ознакою, за структурою, за будовою тощо. У пошуках доречного, повного та глибшого розподілу термінів на види,мені вдалося знайти, на мою думку, кращий та найбільш доречний їх розподіл лінгвістівВ.М. Лейчиката С.Д.Шелова, тому що інші лінгвісти вивчали лише будову чи структуру термінів, тоді, як ці автори знайшли ще десяток класів термінів. Наприклад, Коваленко А.Я. усі терміни за будовою поділяє на:

1) Прості, які складаються із одного слова: ingot - злиток, carbon- вуглець, mantle- опорне кільце, molybdenum- молібден;

2) Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: Siemens-Martinprocess-Сіменс-мартенівська технологія,Cold-Rolledstrip - холодновідкатана смуга;

3)Терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: oxygenlance - киснева фурма, tappinghole - отвір для зливу, scrappieces- відходи [12, с. 258].

Отже, перейдемо до термінологічного розподілу В.М. Лейчика та С.Д. Шелова[13, с. 22 - 32]. Основною класифікацією термінів є їх розподіл:

1. За об'єктом номінації, термінування. З цього ракурсу виділяються наступні сфери, а з них відповідні класи, які оперують групою термінів: наукова сфера,адміністративно-політична, соціально-культурна сфера.

2.Соціологічний підхід включає розподіл за логічною категорією поняття, котре визначається терміном. Розрізняють терміни: об'єктів, процесів, ознак, величин та їх одиниць.

3. За авторством: колективні та індивідуальні.

4. За сферою використання:універсальні(для багатьох родових сфер), унікальні (для одної сфери) та концептуально-авторські.

5. Існує декілька лінгвістичних класифікацій за формальною структурою терміна:терміни-слова, у тому числі кореневі(мідь);складні слова(манометр, зубробізон);слова, які скомпоновані сучасними засобами: а) абревіатури (КПД), б) телескопічні слова (реанімобіль), в) ланцюжкові утворення (соляновакуумвипаровування - назва апарату), г) символо-слова (С02-лазер); терміни словосполучення, у тому числі сполучення іменника з прикметником (ядерний резонанс), з іншим іменником у непрямому відмінку (крихкість водороду), з прикладкою (гартування-мартенсит).

6. Має місце класифікація термінів зазмістовною структурою, яка надає: однозначні терміни (гайка, хромосома) та багатозначні (суд - сукупність суддів, судове засідання, установа).

7. За вмотивованістю (безперервна одномірна випадкова величина) та невмотивованістю (ромб-геометрична фігура), також розрізняють частково мотивовані (ромбічність- дефект форми металевого листа) та хибно мотивовані (громовідвід).

8. Класифікація за мовою джерела дозволяє виокремити споконвічні, чи своє мовні (окалина - дефект поверхні металевого листа) та запозичені (німецькомовний термін квершлаг).

9. Лексико-граматичний аспект відображаєтьсяу класифікації по частинам мови: терміни-іменники, прикметники, дієслова.

10. За статичною ознакою: частотні, не частотні (популярність використання того чи іншого терміну).

11. З точки зору нормативності виокремлюються стандартизовані, рекомендовані та не стандартизовані. Нормативність термінів може регулюватися не тільки термінологічними стандартами, а й іншими документами, в залежності від суспільної потреби. Так, терміни радіочастот повинні бути нормалізовані у міжнародному масштабі, це необхідно для безпеки моряків, авіаторів. Ці терміни, як правило, є інтернаціональними.

12. Для кожної епохи може бути розроблена історична класифікація, де фіксуються терміни-історизми, терміни-архаїзми, та терміни-неологізми. Неологізми є приналежністю формуючихся терміносистем, історизми пов'язані з поняттями та реаліями попередніх епох, архаїзми - одиниці деградуючих терміносистем, які залишаються у минулому через зростання наукового знання та неактуальністю старих вчень.

Автор зауважує, що перелік наведеної класифікації не є закінченим, тому може доповнюватися. Іне дивно, тому що розвиток науки та техніки, суспільства є динамічним явищем.

Популярною у науково-технічних текстах є метафоризація термінів. Здавалося б, що робити художньому тропу у науково-технічному перекладі, йому ж, як і іншому представникуриторичного прийому, притаманна емоційно-експресивна забарвленість. Але у XX столітті погляд на метафору істотно змінюється, і сьогодні багато вчених вказують на те, що метафора насправді є проявом фундаментальної пізнавальної дії. Американці Дж. Лакофф і М. Джонсон опублікували роботу «Metaforsweliveby» («Метафори, якими ми живемо»), де зауважили, що метафора не обмежується однією лише сферою мови, оскільки самі процеси мислення людини значною мірою метафоричні. «Наша буденна понятійна система, в рамках якої ми думаємо і діємо, по суті своїй, метафорична» [14, с. 25].Поява великої кількості метафор у термінологіях молодих наук або галузях знань, що перебувають у стадії формування, обумовлено тим, що метафора відповідає здатності людини вловлювати і створювати схожість між різними індивідами та об'єктами.

Метафора (від грец. metaphora- «перенесення») - троп або механізм мови, що складається у вживанні слова, що позначає деякий клас предметів, явищ і т.п., для найменування об'єкта, що входить в інший клас, або найменування іншого класу об'єктів, аналогічного даного в якому-небудь відношенні. Метафоричний спосіб термінотворення на сьогодні відноситься до числа найбільш пріоритетних. Так, наприклад, терміни у сфері інформаційної технології:menu- меню, memory- пам'ять, bug - помилка, вірус.

1.2 Неологізми

Сучасний етап розвитку людства характеризується стрімким прогресом і, відповідно, розширенням міжнародних економічних, політичних та культурних зв'язків. Постійно виникає потреба у нових термінах та дефініціях, які могли б охарактеризувати усі процеси та предмети розвитку. Саме це стало причиною виникнення неологізмів.

Дослідження неологізмів перебуває у центрі уваги лінгвістів. Одна з проблем, пов'язаних із неологізмами, полягає в тому, що науковці вкладають різний зміст у це поняття. Неологізмомвважають слово або його лексичний зміст, що, на відміну від загальновідомих лексичних одиниць чиїхніх традиційних значень, характеризується новизною та сприймається як незвичне.В. І. Заботкіна вживає термін «неологізм» умовно, вважає цю лексичнуодиницю«новим словом, яке виникає у мові пізніше певної часовоїмежі, що береться за вихідну»[15, с. 126]. Згідно з дефініцією, що дає О. О. Селіванова, неологізм - «це слово чи сполука, що вживаються у мові в певний період на позначення нового або вже наявного поняття або в новому значенні й усвідомлюються як такі носіями мови» [16, с. 417].

Доречним та всеосяжним, на нашу думку, є точка зору О. А. Стишова, який під неологізмами розуміє «слова, словосполучення, фразеологізми, окремі їх значення, що з'явилися на певному етапі розвиткумови для передачі нових реалій і понять, периферійних номінацій, актуалізація яких зумовленасоціальними і територіальними чинниками функціонування літературної мови, а також оказіоналізми (індивідуально-авторські новації), використані одноразово в мовній практиці певного автора,видання, редакції чи в конкретному тексті. Новизну цих номінацій усвідомлюють мовці»[17, с. 77]. Керуючись класифікацією, запропонованою В.І. Заботкіною, у вокабулярі неологізмів можна виділити:

1. Власне неологізми (новизна форми поєднується з новизною змісту):bio-computer - комп'ютер, що імітує нервову систему живих організмів, thought-processor - комп'ютер, що логічно будує та розвиває ідеї;

2. Трансномінація, що поєднує новизну форми слова зі значенням, що вже передавалося раніше іншою формою: sudser - мильна опера;

3. Семантичні інновації або переосмислення (нове значення позначається формою, що вже існувала в мові): bread- гроші, drag- нудьга [15,с. 17].

Найбільш інтенсивне поповнення термінологічного складу мови відбувається за рахунок наступнихпроцесів:

1. Афіксації, тобто утворення нових термінів, що складаються з одного слова, шляхом додавання докореневих слів, запозичених з грецької й латинської мов префіксів і суфіксів.Найбільш продуктивні префікси: anti-, co-, de-, non-, post-, pre-, ne-,sub-, in-. Наприклад, subway- тунель; підземний хід; підземнийперехід; antiviral - антивірусна програма в комп'ютері.

2. Шляхом основоскладання формується близько 47% нових слівв англійській мові. Основними моделями продовжують залишатися моделі N+N - N; A+N - N. Наприклад, islingtonperson - принижуючий термін для середнього класу; powerlunch - робочий ленч(обід), де на високому рівні обговорюються політичні та бізнесовіпроблеми; ethniccleansing - масове вигнання, або винищення людейетнічної меншості чи релігійної групи на певній території).

3. Конверсії слова або терміна, за допомогою якої з існуючого слова або терміна утворюється новийтермін, що належить до іншої частини мови.Тут основноюмоделлю продовжує залишатися N - V, за якою утворюється велика кількість нових термінів. Наприклад, to back-stroke,tolesion, toleaflet - випускати листівки, tobutterfly - прогулюватися безцільно по місту.

4. В.Н. Комісаров говорить про «додавання уточнюючих лівих і правих(прийменникових) визначень до вихідного терміна» [18,с.121].

5. Скорочення є найбільш продуктивним в останні десятиліття. З чотирьох видів скорочення (абревіатури, акроніми,усічення, злиття) переважають усічення слів. Наприклад, ecotecture - ecologicalarchitecture, архітектурний дизайн, якийвідповідає потребам сьогоднішніх служб охорони навколишньогосередовища.

1.3 Інтернаціоналізми

Останніми століттями (після епохи Ренесансу) інтернаціональними стали лексичні одиниці багатьох європейських мов, включаючи італійську, французьку, англійську, російську, що залежало від передового розвитку тієї або іншої спеціальної сфери знання у певних країнах. Інтернаціоналізмами прийнято називати слова, що мають фонетичну, граматичну та фонетичну схожість в усіх мовах, наприклад:reactor- реактор, proton- протон, electronic - електронний.

В.В. Акуленко зазначав, що «для оцінки інтернаціоналізму у процесі перекладу необхідно запам'ятати, що основною його ознакою є факт функціонування не менше ніж у трьох мовах в однаковому або близькому значенні при схожості вмотивованості та фонетичній (і графічній) формі» [20, с. 16-25].М.А. Карпенко визначив додаткові ознаки інтернаціоналізмів:

«1. Кількість мов (чим більше, тим вищий інтернаціональний статус має слово); 2. Набір мов (досвід показує, що ці терміни використовуються, принаймні, в англійській, російській, французькій мовах); 3. Ареал функціонування при обмеженості ареалу (інтернаціональний термін визнається регіоналізмом і вимагає оцінці з точки зори доцільності його використання у даному ареалі)» [21, с. 98-99].

Існує кілька принципів класифікації інтернаціональних елементів. Зокрема, вони можуть класифікуватися за способом запозичення та за вибором джерела запозичення. За способом запозичення інтернаціональні елементи можна поділити на інтернаціоналізми зі спільною зовнішньою та внутрішньою формою та інтернаціоналізми зі спільною лише внутрішньою формою. За вибором джерела запозичення ці терміни діляться залежно від етимології -- на інтернаціоналізми класичного походження (взяті з мертвих класичних мов -- латинської, давньогрецької, класичної арабської, санскриту тощо) та інтернаціоналізми національного походження (слова з живих мов, що стали інтернаціоналізмами).

В.В.Акуленко пропонує свій принцип класифікації інтернаціоналізмів за способом запозичення, розрізнюючи шість основних типів міжнародних лексичних знаків:

1. Слова, об'єднані схожістю значення, вимови, написання та вмотивованості, тобто інтернаціоналізми з однаковою словотворчою або змістовою структурою.

2. Слова, основи, морфеми, об'єднані схожістю значення, вимови та написання (атом).

3. Слова, об'єднані схожістю значення, вимови та вмотивованості, але не написання -- спостерігається в мовах з різними системами письма та принципами написання (наприклад, інтернаціональні слова європейського походження в мовах Близького Сходу з консонантним письмом або в мовах Південної Азії зі складовим письмом).

4. Слова, морфеми та словосполучення, об'єднані спільністю значення, написання та вмотивованості при різній вимові, мають місце насамперед у мовах з загальною ієрогліфічною писемністю (наприклад, китайські елементи в японській та (частково) у корейській мовах).

5. Слова, основи, морфеми, що об'єднуються схожістю лише значення та вимови при різниці у написанні та мотивації, насамперед у мовах з різними системами письма.

6. Слова, об'єднані спільністю значення й схожістю написання при різній вимові та вмотивованості - у мовах зі спільною ієроґліфічною базою [22, с.251 - 264.].

Говорячи про інтернаціональну лексику, неможливо не сказати про псевдоінтернаціоналізми. На думку вчених, вони нічого спільного не мають з попереднім пластом лексики, становлять у перекладацькій діяльності «небезпечний кут», об який може зачепитися перекладач, тому тема псевдо інтернаціональної лексики виноситься як окреме питання.

Псевдоінтернаціоналізми- слова, які були утворені з міжнародних морфем та не вийшли за межі конкретної мови-продуцента, тобто не були запозичені іншими мовами [23, с. 63]. Так звані «псевдоінтернаціоналізмів» в сучасному перекладознавстві отримали назву «хибних друзів перекладача». Причини виникнення явища псевдоінтернаціоналізмів свідчить про швидке наповнення лексичного рівня англійської мови новими словами, набуття нового значення, а інколи і нового поняття. Останнім часом спостерігається тенденція до зближення значень інтернаціональних термінів та втратою розбіжностей між семантичним значенням. Проте, такий процес є багатоступінчастим та довготривалим. Тому, кваліфікований перекладач, що має справу з науково-технічною літературою, повинен ретельно перевіряти так звані «хибні» псевдоінтернаціоналізми задля адекватного перекладу того чи іншого терміну.

1.4 Скорочення

У текстах науково-технічної літератури багато різного роду скорочень -- абревіатур. Ріст кількості скорочених слів і словосполучень цілком закономірний і є наслідком науково-технічного прогресу. Більшість нових понять в мовах країн-рушіїв технічного прогресу виражається за допомогою словосполучень, бо саме структура цього виду термінів дає можливість відобразити необхідні і достатні ознаки з найбільшою повнотою і точністю. Проте терміни-словосполучення громіздкі, тому виникає тенденція до їх скорочення. Тому, саме економія письмового простору сприяє поширенню та функціонуванню скорочень термінів, що, безумовно, створює чергові труднощі для перекладача.

Абсолютна більшість скорочень припадає на іменники. Дієслова рідко скорочуються, прикметники також, наприклад: comfy = comfortable (комфортабельний), imposs = impossible -неможливий. Детальне знайомство з явищем абревіації показало, що за терміном «скорочення» і відповідним способом словотворення приховуються різноманітні семантичні та структурні утворення. Водночас не існує загальної думки щодо їх класифікації.

На сучасному етапі розвитку лінгвістики існують різні класифікації скорочень. Проаналізував їх, можна назвати наступні поширені типи класифікацій:

1.В залежності від особливостей звукового та графічного оформлення скорочення ділять на:

Абревіатури -утворюються від перших літер слів (AA - antennaarray антенні грати, RWM - read-writememory - оперативна пам'ять).

Акроніми - утворюються від частин слів, які входять у склад вихідних термінологічних груп (transceiver=transmitter+receiver-приймач-передавач, radar (RadioDetectionandRanging- радар).

2.Лексично-складові скорочення - це складні і нерозривні єдності змістової структури, звукової форми і графічного зображення. Лексичні скорочення мають свою, особливу, відмінну від вихідних одиниць звукову оболонку і графічну форму. Має місце наступна класифікація лексичних скорочень англійської мови та їх поділ за орфоепічною ознакою, запропонована школою радянських лексикологів і яка знайшла визнання у лінгвістів на Заході. Скорочення слів в англійській мові за формальною ознакою можуть бути розбиті на 3 типи:

а)Афереза, тобто початкове усічення слова: history-story; telephone-phone; esguire-sguire; example-sample; defense-fense; complot-plot.

б) Синкопа -усічення середини слова: market - mart; ecotecture - ecologicalarchitecture.

в) Апокопа -усічення кінцевої частини слова: editor-ed; advertisement-ad;veteran-vet; vampire-vamp; prefabricated-prefab; permanent-perm.

3.Особливо в наукових текстах набули поширення графічні скорочення, в яких опущені букви або склади позначаються графічно:

а) точкою - при відсіканні кінцевої частини слова (рос. - російська, etc. - etcetera-тощо,P.S. - post-scriptum після написаного, постскриптум);

б) дефісом - при висіканні серединної частини слова (вир-во - виробництво).Графічні скорочення характеризуються рядом особливостей. По-перше, одно скорочення часто замінює і однокореневі, і різні слова, наприклад: cr. - 1. credit, 2. credited, 3. creditor; ex. - 1. exchange, 2. extract. З іншого боку, серед поширених слів одне й те ж слово може мати декілька варіантів графічного скорочення, наприклад: computer - comp., company - co, comp., coy., cy.

4. Ініціальні абревіатури - скорочення, які утворені з назв перших літер і звуків слів, що входять у вихідне словосполучення, і які вимовляються при читанні в скороченій формі.

Серед них розрізняють:а) буквені - їх утворюють, беручи від кожного слова вихідного словосполучення алфавітні назви початкової літери (PAG-пі-ей-джи); б) буквено-звукові - їх утворюють, беручи від одних слів вихідного словосполучення алфавітні назви початкової літери, а від інших - початковий звук: AISI- а-і-сі-і.

5.Говорячі про скорочення, слід також згадати про:

а) Використання приголосних (першої і останної або першої, середної і останної) для скорочення слова:ctr (centre); fwd (forward); jr (junior); shtg (shortage); rqs (requirements); ppdprepaid).

б) використання початкового складу:libs (liberals) - ліберали;dept (department) - департамент;nukes (nuclearweapons) - ядерна зброя;

в) змішані скорочення:ALGOL (AlgorithmicLanguage) - Алгол (алгоритмічна мова),ATMmachine (automatedtellermachine) - банкомат,E-mail (Electronicmail) - електрона пошта,M-way (Motorway) - автошлях, X-rays - ренгенівські промені, S-Steel(SecondarySteel) - сталь обмеженого вжитку.

Проаналізував класифікацію скорочень, можна сказати, що цей лексичний пласт є поширеним особливо в науково-технічних текстах, де інформацію необхідно подавати лаконічно та зрозуміло. Це є основною функцією скорочень. Виходячи з функцій цих лексичних одиниць у технічному тексті, перекладач повинен передавати їх доступними засобами, максимально наблизивши поняттєві значення оригінального скорочення та його іншомовного варіанту. Це вимагає особливого підходу, про що піде мова у наступному розділі.

Виконавши перший розділ даного дослідження можемо зробити певні висновки щодо лексичних особливостей англомовних текстів.

По-перше, можна впевнено сказати, що досліджувані лексичні одиниці є дуже поширеними, і, якщо придивитися, можна побачити, що вони є «скелетом» наукового тексту технічного спрямування.

По-друге, за своєю природою, ці лексичні атрибути технічної літератури мають дуже строкаті класифікації. Більше того, майже кожен вчений-лінгвіст мав власну точку зору щодо вирізнення типів та дефініцій цих термінологічних одиниць.

По-третє, не можна сказати, що між звичайною лексикою та лексичним пластом науково-технічної літератури можливо поставити знак рівняння. Це зовсім різні поняття, які існують в різних мовних стилях. Зіткнувшись, дві не термінологічні одиниці можуть утворювати інший термін (напр. компоненти терміну-словосполучення «uniformtemperature - звичайне температурне середовище» порізно мають інші значення, не є термінами), що є характерними для технічних текстів.

По-четверте, незважаючи на те, що в архіві наукових досліджень й зберігаються тисячі фундаментальних лінгвістичних праць, на сучасному етапі теорія перекладу перебуває у процесі становлення, тому що життя триває, техніка не стоїть на місці, з'являються нововведення, які потребують номінації. На цих етапах науково-технічного розвитку і виникає потреба в особливих словах - термінах та знань особливостей їх перекладу.



РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДАВАННЯ ЛЕКСИЧНИХ ЗАСОБІВ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

2.1 Терміни

граматика лексичний англомовний переклад

Для перекладу термінів важливо мати ясне розуміння явищ і процесів, про які йде мова в тексті оригіналу, і знати тверде значення відповідної української термінології (мови перекладу). Будь-який термін слід розглядати не лише як слово з певним технічним значенням, але й слово, яке може змінити свій зміст залежно від тієї області, в якій воно спожите.Ефективність перекладу науково-технічної літератури та, відповідно й термінів, якими вона оперує, залежить від багатьох факторів, які потрібен врахувати фахівець під час перекладу. Для початку, розглянемо основні труднощі, що виникають при перекладі термінів науково - технічної лексики:

1. Вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна). Задля уникнення непорозумінь, перше, що потрібен зробити перекладач - це визначити, до якої галузі науки належить текст та ознайомитися з її основною термінологією. Дуже часто трапляється так, що один і той же термін перекладається по різному залежно від галузі науково-технічного тексту. Наприклад, термін «rod» має різну семантику у кожних галузях: біол. - палочка, бактерія, тех. - тяга, штанга, горна пром. - міра довжини, і, нарешті, потрібне значення, яке використала у перекладі металургійного тексту - стрижень; (Theaustemperedrodsontheleftcouldbebenttonearly 180° withoutbreaking. Ізотермічно загартовані стрижні зліва можна зігнути приблизно до 180° без ламкості). Сполучення «impactstrengths» перекладаються саме як «опір ударному навантаженню» у реченні «Тheimpactstrengthsofaustemperedsteels (openbars) versusquenchedandtemperedsteels (solidbars) atthevarioushardnesslevels» (Опір ударному навантаженню загартованої сталі (відкриті зразки) в залежності від загартованої сталі (цільні зразки) в різних рівнях твердості). Для цього я прочитала та за логікою обрала найбільш доречне значення у словниковій статті, де були подані усі значення перекладу цього слова.

2. Правильне застосування того чи іншого способу перекладу. В мовознавстві виділяють наступні способи перекладу термінів:

a) Транскодування- спосіб перекладу, при якому передача звукової або графічної форми слова вихідної мови здійснюється засобами абетки мови перекладу: electrode - електрод, diode - діод, laser -лазер;

б) Калькування - спосіб перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни складових частин їх лексичними відповідниками у мові: alloyaddition - легована домішка; solidbar - цільна шина; quenchfluids - текуче середовище; foundryindustry - літейна промисловість;

в) Описовий переклад (експлікація) - це спосіб перекладу, що полягає у заміні оригінальних слів вмові перекладу з адекватним збереженням їхнього змісту. Варто відзначити, що описовий переклад здебільшого застосовують при відсутності відповідника терміна в мові перекладі: duplex- сталь, яка виплавлена спеціальним двоетапним процесом, modifiedaustempering - зміна ізотермічного гартування, breakout - порив заліза, temperedmartensite - відпущений мартенсит, аlloySurcharge - доплата за легування, bars - сортовий прокат.Підзаголовок «VariationsonConventionalAustempering» перекладається як «Зміни системи стандартного ізотермічного гартування». Речення «Steeldatacomparingtheductility, measuredaspercentreductionandtheimpactstrengthsofaustemperedsteels» перекладається як «Дані по сталі порівнюють гнучкість та вимірюються як процентне зниження та опір ударному навантаженню загартованої сталі». Компоненти речення «impactstrengths» можуть перекладатися як «опір ударному навантаженню».

г)Еквівалентний переклад - це спосіб перекладу, при якому значення терміну вихідної мови повністю співпадає із значенням у мові перекладу:gasturbine -газова турбіна, airpressure - тиск повітря, network - мережа,charge - загрузка, завалка, ductility - пластичність. Підзаголовок «CharacterizationofQuenchBathCoolingPerformance» перекладається як «Характеристика процесу охолодження в гартівній ванні». Компоненти словосполучення «QuenchBath» перекладаються порізно як «гартівний» і «ванна, чан».

3. Третя умова адекватного перекладу терміну полягає в необхідности врахування так званої «мовної картини світу», яка формується індивідуально кожною природньою мовою, наприклад, якщо у англійців vapourblanket - це паровий рушник, то у нас - парова сорочка. Напр., у реченні «Quenching a pieceofhotsteelinwateroroilproducescopiousamountsofvaporaroundthepiece, oftencalledthevaporblanket», перекладається як «Гартування шматка гарячої сталі у воді або нафті сприяє появі великої кількості пару навкруги цього шматка, що часто називається паровою сорочкою».

Переклад наукових, технічних та інших термінів можна розглядати як творчий процес, в якому перекладач, оперуючи усим своїм лексичним багатством, беручи до уваги аспект мовної картини світу, повинен знайти, або створити найточніше «віддзеркалення» слова-терміну з мови оригіналу на мову перекладу, або навпаки.

2.2 Неологізми

Неологізми належать до безеквівалентної лексики. Говорячи про безеквівалентну лексику, маються на увазі лексичні одиниці (слова та стійкі словосполучення) однієї із мов, що не мають як повних, так і часткових еквівалентів серед лексичних одиниць іншої мови. Необхідно підкреслити, що термін «безеквівалентна лексика» ми лише вживаємо за відсутності відповідності тієї чи тієї лексичної одиниці в словниковому складі іншої мови. Неправильним було б розуміти цей термін у сенсі «неможливості перекладу» цієї лексики. Якщо умови вживання мовної одиниці в контексті примушують перекладача відмовитися від використання регулярного відповідника, він вдається до такого способу перекладу, як оказіональний відповідник. Як пояснює В.В. Лопатін у своїй роботі - «оказіональні слова (лат. Occasion - випадок) … живуть тільки у певному контексті і поза цього контексту не використовується» [19, с. 63]. У сфері перекладу неологізмів застосовуються наступні типи оказіональних відповідників:

1. Відповідники-еквіваленти, що відтворюють у мові перекладу форму іншомовного слова: bloom - блюм, corex - корекс, corrosion - каррозія. Такі відповідники утворюються за допомогою перекладацького транскрибування або транслітерації.

2. Відповідники-кальки, що відтворюють морфемний склад слова або складові частини стійкого словосполучення в мові оригіналу: flat-rolledsteel - смугова сталь, galvanizedsteel - оцинкована сталь, hardening - твердіння, процес гартування, heattreatment - термічна обробка. Наприклад, неологізм «tempering» у реченні «Inbothmethods, finalhardnesswascontrolledbytempering» у перекладі виглядає так: В обох методах, завершальна твердість керувалася нагрівом.

3. Відповідники-аналоги, що утворюються шляхом підшукування найближчої за значенням одиниці мови перекладу для неологізму мови оригіналу: know-how - секрети виробництва, nucleate - ядро, bath - чан, ванна, steelholder - буротримувач.

4. Відповідники-лексичні заміни, що утворюються під час передачі значення неологізму в контексті за допомогою однієї з видів перекладацьких трансформацій, якими лінгвістична теорія оперує для опису процесу перекладу. При цьому оказіональний відповідник утворюється шляхом семантичних перетворень значення безеквівалентного слова: austempered - ізотермічно загартований (напр., «Оnlyquitethinsamplesof 1080 steelcanbesuccessfullyaustempered. Тільки єдиний тонкий зразок 1080 сталі може успішно піддаватися ізотермічному загартуванню»).

5. У випадку неможливості утворити відповідник вказаними вище способами для перекладунеологізму використовується опис: hotend - ділянка сталеливарного комплексу. Нерідко використання транскрипції або кальки для перекладу неологізму супроводжується описом значення цього слова в посиланні. Це дає можливість поєднати стислість та економність засобів вираження, характерних для транскрибування та калькування, із забезпеченням повного розуміння оказіонального відповідника рецептором перекладу [18, с. 148].

Практичне дослідження показало, що під час перекладу неологізмів частіше використовуються такі прийоми, як описовий переклад і переклад, який досягається шляхом використання неологізму, що означає відповідні поняття української дійсності.

При перекладі неологізмів, в кожному конкретному випадку перекладач вибирає відповідний варіант,виходячи з відповідного контексту. Завдання перекладача - передати не лише те, що сказано, але і яксказано. Саме цей обов'язок перекладача приводить до необхідності аналітичної стадії в перекладацькому процесі.

2.3 Інтернаціоналізми

Труднощі перекладу інтернаціональної лексики полягають у тому, що перекладач (як початківець, так і досвідчений) нерідко забуває про таке поняття, як «вживаність слова», і, перебуваючи під враженням знайомої графічної форми слова, допускає в перекладі буквалізми і порушує норми рідного мови, особливо в області сполучуваності слів. Тому, для адекватного перекладу цього шару лексики перекладачу необхідно подивитися у словник (білінгвістичний, або ж у словник хибних друзів перекладача), розібратися з усима значеннями певного слова та вибрати те, яке логічно «вписується у контекст перекладу». Наприклад, мені зустрічалися такі інтернаціональні слова, як diagram - графік, table - таблиця, figure - графік, transformation - перетворення, composition - сплав, состав, fluid - середовище. Наприклад, у словосполученні «solidline» перше слово перекладається саме як «цільний», а не «солідний», у реченіі «Тemperedsteels (solidbars) aredifferentatthevarioushardnesslevels», яке перекладається наступним чином: «Загартована сталь (цільні зразки) різниться в різних рівнях твердості». У тексті зустрівся хибний друг перекладача «table» (Table 12.1 lists a comparisonofthesehardnesses), стандартний переклад якого зовсім не вписується за логікою до перекладу: «У списках таблиць 12.1 є порівняння цієї твердості».

В.М. Лейчик, С.Д. Шелов говорять ще про особливий випадок перекладу терміну, який знаходиться між калькуванням, з однієї сторони, та використанням запозичень чи інтернаціоналізму, з іншої, тобто створення так званих гібридотермінів. Це такі терміни, як авіаносець, гелеобразний, аніообмінник. Гібридні терміни мають перевагу у тому плані, що до них входять споконвічні слова чи морфеми; проте часто їх граматична структура представляє кальку, тобто вони несуть у мову чужу структуру: passcompiler - хідний компілятор [24, с. 215]. Наприклад, у реченні «ThefinalcolumnofTable 12.2 provides a guidelineformaximumbladethicknessesofplaincarbonsteelsthatshouldbesuccessfullyhardenedwithaustempering» слово-гібрид «guideline» у перекладі буде виглядати так: «Завершальна колонка у таблиці 12.2 надає зразковий план для максимальної товщини леза чистої вуглецевої сталі яка успішно гартується методом ізотермічного гартування».

2.4Скорочення

Взагалі, для скорочень характерні такі явища, як полісемія та омонімія, виникнення яких відбувалось внаслідок природних історичних процесів розвитку мови. Проте зараз ці явища створюють неабиякі труднощі для перекладачів, томупотрібно вдаватися до різних способів перекладу цих лексичних елементів задля досягнення адекватності. Оскільки скорочення представляє повне слово або словосполучення, то існує три основних способи їх передачі: перший - це переклад (за допомогою відповідного скорочення або повного слова чи словосполучення), інші - транскодування (самого скорочення чи відповідного слова або словосполучення).

Нижче представлені ті способи перекладу, які часто використовуються в технічній сфері для перекладу абревіації:

1. Передача англійського скорочення еквівалентним українським скороченням або, інакше кажучи, переклад відповідним скороченням. Наприклад, виділений елемент у реченні «… lineiscrossedatapproximately 60 s» буде перекладатися наступним чином: «… лінія перетинається приблизно за 60 сек».

2. Запозичення іншомовного скорочення (зі збереженням латинського написання).MIDREXdirectreductionprocess - міндрекс - процес прямого оновлення заліза, nickel (Ni) - нікель,molybdenum (Mo) - молібден. Уреченні «Ref12.8(p 104) offersanexcellentdiscussionofmartempering» виділеніелементи перекладаютьсяяк «Виноска 12.8 (стор. 104) пропонує чудовий коментар до техніки загартування на мартенсит».

3. Передача буквеної форми англійського скорочення (транслітерація) [25, с. 17].AISI (TheAmericanIronandSteelInstitute) - АІСС (Американський інститут сталі та сплавів). Цю буквену абревіатуру ілюструють речення «Мartemperingisdifficulttouseproperlywithplaincarbonandsome low-alloyAISIsteels» та його переклад «Загартування на мартенсит з самовідпуском складно правильно використовувати з чистим вуглецем и деякими низьколегованим сплавом сталі АІСС». А у реченні «Thecrossoverhardnessappearstobeatapproximately HRC-40» абревіатура «HRC-40» буде перекладатися як: «Перехід твердості, здається, знаходиться приблизно на 40 рівні гарячекатаного прокату».

Отже, підсумовуючи інформацію про досліджені лексеми та їх переклад, можна назвати найпопулярніший спосіб перекладу ? це спосіб транскодування. Це зумовлено тим, що в українській мові ще не існує відповідників. Англійська терміносистема ще знаходиться на стадії розвитку, тому зручніше транскодувати мовну одиницю або описати процес або дію, яку вона передає, з метою повного та правильного її розуміння.

Таким чином, проаналізувавши способи перекладу лексичних одиниць, що притаманні науковим текстам технічної спеціальності, можна визначити наступні основні, що стали в нагоді у процесі перекладу запропонованого металургійного тексту.

В першу чергу, щоб зробити якісний, максимально точний та зрозумілий переклад, необхідно визначити, до якої галузі науки належить текст та ознайомитися з її основною термінологією, а, може, й з технічними процесами, які описані у тексті-оригіналі. Це стосується термінів, неологізмів, інтернаціональних слів та скорочень. Наприклад, термін «rod» перекладається у сфері медицини як «бактерія», тому словосполучення«austemperedrod» буде неадекватно переклаcти як «ізотермічно загартована бактерія», бо сфери різні. Щоб перекласти правильно, треба у словниковій статті ознайомитися з усимаможливими значеннями з позначкою «метал.» (металургія).

Після цього, необхідно визначити найбільш доцільний спосіб перекладу лексичної одиниці: транскодування, калькування, еквівалентний переклад чи описовий. Необхідно зауважити, що для того, щоб перекласти правильно скорочені одиниці, необхідно спочатку «розшифрувати» первинну структуру, а потім оперувати тими ж способами, як і у процесі перекладу термінів. Наприклад, для того, щобперекластискороченийтермін «S-steel» (сталь вторинної якості), необхідно знати значення літери S, для чого ми шукаємо у металургійному словнику потрібне значення. Необхідно також зазначити, що для скорочень характерні такі явища, як полісемія та омонімія, виникнення яких відбувається через наявність великої кількості термінів з однаковою графічною формою. Наприклад, скорочення «Мо» у енергетиці перекладається як «твердість по Мосу», у економіці, як «місяць», у політиці «Марокко», а потрібне значення - «молібден».

Щоб адекватно перекласти безеквівалентний пласт лексики (неологізми), необхідно спочатку визначити, яким шляхом утворився той чи інший неологізм. Шляхом використання афіксації, основоскладання чи конверсії. Потім вже слід підібрати існуючий у мові перекладу відповідник: еквівалент чи калькування, лексична заміна чи описовий спосіб. Наприклад, неологізм «steelholder» доцільно перекладати як «буротримач», що стало можливим завдяки визначенню способу утворення цього неологізму - поєднання основ (коренів).

Особливої уваги від перекладача вимагають інтернаціональні одиниці. У процесі перекладу в мене не виникало питань щодо цих слів. Знову ж, необхідно нагадати про логічне «вписування» слова у даний контекст та необхідність звірятися зі словником, навіть, якщо перекладач знає переклад певного інтернаціонального елементу. Наприклад, слово «center» у фразі «thecenterofasteelpiece» краще перекладати як «серцевина сталевого шматка», а не «середина».

Процеси виробництва не відрізняються, різняться лише слова, за допомогою яких вони описуються. Тому, задля досягнення розуміння перекладного тексту, треба використати найбільш підходящий спосіб перекладу.

Яскравий приклад - слово «duplex» (сталь, яка виплавлялася у два етапи) неможливо адекватно перекласти, не вдавшись до методу опису, та в словниках немає необхідного перекладу, тому необхідно детально ознайомитись з цим процесом у тексті оригіналу та спробувати його описати у 3-5 словах, відштовхуючись від первинного значення морфем цього слова. Для перекладу сполучення«airpressure» труднощів не виникає - словосполучення «тиск повітря» всюди зберігатиме потрібне пряме значення, тому ми використали еквівалентний переклад.

Третя умова адекватного перекладу терміну полягає в необхідности врахування так званої «мовної картини світу», яка формується індивідуально кожною природньою мовою. Наприклад, якщо у англійців vapourblanket - це паровий рушник, то у нас - парова сорочка.На мою думку, дотримання цієї умови є найскладнішим етапом перекладу, тому що в словниках не вказані етнічні особливості, тонкості, які при неправильному розумінні можуть діаметрально деформувати значення. Що робити? Недарма існує вислів, що для того, щоб вивчити мову певної країни, спершу треба зрозуміти її культуру.

Переклад наукових, технічних та інших текстів можна розглядати як творчий процес, в якому перекладач, оперуючи усим своїм лексичним багатством, вдаючись до різних способів перекладу, беручи до уваги аспект мовної картини світу, повинен знайти, або створити найточніше «віддзеркалення» слова-терміну з мови оригіналу на мову перекладу, або навпаки.



Висновки

Таким чином, у процесі даного дослідження були розглянуті поняття термінологічних, неологічних, інтернаціоналістичних одиниць та скорочень, їх класифікацію, та особливості перекладу цих специфічних лексичних одиниць з англомовного науково-технічного джерела українською.

На початку роботи були задані певні цілі, котрі визначали суть, шляхи та бажаний результат проведеного лінгвістичного дослідження. Тому у цій роботі були виявлені особливості лексики науково-технічної літератури, їх труднощі при перекладі та способи перекладу, завдяки котрим, досягається адекватний варіант перекладу. Ще робота над перекладом зумовила кількісне збільшення власного словарного запасу металургійних термінів.

Тож, виходячи з проведеного дослідження, можна побачити, що неординарний за своєю природою лексичний пласт, що фігурує в науково-технічній сфері знань, представлений чотирма основними мовними категоріями: термінами, неологізмами, інтернаціоналізмами та скороченнями.

Передача цих категорій українською вимагають знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При передачі науково-технічної та металургійної літератури з англійської мови на українську важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова. Якщо слово вживається як термін у системі іншої спеціальної галузі знань, то в ній воно теж однозначне, семантично чітко відмежоване від тих його значень, що виявляються в позатермінологічному функціонуванні, а також і в термінологічному, але в іншій галузі знань.

Мушу зауважити, що металургійний текст містить усі особливості науково-технічного тексту, які зумовлюють його неординарність та складність.

Вважаємо за потрібне окреслити так званий «алгоритм», яким потрібно оперувати, щоб зрозуміти правильність перекладу. Усі невідомі та маловідомі терміни, були звірені з підходящою статтею у словнику. Якщо той чи інший переклад терміну не підходив до контексту перекладу «гладко», то доводиться вдаватися доосновних прийомів перекладу термінів-словосполучень: описовий спосіб, прийом транскрибування, прийом калькування та переклад за допомогою використання різних прийменників.

Неологізми вимагають дещо специфічного перекладу, тому представляють деякі труднощі, що полягають у виборі перекладного відповідника: 1. Пошук відповідника-еквіваленту; 2. Відповідника-кальки; 3. Відповідника-аналога; 4. Можливо й не такий лаконічний, як попередні, зате перевірений спосіб перекладу шляхом опису. Щоб адекватно перекласти цей пласт лексики, необхідно спочатку визначити, яким шляхом утворився той чи інший неологізм. Шляхом використання афіксації, основоскладання чи конверсії. Потім вже слід підібрати існуючий у мові перекладу відповідник: еквівалент чи калькування, лексична заміна чи описовий спосіб. Наприклад, неологізм «steelholder» доцільно перекладати як «буротримач», що стало можливим завдяки визначенню способу утворення цього неологізму - поєднання основ (коренів).

Говорячи про інтернаціональну лексику, основне, що треба зауважити - це явище різної семантики у певних мовах слів, які мають схоже звукове та графічне оформлення. Тому, для адекватного перекладу цього шару лексики перекладачу необхідно подивитися у словник (білінгвістичний, або ж у словник хибних друзів перекладача), розібратися з усима значеннями певного слова та вибрати те, яке логічно «вписується у контекст перекладу».

Щодо скорочень, то їх, на нашу думку, найбільш складно передавати, тому що мало того, що це англомовні терміни, вони ще й скорочені, або й зовсім «закодовані» і представлені тільки початковими літерами. Для того, щоб «розшифрувати» слово, треба подивитися його у словнику, а потім перекладати чи то за допомогою калькування, чи то шляхом запозичення іншомовного скорочення (зі збереженням латинського написання), або можна й передати перші літери слів з україномовного скорочення (транслітерація).Наприклад, для того, щобперекластискороченийтермін «S-steel» (сталь вторинної якості), необхідно знати значення літери S, для чого ми шукаємо у металургійному словнику потрібне значення.

Необхідно зазначити два різновиди труднощів, що виникають при перекладі і які можна уникнути за допомогою словника. Термінам властива багатозначність що проявляється в тому, що один і той же термін має різне значення у межах різних наук. Наприклад, термін «charge»в юридичній галузі перекладається як «мовлення судді», а у фізиці перекладається як «електричний заряд».

Поряд з багатозначністю поширення має і друге явище: синонімія термінів. Припустимо, англійські терміни «spanner», «switch» мають одне і те ж значення «гайковий ключ». При перекладі необхідно стежити за тим, щоб не називати одну і ту ж деталь різними словами - інакше може скластися враження, що мова йде про різні деталі. Наприклад, може бентежити слово «oil», яке перекладається як масло, але у контексті це слово перекладається як «нафтопродукт».

У ході дослідження було виявлено, що загалом металургійні термінологічні одиниці мають такі самі шляхи передачі з англійської мови на українську, як і всі інші. Чим повинен оволодіти перекладач у роботі з перекладанням термінологічної системи - це опанувати та чітко орієнтуватися в основних способах перекладу її одиниць, озброюватися словниками та мати голову на плечах, яка буде відповідати за логічність та адекватність перекладу, а також накопичуватиме знання з різних сфер наукової та технічної діяльності.



Список використаних джерел

1. ЛоттеД.С.Основыпостроениянаучно-техническойтерминологии / Д.С.Лотте - М. : Академия наук СССР, 1961. - 158 с.

2. Бархударов Л. С.Языкиперевод (Вопросыобщей и частнойтеорииперевода) / Л. С.Бархударов - М. : "Междунар. отношения",1975. - 240 с.

3. КвиткоИ.С.Терминвнаучномдокументе / И. С. Квитко - Л. : Высшая школа, 1976.- 125 с.

4. Глушко М.М. Функциональный стиль общенаучного языка и методыегоисследования / М. М. Глушко -М. :Изд-воМосковск.гос. ун-т, 1974. - 194 с.

5. Арнольд И.В.Основынаучныхисследованийв лингвистике /И. В. Арнольд - М.:Высш. шк.,1991. - 140с.

6. ГоловинБ.Н. Термини слово / Б.Н.ГоловинБ.Н. - Н. :Терминислово. Межвузовскийсборник, 1979. - 105 с.

7. Баскаков Н. А. Современноесостояние терминологиив языкахнародовСССР / Н. А. Баскаков - М. :Вопросытерминологии, 1961. - 70 с.

8. Кияк Т.Р.Лингвистическиеаспектытерминоведения /Т.Р. Кияк - К. : Учебноепособие, 1961. - 248 с.

9. АхмановаО. С. Очеркиобщейи русской лексикологи / О. С. Ахманова - М. : Государственно учебно-педагогическое изд-во, 1957. - 295 с.

10. Даниленко В. П.Семантическаяструктура специального слова и еёлексикографическоеописание / В. П.Даниленко - Свердловск, 1991. - 255 с.

11. Карабан В.І. Посібник-довідник зперекладу англійської наукової і технічної літературина українську мову / В.І.Карабан -К.: Політична думка, 1997. - 317 с.

12. Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу / А.Я. Коваленко - К. : ІНКОС,2002. - 320 с.

...