Контекстуальна специфіка of-phrases лекційного дискурсу

У першому з наведених прикладів референт словосполучення an understanding of utterances є результатом діяльності, позначеної присудком arrive, і пов'язаний з етапом реалізації, чим пояснюється вживання неозначеного артикля у його класифікуючій функції.

У другому прикладі референт словосполучення the understanding of literature не є результатом діяльності, позначеної предикатом provides, оскільки уява про цей референт сформована на етапі орієнтації, який передував діяльності, позначеній предикатом. Тому на етапі діяльності це словосполучення виконує орієнтуючу функцію, позначаючи координати, відносно яких здійснюється діяльність, описана предикатом.

Отже, словосполучення з першим неозначеним конституентом співвідносяться з етапом реалізації, їхній зміст визначається діяльністю, що позначена предикатом. Словосполучення з першим означеним конституентом співвідносяться з етапом виникнення ідеї та у фазі виконання вживаються з означеним артиклем, оскільки є результатом діяльності на попередньому етапі, а у фазі реалізації виконують функцію виникнення ідеї, позначаючи координати діяльності.

Вибір артикля з першою складовою зумовлений типом словосполучення з прийменником of. До орієнтуючих словосполучень із першим означеним конституентом належать компонентні словосполучення з компонентом, що виділяється, а не сприймається: the category of deixis, та параметральні словосполучення: the courage of troops, тому що виділення загальних компонентів та параметрів потребує попередньої підготовчої роботи, яка включає орієнтуючу діяльність, у результаті чого вказані словосполучення можуть функціонувати як орієнтири на етапі виконання.

Неозначений артикль звичайно переважає з першою складовою тих словосполучень, які пов'язані з етапом виконнання дії і позначають компоненти ситуації, залежні від діяльності, позначеної предикатом. До них належать компонентні словосполучення з компонентами, що сприймаються: a friend of my father's, компонентно-параметральні: a sailor of middle age та загальнопартитивні: a part of the car словосполучення.

Найменш спеціалізованими за співвідношенням з різними етапами діяльності виявляються діяльнісні параметрально-компонентні словосполучення: the/an understanding of art, які можуть вживатись як з означеним, так і неозначеним артиклем. Це зумовлене тим, що одна дія може викликати іншу.

Таким чином, застосування дискурсно-когнітивного підходу дає можливість використовувати однакові терміни для опису комунікативно-діяльнісної ситуації, когнітивних структур та мовних і текстових одиниць, що спрощує процедуру опису. Залучення двох основних складових комунікативно-діяльнісної ситуації - компонента і параметрів - дає змогу виділити різні за рівнем абстракції словосполучення - компонентні, компонентно-параметральні, параметрально-компонентні, параметральні та їхні підгрупи, які по-різному вживаються з артиклями.

ВИСНОВКИ

У даній роботі, розкрито суть дискурсу, наведено характеристику різних його видів та жанрів. Більш детально було вивчено академічний дискурс і його різновид - лекцію.

На основі вивченого матеріалу можна стверджувати, що на сьогодні помітним є широке вживання в лінгвістичній літературі поняття дискурсу, з одного боку, паралельно з поняттями «діалог», «текст», «мовлення», з іншого - як родової категорії відносно них.Говорячи про дискурс, спочатку був проведений аналіз підходів і трактувань останнього.

Різноманітність визначень такого поняття як дискурс вражає, та проведені дослідження дозволяють дати йому характеристику і доводять, що всі існуючі підходи пояснюють дискурс, як явище дуже широке та різнобічне, беручи за основне лише один якийсь його аспект. Але, потрібно зазначити, що жодне із визначень не виключає іншого, а, отже, можна зробити висновк, що було б не вірним, визнати лише один якийсь підхід і відкинути всі інші. Суть полягає у тому, що дискурс, як поняття різнопланове, успішно інтегрує усі ці підходи, а отже, жоден із них, не може бути визнаний хибним. Та все ж таки, виявилось необхідним дати узагальнене визначення дискурсу. У нашому поясненні цього явища ми намагались якомога логічніше поєднати усі найважливіші на нашу думку аспекти.

Стратегії академічного дискурсу реалізовано в його жанрах - наукова стаття, монографія, дисертація, наукова доповідь, виступ на конференції, стендова доповідь, науково-технічний звіт, рецензія, реферат, анотація, тези, лекції.

Процес активізації навчання вимагає певної спільної діяльності викладача і студента, застосування різноманітних прийомів,засобів, форм, системи дій, спрямованих на розв'язання різноманітних за своєю направленністью навчальних завдань.

В академічному дискурсі лекції займає провідне місце.

Лекція - це логічно викладений, системно послідовний комплекс усних методів навчання (розповідь, бесіда, інформаційне повідомлення, пояснення,), спрямований на реалізацію студентами репродуктивної або продуктивної творчої активності. Лекція - це перш за все спілкування викладача з аудиторією живою, грамотною, емоційною мовою.

Лекції поділяються на:

7. популярна лекція;

8. вступна лекція;

9. оглядова лекція;

10. навчальна лекція;

11. навчально-практична лекція;

12. підсумкова лекція

В першому розділі данії роботи було проведено аналіз моделей «of-phrases». В результаті проведених досліджень можна стверджувати, що:

1. у мовознавстві поки що немає єдності щодо розуміння словосполучення: вчені дають неоднакове його визначення;

2 синтаксичні (вільні) словосполучення потрібно відрізняти від фразеологічних. У синтаксичному словосполученні зберігаються лексичні значення всіх повнозначних слів, що входять до нього; синтаксичний зв'язок є живим, продуктивнимю. У фразеологічних словосполученнях лексична самостійність одного чи обох його сладових ослаблена або втрачена зовсім, і вони за значенням повністю наближаються до одного слова.

3.словосполучення будується за певними граматичними зразками, які формуються в мові на основі категоріальних властивостей слів і ґрунтуються на синтаксичному зв'язку між словами;

4.словосполучення сучасної англійської мови в плані внутрішньої структури зручно розділити на дві основні групи: ядерні та без'ядерні;

5.аналітична будова сучасної англійської мови з її надзвичайно бідною системою флексій та доволі жорстким порядком слів у реченні зумовила цілий ряд специфічних особливостей у засобах вираження звнязку слів у словосполученні та реченні;

6.використання двох основних складових комунікативно-діяльнісної ситуації та відповідних корелянтів когнітивної структури й текстової ситуації - компонента і параметра - дає можливість досить повно описати структуру словосполучень з прийменником of.

7.можна виділити такі типи словосполучень з прийменником of :

· компонентні: a friend of my mother's; the category of deixis;

· параметральні: he negation of assumption, що відрізняються рівнем абстрагування, на якому репрезентуються складові ситуації.

· компонентно-параметральні: a man of experience;

· параметрально-компонентні :the experience of a man;

В другому розділі даної роботи наведено граматичний аспект of-phrases. Також в даному розділі були розглянуті випадки вживання of-phrases, наведено аналіз їх структури.

Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що когнітивно-дискурсне дослідження мови спирається на вже відомі когнітивні структури, фрейми, скрипти, пропозиції тощо, які вживаються для пояснення функцій мовних одиниць. Враховуючи різну структуру фреймів та скриптів, словосполучення з прийменником of можна поділити на фреймові та скриптові.

В залежності від ситуації або від контексту іменник з прийменником of може бути дескриптивним або уточнюючим по відношенню до першого слова всього словосполучення, що і визначає застосування означеного або неозначеного артикля з ним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Anglo-Ukrainian Studies in the Analysis of Scientific Discourse. Reason and Rhetoric / Ed. by Rom Harre. - Lewiston; Queenston; Lampeter: The Edwin Mellen Press, 1996. - 140 p.

2. Leech G., Svartvik J. A Communicative Grammar of English. - L., N.Y.: Longman, 1994. - XIV, 423 p.

3. Аль-Рифай А. И. Роль артикля в субстантивных конструкциях современного английского языка типа N1 of N2: Автореф. дис. … канд. филол. наук. - Л., 1990. - 19 с.

4. Арутюнова Н.Д. Истоки, проблемы и категории прагматики: вступ. ст. В сб.: Новое в зарубежной лингвистике. Переводы. - Москва: Прогресс. (Вып. 16: Лингвистическая прагматика), 1985 - С. 26-27.

5. Білодід І. К. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія. - К.: Наукова думка, 1973. - 336 с.

6. Ветрова О. Г. Культура научного общения: хеджинг в академическом дискурсе.

7. Дискурс іноземномовної комунікації: [колективна монографія] / наук. ред. К.Я. Кусько. - Л.: Вид-во Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2001. - 495 с.

8. Дискурс у комунікаційних системах: [Зб. наук. ст.] / Київ. міжнар. ун-т; [Редкол.: Денисова С.П. (головн. ред.) та ін.]. - К.: Вид-во Київ. міжнар. ун-ту, 2004. - 344 с.

9. Казакова Т.А. Практические основы перевода. English - Russian. - Санкт-Петербург: Союз, 2002. - 320 с.

10. Катфорд Дж.К. Лингвистическая теория перевода: об одном аспекте прикладной лингвистики. Пер. с англ. В.Д. Мазо. - Москва: УРСС, 2004 - 208 с.

11. Кияк Т.Р. О «внутренней форме» лексических единиц / Т.Р. Кияк // Вопросы языкознания. - 1987. - №1. - С. 58-68.

12. Колеснікова І.А. Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні параметри професійного дискурсу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство»/ І. А. Колеснікова. - К.: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. - 33 с.

13. Комиссаров В.Н. Теория перевода (Лингвистические аспекты). - М.: Высшая школа, 1990. - 255 с.

14. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения/ Е.С. Кубрякова. - М.: Ин-т языкознания РАН, 1997. - 331 с.

15. Латышев Л.К. Технология перевода - Москва: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2000. - 280 с.

16. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н. Ярцева. - М.: Сов. энциклопедия, 1990. - 685 с.

17. Лихошерст Н. І. Деякі особливості вживання артикля з компонентами субстантивних словосполучень з прийменником of//Питання романо-германської філології та методики викладання іноземних мов. - Вип. 2. - К.: Радянська школа, 1975. - С. 8-11.

18. Лук'янець В.С. Філософія дискурсу. - К.: Вісник НАН України №10, 2000. - С. 18-32

19. Михайлова Е.В. Интертекстуальность в научном дискурсе: На материале статей: дис. … канд. филол. наук: 10.02.19 / Е.В. Михайлова. - Волгоград: Перемена, 1999. - 205 с.

20. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. - 2-ге вид., доп. - К.: Видавничий центр «Київський університет», 1999. - 308 с.

21. Селиванова Е.Л. «Основы лингвистической теории текста и коммуникации»: Монографическое учебное пособие. - К.: ЦУЛ, «Фитосоциоцентр», 2002. - 336 с.

22. Серажим Е.С. Дискурс як соціолінгвальний феномен сучасного комунікативного простору (методологічний, прагматико-семантичний і жанрово-лінгвістичний аспекти: на матеріалі політичного різновиду українського масового інформаційного дискурсу): Автореф. д-ра філол. наук: 10.01.08/ Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. Інститут журналістики. - К., 2003. - 32 с.

23. Слышкин Г.Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе. - М.: Academia, 2000. - 128 с.

24. Степанов Ю.С. Константы: словарь русской культуры. - Москва: Академический проект, 2001. - 990 с.

25. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. Лингвистический очерк. - М.: Высшая школа, 1983. - 303 с.

26. Фесенко Т.А. Концептуальный перевод в структуре взаимоотношения «действительность - мышление - сознание - язык» // Вопросы когнитивной лингвистики. №1. - Тамбов: ТГУ, 2004. - С. 112-122.

27. Фефилов А.И. Методологические основы транслятологии. - Ульяновск: Ульяновский гос. ун-т., 2003. - 243 с.

28. Фролова І. Є. Стратегія конфронтації в англомовному дискурсі: Монографія. - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. - 344 с.

29. Чередниченко О. І. Міжкультурні аспекти перекладу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - Спец. вип. - К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2001. - С. 485-489.

30. Швачко, С.О. Вступ до мовознавства : конспект лекцій / С.О. Швачко, І.К. Кобякова. ... Навчальні та наукові видання видавництва СумДУ

31. Шевченко И.С. К определению понятия дискурса в исторической прагматике // Вісник ХДУ №435, Серія романо-германська філологія. - Х.: Харк. ун-т., 1999 - С. 150-153.

Размещено на Allbest.ru