Функціонування прикметників-синонімів на позначення людських якостей на основі роману Дж. Остін "Гордість та упередження"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Синонімія як універсальне мовне явище

1.1 Вступні зауваження

1.2 Визначення синонімії. Основні підходи до вивчення синонімії

1.3 Типи синонімії

1.3.1 Семантична (ідеографічна) синонімія

1.3.2 Стилістична синонімія

1.4 Визначення та класифікація синонімів

1.5 Принципи укладення синонімічного ряду. Структура тезауруса

1.6 Поняття тематичної групи та поняття ЛСГ в мовознавстві

1.6.1 Принципи виділення лексико-семантичних груп

1.6.2 Опис лексико-семантичної групи прикметників, що позначають людські якості

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Функціонування прикметників-синонімів, що позначають людські якості героїв роману Джейн Остін “Гордість та упередження”

2.1 Вступні зауваження

2.2 Особливості авторського стилю Джейн Остін у романі “Гордість та упередження”

2.3 Інвентаризація та кількісний аналіз лексико-семантичної групи прикметників, що позначають людські якості героїв роману Джейн Остін “Гордість та упередження”

2.3.1 Порівняльний аналіз частоти вживання прикметників позитивної та негативної конотації в чоловічих та жіночих образах роману “Гордість та упередження”

2.3.2 Кількісний аналіз сполучуваності досліджуваних прикметників із іменниками тематичної групи “особистість”

2.4 Укладення та порівняльний кількісний аналіз синонімічних рядів прикметників, що позначають людські якості героїв роману Джейн Остін “Гордість та упередження”

2.5 Стилістична функція прикметників, що позначають людські якості героїв роману Джейн Остін «Гордість та упередження»

Висновки до розділу 2

Загальні висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Вивчення щорічних показників розпродажу книг, що здійснюється про-відними видавництвами Великої Британії, засвідчує значний постійний інтерес сучасного читача до класичного “жіночого роману”, його типових персонажів, що й зумовлює актуальність теми “Функціонування прикметників-синонімів, які позначають людські якості героїв роману Дж. Остін “Гордість та упередження”.

Метою роботи є укладення словника-тезауруса прикметників, що поз-начають людські якості героїв роману Дж. Остін “Гордість та упередження.”

Для досягнення зазначеної мети виконуються такі завдання:

- проаналізовано основні підходи до вивчення синонімії у сучасній лінг-вістиці; синонімія семантичний прикметник остін

- окреслити основні критерії класифікації синонімів;

- охарактеризувати принципи укладання синонімічних рядів а також слов-ників-тезаурусів;

- здійснити кількісний аналіз вживання в романі Дж. Остін “Гордість та упередження” прикметників лексико-семантичної групи “людські якості”;

- визначити та порівняти кількість слововживань прикметників позитивної та негативної конотації в чоловічих та жіночих образах роману.

Об?єктом дослідження є синоніми, що позначають людські якості, а їх контекстуальне значення, сполучуваність, кількість слововживань у творі та місце у відповідному синонімічному ряді є предметом вивчення.

Роман Джейн Остін “Гордість та упередження” загальним об'ємом 298 сторінок слугував матеріалом практичного дослідження, виконаного із застосуванням методів контекстуального аналізу, кількісних підрахунків частоти вживання прикметників, що позначають людські якості персонажів.

Новизна роботи полягає в розробці методики створення тезаурусу автор-ського дискурсу з урахуванням як лексичного значення прикметника, представ-леного у тлумачних словниках, так і контекстуального значення.

Курсова робота є доробком до лексикологічних аспектів вивчення явища синонімії, що становить її теоретичну значимість.

Практична значимість робота засвідчується тим, що результати прове-дених кількісних аналізів, додатки, запропонований укладений тезаурус прик-метників авторського дискурсу доцільно використовувати на семінарах з лекси-кології та заняттях з аналізу тексту.

Робота складається із вступу, двох розділів та висновків до них, загаль-них висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків.

Розділ 1. Синонімія як універсальне мовне явище

1.1 Вступні зауваження

Лексика мови постійно збагачується. В процесі мовного спілкування одне й те ж саме поняття характеризується з різних сторін, виділяються нові його ознаки. Це призводить до утворення нових слів. У лексемах може відбиватися ставлення мовців до предметів реального світу, їхні емоції та волевиявлення. Синонімія -- це повний або частковий збіг значення двох чи кількох слів або словосполучень, це явище подібності змісту при відмінностях у формі. “Між словами, що позначають одне розгалужене поняття чи його компоненти або різні відтінки й оцінки, встановлюються близькі зв'язки, їх називають синонімічними, а слова -- синонімами .” [3, с. 64]

Останні десятиріччя характеризуються активізацією у галузі дослідження сучасної, історичної лексикології, розширенням її проблематики і фактичної бази, уточненням принципів і методів роботи.

Синонімія якнайкраще репрезентує лексичне багатство мови, є невичерпним джерелом стилістики.

Синонімічні засоби української та англійської мов сприяють точному і водночас яскравому, образному відтворенню думки.

1.2 Визначення синонімії. Основні підходи до вивчення синонімії

Добра обізнаність мовців із синонімічним матеріалом допомагає їм ясно і чітко висловлюватися, створювати різні комунікативні ефекти, забезпечує стильову відповідність. І, навпаки незнання синонімів або невміння користуватися ними стає причиною неточного слововживання, бідності словника, обезбарвлення мовлення.

Використання синонімічних багатств умовній практиці має величезне значення. Синонімами користуються в усіх ділянках мовного життя, усного чи письменного, а особливо стилістично здиференційованого й загостреного.

Мовець весь час стає перед завданням добору потрібних йому слів з численних синонімічних запасів, а як наслідок, і перед необхідністю творчого осмислення їх вжитку. Складність спілкування змушує нас приділяти пильну увагу найбільш витонченим засобам комунікації.

Визначення синонімів на понятійній основі дає можливість розглядати си-нонімічні відношення з урахуванням двох-аспектної характеристики семантики слова: 1) семасіологічної, яка полягає в дослідженні інтралінгвістичної семан-тичної значущості слів; 2) ономасіологічної, що аналізує відношення слова до реального світу, до предметно-понятійного ряду [25, с. 272]. Хоча основним напрямом у вивченні синонімів є їхня семасіологічна інтерпретація, існує думка, що синонімія - це категорія переважно ономасіологічна, оскільки вив-чення синонімів відбувається в напрямку від понятійного, змістово-семантич-ного зв'язку, від значення до форм вираження [25, с. 272].

Лексикологічний та лексикографічний досвід вивчення синонімів підтер-джує правильність ономасіологічного підходу до їх дослідження, оскільки при тезаурусній класифікації лексики синонімічні відношення є базою логічної структури семантичного поля. Ономасіологічний підхід полягає у вивченні се-мантики слова як номінативної одиниці та знакового утворення. Основною ха-рактерною особливістю процесу знакоутворення є те, що він поєднується з відображальною діяльністю людини, з узагальненням та відбором необхідного та суттєвого, з утворенням понять. Отже, мова є засобом матеріалізації думки. У цьому відношенні визначення синонімів на понятійній основі узгоджують із сигніфікативним аспектом номінації. Однак пізнання не починається з думок, а зі спостережень та дій над предметною дійсністю.

Виділення денотату як реального предмета або предмета, про який дума-ють, закріплюється в абстрактному вигляді у сигніфікаті мовного знака.

Тобто позначення предмета словом завжди опосередковують поняттям про нього. Завдяки єдиній сигніфікативній природі мовного знака, його однозначній відповідності денотату слово залишається тотожним самому собі в будь-яких контекстуальних оточеннях, має здатність функціонувати в мовленні як пред-ставник певного предмета у свідомості. Первинна номінація, власне семіологічне означування - це мовні та психічні явища, результатом яких є зна-чимі мовні одиниці. У прямих значеннях номінативних знаків задаються функ-ції, зовнішня форма, спосіб використання предмета; агент, об'єкт, середовище та інші реальні характеристики дій, процесів об'єктивної дійсності, суб'єктив-них властивостей та станів людини, які позначають.

Отже, ономасіологічна інтерпретація синонімів полягає у встановленні то-го, що заховано за відтінками значення лексичних одиниць - членів синоніміч-ного ряду, точніше, яку саме частину отриманих у процесі діяльності знань про об'єктивну дійсність ми фіксуємо в їхніх найменуваннях, який концепт імену-ємо певним синонімом, наявність яких ознак в онтології об'єкта є обов'язковою для того, щоб він був включений у певний синонімічний ряд. Синоніми є таким явищем номінації, котре починається із повної тотожності семантики слів, що називають одне і те ж, проходить різні ступені градації семантичної близькості до вираження такого ступеня відмінності в лексичних значеннях, коли виникає питання, чи є близькі за смислом слова синонімами, чи ні.

Погоджуючись із необхідністю комплексного дослідження синонімії, нау-ковці не можуть дійти згоди відносно черговості семасіологічного та ономасіо-логічного етапів аналізу. Номінативно - репрезентативна цінність синонімів визначає їх відношення в межах синонімічного ряду, семантичне розгортання синонімічних лексем у синтагматичних, валентних зв'язках, обмеження сполу-чуваності. Тому існує думка, що ономасіологічний етап є передумовою нас-тупного, семасіологічного, етапу аналізу [12, с. 45]. Протилежне твердження про первинність семасіології, яке є базою ономасіологічних досліджень, та нерозривність цих двох аспектів вивчення лексики також існує в сучасній лінгвістиці .

1.3 Типи синонімії

У зв'язку з особливостями свого історичного розвитку англійська мова надзвичайно багата синонімами. Синоніми - це категоріально ідентичні слов-никові одиниці, що збігаються за обсягом в одному або декількох словникових значеннях, наприклад, to end - to finish, jail - prison, gulf - bay, car - automobile. Коли в лексикології говорять про синоніми, мають на увазі і порівнюють слов-никові значення слів. Одні й ті ж предмети набувають два найменування в силу випадковості (при цьому одне з них поступово виходить з ужитку) або в силу логічної необхідності: кожне зі слів по-різному характеризує предмет. Різниця між синонімами як словами з ідентичним предметним значенням може йти по декількох лініях.

Синоніми можуть:

1) збігатися не у всіх словникових значеннях (якщо слово багатозначне);

2) збігатися не у всіх комбінаторних значеннях (тобто відрізнятися сполу-чуваністю);

3) відрізнятися щодо компонентного складу значень (тобто мати різне де-фініруюче, емоційне та асоціативне значення);

4) розрізнятися за місцем поширення, часу використання і за сферою вжи-вання.

Виходячи з вищесказаного можна виділити наступні різновиди синонімів:

1) повні та часткові;

2) комбінаторно тотожні і комбінаторно нетотожні;

3) однакові по компонентному складу (семантичні дублети) і різні щодо компонентного складу (емоційно нетотожні, дефінірующе нетотожні);

4) одностильові і різностильові ;

5) американо-британські синоніми - найменування одних і тих же пред-метів, прийнятих в американському та британському варіантах англійської мови.

Одні й ті ж синоніми можуть належати до різних видів, наприклад, бути одночасно частковими емоційно нетотожні синонімів, які відрізняються за місцем поширення.

Повні синоніми - у них збігаються всі словникові значення, наприклад, льотчик (airman - flyer - flying man) ; cценарист (screenwriter - scriptwriter -scripter - scenarist). Часткові - багатозначні слова, що збігаються тільки в дея-ких своїх словникових значеннях. Комбінаторні нетотожні синоніми - це сло-ва, що збігаються в словникових значеннях, але не збігаються в комбінаторних значеннях. [4]

prison jail

1. in prison 1. in jail

2. put smb. in prison 2. put smb. in jail

Емоційно нетотожні синоніми - виражають різне емоційно-оціночне став-лення в одних і тих самих предметів і, як правило, належать до різних стилів мовлення, будучи одночасно різностильовими синонімами (he saw a girl- сти-лістично нейтральний, he beheld a girl - торж., книжковий стиль).

Асоціативно нетотожні синоніми мають різне асоціативне значення. Вони є семантично похідними від різних коренів і співвідносять один і той же предмет з різними класами предметів, наприклад, money - cabbage, chips, berries, dough, brass; prison - cage, den, cooler, school, can, hotel.

Дефініруючо-нетотожні синоніми - синоніми, з яких один висловлює по-бутове, а інший - науково відпрацьоване поняття.

В англійській мові багато синонімічних пар, в яких одним із синонімів є сло-восполучення: die, pass away, join the great majority, take the ferry, kick the bucket, go the way of all flesh.

Виділяють два різновиди неправдивих синонімів (взаємозамінні в окремих випадках car і vehicle, і невзаємозамінні famous і notorious).

Vehicle (транспортний засіб) і car (автомобіль, машина) - висловлюють ро-дове і видове поняття. Обсяги їх частково збігаються, вони можуть іноді заміня-ти один одного, але при цьому змінюється зміст висловлювання: думка виража-ється більш точно - менш точно.

Vehicle - це не тільки car. Якщо ми говоримо vehicle, маючи на увазі авто-машину, то для нас не важливі ознаки, що відрізняють автомашину від інших засобів пересування.

1.3.1 Семантична (ідеографічна синонімія)

І.В. Арнольд виділяє ідеографічні синоніми та стилістичні синоніми.

“Ідеографічні синоніми відрізняються або додатковими значеннями, або вживанням і сполучуваністю з іншими, або і тим і іншим” [5]. Наприклад,

to understand - to realize (to understand - відноситься до якогось конкретного вис-лова to understand words, a rule, a text; to realize - має на увазі здатність схопити якусь ситуацію).

За допомогою ідеографічних синонімів носії української мови можуть пе-редати найтонші відтінки у значеннях слів, підбираючи при цьому все нові і но-ві лексичні одиниці, що дозволяють із граничною точністю деталізувати уявле-ння про спостережуваних фактах і предметах.

Серед ідеографічних (семантичних, номінативних) синонімів зустрічаються слова, які як окремо взяті найменування повністю збігаються в своєму семантичному обсязі. Такі тотожні лексичні одиниці мови називаються абсолютними синонімами, або дублетами. Лексичні дублети такого роду мають мінімальні та оптимальні умови їх збігу. Наприклад, to understand - to realize, to look - glance - stare - peep - gaze; healthy - wholesome - sound - sane.

1.3.2 Стилістична синонімія

“Стилістичні синоніми - це слова, що мають відмінності в експресивно-емоційним забарвленням та вживані тому в різних стилях мови. ” [8, c. 44] Наприклад, to begin - to commence - to high; to help - to aid - to assist; courage - valour - dauntlessness - grit - guts.

“Стилістичні синоніми - це близькі, а іноді і тотожні за значенням, але вживаються в різних стилях мови.” [9, c. 19] Наприклад, enemy (нейтральне), opponent (офіційне). У мові переважають семантико-стилістичні синоніми. Це пояснюється тим, що функціональна приналежність і стилістичне фарбування слова найчастіше доповнюють один одного. Для створення яскравого, виразного художнього мовлення, письменники найчастіше використовують в одному реченні синоніми різних типів.

1.4 Визначення та класифікація синонімів

“Синоніми (гр. synonymia -- однойменний) -- це слова, які називають одне поняття, відрізняючись при цьому або відтінками значення, або емоційно-стильовим забарвленням, або тим і тим одночасно ” [7, c. 35]. Синоніми часто пожвавлюють і урізноманітнюють текст, сприяють уникненню небажаних повторів. Синоніми є одним із найбагатших джерел збагачення мовлення.

Синонімія найповніше і найвиразніше виявляється в лексиці, що пояснюється конкретним, індивідуальним характером лексичних значень. За різними принципами класифікації синоніми поділяються на кілька різновидів: а) абсолютні, або повні; б) семантичні; в) стилістичні.

До абсолютних належать синоніми, повністю рівнозначні і загалом тотожні за вживанням, тобто стильовою сферою функціонування, емоційно-експресивною характеристикою, наприклад: pilot - airman -- flyer - flyingman; screenwriter - scriptwriter - scripter. Але такий вид синонімів є рідкісним для англійської мови.

Слід зазначити, що й між абсолютними синонімами можна знайти незначні відмінності -- у сфері вживання, можливостях сполучення з іншими словами. Наприклад, у парі іншомовне слово -- український відповідник іншомовний синонім може здаватися більш офіційним і не вживатися в розмовному стилі.

“Синоніми, які відрізняються відтінками значення, називають семантичними (ідеографічними, логічними). Такі синоніми можуть уживатися в тому самому стилі мовлення, мають однакове емоційно-експресивне забарвлення. Наприклад, to expect - to anticipate” [24].

Стилістичні синоніми різняться між собою емоційно-стильовим забарвленням. При цьому один із синонімів може бути нейтральним, а інші -- з позитивним чи негативним відтінком: apathetic - insensible, to think - to deem.

У деяких синонімічних рядах усі слова емоційно забарвлені й різняться лише мірою й особливостями емоційності.

1.5 Принципи укладення синонімічного ряду. Структура тезауруса

Синоніми складають синонімічні ряди -- об'єднання слів, що означають одне поняття. У синонімічному ряді виділяють стрижневе слово, яке найточніше виражає значення, властиве всьому рядові. Стрижневим є зазвичай нейтральне слово або найменш стилістично забарвлене. [11, c. 48] Наприклад, to shine -- to flash -- to blaze -- to gleam -- to glisten -- to sparkle -- to glitter -- to shimmer -- to glimmer, де to shine є стрижневим словом.

Поняття семантичного поля дозволило по-іншому підійти до класифікації словникового складу мови. Можливість угрупування елементів словника згідно їх загальної тематичної приналежності, відмінної від традиційного алфавітного способу представлення лексики мови, призвела до створення тезауруса.

У сучасній лексикографії тезаурусом називають “ідеографічний словник, в якому відображені семантичні відносини між лексичними одиницями”

[29, c. 506].

Особлива структура тезауруса надає більш широкі можливості доступу до закладеної в ньому інформації, ніж структура традиційних тлумачних словників. У сучасних роботах зі складання тезаурусів даний аспект виражається в терміні “вхід” - можливість доступу до лексичному складу словника. У тлумачному словнику є єдиний вхід - алфавітний, доступ до лексичному складу тезауруса забезпечується, принаймні, з двох входів - алфавітного і систематичного.

Структура стандартного тезауруса, згідно з дослідженнями Ю. М. Караулова, “являє собою своєрідну семантичну матрицю з чотирма потенційними входами, відповідними чотирьом розмірностям семантичного представлення лексики” [18].

1. Класифікаційний вхід “від концепту до концепту” (К-К).

2. Систематичний вхід “від концепту до знака” (К-3).

3. Алфавітний вхід “від знака до концепту” (3-К).

4. Пермутаційний вхід “від знака до знака” (3-3).

Дана структура може бути представлена ??в тезаурусі повністю. Наприклад, у спеціальних галузевих тезаурусах, мета яких полегшити пошук термінів певної галузі науки чи виробництва. Ці терміни являються частиною складної термінологічної системи даної галузі і, часто, структурно представляють із себе словосполучення. У подібних випадках, для збільшення ефективності пошуку термiнiв, виникає необхідність вводити класифікаційний і пермутаційний показники дескрипторів.

У тезаурусах літературної мови, одиниці яких однослівні, структура часто представлена ??в згорнутому вигляді-систематична (основна) частина і алфавітний покажчик слів. Таким чином, структура тезауруса може варіюватися в зазначених рамках в залежності від його типу і цілі створення.

1.6 Поняття тематичної групи та поняття ЛСГ в мовознавстві

“Тематична група - це сукупність слів, які об'єднані, ураховуючи позамовну спільність та охоплюють предмети або поняття” [1, с. 153]. Підставою до її виділення є предмети та явища зовнішнього світу, об'єднаних за певними спільними рисами і виражених різними словами. Однією з важливих ознак тематичної групи є різнотипність мовних відносин між її членами або їх відсутність, тому втрата того чи іншого слова у тематичній групі, так само як і зміна значення, не віддзеркалюється в значеннях інших членів цієї групи.

1.6.1 Принципи виділення лексико-семантичних груп

Одним із найважливіших, з погляду лексичної системи, типом класів слів є лексико - семантичні групи (ЛСГ), які розуміють як “сукупність слів, що мають близькі (зокрема протиставлені - антоніми) і ідентичні значення з різними відтінками, диференціальними ознаками (синоніми)” [22].

Категорійно - лексичні семи лежать в основі окремих ЛСГ, прикладами яких можуть бути дієслова мислення (думати, розмірковувати, згадувати, пред-ставляти, обмірковувати, мріяти, припускати й багатьох інших) чи дієслова, які позначають транспортування, перевезення (bear, carry, convey, ferry, transport, ship); прикметники які позначають смак (гіркий, кислий, солодкий, солоний, пряний, прісний, терпкий та інших.) чи прикметники, що передають рух “movement” (нерухомий - motionless, still, stock-still); іменники на позначення меблів (стіл, стілець, ліжко, диван, крісло, табурет, шафу) чи іменники, які позначають переміщення (перевезення -transportation, haulage) тощо. Метод компонентного аналізу допомагає виявленню базової семи і сприяє системати-зації лексичних одиниць. Це особливо важливо, зважаючи на те, що сучасна мова перебуває у постійному русі і поповнюється новоутвореннями різного характеру, які вимагають упорядкування.

1.6.2 Опис лексико-семантичної групи прикметників, що позначають людські якості

Синоніми, незалежно від свого статусу, утворюють певну мікросистему чи синонімічний ряд. Він ґрунтується на спільності для сегментів значення еле-ментів, що виступає як інтегральна семантична ознака даного ланцюга. Найчас-тіше синонімічний ряд перехрещується з тематичною групою. “Тематична група - це певна сукупність лексичних одиниць, що належать до різних частин мови , але які мають одну загальну, категоріальну сему” [1, с. 148]. Між тема-тичною групою - і синонімічним рядом, як класом мовних одиниць, існує взає-мозв'язок: тематична група може об'єднувати кілька синонімічних рядів, пред-ставлених різними частинами промови. Можна говорити про тематичну групу як і про визначену систему синонімів, між якими можливі відносини типу “вид - вид”, “рід - вид”. Але треба розрізняти синонімічні лави кандидатів і тематич-ні групи, тим більше у деяких словниках синонімів має місце практика їх об'єд-нання.

“Категорія оцінки є універсальною, оскільки не існує мови, в якій було би відсутнє уявлення про “добре” / “погано”. Одним з елементів структури оцінки є аксіологічна шкала, яка може бути представлена у вигляді різних моделей” [14, с. 8].

Оцінне значення зумовлено фактичними властивостями предмета в тій мі-рі, в якій воно ним мотивується. Мотив оцінки завжди має об'єктивний харак-тер. В кількість мотивів (good-making characteristics) можуть входити спосте-режувані властивості об'єкта, пов'язані з даним об'єктом факти й прогнози. Між мотивом оцінки й самою оцінкою немає прямого зв'язку, хоча вони й зна-ходяться в постійній емпіричній взаємодії у свідомості людей. Мотив оцінки не знаходиться з самою оцінкою ні в казуальних відносинах, ні у відношеннях логічного висновку.

Оцінка як фрагмент мовної картини світу відображена в мові етноспеци-фічними різнорівневими мовними засобами. Найпродуктивнішими лексичними засобами вираження оцінки є прикметники. Вони можуть об'єднувати два ас-пекти: визначати власне ознаку й визначати оцінку. Об'єктом оцінки прикмет-ників виступає людина, її діяльність, абстрактні й конкретні поняття, ситуації.

Показовим для вияву особливостей лексичної семантики оцінних прикмет-ників з семою “характер” є зіставний аналіз, внаслідок якого виділяються різно-го роду співвідношення між оцінними прикметниками в англійській та україн-ській мовах.

В даній роботі оцінні прикметники з семою “характер людини” і поділені на ЛСГ прикметників з семою “негативні риси характеру” і на ЛСГ прикметни-ків з семою “позитивні риси характеру”.

Можна казати про високу продуктивність прикметників з семою “харак-тер” та про їх тісний смисловий зв'язок з прикметниками з семою “поведінка” та “моральні якості людини”. Цю точку зору підтверджує аналіз словникових дефініцій слова “характер”, яке прийшло в англійську мову з грецької (kharakter “instrument for making”) через мови-посередниці латинську й французьку в се-редньоанглійський період.

Висновки до розділу 1

Вивчення синонімів в англійській мові має велике значення для тих, хто вивчає англійську мову. По-перше, вивчення синонімів англійської мови зба-гачує словниковий запас мовців, дає можливість підібрати найбільш коректне слово для теми.

Слово “синонім” грецького походження, дослівно означає «однойменний». Тобто - це слова, що мають спільність значення, але відрізняються відтінками значень чи стилістичними забарвленнями.

Лексико-семантична група - це об'єднання слів близьких (антоніми) та ідентичних значень із різними відтінками, диференціальними ознаками (синоніми). Підставою до виділення ЛСГ є наявність слів, які можна об'єднати в групи, що позначають певне поняття, область дії чи будь - якими спільними ознаками. Тематична група стосується групування слів навколо певного явища.

Синонімія -- це повний або частковий збіг значення двох чи кількох слів або словосполучень, це явище подібності змісту при відмінностях у формі.

А також синоніми - це творчо осмисленні складники мовної цілості. Вони виникли як результат добору досконалих форм вираження думок і почуттів. Через те й користування ними не автоматизується. Синоніми задовільняють прагнення людини до влучності й краси мовлення. Саме в синонімах приховані найбільш “інтимні” особливості лексичної системи, її комунікативні та виразові можливості. Мудре й виразне слово знайшло свою опору синонімічній формі. Недооцінка чи занедбання синонімічних багатств мови ведуть до неї знебарвлення.

Розділ 2. Функціонування прикметників-синонімів, що позначають людські якості героїв роману Дж. Остін «Гордість та упередження»

2.1 Вступні зауваження

Частини мови та проблема їх взаємодії завжди привертали увагу лінгвістів. Прикметник займає особливе місце серед частин мови і саме тому його так пог-либлено та детально вивчають, вважаючи цю частину мови найпоширенішою та найуживанішою. Особливості лексичного значення, граматичні категорії, синтаксичні функції, сполучуваність з іншими частинами мови прикметника стали предметом цілої низки ґрунтовних досліджень, але багато питань в гра-матиці та семантиці щодо вивчення прикметника залишаються все ще диску-сійними.

Дослідження стилістично зумовленого вживання прикметника передбачає розгляд і їх порівняння у художньому творі, аналіз семантики і визначення сти-лістичних функцій. Прикметники в романі служать для створення художніх об-разів. Для характеристики героїв в романі часто використовуються сполучення, що складаються з іменника та прикметника.

2.2 Особливості авторського стилю Дж. Остін у романі “Гордість та упередження”

Одне із чільних місць серед творчого доробку прекрасних представниць літературного мистецтва справедливо належить зворушливим та реалістичним романам Джейн Остін. Творчість Джейн Остін стала певною сполучною ланкою між двома літературними епохами Просвітництвом та Класичним реалізмом ХІХ ст. Її не цікавили надмірні пристрасті, абсолютне зло, романтична помста. Письменниця відкриває англійській літературі поезію та правду повсякденності, прототипи для своїх персонажів вона знаходить серед своїх друзів, вона достеменно знає їх проблеми, почуття, переживання, вона розуміє і зображає сховане під спокійною, по-вікторіанськи стриманою повсякденністю життя людської душі, спокійної і бурхливої, трагічної та меланхолійної, словом такої мінливої жіночої душі [30].

На перший погляд може здатися, що Джейн Остін слідує теорії “гумору”, розробленою ще Беном Джонсоном. Елізабет у такому разі - втілене упере-дження, Дарсі - гордість, містер Коллінз - підлабузництво, леді де Бер - заро-зумілість, містер Беннет - насмішка, Мері - педантизм, Лідія - кокетування і ін. Таке враження, проте, може виникнути лише при найпершому, поверхне-вому читанні. Джейн Остін дійсно використовує інколи метод “гумору”, але з дуже істотними обмеженнями. Він застосовується лише до персонажів, яких умовно можна було б назвати комічними (або сатиричними), - мати і молодші сестри Беннет, містер Коллінз, леді де Берг.

У цих персонажів одна загальна властивість - вони знаходяться на пери-ферії дії. Ні місіс Беннет, ні навіть леді де Берг, хоч її вчинки ведуть до важли-вих поворотів сюжету, не знаходячись в центрі оповідання. Ці другорядні пер-сонажі опуклі і яскраві та є сатирою на певне явище

Ефект “непроникності” (використаємо цей термін вельми умовно) дося-гається використанням іншого улюбленого прийому - невласне прямій мові. Автор немов дивиться на світ очима свого героя і передає - просто передає, як би не виражаючи власного відношення, - його думки і відчуття. Але в тому-то і справа, що все це «як би» і «немов», все це тільки здається на перший, повер-хневий погляд. Задумайтеся над висловленою думкою - як найтонший, майже невловимий розворот фрази, точно вибране слово, модальність, злегка пере-більшена або зменшена емоційність інтонації - втілює в собі цю “непроник-ність”, уособлює іронічне обличчя автора. Перечитайте кінець IV розділу пер-шої книги: Джейн Остін висловлює враження Дарсі і Бінглі про мерітонське суспільство та бал. Письменницю “не схопиш за руку” - вона неначе просто передає думки двох своїх героїв, але в той же час її відношення ясно відчува-ється, хоч ви і не зможете вказати на те слово чи цілу фразу, в яких воно прямо виражене.

Стиль Остін незвичайно стриманий і лаконічний. Вона уникає зайвих опи-сів і сцен, непотрібних деталей і характерів, строго підпорядкувавши всі еле-менти оповідання основному його розвитку.

У романах Джейн Остін майже немає описів зовнішності героїв, їх туале-тів, убрання, їх жител; майже відсутній пейзаж. Вона представляє в цьому сенсі разючий контраст відносно більшості своїх сучасників. Виключення робиться лише тоді, коли це необхідно для характеристики, розвитку дії чи ко-мічності ефекту. Найбільше письменниця боялася краси в своїх романах, тому уникає “поетичних” епітетів; але у випадках, коли все ж таки їх вживає, то вони завжди чітко виражені, “смислові”, стримані, раціональні. Про чоловіків вона говорить - handsome, of good manners; про жінок - pretty, beautiful, fine.

Колір очей впродовж всього роману “Гордість та упередження” вона згадує двічі: у прямій мові або іронічно; туалети не описує зовсім. Адже роман писав-ся, коли самою Джейн ледве виконалося 21 рік! У листах, що збереглися, ми знаходимо захоплені описи і капелюшків, і платтів, і шарфів - юна леді зовсім не була “синьою панчохою”. Увага Джейн Остін зосереджена на внутрішньому, прихованому, такому, що визначає характер, а не на зовнішніх деталях порт-рету чи вбоанні. Від цього герої її романів аніскільки не залишаються у прог-раші. У тих окремих випадках, коли Джейн Остін дає хоч скільки-небудь роз-горнений портрет, вона переслідує зазвичай гумористичні цілі.

Пейзажу в романах Джейн Остін також майже немає. Декілька рядків опи-су Розінгса і Пемберлі (“Гордість і упередження”), півсторіночки про Лайме і опис місячної ночі в дві строчки (“Переконання”). Цікаво, що в обох випадках описується не стільки сам пейзаж, скільки вироблене ним враження. Описи Розінгса і особливо Пемберлі даються, очевидно, тому, що вони надзвичайно важливі для характеристики стану Елізабет. У описі місячної ночі слово “місяць” відсутнє, зате мовиться про “безхмарне небо” і “глибокі тіні”. Твори Джейн Остін відмічені найтоншою і проникаючою до глибини твору іронією. Вона замальовує всі події, всі характеристики, всі роздуми в абсолютно особ-ливі тони; письменниця присутня всюди, та її неможливо спіймати; її гостро відчуваєш - але вона не піддається аналізу.

Роман “Гордість та упередження” - блискучий приклад соціальної комедії, що базується на зіткненні двох понять: класова різниця між аристократом Дарсі, дворянином Бінглі та родиною Беннет. Письменниця зосереджує увагу на тому, як соціальні розбіжності впливають на кохання молодих людей. Кон-флікт роману полягає у зіткненні холодної аристократичної гордості з інстин-ктивною жіночою упередженістю. Він слугує основою витончених діалогів. Не дивлячись на зовнішню легкість та сатиричність роману, в ньому є й трагічні нотки. Це й переживання дівчат щодо різниці у соціальному стані, і розповіді про невдалі шлюби та причини цього, роздуми про життя самотніх “старих дів” [27].

Дослідивши життя видатної англійської романістки, прослідкувавши за розвитком її творчості та періодом становлення як література, висновок напро-шується сам.

Джейн Остін - це письменниця, яка на багато років випередила свій час, і чиї твори сьогодні із задоволенням перечитує молодь, співпереживаючи героям романів та спостерігаючи за життям різних прошарків суспільства Англії у вік-торіанську епоху. Новаторство письменниці проявилось у її підході до пробле-ми характеру, в тому як вона розуміє і показує тонкий та інколи суперечливий внутрішній світ своїх персонажів. Джейн Остін відкриває читачеві правду пов-сякденності. Прототипами своїх персонажів письменниця обирає друзів, про проблеми та переживання яких вона знала та розуміла.

Письменниця - майстер глибоких емоцій, що стимулює нас вершити твори разом із нею.

2.3 Інвентаризація та кількісний аналіз лексико-семантичної групи прикметників, що позначають людські якості героїв роману Дж. Остін “Гордість та упередження”

За результатом кількісного аналізу методом суцільної вибірки виявлено 150 прикметників, що позначають людські якості (див. таблицю А.1) Серед них найбільш вживаними є такі: kind, sensible, agreeable, amiable, proud, easy, dis-agreeable, civil, vain, accomplished, pleasing, affectionate, respectable, ignorant, serious. Наприклад:

“My kind friends will not hear of my returning till I am better” [35, c. 265].

“The latter was much more agreeable than his companion expected ”

[35, c. 277].

“A person may be proud without being vain” [35, c.244].

“Mr. Bingley was unaffectedly civil in his answer, and forced his younger sister to be civil also, and say what the occasion required.” [35, c. 223].

“Ignorant as you previously were of everything concerning either, detection could not be in your power, and suspicion certainly not in your inclination”

[35, c.312].

“Colonel Forster is a sensible man, and will keep her out of any real mischief; and she is luckily too poor to be an object of prey to anybody” [35, c. 234].

“He must know that she was as amiable and unpretending as we have found her” [35, c. 403].

“Their affectionate mother shared all their grief ” [35, c.244].

“Of what he has particularly accused me I am ignorant…” [35, c. 242].

“… Mr. Wickham is by no means a respectable young man ” [35, c. 249].

“They were ignorant, idle, and vain” [35, c. 312].

Також було виявлено прикметники, які були вжиті лише один раз, такі як: inoffensive, indulgent, ill-tempered, dishonest, arrogant, dictatorial, unsocial,

narrow-minded, empty-headed, prejudiced, whimsical, untamed. Вони вжиті в та-ких реченнях:

“By nature inoffensive, friendly, and obliging, his presentation at St. James's had made him courteous.” (about Sir William Lucas) [35, c. 265].

“…especially if Lady Catherine should be so indulgent as to let him come to us again.” (Mr. Collins wrote in the letter to the Bennets ) [35, c. 233].

“I should take him, even on my slight acquaintance, to be an ill-tempered man.” (Elizabeth about Mr. Darcy) [35, c. 243].

“If from no better motive, that he should not have been too proud to be dishonest-for dishonesty I must call it.” (Elizabeth about Mr. Darcy) [35, c. 243].

“… I suspect his gratitude misleads him, and that in spite of her being his patroness, she is an arrogant, conceited woman.” (Elizabeth about Lady Catherine) [35, c. 245].

“I have not seen her for many years, but I very well remember that I never liked her, and that her manners were dictatorial and insolent…” (Elizabeth about Lady Catherine) [35, c. 245].

“… We are each of an unsocial, taciturn disposition, unwilling to speak, unless we expect to say something that will amaze the whole room, and be handed down to posterity with all the eclat of a proverb.” (Elizabeth about Mr. Darcy and herself)

[35, c. 249].

“My dear Jane, Mr. Collins is a conceited, pompous, narrow-minded, silly man…” (Elizabeth) [35, c. 274].

“Sir William Lucas, and his daughter Maria, a good-humoured girl, but as

empty-headed as himself, had nothing to say that could be worth hearing…”

[35, c. 281].

“Of neither Darcy nor Wickham could she think without feeling she had been blind, partial, prejudiced, absurd” [35, c. 310].

“But perhaps he may be a little whimsical in his civilities...” (Mr. Gardiner about Mr. Wickham) [35, c. 302].

“Lydia was Lydia still; untamed, unabashed, wild, noisy, and fearless”

[35, c. 365].

Слід виділити ще одну групу прикметників, які мають середню частоту вживання. Тобто такі, що вживаються більше п'яти разів, але не переважають. Вони відіграють важливу лексичну і стилістичну роль в романі, оскільки нада-ють експресивності та емоційності вираженню певних характеристик героїв та їх характеру. Це такі прикметники як: silly, disagreeable, generous, gentlemanlike, wise, attentive, sincere, selfish, wild, imprudent, rational, sweet. Для прикладу во-ни вжиті в таких реченнях:

“I am astonished, my dear," said Mrs. Bennet, "that you should be so ready to think your own children silly” [35, c. 215].

“I have spent four days in the same house with him, and I think him very disagreeable" [35, c. 241].

“Generous, good man, I am afraid he has distressed himself” [35, c. 359].

“Mr. Bingley was good-looking and gentlemanlike; he had a pleasant countenance, and easy, unaffected manners” [35, c. 204].

“You, who so well know my feeling towards Mr. Darcy, will readily comprehend how sincerely I must rejoice that he is wise enough to assume even the appearance of what is right…” [35, c. 230].

“And I do not think it of light importance that he should have attentive and conciliatory manner towards everybody, especially towards those to whom he owes his preferment…” [35, c. 240].

“I rather wished, than believed him to be sincere; but, at any rate, was perfectly ready to accede to his proposal…” [35, c. 244].

“Mr. Darcy, I am a very selfish creature; and, for the sake of giving relief to my own feelings, care not how much I may be wounding your's” [35, c. 302].

“… remember where you are, and do not run on in the wild manner that you are suffered to do at home...” [35, c.365].

“He believed him to be imprudent and extravagant” [35, c. 251].

“His pride never deserts him; but with the rich he is liberal-minded, just, sincere, rational, honourable, and perhaps agreeable--allowing something for fortune and figure” [35, c. 244].

“…I have an excessive regard for Miss Jane Bennet, she is really a very sweet girl, and I wish with all my heart she were well settled…” [35, c. 222].

2.3.1 Порівняльний аналіз частоти вживання прикметників позитивної та негативної конотації у чоловічих та жіночих образах роману “Гордість та упередження”

В даній роботі оцінні прикметники з семою “характер людини” нарахо-вують 150 одиниць і поділені на ЛСГ прикметників з семою “негативні риси характеру” і на ЛСГ прикметників з семою “позитивні риси характеру”. Як пер-ші так і другі вживаються для позначення якостей характеру в жіночих і чоло-вічих образах. Серед усіх прикметників, вжитих у романі, можна виділити ті, що стосуються таких головних героїв: Mr. Bennet (tiresome, disagreeable), Mrs. Bennet (insensible, amiable, sensible), Lydia (good-humoured, silly, careless, self-willed, idle, vain etc.), Elizabeth (agreeable, faithful, bashful, genuine, blind, head-strong, mild, partial etc.), Mr. Bingley (gentlemanlike, easy, sensible, rational, honou-rable, fastidious, agreeable etc. ), Jane Bennet (feverish, sweet, sly, forgiving etc.), Mr. Darcy (studious, resentful, ill-tempered, proud, unforgiving, liberal, unsocial), Miss Darcy (accomplished, pleasing, tractable, shy, gentle etc.), Lady Catherin de Beurg (insolent, arrogant, attentive, respectable, dictatorial etc. ), Mr. Collins (odious, polite, punctual, sensible, humble, pompous etc.), Mr. Wickham (kind, careful, mercenary, imprudent etc.), Mr. Gardiner (well-bred, agreeable, sensible etc.), Catherin (weak-spirited, irritable, ignorant, vain etc.), Mrs. Annesely (genteel, agreeable-looking, well-bred).

В матеріалі дослідження зазначається перевага позитивної оцінки, яка пов'язана зі структурою оцінної шкали. Увага читача концентрується на характеристиці героїв, звідси кількісна перевага позитивної лексики (див. таблицю А.2).

Можна говорити також про тісний зв'язок прикметників з семою “харак-тер” із прикметниками із семами “поведінка” та “моральні якості”. На основі словникових дефініцій були виявлені наступні аспекти значення слова “харак-тер”:

1) moral or ethical strength (syn. Fiber, honesty, integrity, rectitude, principles);

2) public estimation of someone (syn. Name, report, reputation, repute);

3) the combination of intellectual, emotional and moral qualities that distinguishes an individual (syn. Nature, disposition, complexion, make-up) [32].

З 150 англійських прикметників, що позначають людські якості, 87 оди-ниць або 51,4% складають ті, що виражають позитивні характеристики людини. Серед них можна виокремити низку рис характеру (див. таблицю А.3)

Дані таблиці, отримані на основі застосування методу компонентного аналізу, показують, що найпродуктивнішими в кількісному плані є ЛСГ прик-метників, що визначають такі риси характеру людини як:

1) вихований, ввічливий (well-bred, well-behaved, polite, gentlemanlike, civil, tractable, amiable, good-humoured, obliging, gentle, gallant, well-mannered, courteous);

2) милий, приємний (sweet, sweet-tempered, kind, agreeable, agreeable-looking, gentle, easy, pleasing, amiable, nice, likeable);

3) щирий (sincere, hearty, genuine, unaffected, steady candour, straight, honest).

Оцінні прикметники з семою “негативні риси характеру” складають 73 одиниці або 48,6%. Серед них можна виділити низку рис характеру та їхню кількісну характеристику (див. таблицю А.4)

Дані таблиці показують, що найбільш продуктивними є ЛСГ прикметників, що позначають такі риси характеру, як:

1) безтурботний, нерозсудливий (careless, unquarded, imprudent, blind, has-ty, insensible, empty-headed, foolish, light-hearted, placid );

2) пихатий, самовпевнений (vain, self-sufficient, selfish, haughty, proud, in-solent, arrogant, conceited, pompous, inflated, lofty, assured, self-confident);

3) владний, жорстокий (dictatorial, authoritative, disagreeable, insensible, in-tolerable, unfeeling, unforgiving, imperative, masterful, heavy-handed, ferocious).

Менш продуктивними виявилися прикметники, що позначають такі риси характеру як необізнаний (6 одиниць) напр. “ignorant”, впертий (9 одиниць) - “obstinate”, огидний (9 одиниць) - “odious”, байдужий (5 одиниць) - “insensible”, підлий (7 одиниць) -“dishonourable”, хитрий (3 одиниці) - “sly”.

2.3.2 Кількісний аналіз сполучуваності досліджуваних прикметників із іменниками тематичної групи “особистість”

Однією з важливих ознак тематичної групи є різнотипність мовних відно-син між її членами або відсутність таких взагалі, тому втрата того чи іншого слова тематичної групи чи зміна в його значенні не віддзеркалюється в значе-ннях інших членів цієї групи (наприклад, слово хребет в українській мові у тематичній групі назв частин людського тіла поступово було витіснене словом спина, але це не зашкодило значенням слів рука, нога, коліно та інших.). Від-сутність мовних перетинів поміж членами тематичної групи свідчить про від-сутність в них позамовних зв'язків. Завдяки саме цим зв'язкам, слова об'єдну-ють у тематичні групи (в українській, наприклад, слова ялина, сосна, ялиця, модрина) об'єднуються, передусім предметно, тому що у мові немає окремого слова для позначення хвойних дерев. Отже, тематична група - група слів, яка грунтується не так на мовних лексико-семантичних зв'язках, а більше на поза-мовних, тобто на класифікації самих предметів і явищ зовнішнього світу.

Беручи до уваги тему курсової роботи, нас цікавить тематична група слова “personality”. Вона складається з: behaviuor, culture, qualities, character, talent , relations with others, surroundings etc.

Прикметники в англійській мові, як і в будь-якій іншій, можуть вживатись як самостійно так і в сполученні з іменниками. Оскільки вони позначають пев-ну якість предмету, то більшість вживаються у поєднанні. Зважаючи на мету нашого дослідження та саму тему роботи, нас цікавлять прикметники, які спо-лучуються з іменниками. Для прикладу: “Mr. Darcy, I am a very selfish creature; and, for the sake of giving relief to my own feelings, care not how much I may be wounding your's… “ [35, c. 302]. Та в романі є також ті, які вжиті самостійно, в основному при перечисленні якостей героя. Наприклад: “My dear Jane, Mr.Co-llins is a conceited, pompous, narrow-minded, silly man…”

[35, c. 274].

Для того щоб довести наші твердження, була складена таблиця (див. таб-лицю А.5). В ній показано сполучуваність прикметників, що позначають люд-ські якості героїв, із семантичними підкласами іменників.

Дані таблиці показують, що найбільш сполучуваними з іменниками є сино-німічні ряди таких прикметників:

1) agreeable;

2) amiable;

3) proud;

4) rational.

Для прикладу наведемо речення з тексту роману з деякими прикметниками із вище зазначених синонімічних рядів.

1) “Such were the gentle murmurs of Mrs. Bennet, and they gave way only to the greater distress of Mr. Bingley's continued absence.”[35, c. 278].

2) “They stood a little aloof while he was talking to their niece, who, astonished and confused, scarcely dared lift her eyes to his face, and knew not what answer she returned to his civil inquiries after her family.”[35, c. 332].

3) “I have been a selfish being all my life, in practice, though not in principle.” [35, c. 302].

4) “The eldest of them, a sensible, intelligent young woman, about twenty-seven, was Elizabeth's intimate friend.” [35, c. 209].

В кожного явища є дві сторони. Так само із складеної таблиці можна виді-лити синонімічні ряди, які сполучуються з іменниками найменше. Наведемо до-мінанти цих рядів та приклади речень із одним членом з кожного ряду. Прик-метники з таких синонімічних рядів сполучуються з іменниками найрідше:

1) sincere;

2) elegant;

3) humble;

4) silly.

Члени цих рядів були вжиті в таких реченнях:

1) “To this speech Bingley made no answer; but his sisters gave it their hearty assent, and indulged their mirth for some time at the expense of their dear friend's vulgar relations” [35, c. 284].

2) “Do not consider me now as an elegant female, intending to plague you, but as a rational creature, speaking the truth from her heart” [35, c. 274].

3) “We know how little there is to tempt anyone to our humble abode”

[35, c. 235].

4) “Mr. Bingley does not know the whole of his history, and is quite ignorant of the circumstances which have principally offended Mr. Darcy…” [35, c. 317].

В деяких синонімічних рядах є прикметники, які не сполучувались із іменниками жодного разу протягом усього роману. Наприклад: dictatorial, intolerable, self-sufficient, self-willed, untamed, well-behaved, good-humored, empty-headed, clever, shy, unassuming, unpretending, fastidious, scrupulous, studious.

...