Проникнення запозичень в сучасну англійську мову

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ФАКТІВ, ЯКІ ВПЛИНУЛИ НА ФОРМУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

1.1 Стадії розвитку англійської мови, стратифікація за хронологічним критерієм

1.2 Етимологічна класифікація лексики

1.3 Етимологічна характеристика словникового складу сучасної англійської мови

РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ОКРЕМИХ МОВНИХ КУЛЬТУР НА ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

2.1 Шляхи та способи збагачення словникового складу

2.2 Роль запозичень в словниковому складі англійської мови

2.3 Складові сучасного англійського лексикону

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Впродовж останніх десятиріч в англійській мові, як і в багатьох інших, виникла велика кількість нових слів, що призвело до необхідності її вивчення та опису.

Це, в свою чергу, викликало науковий інтерес до мови як історичного явища та призвело до утворення в XIX столітті великої галузі лінгвістико - порівняльно-історичного мовознавства. Вінцем досліджень перших компаративістів стала поява науки етимології і етимологічного аналізу слова. Намагаючись встановити походження того чи іншого слова, вчені вже давно зіставляли між собою дані різних мов.

Поступово, завдяки етимологічним зіставленням спочатку окремих слів, а потім і цілих лексичних груп, вчені прийшли до висновку про споріднення індоєвропейських мов, яке пізніше було доведено за допомогою аналізу граматичних відповідностей.

Таким чином, етимології належить чільне місце у становленні порівняльно-історичного методу в процесі формування мовознавства як науки.

З розвитком знань про світ мова невпинно зростає. Її лексичний склад не залишається в одному стійкому вигляді, а постійно змінюється. Процес збагачення мови за рахунок раніше невідомих одиниць проходить постійно, освіжаючи та оновлюючи мову, приводячи її у відповідність до потреб людей та змін, що постійно відбуваються в світі.

Ми ж, досліджуючи стан словникового складу англійської мови в цілому, будемо розглядати запозичення з мов, які потрапили у англійську мову в усі періоди розвитку.

Актуальність теми: дослідження змін в шляхах, способах та засобах збагачення словникового складу, процесів формування нових дериваційних елементів, які активно відбуваються саме в останні десятиліття; внутрішньомовної мобільності та міграції лексики, що є вирішальними факторами розвитку словникового складу сучасної англійської мови.

Мета роботи: розглянути основні джерела і шляхи проникнення запозичень в сучасну мову. Мета роботи передбачає необхідність вирішення конкретних завдань:

Завдання дослідження:

1. дослідити мову в усі періоди розвитку;

2. розглянути основні джерела і шляхи проникнення запозичень в сучасну мову;

3. розглянути особливості запозичення слів на основі етимологічного аналізу;

4. виявити конкретні соціальні чинники, які найбільш впливають на ці процеси.

Об'єкт дослідження: розвиток словникового складу сучасної англійської мови та запозичення іноземної лексики англійською мовою.

Предмет дослідження: словниковий склад сучасної англійської мови.

Методи дослідження: для розкриття даної теми курсової роботи використовуються комплексний метод дослідження, який включає описовий, історико-порівняльний та хронологічний методи.

Практичне значення роботи: полягає в використанні даного матеріалу в подальшому вивченні проблеми «словникового складу англійської мови» на лекціях та практичних заняттях.



РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ФАКТІВ, ЯКІ ВПЛИНУЛИ НА ФОРМУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

1.1 Стадії розвитку англійської мови, стратифікація за хронологічним критерієм

Англійська мова виникла на базі англо-фризьких наріч, що входили до складу західногерманської групи мов. Існує значна відмінність між мовою Англії IX і XІІІ та XVІІ ст. насамперед через граматичну й лексичну структуру, а також фонетичні особливості. Тому в історії англійської мови припускається поділ на три періоди: давньоанглійський, середньоанглійський та новоанглійський. Історія англійської мови дотична до багатьох наукових дисциплін. Вона опирається на історію Англії, пов'язуючи розвиток літературної мови з конкретними історичними подіями.

Спочатку літературна мова Англії опиралася на уессекський діалект, яким було написано багато давньоанглійських пам'яток. Пізніше, у зв'язку з процесом поступового утворення нації, висувається лондонський діалект. Відбулася своєрідна зміна основи літературної мови. Престиж лондонського діалекту закріпив Чосер (1340 - 1400), який писав ним, а наступні покоління поетів наслідували його.

Традиційно вважається, що англійська мова пройшла через чотири стадії протягом останніх півтори тисяч років:

- староанглійська або англосаксонська (500 - 1050), корені якої відносять до діалектів поселенців (ютів, саксів, англів і фрисків), які захопили територію сучасної Англії;

- середньоанглійська (1050 - 1550), яка перебувала під впливом норманської французької мови (після завоювання в 1066 році) і церковної латини;

- рання сучасна англійська (1550 - 1700), що стандартизувала широкі зміни середньоанглійської;

- пізня сучасна англійська (починаючи з 1700), містить часткові зміни при поширенні сучасної англійської мови.

У староанглійський період формування мови англійської народності (V - XI ст.) на території Британії внаслідок розвитку діалектів північно-германських племен (англів, саксів і ютів), що переселилися в V ст. до Британії і злилися з кельтським населенням, виникає староанглійська мова. В Англії зароджуються феодальні відносини, виникають окремі королівства і формуються місцеві діалекти. Найдавніші писемні пам'ятки (рунічні написи на Рутвельському хресті, поема «Беовульф» та ін.) датуються 7 - 8 ст. З проникненням до Англії християнства (6 ст.) латинський алфавіт заміняє руни. Староанглійська мова характеризується розвиненою системою голосних, дифтонгів, палаталізацією приголосних, флективною будовою, вільним порядком слів, морфологічною диференціацією частин мови, добре розвиненою системою словотворчих афіксів, продуктивним словоскладанням. Лексичний склад - в основному давньо-германський, з незначними кельтськими і латинськими запозиченнями. Після завоювання Англії Данією (1017) англійська мова поповнюється скандинавськими географічними назвами, військовими термінами, суспільно-побутовою лексикою.

Середньоаглійський період розвитку мови англійської народності простягається від XI до XIV ст.

В кінці XI і на початку 12 ст. в Англії посилюється процес феодалізації, якому сприяє завоювання країни норманами (1066), і норманський діалект французької мови стає офіційною мовою Англії. Але народ зберігає рідну мову. Понад два століття в Англії існує двомовність, внаслідок чого лексика англійської мови в значній мірі поповнюється запозиченнями з французької. На початку 15 ст. англійська мова витісняє французьку з основних сфер державного та політичного життя і стає панівною в країні. В цей час в Англії ще існують діалекти староанглійської мови, риси яких відбиті в писемних пам'ятках, особливо з 13 ст. Найвизначнішою пам'яткою цього періоду є твори видатного англійського поета Джефрі Чосера, які сприяли поширенню літературної англійської мови. Її особливістю на той період був поступовий перехід від флективної до аналітичної будови. Зв'язок між словами починає здійснюватися переважно за допомогою прийменникових конструкцій і службових слів. Відбувається ряд змін у системі голосних, скорочується кількість відмін, руйнується категорія роду, спрощується система класифікації дієслів. У системі дієвідмінювання виникають нові аналітичні форми, стає помітною тенденція до сталого порядку слів.

У період формування англійської національної мови (XV - XVI ст.) в Англії починається розклад феодальної системи та інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин. Внаслідок широкої міжнародної торгівлі Англії Лондон в 14 ст. стає центром країни, а лондонський діалект набуває все більшого значення в країні і, вбираючи окремі елементи з суміжних діалектів, стає основою національної мови. Інтенсивний процес формування нації сприяв поширенню й розвитку національної мови й все більшому нівелюванню діалектів. Велику роль у поширенні норм національної англійської відіграв Вільям Кекстон, який запровадив книгодрукування в Англії (1476), чим сприяв закріпленню орфографії, яка вже й на той час не цілком відповідала нормам вимови. В літературномовних пам'ятках цього періоду відбилась епоха розвитку буржуазного гуманізму, формування національної самосвідомості англійського народу. На мові цього періоду позначається вплив широких міжнародних зносин Англії - починається новий потік запозичень з італійської, грецької, іспанської та інших мов. У фонетиці визначним явищем є так званий «зсув голосних» і ряд інших особливостей, що посилили розбіжність між орфографією і орфоепією. У морфології триває процес відпадання флексій іменників, прикметників і дієслів; виникає новий, безсуфіксальний спосіб творення слів; усталюється єдина форма множини (-s); прикметники остаточно втрачають форми узгодження, спрощується категорія сильних і слабких дієслів. У синтаксисі спостерігаються основні риси сучасної англійської мови.

У Новоанглійський період (XVII - XXI ст.) відбулося остаточне формування і розвиток національної англійської мови. Закріпленню сталих норм літературної мови сприяє художня література і численні граматичні праці («Коротка граматика англійської мови» У. Буллокара, «Граматика англійської мови» Б. Джонсона і ряд словників). Зусилля мовознавців були спрямовані на створення нормативної граматики і розв'язання орфографічної проблеми (остання реформа була проведена у 18 ст.). Внаслідок колоніальної експансії Англії її мова проникала (з 17 ст.) до Америки, Ірландії, Австралії, Нової Зеландії та ін. країн. В англійській мові далі розвиваються основні риси попереднього періоду, удосконалюється її аналітична будова, відношення між повнозначними словами в реченні виражаються за допомогою сталого порядку слів; слово майже не змінюється морфологічно, наприклад, прикметники змінюються лише за ступенями порівняння і цілком втратили ознаки узгодження з іменниками. Отже, на перше місце стає синтаксичний зв'язок слів у реченні.

Хоч англійська мова протягом тривалого розвитку зазнала значних змін, проте вона й тепер зберігає всі основні риси групи германських мов.

Англійська мова поширилася по всьому світу, починаючи з 17 століття, і залишається основною міжнародною мовою торгівлі і техніки.

Таким чином, вивчаючи історію англійської мови, можемо простежити певні зв'язки між загальними принципами мовознавства і фактами сучасної англійської мови. [8, c.24-37]

1.2 Етимологічна класифікація лексики

англійський мова лексика словниковий

З етимологічної точки зору вся лексика поділяється на споконвічну і запозичену.

Запозичення лексики є наслідком зближення народів на ґрунті економічних, політичних, наукових і культурних зв'язків. У більшості випадків запозичені слова потрапляють у мову як засіб називання нових речей і вираз раніше невідомих понять. Запозичені слова можуть також бути вторинними найменуваннями вже відомих предметів і явищ. Це відбувається, якщо запозичене слово використовується для дещо іншої характеристики предмета, якщо воно є загальноприйнятим інтернаціональним терміном чи якщо іноземні слова насильно впроваджуються в мову (за військової окупації).

Багатозначні слова зазвичай запозичуються в одному з своїх значень, і обсяг значення слова при запозичення, як правило, звужується.

У розвитку словникового складу англійської мови велику роль відіграли запозичення з латинської та французької мов. Деякий вплив на словник англійської мови зробили також скандинавські мови. [3, c.44-56]

Запозичення латинської лексики в англійську мову пов'язано, головним чином, з трьома подіями в історії англійського народу: римським пануванням (з I по V століття н.е.), введенням християнства в Англії (VI - VII ст.) І розвитком культури в епоху Відродження (XV - XVI ст.).

Вплив французької мови на англійську було особливо сильним у період французького панування в країні, коли національна англійська мова ще не склалася. Вторгнення французів до Англії в 1066 році стало початком так званого періоду нормандського завоювання. Французька мова протягом тривалого часу був державною мовою Англії, і в країні існувало двомовність. Деяка кількість лексики було запозичена пізніше: після реставрації династії Стюартів і у зв'язку з французькою буржуазною революцією 1789 року.

В XI ст. Англія входила в державу данського короля, що включала також Данію і частина Норвегії та Швеції. Цей період називають в історії періодом скандинавського завоювання Англії. Вплив скандинавських діалектів на англійську мову виразилося не тільки у запозиченні лексики. Показують, що скандинавське вплив певною мірою сприяло редукції і відпадання закінчень в англійських словах, тобто в кінцевому рахунку, становленню аналітичного ладу англійської мови. [4, c.32-38]

Сучасна англійська мова своїм ладом є мовою аналітичною, тобто має такий граматичний лад, при якому зв'язок слів у реченні виражається головним чином порядком слів і за допомогою службових слів - прийменників і союзів. Давньоанглійська мова була мовою синтетичною, тобто мовою, в якій зв'язок слів у реченні виражається головним чином за допомогою зміни самих слів. У давньоанглійській мові була розвинена система словозмінної форми: іменники мали розвинену систему відміни і категорію граматичного роду, прикметники узгоджувалися з іменниками в роді, числі і відмінку, дієслова мали спеціальні форми для вираження доконаного і недоконаного виду та ін.

Запозичення лексики може відбуватися усним та письмовим шляхом. У разі запозичення усним шляхом слова швидше повністю асимілюються в мові. Слова, запозичені письмово, довше зберігають свої фонетичні, орфографічні і граматичні особливості.

Запозичення буває безпосередню і через мову-посередник. Мовами-посередниками з'явилися, наприклад, латинська (через латину в англійський потрапило багато грецьких слів) і французька (з якої було запозичено багато латинських слів).

Основними способами запозичення лексики є транскрипція, транслітерація і калькування.

За допомогою фонетичного способу з англійської мови запозичені слова футбол (football), трейлер (trailer), джинси (jeans) та ін. В англійській мові запозичені з французького regime, ballet, bouquet та ін.

Методом транслітерації з англійської мови в російську запозичені слова круїз (англ. cruise), мотель (англ. motel), клуб (англ. club). Запозичення з англійської мови за допомогою транслітерації проникло багато власних імен: Вашингтон (англ. Washington), Техас (англ. Texas), Лондон (англ. London). В англійській мові багато слів грецького, латинського та французького походження, які зберегли свої графічні особливості, хоча і читаються за правилами англійської мови.

У результаті калькування створюються кальки, тобто слова і вирази, створені за зразком іншомовного слова або словосполучення. Наприклад, іменник в німецькій Vaterland, перекладене по частинах, дало англійську кальку Fatherland; російський іменник «самогубство» - калька латинського suicide (sui - себе, cide - вбивство); англійське іменник selfservice, запозичене у російську мову методом калькування, має форму «самообслуговування». Методом калькування в англійською мовою створено багато слів і фразеологічних одиниць на базі латинської та французької мов. Кальками є, наприклад, такі словникові одиниці below one`s dignity - нижче за свою гідність (з лат. infra dignitatem); under consideration - «обговорюваний»(з лат. sub juice); vicious circle - «порочне коло» (з лат. circulus vitiosus); masterpiece - «шедевр» (з франц. chef d `oeuvre); pen name - «псевдонім» (з франц. nom de plume) та ін.

Калькування, транскрипцію і транслітерацію як способи запозичення слід відрізняти від однойменних засобів перекладу. Чи не розрізняючись за своїм механізмом, вони розрізняються за своїми кінцевими результатами: при перекладі не відбувається збільшення словника, тоді як при запозиченні у ящику з'являються нові словникові одиниці. [21, c.150-162]

1.3 Етимологічна характеристика словникового складу сучасної англійської мови

Сучасна мова - це продукт довгого історичного розвитку, в процесі якого мова змінюється. Зміни торкаються всіх сторін (рівні, яруси, аспекти) мовної структури, але діють в них по різному. Історичний розвиток кожного рівня залежить від конкретних причин та умов, які стимулюють зміни в лексичному складі мови, в її фонологічній (фонетичній) організації, та в її граматичному устрої.

До розвитку мови належать процеси росту та розпаду. Так, в англійській мові розвиваються аналітичні форми, складні система дієслівного формотвору. Але розпадається система відмінювання та особових закінчень дієслова, випадають слова із словникового складу, з'являються нові шляхом запозичення або новоутворень.

Історія мови розкриває усі процеси, які відбуваються в мові на різних етапах її існування. Причини (фактори змін, які є в мові), називають лінгвістичними (або інтералінгвістиними), а фактори, які пов'язані з історією народу, з загальним процесом розвитку суспільства, екстралінгвістичними факторами. Ці два поняття та дві сторони постійно діють разом.

Накопичення знань про історію розвитку різних сторін мови повинно призвести у підсумку до такого рівня підготовки, коли за допомогою етимологічного словника, а значною мірою і без нього, можна пояснити джерела форм та явищ, які відображаються в будь-якому сучасному слові (табл.1).

Таблиця 1. Етимологічна структура словника англійської мови.

Місцевий елемент	Запозичений елемент
Індоєвропейський елемент германський елемент англійський елемент	кельтський (V - VI ст. н.е.) латинський I група (І ст. н.е.) ІІ група (VII ст. н.е.) скандинавський (VIII - XІ ст. н.е.) французький: нормандські запозичення (XI - XIII ст. н.е.) паризькі запозичення (Відродження) грецький (Відродження) італійський (Відродження) іспанський (пізнє Відродження) германський індійський російський

Ця таблиця вимагає пояснень. По-перше, треба звернути увагу на те, що друга колонка в таблиці включає не лише більше груп, а й велику кількість слів. Це пояснюється високим відсотком запозичених слів в англійській мові (75%), що прибули в результаті численних явищ та міжнародних зв'язків.

З точки зору словникового складу треба класифікувати англійську мову як мову міжнародного походження, або як одну з романських (тому що переважають французькі та латинські слова). Але беручи до уваги відносну частоту розповсюдження слів,ясно,що місцевий елемент в англійській мові має велику кількість часто повторюваних слів, таких як артиклі, прислівники, з'єднання, допоміжні дієслова, а також слова які означають предмети повсякденного життя.

Крім цього граматична структура германська, залишилась недоторкана іншомовним впливом.

Також треба відмітити, що в різні часи пуристи намагалися виключити слова іншомовного походження з англійської мови.

Перша колонка таблиці представляє місцевий елемент, основу словникового складу. Колонка складається з трьох груп і тільки третя має дати. Слова цієї групи з'явилися в англійській мові в V столітті, або ж пізніше.

Під індоєвропейським елементом треба розуміти слова, загальні для всіх, або більшості мов індоєвропейської групи. Англійські слова цієї групи означають елементарні поняття без яких неможливе людське існування.

Германський елемент представляє слова, загальні для всіх, або більшості мов германського походження. Деякі основні групи германських слів є спільними з групами індоєвропейського елемента. Треба зазначити, що власне англійський елемент є протиставленим першим двом групам. Ці слова мають іншу рису: вони визначено англійські і не мають спільного походження зі словами інших мов, тоді як в індоєвропейських та германських словах можна знайти спільний корінь.



РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ОКРЕМИХ МОВНИХ КУЛЬТУР НА ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОГО СКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

2.1 Шляхи та способи збагачення словникового складу

Термін «запозичення» означає процес надходження і засвоєння іншомовних слів внаслідок різних соціальних причин - війни, торгівлі, подорожей, технічного співробітництва, культурних зв'язків тощо. Запозичуються, як правило, окремі слова; рідше це можуть бути словосполучення (у тому числі сталі) і навіть граматичні структури. При цьому запозичення можуть бути перекладні (кальки, translation loans) і семантичні. Наприклад: apparatus (слово запозичене із збереженням латинського правопису), marble statue; quod demonstrandum est «що уже й доказано»; articulo mortis «однією ногою у домовині, на ладан дихає»; a priori «апріорно, умоглядно, абстрактно»; a propos «між іншим»; knout через рос. із скандінав. «батіг»; wall-newspaper із рос. «стінна газета».

Запозичення відбивають історичний стан мови. Власне долею запозичень займаються у дослідженнях з історичної лексикології. Для сучасного лексичного складу мови важливим є його стан, який вона має тепер, та у яких стосунках знаходяться мовні елементи на даному етапі розвитку.

В історичній лексикології розрізняються джерела запозичення і шляхи надходження запозичених слів. Якщо, наприклад, ряд слів із латинської мови надійшов до англійської у 1 ст. до н. е., а наукові терміни латинського походження запозичувались під час універсального розвитку наукових ідей у XVIII - XIX ст., то це є прямі запозичення, хоча перші відбивають живий характер людських стосунків, а другі походять з мертвої мови. Решта латинських запозичень надійшла через інші мови. Переважно це була французька мова, через яку надійшло більше 3 тисяч лексем.

Походження слова будемо відносити до тієї мови, до якої це слово відноситься як до початкового джерела. Інколи відомим є джерело запозичення, хоча саме походження слова з цієї мови викликає сумнів. Таких випадків небагато, як небагато і слів, походження яких невідоме, наприклад, awning «шматок тканини для захисту від сонця», стосовно якого джерелами висуваються старофранцузька і нижньогерманська мови, coke «кокс, випалене вугілля», яке приписується скандинавським мовам тощо.

У наслідок безпосереднього та масового зіткнення англійців з різними народами, які так чи інакше відклали свій відбиток на словниковий склад англійської мови. Ще до поселень германських племен, англів, саксонів та ютів на Британські острови, між цими племенами та римлянами існували торгові стосунки, які залишили певний слід у формуванні мови. Тому, запозичення цього часу стосуються військового і торговельного проникнення на острови і колоніального урядування на залежній території під так званим «римським миром» (Pax Romana). Запозичень небагато, оскільки вони носили усний характер: arena, arc, belt, castle, cell, cereal, cheese, cook, cup, kitchen, mill, monger, pea, pear, street, viaduct, villa, wa'l, wine.

Другий прошарок латинських запозичень пов'язаний з введенням на островах християнства у VII ст. і поширенням латинської граматики, знаходимо такі слова, як advent, aggregate, altar, caesure, candle, cant, capitol, curate, major, pagan, pastor, rite, sacrament, temple, rostrum, scribe. До цього періоду відносять назви будівельних матеріалів - marble, mica, tile, bitumen, chalk, ba.alt; тканин - linen; одягу - mantle.

Частина латинських запозичень другого прошарку не цілком з'ясована. Окремі з наведених слів християнського культу вживаються в одному із найстаріших словників - Ерфуртському глосарії (Erfurt Glossary), датованому 700 p. Так, слово candle означало одну з культових речей, що були занесені до pertinencia ecclesiae, тобто речей, обов'язкових для виконання церковної літургії. І через французьку мову, і безпосередньо із самого джерела за часи новітнього періоду до англійської мови надійшла значна кількість латинізмів, які зберігають не лише форму, а і правопис мертвої мови. Частину цих запозичень складають прислів'я, що не мають відповідних сталих словосполучень в англійській мові, а також висловів, які вживаються у скороченій формі. напр.: a. d. (anno domini) «нашої ери», a. m. (ante meridiem) «до опівдня», cf. (confer) «порівняйте», ib. (ibidem) «там же», id (idem) «той же»», і. е. (id est) «тобто», ib (libra) «фунт», op. cit. (opus citatum) «цитований твір», p. t. (pro tempore) «дотепер», s. a. (sine anno) «без дати», v., vs. (versus) «проти», v. (via) «через», v. (vide) «дивись», viz. (videlicet) «тобто» і ін.

Обсяг слів і виразів, що вживаються у безперекладній латинській формі, складає кількасот одиниць, причому їх вживання не обмежується лише англійською мовою. Процес запозичення майже припинився, хоча нині, навпаки, спостерігається широке запозичення англійських слів і виразів французькою мовою.

Щодо запозичень із скандинавських мов, вони мали спільне походження, бо наприкінці VIII ст. за свідченням «Англосаксонської хроніки» почалися напади вікінгів на Британські острови. Войовничі чужоземці спочатку висаджувалися на східне узбережжя. Набіги продовжувалися майже століття. У 876 р. було укладене перемир'я, за яким скандинави отримали у своє володіння частину північно-східного узбережжя Англії, що набуло назви Danelagh «Країни датського права». Одначе серед запозичених слів багато і таких, що витіснили навіть побутову англосаксонську лексику. Скандинавські запозичення - це, головним чином, побутові найменування, серед яких розрізняються:

іменники: anger, axle, bag, booth, bulwark, cake, cart, clown, cub, cutter, dairy, husband, kid, law, leg, lump.

дієслова: awe, blend, call, cast, crash, crawl, cut, dash, dazzle, doze, drag, drip, happen, hit, hoot, scratch, scream, shrug, want, welcome, whirl;

Датська мова - це єдина мова, з якої запозичені займенники - both, they, them, their.

Серед власних назв у сучасній англійській мові маємо складні іменники, другим елементом яких є -by, напр.: Appleby, Derby, Ash-by, Whitby. Скандинавськими є такі назви, як Thursday, viking, val-kyria.

Частина скандинавських запозичень перейшла до англійської мови через французьку, напр.: baggage, barbed, bet, boast, boisterous, bondage, brandish, bun, elope, equip, faggot, flatter, gawk, gourmand, grudge, Norman, pouch, rubbish, strife, strive, target. Через свою генетичну спорідненість запозичення із скандинавських мов утворювали синонімічні пари. Простіші за структурою скандинавські слова інколи витісняли англосаксонські. Так, скандинавське taka витіснило давньоанглійське nirnan «брати»; ill почало вживатися замість синонімічного йому evil; die витіснило два дієслова - steruen і swelten, із яких swelten зникло зовсім, a steruen (сучасне starve) набуло вузького значення «умирати з голоду». Скандинавські завоювання вплинули і на ряд слів, що були близькі за значенням до відповідних слів мови завойовників. [13, c.45-72]

Не малий внесок вклало норманське завоювання на розвиток історії англійської мови. Битва при Гастінгсі, що сталася 1066 р., була наслідком подій, які розвивалися перед тим майже століття. Контакти між двома країнами сприяли частковому взаємопроникненню слів, проте масове позичення романської лексики почалося після норманського завоювання.

Якщо до норманського нападу англійська мова мала просту форму суспільного спілкування, то після 1066 р. її офіційна і особливо законодавча роль поступилася перед нормано-французькою.

Головна лінгвістична ознака великої кількості запозичень цього періоду (біля 3 тисяч слів) полягає у тому, що це була, власне, латинська за походженням лексика.

Перший прошарок цієї лексики спостерігається у галузі військової справи. У XII - XV ст. з'явилися такі слова, як accompany, advance, adventure, aggress, apparel, assault, avenge, battle, camp, chief, chivalry, combat, command, conquer, convoy, defence, destroy, enemy, hostage, injure, invade, invalid, ransom, rebel, rescue, revenge, rival, route, save, serve, siege, stable, station, surrender, traitor, victory, voyage і ін. Ступінь засвоєння цих слів був різний, проте у більшості з них наголос перейшов на перший склад, що свідчить про їх засвоєння в англомовному середовищі.

Серед юридичних термінів бачимо такі, як administer, arrest, bail, capital (у значенні «голова»), client, code, condition, conduit, constable, court, crime, debt decree, deny, document, dungeon, gaol (jail), persecute, plea, prison, procure, punish, quarrel, suit, testify, verdict.

Поряд з професійною лексикою проникали і загальновживані слова, такі як act, baron, chamber, city, colony, commerce, country, culture, duchess, duke, estate, gentry, market, marry, matrimony, noble, palace, people, person, public, mayor, region, register, reign, royal, rural, sir (sire).

У побутовій лексиці засвоїлись переважно слова, що не потребували переносу наголосу. Проте вимова голосних змінилася у більшості з цих слів, таких як aid, aim, bay, beast, beef, cage, card, cane, cause, cave, cheat, clear, coast, crew, crust, cry, cue, dame, date, dean (у значенні «церковний служка»). Завойовники принесли з собою деякі назви рослин і дерев, напр.: cabbage, cauliflower, lettuce, lupine, onion, radish, violet, cucumber, lily, palm, pine.

Отже, нормано-французькі запозичення - це слова переважно французького походження, які набули вжитку у галузі управління і військової справи, релігії і юриспруденції, придворного етикету і кулінарії, одягу і туалету.

Переважна частина грецької лексики, що вживається в сучасній англійській мові, надійшла через латинську, бо латинська мова у таких галузях спілкування, як літературна, музична, військова і інших, завдячувала грецькій.

Через латинську мову запозичені слова abyss, aloe, amphora, anchor, anthem, aorta, aroma, artery, asphalt, astral, asylum, axiom, basis, bishop, box, butter, cactus, camera, canister, canon, cedar, ceinetry, centaur, chaos, character, chart, chest, chord, chorus, comma,cynic, deacon, devil, diploma, disc, dish, drama, echo, ellipse, enigma. Грецька лексика носить різноманітний співвіднесений характер - від назв повсякденних речей до наукових термінів. Традиційно майже всі науки називаються за допомогою грецьких лексичних елементів.

Частина грецьких запозичень надійшла до англійської мови «через французьку з латинської, напр.: academy, асе, agony, air, almond, anarchy, anatomy, anectode, angel, atom, bulb, bureau, bushel, calm, cane, canvas, carol, carrot, centre, chair, chamber, charter, cheer, cherry, chectnut, chicory, chimney cistern, clerk, cocoon, coffer, comedy, comet, coral, cord, cream, cube, cycle, cylinder, daffodil, demon, despot, dialect, dialogue, diet. Французька мова також послужила посередником для невеликої групи запозичень безпосередньо з грецької мови. Це такі слова: acrobat, amalgam, analyse, aphorism, botany, climate, demagogue, dose, embryo, hierarchy, hygiene, kilogramme, kilometre, melodrama, meteor, microbe, monologue, narcotic, optic, oxygen, polytechnic, pseudonym, semaphore, stalactite, trilogy.

Грецькими за походженням є головні терміни мови та літературознавства, напр.: diphthong, grammar, metaphcre, monophthong, seme.

Запозичення з германських мов є також вагомим внеском до англійської лексики. Якщо, наприклад, запозичення новітнього часу з німецької мови порівняно незначні, то надходження із давньоверхньонімецької і тевтонської мов - досить численні.

Через французьку мову запозичено таку тевтонську лексику: attach. banner, boulevard, brush, choice, gafl, gain, gallop, garden, garland, garment, garnish, garrison, grimace, growl, guard, guide, harlot, haste, label, patrol, paw, picket, picnic, piquet, pocket, porridge, random, screen, slash, soup, stew, stroll, sturdy, supper, touch, truck, trip, wage, war, warden, wardrobe.

Існують запозичення і з давньоверхньонімецької мови, що сформувалася у VIII - XI ст. такі запозичення, як arrange, await, bacon, balloon, blank, blanket, blue, boss, bottle, butcher, crayfish, dance, espy, fee,feud, flank, franchise, freight, furnish, gaiety, gallant, garbage, gay, guarantee, harass, haul, hobby, hut, maim, march, marshal, mushroom, range, rank, rob, robe, robin, saloon, scorn, seize, slice, spy, towel, wait, warrant, warren. Із сучасних німецьких запозичень слід згадати назви мінералів: bismuth, cobalt, gneiss, nickel, quartz, zinc. Дві світові війни дали запозичення таких слів, як hurrah, strafe, blitz (від Blitzkrieg), ersatz, tellermine «дискова міна», U-boat «підводний човен» (перша літера - скорочення від Unterseeboot). У галузі психології запозичено слова arigst «боязнь, турбота», shadenfreude «задоволення від неприємностей інших людей», проте в англійській мові ці слова відчуваються як іншомовні. [17, c.111-126]

Інший тип запозичень із сучасної німецької мови - не слова- кальки (loan-translations). Саме англійське слово loan-word - це переклад нім. Lehnwort. Подібним чином утворено сучасні англійські складні слова і вирази power-politics від Machtpolitik, inferiority complex під Minderwertigkeitskomplex, wishful thinking від Wunsh-denken.

З шведської мови запозичене слова orienteering (від швед, orien- tering) «пересування по місцевості за допомогою карти і компаса», motocross, moped.

Починаючи з часів раннього Відродження в англійській мові з'явилися запозичення як з тогочасних європейських, так і, пізніше, інших мов світу.

Вони проникали в англійську мову внаслідок прямих контактів - завдяки торгівлі, подорожам і колонізації заморських територій. Запозичена лексика стосувалася військової справи, торгівлі, мистецтва, архітектури, музики тощо. При цьому окремі слова часом запозичувалися двічі; слово turquois(e) «бірюза», запозичене з турецької мови через французьку, у середньоанглійський період мало форми turkeis, turcas, які не збереглися.

Торговельні і культурні зв'язки з Італією сприяли запозиченню італійських слів. Як наслідок прямих контактів архітекторів, художників, музикантів з'явилися такі запозичення:

- у галузі архітектури і будівництва: belvedere, bust, colonnade, cornice, cupola, citadel, granite, pedestal, piazza;

- у галузі музики: adagio, aria, baritone, canto, canzone, concert, duet, fugue (fuga), intermezzo, madrigal, opera, primadonna, solo, tempo, violin;

- у галузі живопису: fresco (хоча походить від герм, rise), tempera.

Іспанські і португальські запозичення складають незначну частину в англійській лексиці, напр.: comrade (уперше датоване 1591 p.; походить від camarade «співмешканець кімнати», в основі якого лежить лат. camera), renegade, sherry (що у свою чергу грунтується па грецькому cherry). Решта запозичень відбиває суто іспанські реалії, напр.; bilbo (від Bilbao - назва міста), armada, don, gallon, grandee, infanta, hidalgo (h і jo de algo - «син когось, тобто поважна особа»), peso, punctilio, senora. З мов південноамериканського населення запозичено такі іспанські слова, як mestozo «змішаної раси», mulatto, negro, peon.

Відкриття, дослідження та колонізація Південної і Північної Америки дали низку нових слів, що проникли в англійську мову через іспанську і португальську. Це такі слова, як potato (таїтянське betata) tobacco, cacique «індіанський вождь», banana, cannibal, canoe, cocoa, corral, maize, mosquito. Через французьку мову надійшли такі іспанські слова, як apartment, brave, cavalier, caprice, gazette, grenade, terrace, revolt.

Чисто португальським запозиченням є port (о) - назва вина, яке англійці завозили у великій кількості.

Розвиток морських шляхів, виникнення навігаційної науки поклали початок одній із ранніх термінологій - у галузі морської справи. Значний вклад до лексики термінів зробили Бельгія і Голландія, звідки запозичені такі слова, як buoy, cruise, deck, dock, groove, filibuster, freebooter, orlop, stipple, stoker, yacht. Інші запозичення складають bulwark, burger, burgomaster, mannikin, minx, sketch, uproar, waggon.

З часів колонізації Індії англійською мовою запозичені назви окремих каменів з індійських мов - opal, sapphire; солодощів - candv, sugar; тканин - calico, chintz, jute. Слова bungalow, khaki, shampoo запозичені дещо пізніше. З китайської мови запозичене слово tea.

З арабської мови надійшли широковживані mohair і sofa, з турецької coffee і horde.

Ділові контакти Росії з Англією почалися у XVI ст. Пізніше, з розвитком морської торгівлі, стосунки розширилися, внаслідок чого в англійській мові з'явилися слова babushka, calash, copeck, drosky, kibitka, mammoth, rouble, ukase.

Запозичені також були назви тварин і риби, напр.: beluga, borzoi, sable, laika, sterlet. Слова вживалися, головним чином, як екзотичні назви, хоча торговельні найменування penka, degot, vorvan можна було почути поряд з англійськими. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції лексика нового радянського суспільства набула в англомовних країнах широкої популярності. Це такі слова, як Leninism, Bolshevik collectivization, kolkhoz, Komsomol, lunnik, lunokhod, Soviet(s), sovkhoz, sputnik, udarnik.

Крім прямих запозичень, існують кальки, утворені на грунті російських словосполучень, напр.: collective farm, Countries of People's democracy, dictatorship of proletariat, five-year-plan, Hero of Socialist Labour (of the Soviet Union), Labour Day, socialist realism, smithy of cadres, wall newspaper, Young Communist League. Процес запозичення слів з російської мови продовжується, наприклад: okrug, plenum, glasnost, perestroika.

До запозичень з інших слов'янських мов належать slave, howitzer «гаубиця» (із чеської); vampire (із сербської); britzka, mazurka, polack, polka - (dot) «тканина у горошок» (із польської). [21, c.164-182]

2.2 Роль запозичень в словниковому складі англійської мови

Роль запозичень (borrowings, loan words) в різних мовах неоднакова і залежить від конкретно-історичних умов розвитку кожної мови. В англійській мові відсоток запозичень значно вищий ніж в багатьох інших мовах, тому що за історичних обставин він є дуже проникливим. Англійська мова більш ніж будь-яка інша мова мала можливість запозичувати іншомовні слова в умовах прямого безпосереднього контакту: спочатку в середині сторіччя від загарбників, що змінювали один одного на Британських островах, а пізніше - в умовах торгівельної експансії і колонізаторської активності самих англійців. Підраховано, що число передвічних слів в англійському словнику складає всього 30%.

Не можна вважати,що роль слів в мові визначається тим, чи є воно запозиченим, чи передвічним. Тим паче, що найбільше вживані прислівники, прийменники, сполучники, прислівники часу та місця, всі допоміжні і модальні слова, всі сильні дієслова і займенники, всі числівники, включаючи second, million, billion є в сучасній англійській мові передвічними словами.

Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюється історичними причинами: війни, завоювання, мандри, торгівля і т.і., призвело до тісної взаємодії різних мов. Інтенсивність притоку нових запозичених слів, в різні періоди різноманітна. В залежності від конкретних історичних умов, вона то збільшується то падає. Ступінь впливу однієї мови на іншу при цьому залежить здебільшого від мовного фактора.

Помилкові уявлення, які переважали в лінгвістиці відносно проблеми запозичень, не зводились лише до перебільшення їх ролі в розвитку мови. Сам підхід до теми був одностороннім і формальним. Дослідників цікавили здебільшого джерела та дати запозичення.

Треба приділяти увагу не тільки питанню від кого запозичення, а й тому що додалося та було створене в результаті діяльності при запозиченні слова від іншого народу. Треба творчо підходити до питання і тим самим створювати можливість виявити закономірності, що ним підпорядковується розвиток словникового складу мови, пояснити явища, які відбуваються в ньому і виявити їх причини. Це можна пояснити прикладами.

Досліджуючи розвиток слова sport, ми не будемо зупинятися на тому, що це слово запозичене в середньо-англійський період із старо-французької мови, де воно було desport і походило з латинської desportus. Desport та desportus значили відволікання,відхилення,при запозиченні відбулася спеціалізація значення і в середньо-англійській мові ці слова мали більш загальне значення, ніж у сучасній, де означає спорт, розвагу. З тим словом в той же період із французької мови в англійську запозичувалися інші слова, які були пов'язані з розвагами заможних людей, це пояснюється тим, як в XI столітті нормандські барони стали власниками країни, англосаксонська верхівка завоювала їх звичаї і нормандський діалект старо-французької мови. Слово sport підкорюється англійській системі граматичних змін іменників, отримуючи можливість в множині закінчення -s. В ньому не тільки замінюються всі звуки англійськими, але й відпадає перший склад (аферезис). В ново-англійській мові це слово має ще деякі зміни в семантиці і означає фізичні вправи, у вигляді ігор та змагань.

В словниковому складі англійської мови паралельно зберігається дієслово disport - розважатися, яке називається маловживаним. [5, c.46-57]

Зараз в сучасну англійську мову були запозичені слова з різних мов, які зберегли своє значення. Наприклад, aiki-jutsu, boutique, kelim, kletten prinrip. Ці слова здебільшого мають теж значення яке вони мали в похідній мові, але деякі з них приймають більше значень ніж вони мали.

Таким чином, ніяке нове поповнення словника запозиченими словами не може пройти безслідно для словникового складу. Запозичене слово приймає на себе одне або декілька значень семантично близьких до нього слів, що вже раніше існували в мові.

Взаємодія запозичень і словникового складу мови, що їх прийняла, добре видно з історії слів, які означають поняття працювати, які є синонімами до слова work. Після запозичення в середньо-англійський період дієслів: labouren “працювати” (із ст.-фр. labourer, лат. laborare) і travaillen “важко працювати” (із ст.-фр. travaillen, нор. лат. trepaliare «мучити»), перше з цих дієслів близько до англійського swincan. Друге дієслово travailler не витримало конкуренції з дієсловом werken і має значні зміни в змістовій структурі. Після цього його основне значення - «мандрувати» to travel.

Деякі зміни проходять із словами, які були запозичені з французької мови. Слово extheticienne було запозичене англійською мовою, де зберегло своє значення, але змінило вимову - aestheticlenne.

Загальний закон явищ мови до проблеми запозичень можна сформувати так: усілякі зміни в словниковому складі мов і у вигляді проникнення іншомовних запозичень тягне за собою семантичні і стилістичні зміни в словах, які вже є в мові.

Неологізми-запозичення в англійському словниковому складі являють собою ту сферу лексики, яка найбільше та безпосередньо рефлектує історію Англії та її традиції, показуючи вплив на мову зовнішніх нелінгвістичних причин. Тому їх необхідно прослідити в хронологічній послідовності, пов'язуючи зі змінами, які проходили в культурному та історичному житті країни.

В сучасній англійській мові численними є французькі запозичення: boutique, fresee, fromage, pкcher, unijombist, tranche, wsogist, які здебільшого зберегли своє лексичне значення. Зараз багато слів запозичується з німецької мови: kletten pririp, untermensch, blitz angst; з шотландської: slogan, whisky, clan.

Французькі запозичення проникають головним чином не в загальний словниковий фонд, а в визначені рівні словникового складу. Французькі запозичення іноді важко відрізнити від латинських. Наприклад, слово figure могло перейти прямо з латини: figura та з французької figure

В письмовій формі сучасної англійської мови дуже вживані літерні скорочення від таких виразів, які при читанні змінюються англійським перекладом.

Запозичення з французької мови є найбільш чисельними і відносяться, головним чином, до побутової лексики: boutique, fresee, butte, buce, auteur та ін. Численними є запозичення-неологізми з шотландської мови: slogan, whisky, clan.

Неологізми-запозичення з китайської та японської мови означають назви різноманітних способів боротьби: aiki-do, aiki-jutsu.

Запозичені слова з російської мови пов'язані з подіями,які відбувалися в цій країні в 90-х роках ХХ століття - з політичними явищами: perestroikan, glasnostian, khozraschot, prizhok та ін. Всі ці слова були запозичені як в усній так і в письмовій формі і не змінили своє значення і склад.

Найважливіші ознаки слів латино-романського походження такі: перевага двоскладових і багатоскладових слів з префіксами, і префікси закінчуються на приголосні: ab-, ad-, -corn, -dis, ex, in, im: подвоєння приголосних: bb, cc, ft, ll, mm, nn, pp.

Нечисленні неологізми-запозичення з італійської, голландської і іспанської мов свідчать про культурні зв'язки з цими країнами: ісп. - ИL NIТO, nacho, guerilla, junta: італ. - biasco, motto: порт. - favela, favelado. [15, c.33-47]

Мови тюркських народів залишили багато слідів в найрізноманітніших мовах, в тому числі і в англійській. В англійській мові існує понад 400 тюркізмів, 55% з яких складають етнографічні реалії, 26% відносяться до суспільно-політичного життя, 19% є природними реаліями. Серед найважливіших реалій такі слова, як badian, irbis, jougara, kelim та ін. До цієї групи відносяться назви мінералів: dashkesanite, turanite.

Найбільш освоєні суспільно-політичні реалії: bash-borouk, begum, effendi, kofban, mamebuke.

Серед етнографічних реалій є слова, які стали невід'ємною частиною англійської лексики: caviar, coach, kumiss, macrame, vampire.

Тюркські слова англійською мовою запозичувались як при прямих контактах, так і через мови-посередники.

Одним з найбільш вживаних тюркізмів в сучасній англійській мові є слово kelim - «накидка для диванів та крісел».

Тюркізми переходили в англійську мову через різні мови, наприклад, німецьку: shabrack, trabant; іспанську: bocosin, lackey; італійську: bergamot, kiosk. Найбільша кількість тюркізмів перейшла в англійську з французької: badian, caique, caviar, turknose, sabot та ін.

В сучасній англійській мові набувають розповсюджень слова з африканської мови: tote, gumbo, jambalaya: індійської: paneer, ghari: ідіш: kabitrer, bagel, schmo. [19, c.97-123]

2.3 Складові сучасного англійського лексикону

Словниковий склад англійської, як і кожної іншої мови, є наслідком довгого історичного розвитку. На сучасному шаблі це складна система, елементи якої походять як з власних, так і іншомовних джерел.

У цьому розділі слід пояснити походження складу лексики, якої користуються носії сучасної мови. З історико-етимологічної точки зору словниковий склад сучасної англійської мови досить непростий: до нього увійшли лексичні одиниці сусідніх мов. що пов'язано з приходом на Британські острови різних племен. Етимологічна неоднорідність викликана наявністю різних за походженням лексичних прошарків - кельтських, латинських, скандинавських, французьких, грецьких, що утворили особливу сукупність лексичного складу. Походження словника, його історичний розвиток, умови існування відбиваються у словотворі, фонетичній будові, семантичних і стилістичних особливостях. Стосунки між словами різних джерел і складають специфіку лексики на даному етапі її вживання.

Запозичення відносяться до розряду так званих сильних неологізмів,які відрізняються і фонетичною дистрибуцією, яка не є характерною для англійської мови, а також нетиповим морфологічним членуванням і відсутністю мотивації.

Англійська мова продовжує розширюватися за рахунок запозичень, але меншою мірою ніж це було в середньовіччі чи в епоху Ренесансу. Із «приймаючої» мови вона перетворюється в «ту, що дає». Це пов'язано з тим, що англійська мова отримала статус Lingua france (мова спілкування) ХХ сторіччя. Але не дивлячись на те, що запозичення, за даними Кенона, складають лише 7,5% від загальної кількості неологізмів і знаходяться на периферії лексичної системи, їх розглядання є необхідним, тому що без цього неможливо уявити весь корпусу нової лексики.

Основною мовою-джерелом залишається французька мова. За останні 25 років дуже зменшилась чисельність скандинавських запозичень. Новою тенденцією є зростання запозичень з африканських та азіатських країн, особливо із японської. Основними центрами атракції для нових запозичень є:

1) культура: cinematheque, discotheque, anti-roman (з французької),

2) суспільно-політичне життя: ayatollah (з арабської), релігійний вождь ісламської секти Shгite і Ірані (слово стало відомим з січня 1979 року, коли після скидання шаха Ірану до влади прийшов Аятола Хомейні),

3) повсякденне життя (напої, їжа, спорт,одежа): petit, dejeuner (фр.) «невеликий сніданок»,

4) науково-технічний прогрес: biogeocoenose (із російської) «екологічна система»,

Невеликим ступенем новизни відмічаються варваризми, не асимільовані одиниці, які переважають серед нової запозиченої лексики. Наприклад: dolиe vita (з італійської) «солодке життя»; lunokhod (із російської); gonro (з італійської) «дикий». Бо них близькі ксенізми (запозичені одиниці, які відображають специфіку побуту країни-джерела: gyro (із грецької) “тип бутерброду (тонкий шар підсмаженого м'яса на невеликому хлібці); zoren (з японської) «медитації», які практикуються в дзен-буддизмі; kung-fu (із китайської) «боротьба кунг-фу». [11, c.56-63]

Різниця між варваризмами і ксенізмами складається в тому, що перші мають синоніми в мові-реципієнті, другі означають явища, об'єкти, які існують тільки в країні-джерелі і є відсутніми в приймаючій країні. Виходячи з цього ксенізми мають більший ступінь новизни, хоча вони складають лише 14% від всіх запозичень.

Асимільованих запозичень в сучасній англійській мові мало. Це здебільшого запозичення з ідіш, наприклад, nudzh або nudge (американський сленг) «зануда»; комбіновані запозичення із ідіш nudyen «втомлювати», та з російської «нудний». Слово асимільоване під впливом англійського to nudge «штовхати».

Однією особливістю запозиченої лексики є помітне зменшення пропорції кальок (порівняно зі староанглійською). Серед них найбільш використовувані такі: dialogue of the deaf (калька з фр. dialogue des sourds) «дискусія, в якій приймають участь,не звертаючи уваги на аргументи одне одного»; gliding time (з нім. Gleitreit) «змінний графік» (використовується здебільшого в британському варіанті); photo-novel (з іспан. fotonovela) «фотороман» (роман, який складається із фотографій, з діалогічними вставками у стилі коміксів).

Серед всіх запозичень найбільш використовуваними є одиниці у ідіш в розмовній мові, саме вони більшою мірою ніж інші марковані в словниках нових слів як «сленг». Наприклад: yenta «пліткарка», rotfig «приємно вгодований», glitch «дефект» (в 60-ті роки слово увійшло до космічного сленгу, в 70 - 980-ті роки воно стало використовуватися в сленгу спеціалістів по комп'ютерам). [6, c.213-227]

...