Модальність у промовах сучасних політиків під час інформаційних війн

Щодо цілей атак в інформаційній війні, то чим більш залежний супротивник від інформаційних систем при ухваленні рішення, тим більше він уразливий до ворожого маніпулювання цими системами. Програмні віруси впливають тільки на ті системи, у яких є програми.

Чим сучасніше суспільство, тим більше воно покладається на інформацію та засоби її доставки. Сюди відноситься і Інтернет - але це лише вершина цієї інформаційної конструкції. Будь-яка розвинена країна має телефонну, банківську та безліч інших мереж, що керуються комп'ютерами, отже мають властиві для них слабкі місця.

Необхідно усвідомити природу і технології інформаційної влади над людьми, безконтрольність яких може призвести не тільки до масового винищення окремих народів, а й до загибелі сучасної цивілізації в цілому. А для відсічі інформаційної агресії необхідно, перш за все, розуміння суті подій, що відбуваються. В даний час здійснюється глобальна інформаційно-культурна і інформаційно-ідеологічна експансія Заходу, здійснювана за світовими телекомунікаційних мереж (наприклад, Internet) та через засоби масової інформації. Багато країн змушені приймати спеціальні заходи для захисту своїх співгромадян, своєї культури, традицій і духовних цінностей від чужого інформаційного впливу. Виникає необхідність захисту національних інформаційних ресурсів та збереження конфіденційності інформаційного обміну по світових відкритих мереж, так як на цьому ґрунті можуть виникати політична та економічна конфронтація держав, нові кризи в міжнародних відносинах. Тому інформаційна безпека, інформаційна війна і інформаційна зброя в даний час опинилися в центрі загальної уваги [1].

Застосування терміна психологічна війна датується 1920р. Він з'явився в праці британського історика Дж. Фуллера, котрий аналізував першу світову війну. І цей термін взяли на озброєння саме американці. Вони датують власне використання цього терміна 1940 р. Відповідний англійський варіант- політична війна. Термін психологічні операції вперше в документі застосував капітан Е.Захаріас. Саме цей термін почали з 1957 р. використовувати американські офіційні документи, бо він дозволяє застосування відповідного інструментарію в ситуації в ситуації відсутності широкомасштабних військових операцій. Тобто цей інструментарій можна застосовувати не лише до ворогів, а й до нейтральних країн чи навіть союзників.

Цікаво, що сучасний термін, який використовує НАТО, а саме інформаційні операції взагалі може використовуватися при відсутності натяку на бойові дії. Це, наприклад, випадок миротворчих операцій. Але, як вважають аналітики, мирна ситуація навіть важча для застосування психологічних операцій, бо маємо досить динамічну зміну навколишнього середовища, тим часом як у випадку військових дій воно має відносно сталий характер.

Психологічні/інформаційні операції в різні періоди привертали різний ступінь уваги до себе з боку владних і військових структур.

За Почепцовим Г.Г. психологічні війни (операції) є комунікативними технологіями, що направлені на внесення змін у поведінку індивіда за допомогою модифікації його моделі світу, що робиться шляхом внесення змін у комунікаційні потоки.

Усі американські визначення чітко вказують на іноземну аудиторію як на об'єкт комунікативного впливу. Американський військовий словник навіть каже в цьому випадку про “вороже налаштовану іноземну аудиторію”, що ще більше відводить використання цих методів від власної аудиторії. Однак сьогодні при наявності глобальних комунікативних потоків важко впливати на іншу аудиторію, не вводячи одночасно в оману своєї. Будь-які повідомлення можуть легко перетинати кордони, одночасно стаючи відомими всім одразу.

За Расторгуєвим С.П. інформаційні війни є інформаційними технологіями, що впливають на інформаційні системи, маючи на меті введення в оману, виведення з ладу або десинхронізацію процесів управління суспільством та його складовими, передусім військовими. Уін Швартоу, що є адаптом цього напрямку в США, пише: “ Інформаційна війна є електронним конфліктом, де інформація є стратегічним здобутком, який варто захопити чи знищити. І комп'ютери, й інформаційні системи стають привабливим напрямком першого удару”.

Інформаційні війни поділяються на :

1. Особиста інформаційна війна, куди потрапляють різні види маніпуляцій з особистою електронною інформацією;

2. Корпоративна інформаційна війна, куди потрапляють ситуації атаки інформаційних систем компаній;

3. Глобальна інформаційна війна, де інформація розглядається як національний здобуток, за яким можуть полювати інші країни.

Отже, інформаційні операції стали сьогодні важливою частиною військової стратегії. Р. Ніксон вважав, що долар, вкладений у пропаганду, важливіший за долар, вкладений в озброєння, оскільки він починає працювати відразу. Інформаційна війна є інформаційними технологіями, що впливають на інформаційні системи, маючи на меті введення в оману, виведення з ладу або десинхронізацію процесів управління суспільством та його складовими, передусім військовими.

3. Модальність у промовах сучасних політиків під час інформаційних війн

Аналізуючи інаугураційну промову Барака Обами у 2013, помічаємо використання модальних слів, наряду з іншими емоційно-експресивними засобами комунікації. Особливою частотністю з усього переліку модальних слів використовуються модальні діє слова can та must.

Модальне дієслово must виражає:

- повинність, обов'язок, що зумовлений законом або розпорядженнями (We must make the hard choices to reduce the cost of health care and the size of our deficit.);

- необхідність (But we have always understood that when times change, so must we);

- передбачення, припущення, впевненість (We must act, knowing that our work will be imperfect.);

- переконливу пораду або пропозицію (…and we must carry those lessons into this time as well.).

Модальне дієслово can виражає:

- фізичну або розумову здатність виконати дію (…every person can find independence and pride in their work.);

- можливість або неможливість виконати дію залежно від обставин (The American people can no more meet the demands of today's world);

- неймовірність, прохання, припущення, пропозицію (For now decisions are upon us, and we cannot afford delay.).

Вживання модальних слів також спостерігається у інавгураційній промові Петра Порошенка у 2015 році. Президент часто використовує модальні слова необхідно та слід:

- «Настав час невідворотних позитивних змін. Щоб запровадити їх нам необхідно в першу чергу мир, безпека та єдність.»;

- «Сегодня нам нужен легитимный партнер по диалогу.»;

- «Ми повинні тримати порох сухим.»;

- «Щоб мир став довготривалим,нам слід призвичаятись до життя в постійній бойовій готовності.»

Промови Королеви Єлизавети II також містять в собі різноманітні засоби модальності, але більшість з них займають модальні діє слова :

«This year, as governments search for new ways to tackle these important challenges, we as individuals can also play our part so that, in pursuing health and vitality for all, we bring hope to the world.»

Зважаючи на велику кількість обіцянок, закликів, властивих інаугураційній промові, вживання модальних дієслів виявляється цілком доречним. Вони маркують психологічну емоційність, слугуючи логічним зв'язком між реальним положенням речей та бажаною для мовця картиною, спрямовані на утримання уваги аудиторії, впливаючи не лише на когніцію, а й на емоції.

Размещено на Allbest.ru