Категорія англійського прикметника

Більш частий випадок коли два класи (прикметник і прислівник) стають ближче один до одного за допомогою обміну семантичних функцій. Такий спосіб взаємодії можна назвати непрямим (непрямим), тому що це трапляється в результаті взаємодії між іншими частинами мови, а саме, між іменником і дієсловом. Приклад: He was very much Rhoda's master. Still, this physical detail was a continuing nag (H. Wouk); We'll have to do some serious thinking ( J. Heller ). У цих двох реченнях прикметники continuing and serious є компонентами іменників фраз, а формально вони є атрибутами визначення цих іменників. Але віддієслівні іменники nag and thinking використовуються у значенні непрямого назви дії, і семантично вони близькі до дієслів. Отже , прикметники continuing and serious формально визначені, але семантично вони характеризують дію, а не стан, і це дає можливість перефразувати пропозицію без зміни значення. Наприклад: This physical detail nags her continually; We'll have to think seriously. В цьому прикладі ми можемо побачити непряме функціональна взаємодія [10, c. 122].

Прислівники early, fast, half, long, straight збігаються за формою з прикметниками. Порівняння:

We had an early breakfast (прикметник) «У нас був ранній сніданок». We had breakfast early (прислівник) «Ми снідали рано».

We went by a fast train (прикметник) «Ми їхали швидким поїздом» Don't speak so fast (прислівник) «Не говори так швидко».

The post is fast in the ground (прикметник) «Цей стовп міцно закріплений в землі». The paper was stuck fast to the desk (прислівник). «Папір міцно пристав/приклеївся до столу». He was fast asleep (прислівник) «Він міцно спав».

We waited half the afternoon (прикметник) «Ми чекали півдня». This is not half good enough ( прислівник) «Це нікуди (і в половину ) не годиться».

We've had a long wait (прикметник ) «Нам довелося довго чекати ». Have'you been waiting long ? (прислівник) «Ви довго/давно чекаєте?»

I want a straight answer to my question (прикметник) «Я хочу отримати пряму відповідь на моє запитання». Tell me straight what you think (прислівник) «Скажіть мені прямо, що ви думаєте». He has come straight from London (прислівник) «Він приїхав прямо з Лондона».

У деяких випадках важко визначити, чи маємо ми справу з прислівником або прикметником. У виразі to hold one's head high (високо тримати голову) high може трактуватися і як прикметник (порівняйте з пропозицією Open your mouth wide), і як прислівник (Не можна сказати Hold one's head highly) [16].

Отже, в силу своєї семантичної спільності, прикметники нерідко утворюють прийменникові обороти, виступають у функціях способу дії. У ряді випадків багато прикметники і прислівники збігаються за формою.

2.4 Використання прикметників замість прислівників з дієсловами чуттєвого сприйняття

Як правило, з дієсловами to look to feet, to smel , to sound і to taste, що позначають чуттєве сприйняття, використовуються не прислівники, а прикметники. В українському перекладі в обох випадках використовується прислівник, що характеризує дієслово. Як показало дане дослідження, в англійському варіанті в пропозиціях з зазначеними дієсловами прикметник (перекладне як прислівник) відноситься до іменника, а дієслова чуттєвого сприйняття можуть бути замінені дієсловом-зв'язкою to be [16].

She looks pretty = She is pretty. Вона виглядає добре = Вона гарненька.

The music sounds fine = The music is fine. Музика звучить прекрасно = Музика прекрасна.

This medicine tastes nasty = This medicine is nasty when tasted. Ці ліки на смак огидно.

The roses smell sweet = The roses are sweet to the sense of smell Рози пахнуть приємно.

You will feel safe with him = You will feel that you are safe З ним ви будете почувати себе в безпеці.

Коли ці дієслова не мають характеру зв'язок, після них вживаються прислівники способу дії.

The man smelt strongly of whisky Від цієї людини сильно пахло віскі.

This soup tastes strongly of fish. Від цього супу сильно віддає рибою.

Отже, з дієсловами, які позначають чуттєве сприйняття, використовуються не прислівники, а прикметники .

Частини мови характеризуються польовою або прототипною структурою. Однак, ці два терміни дуже схожі. Обидва підкреслюють той факт, що категорії не мають строго визначених меж. Обидва припускають наявність в категорії центральної і периферійної частини. У центрі представлені одиниці, які мають максимальне число категоріальних рис. Ці одиниці називаються прототипами або прототипиними членами категорії. Деякі риси цієї категорії можуть бути відсутні в периферійних одиницях і навпаки, риси інших категорій можуть бути присутніми в периферійних одиницях.

Прикметники здатні виступати в синтаксичних функціях, властивих іменнику - у функції підмета або доповнення. Прикметники в цих випадках вживаються з означеним артиклем і позначають, як правило, множини осіб.

В силу своєї семантичної спільності, прикметники нерідко утворюють прийменникові обороти, виступають у функціях способу дії. У ряді випадків багато прикметників і прислівників збігаються за формою з дієсловами, які позначають чуттєве сприйняття, використовуються не прислівники, а прикметники .

Висновок

Отже, прикметник як частина мови відзначається в усіх індоєвропейських мовах, як одна з чотирьох основних частин мови.

В англійській мові на відміну від української мови, внаслідок малої кількості морфологічних показників, виявляються розмитими межі між частинами мови (прикметником та іменником).

Прикметник позначає або якісну ознаку предмета або ознака відносну, яка позначає властивість предмета через його ставлення до іншого предмету, ознаку. При цьому відносні прикметники тісно пов'язані з предметними субстанціями, що можливо є однією з передумов для функціонального зближення прикметників та іменників. Значення відносних прикметників - це відношення між предметом та іншим предметом, таким чином, що може служити передумовою того, що в англійській мові іменник називає предмет, який позначає ознаку предмета і може виконувати функції прикметника.

Одним з критеріїв віднесення слова до прикметника, є можливість їх використання атрибутивно і предикативно.

Основним функціями прикметників є функції визначення та предикативного члена, проте далеко не всі прикметники можуть виступати в обох функціях.

Частини мови характеризуються польовою або прототипною структурою. Тобто категорії не мають строго визначених меж: центральної і периферійної частини. У центрі представлені одиниці, які мають максимальне число категоріальних рис. Ці одиниці називаються прототипами або прототипічними членами категорії. Деякі риси цієї категорії можуть бути відсутні в периферійних одиницях і навпаки, риси інших категорій можуть бути присутніми в периферійних одиницях.

Прикметники відносяться до периферії, здатні виступати в синтаксичних функціях, властивих іменнику - у функції підмета або доповнення. Прикметники в цих випадках вживаються з означеним артиклем і позначають, як правило, множину осіб. Крім цього, ряд прикметників, що належать зоні периферій може виступати у функціональній взаємодії з прислівниками.

В силу своєї семантичної спільності, прикметники нерідко утворюють прийменникові обороти, виступають у функціях способу дії. У ряді випадків багато прикметників і прислівників збігаються за формою з дієсловами, які позначають чуттєве сприйняття, використовуються не прислівники, а прикметники .

Список використаної літератури

1. Акодес М.И. Английский язык. Имя прилагательное. М.:Киев, 2007-208 с.

2. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка. М.: 2007 - 255 с.

3. Арнольд И.Лексикология современного английского языка. М., 1959-254 с.

4. Барабаш Т.А. Грамматика английского языка, -- М.: Дрофа, 2001 - 252 с.

5. Бартков Б. И. Модели параллелизма в английском языке. Аффиксоиды, полуаффиксы и аффиксы в научном стиле и литературной норме. Владивосток: ДВНЦ АН СССР., 2000 - 76 с.

6. Бархударов Л.С. Грамматика английского языка. НЩ М.: Просвещение, 2003 - 312 с.

7. Блох М.Я. Теоретическая грамматика английского языка. -- М.: Высшая школа, 2003 - 348 с.

8. Деева И.М. «Прилагательное в английском языке», Горький, 1976,

9. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г, Теоретическая грамматика современного английского языка. -- М.: Высшая школа, 2001 - 408 с.

10. Козлова Л.А. «Теоретическая грамматика английского языка», Барнаул, 2005г.

11. Лингвистический энциклопедический словарь. -- М., 1990 - 682 с.

12. Мараховская Э.Я. Основы теоретической грамматики английского языка. - Киев, 2001 -287 с.

13. Меграбова Э.Г. «О разрядах имен прилагательных в английском языке», Горький, 1976г.

14. Мешков О.Д. Словообразование современного английского языка. М.,2006 - 285 с.

15. Anne Bronte «Agnes Grey», 1994.

16. www.languages-study.com

Размещено на Allbest.ru