Асоціативно-семантичне поле "Чорнобиль" у сучасному українському художньому дискурсі

Мікро- і макроконтексти - описи стилю життя, фрагментів простору (місто, село, поле), картин природи (сад, ліс, дерева) «до» і «після» катастрофи засвідчують продуктивність прийому текстового контрастування. Для увиразнення аксіологічно-оцінного (часто - інвективного, пейоративного) змісту зображуваного автори зіставляють поняття, протиставляючи предметні номінації, не антонімічні в узуальній мовній практиці назви реалій (трактор - бронетранспортер, квартира - радіоактивна зона), назви ознак (молодий, весняний - мертвий; рідний - радіоактивно заражений), маркери часу (вчора - сьогодні, колись - тепер, минуле - майбутнє), колоративні ознаки (чорний - білий).

В українській літературній мові кінця ХХ ст. спостережено істотне розширення семантичного ареалу номінації Чорнобиль. Вона набула статусу константи сучасної української мовно-поетичної свідомості, репрезентованої у різновекторних асоціативно-образних зв'язках.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Гоцинець І. „Чорнобиль болем України вічно буде мучити мене...” (семантичний розвиток образу Чорнобиля у мові художньої літератури 80-90-х років ХХ ст.) / Ірина Гоцинець // Культура слова. - К., 2004. - Вип. 64. - С. 20-25.

2. Гоцинець І.Л. Образні конкретизатори концепту Чорнобиль в українській мовній практиці кінця ХХ ст. / І.Л. Гоцинець // Вісник Луганського нац. пед ун-ту ім. Тараса Шевченка: Філологічні науки. -Луганськ, 2004. - Вип. 5 (73) травень. - С. 49-53.

3. Гоцинець І. „Я - вогонь! Язики мого полум'я промовляють болючі слова” (образ вогонь у поезії чорнобильської тематики) / Ірина Гоцинець // Культура слова. - К., 2005. - Вип. 65. - С. 37-41.

4. Гоцинець І. “Ні вовкам, ні радіації…» (експресивність контрасту в мові роману В. Яворівського „Марія з полином”) / Ірина Гоцинець // Культура слова. - К., 2006. - Вип. 66-67. - С. 24-29.

5. Гоцинець І.Л. Лексико-семантична репрезентація образу „Чорнобиль” у мові сучасної української хронікально-документальної прози / І.Л. Гоцинець // Лексикографічний бюлетень. - К., 2006. - Вип. 14. - С. 59-63.

6. Гоцинець І.Л. Асоціативно-семантична група „аварія” в мові прозових творів про Чорнобиль / І.Л. Гоцинець // Лінгвістика: зб. наук. праць. - № 1 (11).- Луганськ, Альма-матер, 2007. - С. 42-47.

7. Гоцинець І. Асоціативно-семантична група „час” у мові української хронікально-документальної прози постчорнобильського періоду / І. Гоцинець // Лінгвостилістика: об'єкт - стиль, мета - оцінка. Зб. наук. праць. - К., 2007. - С. 234-240.

8. Гоцинець І. „Уроки чорнобиля полиново гіркі...” (образ „урок” у прозі про Чорнобиль) / І. Гоцинець // Культура слова. - К., 2007. - Вип. 68-69. - С. 7-12.

9. Гоцинець І.Л. Взаємодія асоціативності та образності у семантичній структурі слова / І.Л. Гоцинець // Філологічні науки : Зб. наук. праць. СумДПУ ім. А. С. Макаренка. - Суми, 2008. - С. 20-26.

10. Гоцинець І. Асоціативна парадигма Чорнобиль - трагедія у поетичній мові кінця ХХ ст. / Ірина Гоцинець // Культура слова. - К., 2009. - Вип. 71. - С. 37-42.

Анотація

Гоцинець І.Л. Асоціативно-семантичне поле «Чорнобиль» у сучасному українському художньому дискурсі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України. - Київ, 2010.

На основі аналізу польової моделі асоціативно-семантичних та асоціативно-образних зв'язків номінації Чорнобиль у поетичних та прозових творах 80-90-х років ХХ ст. обґрунтовано виокремлення чорнобильського дискурсу як самодостатнього типу мовотворчості із властивими йому диференційними рисами. Установлено, що у поетичному та прозовому різновидах чорнобильського дискурсу основні АСГ та АСМ змодельовано по-різному: «Чорнобиль», «аварія», «зона», «час», «трагедія» та «аварія», «зона», «відповідальність», «час» відповідно. Окреслено коло тропів та стилістичних фігур, що виявляють асоціативно-семантичний розвиток ключових лексем аналізованого поля. Зафіксовано контексти розширення значень загальновживаних слів (зона, атом, ліквідатор, Чорнобиль, чорнобильський, квітень та ін.) та розвиток їхнього конкретно-чуттєвого змісту в текстах, об'єднаних тематично, а також процеси детермінологізації спеціальної лексики, формування нових символічних значень у словах-поетизмах (зоря, полин, чорнобиль, сосна). Підтверджено стилістичний статус номінації Чорнобиль як константи сучасної української мовно-поетичної свідомості.

Ключові слова: асоціативно-семантичне поле, асоціативно-семантична група, асоціативно-семантична мікрогрупа, асоціативно-образний ряд, номінація, детермінологізація, слово-символ.

Аннотация

Гоцинець И.Л. Ассоциативно-семантическое поле «Чернобыль» в современном украинском художественном дискурсе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины. - Киев, 2010.

Обосновано понятие ассоциативности как базового признака поэтической семантики, реализующегося в зрительных, звуковых и пр. ассоциациях, связывающего близкие и отдаленные понятия, а также обеспечивающего методологическую целостность лингвистического анализа разножанровых текстов.

Констатировано, что чернобыльский дискурс - это самодостаточный тип языкового творчества с присущими ему дифференциальными чертами (социальная направленность, отрицательная аксиология, подчиненность архисеме Чернобыль, спецификация словаря). Выделены АСГ «Чернобыль», «авария», «зона», «время», «трагедия» (в языке поэзии) и «авария», «зона», «ответственность», «время» (в языке прозы).

Составляющими чернобыльского словаря определены: а) книжная лексика, термины ядерной физики (радиация, радиоактивный, реактор, атом, стронций, цезий), экологические понятия (зона, загрязнение), терминология гражданской обороны (эвакуация), общественно-политическая терминология. Отмечена детерминологизация указанных слов, их вхождение в разговорно-бытовую и художественную речь, перемещение из периферии в центр речевого употребления; б) разговорная лексика; в) стилистически нейтральная в общеречевом плане лексика, представляющая основу художественно-образного обобщения действительности, экспрессии трагизма.

Указана концептуальная нагрузка эпитетов чернобыльский, радиоактивный / радиационный, полынный. Установлена актуализация сем `тревога', `страх', `опасность', `безлюдие', `огонь', `звук', `смерть', `болезнь' среди метафор, перифраз.

Ключевые слова: ассоциативно-семантическое поле, ассоциативно-семантическая группа, ассоциативно-семантическая микрогруппа, ассоциативно-образный ряд, номинация, детерминологизация, слово-символ.

Summary

Hotsynets I.L. Associative and semantic field “Chernobyl” in modern Ukrainian fictional discourse. - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.01 - Ukrainian Language NAS Ukraine. - Kyiv, 2010.

In the thesis the theoretical aspects of the understanding of the associativeness as a basic category of the poetic semantic are elucidated. This category takes part in the thinking process on the basis of visual, sound and other associations, unites similar and distant concepts, ensures methodological integrity of linguistic analysis of different genre (poetic and prosal) texts.

Associative and semantic field is determined as synthetic model: on the one hand, it is an intertext structure, which determines content concepts of these or those text unifications, on the other hand - it is a method of organization of integrity of a text in its aesthetic apprehension.

The analysis of poetic and literary-publicist prose text of 80-90ies of the XXth century has proven, that Chernobyl discourse is a separate and individual, a self-sufficient type of language creation with the differentiate features so characteristic of it: a) expressive social direction; b) completely negative axiology; c) associative and semantic subordination to general constant image (archaism) - Chernobyl; d) specification of vocabulary.

The main associative and semantic groups, such as “Chernobyl”, “accident', “zone”, “time”, “tragedy” in poetic language and “accident”, “zone”, “responsibility”, “time” in prose language are distinguished in Chernobyl fictional discourse.

In the thesis the so-called Chernobyl vocabulary is generally represented, that is:

a) book vocabulary: terms of nuclear physics: (reactor, block of reactor, radiation, radiative, radioactive, atom, coffindosemetre, nucleads, radonucleads, explosion and others), scientific-technical (atomic station, accident, reactor, the fuorth reactor, coffin and others), ecological terms (zone, pollution and others), terminology of civil protection (evacuation), social-political terminology. In this connection the processes of determinologization of given words were determined, the usage of these words in colloquial and literary speech, dynamic of transferation from the periphery of speech usage into the centre were maked, tendencies of gaining fixed connotative qualities by these words were emphasized;

b) colloquial vocabulary: stylistically deteriorative unites as axciological means, and also secondary nominations of ChAES (Chernobyl Atomic Electrical Station);

c) stylistic neutral vocabulary (ruins, fence, wire, fire, flame, hell; town, city, village, field; misfortune, distress, pain, sorrow, illness, death; time, night, day, today, tomorrow, the twenty-six April and others), which became a basis of literary-figurative, concrete-sensual generalization of reality, of creation determined expressiveness of tragedism.

In the context of functional-stylistic, textual, figurative interpretation of indicated types of words their typology was considered. It is determined, that words - “Chernobyl, radioactive, dead, empty, black-white, bitter” are conceptual epithets.The actuality of sems “alert”, “fright”, “danger”, “wire”, “uninhabitance”, “ war”, “illness”, “fire”, “sound”, “colour”, “death” was established among metaphors, paraphrases and epithetic structures.

Metaphorization of Chernobyl images is closely connected with the mechanisms of personafication, zoomorphization (atom, reactor, fire - wild beast (animal), “dragon”), “hto”nization (life-hell, zone-hell). The symbolism in the usage of some plant names (chornobyl, pine-tree), subject realms (cellophane, clock, clock nands) is emphasized.

The productivity of stylistic method of text contrast is maked.

In general, increasing of stylistic areal of nomination “Chornobyl” is considered as the realization of one of the constanta of modern poetic language.

Key words: associative and semantic field, associative and semantic group, associative and semantic microgroup, associative and figurative line, nomination, determinologization, word-symbol.

Размещено на Allbest.ru