Внутрішньотекстова градація оцінки: комунікативно-прагматичні функції

Директивна роль соціокультурних настанов, контекстуально-ситуативні умови й особистісні чинники зумовлюють виникнення розбіжностей між запланованою оцінкою та її інтерпретацією. Варто розмежовувати оцінку, закладену в повідомлення автором, та оцінку, отриману адресатом у результаті витлумачення цього повідомлення. Успішна комунікація передбачає ідентичність або максимальну подібність цих оцінок. Непоодинокими є випадки незбігу запрограмованої оцінки з оцінкою, сприйнятою адресатом, що призводить до повного або часткового нерозуміння.

Адресантно-інтенційна невідповідність оцінок виникає, коли суб'єкт оцінки неправильно реалізовує свій комунікативний намір. До таких розбіжностей призводить неадекватний добір мовних засобів, недотримання комунікативної стратегії, недостатня мовна компетентність тощо, наприклад:

- А мій хлопець де? - стривожився Олелько.

(Кирик:) - Звідки я знаю, село велике. Погукайте, обізветься (О. Лупій).

Метою персонажа (Кирика) було повідомити про те, що він не знає про місцеперебування хлопця, але передати свою інтенцію правильно він не зміг. Очевидно, що чоловік порушив принцип ввічливості (Дж. Ліч), повівшись нетактовно та виявивши неповагу до співрозмовника.

Адресатно-інтерпретативна невідповідність оцінок спричинена неадекватною інтерпретацією адресатом оцінки, закладеної в тексті автором. Таке помилкове розуміння оцінки може бути зумовлене неуважністю, необізнаністю з контекстом, несприйняттям підтекстової інформації, іронії: (Лукас:) - Я чотири роки дивлюся на її портрет // (Пат:) - Гідний подиву ідіотизм! (П. Загребельний).

Досить часто мисленнєва та вербалізована оцінки не ідентичні. Таку невідповідність можна назвати адресантно-обмежувальною, адже правила існування в соціумі, культурні норми змушують дотримуватися певних принципів, лімітувати висловлення суджень: “Знаємо ми її добре серце”, - подумав Дмитро, а вголос сказав: - Тобто ви не можете нічого сказати, де тепер ця санітарка? (Є. Кононенко).

У Висновках узагальнено основні результати дослідження.

У лінгвістичному аспекті оцінка являє собою мовне відбиття дійсності в плані схвалення / несхвалення, що має суб'єктивно-об'єктивний характер. Функційно-семантична категорія оцінки знаходить вираження на всіх рівнях української мови.

Категорії оцінки й емотивності не варто ототожнювати. Емотивність підпорядкована категорії оцінки: через емоції, що виникають на ґрунті оцінок, реалізоване ставлення суб'єкта до дійсності. Емоційні компоненти значення здатні інтенсифікувати оцінку. Водночас оцінка не завжди передбачає емоційне забарвлення, вона може бути як емоційною, так і раціональною. Прагматичні особливості оцінки зумовлюють її зв'язок з експресивністю, що виявляється здебільшого в емоційних оцінках.

Засоби вираження оцінки на всіх мовних рівнях сконцентровані в тексті. Модальна рамка оцінки охоплює смисловий рівень тексту. Реалізація функційно-семантичної категорії оцінки завжди контекстуально й ситуативно зумовлена, що дозволяє розглядати її як один із чинників, що впливають на втілення комунікативно-прагматичної орієнтації тексту.

Оцінка, прихована в тексті, завжди передбачає активність реципієнта, вимагає залучення додаткової інформації, вже відомої обом комунікантам. Норми спілкування вимагають уникати негативних оцінок, а тому повідомлення негативної інформації в завуальованій формі досить поширене.

Категорія оцінки активно взаємодіє з процесами продукування та сприйняття тексту, виявляє зв'язок не лише зі змістово-фактуальною інформацією, але й з підтекстом і концептом тексту. Вияви оцінки в змістово-підтекстовій і змістово-концептуальній інформації уможливлюють поширення її смислу за межі тексту. Інформація, закладена в тексті оцінкою, поглиблює сюжет, розвиває тему, допомагає передати основну ідею тексту.

Структурно-семантичні особливості категорії оцінки відбиті на оцінній шкалі, що містить чотири аксіологічні зони: зона позитивного, норма, нейтральне для оцінки та зона негативного. Шкалі оцінки властиві такі функційні характеристики: градуальність; динамічність; асиметричність (норма розміщена в зоні позитивного); невизначеність; орієнтація на об'єктивну норму; залежність від суб'єкта оцінки (особи, групи осіб, соціуму); здатність до трансформації. Граничність як ознака шкали оцінки поширюється не на всі класи об'єктів і більшою мірою репрезентована в зоні негативного.

Дослідження функціонування позитивної та негативної оцінки в цілому тексті виявило, що аксіологічний знак (“+” або “-”) реалізаторів оцінки залежить від авторського задуму та його адекватного сприйняття читачем. Загальнотекстова оцінка взаємодіє з концептом тексту.

У результаті аналізу 6105 текстових фрагментів із реалізацією оцінки отримані дані про кількісне співвідношення семантичних типів оцінки. Коефіцієнт співвідношення (1,5 раза) засвідчує превалювання в свідомості соціуму негативної оцінки. Позитивна оцінка в українській мові не має такого різноманітного вираження, як негативна. Незначний відсоток прикладів зі значенням нейтрального для оцінки засвідчує універсальність аналізованої категорії.

Головною властивістю шкали оцінки постає ознака зростання / спаду, що зумовлює внутрішньотекстову градацію оцінки. У запропонованій класифікації внутрішньотекстової градації оцінки виділено такі її типи: за співвідношенням з нормою - абсолютна та відносна, за інтенсивністю - висхідна та спадна, за місцем на шкалі оцінки - зональна й інтерзональна, за видом змін - зовнішня та внутрішня, за розташуванням у тексті - контактна та дистантна.

В українській мові поширеніша градація негативної оцінки (58 % від загальної кількості фрагментів висхідної та спадної градації оцінки). Висхідна градація значною мірою покриває спадну та виявляє свою дію як у зоні негативного (55,9 % від загальної кількості прикладів висхідної градації оцінки), так і в зоні позитивного (44,1 %). Спадна градація оцінки більшою мірою поширена в зоні негативного (85 % від загальної кількості прикладів спадної градації оцінки, коефіцієнт співвідношення 5,7 раза), що пов'язано з дотриманням суб'єктом ввічливості під час спілкування. Низькі показники спадної градації позитивної оцінки (15 %) можна пояснити також тим, що потреби зменшувати інтенсивність позитивної оцінки зазвичай не виникає.

Категоричність оцінки залежить від комунікативно-прагматичних, соціокультурних та індивідуально-психологічних чинників. Деінтенсифікація оцінки має дві основні тенденції - збільшення суб'єктивності оцінки та зменшення інтенсивності вияву оцінюваної ознаки. Інтенсифікація та деінтенсифікація мають різне, однак не полярне, призначення. За висхідної градації оцінки відбувається посилення оцінюваної ознаки для збільшення впливу на адресата. Деінтенсифікація виконує аналогічну функцію - здійснити оптимальний вплив на співрозмовника, допомагає досягти комунікативної мети.

Дослідження інтерзональної градації оцінки дозволяє констатувати, що негативна оцінка має потужніший прагматичний потенціал і стабільнішу позицію в тексті, порівняно з позитивною. Позиція позитивної оцінки на шкалі нестабільна, наведення аргументів на користь негативної оцінки зумовлює її послаблення. Негативна оцінка не виявляє такої активної схильності до зміни позиції. Характерним є перехід об'єкта із зони нейтрального для оцінки до зони позитивного або негативного. Така градація засвідчує необмежений характер оцінної кваліфікації дійсності.

Оцінка в тексті виконує проектувальну функцію, значною мірою детермінує формування глибинного смислу тексту та визначає можливості його сприйняття. Оцінка постає одним з вагомих конструктивних елементів тексту, що активно взаємодіє із загальним смислом і є потужним джерелом додаткової інформації, забезпечує інформаційний баланс між автором тексту та читачем. Виявляючи взаємодію з основними текстовими категоріями, оцінка сприяє дії доцентрових сил у тексті.

Текстовий оцінний блок постає активним реалізатором градації оцінки. Формування оцінних блоків є виявом текстотвірного потенціалу оцінки. Структура блоку уможливлює адекватну інтерпретацію контекстуально залежної оцінки. Необхідність аргументування оцінки зумовлена інформаційною недостатністю її реалізаторів і відносною суб'єктивністю норм і стереотипів. Окрім інформативної функції, аргументація оцінки в тексті здійснює функцію впливу на адресата. Аргументація оцінки оптимізує її розуміння за допомогою вербалізації мотивів суб'єкта. Категоричні оцінки більшою мірою потребують пояснення, що може зменшити їхню суб'єктивність. Негативні оцінки частіше, ніж позитивні, вимагають повідомлення мотивації у зв'язку з їхнім більшим поширенням і диференціюванням значень. Спосіб аргументації оцінки в тексті зумовлює її переконливість.

Кооперативний принцип спілкування Г. Ґрайса відбиває особливості вираження оцінних значень. Необхідність оптимізувати повідомлювану інформацію споріднює імплікатури із градацією оцінки. Оскільки мовне значення висловлення не завжди збігається з його прагматичним змістом, імплікатури постають активним реалізатором категорії оцінки.

Іронія виступає одним з оптимальних способів вираження негативної оцінки, а також її інтенсифікації та деінтенсифікації. Оцінка, що міститься в іронічних висловленнях, характеризується прагматичною неоднозначністю, зумовленою певною невідповідністю між безпосереднім змістом повідомлення та його смислом.

Соціальна детермінованість оцінки, з одного боку, та залежність її від індивідуальної свідомості суб'єкта, з іншого, зумовлюють багатозначність виявів аналізованої категорії. Пов'язані з розумінням оцінки невідповідності спричинені комунікативною діяльністю адресанта (адресантно-інтенційна й адресантно-обмежувальна невідповідності оцінок) й адресата (адресатно-інтерпретативна невідповідність оцінок).

Метою оцінки постає вираження ставлення суб'єкта до об'єкта та здійснення впливу на адресата повідомлення. Градація оцінки в тексті спрямована на забезпечення оптимального комунікативного ефекту. Контекстуальна залежність оцінки детермінує її прагматичні особливості, оцінка є обов'язковим складником прагматичного компоненту тексту.

Для подальшого дослідження внутрішньотекстової градації оцінки важливим постає глибокий аналіз контекстуальної та ситуативної зумовленості реалізації позитивної та негативної оцінок, систематизація різнорівневих засобів вираження функційно-семантичної категорії оцінки та встановлення їхньої ієрархії в межах тексту, детальне висвітлення національно-мовної специфіки експліцитної та імпліцитної оцінок. Перспективним видається також ґрунтовне вивчення текстотвірного потенціалу оцінки в текстах різних типів у зв'язку з комунікативно-прагматичним спрямуванням.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Михальченко М. Оцінка в системі мовних категорій та її місце в тексті / М. Михальченко // Актуальні проблеми менталінгвістики: [зб. наук. статей за матеріалами V Міжнародної наукової конференції]. Черкаси: Ант, 2007. С. 228-231.

2. Михальченко М. Функціональні вияви категорії оцінки в художньому тексті / М. Михальченко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”: [зб. наук. праць]. Херсон: Вид-во ХДУ, 2008. Вип VI. С. 156-160.

3. Михальченко М. Внутрішньотекстові реалізації оцінки / М. Михальченко // Наукові праці: [науково-методичний журнал]. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. Т. 92. Вип. 79. Філологія. Мовознавство. С. 38-42.

4. Михальченко М. Кореляція категорії оцінки з емотивністю, експресивністю та конотацією / М. Михальченко // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”: [зб. наук. праць]. Херсон: Вид-во ХДУ, 2008. Вип. VIІІ. С. 248-252.

5. Михальченко М. Оцінка у філософсько-логічному та психологічному аспектах / М. Михальченко // Лінгвістичні студії: [зб. наук. праць / наук. ред. А. П. Загнітко]. Донецьк: ДонНУ, 2009. Вип. 18. С. 8-12.

6. Михальченко М. М. Імплікатури як засіб вираження категорії оцінки / М. М. Михальченко // Східнослов'янська філологія: [зб. наук. праць]. Горлівка: Вид-во ГДПІІМ, 2009. Вип. 16. Мовознавство. С. 217-224.

7. Михальченко М. М. Способи реалізації позитивної та негативної оцінки в тексті: кількісне та функціональне співвідношення / М. М. Михальченко // Лінгвістика: [зб. наук. праць]. Луганськ: ДЗ “ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2009. №1 (16). С. 132-140.

8. Михальченко М. Функційні вияви оцінки на різних рівнях текстової інформації / М. Михальченко // Наукові записки. Серія “Філологічні науки (мовознавство)”. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. Вип. 86. С. 205-212.

9. Михальченко М. Партикулярне вираження категорії оцінки / М. Михальченко // Вісник Черкаського університету. Серія “Філологічні науки”. Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. Вип. 169. С. 90-97.

10. Михальченко М. Структурні особливості категорії оцінки / М. Михальченко // Семантика мови і тексту: [матеріали Х Міжнародної конференції]. Івано-Франківськ: Видавець Третяк І.Я., 2009. С. 217-219.

11. Михальченко М. Прагматичні особливості спадної градації оцінки / М. Михальченко // Лінгвістичні дослідження: [зб. наук. праць]. Харків: ХНПУ, 2009. Вип. 27. С. 120-128.

12. Михальченко М. Основні концепції і напрями аналізу тексту в сучасній лінгвістиці / М. Михальченко // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім, 2009. Т. 26. С. 182-189.

13. Михальченко М. Оцінні блоки в тексті: формування та функціонування / М. Михальченко // Вісник Донецького інституту соціальної освіти. Серія “Філологія. Журналістика”. Донецьк: Цифрова типографія, 2009. Т. V. С. 127-132.

14. Михальченко М. Внутрішньотекстова градація оцінки / М. Михальченко // Лінгвістичні студії: [зб. наук. праць / наук. ред. А. П. Загнітко]. Донецьк: ДонНУ, 2010. Вип. 21. С. 32-36.

15. Михальченко М. Реалізація висхідної градації оцінки в тексті / М. Михальченко // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім, 2010. Т. 28. С. 251-259.

АНОТАЦІЯ

Михальченко М. Внутрішньотекстова градація оцінки: комунікативно-прагматичні функції. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2010.

У роботі розглянуто вияви функційно-семантичної категорії оцінки в художньому тексті. Висвітлено статус оцінки в системі мовних категорій та з'ясовано її роль у тексті. Проаналізовано вираження оцінки на різних рівнях текстової інформації, визначено функційне співвідношення позитивної та негативної оцінок. Опрацьовано класифікацію внутрішньотекстової градації оцінки. Встановлено особливості висхідної та спадної градації позитивної та негативної оцінок. Простежено формування та функціонування оцінних текстових блоків. Розкрито взаємодію оцінки з кооперативним принципом спілкування, схарактеризовано вираження оцінки в імплікатурах. Досліджено іронію як один з оптимальних реалізаторів негативної оцінки в тексті. Визначено співвідношення смислу оцінки зі значенням засобів її вираження. Окреслено основні невідповідності між закладеною автором оцінкою та її інтерпретацією адресатом.

Ключові слова: аргументація оцінки, внутрішньотекстова градація оцінки, категорія оцінки, контекст, негативна оцінка, позитивна оцінка, текст, текстовий оцінний блок, шкала оцінки.

АННОТАЦИЯ

Михальченко М. Внутритекстовая градация оценки: коммуникативно-прагматические функции. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2010.

Диссертация посвящена исследованию функциональных аспектов выражения категории оценки на уровне текста. Оценка рассматривается как функционально-семантическая категория, cемантической доминантой которой является “одобрение / неодобрение” (с разных позиций) определённых ситуаций, явлений, событий, поступков, лиц, предметов и пр., реализуемая на всех языковых уровнях. В работе выявлены функциональные особенности внутритекстовой градации оценки.

Рассмотрены основные вопросы, связанные с исследованием категории оценки в философии, аксиологии, логике, этике, эстетике, акмеологии, лингвистике. Проанализирован статус оценки в системе языковых категорий, определена корреляция оценки с категориями эмотивности, экспрессивности, модальности. Отдельное внимание уделено анализу основных подходов к изучению текста в современном языкознании, вопросам дефиниции текста, состава и иерархии текстовых категорий. Исследование оценки на уровне текста позволило осмыслить особенности анализируемой категории, не представленные на уровне предложения. Описаны закономерности структурной организации категории оценки. Определены основные (субъект, объект, предикат, шкала оценки, оценочный стереотип, аспект оценки) и факультативные (классификаторы, интенсификаторы, деинтенсификаторы) элементы структуры оценки. Сопоставление различных классификаций оценок в логике и языкознании позволило выделить основные типы оценок в языке: позитивная и негативная, общая и частная, абсолютная и сравнительная, эмоциональная и рациональная, эксплицитная и имплицитная, фразовая и текстовая. Выделены основные свойства шкалы оценки: градуальность; динамичность; асимметричность (норма находится в зоне позитивного); неопределенность; ориентация на объективную норму; зависимость от субъекта оценки (лица, группы лиц, социума); способность к трансформации. Граничность оценочной шкалы распространяется не на все классы объектов.

Охарактеризованы основные средства выражения оценки и её градации на разных уровнях украинского языка. Рассмотрены проявления изучаемой категории на уровне содержательно-фактуальной, содержательно-концептуальной и содержательно-подтекстовой информации текста. Исследована проблема асимметрии позитивной и негативной оценок, обусловленная позитивной ориентированностью нормы. Прослежено количественное и функциональное соотношение положительной и отрицательной оценок в целостном тексте, выявлено доминирование негативной оценки. Аксиологический знак реализаторов оценки определён с учётом зависимости от авторского замысла и его интерпретации читателем. Рассмотрены особенности внутритекстовой градации позитивной и негативной оценок. В предложенной классификации внутритекстовой градации оценки выделены такие её типы: абсолютная и относительная, восходящая и нисходящая, зональная и интерзональная, внешняя и внутренняя, контактная и дистантная. Исследование реализации градации оценки на уровне текста позволило определить коммуникативно-прагматические особенности выражения положительной и отрицательной оценок в украинском языке. Установлена связь оценки с основными текстовыми категориями, обоснована текстообразующая роль оценки, прослежено функционирование оценочных блоков в тексте. Аргументация оценки изучена в связи с недостаточной информативностью и субъективностью выражения оценки. Раскрыты основные способы аргументации оценки: финальная, инициальная, замкнутая, кольцевая аргументация. Описано взаимодействие оценки с кооперативным принципом общения Г. Грайса, исследована реализация оценки в импликатурах, для которых характерно несоответствие между языковым значением и прагматическим содержанием. Проанализирована ирония как прагматически эффективный способ выражения негативной оценки, прослежена связь понимания оценки в иронических высказываниях с текстовыми, экстралингвистическими и интертекстуальными пресуппозициями. Рассмотрено соотношение смысла оценки со значением средств ее реализации. Исследование оценки, заложенной в тексте автором, и ее интерпретации адресатом позволило выявить адресантно-интенционное и адресатно-интерпретативное несоответствия оценок.

Ключевые слова: аргументация оценки, внутритекстовая градация оценки, категория оценки, контекст, негативная оценка, позитивная оценка, текст, текстовый оценочный блок, шкала оценки.

SUMMARY

Mikhalchenko M. Intra-text gradation of appraisal: communicative and pragmatic functions. - The manuscript. Candidate's thesis on philology, speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - Donetsk National University. - Donetsk, 2010.

A manifestation of functional and semantic category of appraisal in a text of fiction is considered in the thesis. The status of appraisal in a system of language categories is shown and its role in a text is found out. Expression of an appraisal at different levels of the text information is analyzed, the functional relation of positive and negative appraisals is determined. Classification of intra-text gradation of appraisal is developed. The special features of ascending and descending gradation of positive and negative appraisals are examined. Formation and functioning of appraisal text blocks is retraced. An interaction of appraisal with a cooperative principle of communication is revealed, an expression of appraisal in implicants is characterized. The irony as one of optimum implementators of negative appraisal in a text is investigated. The correlation of meaning of appraisal and means of its expression is found out. The main discrepancies between an appraisal implied by author and its interpretation by readers are described.

Keywords: argumentation of appraisal, intra-text gradation of appraisal, a category of appraisal, a context, a negative appraisal, a positive appraisal, a text, a text appraisal block, a scale of appraisal.

Размещено на Allbest.ru