Англійські запозичення у функціонально-стильових різновидах української мови кінця XX – початку XXI століть

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

Англійські запозичення у функціонально-стильових різновидах української мови кінця XX - початку XXI століть

Майструк Тетяна Сергіївна

Дніпропетровськ 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови Криворізького державного педагогічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Арешенков Юрій Олександрович, Криворізький державний педагогічний університет, професор кафедри української мови.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Поповський Анатолій Михайлович, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри мовної підготовки; кандидат філологічних наук, доцент Білоус Віктор Борисович, ПВНЗ „Соціально-педагогічний інститут Педагогічна академія” (м. Кіровоград), доцент кафедри мовознавства та перекладу.

Захист відбудеться «10» грудня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 при Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 72, корп. 1, ауд. 1209.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара за адресою: 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8.

Автореферат розіслано «8» листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філологічних наук, доцент Н. В. Левун

1. Загальна характеристика роботи

семантичний англіцизм мова лексика

Кінець XX - початок XXI ст. характеризується активізацією науково-технічного прогресу, перетвореннями в суспільно-політичному, економічному, культурному житті України, що знаходить своє відображення в мові. Зміни в системі української мови, зокрема лексико-семантичній, є закономірним явищем її розвитку й однією з проблем сучасних лінгвістичних досліджень. Зовнішні імпульси мовних змін, серед яких основне місце належить мовним контактам, комунікативні потреби зумовлюють інтенсивні модифікації українського лексикону, між ними й появи значної кількості запозичень. Домінуючу позицію серед них займають англійські запозичення, що пов'язано із набуттям англійською мовою статусу глобальної. Швидке й не завжди виправдане надходження англомовних одиниць порушило проблему збереження національної самобутності української мови та стало причиною двостороннього ставлення мовців до англіцизмів: з одного боку, розуміння необхідності заповнення термінологічних та понятійних лакун, з іншого, - протидія масової культурно-мовної свідомості потоку іншомовних елементів як тому, що порушує національні основи.

У зв'язку з сучасною тенденцією англізації та з неоднозначним ставленням реципієнтів до запозичень важливим є дослідження функціонального призначення англомовних лексем в українській мові. Лінгвістичні розвідки вітчизняних та зарубіжних мовознавців були спрямовані на різнобічне вивчення аспектів англійських запозичень. Так, науковці намагалися дати їм загальну характеристику (С. Рижикова, О. Дьолог, І. Каминін, О. Зеленін), розглядали їх семантичні групи (В. Сінгалевич, Н. Попова), значною мірою увагу мовознавців привертав також процес освоєння англійської лексики в українській мові, її словотвірний потенціал (І. Кулинич, Є. Козир, О. Дьолог, Л. Кислюк), доцільність її використання та вплив на культуру мови (М. Каранська, Т. Зогоруйко, І. Фаріон, Т. Кияк, Г. Шаповалова), досліджувалися англіцизми в окремих царинах: у мові реклами (М. Кириленко, С. Федорець), у мові ЗМІ (В. Лєснова, О. Йолкіна, Н. Босак, В. Печерська). Були також спроби розглядати функціонування англіцизмів, однак це робилося лише з позиції їхнього вживання (С. Форманова, Т. Журова, М. Кириленко), поза увагою залишалася сама специфіка функціонування, тобто роль англіцизмів в українській мові. Відсутність спеціального дослідження та важливість розгляду зазначеної проблеми визначають актуальність дисертаційної роботи.

У лінгвістичній літературі не знаходимо також вичерпного розв'язання питань, пов'язаних із дослідженням функцій англомовних одиниць на матеріалі текстів різних функціональних стилів, які є своєрідними провідниками англійських запозичень у мову. Доцільним видається аналіз особливостей уживання англіцизмів у текстах публіцистичного, інформаційного та наукового стилів, адже саме вони найактивніше реагують на мовні інновації, серед яких провідне місце належить англійським запозиченням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертації пов'язаний із комплексною науковою проблемою кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету «Проблеми функціонування мовних одиниць і граматичних категорій та їхня лексикографічна розробка» (протокол № 5 від 11 грудня 2008 р.). Тему дослідження погоджено в науковій координаційній раді «Українська мова» Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (протокол № 4 від 1 листопада 2007 р.).

Мета дисертаційної роботи - визначити семантичні групи та особливості функціонування англіцизмів у текстах інформаційного, публіцистичного й наукового стилів.

Досягнення мети передбачає розв'язання таких основних завдань:

1) відстежити сучасні тенденції запозичення англійської лексики в українську мову;

2) установити номенклатуру семантичних груп англійських запозичень;

3) виявити частотність уживання англіцизмів різних семантичних груп у текстах інформаційного, публіцистичного та наукового стилів;

4) ідентифікувати особливості реалізації номінативної функції англіцизмів різних семантичних груп;

5) розкрити функціонально-стилістичний потенціал англомовних лексем у текстах різного комунікативного призначення;

6) дослідити вплив англійських запозичень на культуру мовлення.

Об'єктом дослідження обрано англійські запозичення, які в межах текстів різних стилів на сьогодні ще недостатньо досліджені.

Предмет наукового аналізу становлять семантичні групи та функції англіцизмів у текстах різного комунікативного призначення.

Джерельною базою дослідження слугували матеріали україномовної періодики 1997-2010 рр. (газети „Україна молода”, „День”, „Дзеркало тижня”, „Українське слово”, „Народне слово”, „Сільські вісті”, „Поступ”, „Молодіжне перехрестя”, „Народна правда” та інші), радіо- й телепередач (українське національне радіо „Ера”, телеканали ICTV, К 1, ЧП інфо, УТ 1, Тоніс, ТК 24, М 1, 1+1, 1-й Національний) та наукової літератури (підручники, збірники наукових статей, монографії; науково-популярна література: журнали „Науковий світ”, „Наука і суспільство”, „Наукове слово” та інші). Укладена автором картотека фактичного матеріалу нараховує понад тисячу лінгвоодиниць, які паспортизовано й репрезентовано в додатках.

Методи дослідження. Специфіка об'єкта дослідження та конкретні завдання зумовили використання як основного описового методу, які застосовувалися в другому та третьому розділах. Перший розділ передбачав застосування зіставного методу. На різних етапах роботи застосовано прийоми контекстного, структурно-семантичного та компонентного аналізу.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві здійснено спробу системного опису особливостей функціонування англійських запозичень у текстах публіцистичного, інформаційного й наукового стилів; визначено функціонально-стилістичні можливості загальновживаних англомовних лексем та англіцизмів обмеженого вжитку, специфіку їх використання в різних комунікативно-прагматичних ситуаціях; на основі широкого фактичного матеріалу показано наслідки безпідставного вживання англіцизмів у текстах різного комунікативного призначення, описано їх уплив на культуру мовлення.

Теоретичне значення дисертації зумовлюється її науковою новизною і полягає у вивченні текстів різних стилів як каналів проникнення англомовної лексики в українську мову. Отримані результати дозволяють визначити функціонально-прагматичний потенціал англоамериканізмів, глибше зрозуміти механізм узаємодії англійської й української мов у контексті міжмовних контактів. Концептуальні засади, узагальнення й висновки роботи поглиблюють уже відомі та формують нові знання про особливості семантики та функціонування англіцизмів. До наукового обігу вводяться нові факти, необхідні для подальшого розвитку теорії запозичень.

Практична цінність роботи визначається зв'язком результатів дослідження з досвідом викладання курсів „Сучасної української літературної мови” („Лексикології”), „Стилістики української літературної мови” у вищих навчальних закладах. Зафіксований і проаналізований у дисертації лексичний матеріал знайде застосування при розробці лекційних, практичних занять із сучасної української літературної мови, стилістики, лінгвістичного аналізу тексту, порівняльної типології української та англійської мов; спецкурсів та спецсемінарів із загального мовознавства, соціолінгвістики, теорії міжмовних контактів.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що відбір і систематизацію мовного матеріалу, лінгвістичний аналіз семантичної структури та функціонально-стилістичних характеристик лексичних одиниць здійснено самостійно. Результати дослідження ґрунтується на власних спостереженнях та узагальненнях дисертанта. Усі статті з теми наукової роботи опубліковані автором одноосібно.

Апробація роботи. Дисертація обговорювалася на засіданнях науково-методичних семінарів кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету. Матеріали і теоретичні положення наукового дослідження апробовано в доповідях на XV Міжнародній науковій конференції молодих науковців „Наука і вища освіта” (17-18 травня 2007 р., м. Запоріжжя); Міжнародній науково-практичній конференції „Мови і світ: дослідження та викладання” (27-28 березня 2008 р., м. Кіровоград); III Міжнародній науково-практичній конференції „Мови і світ: дослідження та викладання” (19-20 березня 2009 р., м. Кіровоград); IV Міжнародній науковій конференції „Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах” (9-10 квітня 2009 р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній науковій конференції „Українська мова серед інших слов'янських: етнологічні та граматичні параметри” (5-6 листопада 2009 р., м. Кривий Ріг); щорічних звітних конференціях професорсько-викладацького складу Криворізького державного педагогічного університету.

Публікації. Проблематику й основні тези дослідження відображено у восьми публікаціях, чотири з яких уміщено у виданнях, затверджених ВАК України як спеціалізовані з філологічних дисциплін (мовознавство).

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (264 позиції), списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації - 264 сторінки, із яких 180 сторінок основного тексту.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, указано на зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету й завдання дисертації, з'ясовано об'єкт, предмет та основні методи дослідження, його джерельну базу, визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, окреслено особистий внесок здобувача та рівень апробації результатів дослідження.

У першому розділі «Англійські запозичення як одне з джерел поповнення лексичного складу української мови» висвітлено місце англіцизмів серед інших іншомовних запозичень в українській мові кінця XX - початку XXI ст., подано огляд наукової літератури, присвяченої вивченню іншомовної, зокрема англійської, лексики в текстах різного комунікативного призначення.

Підрозділ 1.1 «Англійські запозичення як основна група запозичень у сучасній українській мові» розкриває зміст поняття „англізм” та подає огляд лінгвістичних праць, які свідчать про актуальність та багатогранність розробки зазначеної проблематики.

З'ясовано, що в останні десятиріччя в лінгвістиці посилилася увага до змін, спричинених сучасними мовними контактами, результатом яких є запозичення іншомовних, зокрема англомовних, одиниць.

До аналізу в роботі залучено лише лексичні англійські запозичення, тому термін „англізм” уживається на позначення лексичної одиниці з англійським чи американським походженням (незалежно від шляхів її запозичення), а також слово, запозичене з іншої мови в мову-реципієнт у переносному значенні, що склалося на англійському ґрунті. Стрімке виникнення нових понять, які не мають питомих відповідників, економія мовних засобів, точність та однозначність семантики, престижність англіцизмів стали вирішальними чинниками в тому, що англійські лексеми зайняли домінуючою позицію серед іншомовних запозичень в українській мові на межі XX і XXI ст. Найбільше під уплив англіцизмів потрапили тексти публіцистичного, інформаційного та наукового стилів, адже інтенсифікація англо-американського впливу відбувається здебільшого через ЗМІ, рекламу, розширення культурних та наукових зв'язків з англомовними країнами.

У підрозділі 1.2 «Англіцизми - один із виявів глобалізації в українській мові кінця XX - початку XXI століть» ідеться про складну й багатогранну природу глобалізації, її зв'язок із мовою; проаналізовано причини запозичення англіцизмів в українську мову.

Завдяки глобалізації зростає присутність англійської мови в інформаційно-комунікативному просторі України, що пояснюється активізацією мовних контактів. Очевидно, що одним із основних різновидів глобалізації є мовна. Серед виявів мовної глобалізації, що є спільними для багатьох мов, слід назвати англізацію, уніфікацію, стандартизацію, відкритість для іншомовних упливів. В Україні глобалізація виражається передусім через англізацію та конформізм.

Детальний огляд наукової літератури засвідчив, що у процесі запозичення мова асимілює англомовні лексеми з різних екстралінгвістичних та інтерлінгвістичних причин, серед яких важливе місце належить мовній моді та забезпеченню стилістичного ефекту. В Україні інтенсифікації процесу запозичень сприяє також тенденція до розподібнення з російською мовою та пошук альтернативи цій мові як джерелу інновацій.

Підрозділ 1.3 «Питання про призначення англіцизмів та їх уплив на лексичний склад української мови» окреслює розгортання наукової дискусії, яка спалахнула в сучасному мовознавстві між Т. Лещуком, І. Каминіним, Є. Карпіловською, В. Радчуком, І. Фаріон, Л. Полюгою, О. Стишовим та іншими відомими лінгвістами щодо доцільності впровадження англійської лексики в мовний обіг та її значення для української мови.

Детально проаналізувавши наукові студії дослідників, які полемізують, та керуючись власними спостереженнями, можна констатувати, що англійські запозичення мають як позитивний, так і негативний уплив на лексичний склад мови-реципієнта. Завдяки тенденції до заміни словосполучень однослівними англійськими назвами, інтенсифікації словотвірних процесів на основі старої й нової лексики англомовного походження, збагаченню мови новими синонімами, заповненню мовних лакун англіцизми стають необхідною складовою лексичної системи української мови. З іншого боку, зростання кількості різноструктурних іншомовних вкраплень, зокрема гібридних, штучне створення похідних слів, що наближає нейтральну англійську лексику до розмовної, витіснення питомих відповідників, намагання авторів дотримуватися мовної моди та демонструвати власну освіченість, надмірне запозичення не лише надають англіцизмам статусу небажаної лексики і стають цінним матеріалом для пуристів, але й ставлять під сумнів доречність уживання в мові тієї решти англомовних слів, які можуть мати позитивне значення.

У другому розділі «Семантичні групи новітніх англіцизмів та їх номінативна функція» охарактеризовано англіцизми за лексико-семантичними групами, визначено найчастотніші тематичні групи англійських запозичень, розкрито особливості реалізації їх номінативної функції в текстах різного комунікативного призначення.

Підрозділ 2.1 «Реалізація номінативної функції англіцизмів різних семантичних груп у текстах публіцистичного стилю» присвячено дослідженню семантичних та функціональних особливостей англійської лексики в мові публіцистики.

Проаналізований фактичний матеріал дозволяє класифікувати англіцизми на такі семантичні групи: „Економіка та фінанси”, „Культура”, „Комп'ютерна техніка й технологія”, „Спорт”, „Побутові товари й сервіс”, „Політика”, „Суспільство”, „Страви й напої”, „Медицина, хімія”, „Одяг і тканини”, „Канцелярське приладдя”, „Журналістика”, „Транспорт та устаткування”, „Технічне обладнання”, „Архітектурні споруди, будівлі, заклади”, „Наука”, „Морська справа”, „Дозвілля”, „Мистецтво”, „Література”, „Реклама”, „Військова справа”, „Природні ресурси” і „Стільниковий зв'язок”. Класифікація відбувалася з урахуванням значення та сфери вживання англіцизмів.

У текстах публіцистичного стилю функціонують англійські запозичення семантичних груп „Суспільство”, „Політика”, „Спорт”, „Економіка та фінанси”, „Культура”, „Страви й напої”, які становлять 18,5 % (188 лексем) від загальної кількості англомовних запозичень (1021 одиниця), досліджених нами в інформаційних, публіцистичних та наукових текстах. Кількісно найбільш представленими із них є англомовні лексеми суспільної тематики (7,4 %).

Переважна частка зазначених англіцизмів (10,4 % від усіх досліджених запозичень у публіцистичних текстах) позбавлена стилістичного навантаження й виконує лише номінативну функцію. Слід зауважити, що іншомовні слова, зокрема й англіцизми, на відміну від питомих лексем, мають деякі специфічні особливості в називанні предметів: вони або заповнюють новим словом лакуни в мові-реципієнті, або позначають уже наявні предмети та поняття. В останньому разі запозичені мають таке функціональне призначення: 1) вносять додаткові відтінки в поле значень відповідної групи питомих слів, уточнюють або деталізують поняття, що виражається питомим словом, служать для розмежування смислових відтінків; 2) усувають полісемію питомого слова, спрощують його смислову структуру; 3) використовуються як узагальнювальні найменування за наявності в мові лише деталізуючих позначень; 4) замінюють питомі описові звороти. Дослідження показало, що публіцистичні тексти досить плідно запозичують англіцизми, які називають нові поняття, предмети, явища. Це здебільшого англомовні лексеми семантичної групи „Культура”: (блокбастер, трилер, стрит-арт, фолк, брейк-данс, екшн, іміджмейкер, біхевіоризм). Однак більшою продуктивністю вирізняються запозичення, які мають питомі відповідники. Їх свідоме використання в текстах має на меті дотримання мовної економії (плейси - тексти пісень; бодісингер - той, що співає пісню душі; мейнстрим - основний напрямок у мистецтві в певний період часу; гейт-крешер - незваний гість на званому вечорі; кіднепінг - викрадання людей; пабліситі - популярність завдяки публічним виступам; брейншторм - висунення плідних ідей при розв'язанні важливої проблеми) або уточнення поняття, внесення додаткових відтінків у семантику лексеми (ріелтер - посередник із продажу нерухомого майна, брокер - офіційний посередник під час укладання угод між зацікавленими сторонами на біржі, маклер - професіональний посередник при укладанні торговельних і біржових угод, трейдер - особа або організація, яка має право укладати угоди на біржі).

Роль англомовних лексем тісно пов'язана із семантичними змінами, адже модифікація значення може спричинити зміну функції слова. Семантичні трансформації в запозичених англізмах пояснюються тим, що досить часто англійське слово співвідноситься з українською дійсністю, набуваючи нового значення, іноді досить відмінного від свого англійського прототипу; причиною зміни значення може бути також незрозумілість внутрішньої форми англіцизмів, а звідси - відсутність маркованості, їхня однозначність та термінологічність, що дає змогу семантично й стилістично модифікувати їх зміст. У результаті неточного, часто хибного розуміння англіцизми в мові-реципієнті отримують різну інтерпретацію або пояснювального (словники), або контекстуального (тексти) характеру. Наслідком зміни семантики в публіцистичних текстах найчастіше стає генералізація значення: піар - «здійснення інформаційних зв'язків з громадськістю; пропаганда, тонке політичне мистецтво, пов'язане з маніпулюванням громадською думкою; реклама або антиреклама політичних діячів, дій» (пор.: англ. PR «Public relations» - діяльність, пов'язана з підтриманням хороших стосунків між організацією та громадськістю); селфмейд - «людина, яка зробила себе сама» (пор.: англ. selfmade - багатство та успіх, яких досягла людина за допомогою власних зусиль та праці, а не за рахунок родинних грошей); коктейль - «суміш, безладне поєднання чого-небудь» (пор.: англ. cocktail - алкогольний напій, утворений поєднанням кількох інгредієнтів; суміш із фруктових соків, морозива, цукру, ягід).

Характерною ознакою текстів публіцистичного стилю є також наявність у них великої кількості англійських запозичень, які можна назвати зайвими, адже їх уживання не є мовною необхідністю, а, навпаки, створює перешкоди в розумінні текстів. Причини недоречного вживання таких англіцизмів можуть бути різні: використання англійської лексики в тій сфері, якій вони не властиві; неправильне розуміння семантики англіцизмів; наполегливе залучення в публіцистичні тексти тих англомовних слів, що мають питомі відповідники або раніше запозичені лексеми; додавання до англійських коренів питомих афіксів, котрі стають причиною переходу цих слів до розряду стилістично зниженої лексики.

Уживання англіцизмів замість українських лексем у текстах публіцистичного стилю подекуди свідчить про намагання авторів дотримуватися мовної моди, однак таке надмірне захоплення може спричинити витіснення питомих лінгвоодиниць на периферію української літературної мови. Усе частіше на шпальтах українських газет фіксуємо раут, стикер, банер, паркінг - замість «званий вечір», «наклейка», «прапор», «стоянка». Залучення таких англомовних лексем у тексти, які висвітлюють українські реалії, призводить до того, що їхні семантичні характеристики виявляються несумісними з функціональним навантаженням: Перфоменс, який відбувся днями неподалік від Володимирської гірки, видався дуже симпатичним і важливим для розуміння того, що відбувається. У цьому випадку йшлося про національну виставу, англізм перфоменс уносить у контекст семантичний дисбаланс, утрачається національний колорит. Не є окрасою мовлення публіцистики також англомовні вкраплення, активне використання яких може спричинити лише поступову втрату національної самобутності. Наприклад: Ще один модний look: бандажна міні-сукня, поверх якої одягнений об'ємний „чоловічий” піджак у стилі 90-х; Наступний must have - речі у стилі мілітарі: хакі, камуфляж, піджаки з погонами, великі кишені. Такі вкраплення спотворюють мовлення української періодики, роблять тексти недоступними для розуміння широкому колу читачів.

Недоліком уживання англомовних слів у публіцистичних текстах є також різне графічне представлення тих самих англіцизмів, що пояснюється незнанням журналістами правил написання запозичень. Останнім часом це питання стало досить проблемним, адже швидке надходження англіцизмів, віддаленість граматичних систем української та англійської мов перешкоджають регулюванню правопису іншомовних слів у мові-реципієнті. Незважаючи на це, автори публіцистичних текстів досить активно послуговуються англомовними лексемами з різним написанням. Ця риса є характерною й для текстів інформаційного стилю. Найпоширенішими є такі англіцизми як секонд-хенд (секонд, second-hand, second), рейтинґ (рейтинг), біг-борд (біґ-борд, біг борд, бігборд), скіммер (скімер), сокер (соккер), фрістайл (фристайл) тощо.

За функціонуванням англіцизмів тексти публіцистичного стилю дуже подібні до інформаційних, однак останні характеризуються рядом специфічних рис, які проаналізовано в підрозділі 2.2 «Номінативна функція англіцизмів різних семантичних груп у текстах інформаційного стилю». З'ясовано, що в інформаційних текстах зосереджено найбільшу кількість англійських запозичень різної тематики (662 одиниці - 64,8 % від загальної кількості досліджених англіцизмів). Із них лише 44,3 % виконує номінативну функцію. Велику продуктивність виявляють англомовні лексеми семантичних груп „Спорт” (15,4 % від досліджених в інформаційних текстах лінгвоодиниць), „Культура” (8,2 %), „Економіка та фінанси” (8,1 %), „Комп'ютерна техніка й технологія” (5,8 %).

Характерною рисою текстів інформаційного стилю, на відміну від публіцистичних, є те, що переважна частка уживаних англіцизмів не має питомих відповідників (боді-білдинг, скай-серфінг, бангі-джампінг, стрит-рейсинг, бобслей, дартс, сокер, фристайл, ватерполо, ролер, хавбек, лістинг, арт-хауз, акаунт, хетчбек, кліренс) і покликана заповнити лакуни в мові-реципієнті. Вагому ознаку мають англійські запозичення спортивної тематики: значна їх частина в англійській мові полісемантична, однак в українську мову вони запозичилися лише з одним значенням, представленим сферою спорту. Це пов'язано з тим, що, по-перше, англіцизми спортивної царини є одним із домінантних різновидів лексики глобалізованого світу і, по-друге, існує необхідність уникнення полісемії, що сприяє точності та однозначності в розумінні тексту: З України до Греції поїде стаєр Іван Гершко, стрибунка потрійним Ольга Солодуха і бронзова призерка Олімпіади-2004 і чемпіонату Європи у бігу на 400 метрів із перешкодами Тетяна Терещук-Антипова, де стаєр - «спортсмен, який спеціалізується на подоланні довгих дистанцій у бігових видах легкої атлетики, у ковзанярському, лижному спорті, плаванні тощо» (пор.: англ. stayer - 1) міцна людина, предмет чи тварина, переважно кінь, здатні витримати до кінця перегонів; 2) людина, яка живе десь тимчасово як гість). Результатом семантичної модифікації цього англійського запозичення є спеціалізація значення. Така зміна є характерною для більшості англіцизмів семантичної групи „Спорт”.

Економічні англомовні терміни, на відміну від спортивних, переважно запозичилися із тим самим значенням, яке наявне в мові-етимоні, або набули нового, незафіксованого в англійських словниках: Квоту ще не використано, але вже в квітні фірми-переможці тендеру, зокрема, Кустанайська лізингова компанія з Казахстану, мають поставити до міста близько 300 тисяч тонн зерна, де лізинговий < лізинг - довготермінова оренда (від 6 місяців до кількох років) або кредитування машин, обладнання, транспорту, виробничих приміщень тощо, що передбачає можливість наступного викупу орендарем за залишковою вартістю; тендер - «1) пропозиція щодо постачання товарів, надання послуг, будівництво об'єктів тощо у формі торгів, конкурсу; 2) письмова пропозиція за строковим контрактом; бланк з такою пропозицією; 3) ціна на товар, запропонована його виробником, відповідно до рівня цін, запропонованих конкурентами» (пор.: англ. tender - 1) письмова або усна пропозиція постачання товару за узгодженою ціною; 2) валюта, яку кредитор не має права відмовитися прийняти в якості оплати; 3) спеціальний вагон локомотиву, що використовується для транспортування води, деревини, вугілля чи бензину, або невеликий човен, котрий транспортує людей чи товар від берега до корабля); Зазвичай, займаючись арбітражними операціями, трейдер створює два інвестиційні портфелі: перший - із ф'ючерсних угод, за яких ставки робляться на зростання фондових індексів, другий - на основі ставок на зниження індексів, де ф'ючерсний < ф'ючерс - вид угоди на фондовій біржі, що проводиться на ще не виготовлений товар; трейдер - «1) представник брокерської фірми на біржі, який виконує замовлення на купівлю-продаж цінних паперів; 2) юридична чи фізична особа, що володіє правом укладати на біржі угоди; 3) торговий агент» (пор.: англ. trader - особа, котра купує та продає товари, валюту, цінні папери). Зміщення значення спричинено незрозумілістю внутрішньої форми англіцизмів та різною їх інтерпретацією відповідно до української дійсності. Негативним аспектом є розгалуження семантики англійських запозичень у мові-реципієнті, адже багатозначність запозичених лексем уможливлює неправильне розуміння текстів, у яких вони вживаються.

Специфічною ознакою англомовних лексем семантичної групи „Комп'ютерна техніка й технологія” є те, що, на відміну від текстів наукового стилю, у яких трапляються переважно спеціальні комп'ютерні терміни, в інформаційних фіксуємо лише детермінологізовані англійські запозичення, як-от: сайт, Інтернет, сервер, хакер, web-пейдж, компакт-диск, монітор, ноутбук, сталкер, скімер, браузер, роумінг, трафік, онлайн. Це пов'язано з тим, що тексти інформаційного стилю розраховані на широке коло читачів, некомпетентних у питаннях спеціальної комп'ютерної лексики.

Менш продуктивними є англіцизми семантичних груп „Суспільство”, „Політика”, „Транспорт та устаткування”, „Журналістика”, „Страви й напої”, „Побутові товари й сервіс”, „Канцелярське приладдя”, „Морська справа”, „Дозвілля” тощо. Їх залучення в тексти інформаційного стилю свідчить про багатоманітність тематики цих текстів, однак більшість із них лише ускладнює їх розуміння, хоч має питомі відповідники: Говорячи про своє бачення діяльності на посаді радника Прем'єр-міністра України Х. Северінсен зазначила, що буде певним чином „фрілансером”; Як повідомили УНІАН у прес-службі облради, голова ради О. Удовиченко підписав розпорядження про оголошення конкурсу на впровадження проекту „Створення туристично-рекреаційного кластеру „Гоголівські місця Полтавщини” для розробки відповідного туристичного маршруту, де фрілансер можна замінити словосполученням «вільнонайманий працівник», а кластер - «об'єднання, група об'єктів».

У підрозділі 2.3 «Англіцизми різних семантичних груп як важливе джерело номінації в текстах наукового стилю» йдеться про термінологічні англійські запозичення, що є однією з лексичних ознак наукових текстів; здійснено аналіз англомовних лексем у семантичному та функціональному аспектах.

Спираючись на фактичний матеріал, з'ясовано, що в текстах наукового стилю функціонує 16,7 % англійських запозичень (від загальної кількості англіцизмів, досліджених у текстах публіцистичного, інформаційного та наукового стилів). Із них було виявлено 7 % англійських термінів, що належать до семантичної групи „Економіка та фінанси”, 5,7 % - семантичної групи „Комп'ютерна техніка й технологія” та 4 % англіцизмів інших галузей науки (соціології, лінгвістики, спорту), тобто досліджувалися ті сфери, які є найбільш активними.

У наукових текстах, особливо це стосується власне наукового підстилю, в основному використовується спеціальна термінологія. Велика кількість англіцизмів є економічними термінами, значну масу яких становить інтернаціональна лексика. Крім того, якщо до кінця XX ст. інтернаціональними були слова переважно латинського походження, то в кінці XX - на початку XXI ст. ситуація змінилася на користь англомовних лексем. Більшість англійських запозичень семантичної групи „Економіка та фінанси” можна замінити питомими відповідниками, однак їх функція полягає в тому, щоб уточнити, деталізувати значення, адже вони позбавлені багатосторонніх зв'язків (семантичних, лексико-граматичних і фразеологічних), які могли б мати небажаний емоційний резонанс у текстах наукового стилю: Спільні підприємства (СП) створюються у таких формах: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, командитні товариства, холдинги тощо, де холдинг - не просто «придбання, власність», а «придбання контрольних пакетів акцій та створення холдинг-компаній» (пор.: англ. holding - який володіє); Тим часом саме тут [у Фінляндії] у 1865 році народився популярний у Європі бренд. Nokia була лідером фінської економіки, де бренд - не просто «торгова марка», а «знак, імідж, образ предмета, явища, рейтинг товару, продукту, його марка в найвигіднішому варіанті, котрий має високу репутацію в споживачів; рекламна пропаганда».

На відміну від текстів публіцистичного та інформаційного стилю, у яких іншомовні вкраплення засмічують мовлення, у наукових текстах англійські запозичення, написані латиницею, сприймаються як роз'яснення. Англійський відповідник подається в дужках поряд із питомим виразом і виконує функцію метамови: Але у 50-60-ті роки міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів (brain drain) відбулась головним чином серед промислово розвинутих країн Заходу; Часом в економічних виданнях „економічно активне населення” (economically active population) і „робоча сила” (labour force) вживаються як синоніми і часто ототожнюються з трудовими ресурсами...

Основна маса комп'ютерних термінів у текстах наукового стилю становить активну лексику лише для людей відповідної професії, особливо це стосується молодого покоління, яке частіше користується комп'ютерами та послугами Інтернет. У такому разі особливістю цієї комп'ютерної лексики є те, що вона не відходить до пасивного словника, адже знаходиться в постійному користуванні тих людей, які є спеціалістами в царині нових інформаційних технологій. Як і більшість економічних термінів, комп'ютерні також називають нові предмети, поняття та явища: Навіть сам користувач взаємодіє зі своїми програмами через інтерфейс операційної системи, де інтерфейс - «сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв обчислювальної системи і програм, а також взаємодію їх із людиною»;...типи комп'ютерів: суперкомп'ютери, мейнфрейми, сервери різних типів, персональні комп'ютери та робочі станції, де мейнфрейм - «універсальний комп'ютер високого рівня, призначений для розв'язання задач, пов'язаних з інтенсивними обчисленнями та обробленням великої кількості інформації», сервер - «комп'ютер, який керує розподілом ресурсів мережі, надає послуги іншим комп'ютерам у мережі, котрі звуться клієнтами; програма, яка забезпечує управління доступом до ресурсів мережі».

Активне щорічне поповнення комп'ютерної термінології новими англіцизмами перешкоджає їх швидкому засвоєнню мовою-реципієнтом, про що свідчить відсутність цих англіцизмів на сторінках словників іншомовних слів. Наочне їх представлення фіксується в текстах наукового стилю: апгрейд - «модернізація апаратних пристроїв комп'ютера», веб-браузер - «програма для перегляду Інтернет-сторінок», онлайн - «режим роботи в мережі», спам - «масове розсилання рекламних повідомлень», роумінг - «надання послуг поза зоною мережі Інтернет», іразер - «інфрачервоний лазер».

У лінгвістичних та соціологічних текстах простежується процес ретермінологізації англомовних лексем (уживаються спортивні та фізичні терміни). Така міграція термінів свідчить про семантичні переходи в межах лексико-семантичних груп слів: Семи, крім того, виконують функцію кварків (у фізиці - це те, що „склеює”), з одного боку, у самій системі мовної семантики, коли перекидаються смислові містки між різними мовними одиницями; з другого боку - між мовою та когнітивно-семантичною сферою у вимірі планетарної чи космічної свідомості, де кварки - «гіпотетичні частинки з дробовим електричним зарядом (1/3 і 2/3 заряду електрона), з яких, можливо, складаються елементарні частинки (адрони), що беруть участь у сильних взаємодіях»; До сучасних моделей соціалізації належать: психоаналітична, або „особистісного контролю” (З. Фрейд); „рольового тренінгу” - «спеціальний тренувальний режим у спорті».

У текстах наукового стилю функціонують також загальнонаукові терміни, які деталізують значення (лазер, рейтинг, бум, дед-лайн, ремоут, скриншот) та загальновживані англіцизми, що вживаються переважно в науково-популярній літературі і яких можна уникнути через використання питомої лексики (імідж - «образ», дрес-код - «стиль одягу», ексклюзивний - «винятковий», сервіс - «обслуговування»).

Третій розділ «Стилістична роль англіцизмів різних семантичних груп та їх уплив на культуру мовлення» присвячено аналізу англійських запозичень у контексті їхнього стилістичного функціонування. У роботі визначено п'ять стилістичних функцій лексеми: оцінна, експресивна, емотивна, характерологічна, дескриптивна функції.

У підрозділі 3.1 «Стилістичні функції англіцизмів у текстах публіцистичного стилю» розкрито функціонально-прагматичний потенціал загальновживаних англіцизмів та запозичених лексем обмеженого вжитку в мовленні публіцистки. Установлено, що з усіх англіцизмів, досліджених у публіцистичних текстах (18,5 %), стилістичну роль виконує лише 8,1 % лінгвоодиниць, з яких 5 % припадає на загальновживані лексеми.

Особливістю загальновживаних англіцизмів є те, що частотність їх уживання в різних контекстах розширює стилістичні можливості, тобто виникають різні варіації їх стилістичного функціонування. Так, вони можуть уживатися в переносному значенні й служити при цьому засобом створення образності, контрасту, іронії (стилістичні прийоми), можуть виступати синонімами до питомих лексем, іноді справляючи враження більш високих, урочистих, вишуканих слів, порівняно з українськими.

Використання стилістичних прийомів є надзвичайно важливим у публіцистичних текстах. З їхньою допомогою більшість англіцизмів, які не є новими, набувають нового звучання, адже кожен автор намагається внести в тексти публіцистичного стилю свою долю суб'єктивності, дати власну оцінку описуваним подіям, явищам, створюючи контексти, які є індивідуальними, відмінними від інших. За рахунок цього англійські запозичення набувають характеру новизни, серед яких високою прагматичною й функціональною продуктивністю відзначаються англійські запозичення семантичних груп „Суспільство”, „Культура”, „Спорт”. Названі одиниці зазвичай реалізують такі прагматичні завдання: 1) виражають іронічне ставлення автора до описуваних подій чи осіб: Отримавши таку „підтримку” від Януковича і його „команди”, БЮТівці „за бартером” мусили „віддячити” своїм новим-старим партнерам - і дали „необхідну кількість” голосів за відставку найінтеліґентнішого і найпослідовнішого українського міністра в нинішньому уряді; 2) створюють ефект перебільшення й надають висловлюванню експресивності: Слід віддати належне Юрію Костенку, який спокійно витримав цей шалений пресинг агресії та хамства і викликав державницький погляд на проблему; 3) метафоризують вирази, що презентують негативну авторську оцінку: Ще б пак, адже вони самі активно брали участь у виробленні законів українських „політичних джунглів”. А один з основних принципів цих джунглів - „Горе переможеним” - ще ніхто не скасовував. Апеляція до англіцизмів викликана прагненням вплинути на свідомість адресата, надати повідомленню більшої виразності, емоційності, свіжості на фоні стандарту.

Англіцизми обмеженого вжитку в текстах публіцистичного стилю мають великий уплив на культуру мовлення. До розряду розмовної та сленгової лексики належать англіцизми семантичних груп „Економіка та фінанси” (бакси), „Культура” (бенд, суперстар), „Побутові товари й сервіс” (клозет). Хоча сленгова та розмовна лексика є небажаною в публіцистичних, інформаційних та наукових текстах, однак у публіцистичних текстах, на відміну від текстів інших стилів, вони набувають особливого характеру. Залежно від ситуації негативно забарвлені англіцизми стають переконливими виразниками негативної оцінки, експресії та образності, що свідчить про високий рівень культури мови авторів публіцистичних текстів: Так само мені байдуже, що буде з титаніком із назвою „Регіони”. Внутрішній голос підступно шепоче: „У них завжди все буде клас, повний олрайт”.

Максимальною відтворюваністю англійських запозичень характеризуються тексти інформаційного стилю, що пов'язано з їх провідною позицією в сучасних засобах масової інформації. Відповідно відсоток англіцизмів, які мають яскраво виражений функціонально-прагматичний потенціал, перевищує кількість англомовних лексем, зосереджених у публіцистичних та наукових текстах. Особливості вживання й функціонування англомовних одиниць у матеріалах інформаційного стилю розкрито в підрозділі 3.2 «Стилістичні функції англіцизмів різних семантичних груп у текстах інформаційного стилю». З'ясовано, що із загальної частки досліджених в інформаційних текстах англіцизмів (64,8 %) 20,5 % виконує різні стилістичні функції.

Увагу акцентовано на оцінній функції, однак, на відміну від публіцистичних матеріалів, де англомовні лексеми набувають стилістичного забарвлення в умовах контексту, в інформаційних англіцизмам притаманна оцінна конотація, яка передає узуально-закріплене негативне ставлення до денотата. Переважно це англійські запозичення семантичної групи „Культура”: Навіть у 70-х роках, коли радянська молодь мліла від любові до солодкої італійської попси (і не була винятком у цьому сенсі в Європі), „Матіа Базар” виділялася на загальному тлі „італійщини” вокальною вишуканістю..., де попса - знижене позначення проявів масової культури (пор.: англ. pop(ular) - народний, популярний; загальнодоступний).

Більшість англіцизмів виразно демонструє експресивність, яка досягається через перебільшення або повторення: Справжній „екшн” розігрався близько третьої ночі на одній із зупинок громадського транспорту в Дарницькому районі Києва; де екшн - жанр сучасних пригодницьких літератури й кіно; творам цього типу властиві гострота сюжету, швидка зміна дій і становищ, у яких опиняються герої; Та якщо говорити про те, на чому воно все базується, то можу відповісти, що на таких трьох китах, як українська народна пісня, світова академічна музика та рок-н-рол, я б навіть сказав біґ-біґ - надзвичайно важливий, значущий.

Як і в текстах публіцистичного стилю, в інформаційних важливими стилістичними прийомами є іронія й метафора. Характерною особливістю досліджуваних текстів є те, що в них уживаються англіцизми (переважно семантичної групи „Суспільство”), які є виразниками їдкої іронії, тобто іронія часто переростає в сарказм. Такі англіцизми спрямовані на викриття несправедливості, жорстокості політичних діячів та суспільних явищ: Після того, як палестинські бойовики в січні цього року продемонстрували свої здібності з прориву кордону й організації в сусідньому Єгипті безконтрольного „шопінгу”, Каїр спрямував зусилля на послаблення блокади анклаву; Непрохані гості виламали двері кількох кабінетів, захопили документи... Близько 19-ї години рейдери (а інакше їх назвати важко) вигнали працівників сільради на вулицю, приміщення замкнули своїм замком.

Метафорами стають англомовні одиниці семантичної групи „Спорт”, які залучаються у сферу політики й виконують при цьому оцінну, дескриптивну та експресивну функції: Насправді останніми днями в інформаційному просторі України відбувається справжній економічно-політичний пінг-понг: урядовці „видають” свої наміри на-гора; Ветерани виборчого руху чітко зрозуміли своє завдання. Політичний кетч буде розділений на два раунди. Перший - збирання голосів. Другий - збирання бюлетенів, де пінг-понг і кетч - назви спортивних ігор. Автори у такий спосіб порівнюють політику з грою, тобто дають негативну характеристику політичним подіям та особам.

Показовими для інформаційних текстів є оказіональні англійські запозичення, уживання яких досить часто є немотивованим і демонструє псевдонауковість журналістів: Одночасно з Лондона чартер везе до Африки посилену „групу підтримки”, яка навколо події оперативно готує „лайфові” сюжети.... Нам би такі можливості!, де лайфові (від англ., life - життя) - «життєві»; В усьому видно режим максимальної економії та раціоналізму: серед дво-, триповерхових лабораторних бараків піднімаються п'яти-, шестиповерхові хостели-гуртожитки, де хостел - «гуртожиток»; Паралельно Дуглас-джуніор „набивав руку”, знявшись у кількох не надто відомих широкоекранних стрічках, де джуніор - «молодший». Такі оказіональні англомовні лексеми ускладнюють розуміння тексту й порушують норми культури мови.

Висновки

У висновках узагальнено теоретичні та практичні результати дослідження.

1. У кінці XX - на початку XXI ст. англійські запозичення стали основним видом запозичень в українську мову. Зростання їх кількості в мові-реципієнті зумовлене економічними й суспільними інтеграційними процесами, формуванням глобального інформаційного простору, розширенням мовних контактів, а також загальною тенденцією усіх сучасних мов - тяжінням до універсалізації та стандартизації, у якій англійській мові відводиться провідна роль.

2. Запозичення англіцизмів є одним із виявів мовної глобалізації, провідною ознакою котрої є об'єднання людства через уніфікацію, відкритість та модернізацію мови. В українській мові глобалізація виражається передусім через англізацію та конформізм, оскільки запозичуються не лише номінації, а й самі поняття, за відсутності власних лексичних еквівалентів.

3. Причини запозичень з англійської мови досить різні: потреба в найменуванні нового поняття, прагнення уникнути полісемії, привабливість коротких інтернаціональних англійських назв, наявність у мові-донорі усталених систем термінів. В українській мові важливими причинами запозичень є вживання англійської лексики на противагу русизмам, створення стилістичного ефекту та мовна мода, адже англіцизми нерідко сприймаються як більш престижні слова порівняно з питомою лексикою, хоч дуже часто англомовні запозичення, які щойно з'явилися в мові-реципієнті, належать до безеквівалентної лексики.

4. У мовній дискусії, яка виникла в кінці XX - на початку XXI ст. відносно впровадження в загальноукраїнський ужиток великої кількості англійських запозичень, ми відстоюємо думку про те, що англіцизми мають як позитивний, так і негативний уплив на українську мову. Позитивне значення англійських запозичень виявляється в розширенні лексичного запасу мовців, збагаченні мови новими синонімами, сприянні мовній економії. Негативний уплив полягає в тому, що іноді, переважно в публіцистиці, простежується недоречне їх уживання.

5. Статистичний аналіз досліджуваного матеріалу дає змогу констатувати, що в публіцистичних, інформаційних та наукових текстах приблизно 71 % англійських запозичень (від загальної кількості досліджених англіцизмів) виконує номінативну функцію та 29 % - різні стилістичні функції. При цьому кількість, характер англіцизмів та особливості їх функціонування в текстах різних стилів є відмінними, що великою мірою залежить від функціональної спрямованості тексту, сфери вживання англіцизмів, конкретної мовленнєвої ситуації та рівня освіченості автора тексту. Найбільший відсоток англійських запозичень, які виконують не лише номінативну, а й стилістичну функцію, припадає на тексти інформаційного стилю - 64,8 % англіцизмів, порівняно меншою є кількість англіцизмів у публіцистичних текстах - 18,5 %, та найменше їх у наукових текстах - 16,7 % від загальної кількості досліджених запозичень.

6. У текстах досліджуваних стилів уживаються англіцизми, які запозичилися з тим значенням, яке наявне в мові-етимоні, або модифікованою семантикою. Однак у публіцистичних текстах переважають ті англомовні одиниці, значення яких генералізувалося. Це пов'язано з прагненням авторів дати масовій аудиторії загальне уявлення про предмет чи явище, або змістилося, причиною чого є незрозумілість внутрішньої форми англіцизмів, різна їх інтерпретація. Інформаційні тексти характеризуються більшою частотністю англомовних лексем, значення яких спеціалізувалося, що дозволяє точніше поінформувати адресата про ті чи ті події, явища окремих галузей. У науковому мовленні переважають англійські запозичення з тією семантикою, що й у мові-донорі. Це пов'язано зі стильовими рисами текстів наукового стилю: точно, чітко, однозначно подати матеріал.

7. Текстам кожного стилю властивий певний набір спільних та відмінних семантичних груп англійської лексики; по-різному реалізується номінативна функція англіцизмів. Найчастотнішою лексико-семантичною групою англійських запозичень у публіцистичних текстах є група „Суспільство”, в інформаційних - „Спорт”, „Культура”, „Економіка та фінанси”, у науковому - „Економіка та фінанси”, „Комп'ютерна техніка й технологія”. У публіцистичних текстах домінують ті англомовні одиниці, котрі мають питомі відповідники; вони вносять додаткові відтінки, деталізують значення, замінюють питомі звороти. Тексти інформаційного та наукового стилів характеризуються переважанням англіцизмів, які називають нові поняття, предмети, явища, заповнюючи лакуни мови-реципієнта.

8. На відміну від текстів інформаційного та наукового стилів, публіцистичні вирізняються наявністю в них великої кількості англійських запозичень, уживання яких є безпідставним, що спричинено використанням англійської лексики в тій сфері, якій вони не властиві; неправильним розумінням семантики англіцизмів; прагненням авторів дотримуватися мовної моди. Спільною рисою текстів інформаційного та наукового стилів є паралельне функціонування в них англійських термінів, однак, на відміну від текстів наукового стилю, у яких трапляються переважно спеціальні комп'ютерні терміни, в інформаційних фіксуємо лише детермінологізовані англійські запозичення.

9. Стилістичні функції в текстах публіцистичного стилю виконують англіцизми семантичних груп „Суспільство”, „Економіка та фінанси” і „Культура”. Основне їх значення полягає в тому, щоб передати негативне ставлення автора до висловлюваного. Для досягнення цієї мети автори текстів найчастіше використовують такі стилістичні прийоми та засоби, як іронія, метафора, фразеологізм, контраст.

10. Іноді в текстах публіцистичного стилю трапляються розмовні та сленгові англомовні лексеми, що належать до семантичних груп „Економіка та фінанси”, „Культура”, „Побутові товари й сервіс”. У публіцистичних текстах вони набувають особливого характеру: залежно від ситуації негативно забарвлені англіцизми стають переконливими виразниками негативної оцінки, експресії та образності, що свідчить про високий рівень культури мови авторів цих текстів.

11. У текстах інформаційного стилю функціонально-прагматичний потенціал мають англіцизми семантичних груп „Культура”, „Економіка та фінанси” й „Суспільство”. Вони дають негативну характеристику політичним явищам та особам. Ця мета досягається через використання такого стилістичного прийому, як іронія. Англіцизми спортивної тематики метафоризуються. Автори інформаційних текстів намагаються в такий спосіб порівняти політику зі спортивною грою. Ефективним засобом експресивізації в інформаційних текстах слугують оказіональні англіцизми, які виконують кілька функцій (оцінну, емотивну, експресивну, характерологічну), що накладаються одна на одну. Семантика деяких із них не є прозорою для адресата, вони є зайвими й порушують норми культури мовлення.

12. У процесі дослідження виявлено такі тенденції запозичення англіцизмів в українську мову: 1) за останні десять років пришвидшився процес адаптації та деривації англійської лексики, носії мови перестали відчувати чужомовне походження слів, хоч значна частина англіцизмів усе ще не зафіксована в словниках; 2) простежується припинення активного вжитку частини англомовних лексем та наплив нових, міграція термінів, розширення семантичних меж унаслідок адаптації; 3) уживання англіцизмів задля створення стилістичного ефекту; 4) посилене прагнення авторів публіцистичних та інформаційних текстів створювати емоційно негативно заряджені тексти.