Відображення космогонічної картини світу у фразеологічних одиницях німецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Відображення космогонічної картини світу у фразеологічних одиницях німецької мови

Михайлишин Уляна Іванівна

Харків 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор ГАМЗЮК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ, декан факультету німецької мови, завідувач кафедри німецької мови Київського національного лінгвістичного університету

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ПРИХОДЬКО АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, завідувач кафедри іноземних мов Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ кандидат філологічних наук, доцент ОНІЩЕНКО НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА, доцент кафедри німецької філології і перекладу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Захист відбудеться “08”квітня 2010 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий “ 04 ” березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Солощук

1. Загальна характеристика роботи

космогонічний фразеологізм німецька мова

Реферовану роботу присвячено вивченню специфіки фразеологізмів німецької мови, що відображають космогонічну картину світу, у лінгвокультурологічному аспекті. У зв'язку зі спрямуванням наукової парадигми в антропоцентричне русло, проблеми фразеології вже протягом декількох десятиліть досліджуються як спосіб концептуалізації навколишнього світу. Поняття концептуальної картини світу, що ґрунтується на положеннях, сформульованих В. фон Гумбольдтом, є визначальним у контексті сучасної лінгвістики. Теорія картини світу в наукових працях стала досить популярною та актуальною (Г.В. Колшанський, Т.В. Цив'ян, Б.А. Сєрєбрєнніков, О.С. Кубрякова). Концептуальна картина світу визначається як інформаційна система, що складається зі знань, уявлень, вірувань, та є результатом пізнання людиною оточуючого світу, інтерпретації, позначення й утримання в свідомості його властивостей у вигляді певної сітки понять, структурованої як концептуальні сфери-локуси. З урахуванням результатів досліджень представників лінгвістичної науки (О.П. Воробйова, Ю.М. Караулов, О.С. Колесник, А.Е. Левицький, Г.В. Колшанський), національно-мовна картина світу індивіда є проекцією об'єктивної дійсності в мисленні.

Важливим є ірреальний компонент концептуальної картини світу, до якого входять вірування, міфологічні уявлення і практики, успадковані від міфологічної концептуальної картини світу. Ця чи інша міфологія є цілим комплексом взаємопов'язаних і взаємодоповнювальних міфів, які за допомогою численних кодів відображають різні аспекти світу: його народження, динаміку розвитку і структуру. Розвиток перших картин світу спостерігався ще в давніх міфологічних системах. У надрах міфології почали розвиватися космогонічні уявлення, які створили одну з перших картин світу в міфологічних системах (С.С. Аверинцев, Ю.Я. Бондаренко, О.Г. Булашев, Н.А. Красавський, О.С. Колесник, М.І. Шахнович та інші). Концептуальна картина світу розглядається як космогонічна у випадку, якщо її фокусом є сукупність космогонічних міфологем, які виступають ядерною частиною архетипних образів, що становлять найдавніші підсвідомі уявлення про світ і його створення. У проведеному дослідженні космогонічний концепт-міфологема розглядається як базовий концепт, притаманний національній космогонічній концептуальній картині світу. Космогонічний концепт-міфологема включений в сукупність космогонічних сценаріїв (стандартних ситуацій, що мають національно-культурну специфіку).

Проблема відображення космогонічної картини світу в мові, зокрема у сучасних фразеологічних одиницях, потребує дослідження з погляду метафоричної категоризації дійсності та специфічної номінації космогонічних концептів. Окремо взятий космогонічний концепт, будучи одиницею мисленнєвої діяльності, є частиною космогонічної картини світу, що має свою специфічну репрезентацію в мові на будь-якому етапі його розвитку. Мова, таким чином, забезпечує доступ до фрагментів архаїчних картин світу, проблема реконструкції яких довгий час привертала увагу багатьох дослідників.

Вивчення картин світу, типових для носіїв ранніх цивілізацій, відкриває невичерпні можливості для виявлення найдавніших когнітивних процесів, що дозволяє встановити семасіологічні універсалії - закони співвідношення, порядку проходження та еволюцій значень в індоєвропейських мовах (Г.В. Колшанський), та німецькомовну специфіку, чому і присвячене наше дослідження.

Актуальність дослідження зумовлена залученням новітньої парадигми лінгвістики, спрямованої на виявлення закономірностей взаємодії інформаційного простору міфу з системою мови і механізмів його впливу як соціально обумовленого ментального феномену на психологію етносу в цілому. Посилений інтерес до проблеми виявлення співвідношення загальнолюдського й етнічно специфічного у світорозумінні індивіда, потреба подальшого студіювання категоризувального потенціалу міфу та розгляд механізмів впливу міфологем на характер структурування мовної картини світу, як і недостатнє вивчення питання про архаїчне ядро німецької мови вказують на важливість цього дослідження. Це зумовлює необхідність реконструкції давньої космогонічної картини світу, її вербалізації фразеологічними одиницями і засвідчує актуальність обраної проблематики.

Зв'язок із науковими темами. Дисертація виконана в межах наукової теми “Взаємодія одиниць різних рівнів мовлення та мови: семантико-когнітивний і функціонально-прагматичний аспект”, яка досліджується на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена Вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 2 від 30 січня 2004). Проблематика дисертації входить в коло питань, що досліджуються в рамках держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України № 0103V003178 “Когнітивний і комунікативний аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс”, яка розробляється Київським національним лінгвістичним університетом (тема затверджена Вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 31 січня 2004).

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей відображення космогонічної картини світу у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови і специфіки їх функціонування в німецькомовній художній та публіцистичній літературі.

Мета дослідження зумовила розв'язання таких завдань:

- уточнити теоретико-методологічні засади дослідження німецькомовних фразеологічних одиниць, що відображають космогонічну картину світу стародавніх германців;

- виявити базові концепти космогонічної картини світу, втілені німецькомовними фразеологічними одиницями;

- встановити внутрішню форму фразеологічних одиниць сучасної німецької мови, що реалізують базові концепти космогонічної картини світу;

- визначити метафоричні асоціації, втілені космогонічними фразеологізмами;

- з'ясувати особливості актуалізації конотативних значень фразеологізмів, що відображають космогонічну картину світу, в німецькомовній художній та публіцистичній літературі.

Об'єктом дослідження є фразеологічні одиниці сучасної німецької мови, вільні прототипи яких відображають космогонічну картину світу.

Предмет дослідження - мовні засоби реалізації космогонічного компоненту значення фразеологічних одиниць в сучасній німецькій художній та публіцистичний літературі.

Матеріалом дослідження є 1272 фразеологічні одиниці сучасної німецької мови, вилучені методом суцільної вибірки з одно- та двомовних фразеологічних тлумачних словників і 416 прикладів функціонування космогонічних фразеологізмів з оригінальних текстів німецькомовної преси різного тематичного спрямування та художньої літератури загальним обсягом 5432 сторінки.

Методологічне підґрунтя дисертації становлять положення, розроблені у працях В. фон Гумбольдта, Е. Сепіра, Б.Л. Уорфа, Ш. Баллі, А. Вежбицької, В. Фляйшера, В.В. Виноградова, О.Д. Райхштейна, О.С. Кубрякової, В.О. Маслової, В.М. Телія, З.Д. Попової, Й.А. Стерніна, М.Ф. Алефіренка:

- у новій інтегральній парадигмі сучасної лінгвістики однією з функцій мови вважається кумулятивна, що полягає в здатності мовних одиниць зберігати практичний досвід пізнавальної діяльності та культурологічну інформацію;

- експлікація ознак глибинних імпліцитних мисленнєвих структур етнокультурної свідомості спрямована на вивчення специфіки вербалізації цих мисленнєвих структур у кодах культури, які є формою організації довготривалої пам'яті етносу;

- знання про світ, набуті людиною в процесі взаємодії з навколишнім середовищем, існують у її свідомості у вигляді картини світу. Якщо процеси мислення, форми мислення мають універсальний характер, то інформаційна база мислення, тобто сукупність дискретних ментальних одиниць, упорядкованих у свідомості, інакше когнітивна картина світу, містить як трансцендентні для всіх народів, так і власне національні, безеквівалентні концепти, характерні для національної свідомості окремого етносу.

Теоретико-методологічна база дослідження зумовлює використання таких методів:

- аналізу словникових дефініцій для тлумачення значень, що наводяться у словниках;

- компонентного аналізу значення мовних одиниць, необхідного для виявлення основних сем фразеологізмів;

- методу суцільної вибірки, що сприяє відбиранню прикладів для аналізу та підтвердження теоретичних положень;

- описового, на підставі якого узагальнено спостереження над зібраним фактичним матеріалом;

- контекстуального аналізу, який використовується для аналізу семантики досліджуваних мовних одиниць у поєднанні з їхнім оточенням (контекстуальним індикатором, указівним мінімумом, семантичним радіусом висловлювання), що дає змогу встановити значення досліджуваного елемента тексту, умови його реалізації;

- методу етимологічного аналізу, що слугує в окремих випадках для глибшого розгляду досліджуваних концептів;

- елементи кількісного аналізу використовуються для визначення найбільш поширених реалізацій символічного значення космогонічних компонентів в ідіоматиці німецької мови.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим цілісним дослідженням фразеологічних одиниць сучасної німецької мови, у внутрішній формі яких закодовані стародавні космогонічні уявлення людей в лінгвокультурологічному аспекті; вперше виокремлено та схарактеризовано семантичні групи космогонічних фразеологічних одиниць, в основу рубрикації внутрішніх форм яких було покладено класифікаційну схему першоелементів у вигляді “стихій”: небо, земля, вода, вогонь, повітря; встановлено функціонально-стилістичні особливості фразеологізмів, які відображають космогонічну картину світу, в сучасній німецькій художній та публіцистичній літературі.

Наукова новизна роботи узагальнена в положеннях, що виносяться на захист:

1. Будучи конструктом ментально-психологічної діяльності, окремо взятий космогонічний концепт є складовою загальної картини світу і має специфічну репрезентацію в мові на будь-якому етапі його розвитку, забезпечуючи цим доступ до фрагментів архаїчної картини світу носіїв німецької мови. Міфологічні ознаки, зумовлені архаїчним світосприйняттям, відображаються в змісті концептів космогонічної картини світу (ВОДА, ВОГОНЬ, ЗЕМЛЯ, НЕБО, ПОВІТРЯ, СВІТ, ЧИСЛО) і складають етнокультурну специфіку досліджуваних фразеологічних одиниць.

2. Основою значення німецьких фразем, що відображають космогонічну картину світу, є їх внутрішня форма, яка виявляє національний зміст у співвідношенні з культурними символами, еталонами, стереотипами, що відбивають специфіку світобачення та характер пізнання дійсності німецькомовним етносом.

3. Фразеологічні одиниці, внутрішня форма яких апелює до того чи іншого космогонічного концепту, відображають біном “ДОБРО / ЗЛО”, що конкретизується у різних бінарних опозиціях (ЖИТТЯ - СМЕРТЬ, НАГОРОДА - ПОКАРАННЯ, РОЗКВІТ - ЗАНЕПАД, ЗДОРОВ'Я - ХВОРОБА, ЩАСТЯ - НЕЩАСТЯ, ДОЛЯ - НЕДОЛЯ). Незважаючи на універсальний характер позитивної оцінки поняття “ДОБРО” та негативної поняття “ЗЛО”, що є раціонально-логічним феноменом і загальнолюдським надбанням, фразеологічна маніфестація біному “ДОБРО - ЗЛО” є амбівалентною в німецькій картині світу, що відображає етноспецифічне осягнення відповідного фрагмента довкілля.

4. Метафоричні асоціації, втілені космогонічними фразеологізмами, є виявленням найбільш поширених реалізацій в ідіоматиці німецької мови, що зберігають позитивну та негативну маркованість під впливом наївної мовної картини світу.

5. Фразеологічні одиниці, що відображають космогонічну картину світу, у періодичній та художній літературі мають великий конотативний потенціал, пов'язаний з особливостями мислення стародавніх германців, і виражають: жаль з приводу втрати чого-небудь; оцінку чого-небудь як небезпечного; вираження почуття здивування, захоплення, що зводяться до двох абстрактних значень: “вищий, надмірний ступінь чого-небудь”; “негативна оцінка чого-небудь”.

Теоретична значущість роботи полягає у тому, що її результати уточнюють відомості про взаємовідношення внутрішньої форми фразеологічних одиниць і особливості національно-культурної картини світу, слугуючи внеском у лінгвокультурологію та когнітивну семантику. Визначення характеристик фразеологічних одиниць, що відображають стародавню космогонічну картину світу, поглиблює уявлення про розвиток фразеологічної системи сучасної німецької мови.

Практичне значення дослідження визначається можливістю використання основних його положень та результатів у теоретичних курсах із проблем лексикології та фразеології (розділи “Лексика і фразеологія”, “Фразеологія”), стилістики (розділ “Стилістика”), а також у спецкурсах із проблем когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, в навчальній практиці, наукових розвідках студентів та аспірантів, у лексикографічній практиці.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження щорічно обговорювалися на звітних наукових конференціях на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету (2004 - 2007); на ІХ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука та освіта” (Дніпропетровськ, 2006 р.), науково-практичній конференції “Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005), науковій конференції “60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє” (Київ, 2006 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні наукові дослідження - 2006” (Дніпропетровськ, 2006 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми і перспективи наук в умовах глобалізації” (Тернопіль, 2005 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - 2006” (Дніпропетровськ, 2006 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 14 наукових працях, 6 з яких опубліковано у фахових виданнях ВАК України, та у 5 тезах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 7,05 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури (357 найменувань), лексикографічних джерел (47 найменувань), і 20 позицій ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг роботи становить 210 сторінок. Обсяг основного тексту - 175 сторінок. У тексті дисертації подано 5 таблиць.

У вступі обґрунтовано актуальність дисертації, визначено мету та конкретні завдання дослідження, об'єкт, предмет, методи лінгвістичного аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі висвітлено теоретичні та методологічні передумови дослідження, узагальнено сучасні погляди на феномен мовної концептуалізації, проаналізовано понятійно-термінологічний апарат дослідження її аспектів і механізмів, подано теоретичний огляд-узагальнення наукових інтерпретацій і визначень поняття “концепт”, визначено роль образного мислення й метафори у формуванні концептів, представлено панораму типів і видів картин світу та опис космогонічної картини стародавніх германців.

Другий розділ присвячено аналізу німецьких фразеологічних одиниць, у внутрішній формі яких закодовано стародавні космогонічні уявлення та їх вплив на формування фразеологічного значення, опису асоціативної природи конотативних ознак і ролі образності у формуванні цілісного фразеологічного значення. Типологізовано і схарактеризовано фразеологізми німецької мови, що відображають космогонічну картину світу, у зв'язку з семантичними опозиціями “ВЕРХ - НИЗ”, “СВІЙ - ЧУЖИЙ”, “ВНУТРІШНІЙ - ЗОВНІШНІЙ” і репрезентують позитивний і негативний полюси бінома “ДОБРО - ЗЛО”, символічні значення компонентів “ERDE, BODEN”, “HIMMEL”, “FLAMME”, “WASSER” та їх роль у реалізації позитивної чи негативної конотації в досліджуваних одиницях.

У третьому розділі представлено опис особливостей функціонування фразеологічних одиниць, що відображають космогонічну картину світу, в художній і публіцистичній літературі.

У загальних висновках здійснено підсумки роботи, викладено основні результати дисертаційного дослідження й окреслено перспективи подальшого опрацювання зазначеної проблеми.

2. Основний зміст дисертації

Розділ 1. “Фразеологізми, що відображають космогонічну картину світу, в контексті лінгвокультурології”. Когнітивна лінгвістика характеризується різноманітністю напрямів і охоплює широке коло питань. Надзвичайно актуальною є проблема концептуалізації світу, яка детально висвітлена в багатьох фундаментальних роботах (Ю.Д. Апресян, Н.Д. Арутюнова, Ю.М. Караулов, О.С. Кубрякова, Ю.С. Степанов та ін.). Монографії, колективні праці й окремі статті А.П. Бабушкіна, С.Г. Воркачева, В.В. Колесова, В.В. Красних, З.Д. Попової, Й.А. Стерніна та інших учених містять важливі теоретичні положення про поняття концепт. Для нашого дослідження актуальним є розуміння концепту як ментального утворення, що володіє національною специфікою і є фактом культури, концептосфери як системи концептів. Поняття концептосфери допомагає зрозуміти, чому мова є не просто засобом спілкування, але й деяким концентратом культури нації. Формування концепта (концептів) відбувається в результаті концептуалізації - переробки людиною інформації про світ. Концептуалізація є узагальненням індивідуального чи колективного досвіду, який людина отримає протягом життя.

У проведеному дослідженні ми виходимо із положення про ієрархічність структури концепта, який складається з його ядра, базових прошарків та інтерпретаційного поля, що містить культурно значеннєву інформацію. Інтерпретаційне поле концепта складається з різноманітних смислових ознак (контекстні значення). Вони формуються на основі асоціативних зв'язків, які визначаються контекстом національної культури. Ці смислові ознаки, або контекстні значення, - не що інше, як актуальні смисли. Актуальний смисл фразеологізму - це один із можливих варіантів його значення. Оскільки актуальні смисли фразеологізмів виявляють себе в процесі їх функціонування, то для дослідження вони стають очевидними в результаті контекстуального аналізу. Контекстне значення може бути оцінним, може виражати емоційну інтерпретацію події. Таке власне оцінне значення ми визначаємо як конотативне значення.

В окремому підрозділі висвітлюється питання про роль мови у формуванні картини світу. Оскільки мова є інструментом, за допомогою якого відбувається концептуалізація світу людиною, то результатом такої концептуалізації є мовна картина світу. Картина світу виконує дві базові функції - інтерпретаційну (здійснює бачення світу) і регулятивну (служить орієнтиром у світі). Вивчення мовної картини світу останніх десятиріч орієнтується на розуміння семантики мовної одиниці не тільки в межах побутової картини світу, яка об'єктивує передусім реальну дійсність, актуальний світ, але й виходячи з існування багатьох картин світу. Оскільки в різних формах суспільної свідомості - міфології, релігії, натурфілософії, інших галузях науки - завжди виникали й виникають узагальнені уявлення про світ і ці уявлення функціонують у вигляді картин світу, то можна говорити про міфологічну, релігійну, філософську, наукову та інші картини світу. Історично першою формою мислення, за допомогою якого сформувалась розвинена модель світу, було міфологічне мислення. Космогонічні уявлення почали розвиватися у надрах міфології, вони створили одну з перших картин світу в міфологічних системах. Космічне світосприйняття виявляє прямий зв'язок із глибинними пластами міфологічної свідомості, що підкреслювалося багатьма дослідниками міфології та космізму (С.С. Аверинцев, Ю.Я. Бондаренко, Г.О. Булашев та ін.).

Орієнтування на глибоку єдність людини й універсуму, переплітання космогонічного, космологічного та антропоморфного кодів знаходять своє відображення в різних моделях світу, які можна описувати за допомогою мови й за принципом мови. Космогонія є найбільш сприятливою сферою взаємодії мови й культури, оскільки мовні та міфологічні відомості тісно перетинаються і взаємодіють: мотиви, що утворюють сюжетний каркас міфу, реалізуються в семантичних мотиваціях ключових космогонічних понять; у свою чергу, внутрішня форма слів постає як унікальне джерело міфологічної інформації (В.М. Топоров).

Фразеологічні одиниці німецької мови, досліджені в роботі, розглядаються в межах лінгвокультурологічного аналізу. Мета лінгвокультурології - дослідження проявів культури народу, що відобразилися в його мові. Предметом дослідження цієї науки є одиниці мови (“міфологовані мовні одиниці”), які набули символічне, еталонне, образно-метафоричне значення в культурі та узагальнюють результати власне людської свідомості, - архетипного і прототипного, зафіксовані в міфах, легендах, ритуалах, обрядах, звичаях, фольклорних і релігійних дискурсах, поетичних і прозових художніх текстах, фразеологізмах і метафорах, символах і пареміях (прислів'ях і приказках) тощо.

Однією з міфологізованих мовних одиниць є архетип. У проведеному дослідженні архетип розглядається як сталий образ, який виникає в індивідуальних свідомостях і має поширення в культурі. Архетипні уявлення - це стародавні, надособистісні, колективно-родові уявлення, що знаходяться в основі окультурення людиною навколишнього світу, моделювання космосу із хаосу. Сучасні дослідники використовують термін “образи-архетипи”, співвідносячи їх із базовими культурними концептами, “підсвідомими сталими образами”, які можуть у певних дискурсах актуалізувати сучасні експресивно-образні асоціації, а також оцінні, ціннісно-смислові й культурно-історичні конотації (Н.Ф. Алефіренко). “Образи-архетипи” (етнокультурні архетипи) слугують смисловим і конструктивним ядром етномовної свідомості, будь-якого культурного простору. Вони фіксують у собі всю систему смислової організації етносвідомості в поєднанні з парадигматичними, синтагматичними й лінгвокультурними зв'язками.

Як показують результати спеціальних філософських, психологічних, культурологічних і лінгвістичних досліджень (Г.Д. Гачев, О.Ф. Лосєв, М.М. Маковський), до архетипів належать передусім об'єкти світу, що сприймаються фізично - “вогонь”, “вода”, “повітря”, “земля”, а також їх “похідні” - фізичні дії - “діяти”, “бути”, “горіти”, “блистіти” … Зазначеним архетипам стародавньою людиною приписувалися різноманітні надприродні, магічні властивості, що трансформувались у численні божества, характерні для тривалої епохи існування цивілізації. Одним із найперших архетипів позасвідомого, що стикається зі свідомістю людини під час перших кроків її життя, є архетип ОРІЄНТАЦІЯ, який має вияв у базових, архетипних схемах ВЕРХ - НИЗ, ВГОРУ - ДОДОЛУ, ЛІВОРУЧ - ПРАВОРУЧ, які також розглянуті в роботі.

Виходячи із концепції про фразеологізми як носії культурно значеннєвої інформації та їх особливої ролі в процесі концептуалізації, у дисертації розглядаються фразеологізми з ключовими концептами ВОДА, ВОГОНЬ, ЗЕМЛЯ, НЕБО, ПОВІТРЯ, СВІТ, ЧИСЛО, що дозволяє виявити їх культурні конотації, які відображають архетипні космогонічні уявлення людини і ті, що формуються завдяки контексту.

Фразеологізми прямо (в денотаті) або опосередковано (через співвідношення асоціативно-образної основи з еталонами, символами, стереотипами національної культури) містять у собі культурну інформацію про світ, соціум. Фразеологічний компонент мови не тільки відтворює елементи й риси культурно-національного світобачення, але й формує їх. Кожний фразеологізм, якщо він містить культурну конотацію, вносить свій вклад у загальну мозаїчну картину національної культури.

Фразеологізми, що функціонують у мові як знаки номінації і одночасно трансляції елементів культури й менталітету, сформовані на образно-метафоричній основі, так чи інакше беруть участь у формуванні мовної картини світу і тим самим є основою національних культур. Отже, способи представлення культурної конотації в мові можуть бути різними, аналіз же мовних одиниць у лінгвокультурному аспекті дозволяє відшукати в них культурну інформацію.

У межах цього дослідження під культурними конотаціями фразеологізмів розуміються як актуальні, так і конотативні (власне оцінні) значення. Останні можуть бути не тільки контекстними, але й словниковими. Культурні конотації стають очевидними в результаті контекстуального аналізу. В цілому культурні конотації - це співзначення, які пов'язані з аксіологічною, суспільною, духовно-моральною сторонами життя людини. Культурні конотації складають специфіку інтерпретації того чи іншого концепту в мовній картині світу.

Розділ 2. “Міфолого-космогонічні уявлення в системі фразеологізмів німецької мови у межах бінарної опозиції “ДОБРО - ЗЛО”. Здійснивши аналіз фразеологічних одиниць із компонентами ERDE, BODEN / ЗЕМЛЯ, нами виявлено такі метафоричні кореляти цих референтів: ОБ'ЄКТ РИТУАЛЬНОГО ВШАНУВАННЯ: die Erde sei ihm leicht!; mцge ihm die Erde leicht sein!; wieder zu Erde werden; im Schoв der Erde ruhen; ПЕРШОЕЛЕМЕНТ ТВОРЕННЯ: etwas aus der Erde stampfen; etw. aus dem Boden stampfen; СИМВОЛ НИЖНЬОГО СВІТУ: j-n unter den Boden bringen; j-n zu Boden drьcken; etw. dem Erdboden gleichmachen; j-n unter die Erde bringen; ДЖЕРЕЛО СИЛИ, ПЛОДЮЧОСТІ ТА БАГАТСТВА: ein goldener Boden; auf fruchtbaren Boden fallen; gьnstigen (guten) Boden finden.

Відсоткові показники фразеологізмів з компонентами Erde, Boden та синонімічними лексемами цих конституентів з негативною семантикою становлять 83,6% (224 ФО), а з позитивною семантикою - 16,4% (17 ФО). Таке відсоткове відношення показує, що ERDE, BODEN / ЗЕМЛЯ в німецькій мовній картині світу переважно асоціюється з нижнім світом, образом темряви, мороку, покірності, скорботи і співвідноситься з негативними конотаціями; лише в окремих випадках можливі позитивні конотації, пов'язані з космогонічними уявленнями про землю як одну з основних стихій створення світу, позитивне начало, об'єкт ритуального шанування; джерело сил, здоров'я та плодючості.

Метафоричні кореляти референта HIMMEL / НЕБО: РАЙ, СВІТ НАЙВИЩОГО БЛАЖЕНСТВА: im siebenten Himmel sein (schweben); sich im siebten Himmel; wie im siebten Himmel fьhlen; j-m hдngt der Himmel voller Geigen; den Himmel offen sehen; j-n in den Himmel versetzen; БОГ: barmherziger Himmel!; allmдchtiger Himmel!; um (des) Himmels willen!; die himmlischen Mдchte; dich sendet mir der Himmel; ОБ'ЄКТ РЕЛІГІЙНОЇ ПОВАГИ, МІСЦЕ ПРАВОСУДДЯ ТА СПРАВЕДЛИВОСТІ: es (diese Ungerechtigkeit) schreit zum Himmel!; schreit zum Himmel um Rache; Gott strafe mich, wenn…; НЕПОРУШНЕ МЕТАЛЕВЕ СКЛЕПІННЯ, ЕТАЛОН ПОСТІЙНОСТІ, СТАБІЛЬНОСТІ: eher stьrzt (або fдllt) der Himmel ein, als daЯ...

Відсоткові показники фразеологізмів із компонентом Himmel та синонімічними лексемами цього конституента з позитивною семантикою становлять 76% (100 ФО) і негативною семантикою - 24% (31 ФО). Таке відсоткове відношення показує, що, незважаючи на розчленованість структури змісту поняття Himmel у межах фразеологічних одиниць німецької мови, які відображають космогонічну картину світу, утримується його цілісність, увиразнена вказівкою на узагальнену дію - захищати.

Антонімічна парадигма HIMMEL - ERDE та синонімічні лексеми цих конституентів зберігають позитивну та негативну маркованість під впливом наївної мовної картини світу, тобто якщо вона пов'язується з образами міфопоетичного простору, релігійними вподобаннями німецької культурної спільноти, національно-мовними стереотипами.

Здійснивши аналіз фразеологічних одиниць із компонентом FLAMME / ВОГОНЬ, виявлено такі метафоричні кореляти цього референту: ЖИТТЯ: das Licht der Welt erblicken; das Tageslicht erbliсken; ЖИТТЄВА ЕНЕРГІЯ, ДУХОВНЕ ПОРИВАННЯ: Feuer und Flamme sein; Feuer und Flamme fьr j-n, etw. sein; Feuer haben; РУЙНІВНА НЕБЕЗПЕЧНА СИЛА: den Flammen ьbergehen; etw. brennt j-m auf der Seele; j-m Liebe ist erloschen (erkaltet); j-m das Licht ausblasen; ЛЮБОВ, СЕКСУАЛЬНА ПРИСТРАСТЬ: Feuer fangen; in Liebe erglьhen; ЗАТИШОК, РІДНА ДОМІВКА: j-m wird das Herz warm; der Platz an der Sonne; розум: j-m geht ein Licht auf; j-m ein Licht aufstecken. Метафоричні кореляти референта WASSER / ВОДА: РУЙНІВНА, НЕБЕЗПЕЧНА, СМЕРТОНОСНА СИЛА: aus dem Strom der Vergessenheit trinken (sinken, geraten); sein Grab in den Wellen finden; den Wassertod sterben; j-m steigt das Wasser zum Hals(e); СФЕРА І СТИХІЯ, ЯКУ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ У СВОЇХ ЦІЛЯХ: alle Wasser auf seine Mьhle richten; ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ: mit Wasser und Brot kommt man durch alle Not.

Як показав аналіз семантики фразем німецької мови, що відображають космогонічну картину світу, з компонентами FLAMME, WASSER, стрижневість поняття “ВОГОНЬ - ВОДА” як концептуального утворення включається в ономасіологічну структуру концепта ДОБРО / ЗЛО та охоплює різні види опозиції, головним чином бінарної (ЖИТТЯ - СМЕРТЬ, НАГОРОДА - ПОКАРАННЯ, РОЗКВІТ - ЗАНЕПАД, ЗДОРОВ'Я - ХВОРОБА, ЩАСТЯ - НЕЩАСТЯ, ДОЛЯ - НЕДОЛЯ). При всій різноманітності конкретних реалізацій найбільш поширеним в ідіоматиці німецької мови є ставлення до води і вогню як до небезпечних ворожих стихій, про що свідчить відсоткове співвідношення проаналізованого матеріалу: фразеологізми, у семантиці яких елемент FLAMME виступає окремими семами або виражає окремі його властивості, становлять 174 одиниці, з них 34,5% - з позитивною семантикою, 65,5% одиниць - з негативною; фразеологізми, у семантиці яких елемент WASSER виступає окремими семами або виражає окремі його властивості, становлять 110 одиниць, із них 5,5% одиниць - з позитивною конотацією, 94,5% одиниць - з негативною, що ймовірно пов'язано з інтроспекцією людиною власних негативних почуттів, які переважають над позитивними.

Нами також типологізовано й охарактеризовано фразеологічні одиниці німецької мови, пов'язані з семантичними опозиціями “СВІЙ - ЧУЖИЙ”, “ВНУТРІШНІЙ - ЗОВНІШНІЙ”. Універсальна опозиція ознак “СВІЙ - ЧУЖИЙ” пронизує всі рівні - від космогонічних уявлень (“свій” і “чужий” простір, людські істоти й демонічні персонажі) до побутової прагматики. Поділ світу на “своє” і “чуже” було одним із найважливіших питань, якщо не найважливішою проблемою у процесі її осмислення архаїчною людиною. Модель “СВОЄ - ЧУЖЕ” як основна міфологема полягала в протиставленні себе і свого колективу навколишньому космосу. Людина відчувала себе частиною природного світу, проте, “не свій світ” був деякою мірою небезпечний, ворожий, тому необхідним було мисленнєве й емпіричне протиставлення його світу “своєму”. В архетиповій моделі світу опозиція “живий - мертвий” є варіантом протиставлення “той, який належить до свого світу” - “той, який належить до чужого світу”. Протиставлення “свого” й “чужого” інтерпретується також і в аксіологічному плані - у вигляді опозицій “добрий - поганий” з негативною оцінкою всього, що належить до чужого світу. Відображення таких уявлень спостерігаємо в одиницях вторинної номінації: in einen anderen Welt leben (sein); j-n in jene Welt schicken.

Одним із критеріїв розмежування на “свій” й “чужий”, відображених у фразеологізмах німецької мови, що відбивають космогонічну картину світу, виявляється символічне протиставлення універсального поняття “простір внутрішній” поняттю “простір зовнішній”. Так, в едичних міфах, внутрішній погляд на простір проявляється тоді, коли в них іде мова про місцезнаходження чого-небудь, що завжди опиняється або в середині світу, або на його окраїні. Однак простір в едичних міфах не тільки не безкінечний та не безперервний, але й неоднорідний. Тому локалізація чого-небудь у середині або на окраїні світу - це одночасно і якісна, тобто емоційно-оцінна характеристика. У загальних рисах вона зводиться до того, що все благе перебуває всередині світу, а все зле - на його окраїні. Міфічні істоти, які персоніфікують хаос, переможені, скуті, повалені, часто продовжують існувати на окраїнах космосу, на берегах світового океану, у підземному “нижньому” світі, в деяких особливих частинах неба, тобто у відповідних частинах міфологічної просторової моделі світу. Специфіка народного мислення, світосприйняття та світобачення найповніше відбивається в оцінній характеристиці локусів знаходитись зовні, на окраїні - небезпечно, перебувати всередині - безпечно та надійно, подекуди навіть вигідно, зручно. На основі негативного конотативного заряду першого конституента антонімічної пари формується семантика, наприклад, фразеологічних одиниць: am Rande des Abgrundes (des Unterganges, des Ruins) stehen.

Поруч із міфопоетичним членуванням світу по вертикалі існує і його горизонтальний поділ, у якому набувають своє ідеологічне значення лівий і правий боки. Для переважної кількості міфологій характерне використання ознаки “лівий” у значенні “негативний”, пов'язаний з невизнанням, неправотою, натомість ознака “правий” використовується як позитивна. Орієнтація вправо мислиться як істинний шлях - праведний або правильний, як правда; шлях уліво - хибний, пов'язаний з зупинкою, відносним кінцем, завершенням певного виду руху і переходом в інший, новий стан - “негативний”. Такі уявлення відображені у фразеологізмах: j-d ist mit dem linken Bein zuerst aufgestanden, j-d hat zwei linke Hдnde; zwei linke FьЯe haben; zur linken Hand heiraten; j-n, etw. links liegenlassen; j-s rechte Hand sein. В основі фразеологічних одиниць із компонентами правий / лівий знаходяться космогонічні уявлення про дуалістичне створенням світу - божественного і диявольського начал.

Негативна оцінка чужого з боку людини на основі таких характеристик, як руйнівний, кровожерливий, підступний, злобний, хижий, хитрий та ін., широко використовується в космогонічних експресивних виразах із негативною семантикою. Стародавні люди, боячись “злих сил” природи і віруючи в те, що недбало й невчасно сказаними словами можна накликати на себе їх гнів, замінювали багато слів відповідними описовими еквівалентами. У результаті цього створюється розгалужена система лексичних компонентів на їх позначення, серед яких виокремлюються: назви тварин (птах, звір): міфічних істот (божества, духи); назви природних явищ (грім, блискавка, вітер, буря), що трапляються у фразеологізмах: daЯ dich das Mдuschen beiЯe! die schwarze Kuh hat ihn getreten; da schaut der PferdefuЯ hervor; Hol dich der Geier;! scher dich zum Kuckuck; zum Donnerwetter noch einmal!; nach allen vier Winden.

Експлікація германської мовної картини світу розкрила різноманітні реалізації опозиції “ДОБРО - ЗЛО” у німецьких сталих виразах, генетично пов'язаних із міфопоетичним контекстом, релігійними вподобаннями німецької культурної спільноти, національно-мовними стереотипами. Представлений аналіз семантики фразеологічних одиниць, у каркасі яких виокремлюється той чи інший елемент космогонічної системи, що виступає у семантиці сталих виразів окремими семами або виражає окремі їхні властивості як концептуальне утворення, включається в ономасіологічну структуру концепта ДОБРО / ЗЛО. Членування простору актуалізує категорію посесивності. У полі оцінної опозиції позитивне / негативне позитивним виявляється верх, негативним - низ. Із цією опозицією неодмінно виявляються пов'язаними локуси небо, земля, які зберігають у фразеологізмах німецької мови позитивну й негативну маркованість під впливом наївної мовної картини світу. Поряд із чинниками, що значно впливають не лише на формування позитивної / негативної конотації понять FLAMME, WASSER а й на її реалізацію в сталих висловах німецької мови, на особливу увагу заслуговує такий фактор, як фонова інформація, яка створює умови для виникнення національного образу-символу. Антонімічні пари “небо - земля”, “верх - низ”, “правий - лівий”, “вода - вогонь”, “свій - чужий” представлені як у поверхневій, так і в глибинній структурах космогонічних фразеологічних одиниць, підпорядковані загальній опозиції “ДОБРО - ЗЛО”, репрезентують позитивний і негативний полюси в її системі та семантично організовують сюжет космогонічних фразеологічних одиниць. При всій різноманітності конкретних реалізацій найбільш поширеним в ідіоматиці німецької мови є ставлення до води, вогню, повітря й землі як до небезпечних ворожих стихій.

Незважаючи на універсальний характер позитивної оцінки поняття “ДОБРО” та негативної поняття “ЗЛО”, що є раціонально-логічним феноменом і тим самим загальнолюдським надбанням, лексична маніфестація, що конкретизує біном “ДОБРО - ЗЛО” в межах фразеологічної одиниці, має національну специфіку та відбиває етноспецифічне осягнення певного фрагмента довкілля.

Розділ 3. “Актуалізація значення космогонічних фразеологічних одиниць у художніх і публіцистичних текстах”. На основі контекстуального аналізу було виявлено не лише актуальні, але й конотативні (власне оцінні) значення космогонічних фразеологізмів: оцінка чого-небудь як небезпечного; вираження почуття здивування; вираження почуття захоплення; негативна оцінка чого-небудь.

Узагальнюючи конкретні конотативні значення, можна побачити деяку закономірність: усі вони зводяться до двох значень загального характеру: 1) “вищий, надмірний ступінь чого-небудь”; 2) “негативна оцінка чого-небудь”.

Ці значення розвинулись на основі просторової семантики, оскільки уявлення про надмірність прояву чого-небудь може бути пов'язане з уявленням про безкінечність Всесвіту. Негативний оцінний компонент міг також сформуватись на основі просторового компоненту значення, оскільки безмежність простору і таємниця того, що чекає людину після смерті, вселяють у неї страх.

Актуальні значення, пов'язані зі світом почуттів і станом людини, а також характеристикою її особистих якостей, об'єднані на основі спільної для них семи антропоцентричності. У процесі контекстуального аналізу досліджуваних фразеологічних одиниць виявлені такі актуальні значення, які виражають різні почуття: реакція захоплення; реакція страху; стан щастя, радості, задоволення; стан розчарування, крах надій, спустошення; безвихідний стан; стресовий стан; стан на межі втрати свідомості; нерадісні почуття, негативна характеристика особистих якостей людини.

Актуальні значення досліджуваних фразеологізмів характеризують людину з погляду спостерігача: “значна, головна, важлива”. Виявлені актуальні значення зі семою антропоцентричність займають перше місце за частотою в інтерпретаційних полях фразеологізмів. Виявлені актуальні значення зі семою локальність є другою за частотою в інтерпретаційних полях: місце, де страшно опинитися; місце заспокоєння, відпочинку тощо.

Актуальні значення фразеологічних одиниць, які відображають ситуацію смерті, духовної чи тілесної; страху перед невідомістю; місце потойбічного життя об'єднані навколо семи сакральність.

Таким чином, антропоцентричність, локальність, сакральність - це узагальнюючі назви для тих національних культурних конотацій, які представлені у німецькій мовній картині світу досліджуваними фразеологізмами. Актуальні і конотативні (власне оцінні) значення, виявлені в процесі аналізу, - це і є культурні конотації.

Висновки

Комплексне застосування лінгвокультурологічного та когнітивного підходів дозволило схарактеризувати німецькомовні фразеологізми, що відображають космогонічну картину світу стародавніх германців, зокрема:

- фразеологічні одиниці, що відображають космогонічну картину світу, володіють символічним, еталонним, образно-метафоричним, лінгвокультурним значенням, яке концентровано відображає осмислення дійсності, зафіксоване в німецькомовних міфах, легендах, ритуалах, обрядах, звичаях;.

- фразеологічні одиниці здатні репрезентувати діяльнісний образ світу, відсилаючи до сцен та сценаріїв, до діяльності як сукупності дій чи процедур, створюючи світ прототипних (стереотипних) ситуацій. Міфологічні ознаки у структурі значення фраземи в сучасному вживанні лише опосередковано впливають на її змістовий план, властиві їй модально-оцінні, підсилювальні значення, функціонально-стилістичну стратифікацію;

- структурна й семантична організація німецьких космогонічних фразеологізмів зумовлена генетичним зв'язком із літературною спадщиною німецького народу, зокрема творами народної словесності - космогонічними міфами, релігійними віруваннями, забобонами, обрядами та ритуалами часів язичництва і християнського періоду. Національне маркування фразеологічних одиниць, що відображають космогонічну картину світу, відбувається двома шляхами: інтегровано, тобто цілісним ідіоматичним значенням, що становить сутність фраземи, та розчленовано, тобто окремими елементами складу фразеологізму.

- базовими концептами космогонічної картини світу є ВОДА, ВОГОНЬ, ЗЕМЛЯ, НЕБО, ПОВІТРЯ, СВІТ, ЧИСЛО;

- космогонічні фразеологізми прямо (в денотаті) або опосередковано (через співвідношення асоціативно-образної основи з еталонами, символами та стереотипами німецькомовної культури) віддзеркалюють етноспецифічну інформацію про світ, соціум;

- фундаментом фразеологічного значення є їх внутрішня форма, яка виявляє національний зміст у її співвідношенні з культурними символами, еталонами, стереотипами, зумовленими специфікою світобачення та характером пізнання навколишньої дійсності німецькомовним етносом. В основу рубрикації внутрішніх форм фразеологічних одиниць покладено класифікаційну схему архетипів у вигляді “стихій” - земля, вода, вогонь, повітря, небо, сонце тощо. Форми фразеологічних одиниць, пов'язані з цими першоелементами, виявляються незмінно наділеними аксіологічними характеристиками;

- міфологічні ознаки, виокремлювані у значенні досліджуваних фразеологізмів, володіють аксіологічним потенціалом, що реалізується в межах бінарних опозицій (ЖИТТЯ - СМЕРТЬ, НАГОРОДА - ПОКАРАННЯ, РОЗКВІТ - ЗАНЕПАД, ЗДОРОВ'Я - ХВОРОБА, ЩАСТЯ - НЕЩАСТЯ, ДОЛЯ - НЕДОЛЯ), об'єднаних біномом “ДОБРО - ЗЛО” та просторових орієнтирів (низ - верх, лівий - правий);

- метафоричними корелятами референту ERDE, BODEN у німецьких фразеологізмах є: ОБ'ЄКТ РИТУАЛЬНОГО ВШАНУВАННЯ; ПЕРШОЕЛЕМЕНТ ТВОРЕННЯ; СИМВОЛ НИЖНЬОГО СВІТУ; ДЖЕРЕЛО СИЛИ, ПЛОДЮЧОСТІ ТА БАГАТСТВА;

- відсоткові показники фразеологізмів з компонентами ERDE, BODEN та їх синонімами свідчать, що ЗЕМЛЯ в німецькій мовній картині світу переважно асоціюється з нижнім світом, образом темряви, мороку, покірності, скорботи і співвідноситься з негативними конотаціями; лише в окремих випадках можливі позитивні конотації, пов'язані з космогонічними уявленнями про землю як одну з основних стихій створення світу, позитивне начало, об'єкт ритуального шанування; джерело сил, здоров'я та плодючості;

- метафоричними корелятами референту HIMMEL у німецьких фразеологізмах є: РАЙ, СВІТ НАЙВИЩОГО БЛАЖЕНСТВА; ОБ'ЄКТ РЕЛІГІЙНОЇ ПОВАГИ, МІСЦЕ ПРАВОСУДДЯ ТА СПРАВЕДЛИВОСТІ; НЕПОРУШНЕ МЕТАЛЕВЕ СКЛЕПІННЯ, ЕТАЛОН ПОСТІЙНОСТІ, СТАБІЛЬНОСТІ;

- відсоткове відношення фразеологізмів із компонентом HIMMEL та його синонімами показує, що, незважаючи на розчленованість структури змісту поняття HIMMEL у межах фразеологічних одиниць німецької мови, які відображають космогонічну картину світу, утримується його цілісність, увиразнена вказівкою на узагальнену дію - захищати;

- антонімічна парадигма HIMMEL - ERDE, BODEN та їх синоніми зберігають позитивну та негативну маркованість під впливом наївної мовної картини світу, тобто якщо вона пов'язується з образами міфопоетичного простору, релігійними вподобаннями німецької культурної спільноти, національно-мовними стереотипами;

- метафоричними корелятами референту FLAMME у німецьких фразеологізмах є: ЖИТТЯ; ЖИТТЄВА ЕНЕРГІЯ, ДУХОВНЕ ПОРИВАННЯ; РУЙНІВНА НЕБЕЗПЕЧНА СИЛА; ЛЮБОВ, СЕКСУАЛЬНА ПРИСТРАСТЬ; ЗАТИШОК, РІДНА ДОМІВКА; РОЗУМ;

- метафоричні кореляти референта WASSER: РУЙНІВНА, НЕБЕЗПЕЧНА, СМЕРТОНОСНА СИЛА; СФЕРА І СТИХІЯ, ЯКУ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ У СВОЇХ ЦІЛЯХ; ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ;

- при всій різноманітності конкретних реалізацій найбільш поширеним в ідіоматиці німецької мови є ставлення до води, вогню, землі, повітря як до небезпечних ворожих стихій;

- космогонічні фразеологізми є універсальним, активним, поліфункціональним класом мовних одиниць, які беруть участь у відображенні різних фрагментів картини світу сучасної німецької мовної свідомості;

- фразеологічні одиниці, що відображають космогонічну картину світу, у періодичній та художній літературі володіють великим конотативним потенціалом, пов'язаним з особливостями мислення стародавніх германців, і виражають: жаль з приводу втрати чого-небудь; оцінку чого-небудь як небезпечного; вираження почуття здивування, захоплення. Ці та подібні їм конкретні конотації зводяться до двох абстрактних значень: “вищий, надмірний ступінь чого-небудь”; “негативна оцінка чого-небудь”. Надмірність пов'язана з уявленнями про безкінечність Всесвіту, а негативна оцінка - зі страхом людини перед смертю.

Перспективи дослідження вбачаємо у вивченні стилістико-естетичних функцій космогонічних фразеологічних одиниць німецької мови в художніх текстах. Вони створюють плідне підґрунтя для дослідження фразеології в межах теорії міжкультурної комунікації, що сприятиме визначенню загальнокультурних, історико-національних та інтернаціональних властивостей досліджуваних одиниць.

Основні положення дисертації висвітлені в публікаціях автора

1. Михайлишин У.І. Внутрішня форма як класифікатор космогонічних фразеологізмів (на матеріалі німецької мови) / У.І. Михайлишин // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Мовознавство. - Тернопіль: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2005. - № 1 (13). - С. 165-174.

2. Михайлишин У.І. Відображення космогонічних уявлень у німецьких зоофразеологізмах (національно-культурний аспект) / У.І. Михайлишин // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Випуск 9. - К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К. : Логос. - 2006. - С. 156-161.

3. Михайлишин У.І. Відображення космогонічних уявлень у фразеологічних одиницях крізь призму першоелементів буття: образи вогню та води (на матеріалі німецької мови) / У.І. Михайлишин // Сучасні дослідження з іноземної мови. - № 4. - Ужгород: ПП Підголіцин П.Ю. - 2006. - С. 377-387.

4. Михайлишин У.І. Відображення наївних космологічних уявлень про простір і час у фразеологічних одиницях німецької мови / У.І. Михайлишин // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. Межвузовский центр “Крым”. - 2006. - № 82, т. 2. - С. 28-30.

5. Михайлишин У.І. Співвідношення космологічної і мовної картини світу у німецькій фразеології / У.І. Михайлишин // Мандрівець. Всеукраїнський науковий журнал. - 2006. - № 6. - С. 66-71.

6. Михайлишин У.І. Символічна знаковість компонентів “Erde, Boden / земля, Himmel / небо в німецьких фразеологічних одиницях зі значенням побажання, що відображають космогонічну картину світу / У.І. Михайлишин // Вісник Донецького інституту соціальної освіти. Філологія. Журналістика. Том. ІV. - 2008. - С. 44-49.

7. Михайлишин У.І. Відображення космологічних уявлень про світ як гігантське людське тіло у німецькій фразеології / У.І. Михайлишин // Гуманізація навчально-виховного процесу : Науково-методичний збірник. - Слов'янськ : Видавничий центр Слов'янського державного педагогічного університету, 2006. Вип. XXXII. - С. 228-233.

8. Михайлишин У.І. Текстотворчі потенції космогонічних фразеологічних одиниць німецької мови / У.І. Михайлишин // Гуманізація навчально-виховного процесу : Науково-методичний збірник. Вип. XXXVIII / За заг. ред. проф. В.І. Ситченка. - Слов'янськ : Видавничий центр Слов'янського державного педагогічного університету, 2007. - С. 229-236.

9. Михайлишин У.І. Узуальне й оказіональне вживання фразеологічних одиниць, що відображають стародавні космологічні уявлення (на матеріалі німецької мови) / У.І. Михайлишин // Гуманізація навчально-виховного процесу : Збірник наукових праць. - Вип.. ХХХІV / За заг. ред. проф. В.І. Ситченка. - Слов'янськ : Видавничий центр Слов'янського державного педагогічного університету, 2007. - С. 86-99.

10. Михайлишин У.І. Космогонічні уявлення у фразеологічних одиницях німецької мови / У.І. Михайлишин // Проблеми і перспективи наук в умовах глобалізації : Всеукр. наук. конф., 27 жовтня 2005 р. : тези доп. - Тернопіль : Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2005. - С. 283-284.

11. Михайлишин У.І. Відображення космогонічних уявлень у німецьких фразеологізмах / У.І. Михайлишин // Сучасні наукові дослідження - 2006 : І Міжнар. наук.-практ. конф., 20-28 лютого 2006 р. : тези доп. - Т. 37 : Філологічні науки. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - С. 67-69.