Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

УДК: 811.112.2'367.622

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ЕЛІПТИЧНІ ІМЕННИКИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Крайняк Оксана

Миколаївна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі германської філології Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент Басиров Шаміль Рафаїлович, професор кафедри германської філології Донецького національного університету Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Гамзюк Микола Васильович, декан факультету німецької мови, завідувач кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету кандидат філологічних наук, доцент Маєвська Ліна Дмитрівна, доцент кафедри німецької і французької мов Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Захист відбудеться “15” червня 2010 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий “13” травня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради к. філол. н., доцент І. Г. Альошина

1. Загальна характеристика роботи

Рефероване дисертаційне дослідження присвячено вивченню шляхів формального та семантичного розвитку еліптичних іменників у сучасній німецькій мові. Під еліптичним іменником (ЕІ) розуміється іменник, що утворюється від складного слова шляхом елімінації однієї з його частин, напр.: Kraulstil (m) - Kraul (n) спорт. `кроль (стиль плавання кролем)', Regendach (n) - Dach (n) `навіс (від дощу)'. У першому прикладі елімінується другий компонент слова (Stil) (означуване складного слова), у другому усічено перший компонент (Regen) (означальний компонент). У роботі розглянуто одиниці першого типу з елімінованим другим компонентом.

Сучасний етап лінгвістичних досліджень характеризується підвищеним інтересом до проблем словотворення (Ш. Р. Басиров, Н. Г. Іщенко, В. Д. Каліущенко, В. В. Левицький, О. Д. Огуй, Л. Ф. Омельченко, Л. І. Сахарчук, В. Г. Таранець, Л. М. Ягупова та ін.). Вивчення складних слів на матеріалі німецької мови має давні традиції (Я. Ґрімм, Г. Пауль, В. Вільманс та ін.). Семантичну та дериваційну природу складних слів у німецькій мові описано в працях І. М. Анацького, В. С. Вашуніна, Г. Вельмана, М. Д. Cтепанової, В. Фляйшера, В. Хенцена та інших мовознавців.

Поряд із загальним підвищенням ролі й інтенсивним розвитком композитоутворення в німецькій мові зростає продуктивність скорочених лексичних одиниць. Незважаючи на численні дослідження, які присвячені композитам, найважливіші поняття, пов'язані з визначенням процесу, зворотного відносно словоскладання, а саме процесу скорочення складних слів дотепер залишаютья не з'ясованими. У словниковому складі німецької мови є велика кількість складних слів, які скорочуються не тільки через мовну економію, але й під впливом інших структурних та семантичних чинників. Проте основні питання семантики та функціонування лексичного еліпса тривалий час залишалися поза увагою дослідників.

Найбільш повно лексичний еліпс як особливий тип утворення слова дослідив Е. Велландер (1923), який звернув увагу на існування еліпса означального компонента та означуваного. Проте відмінності між еліпсом означального компонента й означуваного залишаються недостатньо вивченими, немає вичерпної відповіді на питання щодо результатів скорочення першого і другого компонента, а саме: чи маємо ми при цьому полісемію або омонімію; за яких умов виникає перше і коли з'являється друге; типові і нетипові випадки полісемії, омонімії та ін.

Лексичний еліпс означального компонента вивчався в порівняльному плані на матеріалі германських мов (В. Л. Сілін) та як один із способів усічення (Л. В. Алімбекова, Л. В. Чубова та ін.). Разом із цим на сьогодні у вітчизняній та зарубіжній германістиці відсутні ґрунтовні дослідження лексичного еліпса означуваного, які б спиралися на широкий мовний матеріал.

Актуальність теми дисертації полягає у необхідності системного дослідження лексичного еліпса в сучасній німецькій мові. У германістиці бракує комплексного вивчення маркованого і немаркованого типів іменникового еліпса та їх функціонування в публіцистичних та наукових текстах. Необхідність пропонованого дослідження зумовлена відсутністю системного опису субстантивних композитів із усіченням означуваного у сфері іменникового словотворення сучасної німецької мови, невивченістю формального та семантичного аспектів, а також практичними завданнями лексикології та лексикографії. Важливість проведеного дослідження полягає також у здійсненні словотвірного та семантичного аналізу еліптичних іменників з урахуванням історико-етимологічних фактів і кількісної характеристики цих одиниць, які поглиблюють теорію композитології та іменникового словотворення сучасної німецької мови.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертація є складовою частиною комплексної наукової держбюджетної теми факультету іноземних мов Донецького національного університету “Семантичні дослідження мовних одиниць різних рівнів у типологічному, зіставному і діахронічному аспектах” (шифр № 07-1 вв/74, номер державної реєстрації 0104U002166).

Мета дисертації полягає у вивченні шляхів формального та семантичного розвитку еліптичних іменників у сучасній німецькій мові, а також у встановленні загальних закономірностей словотвірного, структурного і семантичного утворення цих лексичних одиниць. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких основних завдань:

1) з'ясувати місце лексичного еліпса у системі іменникового словотвору німецької мови;

2) описати структуру субстантивних композитів, від яких утворені еліптичні іменники;

3) здійснити семантичну класифікацію еліптичних іменників;

4) виявити продуктивність словотвірних моделей, а також семантичних груп і підгруп еліптичних іменників;

5) установити і зіставити довжину та глибину твірних субстантивних композитів і похідних еліптичних іменників;

6) визначити частотність вживання складних і усічених іменників у публіцистичних та наукових текстах.

Об'єкт дослідження - субстантивні композити сучасної німецької мови.

Предметом дослідження є похідні іменники з усіченням означуваного в структурі субстантивних композитів.

Емпіричний матеріал становить суцільна вибірка твірних субстантивних композитів та їх похідних лексичних еліпсів із тлумачних і перекладних словників німецької мови (1000 композитів і 1000 еліптичних іменників). Корпус текстового матеріалу, на якому досліджувалися структурні та семантичні особливості функціонування лексичного еліпса, складає 10 000 прикладів. Джерелами прикладів слугували публіцистичні та наукові (філологічні) тексти, а також ресурси мережі Інтернет і електронні бази даних. Для досягнення поставленої мети і розв'язання конкретних завдань застосовано низку лінгвістичних методів і прийомів: метод аналізу словникових експлікацій - для визначення значень складних і усічених слів, компонентний аналіз - для встановлення схожих і відмінних значень у композита й еліпса, структурний метод - для виявлення особливостей мовної репрезентації еліптичних іменників, описовий метод - для систематизації структурних, семантичних і функціональних особливостей досліджуваних мовних одиниць, трансформаційний аналіз - для перетворення складних слів в еліптичні одиниці, кількісний аналіз - для визначення ступеня продуктивності композитів та еліптичних утворень.

Методологічною основою дослідження є функціональний підхід, який передбачає розгляд формальних і семантичних співвідношень складних іменників та утворених на їх основі еліптичних одиниць, що є елементами лексичної системи і виконують певні взаємоузгоджені функції, зміст яких визначається лише у відношенні до системи в цілому.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше:

- комплексно вивчено словотвірну і семантичну структуру еліптичних іменників у сучасній німецькій мові, утворених від субстантивних композитів;

- визначено довжину і глибину твірних субстантивних композитів та похідних еліптичних іменників;

- описано словотвірні моделі, за якими утворюються різні типи еліптичних іменників;

- виявлено частотність уживання складних і усічених іменників, а також досліджено їхнє функціонування в публіцистичних та наукових текстах;

- здійснено семантичну класифікацію еліптичних іменників і встановлено ступінь продуктивності їхніх семантичних груп та підгруп.

Наукову новизну отриманих результатів можна узагальнити у таких положеннях, що виносяться на захист:

1. Лексична система сучасної німецької мови характеризується активними, динамічними процесами, особливо у сфері іменникового словотворення. Високу активність у сучасній підсистемі субстантивного композитотворення виявляє лексичний еліпс, що зумовлюється, з одного боку, загальною тенденцією мови до номіналізації, а з іншого - прагненням мовця до економії мовленнєвих зусиль.

2. Еліптичні іменники можуть утворюватися в сучасній німецькій мові від композитів, що мають різну структуру та різний набір лексико-семантичних варіантів. Вихідні субстантивні композити скорочуються в сучасній німецькій мові за однією з двох моделей: а) іменник 1 + (поєднувальний елемент) + іменник 2 = іменник 1 (еліпс означуваного); б) іменник 1 + (поєднувальний елемент) + іменник 2 = іменник 2 (еліпс означального компонента).

3. Переважна більшість вихідних субстантивних композитів (5/6) та третина похідних еліптичних іменників є моносемними. Моносемні композити значно переважають над рештою полісемних композитів із двома та більше значеннями. Ця тенденція менш помітна для похідних еліптичних іменників, серед яких моносемні скорочені іменники кількісно домінують порівняно з субстантивами з двома, трьома, чотирма і більше значеннями.

4. Субстантивні композити та їх еліптичні іменники вступають у певні парадигматичні та синтагматичні відношення. Твірні композити та похідні еліптичні іменники можуть виявляти різну ступінь семантичної близькості, що зумовлюється повним або частковим збігом у них наявних лексико-семантичних варіантів (або значень).

5. Еліпс означуваного у субстантивних композитів призводить частіше до розширення семантичної структури похідних еліптичних іменників, значно рідше - до її звуження.

6. У семантичному відношенні еліптичні іменники неоднорідні та утворюють 11 семантичних груп і 17 підгруп, що мають різну ступінь продуктивності.

7. Існують еліптичні іменники, що виникли внаслідок вторинних семантичних процесів (метафоризації, метонімізації).

8. У сучасній німецькій мові існують два типи еліптичних іменників: марковані та немарковані. У формальному плані дані типи еліптичних іменників можуть виникати водночас або раніше за вихідних субстантивних композитів, однак семантична схожість між ними наступає лише на етапі творення (появи) в мові відповідного субстантивного композита, скорочення якого і призводить зрештою до появи немаркованого еліпса.

9. Тенденція до скорочення мовних засобів у мовленнєвій та писемній діяльності, яка зумовлюється прагматичними особливостями комунікації, призводить до появи, зокрема, в публіцистичних та наукових текстах великої кількості оказіональних утворень. Оказіональні немарковані еліптичні іменники утворюються за єдиною структурною схемою сурядної конструкції (словосполучення), яка характеризується певними суттєвими рисами (наявністю двох або більше субстантивних композитів, дефіса, сурядного сполучника und).

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що системне вивчення лексичного еліпса поглиблює теорію композитології та іменникове словотворення сучасної німецької мови. Отримані результати розширюють уявлення про природу усічених одиниць та особливості їх функціонування
в публіцистичних та наукових текстах з огляду на семантику та словотвірну активність, а також збільшують фактологічну базу лексичного еліпса. Пропонована методика дослідження маркованих і немаркованих еліпсів
може слугувати основою для подальшого вивчення явищ елімінації
в німецькій мові.

Практичне значення наукової роботи визначається можливістю використання її результатів, положень і висновків у теоретичних курсах із лексикології німецької мови (розділи “Слово в лексико-семантичній системі”, “Словотвір”, “Лексикографія як базис і результат лексикологічного дослідження”), у спецкурсі зі словотворчої семантики, а також при укладанні словників різних типів, у тому числі навчальних і перекладних.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження одержані самостійно. Внесок автора в статтю “Симплекс и композитум как словообразовательные основы (на материале немецкого языка)”, написану
у співавторстві, полягає в аналізі фактичного матеріалу і формулюванні висновків щодо словотвірних та семантичних особливостей складних слів та еліптичних іменників.

Апробація результатів дослідження здійснена на 9 наукових і науково-практичних конференціях, у т. ч. 4 міжнародних - “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (Дніпропетровськ, 2002, 2003, 2006, 2009); одній всеукраїнській - “Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харків, 2003); 4 наукових конференціях за результатами науково-дослідницької діяльності викладачів Дніпропетровського національного університету (Дніпропетровськ, 2006-2009).

Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження викладено у 19 публікаціях: 11 статей (у т. ч. 9 одноосібних і 1 стаття у співавторстві опубліковані у фахових наукових виданнях ВАК України) і 8 тез доповідей на міжнародних та всеукраїнських конференціях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків, списків теоретичних джерел (310 позицій) російською, українською, німецькою, англійською та французькою мовами і лексикографічних джерел (34 позиції). Загальний обсяг дисертації - 245 сторінок, у т.ч. 185 сторінок основного тексту. Допоміжним засобом ілюстрації набутих результатів слугують 11 таблиць.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, висвітлено мету й завдання дослідження, визначено його матеріал і методи, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, вказано на форми апробації отриманих результатів.

1. У першому розділі “Семантика й функціональні особливості одиниць еліптичного походження” здійснено зіставлення семантики і структури одиниць еліптичного походження та їх прототипів. Визначено функціонування складних слів і так званих “вторинних простих”, які утворилися в результаті їх усічення, встановлено довжину, глибину, частотність уживання складних слів та еліптичних утворень, розкрито семантичні та словотвірні особливості твірних та похідних слів, розглянуто питання, пов'язані з диференціацією полісемії й омонімії, лексичним варіюванням і його співвідношенням з синонімією, структурними відмінностями лексем та словотвірними рядами лексем.

1.1. У ході аналізу семантики й функціонування одиниць еліптичного походження було встановлено, що усічення твірного композита - складний процес, який характеризується взаємодією формальних (утворення нових слів за певними структурними типами) і семантичних відношень (зсув значення твірного композита на його опорний компонент). Процес елімінації синтезує ці два аспекти і являє собою складне, багатопланове явище.

1.2. Лексичний еліпс пов'язаний з поняттям “глибина” і “довжина” слова. Глибина слова - це кількість лексико-семантичних варіантів значення (ЛСВ), які мають композит і лексичний еліпс. Довжина слова визначається кількістю морфем, графем і фонем, що входять до його складу, оскільки слово не тільки одиниця мови, але й одиниця писемного й усного мовлення.

1.2.1. Переважна більшість субстантивних композитів сучасної німецької мови (250 із 295) та більш ніж 1/3 еліптичних іменників (99 із 295) є однозначними лексемами, напр.: Primararzt (m) `головний лікар' > Primar (m). Моносемні (або однозначні) композити кількісно переважають решту полісемних композитів (з двома та більше ЛСВ), напр.: Schlaganfall (m) `крововилив у мозок'; `апоплексія (апоплексичний удар)' > Schlag (m). Ця тенденція менш помітна для похідних еліптичних іменників, серед яких моносемні скорочені іменники кількісно домінують порівняно з субстантивами, що мають два, три, чотири та більше значень (див. табл. 1).

Таблиця 1 Глибина субстантивних композитів та ЕІ у сучасній німецькій мові

Тип основи	Кількість ЛСВ (абс. (%))
	1	2	3	4 і більше	Всього
Субстантивний композит	250 (85%)	35 (12%)	7 (2%)	3 (1%)	295 (100%)
Еліптичний іменник	99 (34%)	78 (26%)	52 (18 %)	66 (22%)	295 (100%)

Найбільш розповсюдженими в сучасній німецькій мові є однозначні усічені слова (34%), напр.: Linkshдnder (m) > Linkser (m) `шульга'. Двозначні похідні іменники складають 26%, напр.: Billardspiel (n) > Billard (n) `більярд'; `більярдний стіл', тризначні похідні слова - 18%, напр.: Filmwerk (n) > Film (m) `фільм'; `кінематографія', `плівка'. Чотири і більше лексико-семантичних варіантів мають 22% від усієї кількості лексичних еліпсів, напр.: Auslegerboot (n) > Ausleger (m) `тлумач', `коментатор', `інтерпретатор'; `кронштейн', `консоль', `укосина', `стріла'; `приймальник'; `виносний поплавець (шлюпки)'; `виносний кочет'. Отже, процес елімінації означуваного призводить до розширення семантичної структури слова.

1.3. Довжина лексичної одиниці, утвореної в результаті процесу елімінації означуваного, скорочується неоднаково: 70% від усієї кількості лексичних еліпсів мають довжину в одну кореневу морфему, напр.: Post (f) < Postauto (n), для 19% характерна довжина у дві морфеми (корінь та суфікс), напр.:

Lacko (m) < Lackaffe (m), 5% лексичних еліпсів складаються із трьох морфем (два кореня та суфікс), напр.: Sechszylinder (m) < Sechszylindermotor (m). Найменшу кількість морфем мають лексичні еліпси довжиною у дві морфеми (без сполучного елемента) (4%), напр.: Einblatt (n) < Einblattdruck (m) та лексичні еліпси довжиною у дві морфеми (префікс та корінь) (2%),

напр.: Vorsatz (m) < Vorsatzblatt (n). Таким чином, найбільш типовою для лексичного еліпса є довжина в одну кореневу морфему (див. табл. 2).

Таблиця 2 Моделі ЕІ за довжиною своєї структури

Моделі ЕІ	Кількість ЕІ	Приклади
ЕІ довжиною в одну кореневу морфему	207 (70%)	Bass (m) < Bassgeige (f)
ЕІ довжиною у дві морфеми (корінь і суфікс)	57 (19%)	Ecke (f) < Eckball (m)
ЕІ довжиною у три морфеми (два кореня і суфікс)	14 (5%)	Fernlaster (m) < Fernlastwagen (m)
ЕІ довжиною у дві кореневі морфеми (без сполучного елемента)	11 (4%)	Pilzkopf (m) < Pilzkopffrisur (f)
ЕІ довжиною у дві морфеми (префікс і корінь)	6 (2%)	Abwehr (f) < Abwehrdienst (m)
Всього	295 (100%)

1.3.1. Структурний аналіз вихідних і похідних лексем свідчить про те, що в утворенні еліптичних одиниць беруть участь переважно (44%) двоморфемні складні іменники (СІ): Handschrift (f) > Hand (f), Geldkurs (m) > Geld (n), Okularglas (n) > Okular (n) (див. табл. 3). Триморфемні та чотириморфемні складні слова є основою для утворення одноморфемних, двоморфемних або триморфемних лексичних еліпсів: Blech/tдpfel/chen (n) > Blech (n), Tiegel/druck/press/e (f) > Tiegel/druck (m), Aus/leg/er/boot (n) > Aus/leg/er (m).

Таблиця 3 Типи СІ за довжиною своєї структури

Моделі СІ	Кількість СІ	Приклади
СІ довжиною у дві кореневі морфеми (без сполучного елемента)	129 (44%)	Briefkurs (m) > Brief (m)
СІ довжиною в три морфеми (без сполучного елемента)	105 (36%)	Kornbranntwein (m) > Korn (m)
СІ довжиною у дві кореневі морфеми (зі сполучним елементом)	24 (8%)	Bundeswehr (f) > Bund (m)
СІ довжиною у чотири морфеми (без сполучного елемента)	14 (5%)	Depotbehandlung (f) > Depot (n)
СІ довжиною у чотири морфеми (зі сполучним елементом)	10 (3%)	Entziehungskur (f) > Entziehung (f)
СІ довжиною у три морфеми (зі сполучним елементом)	9 (3%)	Ausbruchswein (m) > Ausbruch (m)
СІ довжиною у п'ять морфем (без сполучного елемента)	4 (1%)	Fernsehzuschauer (m) > Fernseher (m)
Всього	295 (100%)

Вихідні іменники довжиною в дві кореневі морфеми без сполучного елемента (44%) та довжиною в три морфеми без сполучного елемента (36%) є найбільш продуктивними типами твірних композитів, від яких утворюються еліптичні іменники. Меншу продуктивність виявляють двоморфемні композити зі сполучним елементом (8%) та чотириморфемні композити без сполучного елемента (5%). Найменш продуктивними є триморфемні, чотириморфемні композити зі сполучним елементом (3%) та п'ятиморфемні композити без сполучного елемента (1%).

1.4. Переважна більшість твірних композитів і похідних еліптичних іменників є частковими синонімами, оскільки вони мають лише по одному спільному ЛСВ, напр.: Filz (m) `повсть', `фетр'; `фетровий капелюх'; `скнара'; `опецьок', `телепень'; `нерозтоплене сало'; `болото', `драговина' < Filzhut (m) `фетровий капелюх'. Лише 9 % від загальної кількості проаналізованих складних і усічених слів є повними синонімами, усі значення яких повністю співпадають, напр.: Benelux (f) `країни Бенелюксу' < Beneluxstaaten (pl) `країни Бенелюксу'.

1.5. У наукових і публіцистичних текстах уживаються оказіональні еліптичні іменники означуваного (ОЕІ), які характеризуються різним ступенем частотності. Для оказіональних еліпсів із відсутністю збігу значень у першого субстантивного композита та його еліпса (Vertrags- und Kreditkartenfirma) характерна висока частотність у текстах наукового стилю (33 приклади на сто сторінок тексту). У публіцистичних текстах оказіональний еліпс означуваного вживається більш ніж у чотири рази рідше (8 прикладів на сто сторінок тексту) (Kontext- und Hintergrundwissen) (див. табл. 4).

Таблиця 4 Частотність вживання ОЕІ у публіцистичних та наукових текстах

Функціональний стиль	Загальна кількість сторінок	Загальна кількість ОЕІ	Кількість ОЕІ на 100 стор.
Публіцистичний текст	1500	132	8
Науковий текст	1500	503	33

2. У другому розділі “Марковані одиниці еліптичного походження” досліджено еліптичні одиниці, що реєструються словниками й визначаються як марковані еліптичні іменники (МЕІ), та шляхи зміни значення слів. Тут розглядаються структурні моделі, парадигматичні й синтагматичні відношення субстантивних композитів.

2.1. Лексична система сучасної німецької мови характеризується активними динамічними процесами, особливо у сфері іменникового словоскладання. Висока активність лексичного еліпса в сучасній підсистемі субстантивного композитотворення спричиняється, з одного боку, загальною тенденцією мови до номіналізації, а з іншого - прагненням мовця до економії мовленнєвих зусиль.

2.2. Еліптичні іменники можуть утворюватися в сучасній німецькій мові від композитів, що мають різну структуру та різний набір лексико-семантичних варіантів.

2.2.1. Вихідні субстантивні композити скорочуються в сучасній німецькій мові за однією з двох моделей:

а) K1 + (ПE) + K2 = K1 (еліпс означуваного): Bedienungsgeld (n) > Bedienung (f); Pelzmantel (m) > Pelz (m), де K1 - перший компонент твірного композита, ПE - поєднувальний елемент, K2 - другий компонент твірного композита;

б) K1 + (ПE) + K2 = K2 (еліпс означального компонента): Regenschirm (m) > Schirm (m).

Еліпс означуваного охоплює частіше повноскладені субстантивні композити (86%), в яких відсутній сполучний елемент між простими словами, напр.: Pelzkragen (m) > Pelz (m), рідше - неповноскладені (14%), компоненти яких поєднано між собою за допомогою сполучного елемента: Waffengattung (f) > Waffe (f).

2.3. Субстантивні композити та їх еліптичні іменники вступають у певні парадигматичні і синтагматичні відношення.

2.3.1. Вихідні композити та похідні еліптичні іменники можуть виявляти різний ступінь семантичної близькості, що зумовлюється повним або частковим збігом у них наявних лексико-семантичних варіантів. Більшість еліптичних іменників (66%) є багатозначними і збігаються з твірними композитами лише в одному значенні (часткова синонімія), напр.: Untergrundbewegung (f) `підпільна боротьба (діяльність)' - Untergrund (m) `підгрунт', `підшарок', `підстилаюча порода', `основа', `ґрунт'; `фон'; `загрунтовка (полотна)'; `осад', `гуща'; `підґрунтя'; `підпілля',`підпільна діяльність'. Значно рідше (9%) вихідні композити та похідні еліптичні іменники є повними синонімами, виявляючи у своїй семантичній структурі лише по одному значенню, напр.: Eintopfgericht (n) `густий суп, який заміняє першу та другу страви' - Eintopf (m) `густий суп, який заміняє першу та другу страви'.

2.3.2. Еліпс означуваного у субстантивних композитів призводить частіше до розширення семантичної структури похідних еліптичних іменників (66%), значно рідше - до її звуження (близько 1%).

2.4. Семантична класифікація еліптичних іменників, проведена на основі поняттєвої (предметної) подібності/відмінності позначуваних ними предметів, явищ, дозволила виділити у досліджуваному корпусі лексичних одиниць

10 семантичних груп і 17 підгруп. Продуктивність виявлених семантичних груп неоднакова. Найбільшу продуктивність мають еліптичні іменники на позначення абстрактних понять (22%), напр.: Benefizvorstellung (f) - Benefiz (n). Середню продуктивність виявляють еліптичні іменники, що позначають різні речовини, матеріали (15%), напр.: Diolenfaser (f) - Diolen (n). Найменш продуктивною є семантична група, що охоплює іменники на позначення тварин та рослин (3%), напр.: Pudelhund (m) - Pudel (m) (див. табл. 5).

Таблиця 5 Семантичні групи МЕІ

Семантичні групи МЕІ	Приклади	Кількість
МЕІ на позначення абстрактних понять	Partezettel (m) - Parte (f)	58 (22%)
МЕІ на позначення предметів побуту, приборів	Radioapparat (m) - Radio (n)	45 (17%)
МЕІ на позначення різних речовин, матеріалів	Aquarellfarbe (f) - Aquarell (n)	40 (15%)
МЕІ на позначення людини,частини тіла/одягу	Enkelsohn (m) - Enkel (m)	38 (14%)
МЕІ на позначення установ, організацій, підприємств	Gasanstalt (f) - Gas (n)	25 (9%)
МЕІ на позначення транспортних засобів, машин, запчастин	Trambahn (f) - Tram (f)	18 (7%)
МЕІ на позначення країн, місцевостей	Dixieland (n) - Dixie (m)	13 (5%)
МЕІ на позначення ігор, різних видів спорту, спортивного інвентаря	Federball (m) - Feder (f)	12 (5%)
МЕІ на позначення тварин	Hammerhai (m) - Hammer (m)	8 (3%)
МЕІ на позначення рослин, частин рослин	Goldlack (m) - Gold (n)	8 (3%)
Всього:		265 (100%)

2.5. Встановлено, що зміни значення еліптичних іменників зумовлюються семантичними процесами, а саме: метафоричним, метонімічним перенесенням, звуженням й розширенням значення слів. Існують еліптичні іменники, що виникли внаслідок вторинних семантичних процесів (метафоризації, метонімізації).

2.5.1. На основі метафоричних перенесень, пов'язаних зі схожістю форми/кольору предметів, частин тіла тварини/частин рослини і людини, утворено 7% (21 одиниця) еліптичних іменників: Ponyfrisur (f) - Pony (m) `чубчик (зачіска)', Wespentaille (f) - Wespe (f)`осина талія'.

2.5.2. Поява еліптичних іменників частіше спричиняється різними типами метонімічних перенесень 17 % (50 одиниць).

Найбільш поширеними серед метонімічних еліпсів є перенесення за такими типами: словотвір мова еліптичний іменник

а) матеріал - виріб із цього матеріалу (32%): Zampelbьdel (m) - Zampel (m) `мішок із льону'; б) місцевість - виріб за місцем виробництва (20%): Manilatabak (m) > Manila (n) `манільський тютюн'; в) речовина - виріб, що включає/містить цю речовину (16%): Quetschschnaps (m) - Quetsch (m) `сливова горілка'.

Наведеним типам метонімічних перенесень еліптичних іменників значно поступаються похідні, утворені за моделями: а) “знаряддя - дія” (8%): FuЯballspiel (n) > FuЯball (m); б) “люди, які знаходяться в приміщенні - приміщення” (6%): Nichtraucherabteil (n) > Nichtraucher (m); в) “ознака - дія” (4%): Gipfeltreffen (n) > Gipfel (m) (див. табл. 6).

Таблиця 6 Типи метонімічних перенесень “композит - ЕІ”

Типи метонімічних перенесень	Кількість	Приклади
Матеріал - виріб із цього матеріалу	16 (32%)	Klotzschuh (m) - Klotz (m)
Місцевість - виріб за місцем виробництва	10 (20%)	Perserteppich (m) - Perser (m)
Речовина - виріб, що включає/містить цю речовину	8 (16%)	Sodawasser (n) - Soda (f)
Дія - результат	7 (14%)	Schlagsahne (f) - Schlag (m)
Знаряддя - дія	4 (8%)	Degenfechten (n) - Degen (m)
Люди, які знаходяться в приміщенні - приміщення	3 (6%)	Raucherabteil (n) - Raucher (m)
Ознака - дія	2 (4%)	Gipfelkonferenz (f) - Gipfel (m)
Всього:	50 (100%)

3. У третьому розділі “Немарковані еліпси означуваного” проаналізовано немарковані одиниці еліптичного походження в німецькій мові, які не реєструються в словниках, визначено їх словотвірні моделі, а також описано синонімію немаркованих еліпсів та їх прототипів. У цьому розділі досліджується оказіональний еліпс як різновид немаркованого еліпса.

3.1. У сучасній німецькій мові, крім маркованих еліптичних іменників, існують також еліптичні іменники, що не фіксуються лексикографічними джерелами, які називаються у роботі немаркованими еліптичними іменниками (НЕІ). У формальному плані вони можуть виникати водночас або раніше субстантивних композитів, однак ступінь семантичної схожості (синонімії) між ними, тобто наявність у їх семантичній структурі спільних (спільного) лексико-семантичних варіантів, виникає лише на етапі творення (появи) в мові відповідного субстантивного композита, скорочення якого і призводить, зрештою, до появи немаркованого еліпса.

3.2. Немарковані еліптичні іменники утворюються в цілому за тими ж словотвірними моделями, що і марковані еліптичні іменники, а саме: a) K1 + K2 = K1: Muskelspiel (n) > Muskel (m); б) K1 + K2 = K1 + суфікс -е: Schlapphut (m) > Schlappe (f); c) K1 + -е(n) + K2 = K1: Ellenbogen (m) > Elle (f). Більшість НЕІ (70%) утворюються у сучасній німецькій мові шляхом скорочення означуваного без використання морфологічних засобів: Italienerhьhner (pl) > Italiener (m). Малочисельними виявилися решта моделей утворення НЕІ, а саме: а) НЕІ із додаванням до означального компонента суфікса -е: Schmiermittel (n) > Schmierе (f); б) НЕІ із відсіченням від композита означуваного разом із поєднувальним елементом (морфемним швом): Hьttenwerk (n) > Hьtte (f) (див. табл. 7).

Таблиця 7 Продуктивність словотвірних моделей НЕІ у сучасній німецькій мові

Словотвірні моделі НЕІ	Кількість НЕІ	Приклади
K1 + K2 = K1	9 (70%)	Backbort (n) - Back (f) `лівий борт (корабля)'; Gewalttat (f) - Gewalt (f) `насильство; Grundlage (f) - Grund (m) `підстава', `фундамент'
K1 + K2 = K1 + суфікс -е	2 (15%)	Schlapphut (m) - Schlappe (f) `м'який (фетровий) капелюх'; Schmiermittel (n) - Schmiere (f) `густе консистентне мастило'
K1 + -е (n) + K2 = K1	2 (15%)	Ellenbogen (m) - Elle (f) `ліктьова кістка'; Hьttenwerk (n) - Hьtte (f) `металургійний завод'
Всього	13 (100%)

3.3. Аналіз семантики НЕІ та їх композитів свідчить про те, що на відміну від МЕІ, які утворюють із вихідними композитами повні та часткові синоніми, немарковані еліпси означуваного належать виключно до словотвірних (часткових) синонімів. Полісемні вихідні композити та похідні НЕІ мають лише один спільний ЛСВ.

3.4. Тенденція до скорочення мовних засобів у мовленнєвій та писемній діяльності, що зумовлюється прагматичними особливостями комунікації, призводить до появи, зокрема, в публіцистичних та наукових текстах великої кількості оказіональних утворень НЕІ - 692 одиниці.

3.4.1. Оказіональні НЕІ утворюються за єдиною структурною схемою (сурядна конструкція/словосполучення), яка характеризується такими суттєвими рисами:

а) наявністю у своєму складі частіше двох, рідше більше двох субстантивних композитів (Jazz- und Popmusik, Autobahn- und EisenbahnstraЯe);

б) графічною позначкою (дефіса) елімінованого означуваного у структурі першого субстантивного композита;

в) з'єднанням складових (композитів) словосполучення за допомогою сурядного сполучника und.

3.4.2. Оказіональні НЕІ виявляють структурні розбіжності як із маркованими, так і немаркованими еліптичними іменниками.

3.4.3. З точки зору семантичного співвідношення першого складового композита та всієї немаркованої еліптичної одиниці виділяються дві групи оказіональних НЕІ:

3.4.3.1. Оказіональні еліптичні іменники із частковим збігом значень у першого субстантивного композита та його еліпса (2%). Такі скорочені іменники передають ту ж інформацію, що й їхні вихідні композити, напр.:
Die Wirkung von Fabriken, Geschдfts- und Wohnhдusern auf ihre Umwelt interessierte sie nicht (Deutschland 2000/5:63). `Вплив фабрик, торговельних та житлових будівель на довкілля їх не цікавив'. У Geschдfts- und Wohnhaus перший складовий компонент Geschдftshaus та його похідний іменник Geschдft мають такі спільні значення: `підприємство', `фірма', `торговельний дім', проте іменник Geschдft має й інші значення `торговельна оперція', `справа', `заняття'.

3.4.3.2. Оказіональні еліптичні іменники з відсутністю збігу значень у першого субстантивного композита та його еліпса, наприклад: Pfiffiges Provisorium lobte die “Sьddeutsche Zeitung” diese Konstruktion eines Bьrger- und Freizeitzentrums” (Kulturchronik 1995/2:45). `Дотепне рішення конструкції “Центру вільного часу” в одному з мікрорайонів Мюнхена викликало захоплення автора статті в газеті “Зюддойче цайтунг”'. У цьому типі оказіональних еліптичних іменників, який поширений у публіцистичних і наукових текстах (98%), не спостерігається жодного збігу ЛСВ у субстантивного композита та скороченого іменника (пор.: у Bьrger- und Freizeitzentrum, де Bьrgerzentrum ? Bьrger ).

Висновки

1. Лексичний еліпс - це результат процесу скорочення означуваного або означального компонента у структурі складного слова. У семантичному плані похідне слово збігається як мінімум з одним із лексико-семантичних варіантів твірного композита. Лексичні еліпси реєструються у лексикографічних джерелах по-різному. Еліптичні іменники з позначками kurz fьr, gekьrzt aus, elliptisch fьr є маркованими еліпсами: Pool (m) kurz fьr Poolbillard (n). Відсутність таких позначок свідчить про наявність у сучасній німецькій мові немаркованого лексичного еліпса: Morgen (m) < Morgenland (n). Просте слово, що виникло в результаті цього процесу, семантично збігається як мінімум з одним із лексико-семантичних варіантів складного утворення: Gummi (m) `ґума'; `ґуммі-смола'; `камедь', ґуміарабік'; `ґумка'; `ґумова стрічка' < Gummiharz (n) `ґуммі-смола'; `камедь'.

2. Скорочення субстантивних композитів у сучасній німецькій мові призводить до утворення лексичних еліпсів із такою морфологічною структурою: а) еліптичний іменник, що складається лише із кореневої морфеми; б) еліптичний іменник, що складається з кореневої морфеми та суфікса; в) еліптичний іменник, що складається з двох кореневих морфем
(без сполучного елемента); ґ) еліптичний іменник, що складається з двох морфем (префікс та корінь); д) еліптичний іменник, що складається з трьох морфем (два кореня та суфікс).

3. Найбільш продуктивним типом маркованого лексичного еліпса є структурний тип, до складу якого входить лише одна коренева морфема (207 одиниць). Значно поступається їм структурний тип суфіксальних похідних іменників (57 одиниць). Найменш продуктивними є триморфемні еліптичні іменники. (див. табл. 2).

4. З точки зору наявності або відсутності у твірних композитів сполучного елемента вони поділяються на такі групи: а) складні іменники, що складаються з двох морфем без сполучного елемента між ними; б) складні іменники, що складаються з двох морфем зі сполучним елементом між ними; в) складні іменники, що складаються з трьох морфем без сполучного елемента між ними; ґ) складні іменники, що складаються з трьох морфем зі сполучним елементом між ними; д) складні іменники, що складаються з чотирьох морфем без сполучного елемента між ними; е) складні іменники, що складаються з чотирьох морфем зі сполучним елементом між ними; ж) складні іменники, що складаються з п'яти морфем без сполучного елемента між ними (див. табл. 3).

5. Семантична структура маркованих еліптичних іменників неоднакова та може мати різну кількість лексико-семантичних варіантів. За продуктивністю однозначні марковані еліптичні іменники домінують над двозначними, тризначними та чотиризначними (див. табл. 1).

6. Здебільшого усічення означуваного у структурі твірного композита призводить до розширення семантичної структури похідного маркованого лексичного еліпса, тобто до появи у нього більш ніж одного ЛСВ. Це свідчить про динамічне включення похідного іменника (ЕІ) до загальної системи словотворення (див. табл. 1).

7. Між твірними складними словами та усіченими одиницями існують відношення часткової або повної синонімії. У більшості утворень зафіксована часткова синонімія, тобто збіг одного з ЛСВ у словотвірній парі “складне слово - еліптичний іменник”.

8. Серед проаналізованих маркованих одиниць еліптичного походження є слова, які утворилися внаслідок скорочення означуваного композита на базі певного метафоричного або метонімічного перенесення. Еліптичні іменники утворені на основі метонімії значно переважають похідні іменники, що утворилися на базі метафор. Метафоричні еліптичні іменники в сучасній німецькій мові утворюються лише на основі перенесень, пов'язаних зі схожістю форми/кольору предметів, (частини) тіла тварини/частини рослини і людини.

9. Метонімічні еліптичні іменники утворюються за різними типами, серед яких переважають такі: а) матеріал - виріб із цього матеріалу; б) місцевість - виріб за місцем виробництва; в) речовина - виріб, що включає цю речовину (див. табл. 6).

10. У семантичному відношенні еліптичні іменники охоплюють різні поняттєві (предметні) сфери навколишньої дійсності та носять в основному антропоцентричний характер. Найчастіше вони слугують для позначення різних предметів, речовин, якими користуються для називання самої людини, частини тіла людини або її одягу (див. табл. 5).

11. Лексичний еліпс, який не реєструється словниками (немаркований ЛЕ), може бути з точки зору узуса (вживаності у мові) двох типів: а) немаркований узуальний еліпс: Hьttenwerk (n) > Hьtte (f); б) немаркований оказіональний еліпс: Kombinations- und Fьgungsregeln.

12. Немарковані оказіональні еліпси семантично розпадаються на два типи: а) оказіональні еліпси із частковим збігом значень у першого субстантивного композита та його еліпса; б) оказіональні еліптичні іменники з відсутністю збігу значень у першого субстантивного композита та його еліпса.

13. Частотність вживання оказіонального лексичного еліпса у текстах різних жанрів не збігається. У наукових текстах оказіональні еліпси вживаються значно частіше, ніж у публіцистичних текстах (див. табл. 4).

14. Отже, еліпс означуваного субстантивних композитів являє собою у сучасній німецькій мові складне словотворче і лексико-семантичне явище, зумовлене взаємодією позамовних (економія інтелектуальних і фізичних зусиль мовців при комунікації, прагнення комунікантів до стилістичної диференціації мовних одиниць) і мовних чинників (зміна семантичної структури слова, розвиток нових значень, становлення полісемії тощо). Усіченню піддаються найчастіше композити, які складаються з двох компонентів і мають один ЛСВ.

Подальше дослідження лексичного еліпса в німецькій мові може бути спрямоване насамперед на аналіз семантики й функціонування маркованого і немаркованого еліпса в інших функціональних стилях німецької мови, на вивчення цього мовного явища з позиції когнітології.

Основні результати дослідження висвітлено в наступних публікаціях

1. Силин В. Л., Крайняк О. Н. Симплекс и композитум как словообразовательные основы (на материале немецкого языка) / В. Л. Силин, О. Н. Крайняк // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. -- Дніпропетровськ : ДНУ, 2000. -- Вип. 5. -- С. 134 -- 138.

2. Крайняк О. Н. Способы трансформации наименований в немецком языке / О. Н. Крайняк // Ономастика і апелятиви : зб. наук. праць. -- Дніпропетровськ : ДНУ, 2001. -- Вип. 13. -- С. 70 -- 76.

3. Крайняк О. Н. Компонентный анализ и дифференциация полисемии и омонимии / О. Н. Крайняк // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. -- Дніпропетровськ : ДНУ, 2003. -- Вип. 8. -- С. 72 -- 74.

4. Крайняк О. Н. Длина, глубина слов и эллипс (на материале немецкого языка) / О. Н. Крайняк // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. -- Дніпропетровськ : ДНУ, 2004. -- Вип. 10, № 3. -- С. 156 -- 162.

5. Крайняк О. Н. Окказиональный эллипс в немецком языке / О. Н. Крайняк // Нова філологія : зб. наук. праць. -- Запоріжжя : ЗНУ, 2005. -- № 2 (22). -- С. 49 -- 52.

6. Крайняк О. Н. Структурные различия лексем и эллипс / О. Н. Крайняк // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. -- Дніпропетровськ : ДНУ, 2005. -- Вип. 11, т. 1, № 2/1. -- С. 185 -- 189.

7. Крайняк О. Н. Функционирование вторичных простых и сложных слов в немецком языке / О. Н. Крайняк // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. -- Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. -- Вип. 1, т. 1, № 4/1. -- С. 184 -- 189.

8. Крайняк О. М. Варіативність мовних одиниць та лексичний еліпс (на матеріалі німецької мови) / О. М. Крайняк // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць. -- Харків : ХНПУ, 2008. -- Вип. 26. -- С. 124 -- 128.

9. Крайняк О. М. Семантика й функціонування одиниць еліптичного походження (на матеріалі німецької мови) / О. М. Крайняк // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах : зб. наук. праць. -- Донецьк : ДонНУ, 2009. -- Вип. 20. -- С. 91 -- 99.

10. Крайняк О. Н. Сужение, расширение значения слов и эллипс в немецком языке / О. Н. Крайняк // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. -- Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. -- Вип. 15, т. 1, № 11. -- С. 133 -- 137.

11. Крайняк О. Н. Немаркированный эллипс : к проблеме его выделения и описания в современной лингвистике / О. Н. Крайняк // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. IX Міжнародна конференція : Матеріали. -- Дніпропетровськ : Пороги, 2003. -- С. 152 -- 155.

12. Крайняк О. Н. Лексико-семантическое варьирование и синонимия (О соответствии лексических эллипсов и их прототипов) / О. Н. Крайняк // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. VIII Міжнародна конференція : Матеріали. -- Дніпропетровськ : ДНУ, 2002. -- Т. 1. -- С. 176.

13. Крайняк О. Н. Словообразовательная модель эллипса (на материале немецкого языка) / О. Н. Крайняк // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи”. -- Харків : Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2003. -- С. 69 -- 70.

14. Крайняк О. Н. Метафорические и метонимические отношения в лексике современного немецкого языка / О. Н. Крайняк // Філологічні науки : Матеріали підсумкової наукової конференції викладачів ДНУ. -- Дніпропетровськ : Пороги, 2006. -- С. 65 -- 67.

15. Крайняк О. Н. Частотность употребления слов и эллипс (на материале немецкого языка) / О. Н. Крайняк // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. XI Міжнародна конференція : Матеріали. -- Дніпропетровськ : Пороги, 2006. -- С. 111 -- 112.

16. Крайняк О. Н. Расширение значения слов и словосложение в немецком языке / О. Н. Крайняк // Філологічні науки : Матеріали підсумкової наукової конференції викладачів ДНУ. -- Дніпропетровськ : Пороги, 2007. -- С. 42 -- 44.

17. Крайняк О. Н. Пути изменения значения слов и эллипс / О. Н. Крайняк // Філологічні науки : Збірник матеріалів підсумкової наукової конференції викладачів. -- Дніпропетровськ : Пороги, 2008. -- С. 67 -- 69.

18. Крайняк О. Н. К вопросу о методе компонентного анализа / О. Н. Крайняк // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. XIII Міжнародна конференція : Матеріали. -- Дніпропетровськ : Федорченко О. О., 2009. -- С. 81 -- 83.

19. Крайняк О. Н. К вопросу о словообразовательной вариантности имён существительных в немецком языке / О. Н. Крайняк // Філологічні науки : Збірник матеріалів підсумкової наукової конференції викладачів. -- Дніпропетровськ : Пороги, 2009. -- С. 52 -- 54.

Анотації

Крайняк О.М. Еліптичні іменники в сучасній німецькій мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2010.

Дисертація присвячена вивченню шляхів структурного та семантичного розвитку еліптичних іменників у сучасній німецькій мові. Під еліптичним іменником в роботі розуміється просте слово, що утворилося від композита шляхом елімінації означуваного та семантично збігається як мінімум з одним із лексико-семантичних варіантів твірного композита. Виділено марковані та немарковані еліптичні іменники.

На семантичному рівні елімінація означуваного у субстантивних композитів призводить до розширення семантичної структури похідних еліптичних іменників, до виникнення полісемії та синонімії. Серед проаналізованих маркованих одиниць еліптичного походження є слова, які були утворені внаслідок скорочення означуваного композита на базі метафоричного і метонімічного перенесень найменувань. Домінуючий вид перенесень у маркованих еліпсів - метонімічний, а саме перенесення „матеріал - виріб із цього матеріалу”. На структурному рівні еліптичні іменники утворюються від повноскладених і неповноскладених складних слів. Більшості проаналізованих еліптичних одиниць властива довжина в одну кореневу морфему без додавання форманта. Найменш продуктивними є триморфемні еліптичні утворення.

...