Граматика говірки у світлі тексту

Міжчастиномовна уніфікація виражається у відмінюванні за прикметниковим типом ад'єктивних іменників, займенників, порядкових числівників, дієприкметників. Уніфікація в лексико_граматичних розрядах виявляється у набутті необчислюваними іменниками обчислюваності, дієсловами, що не можуть мати зворотного відповідника, - зворотності.

Набуття нової парадигми властиве незмінюваним в інваріантній моделі_матриці іменникам іншомовного походження (кяі|на) та абревіатурам (от до|сафа), що відбиває загальну тенденцію до уніфікації парадигматичної поведінки лексики.

У формотворенні уніфікація виявляється в імперфективації (суфікс -ува- - найпродуктивніший засіб) та перфективації (префіксація - найпродуктивніший засіб); в утворенні ступенів порівняння прикметників та прислівників за допомогою слів |самий, |саме; у регулярному вираженні пасивного стану перехідними дієсловами з постфіксом -с'а. У словотворенні уніфікація реалізується в продуктивності суфікса -о та конфікса о-…-о, префікса кой- і в займенників, і у відзайменникових прислівників. У синтаксисі уніфікація виражається в уподібненні флексій в іменниково-числівникових сполуках (соро|ками д|н'ами; |дес'ат' год, |сорок ден' замість годів, днів), у розширенні продуктивності синтаксичних конструкцій на + Зн. в. іменника, за + Зн. в. іменника за рахунок конструкцій про + Зн. в., для + Зн. в., на + М. в. іменника чи О. в. без прийменника.

Вирівнювання парадигматики реалізується у набутті словами з некомплектними в інваріантній моделі_матриці парадигмами комплектності: утворення протилежних і корелятивних числових форм однинними та множинними іменниками, відмінювання незмінюваних іменників (кяі|ло - кяі|ла). Натомість парадигматично комплектні в інваріантній моделі_матриці слова у говірці нерідко є функціонально лакунарними, що актуалізує необхідність перевірки їхньої комплектності//некомплектності додатковими прийомами.

Функціональна лакунарність становить особливий маркер діалектної словозміни, та й граматики взагалі. Вона реалізується на рівні частин мови та форм, що стосуються частиномовної класифікації (див. непредставленість чи недостатню представленість у текстах дієприслівників та активних дієприкметників), на рівні лексико_граматичних розрядів (непредставленість окремих типів вигуків), на рівні словозмінних класів (непредставленість специфічних форм з суфіксами _ат_, _ен_ іменників ІV відміни), на рівні грамем, де урахування співвідношення лакунарності в системі значень і в системі форм дає два її різновиди: перший пов'язаний з наявністю значення грамеми, але заміною її форм іншими (Р. в. простих та деяких складних числівників - із |девйат' |рокяіў); другий різновид лакунарності позначений відсутністю реалізації у мовленні діалектоносіїв наявних у матриці відмінкових значень і відповідних форм (Кл. в. іменників, що не належать до істот, грамем непрямих відмінків числових назв пйатдеи|с'ат - в'іс'імдеи|с'ат, д|в'ісят'і - девйа|ц·от).

Специфіку граматичної системи говірки визначає більшою мірою історичний розвиток української мови, ніж вплив сусідніх говірок. Інтерференція з іншими говорами наявна, однак її роль не є провідною, адже впливи російських, румунських, болгарських говірок спостережено переважно на лексичному рівні. Багато рис говірки пов'язано з функціонуванням архаїчних форм, деякі риси сформувалися під впливом фонетичних особливостей степових говірок; певну роль відіграє побутування говірок в усномовній формі. Значною мірою особливості граматики зумовлені новоствореним характером говірки, що відображає наявність у її мовній системі елементів граматичної будови говірок північного, південно-західного та південно-східного наріч.

Для граматики української мови важливими є спостереження: в ієрархії частин мови дієслово разом з іменником становлять центр граматичної системи говірки та центр номінативних частин мови; форми Д. в. та М. в. чоловічого та середнього роду ІІ відміни не мають розрядорозрізнювальної властивості щодо істот / неістот; іменники, що не належать до розряду істот, не реалізують грамеми Кл. в.; кількісні числівники функціонують тільки у сполуці з іменником як виразники граматичної категорії числа, тяжіють до втрати парадигматики, виявляючи ознаки службової частини мови; порядкові числівники формально поводять себе як прикметники, різниця між ними і прикметниками полягає лише у функціональному навантаженні форм та відчислівниковій похідності перших; дієприкметники тяжіють до прикметників у відмінюванні, однак у функціонуванні відрізняються від них, крім іншого функціонального навантаження словозмінних форм, вони виступають виразниками дієслівної категорії стану, утворюють дієприкметникові звороти.

Перспективу наступних досліджень убачаємо у вивченні морфологічної будови інших говірок ареалу межиріччя Дністра і Дунаю (російських, болгарських, румунських, гагаузьких), в описі граматичної інтерференції та картографуванні інформації говірок в опорі на текстово уґрунтований аналіз їх структур.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Делюсто М.С. Флексії -ові, -еві у іменниковій словозміні степової говірки Наддунав'я / М. С. Делюсто // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: зб. наук. праць. - Ізмаїл, 2006. - Вип. 21. - С. 77-82.

2. Делюсто М.С. Із спостережень над іменниковими словоформами у наддунайській степовій говірці / М. С. Делюсто // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики та лексикології української мови: зб. наук. праць. - К., 2007. - Вип. 3, кн. 2. - С. 212-220.

3. Делюсто М.С. Займенникові розряди та граматичні категорії у діалектному дискурсі / М. С. Делюсто // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: зб. наук. праць. - Ізмаїл, 2007. - Вип. 22. - С. 25-30.

4. Делюсто М.С. Граматичні риси прикметника у світлі діалектного тексту / М. С. Делюсто // Лінгвістика: зб. наук. праць. - Луганськ: ЛНУ ім. Т. Шевченка, 2008. - № 2 (14). - С. 228-238.

5. Делюсто М.С. Займенникова парадигматика діалектного тексту / М. С. Делюсто // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: зб. наук. праць. - Ізмаїл, 2008. - Вип. 25. - С. 60-64.

6. Делюсто М. С. Прийменники у діалектному тексті / М. С. Делюсто // Studia methodologica [Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті]: зб. наук. праць. - Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. - Вип. 27. - С. 96-100.

7. Делюсто М.С. Діалектний текст як джерело дослідження дієслівної парадигматики / М. С. Делюсто // Лінгвістичні студії [Текст]: зб. наук. праць. - Донецьк: ДонНУ, 2009. - Вип. 19. - С. 224-229.

8. Делюсто М. С. Реалізація словозміни кількісних числівників у діалектному тексті / М. С. Делюсто // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики та лексикології української мови: зб. наук. праць. - К., 2009. - Вип. 5. - С. 142-146.

АНОТАЦІЯ

Делюсто М. С. Граматика говірки у світлі тексту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2010.

У дисертації вперше в україністиці здійснено опис морфологічної системи окремої української говірки на базі розробленої методики її дослідження на підставі свідчень діалектних текстів. Обґрунтовано принцип системності у вивченні граматики українських діалектів, запропоновано функціональний та комунікативний аспекти її аналізу.

Інноваційним є застосування інваріантної моделі-матриці для опису всіх частин мови говірки; проаналізовано функціонування лексико-граматичних розрядів та граматичних категорій у межах частин мови; встановлено центральні та периферійні морфологічні явища у діалектній системі на основі частотності їх уживання; виявлено функціональну лакунарність як особливий маркер діалектної словозміни та схарактеризовано її типи; створено модель опису морфологічного рівня діалектів, яка може бути використана у дослідженні інших українських говірок.

У праці розширено відомості про граматичну структуру українських говірок межиріччя Дністра і Дунаю; встановлено, що граматичну систему наддунайської говірки визначає історичний розвиток української мови, а не вплив сусідніх говірок; упорядковано діалектну текстотеку, що є джерелом подальшого дослідження інших мовних рівнів говірки с. Шевченкове Кілійського р_ну Одеської обл.

Ключові слова: говірка, діалектний текст, діалектна текстографія, частина мови, лексико-граматичний розряд, граматична категорія, граматична форма, парадигма, лакунарність.

АННОТАЦИЯ

Делюсто М. С. Грамматика частной диалектной системы в свете текста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, Киев, 2010.

Диссертация посвящена проблеме исследования грамматики украинских диалектов. В ней представлена разработанная автором методика изучения грамматической структуры (прежде всего словоизменения и формообразования частей речи) частной диалектной системы на основании сведений диалектных текстов - непринужденной, преимущественно монологической речи носителей говора. Использование этой методики позволит в будущем на основе совокупности дескриптивных исследований существенно расширить сведения об украинских говорах.

Автор отрицает изучение грамматики говоров только с учетом поиска ее отличий от литературного языка, обосновывает системный подход к описанию диалектных грамматических явлений, а также необходимость перехода от формального к функциональному и коммуникативному аспектам изучения диалектной грамматики.

Объектом исследования на этих принципах явилась морфология частной диалектной системы с. Шевченково Килийского р-на Одесской обл., расположенного на территории междуречья Днестра и Дуная. Данный мультилингвальный ареал является зоной тесной интерференции переселенческих украинских говоров с русскими, болгарскими, румынскими, гагаузскими, которые также относятся к говорам новообразованного типа.

Для максимально полного и последовательного описания использована инвариантная модель-матрица морфологической системы, созданная на основе грамматик украинского литературного языка и дескриптивных диалектологических работ. Выявленные грамматические особенности исследованной частной диалектной системы соотнесены с литературным языком как вторичным образованием по отношению к диалектам. Этот прием дал возможность констатировать, что в грамматической системе украинского литературного языка существуют значительные отличия от диалектного не только в репертуаре грамматических единиц, но и в их семантической и функциональной реализации.

Результаты исследования показали, что грамматическую систему с. Шевченково характеризуют унификация и функциональная лакунарность.

Унификация проявляется и в словоизменении, и в формообразовании, и в словообразовании, и в морфонологии, и в синтаксисе. В словоизменении это явление реализуется во взаимодействии подтипов парадигм по твердости / мягкости, типов парадигм в пределах частей речи, во взаимодействии частей речи, лексико_грамматических разрядов, в упрощении грамматической системы, в приобретении словоизменения некоторыми классами слов, в функциональном взаимодействии граммем и вариантности форм.

Функциональная лакунарность, будучи особенным маркером диалектного словоизменения и грамматики в целом, может реализовываться на уровне частей речи, на уровне лексико_грамматических разрядов, на уровне словоизменительных классов, на уровне граммем, где характеризуется двумя степенями проявления. Низкая степень лакунарности связана с наличием в речи носителей говора только присущих инвариантной модели_матрице значений граммем, но заменой соответствующих им форм другими (Р. п. количественных числительных); высокая степень обозначена непредставленностью в текстах и имеющихся в инвариантной модели_матрице значений граммем, и соответствующих им падежных форм (Зв. п. существительных, которые не принадлежат к разряду одушевленных, граммемы косвенных падежей числительных пйатдеи|с'ат - в'іс'імдеи|с'ат, д|в'ісят'і - девйа|ц·от и др.).

В отличие от предыдущих исследователей говоров междуречья Днестра и Дуная, автор доказывает, что грамматику анализируемой частной диалектной системы определяет, прежде всего, историческое развитие украинского общенародного языка, а не влияние соседних говоров, в частности, русских. Об этом свидетельствуют такие выявленные, присущие только украинскому языку, грамматические черты, как окончания -ов'і, -ев'і в формах Д. п. и П. п. единственного числа существительных мужского и среднего рода II склонения, причем как у одушевленных, так и у неодушевленных; особенности образования числительных пйатдеи|с'атий - в'іс'імдеи|с'атий; активность безличных глагольных форм на -но, -то. Влияние же неродственных языков прослеживается только на лексическом уровне. Исследованной морфологической системе свойственно наличие значительного количества архаических черт, на нее также повлияли фонетические особенности степных говоров. Определенную роль в создании грамматических закономерностей играют коммуникативные факторы. В значительной степени особенности грамматики обусловливает новообразованный характер исследуемой частной диалектной системы, что подтверждает сосуществование в ее языковой системе элементов грамматического строя украинских говоров северного, юго-западного и юго-восточного наречий.

Проведенное исследование вносит предложения для составления грамматик украинского языка. Созданная диалектная текстотека может служить источником последующего изучения других языковых уровней частной диалектной системы с. Шевченково как представителя мультилингвальной территории междуречья Днестра и Дуная.

Ключевые слова: частная диалектная система, диалектный текст, диалектная текстография, часть речи, лексико-грамматический разряд, грамматическая категория, грамматическая форма, парадигма, лакунарность.

SUMMARY

Delyusto M. S. Grammar of a dialect on the basis of the dialectal text. - Manuscript.

The dissertation for a scientific degree competition of a candidate of philological sciences in speciality 10.02.01 - the Ukrainian Language. - National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, 2010.

The dissertation deals with a complex description of the morphological system of an individual Ukrainian dialect based on the dialectal texts. The author gives reasons for the necessity to apply a systematic principle in grammar studies and to focus on the functional and communicative aspects in analysing their grammatical peculiarities. An invariant matrix model is devised and employed innovationally for a consistent description of all the parts of speech of the dialect. The author distinguishes central and peripheral morphological phenomena of the dialect system on the basis of frequency of occurrence; analyses lexico-grammatical word classes and grammatical categories of the parts of speech; identifies functional lacunas as specific markers of dialect paradigms and characterizes their types. The suggested tools of the morphological level description is applicable for analysis of other Ukrainian dialects. The investigation gives new evidence about the grammatical system of the Ukrainian steppe dialects spread in the area between the Danube and the Dniester rivers, proving that the grammatical system of the dialect spoken in the v. Shevchenkove, Kiliya district, Odessa region is determined by the historical development of the Ukrainian language rather than the influence of neighboring dialects. The paper contains dialectal texts, which can be a source of a further research focusing on dialectal peculiarities of other language levels. Key words: dialect, dialectal text, dialectal textography, part of speech, lexico-grammatical word class, grammatical category, grammatical form, paradigm, functional lacunas.

Размещено на Allbest.ru