Концепти "батько", "мати" в українській лексико-фразеологічній системі світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

УДК 81?373.7:81?374.73

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Концепти "батько", "мати" в українській лексико-фразеологічній системі світу

Чернова Аліна Володимирівна

Дніпропетровськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Левун Ніна Віталіївна, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, доцент кафедри української мови.

Офіційні опоненти:

- доктор філологічних наук, професор Чабаненко Віктор Антонович, Запорізький національний університет, завідувач кафедри загального та слов'янського мовознавства;

- кандидат філологічних наук, доцент Маленко Олена Олегівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. Сковороди, доцент кафедри української мови.

Захист відбудеться "10" грудня 2010 року о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 72, корпус 1, факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства, ауд. 1306.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 8).

Автореферат розіслано "9" листопада 2010 року.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради К 08.051.05, кандидат філологічних наук, доцент М.С. Ковальчук.

Анотація

Чернова А.В. Концепти "батько", "мати" в українській лексико-фразеологічній системі світу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2010.

Роботу присвячено когнітивному дослідженню концептів "батько", "мати" в українській лексико-фразеологічній системі світу. Поняття концепт у дисертації розуміється як точка перетину світу культури і світу індивідуальних смислів.

Визначено місце концептів "батько", "мати" в концептуальному просторі української ментальності. Виділено концептуальну систему "батько - мати", концептуалізаційну матрицю "мати / батько - дитина", концептуальну антиномію "мати - мачуха" та "батько - вітчим". Виявлено мовні одиниці, що репрезентують концепти "батько", "мати", схарактеризовано їхню семантику і встановлено етимологічну структуру імен концептів.

Сформовано номінативні парадигми відповідних концептів, організовано словотвірні гнізда і синонімічні ряди імен концептів. З'ясовано структурну організацію номінативно-смислового поля концептів "батько", "мати".

Виділено ядерну зону, що становить ментальний зразок (концептуалізаційну основу) для формування сегментів периферійної зони. Виявлено концептуалізаційні метафоричні моделі, за якими відбувається формування сегментів периферійних зон концептів "батько", "мати". Проаналізовано аналітичні номеми, до складу яких входять вербалізатори аналізованих концептів.

Вивчено специфіку використання концептів "батько", "мати" у структурі одиниць образної природи.

Ключові слова: вербалізатор, когнітивна лінгвістика, когнітивна метафорична модель, концепт, концептосфера, концептуалізація, концептуальна матриця, мовна картина світу, номінативна парадигма, семантичний компонент.

Аннотация

Чернова А.В. Концепты "батько", "мати" в украинской лексико-фразеологической системе мира. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. - Днепропетровск, 2010.

Диссертационная работа является первым в украинском языкознании когнитивным исследованием концептов "батько", "мати" в украинской лексико-фразеологической системе мира. Актуальность дисертационной работы определяется необходимостью изучения украинской лексико-фразеологической системы мира (и, в частности, углубленного анализа отдельных ее фрагментов - концептов "батько", "мати" как базовых культурно-ментальных конструктов, которые можно квалифицировать как общекультурные универсалии), а также общей направленностью современных лингвистических исследований на изучение языковых единиц с учетом структуры человеческого знания, которые они репрезентуют, и ментальных процессов, положенных в основу языковой номинации. Понятие концепт в диссертации понимается как точка пересечения мира культуры и мира индивидуальных смыслов.

Освещены теоретические проблемы, связанные с когнитивной лингвистикой, являющейся новой научной областью знаний, которая изучает роль и место языка в познавательной деятельности человека. Лингвистическая парадигма новейших времен характеризуется как система, в пределах которой демонстрируется заостренное понимание факта наличия в функционировании языковых единиц и их смысловой структуре интерпретативного аспекта. Рассмотрены концептуальная и языковая картина мира в их единстве и взаимодействии. Констатируется, что в концептуальной картине мира находят своe отображение результаты человеческой деятельности, познавательных процессов, направленных на исследование мира, знаний и представления членов этносоциума об окружающем мире, о себе в этом мире и о мире в себе. Отражение этих знаний и представлений категориями и формами определенного языка формирует языковую картину мира. Проанализировано понятие концепт как многомерная и многоаспектная величина. Отсутствие однозначности в толковании этого понятия объясняется тем фактом, что оно в лингвистической понятийной сфере выступает как относительно новое. Поэтому разные лингвисты часто вкладывают в него свое понимание, опираясь на тот контекст, в котором они его рассматривают.

Определено место концептов "батько", "мати" в концептуальном пространстве украинской ментальности. Эти единицы принадлежат к важнейшим (базовым) концептам, входящим в набор констант национальной культуры. Они входят в группу тех носителей национального информационного кода, которые положены в основу создания мировоззрения украинского народа, его экзистенциально-аксиологической системы, формирования культурного семиотического универсума.

Выделены концептуальная система "батько - мати", концептуализационная матрица "мати / батько - дитина", концептуальная антиномия "мати - мачуха" и "батько - вітчим". Выявлены языковые единицы, репрезентующие концепты "батько", "мати", охарактеризована их семантика и установлена этимологическая структура имен концептов. Имена обоих концептов в лексической системе украинского языка виступают как единицы полисемантической структуры (современные лексикографические источники приводят по пять их значений).

Констатируется относительный характер материнского / отеческого статуса: и женщина, и мужчина приобретает его после факта рождения ребенка. Основания для таких выводов дает анализ ЛСВ (ядерных словарных дефиниций) обоих имен. Сформированы номинативные парадигмы соответствующих концептов, организованы словообразовательные гнезда и синонимические ряды имен концептов.

Определена структурная организация номинативно-смыслового поля концептов "батько", "мати" (ядерная и периферическая зоны). Установлено, что ядерная зона представляет собой ментальный образец (концептуализационную основу) для формирования сегментов периферической зоны. Выявлены концептуализационные метафорические модели, по каким происходит формирование сегментов периферических зон концептов "батько", "мати". Проанализированы аналитические номемы, в состав которых входят вербализаторы анализизированных концептов. Изучена специфика использования концептов "батько", "мати" в структуре одиниц образной природы.

Ключевые слова: вербализатор, когнитивная лингвистика, когнитивная метафорическая модель, концепт, концептосфера, концептуализация, концептуальная матрица, язковая картина мира, номинативная парадигма, семантический компонент.

Summary

Chernova A.V. The concepts "father", "mother" in the Ukrainian lexical-phraseological system of the worldview. - The Manuscript.

Dissertation for Candidates Degree (PhD) in Linguistics on speciality 10.02.01 - Ukrainian Language. Oles' Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, 2010.

The work is devoted to the cognitive research of the concepts "father", "mother" in the Ukrainian lexical-phraseological system of the worldview. In the dissertation the notion concept is understood as the point of intersection of the worldview of culture and the worldview of individual meanings.

The place of the concepts "father", "mother" in conceptual space of the Ukrainian mentality is determined.The conceptual system "father - mother ", the conceptualizational matrix "mother / father - child", the conceptual antinomy "mother - stepmother "and" father - stepfather" are picked out. Linguistic units that represent the concepts "father", "mother" are revealed, are characterized their semantics and determined etimological structure of the names of the concepts. Nominative paradigms of the relevant concepts are formed, word-formative nests and synonymous rows of the names of the concepts are organized. Structural organization of the nominative-semantic field of the concepts "father", "mother" has been found. Nuclear zone, which is a mental model (conceptualizational basis) to form a segments of peripheral zone, are distinguished. It has been determined the conceptualizational metaphorical models, under which take place the forming of the segments of peripheral zones of the concepts "father", "mother". Analytical nomems, which include verbalizatores of analyzed concepts, are analysed. The specific of using of the concepts "father", "mother" in the structure of units of figurative nature are studied.

The key words: verbalizator, cognitive linguistics, cognitive metaphorical model, concept, conceptual, sphere of concepts, conceptualization, conceptual matrix, language worldview, nominative paradigm, semantic component.

1. Загальна характеристика роботи

Вихід на арену сучасних мовознавчих досліджень когнітивної лінгвістики дав науковцям змогу зробити нові висновки про відношення між мовою і об'єктивним світом. На відміну від ідеї про відображення кожною лінгвосистемою об'єктивного світу один з постулатів сучасної когнітивної лінгвістики стверджує, що мова по-своєму інтерпретує його (М. Кочерган). Здійснення аналізу концептів за допомогою наукового апарату когнітивної лінгвістики, а також вивчення концептуальної будови природної мови відкривають перед дослідниками можливість одержання достатньо достовірних даних про універсальні та ідіоетнічні світоглядні параметри будь-якого соціуму.

Розуміння потрібності і перспективності нового наукового напряму зумовило той факт, що багато лінгвістів узялися до роботи з опрацювання об'єкта когнітивної лінгвістики. Так, її загальні питання вивчалися у працях таких дослідників, як Й. Вайсгербер, О. Смирнова, О. Добровольська, С. Воркачов, А. Кузнецов, І. Голубовська, М. Кочерган, А. Плисецька, О. Шмельов, О. Воєвудська, С. Денисенко, О. Дубчак, С. Жаботинська, В. Жайворонок, І. Саморуков, О. Кубрякова, В. Дем'янков, В. Маслова, П. Мацьків, З. Попова, А. Приходько, О. Рахіліна, О. Селіванова, Н. Слухай, Ю. Степанов, В. Телія, О. Урісон, Ю. Апресян, П. М?ясоїд, О. Корнілов, Ф. Бацевич та ін.

Свою дослідницьку увагу на конкретних концептах у різних мовах зосереджували О. Багацька, В. Калініченко, А. Трусова, В. Челпан, О. Афанасьєва, О. Бондаренко, О. Вуєк, І. Гайдаєнко, Д. Гайдарова, О. Городецька, Г. Губарева, Ю. Дем'янова, С. Дроздова, Ж. Дягілєва, Т. Євтушина, Н. Єсипенко, О. Єфименко, О. Задорожна, В. Іващенко, У. Карпенко, В. Кононенко, Г. Крейдлін, О. Кузьміна, О. Лаврова, О. Лисицька, О. Литвиненко, О. Троць, Ю. Чебан, Л. Чернейко, Л. Шестак, О. Янцевич, В. Яковлєва, М. Мамич, Т. Маслова, П. Мацьків, Т. Печончик, Т. Радзієвська, Л. Савченко, Л. Ставицька, Ю. Мещерякова та ін. Проте, продовжують залишатися фрагменти лінгвокультурного простору, що ще не опрацьовані науковцями. До таких, зокрема, належать і концепти "батько", "мати".

Актуальність дисертаційної роботи визначається потребою вивчення української лексико-фразеологічної системи світу (і, зокрема, поглибленого аналізу окремих її фрагментів - концептів "батько", "мати" як базових культурно-ментальних конструктів, які можна кваліфікувати як загальнокультурні універсалії), а також загальною спрямованістю сучасних мовознавчих досліджень на вивчення мовних одиниць з урахуванням структури людського знання, які вони репрезентують, та ментальних процесів, покладених в основу мовної номінації. Здійснення такого дослідження дає новий матеріал для глибшого пізнання мови в аспекті взаємодії її з мисленням, а також людини та культури з метою пізнати специфіку лінгвального відображення об'єктивної і концептуальної картин світу, виявлення своєрідності української лексико-фразеологічної системи світу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана як складова частина комплексного наукового дослідження "Природа та структура лексичних і граматичних одиниць української мови", над яким працює кафедра української мови Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Тема дослідження затверджена на засіданні вченої ради Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (протокол №8 від 28 вересня 2008 р.) та схвалена науковою координаційною радою Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України (протокол №131/25 від 19 лютого 2009 р.).

Об'єктом дослідження в дисертації є українська лексико-фразеологічна система світу як вона представлена в сучасній літературній мові, а також у фольклорних та художніх творах.

Предметом дослідження є концепти "батько", "мати" в українській лексико-фразеологічній системі світу.

Мета роботи - з'ясувати місце і роль концептів "батько", "мати" в українській лексико-фразеологічній системі світу та визначити особливості їх мовного вираження.

Для досягнення поставленої мети виконано такі завдання:

ь обґрунтовано теоретичну базу дослідження концептів "батько", "мати" в українській лексико-фразеологічній системі світу;

ь осмислено поняття "концепт" у структурі сучасної наукової парадигми;

ь визначено місце концептів "батько", "мати" в концептуальному просторі української ментальності;

ь виявлено мовні одиниці, що репрезентують концепти "батько", "мати", схарактеризовано їхню семантику і встановлено етимологічну структуру імен концептів;

ь з'ясовано структурну організацію номінативно-смислового поля концептів "батько", "мати";

ь окреслено поняття когнітивної метафоризації;

ь виявлено концептуалізаційні метафоричні моделі, за якими відбувається формування сегментів периферійних зон концептів "батько", "мати";

ь проаналізовано аналітичні номеми, до складу яких входять вербалізатори концептів "батько", "мати";

ь вивчено специфіку використання концептів "батько", "мати" у структурі одиниць образної природи.

Основними методами дослідження є описовий метод, прийоми семно-компонентного аналізу (для виявлення семантичної структури імен аналізованих концептів), зіставний метод у поєднанні з етимологізацією (для визначення формально-семантичної спорідненості імен концептів "батько", "мати" зі спільнокореневими словами української та інших мов), метод концептуального аналізу (для вичленовування ядерної та периферійної зон номінативно-смислового поля концептів "батько", "мати" та створення когнітивних метафоричних моделей концептуалізації сегментів периферійної зони).

Джерельна база роботи. Концепти "батько", "мати" досліджувалися на матеріалі художньої літератури: А. Головко ("Артем Гармаш", 1986), О. Гончар ("Твори", 1993), О. Довженко ("Вибрані твори", 2004), Є. Маланюк ("Земна мадонна", 1991), О. Кобилянська ("Земля", "В неділю рано зілля копала…", 1987), А. Малишко ("Поетичні твори", 1988), М. Рильський ("Вірші та поеми", 1990) та ін. Використані такі лексикографічні праці: "Великий тлумачний словник сучасної української мови" (2003), "Етимологічний словник української мови" у 7-ми томах (1983-1989), "Словник синонімів української мови" (1993), "Словник української мови ХVІ - першої половини ХVІІ ст." (1994), "Словник української мови" в 11-и томах (1970-1980) тощо. Опрацьовані такі фольклорні джерела: "Баладні пісні" (1969), В. Гнатюк ("Колядки і щедрівки", 1914), "Галицькі народні казки" (1899), "Українські народні думи та історичні пісні" (1990), "Календарно-обрядові пісні" (1987), "Політичні пісні українського народу ХVІІІ-ХІХ ст." (1983) та ін.

Матеріалом дослідження стали близько 230 мовних одиниць, що виражають концепти "батько", "мати", зібраних із лексикографічних і фольклорних джерел, а також творів української художньої літератури, та текстові фрагменти з названими концептами у кількості 1100.

Методологічною основою дослідження виступила теорія концепту (Н. Арутюнова, С. Воркачов, О. Кубрякова, В. Красних, Ю. Степанов, Н. Слухай, А. Приходько, О. Селіванова та ін.), наукові положення про зв'язок і взаємодію явищ світу, уявлення про мову як складну знакову систему, у межах якої існують зв'язки та відбувається взаємодія мови й мислення (О. Потебня, Л. Виготський), мови й екстралінгвальної дійсності (навколишнього світу) (В. фон Гумбольдт), мови й мовлення (О. Леонтьєв). В основу роботи покладено теорію розмежування двох картин світу (мовної і концептуальної), що виступають як вербальні і невербальні знання, виходячи з чого лексеми розуміємо як мовне втілення концептів і мовне відображення знань про них (П. Мацьків).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше на широкому і різноплановому матеріалі здійснено всебічний аналіз концептів "батько", "мати" як константних величин української лексико-фразеологічної системи світу; визначено семантику концептів "батько", "мати" та встановлено етимологічну структуру імен цих концептів; доповнено метод концептуального аналізу, що допомагає виділити ядерну та периферійну зони номінативно-смислового поля концептів "батько", "мати" та створити когнітивні метафоричні моделі концептуалізації сегментів периферійної зони.

Теоретичне значення дисертації визначається тим, що у процесі її підготовки вироблено наукові засади всебічного аналізу концептів "батько", "мати" в українській лексико-фразеологічній системі світу, що стали внеском у подальшу розробку механізмів вивчення мовного вираження концептуальної картини світу; одержані висновки сприяють поглибленню уявлень про національно-мовну картину світу, про специфіку української етнічної свідомості, спрямованої на аксіологічну стратифікацію антропоконстант національного ментального універсуму.

Практична цінність. Результати, отримані у процесі проведення

дослідження, можуть бути використані в лексикографічній практиці, у подальших

дослідженнях семантики, лексики та фразеології української мови. Матеріали і зроблені висновки можуть знайти застосування у викладанні сучасної української мови й української літератури в навчальних закладах різних рівнів, зокрема - у курсах "Історія української літературної мови", "Семантика", "Лексикологія", "Фразеологія", спецсемінарах, - а також спецкурсів з лінгвокультурології, лінгвокраїнознавства, етносемантики, лінгвістичного аналізу художнього тексту, когнітивної лінгвістики, лінгвістики тексту, при підготовці підручників і посібників, курсових, дипломних і магістерських робіт.

Апробація роботи. Основні положення дослідження викладені в доповідях на наукових конференціях: IV Міжнародна наукова конференція "Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах" (Дніпропетровськ, 2009); VIII Міжнародна наукова конференція "Пред'явлення світу в гуманітарних дискурсах XXI століття" (Луганськ, 2009); VIII Міжнародна наукова конференція "Міжкультурні комунікації: мова і суспільство" (Алушта, 2009); IX Міжнародна наукова конференція "Пред'явлення світу в гуманітарних дискурсах XXI століття" (Луганськ, 2010).

Публікації. Наукові результати дослідження відображені в 5 статтях, які опубліковані у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг та структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (285 найменувань), списку джерел використаного фактичного матеріалу та їх умовні скорочення. Загальний обсяг дисертації - 252 сторінки, із яких 204 - основного тексту.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується вибір та актуальність обраної теми, визначається об'єкт і предмет дослідження, його мета і завдання, методи дослідження, теоретико-методологічні засади роботи, формулюється наукова новизна, практичне значення одержаних результатів та форми їх апробації.

У першому розділі "Теоретичні засади концептуального вивчення мовних одиниць", який складається з трьох підрозділів, ідеться про когнітивну лінгвістику як про нову наукову галузь знань, що вивчає роль і місце мови у пізнавальній діяльності людини, розглядаються концептуальна і мовна картина світу в їх єдності і взаємодії, аналізується поняття "концепт" як багатовимірна і багатоаспектна величина.

У підрозділі 1.1. "Когнітивна лінгвістика як нова система координат пізнання мови" розглядаються особливості когнітивного підходу до вивчення мови. Лінгвістичну парадигму новітніх часів дослідники визначають як таку, що характеризується загостреним розумінням факту наявності у функціонуванні мовних одиниць та їх смисловій структурі інтерпретативного аспекту. Звернення науковців до зв'язків мови з етнічною культурою та зі світоглядом по-новому актуалізують ідеї класиків (В. фон Гумбольдта, О. Потебні, Е. Сепіра та ін.) про мову як духовну сутність етносу, унікальний і неповторний його витвір. В етнічній свідомості знаходять своє відображення характерні особливості та своєрідність національного характеру, що виступає визначальною величиною для формування структури мовних моделей, у межах яких здійснюється концептуалізація світу. Наукове вивчення цих нових для традиційної лінгвістики об'єктів спричинилося до появи суміжних мовознавчих галузей.

Когнітивна лінгвістика має комплексний характер: вона увібрала в себе ідеї, методи, підходи як мовознавства, так і психолінгвістики, психології, неврології, теорії штучного інтелекту. Отже, когнітивна лінгвістика - це наука про роль і місце мови у пізнавальній діяльності людини.

Якщо когнітивну лінгвістику розуміти як лінгвістику психоментальної діяльності людини, то її можна кваліфікувати як галузь наукових знань, де вивчаються організаційні і функціональні особливості ментально-мовного простору. концепт батько мати метафоричний

У підрозділі 1.2. "Концептуальна і мовна картина світу: точки перетину і дотику" розглядається співвідношення між концептуальною і мовною картинами світу. Образ світу лежить в основі світогляду людини. Нинішній етап розвитку лінгвістичної думки характеризується наявністю загальновизнаної думки про те, що кожна природна мова здійснює членування світу по-своєму: вона має свій особливий спосіб концептуалізації дійсності. Це свідчить про те, що основою кожної конкретної мови виступає специфічна модель (або картина) світу і що організація змісту висловлювання повинна бути узгоджена мовцем із цією моделлю (Є.В. Урісон, Ю.Д. Апресян).

Когнітивні дослідження культури народу і його менталітету співвідносяться з об'єктивацією структурних параметрів, які визначають організаційні та функціональні характеристики ментально-мовного інформаційного простору, систематизація якого формує концептуальну картину світу (ККС). У формуванні ККС ("концептуальної системи" ("концептосфери") - синонімічний термін Д. Лихачова) беруть участь, з одного боку, поняття, в яких етнічна свідомість відображає сукупність об'єктів довколишнього світу, об'єднаних у систему, а з іншого, - система смислів, що пов'язані з цими реаліями через посередництво мовних засобів. Поряд з концептосферою (сферою знань) існує концептосфера мови, яка виступає сферою вербалізованих знань, ознаки якої значною мірою детермінуються поведінковими особливостями, складом характеру, способом мислення і структурування дійсності.

Окрема мова - це своєрідний інструмент відображення дійсності та матеріальна форма існування результатів цього процесу.

Отже, в концептуальній картині світу знаходять своє відображення результати людської діяльності, пізнавальних процесів, що спрямовано на дослідження світу, знання та уявлення членів етносоціуму про навколишній світ, про себе в цьому світі і про світ у собі. Відображення цих знань і уявлень категоріями і формами певної мови формує мовну картину світу.

У підрозділі 1.3. "Багатовимірність і багатоаспектність поняття "концепт" ідеться про наукову параметризацію аналізованого поняття.

Поняття "концепт" виступає центральним поняттям обсягової парадигми лінгвокогнітивних досліджень (О. Лаврова, А. Приходько), базовою одиницею для процесів вивчення культури народів на лінії дотику двох знакових систем - культурної і мовної (В. Яковлєва), засобом репрезентації основних складників культури (Р. Ратмайр).

Це широковживане поняття характеризується неоднозначністю та суперечливістю трактування. Відсутність однозначності у витлумаченні поняття "концепт" пояснюється тим фактом, що воно в лінгвістичній поняттєвій сфері виступає як відносно нове. Тому різні лінгвісти часто вкладають у нього своє розуміння, спираючись на той контекст, у якому вони його розглядають. Пор.: "згусток культури у свідомості людини" (Ю. Степанов); "елементарна ментально організована одиниця" (М. Шварц); "одиниця збереження інформації в ментальному лексиконі" (О. Карпенко); "локалізоване ментальне утворення" (О. Єфименко); "концепт як форма і як зміст відображення дійсності" (В. Іващенко); "результат пізнавальної діяльності людини, цілісне ідеальне утворення" (Л. Кравець) тощо.

На інваріантному рівні концепт становить: а) мінімальну одиницю людського досвіду; б) основну одиницю збереження і передачі знань; в) базову "соту" культури (А. Пікалова). Поряд із термінологічною номінацією "концепт" використовують також і синонімічні терміни "стереотип", "архетип", "прототип", "ментефакт", "символ", "гештальт", "культурема", "лінгвокультурема", "логоепістема", "фрейм", "лексичне значення", "художня дефініція", "пропозиція" тощо. Проілюстрована ситуація свідчить про невиробленість базової поняттєвої одиниці, яка б використовувалася у дослідженнях МКС.

Концепт характеризується динамічністю своєї сутності. Він є суб'єктивним продуктом пізнавальної діяльності людини, що має емпіричну природу, єднальною ланкою між концептуальною та мовною картинами світу.

До наукового тлумачення терміна "концепт" дослідники наводять різні дефініційні моделі (далі - ДМ): а) ДМ "концепт = епістемічне утворення". В її основі лежить усвідомлення інформаційних джерел людських знань і досвіду, що постають як синтез логічних, гносеологічних і когнітивних аспектів діяльності; б) ДМ "концепт = (психо)метнальне утворення". Ця ДМ базується на розумінні концепту як продукту людської свідомості, яка є вищою формою відображення дійсності психікою людини; в) ДМ "концепт = (етно)культурне утворення". Таке уявлення про концепт постало на основі усвідомлення ролі етнокультури в житті соціального колективу; воно відбиває уявлення про концепт як про точку перетину світу культури і світу індивідуальних смислів; г) ДМ "концепт = (прагма)регулятивне утворення". У цій ДМ реалізується інтенціональний характер дискурсивного використання ментальних сутностей: ідеться про їх здатність до регуляції і спрямування комунікативної поведінки, визначення етноспецифічних норм, стратегій та стереотипів спілкування; ґ) ДМ "концепт = аксіологічне утворення". Базою для виникнення цієї ДМ став феномен "духовна цінність", який формується оцінними уявленнями членів соціуму про морально-етичні категоріальні константи (добро/зло, правда/кривда, любов/ненависть, краса/потворність, справедливість/ несправедливість тощо) (А. Приходько).

У нашому дослідженні ми розуміємо концепт як "(етно)культурне утворення", спираючись на одну з наведених ДМ. Однак це не означає, що цим самим ми автоматично будемо заперечувати його епістемічність, (психо)ментальність, (прагма)регулятивність і аксіологічність. Радше навпаки: у контексті нашої дослідницької роботи неминучі "вторгнення" і на поняттєву "територію" інших ДМ - залучення до аналізу об'єктів дослідження інших поняттєвих аналогів концепту, хоча етнокультурність слід визнати домінантою.

Другий розділ "Структурно-семантична параметризація концепту мати в українській лексико-фразеологічній системі світу" присвячений дослідженню концептуальної системи "батько - мати", окресленню ядерної зони номінативно-смислового поля концепту мати, визначенню когнітивних метафоричних моделей, за якими відбувається концептуалізація сегментів периферійної зони номінативно-смислового поля концепту мати, характеристиці участі концепту мати у структурі одиниць образної природи.

У підрозділі 2.1. "Концептуальна система "батько - мати" визначаються особливості функціонування концептів батько і мати як в межах одного складного поняття, так і неподільної єдності.

Концепти батько і мати належать до найважливіших (базових) концептів, що входять до набору констант національної культури. Цей закономірний факт випливає з космічно-планетарної ролі цих двох найрідніших і найважливіших людей у житті і долі кожного індивіда.

Згідно з українськими космогонічними дохристиянськими міфами, господар, господиня і діти виступають як сакральна тріада існування "земного всесвіту". У межах цієї тріади відбувається постійне відтворення життя, забезпечується циклічність існування людського роду: Що жъ місячикъ - то господарикъ, Що сонечко - то господинька, Ясниі зірки - то ёго дітки (П. Чубинський). Цей гармонійний космос - екзистенціальний ідеал в українському етнічному світогляді.

У віддалений доісторичний період народного розвитку на початкових етапах розвитку людської когніції вона (когніція) демонструвала використання аналогізації у процесах концептуалізації довколишнього світу. Як у сакральному розумінні наявність двох протилежних і взаємодоповнювальних начал (чоловічого і жіночого) і їхня взаємодія з хаосу створює космос - упорядкований життєвий простір, так у профанному світі з двох колись чужих одне одному і нічим не пов'язаних між собою індивідів створюється упорядкована система - родина. Тільки маркованість належністю індивіда до цього хронотопу-родини легітимізує в уявленні соціуму реалізацію індивідом багатьох своїх функцій і зокрема - функції продовження роду (профанний повтор акту першотворення): Ви вже дружина. Незабаром - мати (Є. Маланюк). Реалізація ж згаданих функцій поза межами легітимізованого континууму крізь призму світоглядних позицій етносоціуму ставить такого індивіда поза ним (особливо це стосувалося жінки).

Разом з концептом батько концепт мати формує концептуальну систему "батько - мати", своєрідну дихотомічну матрицю "батько - мати". За допомогою системи мотиваційних ознак, наявних у її межах, з'являється змога для концептуалізації об'єктів довколишньої дійсності із залученням ментальних, семантичних і - як наслідок - номінативних параметрів цієї матриці. Набір згаданих мотиваційних ознак для концептуальної метафоризації можна окреслити як "два різнорідні об'єкти, що у взаємодії як єдність стали джерелом, основою, причиною у процесі появи чогось": Ющенко і Тимошенко - це батько і мати нинішньої ситуації (О. Рибачук).

Коли концепти, "батько", "мати" потрібно передати як єдине поняття, дискурс української мови використовує лексему батьки (поряд з архаїзмом родителі). У фольклорно-поетичному просторі цей складний концепт номінується юкстапозитом отець-мати (з варіаціями типу батько-мати, тато-мама, батько-ненька, отець-ненька), який має сакралізовано-опоетизований характер. Поряд з названим вживається і розчленована назва батько і мати (теж з відповідними варіаціями).

У підрозділі 2.2. "Ядерна зона номінативно-смислового поля концепту мати" наводяться етимологічні параметри і лексикографічне відображення імені концепту мати, визначаються смислові реалізації компонентів ядерної зони концепту мати в межах концептуальної статусної дихотомії "мати - дитина" і концептуальної антиномії "мати - мачуха".

Ім'я концепту мати становить полісемант (сучасні лексикографічні джерела подають від двох до п'яти його значень). Ядерну зону смислового поля концепту мати формують його словникові дефініції, які несуть основну, актуальну ознаку. На наш погляд, ядерна зона смислового поля концепту мати формується архісемою "жінка стосовно народженої нею дитини; самиця стосовно своїх малят". Решта компонентів цього поля складають його периферію. Аналіз словникових дефініцій констатує відносність материнського статусу: його набуття детермінується фактом народження жінкою дитини. Така обставина зумовила наявність в українській концептуальній системі концептуалізаційної матриці "мати - дитина", що має характер статусної дихотомії.

За наявними матеріалами, номінативну парадигму концепту мати складають такі одиниці: 1) Мати, Велика Богиня (Велика Мати, Мати Світу, Родова Мати), Богородиця (Богоматір, Мати Божа, Пречиста, Пресвята мати, Діва Марія, Мадонна), Оранта, Берегиня, Мати-Батьківщина (Мати- Вітчизна, Ненька-мати); Мати-Сира Земля, Мати-природа, Прамати (Праматір), Мати-героїня, Мати-одиначка, Бісова (дідькова, нечиста, вража, чортова) мати; хрещена мати (духовна мати), вінчальна мати, досвітчана мати, молочна мати, мати-ігуменя, названа мати, старша мати, скарбова мати, весільна мати (головата мати, посажена (посадна мати), ряжена мати).

Етимологічно суфіксальна лексема мати (< *mater-) ґрунтується на індоєвропейському корені *ma - "мати", що зумовило її смислову (концептуалізаційну) спорідненість з рядом слів інших мов, які можна об'єднати за наявністю спільної семи "початок, центр, осередок, джерело, основа" (матка, матиця, маточина, маточка, матриця, матрона, матріархат, матерія тощо). Спосіб життя представників різних цивілізаційних континуумів дає підстави для трактування внутрішньої форми лексеми мати через мотиваційну ознаку "людина, що була весь час із дитиною від часу її народження, виявляла турботу про неї". Тому ядром (твірною базою) для номінації концепту мати виступила специфіка називання цієї людини дитиною ("ma-"). Словотворчий формант, використаний для оформлення суфіксального похідного мати (*mater-) - суфікс -ter-, - виступає носієм словотвірного значення "той, хто перебуває в родинних зв'язках", формуючи словотвірну категорію nomina personalia (пор. релікти цього форманта в лексемах різномовного походження: братерський (при братський), братерство (при братство), патерналізм, материнство, материнський, материзна; також з українськими аломорфами: матір, праматір, матірний, матірчин тощо).

У лексиконі української мови наявна ціла низка варіативних (суфіксальних) назв матері, що здебільшого співвідносні між собою як словотвірні синоніми: матір, матінка, матіночка, матка, маточка, матуня, матуся, мамка, мамонька, мамочка, мамуля, мамунця, мамуня, мамуся, мамця, мама, матенька, матусенька.

Лексема мати у словотвірній системі української мови формує досить розлоге і кількісно значне словотвірне гніздо, демонструючи свою номінативну (дериваційну) продуктивність (пор. мамин, мамчин, матінчин, мамій, матеревбивець, матеревбивство, матеревбивця, материзна, материн, материнський, материнство, праматір, матінкувати, матірчин, матчин, матусин, мамунин, мати-героїня, мати-й-мачуха, по-материнському, по-материнськи, по-матерньому та ін.).

У номінативно-смисловому полі концепту мати виділяємо дві зони, що протиставляються між собою в межах дихотомії "ядерна зона - периферійна зона". Ядерною зоною цього поля вважаємо "основну, актуальну ознаку" (за Ю. Степановим), якою виступає "жінка стосовно дитини, яку вона народила; жінка, що має або мала дитину; самиця стосовно своїх малят". Ядерність названих ознак підкріплюється також етимологією основного імені концепту - лексеми мати. Згадані ознаки концепту залучаються як мотиватори для процесів формування номінативно-смислового поля аналізованого концепту.

У семантичній структурі лексичного значення слова мати можна виділити кілька семантичних компонентів (далі - СК): а) СК "та, що народжує, дає життя; основа": Двадцятип'ятилітня розквітла жінка… султанша, якій він дав славу й могуття, мати його дітей… (П. Загребельний); б) СК "єдина найрідніша людина": …нема ж і роду ріднішого матіночки (Нар. творчість); в) СК "родова жриця, берегиня, дарувальниця долі": Породила мене мати Темненької ночі, Дала мені біле личко І чорниї очі (Нар. пісня); г) СК "рідний дім, родина": А вже я, матинко, не твоя, Уже того пана, З ким на шлюбоньку стану (П. Чубинський); ґ) СК "наставниця, вихователька": Боротись - цього вчила його мати, вчили в школі… (О. Гончар); д) СК "захисниця, рятівниця": Немає правди вище мами і вище совісті її Від горя й поглядів недобрих Вона дитину затуля (Л. Талалай); е) СК "невтомна трудівниця": Було, як мати хліба напечуть, - на лаві покладуть під образами, ще й рушником вишиваним прикриють (Л. Костенко); є) СК "самиця у тварин": … мала мавпа п'ятеро молодих мавпенят … Питали діти матері … Мати сказала їм… (Укр. казка); ж) СК "об'єкт прокльонів": мордовав би чорт твою маму; лихо (лиха) матері чиїй (Нар. творчість); з) СК "зла сила (чаклунка, зрадниця)": Мати сина проводжає, Тяжко його проклинає: "Ой ти сину, Василечку, Щоб ти туди не доїхав... " (Нар. пісня).

Поряд зі статусною дихотомією "мати - дитина" виділяється концептуальна антиномія "мати - мачуха", яка ґрунтується на антиподовості денотатів і архетипній протиставлюваності відповідних понять. Маркером протиставлюваності двох згаданих концептів виступає сема "нерідна мати" в лексико-семантичній структурі слова "мачуха" (архетипне протиставлення "рідний/нерідний", "свій/чужий"): Добра мачуха, а все не рідна мати (Укр. приказка). Отже, структуру ядерної зони смислового поля концепту мати формує сукупність інтегральних семантичних компонентів, якими творяться концептуальні шари аналізованого поняття, де відбито соціально-культурні аспекти когнітивного світу слова мати.

У підрозділі 2.3. "Когнітивні метафоричні моделі концептуалізації сегментів периферійної зони номінативно-смислового поля концепту мати" розглядаються наукові засади концептуальної метафоризації, описуються моделі, за якими відбувається розширення відповідного номінативно-смислового поля, а також характеризуються аналітичні номеми.

Виходячи з когнітивної теорії, у нашому дослідженні ми дотримуємося думки, що процес метафоризації уявляється як структурування одного концепту у термінах іншого.

Концептуалізаційною основою для позначення сегментів периферійної зони номінативно-смислового поля концепту мати стала ядерна зона. Мотиваційними структурами для цього процесу виступають семантичні компоненти ядерної зони. Сам цей процес відбувається в межах кількох когнітивних метафоричних моделей (далі - КММ), які формуються семантичним компонентом ядерної зони та сегментом периферійної зони.

1. КММ "та, що народжує дітей; основа" > "сегмент периферійної зони". Результатом дії аналізованої моделі є: а) підконцепт "Мати Божа" (статус підконцепту аналізована одиниця одержує через свою мовну репрезентованість кількома номемами). Серед номем, що актуалізують підконцепт Мати Божа, такі одиниці, як Богоматір, Божа Мати (Матір), Мати (Матір) Божа, Богородиця, демонструють свій похідний характер щодо ядерної зони концепту мати. Внутрішня форма лексеми Богоматір і аналітичних номінацій Божа Мати, Божа Матір, Мати Божа, Матір Божа мотивовані дихотомічною концептуальною системою "мати - дитина"; б) сегмент "Мати-Земля // Мати-Сира Земля": Благословенна будь земля, що народила / Цю диво-диво жінку з вольних козаків… (А. Таран); в) сегмент "Мати-Природа": Мати-Природа стоїть на боці сильних (Л. Силенко); г) сегмент "Прамати (праматір)": Чому звем ми "місяцем" її, ... Буття нерозділимого праматір, Правічну й нерозгадану Іштар? (Є. Маланюк).

2. КММ "єдина найрідніша людина" > "сегмент периферійної зони". Результатом дії аналізованої моделі є: а) сегмент "Батьківщина // Україна": Батьківщино, о люба наша Мати, Ми знищим ката, волю принесем (Нар. пісня); б) сегмент "рідна мова": Хотіли вирвати язик, Хотіли ноги поламати, Топтали під шалений крик, В'язнили, кидали за ґрати, Зробить калікою з калік Тебе хотіли, рідна мати (М. Рильський); в) сегмент "Січ-мати": Ой Великий Луг батько, а Січ моя мати (Нар. пісня); г) сегмент "мати Східна Церква": За те блюзнірство, якщо його надалі з пригани моєї, матері вашої, Східної Церкви, не облишите, у вогонь Чистця, дияволу і ангелам його наготований, у майбутньому віці для очищення на муки видані будете (М. Смотрицький).

У підрозділі 2.4. "Аналітичні номеми на позначення сегментів периферійної зони номінативно-смислового поля концепту мати" стверджується, що ім'я концепту мати входить до ряду аналітичних номем, які характеризуються зв'язаністю своїх компонентів і відтворюваністю у комунікативній практиці та виступають назвами відповідних сегментів периферійної зони. Часто ці одиниці називають статусні позиції, в яких жінки опиняються або після проходження відповідних обрядів, або в якийсь інший спосіб: мати вінчальна, молочна мати, хрещена мати (духовна мати), весільна мати (варіант - весільна матка; синоніми: головата мати, посажена (посадна) мати, ряжена мати), названа мати (антонім біологічна мати), досвітчана мати; старша мати, скарбова мати, мати-ігуменя. Такі утворення зазвичай мають прозору етимологію. Напрямок розвитку сукупного значення такого утворення, його номінативна природа визначається доменом мати (він визначає об'єкт концептуалізації, носій агентивної ознаки) і компонентом атрибутивної семантики, який визначає сферу концептуалізації: мати > весільна мати, мати > досвітчана мати.

У підрозділі 2.5. "Актуалізація концепту мати у структурі одиниць образної природи" аналізується функціонування імен концепту мати як складника порівнянь, перифразів та в сполученні з апозитивними епітетами.

Вербалізатори концепту мати використовуються і в стійких народних порівняннях, і в складі тропа. У структурі названих одиниць вербалізатори концепту мати можуть займати дві позиції: а) виступати власне компаративним компонентом (з ним порівнюють) - модель "те, що порівнють, > як мати": А тепла, лагідна, як мати (Г. Гордасевич); і б) функціонувати як порівнюваний об'єкт, той, який порівнюють - модель "мати, як > те, з чим порівнюють": Що матуся за дочкою, Як орлиця, б'ється (Нар. творчість). Перифрази з вербалізаторами концепту мати поділяємо на дві групи. До першої відносимо ті описові звороти, план вираження яких формується за участю членів номінативної парадигми згаданого концепту. У такому випадку здійснюється опис іншого об'єкта: суверенна ненька - "Україна", мадонна "під мухою" - "п'яна жінка". До другої зараховуємо ті одиниці, що описують концепт мати у різних його смислових реалізаціях: Вона ж несе в собі своє дитя… Та вперто йде продовжувачка роду До вихідних, освітлених дверей (Л. Полтава). Для різноманітної (відповідно до інтенцій мовця) образної характеристики концепту мати у дискурсі української мови використовуються епітети. Дуже часто вони мають апозитивний характер: Ненько, сива страднице-ненько, Знов стоїш ти побіля вікна (Н. Гнатюк). Водночас у ролі епітета спорадично можуть виступати члени номінативної парадигми концепту мати: …ніде нема землі рідніше, Ніж мамин білий сад, де вишня зацвіла. … Вишня-матуся, вишня-бабуся Радо стрічають мене край воріт (Н. Кир'ян).

У третьому розділі - "Структурно-семантична параметризація концепту батько в українській лексико-фразеологічній системі світу" аналізується ядерна зона номінативно-смислового поля концепту батько, наводяться когнітивні метафоричні моделі концептуалізації сегментів периферійної зони номінативно-смислового поля концепту батько, визначається актуалізація концепту батько у структурі одиниць образної природи, розглядаються аналітичні номеми на позначення сегментів периферійної зони номінативно-смислового поля концепту батько.

У підрозділі 3.1. "Ядерна зона номінативно-смислового поля концепту батько" характеризуються етимологічні параметри і лексикографічне відображення імені концепту батько, аналізується дія концептуальної статусної дихотомії "батько - дитина" і концептуальної антиномії "батько - вітчим".

Аналіз лексикографічних фіксацій слова батько - імені відповідного концепту - дає підстави для визначення його як одиниці полісемантичного характеру. Семантичну структуру цієї номеми формують п'ять лексико-семантичних варіантів. В етимологічному плані припускається спорідненість українського слова батько з псл. *batа, *batja з дінд. *pita "батько", лат. pater, гр. ????? "тс."; за іншою версією воно постало в результаті фонетичного спрощення псл. *bratrъ "брат"; виходячи з цього, значення "батько" розвинулось уже після спрощення.

Ім'я концепту батько виступає домінантою у відповідних синонімічних рядах: батько - отець, батя, батенько, батечко, батуньо, батусь, батусьо, батонько, неньо, няньо, нянько, панотець, заст. родитель, панотець, тато, татусь, татко, татонько, татусик, татусенько, татуньо; (письменства) засновник, основоположник, фундатор; (повстанців) отаман, провідник, а також реалізує свій словотвірний потенціал, формуючи відповідне словотвірне гніздо: Батько: батьківщина, батьків, батьківство, батьківський, батьковбивець, батьковбивця, батьковбивство, безбатченко, батькувати, батькуватися, по-батьківському, по-батьківськи.

Щодо статусу матері, статус батька також з'являється у чоловіка тоді, коли у нього народжується дитина. Смислова структура концепту батько має комбінований характер. У її межах можна виділити кілька семантичних компонентів, детермінованих особливостями концептуалізації довколишньої дійсності українською етнічною свідомістю. Ядерну зону номінативно-смислового поля концепту батько репрезентують такі його семантичні компоненти: а) СК "той, що народжує, дає життя; основа": Породив на світ, пустив межи люди, то кому ж і думати, вболівати над ним, як не тобі, батьку?!" (А. Головко); б) СК "найрідніша людина": Хоч який він там у тебе є, але він тобі батько: рідня найрідніша! (О. Гончар); в) СК "висока цінність, святиня": і батька рідного не жаліє (не жалує) / не пожаліє (не пожалує) (Нар. творчість), заправив як за [рідного] батька (Нар. творчість); г) СК "рідний дім, родина": Повезу й тебе у свою землю Батькові на славу, ворогам на кару (Нар. пісня); ґ) СК "родовий жрець, патріарх": Тільки не внось свого, гостю, звичаю… Батько казав, що, як свій оддамо, Ми і дітки наші пропадемо (О. Кониський); д) СК "вихователь, наставник": Старий батько їде рядом, Наставляє сина (Т. Шевченко); е) СК "зразок, мірило": Бо мій батько робив гладко, То й я в його вдався (Т. Шевченко); є) СК "захисник, рятівник": Ой бо я маю Рідного батенька, Буде мя боронити (Й. Лозинський); ж) СК "самець у тварин": Вовк … підійшов і собі до води, сердито глянув на ягня … - Ти і торік моєму батькові не раз грубіянило (Укр. казка); и) СК "зла, ворожа сила": Хотіли мя татунечко навмисне втопити (Укр. пісня); і) СК "невтомний трудівник": Батько. … Шліфований і покорчений тяжкою працею. Мати тримає на собі хату, батько тримає на собі світ (Л. Костенко); ї) СК "об'єкт прокльонів; складник лайливих висловів": батьку твоєму ковінька; біси його (вашому) батькові (Нар. творчість); й) СК "складник жартівливих фразеологізмів": Ми родина: твій ненько дім підпалив, а мій коло нього грів (В. Жайворонок).

Паралельно зі статусною дихотомією "батько - дитина" у межах номінативно-смислового поля аналізованого концепту наявна концептуальна антиномія "батько - вітчим", в основі якої лежить антиподовість денотатів і архетипна протиставлюваність відповідних понять. Порівняно з дихотомією "мати - мачуха" ця антиномія має значно меншу репрезентацію в усіх сферах мовнопоетичної картини світу. Цей факт детермінований особливостями денотатів обох концептів - як концепту батько, так і концепту "вітчим", - характерні риси яких були залучені для формування української мовної картини світу.

У підрозділі 3.2. "Когнітивні метафоричні моделі концептуалізації сегментів периферійної зони номінативно-смислового поля концепту батько" розглядаються відповідні моделі.

1. КММ "той, що народжує, дає життя; основа" > "сегмент периферійної зони". Результатом дії аналізованої моделі є: а) підконцепт "Бог-Отець". Вербалізація аналізованого підконцепту лексема отець (пор. старослов'янське отець) закріпилася за сакральною сферою і може мати кілька варіантів: а) Отець: Кого любить Отець, того й карає (Ф. Прокопович); б) Бог-Отець: Хай вам повелить Бог-Отець через єдинородного сина свого (М. Смотрицький); в) Отець небесний: Коли не вибачите гріхів брату, то і вам не відпустить Отець ваш небесний (В. Мономах) (пор. Отець небесний - "Бог"); б) сегмент "Основа": Багатство - всілякого гріха батько, всілякої злоби винахідник, духотлінної поживи сприяч… (І. Величковський).

2. КММ "родовий жрець, патріарх" > "сегмент периферійної зони". Результатом дії аналізованої моделі є: а) підконцепт "Священик". Його номінативну парадигму складають лексеми батюшка: Служыла я у попа, ну, звисно, у батюшкы усякого народу за день перевернеться (Б. Грінченко), отець: Уклонились тому Москалеві, а ще ми його не знали. Кругом церкви, церкви січової та й калавуром стали, Ой, священику отцю Владимиру служити не дали (Нар. пісня), панотець: Панотчику, умерла моя мама. Поховайте її… (Укр. казка); б) сегмент "Прабатько (праотець)": … бог Папай був скіфам праотець… (Л. Костенко); в) сегмент "Попередник": А хто ж місяця лютого батько? - Січень! (О. Воропай).

3. КММ "висока цінність; святиня" > "сегмент периферійної зони". Результатом дії аналізованої моделі є: а) сегмент "Шанобливе називання / звертання": Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди; Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! (Т. Шевченко); б) сегмент "Батько-отаман": Ой, оглянувся та батько отаман да й умився сльозами (Нар. пісня).

4. КММ "найрідніша людина" > "сегмент периферійної зони". Результатом дії аналізованої моделі є сегмент "Великий Луг - батько": Ой, Великий Луг - батько, а Січ - моя мати (Нар. пісня).