Концепти "батько", "мати" в українській лексико-фразеологічній системі світу

У підрозділі 3.3. Аналітичні номеми на позначення сегментів периферійної зони номінативно-смислового поля концепту батько" аналізуються аналітичні номеми, до складу яких входить ім'я концепту батько. До складу групи названих номем входять одиниці названий батько, весільний батько(головатий (посаджений) батько), хрещений батько, вінчальний батько, вечернишний батько, отець духовний. Вони номінують відповідні статусні позиції, які чоловіки займають у результаті проходження певних обрядів або участі в інших соціально визначених заходах. Внутрішня форма таких утворень звичайно лежить на поверхні плану вираження і вказує на характер участі чоловіка в різних формах вияву соціально-культурного життя громади.

У підрозділі 3.4. "Актуалізація концепту батько у структурі одиниць образної природи" йдеться про функціонування імені концепту батько в порівняннях, перифразах та як апозитивного епітета. У структурі порівнянь для вербалізаторів концепту батько характерні дві позиції: а) позиція власне компаративного компонента - модель "те, що порівнють, > як батько": У мене свекорко, як рідний батенько (Нар. творчість); і б) позиція порівнюваного об'єкта - модель "батько, як > те, з чим порівнюють": Маю батейка, як соколонька (варіант - голубонька. - А.Ч.) (Й. Лозинський).

Перифрази з вербалізаторами концепту батько поділяються на дві групи. Першу складають ті описові звороти, у плані вираження яких виступають члени номінативної парадигми аналізованого концепту: батько комедії - "Арістофан, давньогрецький поет-драматург" (М. Коломієць). До другої групи входять ті одиниці, які здійснють образний опис концепту батько: старий Атлант - "батько" (Батько. Старий Атлант. З могутнього кореня. Шліфований і покорчений тяжкою працею) (Л. Костенко).

Як і щодо концепту мати, у процесі аналізу концепту батько виділяємо епітети апозитивного характеру, оскільки їхня номінативна функція крізь призму атрибутивної (образної) характеристики стрижневого компонента усе ж залишається у субстантивному номінативному полі. Такий спосіб концептуалізації призводить до розширення інформаційного обсягу конкретного вербалізатора концепту батько через злиття двох компонентів в одному складному понятті, хай і структурованому за схемою "головний компонент - підпорядкований компонент": Годувала мачуха-недоля, Збайстрював мене батько-кукіль… І до тебе, матусенько рідна, Моя крице, прийшов звідтіль… (М. Хвильовий).

Висновки

1. "Когнітивізація" сучасної наукової парадигми детермінує погляд на людину як систему формування, переробки і передачі інформації. Участь мови у згаданих процесах перетворює її на об'єкт дослідницьких розробок представників когнітивного напряму, що зумовило перехід як узвичаєних, так і нових мовознавчих наук на якісно новий пізнавальний рівень.

2. В українській лінгвістичній науці поняттю "концепт" приділяється значна наукова увага. Вона характеризується тенденціями до зростання. Причиною цього виступає здатність передавати той самий зміст альтернативними засобами. Трактування широковживаного поняття "концепт" позначене неоднозначністю та суперечливістю. Цей факт пояснюється його відносною новизною в лінгвістичній поняттєвій сфері.

3. Концепти "батько", "мати" входять до групи тих носіїв національного інформаційного коду (інформаційної пам'яті), що покладені в основу творення світогляду українського народу, його екзистенціально-аксіологічної системи, виформування культурного семіотичного універсуму. Аналізовані одиниці беруть участь у формуванні концептуальної системи "батько - мати", згідно з якою відбувається концептуалізація об'єктів етнічного життєвого простору.

4. Номінативні парадигми концептів "батько", "мати" складають одиниці різної структурної природи. Сюди належать як прості слова, так і юкстапозити та аналітичні номінації. Кількість вербалізаторів концепту мати переважає цю ж категорію одиниць концепту батько.

Імена обох концептів у лексичній системі української мови виступають як одиниці полісемантичної структури (сучасні лексикографічні джерела наводять по п'ять їхніх значень). Усі концептуалізаційні механізми, що діють у межах номінативно-смислового поля обох концептів, вкладаються в концептуалізаційну матрицю "мати / батько - дитина", яку визначаємо як статусну дихотомію. Паралельно з нею виділяється концептуальна антиномія "мати - мачуха" та "батько - вітчим", що формується на основі антиподовості реальних корелятів ментальним структурам (денотатів) і архетипної протиставлюваності відповідних понять.

5. У межах номінативно-смислового поля концепту виділяється ядерна та периферійна зони. Ядерну зону формують смислові реалізації (смислові компоненти поля), які репрезентують увесь концептуалізаційний спектр, пов'язаний з представленістю в можливих контекстах ЛСВ1 концепту. Кожен з аналізованих концептів має свій набір смислових компонентів ядерної зони.

6. Об'єктом дослідження когнітивної теорії метафори виступає концептуальна метафора. Крізь призму цієї теорії констатується наявність кореляції "когнітивна метафора - мовна метафора". Ґрунтується таке протиставлення на тому, що концептуальна метафора виступає явищем думки, а мовна метафора - висловлення.

7. Ядерну зону номінативно-смислового поля концептів "батько", "мати" визначаємо як ментальний зразок (концептуалізаційну основу) для формування сегментів периферійної зони. До цього процесу у функції мотиваційних структур залучаються семантичні компоненти ядерної зони. Формування периферійної зони обох концептів відбувається за кількома когнітивними метафоричними моделями, структура яких складається з семантичного компонента ядерної зони (твірна, базова одиниця) і сегмента периферійної зони (похідна, результативна одиниця).

8. Аналітичні номеми, до складу яких входять вербалізатори концептів "батько", "мати", розташовуються на периферії номінативно-смислового поля аналізованих концептуальних структур. Вони характеризуються зв'язаністю своїх компонентів та відтворюваністю у дискурсивній практиці носіїв української мови.

9. Вербалізатори концептів "батько", "мати" демонструють стійку тенденцію до функціонування в структурі одиниць образної природи. Їх виявлено в порівняннях та перифразах. Також вони використовуються як епітети.

У названих одиницях образної природи концепти "батько", "мати" функціонують як носії певних еталонних ознак або як об'єкти оцінки, опису, характеристики через інші концепти.

Основні положення і висновки дисертації викладено в таких публікаціях

1. Чернова А.В. Модифікація обсягу змісту ядра концептів "батько", "мати" / А.В. Чернова // Восточнославянская филология: Сборник научных работ. - Языкознание. - Горловка: Изд-во ГГПИИЯ, 2008. - Вып. 14. - C. 235-244.

2. Чернова А.В. Лексичні засоби української мови на позначення концепту мати / А.В. Чернова // Наукові записки Луганського національного університету: зб. наук. праць. Серія "Філологічні науки". - Луганськ: Вид-во ДЗ "ЛНУ ім. Т. Шевченка", 2009. - Вип. 8. Т. 1. - C. 373-384.

3. Чернова А.В. Концепт як єднальна ланка між концептуальною та мовною картинами світу / А.В. Чернова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского: Научный журнал. Серия "Филология. Социальные коммуникации". - Симферополь, 2009. - Т. 22(61) №1. - C. 121-125.

4. Чернова А.В. Концепт як лінгвокогнітивний феномен: форма втілення, типологія, дефініційні моделі / А.В. Чернова // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. "Мовознавство". - Дніпропетровськ, 2009. - №11. - Вип. 15. - Т.1. - C. 348-354.

5. Чернова А.В. Концепт мати в українській фразеологічній картині світу / А.В. Чернова // Наукові записки Луганського національного університету: зб. наук. праць. Серія "Філологічні науки". - Луганськ: Вид-во ДЗ "ЛНУ ім. Т. Шевченка", 2010. - Вип. 9. - C. 386-401.

Размещено на Allbest.ru