Номінативний і функціонально-комунікативний аспекти англійської банківської термінології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Номінативний і функціонально-комунікативний аспекти англійської банківської термінології

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Хацер Ганна Олексіївна

Одеса 2010

Загальна характеристика роботи

Діалектика когнітивного і комунікативного виходить на одне з пріоритетних місць у сучасній лінгвістичній науці (Н.В. Бардіна, В.І. Карасик, І.М. Колегаєва, М.Л. Макаров, Л.Ф. Омельченко, А.М. Приходько, О.О. Селіванова, І.С. Шевченко та ін.). Усвідомлення цього по відношенню до дискурсивно-текстового континууму дає змогу вивчати вербальне аранжування ділових текстів (у т. ч. і банківських) під кутом зору когнітивно-комунікативної парадигми знання з урахуванням таких чинників, як мультидисциплінарність, конвенційність, експланаторність тощо. Ці та інші аспекти когнітивно-комунікативного спрямування застосовуються у термінознавстві.

В контексті зазначеної проблематики увагу науковців привертають проблеми, пов'язані з когнітивною природою терміна (М.М. Володіна, М.В. Нікітін, З.Д. Попова), його соціолінгвістичними і стилістичними аспектами (І. Дзганія, А.С. Д'яков, Т.Р. Кияк, М.М. Полюжин, Н.О. Стефанова), структурно-семантичними особливостями (Е.Р. Брагіна, Т.В. Валентей, М.В. Верещака, Л.М. Пишна, Б.М. Рахімбердієв, Г.М. Яворська). Особливе місце серед них посідають дослідження лексикографічної репрезентації термінологічних одиниць, їхньої номінативної природи в площині когнітивної діяльності, використання у фаховій комунікації та в дискурсивних практиках (В. Аванс, Н. Ашер, П. Деніс, Л. Дрозд, Д. Таґі, А. Тайлер, Б. Тосовік, Л. Трімбл та ін.).

У межах когнітивно-комунікативної проблематики мовознавців насамперед цікавлять терміносистеми провідних дискурсів - медичного (І.В. Знаменська, В.В. Іванов, І.Ф. Стоянова), юридичного (І.М. Гумовська, С.П. Хижняк, Л.П. Шишканова), публіцистичного (М.М. Володіна), освітянського (Н.О. Стефанова). Особливу увагу термінознавство приділяє економічній термінології: бізнесу (Л.О. Снігур), маркетингу (Д.П. Шапран), ринкових (З.Б. Куделько) і фінансово-економічних відносин (Л.В. Івіна, О.М. Лотка, О.М. Трифонова, О.І. Яковенко), а також власне економічній (М.В. Бєлозьоров, Т.В. Валентей, І.В. Малиновська). Проте термінологія англомовного банківського дискурсу (БД) залишається ще недостатньо висвітленою в лінгвістичній літературі, а тому потребує подальшого наукового опрацювання.

Сучасні інтеграційні та глобалізаційні процеси зумовили функціональний пріоритет банківських систем у суспільно-політичному житті народів світу. Починаючи з 90-х років ХХ ст., банківська сфера економічної діяльності зайняла провідні позиції і в ринково-економічній системі сучасної України. У зв'язку з цим на перший план висувається проблема міжнаціональної професійної комунікації, де англійська мова фахового спрямування стає важливим засобом спілкування ділових кіл різних лінгвокультур, що, у свою чергу, передбачає необхідність копіткого теоретико-прикладного вивчення термінологічної лексики в цілому та банківської зокрема.

Актуальність теми зумовлена, з одного боку, важливою соціоекономічною роллю банківської термінології в сучасному гуманітарному просторі, а з іншого, - відсутністю спеціальних лінгвістичних праць, які б відбивали повну картину номінативних і функціонально-комунікативних особливостей терміносистеми англомовного банківського дискурсу. Її комплексний когнітивно-комунікативний аналіз сприятиме більш глибокому розумінню шляхів і способів вербального аранжування фахового знання у сфері банківської діяльності, а також осягненню принципів і закономірностей ділового спілкування в умовах міжкультурної комунікації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослід-ження виконано в руслі комплексної міжкафедральної наукової теми факультету іноземної філології Запорізького національного університету „Когнітивно-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць” (код 0103U002181).

Мета дослідження - комплексний аналіз номінативних і функціонально-комунікативних властивостей англійської банківської термінології.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

* узагальнити основні напрями та когнітивно-номінативні засади вивчення термінології з визначенням її ролі в конституюванні дискурсу;

* висвітлити структурно-граматичну типологію англійських банківських термінів і виокремити їхні найпродуктивніші словотвірні моделі;

* описати лексико-семантичні особливості англійських банківських термінів і специфіку термінологічної акомодації загальновживаних слів;

* розкрити системно-польову організацію корпусу англійської банківської термінології та окреслити когнітивно-комунікативний простір її функціонування;

* встановити алгоритм використання англійської банківської термінології в різних жанрах банківського дискурсу.

Об'єкт дослідження - банківська термінологія сучасної англійської мови.

Предмет дослідження - номінативний і функціонально-комунікативний аспекти сучасної англійської банківської термінології.

Матеріалом аналізу стали 2200 банківських термінів, дібраних методом суцільної вибірки з текстів трьох головних жанрів англомовного БД - професійного (банківські звіти за 2000-2008 рр.), академічного (підручники з банківської справи) і публіцистичного (статті та повідомлення з банківської тематики в ЗМІ). Загальний обсяг обстеженого матеріалу склав 6275 сторінки.

Вибір методів дослідження пов'язаний з когнітивно-комунікативним підходом до мовних і мовленнєвих явищ, який, ґрунтуючись на загальнонаукових принципах індукції та дедукції, аналізу та синтезу, передбачає комплексне застосування таких спеціальних методів аналізу, як компонентний (для встановлення системної організації термінополя банківського дискурсу), структурно-граматичний (для моделювання внутрішньої структури банківських термінів), типологічний (для опису структурно-граматичної типології банківської термінології), системний (для вивчення англійської банківської термінології як системного утворення), дистрибутивний (для виявлення валентності та сполучуваності конституентів слова при термінологічному словотворі), аналітико-описовий (для з'ясування структурно-семантичних особливостей банківських термінів і специфіки їхнього використання в різних дискурсивних жанрах). У роботі також використовуються прийоми дескриптивного, контекстуального, ономасіологічного і семасіологічного аналізу банківської термінології. Особливу увагу приділено процедурі кількісних підрахунків, за допомогою якої визначено частотність і продуктивність термінологічної та нетермінологічної лексики в англомовному БД.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше систематизовано й проаналізовано структурно-граматичну типологію англійських банківських термінів (АБТ), описано їхні найбільш продуктивні словотвірні моделі та лексико-семантичні особливості (синонімія, полісемія, омонімія), обґрунтовано шляхи і способи термінологічної акомодації лексичних одиниць загальнолітературної мови. Крім того, у роботі вперше розкрито системно-польову організацію корпусу англійської банківської термінології та окреслено когнітивні сценарії її функціонування. Інноваційним моментом дослідження є з'ясування механізмів, принципів і закономірностей використання фахової термінології у трьох жанрах англомовного БД - професійному, академічному, публіцистичному.

Теоретичне значення проведеного дослідження визначається його певним внеском у розвиток термінознавства в цілому та в лексикологію сучасної англійської мови зокрема, а також поглибленням епістемічних надбань лінгвосеміотики, лінгвокогнітології та лінгводискурсології. Запроваджений у роботі когнітивно-комунікативний підхід сприяє розширенню знань і уявлень з теорії номінації та референції, теорії поля й теорії дискурсивного простору. Для англістики особливої ваги набуває опис номінативного потенціалу банківських термінів, моделювання їхньої словотвірної структури і з'ясування алгоритму дискурсивної реалізації цих лексем. Напрацьований досвід і отримані результати можуть бути використанні в подальших наукових розвідках, присвячених аналізу галузевих термінологій різних природних мов.

Практична цінність отриманих результатів зумовлюється можливістю їхнього використання в лекційних курсах з основ загального мовознавства ("Основи галузевої термінології"), лексикології сучасної англійської мови ("Спеціальна і термінологічна лексика") та перекладознавства ("Прикладний аспект термінознавства"), у теорії й практиці галузевої лексикографії, при підготовці спецкурсів з проблем термінознавства, дериватології та дискурсології, у практиці курсового й дипломного проектування. Окремі результати можуть прислужитися при укладанні посібників і навчально-методичних матеріалів з проблем спеціальної лексики для студентів і для викладачів економічних дисциплін, а також банківських співробітників.

Апробація результатів роботи. Основні положення й результати дослідження обговорено на наукових конференціях різних рівнів - міжнародних: „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика” (Дніпропетровськ, 2005), „Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2006), „Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі” (Львів, 2007), „Іноземна комунікація: здобутки та перспективи” (Тернопіль, 2008); на всеукраїнських: „Сучасна англістика: стереотипність і творчість” (Харків, 2006), „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2006), „Актуальні проблеми сучасної науки” (Київ, 2006), "Сучасна філологія в контексті глобальних змін" (Запоріжжя, 2007), „Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2009); на міжвузівських: „Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2006); на щорічних звітних конференціях професорсько-викладацького складу Запорізького національного університету (2004 - 2008 рр.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 20 статтях, з яких 10 вміщено у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Дві публікації було виконано у співавторстві з Г.І. Приходько. Особистий внесок автора в роботу [4] полягає у виробленні критеріїв розмежування складних термінів і термінів-словосполучень, а також методики їхнього структурного моделювання (особистий внесок - 80%), а в роботі [6] - в описі конститутивних ознак тексту порівняно з дискурсом (особистий внесок - 70%).

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків (11), списку використаних джерел (381 позиція українською, російською, англійською та німецькою мовами), списку джерел фактичного матеріалу (58 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 268 сторінки, з них - 169 сторінок основного тексту.

Основний зміст роботи

У першому розділі ("Теоретичні передумови вивчення англійської банківської термінології") здійснено аналітичний огляд наукової літератури з проблем термінознавства. Узагальнено основні параметричні властивості спеціальної лексики з подальшим аналізом її термінологічного шару, схарактеризовано принципи й підходи до вивчення термінології в мовознавстві, розглянуто головні механізми термінотворення в БД, описано шляхи і способи розвитку та становлення АБТ, а також методику її вивчення.

Вивчення термінів і термінологій є одним із важливих напрямів у лінгвістичній науці. Дотепер ще не існує загальноприйнятого визначення поняття "термін". Він розглядається або як варіант звичайного слова з усталеними й набутими властивостями (О.І. Дуда, В.М. Русанівський,), або як словосполучення фахової (під)мови, використовуване для адекватного відтворення змісту спеці-альних понять і визначення особливих предметів (О.С. Ахманова, О.О. Краснова, В.М. Лейчик). Термін як одиниця загальнолітературної мови пов'язаний з лексичними і граматичними особливостями цієї мови, але водночас відрізняється від загальнолітературної лексики своєю смисловою співвіднесеністю зі знаковою (під)системою спеціального / фахового дискурсу.

В останні роки в термінознавстві поширився когнітивно-дискурсивний підхід до вивчення терміна, основою якого є розгляд терміна не як слова з окремої галузі знання, а як результату семіозису, зумовленого когнітивними й комунікативними зусиллями і спрямованого на пізнання сутності спеціального явища певної сфери знань (М.М. Володіна, І. Дзганія, О.М. Лотка). Такий підхід уможливлює тлумачення терміна як інструмента передачі професійного знання від одного суб'єкта до іншого.

З огляду на свої когнітивно значущі властивості термін постає як особливе семіотичне утворення (слово чи словосполучення), що номінує поняття певної галузі знання або діяльності та відрізняється від інших номінативних одиниць однозначністю, точністю, системністю, стислістю, вмотивованістю, конвенційністю, стилістичною нейтральністю, незалежністю від контексту (С.В. Гриньов, А.С. Д'яков, Т.Р. Кияк, В.О. Татаринов), які зумовлюються процесами внормування та стандартизації мовних засобів.

Англійська банківська термінологія є невід'ємним складником англомовного банківського дискурсу - одного з провідних представників інституційного мовлення. Він є лінгвосоціокультурним феноменом, чинним в усному і писемному спілкуванні суб'єктів і об'єктів банківської діяльності. В такий спосіб БД відбиває адрестантно-адресатну конфігурацію учасників спілкування - агентів (банківські працівники) і клієнтів (користувачі банківських послуг). Банківський дискурс нерозривно пов'язаний з мовною і концептуальною картинами ділового світу, які, репрезентуючись лексичними одиницями різного категоріального статусу, мають своїм стрижнем терміносистему БД - ієрархічно організовану сукупність автосемантичних лексичних одиниць на позначення специфічних професійних понять у сфері банківської діяльності.

Терміносистема БД знаходиться в динамічному стані постійного оновлення й поповнення. Базуючись на засадах лексико-граматичної деривації, алгоритм англійського банківського термінотворення спирається на афіксальну і безафіксальну деривацію. Основними засобомами поповнення АБТ є афіксація, яка здійснюється за рахунок суфіксів, префіксів, та словоскладання. Перший функціонує як спеціальні морфеми, призначені для творення похідних слів-термінів. При цьому найпродуктивнішими є афікси і атрибутивно-номінативне словоскладання.

Безафіксальна деривація базується на морфологічному (утворення нового терміна за допомогою афіксації чи словоскладання), семантичному (використання загальновживаних слів чи словосполучень у новому значенні) і синтаксичному (формування термінологічних словосполучень) способах. Найпоширенішим серед них є синтаксичний спосіб, релевантний для творення багатокомпонентних словосполучень, а найменш продуктивним - семантичний.

Всі терміни БД називають певні спеціальні поняття цієї сфери. У своїй сукупності вони утворюють мовний фонд саме цієї галузі діяльності, лексичні елементи якого точно виражають певні значення.

Процес виникнення й становлення АБТ, пов'язаний з появою власне інституту „банк”, був поступовим і тривав декілька століть. Він зумовлювався необхідністю номінації нових понять і явищ, що виникали в ході бурхливого економічного розвитку Великої Британії. Головними факторами розвитку АБТ вважаються Промислова революція XVIII ст., утворення світового товарного ринку, технологічний бум і поява акціонерних банків. У наш час у більшості банків удосконалено спектр послуг і розпочато застосування новітніх технологій, що сформувало підстави для виникнення „мобільного шару” термінології, пов'язаної з комп'ютерною технікою та обслуговуванням.

Значний вплив на формування АБТ здійснила іншомовна лексика - запозичення з латини (capital, deposit, deficit), французької (account, assets, receipt ) та італійської (bank, bankrupt, risk) мов. Найбільша кількість запозичень припадає на період великих географічних відкриттів, коли відбувалися процеси глобалізації, та на епоху Відродження, яка характеризувалася розквітом банківської системи.

Необхідність системного дослідження англійської банківської термінології з позицій новітніх надбань термінознавства зумовила її розгляд у єдності номінативного та функціонально-комунікативного начал. Перше дає змогу зробити узагальнення когнітивного порядку щодо номінативного потенціалу, а друге - узагальнення комунікативного порядку щодо системно-польової організації та жанрово-дискурсивної специфіки АБТ.

У другому розділі ("Номінативні особливості англійської банківської термінології") здійснено лінгвокогнітивний аналіз номінативного потенціалу АБТ, який передбачає семасіологічний та ономасіологічний опис її структурно-граматичної типології та з'ясування її лексико-семантичних характеристик з урахуванням синонімії, полісемії, омонімії, а також термінологічної акомодації в англомовному БД загальновживаної лексики.

Семасіологічні властивості АБТ корелюють з її структурно-граматичними параметрами, що задаються словотвірним по формі та дискретним по суті алгоритмом. Корпус АБТ є явищем гетерогенним, яке конституюється п'ятьма структурно-граматичними типами: терміни-словосполучення (65%), терміни-композити (6,3%), терміни-деривати (17,5%), терміни-абревіатури (1,7%) і прості повнооснувні терміни (8,5%).

Кількість структурних компонентів у термінах-словосполученнях коливається від двох до чотирьох. Найбільш продуктивними є двокомпонентні утворення (credit risk, selling short, risk profile), на другому місці - трикомпонентні (bill paying servicer, convertible income arbitrage, foreign collection documents). Терміни-словосполучення з чотирма і більше компонентами є малочисленними. Між структурним типом моделі та кількістю побудованих за нею словосполучень встановлюються асиметричні відношення: що більше конструктивних компонентів має певна словотвірна модель, то менше терміноодиниць будується за її зразком; що менше компонентів має словотвірна модель, то продуктивніше вона використовується для утворення термінологічних словосполучень.

Як чітко структуровані за кількістю конструктивних компонентів терміни-словосполучення не є гомогенними щодо свого категоріального наповнення та синтаксичного зв'язку. Кожна модель конституюється певною кількістю морфосинтаксичних субмоделей, виокремлюваних на підставі частиномовної співвіднесеності її компонентів, синтаксичного зв'язку і валентності. Серед двокомпонентних субмоделей домінують іменникові та іменниково-прикметникові: N + N (revenue stream, business mix, liquidity risk, credit derivatives), Part1 + N (banking package, operating leverage, checking customer, discounting bill, holding gain), N + Part1 (securities servicing, telephone banking, cash reporting, insider dealing), Adj + N (tangible earnings, corporate bond, multifamily mortgage). Обидві вони є визначальними і при утворенні три- і чотирикомпонентних термінологічних словосполучень: N + N + N (currency risk management, credit card loan), Adj + N + N (private client servicer, foreign exchange contract), Adj + Adj + N (average annual yield), Adj + Adj + N + N (non-financial corporate credit exposure), Adj + Adj + Adj + N (constant annual principal repayment), Adj + N + N + N (central bank money supply).

Терміни-композити є такими цільнооформленими одиницями, що складаються з більше, ніж однієї кореневої морфеми й іноді маркуються дефісом. Вони поділяються на синтаксичні й асинтаксичні, ендо- та екзоцентричні. Всю сукупність англійських термінів-композит можна узагальнити у вигляді тих же самих моделей, що й корпус термінів-словосполучень, для яких визначальним є частиномовний компонент автосемантичного ґатунку (іменник, прикметник, дієслово). Проте, на відміну від словосполучень, серед композитного термінотворення релевантним є й один синсемантичний компонент - прийменник (over та in: overnight, overdraft, in-clearing, intangible /assets/). В АБТ найпоширенішими є іменникові композити, які номінують діючих осіб (shareholder, debentureholder, profit-taker), об'єкти (headaccount) і процеси (stop-loss, debt-service, bankrol). Не менш значущими серед композитних термінів є двочленні прикметниково-іменникові моделі, перший (залежний) компонент яких визначає другий (головний), надаючи йому особливих якостей (cross-sell, short term(share), wholesale / banking).

Англійська банківська термінологія не має спеціальних, тільки їй властивих дериваційних засобів, а користується засобами кодифікованої мови. Терміни-деривати бувають суфіксальними, префіксальними та суфіксально-префіксальними. При афіксальному термінотворенні преферентною є суфіксальна деривація з такими формантами, як -ing, -tion, -ment (leasing, collection, investment) та ін. При цьому частіше використовуються суфікси власне англійського і латинського походження. Серед префіксів, які беруть участь у творенні банківських термінів, найактивнішими є euro-, e-, dis- (еurobond, e-currency, discounted /operations/), а також re-, sub-, out- та in- (reinvestment, subcustodian, outstanding /shares/, intangible /assets/).

Серед структурно-граматичних типів термінотворення чільне місце належить абревіації, що має тенденцію до все більшого поширення в англомовному БД. Скороченню тут часто піддаються номінації документів, банківських установ, показників діяльності, видів послуг, принципів роботи тощо (EDI - Electronic Data Interchange, ADR Index (computer program), GAAP - Generally Accepted Accounting Principles, FE - Foreign Exchange). Найпродуктивнішим видом абревіатур є акроніми і складно-складові одиниці (DR - depository receipt, APR - Annual Percentage Rate, B/D - Banker's Draft, CDO - Collateralized debt obligation, IRLC - Interest rate lock commitment, FTE basis, AUM increase, CDO writedown, A&E Committee, net-income GAAP, ConvergEx transaction). Кількість компонентів, що можуть бути скороченими, не перевершує шести літер. Найчисленнішою групою є трилітерні абревіації. На інтенсивність використання скорочень впливають такі фактори, як інформаційна експансія, ергономіка праці, розвиток банківської мережі та економія мовних ресурсів.

Другою іпостассю номінативного потенціалу АБТ є ономасіологічний аспект, який корелює з її лексико-семантичною специфікою. Остання пов'язана з явищами синонімії, полісемії та омонімії, у межах кожного з яких певної значущості набувають морфологічні та семантичні чинники. Хоч науковці й заперечують наявність зазначених явищ у царині термінології (О.С. Ахманова, І.М. Кобозева), вони є не лише об'єктивною даністю в англомовному БД, а й характеризуються двома факторами свого побутування - дивергентним і конвергентним.

Дивергентний фактор номінативного потенціалу АБТ корелює із синонімією. Термінологічні синоніми - це лексичні одиниці банківського мовлення, які по-значають той самий денотат з акцентуванням його різних значеннєвих нюансів. На тлі розмаїття узуальних синонімів (абсолютні, відносні, рівнозначні, нерівнозначні, абсолютні, часткові, стилістичні, ідеографічні) в англомовному БД переважає частковий їх різновид (interest rate - per cent, common stock - common equity, shareholder - stockholder), де спостерігається семантичне зближення двох різних номінацій за такими параметрами, як "позначуваний об'єкт" (guarantee - warrant, returns - gains), "соціальна оцінка об'єкта" (salary - wage), "ступінь абстрагованості" (offer - offering). Дуже активно синонімія використовується там, де йдеться про власне фінансову інформацію, наводяться статистичні дані та рекламуються банківські послуги. Важливим є й той факт, що в БД активно використовуються синоніми як з інших галузей знань, так і з загальнолітературної мови. Ця тенденція стає особливо помітною там, де БД апелює не до фахівців, а до своїх клієнтів (реклама послуг, вступне слово, передмова до підручника, звернення до клієнтів і акціонерів, плани на майбутнє). Наприклад, у висловленнях "The Company utilizes interest rate swap agreements to manage its exposure to interest rate fluctuations" та "Interest rate elements on these foreign exchange forward contracts are recorded in other comprehensive income, net or tax effects" фігурують синоніми contract і agreement. Термін agreement запозичено зі сфери „фондовий ринок”, де він позначає „відсоткові свопові угоди”, а contract - із банківської сфери (сектор роботи з фондами), де його значення - „форвардні відсоткові контракти”.

Конвергентний фактор номінативного потенціалу АБТ спряжений із полісемією та омонімією. Полісемія в АБТ зумовлюється процесами формування вторинних значень на базі метонімії та метафори. Вона пов'язана з уживанням того ж самого терміна у двох і більше значеннях. Найпоширенішими є терміни з двома і трьома значеннями. Пор.: assets 1) 'частина балансу, яка відбиває у грошовому еквіваленті всі матеріальні цінності певного підприємства з огляду на їх склад і розміщення' /бухгалтерський облік/; 2) 'перевищення грошових доходів країни, отриманих із-за кордону, над її закордонними витратами' /політекономія/; 3) 'фізична і фінансова „власність” банку' /банківська справа/; balance 1) 'запис активів, боргів, власного капіталу банку в певний проміжок часу' /банківська справа/, 2) 'кількісне співвідношення двох частин, які мають дорівнювати одна одній, бо становлять надходження і витрати однієї кількості грошей або товару' /економіка/.

Існує обернено пропорційна залежність полісемії та структури терміна: що більша кількість компонентів терміна, то менша вірогідність його багатозначності. Полікомпонентні терміни в англомовному БД зазвичай уникають багатозначності. У банківській термінології трапляється ланцюгова (order - direct order, working order, an order to buy new equipment, bank order) і радіальна (corporate banking, retail banking, telephone banking, PC banking із загальним ядром “a kind of operations”) полісемія, які, консолідуючись, функціонують у контамінованому ланцюгово-радіальному вигляді.

Явище омонімії менш поширене в банківській термінології, ніж полісемія. Більш того, омоніми найчастіше утворюються на ґрунті полісемії, причому лише тоді, коли відбувається послаблення спільного семантичного компонента. На тлі обмеженого вживання омонімів АБТ їй притаманна лише міжгалузева омонімія як така, що не спричиняє когнітивного дисонансу і, відповідно, комунікативних девіацій при фаховому спілкуванні клієнтів і агентів банківського дискурсу. Наприклад, mission у БД позначає „декларацію, що пояснює, для чого існує банк і чого він прагне”, а у військовій справі - „операцію, яку проводить одна військова одиниця”, в дипломатичному протоколі - „групу людей, делеговану на переговори з іноземною державою для налагодження відносин” тощо.

Конвергентні та дивергентні фактори номінативного потенціалу АБТ забезпечують її гнучкість і динамічність. Основним способом інновативного поповнення термінокорпусу є двовекторна акомодація - пристосування загальновживаної лексики і транстермінологізація. Пристосування загальновживаної лексики до потреб БД уможливлюється за рахунок таких чинників, як лінгвальна спеціалізація, семантична деривація та семантична модифікація. Як правило, при цьому не відбувається зміни категоріального статусу слова (транспозиція): share `акція' (N) `участь' (N), custody `збереження' (N) `турбота' (N), gap `дефіцит' (N) `інтервал' (N). У випадку транстермінологізації йдеться про "імпорт" терміна з іншого дискурсу з його частковим або повним переосмисленням. Найбільша кількість термінологічних неологізмів запозичена з таких сфер, як інформаційні технології (processing), бухгалтерський облік (accounting) і юриспруденція (regulation).

Опис семасіологічних і ономасіологічних факторів термінотворення, структурно-граматичної типології, лексико-семантичних характеристик АБТ буде неповним без усвідомлення таких функціонально релевантних факторів, як контекстуальна дистрибуція, синтагматичні зв'язки, мовленнєва модифікація - всього того, що має відношення до комунікативної актуалізації терміна. англійський банківський термінологія

У третьому розділі ("Функціонально-комунікативні особливості англійської банківської термінології") висвітлено системно-польову організацію АБТ, описано когнітивно-комунікативний простір англомовного БД, запропоновано провідні сценарії функціонування в ньому термінів-домінант, з'ясовано механізми, принципи й закономірності використання фахової термінології у трьох жанрах БД - професійному, академічному та публіцистичному.

Системна організація корпусу АБТ представлена в роботі у вигляді ієрархічно організованої єдності - термінологічного (макро)поля, засоби якого співвідносяться в ідеографічний спосіб і перебувають між собою у відношеннях множинності, структурованості та ієрархічності. Його конституенти впорядковуються за родо-видовим принципом і утворюють чотири мікрополя: „Види банківської діяльності”, “Економіко-правові засади банківської діяльності”, “Ризики банківської діяльності”, “Результати банківської діяльності”. При цьому кожне мікрополе конституюється трьома зонами (рис. 1) - ядровою (1), близько- (2) та віддалено-периферійною (3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Макрополе АБТ з чотирма мікрополями

Ядрові конституенти кожного з мікрополів - це терміни-автохтони, що характеризуються максимальною концентрацією відповідних ознак і функціонують переважно в БД. До засобів близької периферії належать терміни, які можуть функціонувати як у БД, так і в інших інституційних дискурсах економіко-правової спрямованості. Віддалена периферія заповнюється одиницями, що належать до загальновживаної лексики, але у БД функціонують як терміни, або навпаки: будучи БД-термінами, вони втрачають свій термінологічний статус у літературному і/або розмовному дискурсах.

Уналежнення термінологічних одиниць до певного мікрополя, а в його центральній частині - до однієї з трьох зон регулюється такими ідеографічними факторами, як "управління банком" (stockholders meeting, account department), іноземна валюта (undisbursed balance, denominated assets), "цінні папери" (tax-exempt securities, securities portfolio), "регулювання діяльності банку" (penalty sanctions, regulation capital), "банківські операції /кредитні, вексельні, інвестиційні, нетрадиційні/" (deferred loan, collateral acceptance, now-account). Визначальними для цього процесу є відношення між термінами, що можуть набувати вигляду субординації (bank assets, off-balance sheet risks), координації (expenses - income, exchange ratio - money ratio) та імплікації (investment - commission, credit - mortgage).

З урахуванням характеру відношень і дистрибуції на рівні внтурішньореченнєвого оточення в англомовному БД концептуального статусу набувають двадцять чотири домінантні термінологічні одиниці: assets, exchange / foreign exchange, bank / banking, money, loan, fund, cash, value, ratio, securities, account, currency, credit, capital, payment, debt, risk, service, deposit, liability, margin, operation, expense(s), income. Всі вони є релевантними як для подальшого термінотворення, так і для когнітивного картування англомовного БД.

Комунікативна актуалізація лексичних одиниць термінологічного (макро)поля відбувається за алгоритмом чотирьох головних сценаріїв, що регулюють використання АБТ у межах певного мікрополя. Кожен із чотирьох сценаріїв спирається на певну кількість сцен, які є його гіпонімічними репрезентантами. Найбільш термінологічно насиченими є сценарії, за якими впорядковуються складники мікрополів „Види банківських послуг” і „Ризики банківської діяльності”, бо саме на них припадає головне інформаційне навантаження БД. Сценарій, за яким упорядковуються й використовуються терміни в мікрополі „Економіко-правові засади банківського процесу”, розгортається з урахуванням фактора загальної правової організації, оскільки він перетинається з двома дискурсами - юридичним і власне банківським. У сценарії "Процес отримання результатів" важливу роль відіграє обробка даних і підбиття підсумків. На основі головного сценарію мікрополя розгортаються й підпорядковані йому сцени функціонування термінологічних одиниць в ядровій та периферійній зонах.

Динаміка використання АБТ в зазначеному дискурсі пов'язана з його когнітивно-комунікативним простором, що визначається жанрово-мовленнєвою специфікою. У роботі розглянуто три таких жанри - професійний, академічний і публіцистичний. Кожен із них конституюється певним набором реальних текстів, утворених за алгоритмом відповідних текстотипів, серед яких фігурують провідні та другорядні. До провідних текстів професійного жанру належать банківські звіти, академічного - підручники з банківської справи, публіцистичного - статті та повідомлення в ЗМІ. Попри те, що в текстовому просторі кожного жанру важливе місце посідає загальновживана лексика, стрижнем їхньої лексико-семантичної системи залишаються терміни (банківські та загальнонаукові), функціонування яких має спільні та відмінні риси.

Використання АБТ у професійному жанрі (ПрЖ) зумовлене чітким корелятивним зв'язком між архітектонікою тексту і кількістю термінологічних одиниць. Тексти ПрЖ (переважно банківські звіти) орієнтовані на агентів БД, кваліфікаційний рівень яких дає змогу їм оперативно використовувати вузькогалузеві терміни, тобто АБТ. Загальнонаукова лексика фігурує тут лише в чотирьох рубриках банківського звіту - аналіз і презентація інституційної інформації ("Іntroduction or overview", "Theoretical analysis of businesses"), моніторинг результатів та їхня евалюація ("Сonsolidated financial statements", "Conclusion"). Термінологія ПрЖ вирізняється високим рівнем стандартизації, преферентним використанням простих термінів, термінів-словосполучень і акронімів. Крім того, її характеризує відсутність синонімічних конотацій, адже реалізація мети ПрЖ вимагає чіткого й стислого викладу; наявність полісемії й термінологізованої лексики, яка утворюється шляхом зміни семантики загальновживаного слова в конкретному розділі звіту.

Використання АБТ в академічному жанрі (АкЖ) характеризується корелятивним зв'язком термінів зі структурою текстів (переважно підручників) та зі структурою цільової групи, якій вони адресовані. Специфічною рисою цього жанру є його тенденція до преферентного вживання загальнолітературної лексики у вступі, передмові та висновках (proposal, recommendations, to compare advantages, to sum up, to be central, the role, to provide /the reader/, to explore /the theme/, to serve as /an introduction/, financial institutions, to discuss). Головне ж термінологічне навантаження припадає на основну частину тексту, де широкого вжитку набувають такі одиниці, як bank, deposit, loan, credit, money, inflation, free banking, central banking, inflation, credit expansion, retail banking, issue, balance, account. Іншою специфічною ознакою АкЖ є активне використання термінів-словосполучень, між якими системно виявляються відношення синонімії та полісемії. Пор. паралель між термінами retail client і beast у пасажі “the retail client is a totally different beast today…” або заміну нейтрального терміна образним (driver of technology - “specifically, the retail bank customer is now the driver of technology…”).

АБТ в академічному жанрі характеризується найнижчим ступенем полісемії, майже повним відштовхуванням омонімії та обережним ставленням до абревіатур. З іншого боку, доволі значною в АкЖ є частка загальновживаної лексики (45%), тому тексти цього жанру БД часто виявляють суб'єктивно-авторські імпульси, оцінну модальність, а також мовленнєву експресію. Тому використання термінів (особливо словосполучень) часто супроводжується комплементарною детермінацією з метою надання додаткових характеристик певному терміну (особливо bank і loan). Пор.: small, inefficient, poorly diversified, undercapitalized, unstable, conventional, sound, unsound, productive, immediate, fractional, reserve. Найпоширенішими детермінантами є прикметники erratic, productive, fractional, global, receptive, privileged, noninflationary, monetary.

Публіцистичний жанр (ПбЖ) англомовного БД спирається переважним чином на статті банківської тематики, розміщені як у спеціалізованих ("Journal of banking regulation", "Mortgage banking", "US Banker journal"), так і в не спеціалізованих виданнях ("Money Week", "Newsweek", "Southern Economic Journal"). У цьому жанрі кількісно переважає загальнолітературна лексика, яка становить 74% лексичного масиву, тоді як банківська - 17%, а загальнонаукова - 9%. Проте термінологічна лексика зберігає свої пріоритетні позиції у вираженні спеціальних смислів і навіть примножує їх, оскільки за нею залишається все інформаційно значуще фахове навантаження. Для цього термінологічного прошарку БД характерне домінування простих термінів (bank, credit, loan, portfolio), іменникових термінів-словосполучень (fixed income, huge debt, mobile market /bank/, capital expenditure, profit margin, revenue overall, cash flow, common equity) і комбінованих з прикметниковими комплементами (типу hierarchial, buttoned-up, preoccupied, vague, indistinguishable). Найбільш частотними термінологічними одиницями ПбЖ є assets, bank, debt, deposit, funds, loan(s), money, які одночасно належать до номенклатури домінантних термінів БД, що доводить наше припущення про відсутність чітких кореляцій між стрижнем терміносистеми банківського дискурсу і його жанровими різновидами.

Ономасіологічні властивості термінологічної лексики в ПбЖ зумовлюються однаково активним використанням синонімії, полісемії та омонімії. Серед перших тут фігурують контекстуальні синоніми: "описовий термін - його скорочена форма" (remote deposit capture - remote capture - RDC), "описовий термін - однослівний термін" (income statement charges - charges). Термінологічна полісемія має в ПбЖ міжкатегоріальні витоки, при яких термін має параметри, характерні для декількох частин мови (account, bill, credit, trust), а омонімія пов'язана із загальнолітературною лексикою: receipt-1 `прибуток', receipt-2 `рецепт' /кулінарія/, receipt-3 `квитанція'. Стилістичне маркування АБТ спостерігається у ПбЖ, як правило, в заголовках статей і нарисів. Наприклад, interest rate sensitivity `чутливість відсоткової ставки', dirtу float `брудний, плаваючий курс', highly liquid, short term assets `високоліквідні, короткострокові активи'. При цьому експресивно-оцінні конотації банківських термінів мають у ПбЖ зазвичай вторинно-номінативні витоки.

Функціонально-комунікативний підхід до аналізу АБТ уможливив не тільки узагальнення її системно-польової організації та опис когнітивно-комунікативного простору англомовного БД з урахуванням провідних сценаріїв функціонування в ньому термінів-домінант, а й з'ясування механізмів, принципів і закономірностей використання АБТ у трьох його жанрах.

Висновки

Когнітивно-комунікативний опис англійської банківської термінології в контексті новітніх надбань термінознавства зумовив її розгляд у двоєдності номінативного і функціонально-комунікативного аспектів. Перший, перебуваючи в полі парадигматики мови, дає підстави зробити узагальнення щодо її семасіологічних і ономасіологічних властивостей. Другий, стосуючись синтагматики мовлення, передбачає розгляд її функціонально-польової організації та жанрово-дискурсивної специфіки.

Семасіологічні властивості англійської банківської термінології корелюють з її структурно-граматичними параметрами, що задаються словотвірним по формі та гетерогенним по суті алгоритмом, оскільки він спирається на низку засобів (афіксація) і способів термінотворення (безафіксальна деривація). Найпродуктивнішим засобом є афіксація та прикметниково-іменникове словоскладання. Поєднуючись між собою у різних констеляціях, вони утворюють щонайменше п'ять типологічно значущих груп: прості терміни, афіксальні терміни (деривати), терміни-композити, терміни-словосполучення і терміни-абревіатури.

Ономасіологічний аспект англійської банківської термінології корелює з її лексико-семантичною специфікою - з явищами синонімії, полісемії та омонімії, у межах кожної з яких певної значущості набувають морфологічні та семантичні фактори. Дивергентний (спряжений із синонімією) і конвергентний (спряжений з полісемією та омонімією) фактори номінативного потенціалу забезпечують гнучкість і динамічність банківської терміносистеми.

Основним способом інновативного поповнення термінокорпусу є акомодація, яка відбувається у двох напрямах - пристосування загальновживаної лексики до потреб банківського дискурсу і транстермінологізація.

Системна організація АБТ має вигляд ієрархічно організованої єдності - термінологічного (макро)поля, одиниці якого співвідносяться в ідеографічний спосіб і перебувають між собою у відношеннях множинності, структурованості та ієрархічності. Його конституенти впорядковуються за родо-видовим принципом і утворюють чотири мікрополя („Види банківської діяльності”, “Економіко-правові засади банківської діяльності”, “Ризики банківської діяльності” та “Результати банківської діяльності”), в кожному з яких англійські банківські терміни розшаровуються на ядрові, близько- та віддалено-периферійні.

Динаміка використання банківської термінології в дискурсі пов'язана з когнітивно-комунікативним простором останнього, що визначається певного роду жанрово-мовленнєвою стратифікацією. Існують щонайменше три жанри банківського дискурсу - професійний, академічний і публіцистичний. Взаємодіючи між собою, жанри відтворюють термінологічну єдність англомовного банківського дискурсу, який реалізується через відповідний текстовий континуум.

Використання АБТ у різних жанрах БД характеризується інтегральними і диференційними особливостями. До перших належать високий рівень стандартизованості, перевага простих термінів і термінів-словосполучень, а також активне приєднання прикметникових комплементів, метою яких є значеннєве нюансування терміну. Диференційні ознаки жанрово зумовленого використання АБТ виявляються у відсутності синонімічних паралелей, наявності полісемії й термінологічно акомодованої лексики (професійний жанр); у стилістичній маркованості синонімічних термінів (академічний жанр); у наявності контекстуальних синонімічних замінників, преферентному вживанні простих іменникових термінів і термінів-словосполучень у комплексі з якісними прикметниками, що може сигналізувати про авторську модальність і певного роду оцінність (публіцистичний жанр); у значній кількості абревіатур у професійному жанрі та обмеженій їх кількості в академічному.

Пропонований аналіз англійської банківської термінології засвідчує перспективність синкретичних когнітивно-функціональних розвідок на шляху до з'ясування механізмів використання мовних і мовленнєвих одиниць у фаховій комунікації. Перспективними в цьому аспекті видаються дослідження лінгвосеміотичних, лінгвокультурних і лінгвопрагматичних властивостей банківської термінології в екстраполяції, по-перше, на інші терміносистеми, по-друге, на інші типи дискурсів і, по-третє, на матеріал інших природних мов. Такий підхід може посприяти більш глибокому усвідомленню шляхів і способів вербального аранжування фахового знання, а також осягненню принципів і закономірностей ділового спілкування в умовах міжкультурної комунікації.

Основні положення дисертації викладено в публікаціях

1. Хацер Г.О. Лексико-семантичні особливості банківської термінології / Г.О. Хацер // Вісник Дніпропетровського університету. Серія "Мовознавство". - 2005. - № 2 (2).- С. 202-207.

2. Хацер Г.О. Структурно-семантичні особливості термінології банківської справи / Г.О. Хацер // Нова філологія : Зб. наук. праць. - Запоріжжя : ЗНУ, 2005. - № 1 (21). - С. 71-76.

3. Хацер Г.О. Проблема зв'язку термінології із загальновживаною лексикою / Г.О. Хацер // Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. Івана Франка. - Житомир : ЖДУ імені І. Франка, 2006. - Вип. 28. - С. 220-223.

4. Хацер Г.О. Проблема розмежування термінів-словосполучень та складних термінів у мові банківської справи / Г. І. Приходько, Хацер Г.О. // Сучасні дослідження з іноземної філології. - Ужгород : УжНУ, 2007. - Вип. 5. - С. 181-187.

5. Хацер Г.О. Мова банківської справи як різновид мови для спеціальних цілей / Г.О. Хацер // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія "Романо-германська філологія". - Харків : КОНСТАНТА, 2007. - № 773. - С. 136-139.

6. Хацер Г.О. Теоретичні проблеми співвідношення понять „текст” і „дискурс” / Г.І. Приходько, Хацер Г.О. // Зб. наук. праць Чернівецького нац. ун-ту ім. Ю. Федьковича "Германська філологія". - Чернівці : Рута, 2006. - Вип. 289. - С. 35-41.

7. Хацер Г.О. Місце синонімії в термінології банківської справи / Г. О. Хацер // Зб. наук. статей ОНУ ім. І.І. Мечнікова: Записки з романо-германської філології. - Одеса : Фенікс, 2008. - Вип. 21. - С. 180-186.

8. Хацер Г.О. Математичне направлення при вивченні когнітивних процесів всередині дискурсу (на прикладі банківського дискурсу) / Г.О. Хацер // Зб. наук. праць: Нова філологія. - Запоріжжя : ЗНУ, 2008. - № 30. - С. 145 - 149.

9. Хацер Г.О. Експресивно-оціночний характер лексики мови для спеціальних цілей (на прикладі мови банківської справи) / Г.О. Хацер // Зб. наук. праць Чернівецького нац. ун-ту ім. Ю. Федьковича: Германська філологія. - Чернівці : ЧНУ, 2009. ? Вип. 441-443. - С. 261 - 264.

10. Хацер Г.О. Жанрово-мовленнєві параметри англійської банківської термінології у підручниках з банківської справи / Г.О. Хацер // Зб. наук. статей КДПУ ім. В. Винниченка: Наукові записки. Серія "Філологічні науки". - Кіровоград : РВВ КДПУ імені В. Винниченка, 2010. - Вип. 89 (3). - С. 325 - 329.

11. Хацер Г.О. Когнітивний аспект термінології / Г.О. Хацер // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика” (1?8 червня 2005 р.). - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. - Т. Х. Філологія. - С. 58-60.

12. Хацер Г.О. Проблематика визначення поняття „дискурс” у сучасній лінгвістиці / Г.О. Хацер // Тези доповідей Всеукр. наук. форуму "Сучасна англістика : стереотипність і творчість" (16 травня 2006 р.). - Харків : Торсінг Плюс, 2006. - С. 193-195.

13. Хацер Г.О. Проблеми словотвору термінологічних словосполучень банківської справи / Г.О. Хацер // Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. „Динаміка наукових досліджень (17?28 липня 2006 р.). - 2006. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. - Т. 4. - С. 63-65.

14. Хацер Г.О. Роль суфіксального засобу при утворенні термінології банківської справи / Г.О. Хацер // Матеріали конф. „Актуальні проблеми сучасної науки” (23 ? 25 жовтня 2006 р.). - К. : Видавницький центр ЄУ, 2006. - Ч. 2. - С. 81-82.

15. Хацер Г.О. Структурно-семантичні особливості термінів-словосполучень банківського дискурсу / Г.О. Хацер // Зб. матеріалів ІХ Всеукр. наук.-практ. конф. "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість" (25-27 квітня 2006 р.). - К. : Видавницький центр ЄУ, 2006. - Т. 4. - С. 87-89.

16. Хацер Г.О. Концептосфера банківської діяльності / Г. О. Хацер // ІХV Міжвузівська наукова конференція молодих учених „Наука і вища освіта” (11?18 травня 2006 р.). - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2006. - Ч. 2. - С. 247-248.

17. Хацер Г.О. Щодо питання полісемії в банківській термінології / Г.О. Хацер // Зб. наук. праць ЛНУ ім. І. Франка: Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень / Методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі (31 травня ? 1 червня 2007 р.). - Львів : ЛНУ імені І. Франка, 2007. - Ч. 1 : Лінгвостилістика. - С. 285-287.

18. Хацер Г.О. Місце термінологізації при описі банківського дискурсу / Г.О. Хацер // Всеукраїнська наукова конференція (11-12 жовтня 2007 р.). - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ", 2007. - Т. 2. - С. 98-99.

19. Хацер Г.О. Банківський дискурс як конструкт економічного / Г.О. Хацер // Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи: Матеріали ІІ Міжнар. наук. конф. (24?25 квітня 2008 р.). - Тернопіль : ТНЕУ, 2008. - С. 58 - 59.

20. Хацер Г.О. Абревіація як засіб компресії банківської інформації / Г.О. Хацер // „Каразінські читання : Людина. Мова. Комунікація”: Матеріали VІІІ Всеукр. наук. конф. - Харків : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. - С. 303 - 304.

Анотація

Хацер Г.О. Номінативний і функціонально-комунікативний аспекти англійської банківської термінології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Одеса: Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2010.

Роботу присвячено комплексному вивченню англійської банківської термінології (АБТ) під кутом зору когнітивно-комунікативної парадигми лінгвістики, що зумовило необхідність висвітлення її номінативного потенціалу та функціонально-комунікативних особливостей - з'ясування парадигматичних і синтагматичних властивостей терміна, його словотвірних і лексико-семантичних параметрів, алгоритму функціонування, закономірностей мовленнєвої реалізації тощо. Описано основні структурно-граматичні типи АБТ, її лексико-семантичну специфіку, пов'язану з явищами синонімії, полісемії та омонімії, а також шляхи і способи термінологічної акомодації загальнолітературної лексики. Запропоновано системну інтерпретацію корпусу АБТ з урахуванням ієрархічного та ідеографічного чинників його організації у вигляді термінологічного (макро)поля з чотирма мікрополями. Розроблено сценарії функціонування термінологічних конституентів мікрополів, їхніх ядрових і периферійних зон. З'ясовано принципи і закономірності використання АБТ у трьох дискурсив-них жанрах (професійному, академічному, публіцистичному) порівняно із загальнонауковою та загальнолітературною лексикою.

Ключові слова: термін, банківська термінологія, номінативний потенціал, словотвір, синонімія, полісемія, термінологічне поле, сценарій, дискурсивний жанр.

Аннотация

Хацер А.А. Номинативный и функционально-коммуникативный аспекты английской банковской терминологии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Одесса: Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, Одеса, 2010.