Лінгвальне втілення концепту споживання у французькому соціально-критичному романі другої половини ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК - 811.133.1'42

ЛІНГВАЛЬНЕ ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПТУ СПОЖИВАННЯ У ФРАНЦУЗЬКОМУ СОЦІАЛЬНО-КРИТИЧНОМУ РОМАНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ІСТОМІНА Олена Миколаївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі французької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Кагановська Олена Марківна, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра французької філології, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Данилич Валентина Стефанівна, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра іспанської філології, завідувач кафедри

кандидат філологічних наук, доцент Жалай Василь Якович, Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України кафедра іноземних мов, директор

Захист відбудеться 09.06.2010 р. о _12-30_ годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул. Червоноармійська, 73).

Автореферат розіслано 07.05. 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор О. А. Стишов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Домінування у когнітивно-дискурсивному контексті досліджень постмодерністських характеристик художнього твору зумовлюється включенням парадигми текстоцентризму, антропоцентризму, літературоцентризму у міждисциплінарний "мейнстрім" (І. О. Угланова) філологічних студій. Наукові праці сучасної доби лінгвопоетики пов'язані з дослідженням репрезентації концептів в художній площині: розгортання та ідентифікації текстових концептів (О. П. Воробйова, О. М. Кагановська, О. В. Багацька, С. М. Богатова, Н. Є. Буцикіна), художнього концепту (Н. Б. Ніконова), концепту-константи (Г. М. Каратєєва). У цьому аспекті дослідження текстового концепту споживання у художньому опрацюванні як образного уявлення про реальну дійсність, віддзеркалює постмодерну свідомість певного стилю буття.

Рефероване дисертаційне дослідження присвячено вивченню лінгвального втілення концепту споживання у творах видатних французьких письменників другої половини ХХ століття Ж. Перека, Е. Тріоле, К. Рошфор та А. Труайя, в яких відбиваються ідейно-художні істини (М. Ваксмахер) зіткнення особистості з феноменом споживання. Виходячи з когнітивних принципів відтворення знань про навколишню дійсність, під концептом споживання розуміється сукупність ціннісних і культурних домінант, що формують концептуальну систему інформаційно-ідеологічного середовища французького соціально-критичного дискурсу другої половини ХХ століття.

Феномен споживання викликає значний дослідницький інтерес у соціокультурних практиках з філософії (Т. Мальтус, Ж. Бодріяр, Д. Ріккардо), соціології споживання (Ю. Гронов, Л. Холм); вітчизняних (Л. Г. Андрєєв, Ю. П. Уваров) і зарубіжних (С. Bernard, C. Burgelin) літературознавчих студіях. У центрі уваги лінгвістичних розвідок перебувають семантико-синтаксичні особливості вітального концепту "споживання їжі та рідини", що відображає рефлекторні акти людини на задоволення фізіологічних потреб (Т. Д. Дьяченко), наукові обґрунтування бренду як нової технології споживання (С. М. Должикова), вивчення глютонічного дискурсу, де під глютонією розуміється споживання та підтримка життя homo consommatus - людини споживаючої (А. Ю. Земскова, А. В. Олянич). Проте відсутні розвідки концепту споживання як текстової одиниці - текстового концепту (далі ТК), зокрема семантико-когнітивної та лінгвопрагматичної динаміки його розгортання у французькому соціально-критичному романі другої половини ХХ століття.

Актуальність розвідки визначається загальною спрямованістю сучасної лінгвопоетики на вивчення семантики художнього тексту у когнітивно-дискурсивному аспекті, дискусійністю новаторства художньої спадщини Ж. Перека, Е. Тріоле, К. Рошфор, А. Труайя. Окрім того, актуальність роботи зумовлена становленням концепту споживання як феномену культури та особливостями його представлення у французькому соціально-критичному романі другої половини ХХ століття.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану комплексної наукової теми "Дослідження когнітивних та комунікативно-функціональних аспектів системи одиниць французької мови", яка розробляється кафедрою французької філології Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 18 грудня 2007 року). Коло питань, що розглядається в дисертації, відповідає проблематиці, яка висвітлюється згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України № 0103U003178 "Когнітивні та комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс" (тему затверджено вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 31 січня 2005 року).

Метою роботи є визначення семантико-когнітивної та лінгвопрагматичної динаміки розгортання ТК споживання у французькому соціально-критичному романі другої половини ХХ століття.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- висвітлити специфічні ознаки французького соціально-критичного роману другої половини ХХ століття;

- простежити відтворення у французькому соціально-критичному романі образно-мовленнєвої цілісності концептуального простору, в якому розгортається ТК споживання;

- представити основні ракурси розгортання ТК споживання у художній площині французького соціально-критичного роману другої половини ХХ століття;

- охарактеризувати складники когнітивно-пропозиційної структури текстового концепту споживання;

- виявити особливості концептотвірної ролі сильних позицій та тропів у ідентифікації та розгортанні ТК споживання у французькому соціально-критичному романі другої половини ХХ століття;

- визначити закономірності мовного представлення ідеологічного змісту ТК споживання у французькій соціально-критичній прозі;

- окреслити тенденції лінгвопрагматичної динаміки розгортання ТК споживання у французькій соціально-критичній романістиці.

Об'єктом нашого дослідження виступає ТК споживання у французькому соціально-критичному романі другої половини ХХ століття.

Предметом вивчення є семантико-когнітивний та лінгвопрагматичний аспекти розгортання ТК споживання у французькій соціально-критичній прозі другої половини ХХ століття.

З метою з'ясування особливостей розгортання ТК споживання у французькому соціально-критичному романі нами сформульовано таку робочу гіпотезу: мовне оформлення художніх текстів Ж. Перека, Е. Тріоле, К. Рошфор і А. Труайя у своїй сукупності відтворює утілення концепту споживання як символічного знаку культури у тексті. Концептуальний простір соціально-критичної прози другої половини ХХ століття є площиною розгортання текстового концепту споживання як мегаконцепту у кожному окремому творі, який набуває статусу константної концептуальної сутності на міжтекстовому рівні. текстовий концепт французький роман

Матеріалом дослідження слугували твори видатних майстрів французької літератури Ж. Перека « Les Choses » ("Речі"), « La Vie mode d'emploi » ("Спосіб життя"), Е. Тріоле « Roses а crйdit » ("Троянди в кредит"), К. Рошфор « Printemps au parking » ("Весна на парковці"), « Les Petits enfants du siиcle » ("Онуки століття") та А. Труайя « Les Eygletiиre » ("Сім'я Еглетьєр"). Загальний обсяг - 1716 с. Кількість проаналізованих значущих текстових елементів - 2796 одиниці. Під такими елементами розуміємо мовні та мовленнєві явища (від окремих лексичних одиниць до різнооб'ємних функціонально значущих висловлень та фрагментів тексту), семантика яких визначає їх здатність набувати концептуального навантаження в художньому тексті. Звернення до творчості цих письменників зумовлена їх неоднозначною позицією в сучасній літературі Франції, а також інтересом дослідників кінця ХХ - на початку ХХІ століття до французького соціально-критичного художнього дискурсу.

Для досягнення поставленої мети та розв'язання конкретних завдань дослідження, що ґрунтується на загальних положеннях системного аналізу, у роботі застосовано такі методи і прийоми дослідження: методика семантико-когнітивного аналізу, розроблена О. П. Воробйовою та О. М. Кагановською, для визначення динаміки розгортання ТК споживання у французькому соціально-критичному романі; метод контекстуально-ситуативного та інтерпретаційного аналізів для визначення емоційного змісту смислових домінант контекстуально забарвлених значущих текстових елементів; метод стилістичного аналізу для виявлення концептотвірної функції ключових експресивних засобів розгортання ТК споживання; методика когнітивного моделювання використана для побудови когнітивно-пропозиційної структури ТК споживання; метод лексико-граматичного аналізу для встановлення концептотвірної ролі лексико-синтаксичних засобів розгортання ТК споживання; метод комунікативно-прагматичного аналізу для визначення прагматичних характеристик досліджуваного ТК.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що на матеріалі французької соціально-критичної прози другої половини ХХ століття вперше проведено різноаспектне вивчення ТК споживання як утілення символічного знаку культури у тексті. Дослідження творчого надбання Ж. Перека, Е. Тріоле, К. Рошфор та А. Труайя у ракурсі лінгвокогнітивістики робить внесок у добірку вітчизняних філологічних студій. Новим у роботі є звернення до розгляду мовного втілення можливих світів у ракурсі лінгвопрагматичної репрезентації опозиції "свій" / "чужий". У роботі вперше виділено та проаналізовано ідеологічний зміст досліджуваного текстового концепту у рамках французької соціально-критичної романістики.

Теоретичне значення дисертації зумовлене семантико-когнітивним та лінгвопрагматичним підходами до розгляду ТК споживання у художньому тексті в ракурсі когнітивної поетики, стилістики, лінгвопрагматики. За таких підходів розкрито основні ракурси розгортання ТК споживання у художній площині. Використовуване поняття текстового концепту як базової одиниці у комплексному аналізі художнього тексту є перспективним у виявленні ієрархії текстових концептів соціально-критичного типу дискурсу. Теоретична значущість розвідки полягає у визначенні основних когнітивно-прагматичних характеристик французького соціально-критичного роману другої половини ХХ століття.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання її матеріалів та висновків у курсах стилістики (розділи "Інтерпретація художнього тексту", "Жанри й стилі", "Поетичні тропи й фігури мовлення", "Лінгвостилістичний аналіз художнього тексту"), теоретичної граматики французької мови (розділи "Іменник", "Синтаксис", "Дієслово", "Категорія модальності"), зарубіжної літератури (розділи "Французька література другої половини ХХ - початку ХХІ століть", "Література постмодернізму: особливості та шляхи інтерпретації"), у спецкурсах з когнітивної лінгвістики та поетики ("Моделювання та дослідження концептів", "Семантика можливих світів"), а також на практичних занаттях з французької мови.

Апробацію результатів дослідження здійснено на шести конференціях, серед них двох міжнародних конференціях: 7-ій міжнародній конференції імені Сергія Бураго "Мова і культура" (Київ, 2008), 3-ій міжнародній конференції "Пріоритети сучасного германського та романського мовознавства" (Луцьк, 2009), на 2-ій всеукраїнській конференції романістів "Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства" (Чернівці, 2008), на міжвузівських науково-практичних конференціях: "Мова, освіта, культура в контексті болонських реалій" (Київ, 2008), "Мова, освіта, культура в контексті болонських реалій - ІІ" (Київ, 2009).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у шести статтях, опублікованих у фахових виданнях ВАК України (2,8 др. арк.), та в матеріалах міжнародних, всеукраїнських і міжвузівських наукових лінгвістичних конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,3 др. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків та списків використаної літератури, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу. Обсяг тексту дисертації - 180 сторінок. Загальний обсяг праці з додатками та списком використаної літератури становить 277 сторінок. Список використаної літератури містить 494 позиції, у тому числі - 235 іноземними мовами. Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 6 позицій.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, доцільність та актуальність його проведення, сформульовано робочу гіпотезу, мету, завдання, визначено об'єкт та предмет розвідки, окреслено методи аналізу, представлено наукову новизну роботи, її теоретичне та практичне значення, сформульовано положення, які виносяться на захист, наведено дані про апробацію роботи.

У першому розділі висвітлено специфічні контури художньої парадигми соціально-критичного роману другої половини ХХ століття та загальні риси споживацької поетики, зіставлено варіативність тлумачень термінів "концепт", "мовна / концептуальна картина світу" автора. Запропонованою одиницею дослідження художньої прози соціально-критичного роману є текстовий концепт споживання. У розділі представлено трактовку поняття "споживання", виявлено особливості загальнокультурного осмислення досліджуваного ТК та тенденції його розгортання у художніх текстах Ж. Перека, Е. Тріоле, К. Рошфор та А. Труайя.

У другому розділі встановлено особливості семантико-когнітивної специфіки розгортання ТК споживання, визначено концептоідентифікувальну функцію сильних позицій (заголовку, епіграфу, зав'язки, кульмiнації, розв'язки, епілогу) текстів соціально-критичного роману та тропеїчних особливостей представлення ТК споживання. Розгляд когнітивно-пропозиційної структури досліджуваного ТК уможливив аналіз складових сфер його вербальної реалізації.

Третій розділ присвячено висвітленню ідеологічного змісту концептуального простору соціально-критичного роману другої половини ХХ століття, окреслено прагматичний аспект можливих світів з виділенням ідеологічної проекції нав'язування бажаних або можливих дій, яка поєднує минулий, теперішній простори освоєння "свого" та перетворення на "чуже". Визначено прагматичні особливості контекстів, в яких відтворено маніпулятивний вплив споживання на персонажів у діалогічній комунікації французького соціально-критичного роману. Розкрито специфіку взаємодії риторико-синтаксичних маркерів розгортання ТК споживання.

У загальних висновках підсумовано результати проведеної розвідки й окреслено перспективи подальших наукових розробок.

У додатках наведено фрагменти ілюстративного матеріалу та приклади його типографічного оформлення; глосарій комерційних термінів французького соціально-критичного роману, трактовку поняття "споживання". Окрім того, у додатках представлено загальну структуру розгортання ТК споживання у прозі соціально-критичного роману другої половини ХХ століття, таблицю пропозиційної структури розглянутого ТК та структуру його ідентифікації у сильних позиціях творів Ж. Перека, Е. Тріоле, К. Рошфор і А. Труайя.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Розділ 1. "Теоретичні засади дослідження концепту споживання у ракурсі сучасної когнітивної поетики". Звернення до концептуальної організації художньої реальності (В. І. Герасимов, Л. О. Бутакова, Н. І. Колодіна, З. Д. Попова, ) та її відтворення у художній картині світу автора (Л. Г. Бабенко, Н. Є. Буцикіна, О. О. Дорош, В. Г. Ніконова) пов'язане зі становленням когнітивно-дискурсивних (О. П. Воробйова, Л. І. Бєлєхова,О. В. Орлова) засад художньої семантики, де текстова реалізація концепту перебуває у фокусі досліджень когнітивної поетики.

Винивнення та становлення споживацького суспільства викликала сплеск потрясінь у культурному житті французької нації і в художній літературі зокрема. Письменники цього періоду пропагували культ власного, індивідуального, неповторного стилю (М. Брауншвіг). В результаті разючих змін сформувалася нова парадигма соціально-критичного роману другої половини ХХ століття, яка в ситуації постмодерну ґрунтується на критиці суспільства споживання (З. І. Кірнозе, В. М. Пронін). Cтрімкий розвиток споживацької літератури другої половини ХХ століття пов'язаний з відмінністю та неординарністю форм письма митців, полемікою реалістичного роману з нововведеннями модернізму та постмодернізму (О. М. Євніна). У соціально-критичному романі спостерігається використання техніки Нового роману (J. Ricardou), що характеризується "естетичною кризою" зникнення героїв, характеру, дії, середовища, людини. Справжніми героями стали товари споживання - речі. Осердям споживацького світосприйняття є концепція симулякру, детально описаною постмодерністським філософом Ж. Бодріяром як своєрідний код критики явища споживання у французькому суспільстві, в якому домінантною є культура в повсякденному житті, річ-знак (Ж. Бодріяр). Експериментальна лабораторія симулякру відображається у заміні реальності постреальністю за допомогою симуляції, яка видає відсутність за присутність, стираючи різницю між реальним та вигаданим. Цей принцип є основою формування специфічного концептуального простору художніх текстів французького соціально-критичного роману. Окремим відгалуженням зазначеного роману виступає споживацька література, яка є середовищем розгортання ТК споживання.

Постмодерністське спрямування художньої літератури досліджуваного періоду (Ж.-Ф. Ліотар, Н. Б. Маньковська) й анторопоцентрична парадигма (О. С. Кубрякова, В. А. Маслова) лінгвістичного знання акцентує увагу на когнітивних процесах і засобах їхнього відображення не лише у мові, а й у тканині художньої текстобудови з кореляцією мовної та концептуальної картин світу письменника (І. В. Смущинська, О. О. Дорош). За такого підходу, художня картина світу твору відтворює ментальний світ людської свідомості, духовної та практичної діяльності, в якому відтворюються культурні цінності, звучить словесне багатоголосся, що утворює цілісність. При цьому автор є творцем текстової світобудови (С. І. Слабухо), а художній текст його моделлю, акумуляцією його інтелектуальних, моральних та духовних якостей. Дослідження художньої картини світу передбачає відтворення стрижневих компонентів художнього твору текстових концептів, в яких зосереджена образна ідея буття.

Художнє вираження концепту споживання як текстового концепту, зокрема його семантичне поле, відображає аспекти взаємодії людини із певними реальними і вигаданими просторами культурного осередку. У результаті проведеного дослідження було виявлено, що ТК споживання розгортається як мегаконцепт у кожному окремому творі та набуває статусу константної концептуальної сутності - текстового концепту-константи (далі ТКК - термін Г. М. Каратєєвої).Останній розгортається на семантико-когнітивному, граматико-синтаксичному, дискурсивному, графічному текстових рівнях.

Концепт споживання є визначальним культурним феноменом (Л. М. Баннікова, У. Бек, Т. Д. Дьяченко, В. І. Ільїн та ін.). Загальнокультурна природа концепту споживання як символічно насиченого знаку (М. Ф. Алефіренко) епохи підтверджується наявністю концепту споживання у культурній та літературній спадщині різних народів будь-якого історичного періоду, географічної локалізації, соціально-економічних формацій; репрезентацією мовленнєвих засобів вербалізації концепту споживання як ТК; метафоричністю його образності, що в термінах суспільства споживання описує реалії осмислення буття, споживацької діяльності та задоволення потреб індивіда. Значущість розглянутого концепту як "явища художнього порядку" (С. Д. Клименченко) чинить значний вплив на композицію та використання мовних засобів у художньому тексті. Ця обставина свідчить про формування нового типу дискурсу - споживацького дискурсу.

Головним ідейним маркером французької прози соціально-критичного роману другої половини ХХ століття виступає ТКК споживання. Важливим для аналізу досліджуваного концепту є провідна роль ідеології. Остання пов'язана із семантикою та прагматикою виділених одиниць тексту у лінгвальному вираженні ТКК споживання. Таким чином, ідеологічний зміст (В. Л. Кравченко) розгортання ТКК споживання у досліджуваних текстах є потенційним маркером його інтерпретації.

Розділ 2. Семантико-когнітивні особливості розгортання текстового концепту споживання у французькому соціально-критичному романі". Сучасні дослідження семантики художнього тексту зосереджені на реконструкції концептуального наповнення літературного твору (А. М. Приходько, Р. І. Савчук; В. І. Фесенко). При цьому об'єктом особливої уваги лінгвопоетичних студій залишається відображення у художньому творі когнітивних структур свідомості письменника у співвідношенні мовного / концептуального осмислення навколишньої дійсності (Я. В. Бістров, О. Ю. Мазанова, Г. І. Немець). Використання здобутків лінгвоконцептології уможливило дослідження когнітивно-пропозиційної (G. Lakoff, Л. Г. Бабенко) структури розглянутого ТК у соціально-критичному романі з виділенням сфер його ідентифікації зі складниками об'єкту: РЕЧІ, ОДЯГ, засобу - ГРОШІ, МОДА, РЕКЛАМА та простору - МРІЇ, ПРОСТІР. Компоненти розробленої структури репрезентують семантичну варіативність номінацій сфер обраного ТК та його зв'язок із поняттям "суспільство споживання". Підтвердженням віднесення виділених найменувань типових сфер до вагомих складових ТК споживання є класифікація лексем та словосполучень "зі спільною сферою референції" (В. Л. Кравченко). Наприклад: сфера ОДЯГ в аналізованому матеріалі презентує буденну та вишукану манери одягатися. Буденний стиль: уточнення порівняння - "одягнені як студенти" (vкtus comme des йtudiants), "єдина спідниця" (une unique jupe), "негарні светри" (chandails laids), "велюрові штани" (pantalon de velours), "грубововняна куртка" (un douffle-coat), "засмалена канадка" (une canadienne crasseuse), "костюм із магазину готового одягу" (un complet de confection), "жалюгідна краватка" (une cravate lamentable) (Perec, Les Choses). Діловий стиль: "пенсне у золотій оправі" (un pince-nez а monture d'or), "строгий чорний костюм" (un strict costume noir), "біла сорочка" (chemise blanche), "перлинно-сіра краватка" (cravate gris perle) (Perec, La vie mode d'emploi). Сфера ГРОШІ представлена лексемами "гроші" (l'argent) "виплати" (des аllocations). До сфери МОДА входять такі науменування: "виписувати" (кtre abonnй) (Triolet, Roses а crйdit); "популяризувати" (populariser), "журнали мод" (journaux de modes), "дуже гарні жінки" (des femmes trиs belles), "англійська мода" (la mode anglaise), "сорочки Ероу та Ван Хойзен" (des chemises Arrow ou Van Heusen) (Perec, Les Choses). Усі наведені лексичні одиниці та словосполучення належать до значущих компонентів художнього простору соціально-критичного роману та є основними засобами вербалізації когнітивно-пропозиційної структури ТК споживання в аналізованих художніх творах.

Концептуальний простір соціально-критичного роману другої половини ХХ століття визначається особливостями відображення культури споживання у період постглобалізації. Вербальні маркери ТК споживання отримують відображення у сильних позиціях текстів соціально-критичного роману. Аналіз заголовків, епіграфів, зав'язок, кульмінацій, розв'язок та епілогів визначає їхню концептоідентифікувальну функцію у розгортанні ТК споживання. У результаті проведення концептуального аналізу заголовка роману Е. Тріоле « Roses а crйdit » ідентифіковано ТК споживання. Основні компоненти заголовка roses("троянди"), crйdit ("кредит") вказують на психологічне протистояння головних героїв.

Троянди, вирощуванням яких займався Даніель, символізують високу духовність, мистецтво, кохання, якими знехтувала Мартіна, купуючи речі у кредит. Природна краса троянд протиставляється штучно створеній монетарній системі. В умовах сучасних капіталістичних відносин це стало виразником моментального досягнення мети - придбання товарів. Плата за кредит перетворилася на плату за бажання, якими хочеться володіти "тут-і-зараз", що протистоїть відсутноті грошей, які повертають "не зараз-пізніше-частково". В умовах перенасиченості матеріальних благ кредит відкрив доступ до нової реальності задоволення ілюзій та невгамовних почуттів. Поняття власності "усе моє" реалізується у формулі "маю ? не маю", оскільки повна вартість товару не виплачується. Таким чином кредит утворює борг. В межах ТК споживання розгортається ТК: деградація особистості, де моментальність реалізації бажання зумовлюється терміновим задоволенням, а нагромадження речей, придбаних у кредит, примножує грошову відповідальність, тобто борг. Таким чином, текстовий мегаконцепт споживання реалізується у формулі: споживання = деградація особистості кредит борг.

Семантико-когнітивний аспект композиційної будови аналізованих художніх творів, зокрема сильних позицій, розширює можливості когнітивної проекції концептуального простору загальних тенденцій оповіді, глибинної структури художнього тексту, яка є "формою, в яку виливається весь зміст художнього цілого" (Р. І. Савчук) та окреслює напрямки розгортання ТК споживання.

Ключова роль у розгортанні ТК споживання належить тропам: метафорі, метонімії, порівнянні, синекдосі, іронії, які віддзеркалюють критику явища споживання художньої прози Ж. Перека, Е. Тріоле, К. Рошфор, А. Труайя. Наприклад, у романі А. Труайя « Les Eygletiиres » "емоційний сплеск" досягається через механізм переросу назви з одного класу об'єктів на інший за суміжністю: Ce soir encore, il avait rendez-vous avec le groupe financier (Troyat, Les Eygletiиres). В аналізованому фрагменті метонімія формує семантичну цілісність лексичних одиниць groupe, financier. Виділене словосполучення le groupe financier ("фінансова група") є метонімічним перенесенням з соціальної організації на учасників заходу, за принципом ціле частина, тобто згадувана зустріч планується з представником фінансової групи, що дозволяє нам вивести формулу метонімічної структури ТК споживання: споживання = фінансова група представник.

У досліджуваних творах іронія є засобом звинувачення та критики технократичної ери капіталізму, крізь призму якої розвінчується потворність неспинного напливу речей. У творі Ж. Перека « Les Choses » іронічно зображається відношення головних героїв до одягу: […] ces transformations, donc, entraоnaient, plus ou moins lйgitimement, une hausse des prix telle que l'acquisition d'une robe de laine sauvage imprimйe а la main, d'un twin-set de cashmere tissй par une vieille paysanne aveugle des оles Orcades (exclusive, genuine, vegetabledyed, hand-spun, hand-women), ou d'une somptueuse veste mi-jersey, mi-peau (pour le week-end, pour la chasse, pour la voiture), s'y rйvйlait constamment impossible (Perec, Les Choses). Перелік речей, про які мріють герої, розкриває підступний механізм дії "суспільства достатку", в якому проявляється інтерес до речей як до догмату сучасності, належності до певного середовища, відповідності загальноприйнятим орієнтирaм. Життя зводиться до придбання (l'acquisition), яке в силу підвищення цін є неможливим: життя > придбання ? неможливість. Виділені лексичні одиниці "надрукований" (imprimйe), "витканий" (tissй), наголошують на вишуканості, довершеності, ексклюзивності речей, що й підтверджується переліком прикметників "ексклюзивний" (exclusive), "оригінальний" (genuine), "пофарбований природніми фарбами" (vegetabledyed), "прядений власноруч" (hand-spun), "виготовлено руками жінки" (hand-women) та їх призначенням у застосуванні "на вихідних" (pour le week-end), "для полювання" (pour la chasse), "для авто" (pour la voiture), з повтором прийменника pour. Деталізація елементів одягу трансформується у засіб експлікації одержимості мріями, які неможливо реалізувати. ТК споживання можна зобразити у вигляді формули: споживання = речі ? неможливість.

Отже, внаслідок проведеного аналізу семантико-когнітивних особливостей розгортання ТК споживання у кожному конкретному творі, доходимо загального висновку про набуття ним обрисів константи концептуального простору соціально-критичного роману. Виділені текстові компоненти демонструють концептуальні зв'язки з текстовим мегаконцептом споживання та засвідчують набуття ним характерних ознак ТКК на рівні низки художніх творів французької споживацької прози другої половини ХХ століття.

Розділ 3. "Лінгвопрагматичні особливості розгортання текстового концепту споживання у французькій соціально-критичній романістиці". У межах виявлення лінгвопрагматичних особливостей розгортання ТКК споживання у досліджуваних романах ми спиралися на аналіз мовної реалізації ідеологічного змісту ТКК споживання; розгортання ТКК споживання у просторі можливих світів крізь призму дихотомії "свій" / "чужий"; визначення стратегій маніпулятивного впливу у діалогічному дискурсі; встановлення ролі синтаксичних маркерів у розгортанні ТКК споживання.

Ідеологічний зміст ТКК споживання реалізується в ідеології споживання, де остання відтворює діалектичний зв'язок людини і суспільства. Ключовим фактором такої ідеології є спонукання до придбання непотрібних товарів, виготовлення дешевих копій дорогих товарів, що приводить до переходу речей з розряду предметів розкоші у товари першої необхідності. Основною її метою є зображення споживання як суспільної норми, переконання у тому, що безмежне споживання - найкоротший шлях до щастя. Таким чином представлення шкали моральних цінностей "бажаного ідеального майбутнього" (А. К. Пугаченко) вербалізує у творах французького соціально-критичного роману образ ідеології як "константи порядку та свідомості" (там само).

Мовне втілення ідеологічного змісту ТКК споживання окреслюється текстовими концептами новизна, цінність, американська мрія, багатство, пристрасть, краса, реклама. Наприклад, відтворення елементу нового як цінності спостерагіється у фрагменті з роману Ж. Перека « Les Choses »: Tout йtait nouveau. Leur sensibilitй, leurs goыts, leur place, tout les portait vers des choses qu'ils avaient toujours ignorйes (Perec, Les Choses). Лексична одиниця nouveau ("нове") уточнюється іменниками sensibilitй ("чутливість"), goыts ("смаки"), place ("місце"). Проте нове має свого адресата, що виражає займенник leur ("їхні"), а це свідчить про апеляцію до нового як до загальновизнаного, унормованого, звичного, підтвердженням чого є лексема tout ("усе"). Ідеологічна новизна займає міцні позиції в усіх сферах життєпростору героїв і переходить у формат усталеного способу буття, що імплікує ТК новизна.

Особливості формування нового суспільства, нових людей простежуються у наступному фрагменті з роману Ж. Перека « Les Choses »: [...] ils йtaient des « hommes nouveaux », des cadres n'ayant pas encore percй toutes leurs dents, des technocrates а mi-chemin de la rйussite (ibid.). Клішований вираз hommes nouveaux ("нові люди") позначає представників соціального класу Франції, які керуються новими цінностями свободи в отриманні капіталу, що символізує новий тип підприємця. Разом із тим, ціннісна переорієнтація особистості перетворює суспільство в цілому. Нові умови задоволення та збагачення експонують досягнення успіху - rйussite, передбачають підвищення прибутків та примноження достатку, що у концептуальному плані імплікує ТК новизна = особистість > суспільство.

Дихотомія "свій" / "чужий" стає визначальною у членуванні можливих світів художнього простору соціально-критичного дискурсу, що "у різних видах пронизує всю культуру і є одним із головних концептів будь-якого колективного, масового, народного, національного сприйняття" (Ю. С. Степанов), супроводжується ідеологічною конотацією споживання та створює співвіднесеність зі споживацьким способом буття. Кожна людина є носієм різноманітних можливих ознак. Передусім наголошується на первинній установці індивіда "тут і зараз", яка визначає стан готовності до певної активності, що у патерні ідеології споживання є основним модусом існування людини у постіндустріальну епоху (Ж. Голенко). З часом вона перетворюється на фіксовану установку на основі наявного досвіду. В результаті цього реалізується основна стратегія пошуку можливого "свого", що є "іншим", коли відоме та звичне сприймається як чудернацьке. Індивід намагається перенести світ своїх бажань на навколишню реальність. Наприклад, аналіз роману Е. Тріоле « Roses а crйdit » показав, що ТК дім стає визначним у членуванні світу мрій на "свій" / "чужий". Бажання придбати дім є невід'ємним атрибутом суспільства споживання. Це не просто прихисток від негоди, але й засіб утвердження ідеології споживання на основі спонукання потреби мати "своє" подібне, як у "чужого". Адже у межах дому стимулюється приріст потреб у речах декору, комфорту, електротехніки.

Для молодих французів у 60-ті роки ХХ століття головним є оселення у власному помешканні. Тому вагомою у соціально-критичному романі є лексична одиниця appartement. Квартира є втіленням "своїх" найпотаємніших мрій для молодят. Проте придбати її можуть не всі й не відразу, у силу матеріальних можливостей. У зв'язку з цим беззахисність покривається "чужим": кредитами або невтомним зароблянням грошей: Martine rкvait а lеur appartement. Daniel aimait mieux ne pas y penser, ne pas en parler. [...] Souvent cela tournait а la dispute. En attendant, M. Georges, M'man Donzert et Cйcile payaient les йchйances de leur cadeau de mariage: l'appartement. L'appartement se profitait dans l'avenir. Les roses n'y poussaient pas. Daniel et Martine s'aimaient, se cherchaient (Triolet, Roses а crйdit). Життя молодої пари розділене на два світи: світ мрій Мартіни про квартиру (Martine rкvait а lеur appartement) та світ мрій вирощувати нові сорти троянд Даніеля з байдужістю до накопичення речей, який імплікується заперечною формою дієслів penser та parler. Протиріччя перехрещення двох світів реалізується у конфлікті інтересів, що відображає дилему "між реальністю і можливостями балансування на межах цієї реальності" (О. М. Кагановська), де бажання мати квартиру протиставляється селекційному вирощуванні квітів. Виділені сюжетні лінії художнього твору відтворюють окремі, відмінні світи (M.-L. Ryan). Актуальний світ мрій Мартіни протиставляється альтернативним позиціям Даніеля. Граматичним маркером двох мікросвітів виступає час Imparfait, а саме минулий, незавершений час - rкvait ("мріяла"), aimait ne pas y penser ("полюбляв не думати про це"), tournait а la dispute ("перетпорювалася на сварку"), payaient les йchйances ("сплачували платежі"), se profitait ("користувалася"), s'aimaient ("кохали один одного"), se cherchaient ("шукали один одного"), що свідчить про постійність, протяжність, повторюваність, незавершеність, омріяння споживацького буття, апелює до прагматичної сфери екзистенційної ідеології споживання. Ключовимфактором останньої є спонукання до придбання непотрібних товарів, виготовлення дешевих копій дорогих товарів, що приводить до переходу речей з розряду предметів розкоші у товари першої необхідності.

Лінгвопрагматична реалізація маніпулятивного впливу у діалогічному дискурсі соціально-критичного роману розглядається нами як соціально-ідеологічний феномен, що реалізується у комунікативних стратегіях і тактиках (О. С. Іссерс, П. О. Миронова, Н. Б. Руженцева). Відтворення ідеологічної маніпуляції свідомістю людини та її поведінки є результатом індустріалізації та комерціалізації суспільства. Центральну роль у визначенні маніпулятивного характеру комунікативних стратегій і тактик у соціально-критичному романі відіграє утворення атмосфери ідилії споживання. Комунікативні тактики сприяють стимулюванню бажань, ствердженню суспільних цінностей та спільності позицій особистості в економічній сфері буття. Маніпуляція виникає як специфічна реакція на ідеологізоване теперішнє. Комунікативні стратегії і тактики підсилюють негативне сприйняття ТКК споживання, реалізовані у мовних засобах відтворення впливу. Такі маніпулятивні інтенції спостерігаються у фрагменті роману Е. Тріоле « Roses а crйdit », у якому розгортається ТК рабство: Tu veux nous faire rendre l'вme pour des commoditйs, pour le confort ? Tu veux qu'on devienne les esclaves des choses, de la camelote ? (Triolet, Roses а crйdit).

Лінгвопрагматичний аспект розгортання ТК рабство ґрунтується на розкритті результату впливу ідеології споживання на окремого індивіда. Йдеться про духовну боротьбу проти залежності від речизму. Свобода передбачає можливість вибору. Прихований маніпулятивний зміст примусовості виражається у фразах faire rendre l'вme ("віддати душу") та devenir les esclaves ("перетворитися на рабів"). Усвідомлення того, що сучасна психосфера симулякрів відображає катастрофічну втрату духовності. Дискурс мовленнєвого впливу (Ю. В. Сивак) реалізує інтенції сімейного конфлікту звинувачення у підвласності речам, що визначається доріканням (tu veux) та питальними фразами. ТК рабство включає ланцюг негативно забарвлених концептів: рабство - комфорт - речизм, причому контекст як мовно-концептуальна (О. М. Кагановська, Г. М. Каратєєва) одиниця фіксує деструктивні наслідки взаємодії людини з матеріальним світом. Таким чином, персонаж володіє знаннями про гонитву за речима, усвідомлює свою безпосередню залученість у цей процес та результативність власних страждань. На рівні вербальної маніпуляції річ (choses, camelotes) змінює свій статус, перетворюється на предмет поклоніння, що в умовах споживання покращує життя та надає відчуття правильного вибору.

Синтаксичну динаміку розгортання ТКК споживання у досліджуваних романах у лінгвопрагматичному плані представлено риторичними запитаннями, інверсією, синтаксичним паралелізмом, які спрямовані на підсилення вагомої концептуальної інформації ідеологічного змісту розглянутого концепту. Так, риторичні запитання є носіями породження концептуального смислу відтворення соціальних основ маркетингової діяльності з вивчення споживацьких ринків, купівельної поведінки споживачів, методів поширення товарів, за допомогою опитувань. Показовим є ТК реклама, що розгортається у романі Ж. Перека « Les Choses » як спосіб відображення споживацьких переваг та досвіду ціноспроможності: A quoi fait-on d'abord attention en mangeant un yaourt : а la couleur ? а la consistance ? au goыt ?(Perec, Les Choses).

Питальна фраза відображає номінацію критеріїв товару з метою дослідження певного сегменту ринку. Головна героїня, під час опитування, пропонує пересічним громадянам виділити основні характеристики йогурта: колір (а la couleur ?), рівень якості (а la consistance ?), специфічність уподобань (au goыt ?). Такого роду висловлювання підкріплюють прояв уваги до споживача, що дозволяє виробнику придивитися до існуючої у покупців усталеної системи споживання в цілому. Лексична одиниця yaourt презентує товар короткочасного споживання, що має повсякденний попит та купується регулярно.

Отже, твори Ж. Перека, Е. Тріоле, К. Рошфор і А. Труайя формують концептуальний простір розгортання ТКК споживання. Останній пронизує текстову тканину досліджуваних творів, впливає на відтворення комерційної реальності життя героїв соціально-критичного роману другої половини ХХ століття.

ВИСНОВКИ

Виявлення основних ознак соціально-критичного роману другої половини ХХ століття у межах принципу "симулякру" засвідчує її зв'язок із художньою парадигмою постмодернізму. Головним ідейним маркером соціально-критичного роману є ТК споживання, який займає позицію загальнокультурної категорії буття. Вербалізація ТК споживання у художній прозі як феномену культури надала поштовху розвитку споживацької літератури. У художньому просторі соціально-критичного роману концепт споживання є основою текстобудови споживацького дискурсу, розгортається як мегаконцепт у кожному окремому творі та на інтертекстовому рівні набуває статусу константної концептуальної сутності.

Дослідження концептотвірної ролі виокремлених лексичних репрезентацій концепту споживання уможливило побудову його когнітивно-пропозиційної структури зі складниками об'єкту: РЕЧІ, ОДЯГ, засобу - ГРОШІ, МОДА, РЕКЛАМА та простору - МРІЇ, ПРОСТІР.

ТКК споживання, репрезентований у художній соціально-критичній прозі, розгортається на таких текстових рівнях: семантико-когнітивному, дискурсивному, граматико-синтаксичному, графічному. Семантико-когнітивний та дискурсивний рівні розгортання досліджуваного ТКК детермінують концентрацію лексичних одиниць, семантичне навантаження яких відтворюється у когнітивно-пропозиційній структурі ТКК споживання, контекстах на позначення ідеологічної практики маніпуляції. Граматико-синтаксичний рівень розгортання ТКК споживання представлено риторичними запитаннями, які фіксують приховані команди переконання та акцентування вибору; інверсія та паралельні синтаксичні конструкції сприяють емоційному виділенню концептуально значущої інформації, комунікативна сутність яких полягає в окресленні прагматичної мети французької соціально-критичної прози. Композиційно-просторові маркери ТКК споживання у поєднанні зі шрифтовими засобами детермінують графічний аспект розвитку концептуальної інформації французької споживацької прози, шляхом виділення критичних явищ буття.

Внаслідок проведеного аналізу розгортання ТКК споживання у досліджуваній прозі висвітлено особливості концептотрівної ролі сильних позицій, таких як заголовок, епіграф, зав'язка, кульмінація, розв'язка, епілог у вираженні сигналів концептуального змісту ТКК споживання. Визначено специфіку стилістичної організації художнього простору Ж. Перека, Е. Тріоле, К. Рошфор та А. Труайя. Установлено, що виразниками експресивного змісту концептуальної інформації виступають тропи: метафора, синекдоха, порівняння, іронія, які відтворюють образність осмислення явищ споживання у мовленнєвих засобах художніх творів, виділяють ключові семантичні складові розглянутого концепту. Лінгвопрагматичний аспект ідеологічного змісту ТКК споживання зумовлений прихованими і прямими формами пропаганди системи цінностей: новизни, моральних устоїв, англійського / американського способу життя, багатства, пристрасті, ідеалу жіночої краси, комерційної ролі реклами. У межах цієї ціннісної системи виділено структурні компоненти ТКК споживання: новизна, цінність, американська мрія, краса, пристрасть, реклама. Ситаксичний аспект розгортання ТКК споживання представлено риторичними запитаннями, які відтворюють переконання, приховані команди, зміщення акцентів на вибір, інвертованим порядком слів та паралельними синтаксичними конструкціями, які виконують роль засобів виділення основної концептуальної інформації.

Французька проза соціально-критичного роману є перспективним матеріалом для подальших досліджень. Плідним убачається розгляд окремих структурних концептуальних елементів ТКК споживання, вивчення розгортання ТКК споживання у межах творчості окремого автора.