Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

УДК 811.112.2: 81'276.3: 81'373.61

НОМІНАТИВНІ ПРОЦЕСИ В СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМУ МОЛОДІЖНОМУ СЛЕНЗІ(СИСТЕМНО-КВАНТИТАТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВНИКІВ І ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Поздняков Олександр Вікторович

Одеса 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі німецької філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України.

Наукові керівники: кандидат філологічних наук, професор ПРОРОЧЕНКО Ольга Петрівна;

доктор філологічних наук, професор ОГУЙ Олександр Дмитрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри теорії та практики перекладу.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор КИЯК Тарас Романович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з німецької мови;

кандидат філологічних наук, МАЦКУЛЯК Юлія Йосифівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства.

Захист відбудеться “24” червня 2010 року о 12 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 166.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано “21” травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Однією з важливих складових, що формують словникову базу сучасної німецької мови, є лексика молодіжного сленгу. Останній утворює власну субсистему, яка перебуває в тісному взаємозв'язку з іншими мовними субсистемами. Специфіка молодіжної лексики полягає в тому, що вона відображає світосприйняття, мислення, систему цінностей та контакти з оточуючим середовищем представників соціально-вікової групи, належність до якої є перехідним етапом у процесі становлення дорослої особистості. На сьогоднішній день спостерігається активізація досліджень молодіжного сленгу в германістиці, насамперед серед німецьких і німецькомовних науковців. Їхні праці охоплюють проблеми, пов'язані з визначенням місця молодіжного сленгу в системі німецької мови (Г. Баузінгер, Г. Генне, Е.В.Б. Гесс-Люттіх, У. Пьоркзен, П. Шлобінскі, Ф. Янушек), його структури (Я. Андроутсопоулос, Г. Генне), особливостей розвитку (Г. Генне, Г. Еманн, А. Ласт), функцій (Я. Андроутсопоулос, С. Аугенштайн, Е. Нойланд). Чималу увагу приділяють вивченню соціальної та регіональної специфіки цього лінгвістичного явища (Ю. Бенеке, Г. Еманн). Здійснено також спроби визначення активних користувачів молодіжної лексики (Я. Андроутсопоулос, К. Байєр, Б. Давід), її групового характеру (Е. Нойланд, М. Райнке, Й. Швіталла), зв'язку з лексикою літературної та розмовної мови (Я. Андроутсопоулос, К. Маттхайєр), особливостей функціонування сленгізмів у засобах масової інформації (М. Новоттнік, Й. Рункель, Т. Сівер, М. Хун). З огляду на зростання популярності англіцизмів, досліджено вплив запозичень на формування вокабуляру німецької молоді (К. Верлі). Запропоновано і порівняльну характеристику німецького молодіжного сленгу з подібними лінгвістичними феноменами в інших національних мовах (Й. Жу, Л. Фреймане) тощо. Плідною є лексикографічна діяльність, результатом якої є велика кількість словників молодіжного сленгу (М. Гайнеманн, М. Горкс, Г. Еманн, К.-П. Мюллер-Турау та інші).

Інтенсивними та різнобічними є також дослідження російських германістів. З'ясовано низку питань, які стосуються тенденцій розвитку німецького молодіжного сленгу та виникнення неологізмів (Н.Д. Мататиркіна), його диференціації за територіальною ознакою (Г.І. Краморенко), місця та ролі запозичень (М.С. Романова), фразеології (С.В. Копаєва), лексикографії (Є.О. Коломієць, Н. Михайлова), порівняльної характеристики німецького та російського молодіжного сленгу (З.Є. Фоміна).

У межах української германістики найбільш вичерпними роботами є дисертації А.В. Роліка, в якій визначено роль цього лінгвістичного явища в системі німецької мови НДР, та О.С. Христенко, де розглянуто насамперед лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний аспекти. Слід відзначити також окремі публікації, що стосуються певних актуальних напрямів дослідження німецького молодіжного сленгу (О.Д. Огуй, С.Ф. Соколовська, В.В. Турчин, М.М. Турчин та інші).

Незважаючи на це, досі не знайдено відповідь на чимало важливих питань, зокрема, щодо внутрішньої диференціації молодіжного сленгу, а також комплексного опису номінативних процесів з урахуванням їх екстралінгвальної детермінованості. Поглибленої розробки потребує й проблема проникнення молодіжної лексики до словникового складу літературної та розмовної мови, а також особливості функціонування сленгізмів у засобах масової інформації.

Актуальність теми дисертації визначається, отже, з одного боку, активним використанням лексики молоді за межами внутрішньогрупового спілкування, з іншого - необхідністю відображення її тематики та шляхів утворення, зв'язку з іншими мовними підсистемами для встановлення статусу молодіжного сленгу як складової системи сучасної німецької мови.

Зв'язок роботи з науковими темами, програмами, планами. Дисертацію виконано в межах наукової теми кафедри німецької філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника “Структура і функції елементів різних рівнів системи німецької мови” (протокол №4 від 26 грудня 2006 року, номер внутрішньої реєстрації 1206D). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, протокол №13 від 26 червня 2007 року.

Метою роботи є визначення системних і кількісних особливостей номінативних процесів для сленгізмів, зафіксованих у спеціалізованих лексикографічних джерелах, у словниках літературної та розмовної німецької мови та на сторінках періодичних видань.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання:

1) доведено сленгову природу феномену німецького молодіжного спілкування з урахуванням його екстралінгвальної детермінованості та кола активних користувачів;

2) за запропонованими автором критеріями здійснено порівняльний опис лексики різних видів молодіжного сленгу;

3) встановлено кількісні особливості та соціально-вікову детермінованість тематики та шляхів утворення досліджуваних сленгізмів;

4) визначено шляхи утворення та тематику субкультурно маркованої молодіжної лексики, а також сленгізмів з пейоративними компонентами;

5) здійснено поділ на групи лексичних одиниць, позначених як молодіжні в словниках літературної та розмовної німецької мови;

6) з'ясовано особливості використання сленгізмів у загальнонімецьких публіцистичних виданнях, виокремлено найуживаніші з них і встановлено для останніх спряженість між шляхами утворення та тематичною належністю. молодіжний сленг лексика загальнонімецький

Об'єкт дослідження становлять лексичні одиниці молодіжного сленгу, зафіксовані в словниках і корпусі публіцистичних видань.

Предметом дослідження є системно-квантитативні аспекти номінативних процесів у цій лексиці.

Матеріалом дослідження є словникова вибірка обсягом 2434 слова та текстова вибірка з корпусу періодичних видань (загалом 30 млн. речень), у якому зафіксовано 271 сленгізм у 28866 слововживаннях.

Для досягнення зазначеної мети та розв'язання поставлених у роботі завдань було використано низку загальнонаукових, лінгвістичних і лінгвостатистичних методів.

Для визначення феномену німецького молодіжного спілкування як сленгу, опрацювання підходів до тематичного поділу його лексики застосовано методи аналізу та синтезу; описовий метод залучено для характеристики молодіжного сленгу, екстралінгвальних детермінант цього лінгвістичного явища, а також особливостей функціонування його лексики на рівні інших підсистем німецької мови; для визначення неоднорідності словникового складу адолесцентів використано зіставний метод; методом суцільної вибірки виокремлено досліджувані одиниці молодіжного вокабуляру; індуктивний метод застосовано для аналізу матеріалу лексикографічних джерел і корпусу періодичних видань; за допомогою кількісних підрахунків встановлено особливості тематики та шляхів утворення сленгізмів; за використання лексикографічного аналізу словникових дефініцій виявлено семантичні зміни, яких зазнають німецькі та запозичені мовні одиниці при їх входженні до складу молодіжних; критерій Стьюдента застосовано для визначення статистичної значимості різниці між відсотковими даними загальної кількості досліджуваної лексики (розділ ІІ) та її окремих елементів (розділ ІІІ); критерії К і - для встановлення спряженості між шляхами утворення та тематикою найуживаніших у пресі сленгізмів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше:

1) запропоновано критерії для порівняльного опису лексики різних видів молодіжного сленгу;

2) здійснено комплексний кількісний опис шляхів утворення та тематики досліджуваних сленгізмів;

3) встановлено специфіку шляхів утворення та тематики субкультурно маркованої молодіжної лексики, сленгізмів з пейоративними компонентами, одиниць, позначених як молодіжні в лексикографічних джерелах літературної та розмовної німецької мови, а також зафіксованих у досліджуваному корпусі публіцистичних видань у порівнянні із загальною кількістю наявних у сучасних словниках молодіжного сленгу;

4) виокремлено групи молодіжно маркованої лексики в словниках літературної та розмовної німецької мови;

5) з'ясовано особливості використання сленгізмів у загальнонімецькій публіцистиці, для найуживаніших з них встановлено спряженість між шляхами утворення та тематикою.

Теоретичне значення роботи полягає в подальшій розробці проблеми визначення місця молодіжного сленгу в системі сучасної німецької мови, його зв'язку з літературною та розмовною мовою, розвитку лексикографічних параметрів у формуванні вербального портрету відповідної соціально-вікової групи. Результати, отримані під час дослідження номінативних процесів, можуть бути застосовані при вивченні еволюції словникового запасу німецькомовної молоді, виявленні її основних тенденцій.

Практичне значення дисертації полягає в можливості використання її положень та висновків для викладання курсів лексикології, соціолінгвістики, теорії та практики перекладу, для проведення занять із практики німецької мови, в написанні магістерських, дипломних та курсових робіт. Відібраний лексичний матеріал можна використати у складанні двомовних словників молодіжного сленгу.

Апробація результатів дослідження. Результати роботи висвітлено в доповідях на Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницький, 2007), XVIІ Міжнародній науковій конференції “Мова і культура” (Київ, 2008), ІІ та ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях “Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 2008, 2009), IV Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми германської філології” (Чернівці, 2009), Х Міжнародній науковій конференції “Семантика мови і тексту” (Івано-Франківськ, 2009), а також на щорічних науково-практичних конференціях Прикарпатського університету (Івано-Франківськ, 2007, 2008, 2009).

Публікації. Основні положення дослідження відображено в 10 одноосібних публікаціях, з них 8 статей надруковано в фахових наукових виданнях ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Робота загальним обсягом 216 сторінок (з них 169 сторінок основного тексту) складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, двох додатків і списку використаної літератури (список використаних джерел - 315 найменувань, список лексикографічних джерел - 33 найменування, список джерел ілюстративного матеріалу - 52 найменування).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, матеріал, на основі якого воно здійснено, та використані при цьому методи. Розкрито наукову новизну та практичну цінність виконаної роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження” визначено лінгвістичний статус феномену німецького молодіжного спілкування, проаналізовано позиції вітчизняних і зарубіжних германістів, вказано активних користувачів молодіжного сленгу, узагальнено його особливості в порівнянні зі стандартом. Також наведено позамовні детермінанти виникнення та становлення вокабуляру адолесцентів, здійснено порівняльний опис лексики трьох видів молодіжного сленгу.

В сучасній лінгвістиці існує багато різноманітних дефініцій сленгу. На основі їх аналізу складено узагальнену таблицю ознак цього мовного явища. Констатуємо, що більшість з опрацьованих дефініцій (11 із 20) вказують на стилістичну заниженість сленгу та його характерність для представників соціальних і професійних груп (по 10 та 9 відповідно). У проаналізованих дефініціях наголошується також на використанні сленгу в усному мовленні (5). Ми пропонуємо розглядати даний лінгвістичний феномен як складову загальнонаціональної мови, котра: 1) попри загальну відомість найактивніше використовується серед представників певної групи; 2) реалізується частіше в усному мовленні; 3) має в порівнянні з літературною мовою стилістично занижений характер; 4) відзначається емоційно-оцінним забарвленням.

По-різному визначається феномен німецького молодіжного спілкування в працях зарубіжних і вітчизняних дослідників, які найчастіше використовують терміни “мова”, “жаргон”, “соціолект” і “сленг”. Специфіка даного лінгвістичного явища в порівнянні із стандартом виявляється переважно на словотвірному та лексико-семантичному мовних рівнях, що підтверджує доцільність його позначення як сленгу з огляду на запропоноване нами тлумачення цього терміну.

Розвиток сучасної молодої людини поділяють на три соціально-вікові періоди (фази): 1) доадолесцентність; 2) адолесцентність; 3) постадолесцентність. Найбільш активно молодіжна лексика використовується у період адолесцентності, що зумовлено віковими та соціальними чинниками. Звідси, вважаємо помилковою думку О.С. Христенко щодо адолесцентності лише як вікових меж і дотримуємося позиції М. Райнке, котра називає адолесцентність різним за тривалістю періодом у житті людини, коли суспільство вже не сприймає її як дитину, однак ще не надає повного статусу, ролей і функцій дорослого.

Використання молодіжного сленгу визначається: 1) прагненням виокремитися з-поміж інших вікових і соціальних груп та дистанціюватися від них; 2) прагненням гри, інновації, експерименту з мовним матеріалом; 3) можливістю компенсації мовної невпевненості за допомогою імпровізації та відхилення від норм; 4) спробою вираження за допомогою мовних засобів протесту проти правил та умовностей світу дорослих; 5) можливістю демонстрації щирих емоцій і вражень в процесі спілкування.

Серед видів молодіжного сленгу виокремлюють: загальномолодіжний сленг, характерний для адолесцентної фази розвитку індивіда без урахування його групової чи субкультурної належності; груповий молодіжний сленг, який використовується членами конкретної групи рівних (“групи молоді приблизно одного віку, функція яких полягає в орієнтації при переході від регульованого сімейними відносинами дитинства до дорослого життя” [Райнке 1993: 295]); субкультурний молодіжний сленг, притаманний адолесцентам-носіям певної субкультури. У роботі здійснено порівняльний опис лексики трьох перелічених видів молодіжного сленгу за такими критеріями:

1) стабільність/нестабільність складу визначається стабільністю кола активних користувачів. Відповідно, найменш стабільною є лексика груп рівних з огляду на динамічність їх формування та розпаду; 2) тематика для групової та загальномолодіжної лексики є ширшою в порівнянні із субкультурною (обмежується одиницями, необхідними для позначення субкультурного життя групи); 3) потенціал поширення на загальнонаціональний рівень - лексичні одиниці групової та субкультурної молодіжної лексики можуть поширюватися на загальнонаціональний рівень використання, долаючи етап функціонування як загальномолодіжних; 4) відкритість/закодованість - вокабуляр загальномолодіжного сленгу є відкритою системою, оскільки взаємодіє з лексичними системами як групового й субкультурного сленгу, так і з лексикою літературної мови; 5) макросистемні/мікросистемні відношення, згідно з якими загальномолодіжна лексика, формуючись на базі групової та субкультурної, має щодо них макросистемний характер; 6) лексикографічна фіксація - у зв'язку з нестабільністю складу груп рівних, вокабуляр останніх не укладається як окремі словники, а загальномолодіжна та субкультурна лексика фіксується в спеціалізованих лексикографічних джерелах; 7) умовність/реальність - загальномолодіжна лексика є умовним утворенням, втілюючи спільні особливості спілкування гетерогенної соціально-вікової групи “молодь”. Натомість, групова та субкультурна лексика реалізуються в повсякденному спілкуванні адолесцентів; 8) первинність/вторинність найменування - переважна більшість загальномолодіжних і групових сленгізмів є вторинними найменуваннями. У субкультурній молодіжній лексиці домінують одиниці на позначення стильових реалій; 9) соціально-вікова/субкультурна маркованість - тематика лексики порівнюваних видів молодіжного сленгу визначає передумови її використання. Таким чином, загальномолодіжна та групова лексика характеризуються соціально-віковою маркованістю на відміну від субкультурної; 10) множинність/одиничність - унаслідок множинності груп рівних та субкультурних стилів, їх представники володіють різним вокабуляром, у той час як лексика загальномолодіжного сленгу є узагальненою одиничною мовною субсистемою; 11) частка запозичень - з огляду на англомовне походження більшості молодіжних субкультур, лексика їх членів відзначається істотною кількістю запозичень у порівнянні із загальномолодіжною та груповою лексикою.

Для подальшого дослідження обрано лексику загальномолодіжного сленгу, оскільки вона: 1) використовується в загальнонімецькій надрегіональній надгруповій молодіжній комунікації; 2) відображає тенденції номінативних процесів у лексиці адолесцентів, демонструючи мовну креативність молоді як соціально-вікової групи загалом; 3) є потенційним поповненням словникового складу літературної німецької мови.

У другому розділі “Номінативний і семантичний аспекти лексики молодіжного сленгу” здійснено тематичний поділ досліджуваних лексичних одиниць, проаналізовано шляхи їх утворення та семантичні зміни, встановлено кількісні співвідношення та причини цих процесів.

Специфіка адолесцентної фази розвитку індивіда визначає тематику, в межах якої формується більшість сленгізмів. Для систематизації відібраного матеріалу запропоновано 13 тем, що відображають світогляд, цінності, оточення, особливості вікового та психологічного розвитку адолесцентів без урахування їхньої соціальної та територіальної належності (теми подані згідно з їх чисельністю):

1) особи - найменування всіх людей, а також назви угруповань незалежно від віку, статі, території, соціального статусу та етнічної належності (Hдsslette - “unattraktive Person“; Ellies - “Eltern“); 2) оцінки - реалізація прагнення молоді суб'єктивно оцінювати оточуючий світ (astschocke - “sympathisch, interessant, makellos“; endgeil - “sehr gut, sehr bestrebenswert“); 3) дозвілля - лексика, яка відображає відпочинок, організацію та проведення вільного часу (Muckomat - “Radio, Kassettenrekorder“; Zappelbunker - “Diskothek“); 4) навчання, фізична та розумова діяльність - сленгізми на позначення навчальних закладів, засобів навчання та праці, фізичної роботи та розумових процесів (Heftknutscher - “Radiergummi“; abaxten - “hart arbeiten“); 5) спілкування - тема вказує на важливість для молоді комунікативної взаємодії між собою та з іншими членами суспільства (volltexten - “viel auf jemanden einreden“; zufцhnen - “jemanden in Grund und Boden reden“); 6) заборонені речі - паління, вживання алкоголю, наркотиків і крадіжки, які об'єднуємо як спільну тему з огляду на різницю цінностей адолесцентів (chiggen - “rauchen“; strack - “betrunken“); 7) частини тіла - тема відображає підвищену увагу молоді до власної зовнішності (Korallenriff - “Pickelgesicht“; Melone - “Kopf“); 8) фізичний і психічний стан - демонстрація вразливості адолесцентів, психічної нестійкості, зосередженості на особистих відчуттях і переживаннях (abgerьckt - “erschцpft, entkrдftet“; verdunstet - “dьnn, magersьchtig“); 9) сексуальні контакти - стосунки між хлопцями і дівчатами на основі сексуальної зацікавленості (abstьrzen - “mit einer Person spontan intim werden“; rumlecken - “Zungenkьsse austauschen“); 10) конфлікт - лексеми, які виражають молодіжний нонконформізм, протиставлення себе іншим (zoffen - “streiten“; rumprollen - “wahllos verschiedene Personen diskriminieren“); 11) фізіологічні функції - сленгізми, що є результатом схильності адолесцентів до вульгаризації (Dцner - “Blдhung“; wьrsteln - “kacken“); 12) одяг і гігієна - молодіжна лексика на позначення моди, косметики, аксесуарів, догляду за собою та ін. (aufbrezeln - “sich schick machen“; Zungenkugel - “Zungenpiercing“); 13) побут - сленгізми для найменування оточуючої дійсності-частини повсякденного життя адолесцентів (FuЯhupe - “kleiner Hund“; Hood - “Viertel, Gegend“).

Найбільш чисельними є теми “Особи” (25,90%), “Оцінки” (16,27%), “Дозвілля” (10,97%), “Навчання, фізична та розумова діяльність” (7,70%) і “Спілкування” (7,65%). Отже, найбільшу увагу адолесценти звертають саме на людей, їхню зовнішність, соціальний статус і особистісні риси. Значна кількість сленгізмів-оцінок вказує на прагнення молоді виразити власне, емоційне ставлення до оточуючого світу. Теми “Дозвілля” і “Навчання, фізична та розумова діяльність” відзначаються чисельністю як невід'ємні частини повсякденного життя адолесцентів. Актуальною для молоді є тема “Спілкування” як вербальне маркування важливого засобу пізнання дійсності, можливості налагодження нових контактів у групі та поза її межами. Для найменування побутових понять адолесценти надають перевагу літературній лексиці, тому ця тема в досліджуваних словниках відзначається найменшою чисельністю.

Більшість молодіжної лексики виникла в результаті словотвору (68,38%), до якого входять утворення простих слів, словоскладання, деривація, абревіація, а також особливі види словотвору з німецьких твірних основ.

Кількість простих слів серед таких лексичних одиниць є незначною (3,36%) (ralle - “betrunken“; schmuf - “gelassen“), що зумовлено специфікою досліджуваної лексики та впливом засобів масової інформації. Важливою передумовою використання симплексів у молодіжному слензі вважаємо потребу в приховуванні справжнього змісту повідомлення (knцrzen -“rauchen“; barzen - “kiffen“).

Причинами незначної кількості лексикографічно зафіксованих простих слів вважаємо: 1) домінування в даному випадку конспіративної функції над суб'єктивно-оцінною; 2) використання в загальномолодіжному слензі семантично переосмислених твірних основ лексичних одиниць літературної німецької мови; 3) вплив засобів масової інформації, які пропонують молоді штучно створені лексеми, що зумовлює зниження креативності адолесцентів.

Продуктивнішим є словоскладання (38,65%) (Apfeltasche - “vollgeschnieftes Taschentuch“; Dachhase - “Katze“). Згідно з популярною серед вітчизняних дослідників структурно-семантичною класифікацією, 99,39% досліджуваних композитів є детермінативними та лише 0,61% належать до зрощень. Велика кількість детермінативних композитів є наслідком використання уточнення для задоволення прагнення суб'єктивної оцінки (Kimmenkцnig - “mдnnliche Person, deren GesдЯfalte stдndig sichtbar ist“; Wasserspender - “Person, die beim Sprechen spuckt“).

Найбільш продуктивним способом утворення молодіжної лексики є експліцитна деривація. При її аналізі ми керуємося поширеним у германістиці поділом на афіксацію, напівафіксацію та складні утворення. Загалом деривати становлять 51,02% одиниць, утворених шляхом словотвору (ranbeiЯen - “kьssen“; Problemiker - “Person, die stдndig Probleme mit sich bringt”).

У роботі пропонуємо поділ словотвірних афіксів на традиційні (зафіксовані в “Словнику словотвірних елементів німецької мови” М.Д. Степанової) та нетрадиційні (відсутні у вказаній праці, проте їх можна вважати афіксами чи напівафіксами завдяки наявності в них характерних для даних морфем ознак). Такий поділ здійснено з метою чіткішої демонстрації особливостей словотвору молодіжного сленгу в порівнянні з літературною мовою. Основними причинами використання адолесцентами в процесі словотвору нетрадиційних афіксів вважаємо прагнення виокремитися серед представників інших соціальних чи вікових груп, а також протест проти правил і норм літературної мови (peino - “peinlich”; endmadig - “besonders schlecht“). Як для префіксації, так і для напівпрефіксації в утворенні сленгізмів характерним є використання формантів із значенням підсилення. Вважаємо, що це детерміновано вразливістю молоді, схильністю до перебільшення. Лексичні одиниці, утворені шляхом суфіксації та напівсуфіксації, виражають іронічне ставлення до предмету найменування.

Утворення сленгізмів способом одночасного поєднання твірної основи з префіксом і суфіксом є рідкісним. Зафіксовано лише 2 такі лексеми (0,73%) (Geseiere - “dummes Geschwдtz, ьberflьssiges Herumreden“; Gesьlze - “dummes Geschwдtz, zusammenhangsloses Gerede“).

Формування складних утворень у молодіжній лексиці відбувається переважно за допомогою форманта -er, що приєднується до дієслівної основи як останнього компонента вихідного словосполучення. Такі сленгізми виражають іронічне або зневажливе ставлення до предмету найменування (Beckenrandschwimmer - “Weichling“; Weltertrдnker - “jemand, der viel weint“).

Конверсія відзначається продуктивністю вербалізації (55,67%) (festen - “feiern“; prallen - “sich langweilen“) та ад'єктивації (42,27%) (bombe - “toll, hervorragend“; korall - “super“), що вважаємо задоволенням прагнення експериментування з мовним матеріалом.

Молодь з метою виокремлення соціальних і вікових груп та реалізацією творчості в процесі формування своєї лексики використовує скорочення та інші види словотвору. У межах словотвору абревіатурний спосіб становить 4,15%. Найпопулярнішим видом скорочених слів є усічення та відабревіатурні похідні (Kompli - “komplizierter Zeitgenosse“; Transi - “Transvestit“). Молодіжна лексика, яка виникла внаслідок інших видів словотвору, становить незначну частку - 2,82%. Найпродуктивнішими є перекручування слів і контамінація (tumm - “dumm“; Mugel - “sehr dicke Person“).

Характерною рисою словотвору в молодіжній лексиці є семантичні зміни мотивуючих основ. Адолесценти використовують загальновживані слова в нових, оригінальних значеннях як вираження протесту, відмежування від інших членів суспільства, а також реалізацію мовнокреативного потенціалу.

Шляхом семантичної деривації утворено 14,98% досліджуваного матеріалу. В дисертації обрано логічний принцип класифікації зміни значення (розширення та звуження значення, а також перенесення, які, в свою чергу, поділяються на метафоричні та метонімічні).

Отримані результати показали невисоку продуктивність розширення та звуження значення, що складають незначну частку виокремлених семантичних дериватів (разом 12,14%) (zocken - “spielen“; Kanne - “Farbdose fьr Graffity-Sprayers“). Причиною цього вважаємо прагнення адолесцентів оригінальності та, відповідно, надання переваги перенесенню значення, а не зміні його обсягу.

Метафора та метонімія реалізують можливість використання стандартизованих лексичних одиниць у новому значенні без допомоги словотвірних засобів, демонструючи взаємодію молодіжного сленгу з літературною мовою. Шляхом метафоризації утворено найбільше семантичних дериватів у досліджуваній лексиці (83,93%). Аналіз словників засвідчив, що в молодіжному слензі використовується обмежена кількість видів метафоричних перенесень найменування. Найчастіше вони відбуваються на основі подібності внутрішньої ознаки (21,70%) (Ofen - “1.Motorrad; 2.Mдdchen; 3.Angst“; Pfosten - “dumme Person“), переходу від зовнішнього до внутрішнього (21,70%) (lцffeln - “etwas verstehen, begreifen, (geistig) in sich nehmen“; riffeln - “etwas begreifen, verstehen“) та від конкретного до абстрактного (17,02%) (Mьll - “Quatsch, Unsinn“; fett - “sehr gut“). Незначною в процесі утворення сленгізмів є роль метонімії (3,93%) (Bratze - “unattraktives Mдdchen“; Hecke - “Mann mit dichtem Bart“), найпоширенішим її видом є перенесення найменувння з частини на ціле.

Домінування метафоричних перенесень найменування над метонімічними визначається більшою придатністю перших для вираження суб'єктивного ставлення до предмету найменування, а також кращими передумовами реалізації творчості адолесцентів, їх схильності до експериментування з мовним матеріалом.

Можливість виокремлення серед інших соціальних та вікових груп, протесту проти стандарту, реалізації прагнення креативності за допомогою незвичності не лише змісту, а й форми, зумовлює продуктивність процесу запозичення в молодіжній лексиці (16,64%). Для останнього характерна значна частка англіцизмів (93,57%). З огляду на це, обрано класифікацію запозичень, згідно з якою їхня більшість належить до нульових замінників - слів, які в порівнянні з їх формою і значенням у мові-джерелі можуть бути як неасимільованими, так і зазнавати семантичних чи морфологічних змін (85,53%) (Behindi - “rьckstдndige Person“; empty - “1.lustlos; 2.gescheitert auf der ganzen Linie“), значно менша кількість запозичень є частковими замінниками - композити, які складаються з німецьких та іншомовних основ (14,47%) (Soundtempel - “Diskothek“; Truckerdusche - “Deodorans“). Творчість молоді виражається в існуванні в складі нульових замінників псевдозапозичень - слів, які за морфологічною структурою нагадують лексичні одиниці інших мов, але насправді в жодній з них не існують (10,90%) (Chillaui - “Entspannung“; Mobby - “Lehrer, Meister, Aufpasser“).

У молодіжній лексиці відбувається різнотипна асиміляція запозичень, найбільш поширеним видом якої є морфологічна (zupowern - “1.pausenlos auf jemanden einreden; 2.stдndig Kneipen oder Diskos besuchen; 3.laute Musik hцren; 4.sich betrinken, Drogen nehmen“; bashen - “besiegen“). Орфографічна асиміляція виявляється в написанні запозичених іменників з великої літери (Applet - “Klartext“; Trash - “Filme oder Musik katastrophaler Qualitдt“), заміні іншомовних букв та буквосполучень на німецькі (Workmдn - “(mдnnliche) Person, die hart arbeitet“; relaxt - “locker, gelassen“), а також у паралельному існуванні варіантів написання (verchecken/verchequen - “1.vergessen; 2.verkaufen, vertreiben“; connecten/konnдkten - “1.jemanden anrufen, eine Verbindung herstellen, Kontakt zu jemandem aufnehmen; 2.Geschlechtsverkehr ausьben; 3.zwei Personen verkuppeln“). У досліджуваній лексиці фонетична асиміляція відбувається рідко. Процес запозичення відзначається семантичними змінами твірних основ відносно їх значень у мові-джерелі (Blьmchenkiller - “Vegetarier“; Weizenspoiler - “dicker Bierbauch“).

У третьому розділі “Молодіжна лексика в словниках і пресі” визначено особливості шляхів утворення та тематики субкультурно маркованої молодіжної лексики, сленгізмів з пейоративними компонентами, а також лексем, позначених як молодіжні в словниках літературної та розмовної німецької мови. З'ясовано специфіку використання вокабуляру адолесцентів у публіцистичних виданнях, визначено найуживаніші сленгізми. Для останніх встановлено спряженість шляхів утворення та тематики.

Субкультурно маркована лексика (зафіксована як у словниках молодіжного сленгу, так і в словниках субкультурної лексики) складає 79 одиниць (4,23% загальної кількості досліджуваних). Серед таких сленгізмів спостерігається перевага запозичень (65,82%) (kinky - “exzentrisch, bizarr“; snacken - “eine Kleinigkeit essen“). Лексем, утворених у результаті словотвору та семантичної деривації значно менше - 22,79% і 11,39% відповідно (assig - “schlecht“; Hupen - “weibliche Brьste“). Таким чином, різниця відсоткових співвідношень окремих шляхів утворення субкультурно маркованої молодіжної лексики в порівнянні із загальною кількістю досліджуваної має статистичну значимість для словотвору (за рахунок зменшення частки) та запозичення (за рахунок збільшення частки) як наслідок популярності серед німецької молоді англомовних субкультур.

Тематика таких сленгізмів визначається специфікою їх застосування на позначення організації та проведення дозвілля, осіб, які беруть у цьому участь, та отриманих вражень. Найбільш чисельними є теми “Особи” (32,91%), “Дозвілля” (20,25%) та “Оцінки” (17,72%). Статистична значимість різниці відсоткових співвідношень тематики субкультурно маркованої молодіжної лексики в порівнянні із загальною кількістю досліджуваної спостерігається для тем “Дозвілля” (за рахунок збільшення частки) як демонстрація суті субкультурної діяльності - способу організації дозвілля і “Навчання, фізична та розумова діяльність” (за рахунок зменшення частки) як наслідок її непопулярності для представників молодіжних субкультур.

Отримані результати засвідчують, що лише дуже незначна кількість загальномолодіжних сленгізмів (зафіксованих в опрацьованих словниках молодіжного сленгу) виявляє зафіксовану лексикографічними джерелами субкультурну маркованість. Це доводить їхній надгруповий характер. Американське походження більшості молодіжних субкультур визначає домінування англіцизмів.

У складі досліджуваних сленгізмів спостерігаємо наявність 73 одиниць (простих, похідних і складних) з пейоративними компонентами, виокремленими на основі аналізу відповідних позначень у словниках “Duden. Das groЯe Wцrterbuch der deutschen Sprache” та “Duden-Oxford. GroЯwцrterbuch Deutsch-Englisch-Deutsch” (3,91% загальної кількості досліджуваних). Найбільше зафіксовано лексем-результатів словотвору (79,45%) з перевагою композитів (Kackpappe - “Toilettenpapier”; Autofurz - “Abgas“). Також виявлено сленгізми, які є семантичними дериватами (5,48%) (reihern - “1.quatsche, dumm daherreden; 2.speien, sich ьbergeben“; verrьckt - “1.дuЯerst seltsam, komisch; 2.extrem“) та запозичення (15,07%) (anfucken - “jemanden beleidigen“; aufbitchen - “sich schminken“). Таким чином, використання пейоративів виявляється у процесах утворення композитів та деривації. Різниця відсоткових співвідношень шляхів утворення сленгізмів з пейоративними компонентами в порівнянні із загальною кількістю досліджуваних має статистичну значимість для словотвору (за рахунок збільшення частки) та семантичної деривації (за рахунок зменшення частки), що визначається обраним критерієм відбору лексичних одиниць даної групи.

Більшість цих слів належать до теми “Особи” (26,02%) як наслідок їхнього використання з метою образи співрозмовника. Стосовно тематики такої лексики в порівнянні із загальною кількістю досліджуваної характерна наявність статистичної різниці відсоткових співвідношень для тем “Одяг і гігієна”, “Частини тіла” та “Фізіологічні функції” (за рахунок збільшення частки), що зумовлено найкращою придатністю для вираження негативних явищ дійсності та використання з метою образи.

Окремі молодіжні лексеми поповнюють словниковий склад літературної та розмовної німецької мови. Цей процес передбачає подолання одиницею низки інноваційних рівнів. У досліджуваних словниках літературної та розмовної німецької мови зафіксовано 565 лексем з позначкою “молодіжні”, які в роботі пропонуємо називати молодіжно маркованими. Для їх виникнення характерним є словотвір (55,40%) (Nervensдge - “Fernsehgerдt“; tдbern - “rauchen“) і семантична деривація (35,57%) (heiЯ - “in begeisternder Weise schцn, gut, groЯartig, stark“; schaben - “sich дrgern“) з домінуванням метафоричного перенесення найменування. Частка запозичень складає лише 9,03% (Joint - “Zigarette“; big - “unьbertrefflich, auЯerordentlich“). Таким чином, спостерігається статистична значимість різниці відсоткових співвідношень для всіх трьох шляхів утворення молодіжно маркованих слів при їх порівнянні із загальномолодіжними. Вважаємо отримані дані наслідком того, що молодіжна лексика є складовою національної німецької мови. Тому серед молодіжно маркованих одиниць перевага надається семантичним дериватам над оригінальністю форми, яка досягається в результаті словотвору та запозичення.

Тематичний поділ молодіжно маркованих лексем відзначається домінуванням тем “Оцінки” (24,07%) й “Особи” (23,89%). За рахунок збільшення відсоткової частки тем “Оцінки” і “Дозвілля” та зменшення частки теми “Фізіологічні функції” в молодіжно маркованій лексиці в порівнянні із загальномолодіжною встановлено статистичну значимість різниці їх відсоткових співвідношень. Причини цього вбачаємо в сприйнятті адолесцентності як періоду емоційної вразливості та безтурботності, а також у невисокому престижі лексичних одиниць на неевфемістичне позначення фізіологічних процесів для більшості носіїв німецької мови.

Перевірка наявності таких лексем у проаналізованих словниках молодіжного сленгу свідчить про динамічні зміни досліджуваного вокабуляру загалом і актуальності його окремих одиниць на загальнонаціональному рівні зокрема, та створює передумови для поділу цих лексем на три групи: група І - наявні у досліджуваних словниках молодіжного сленгу (steil - “imponierend, beeindruckend, auffalend“; Braut - “Mдdchen, besonders als Sexualpartnerin“); група ІІ - такі, що мають спільний корінь та семантичний зв'язок із зафіксованими в словниках молодіжного сленгу одиницями (Schwaller - “jemand, der unsinniges Zeug redet“; actionhaft - “schwungvoll“); група ІІІ - не зафіксовані в словниках молодіжного сленгу (Geher - “FьЯe, Beine“; fetzig - “mitreiЯend, temperamentvoll, wirkungsvoll, toll“). Частка слів першої групи в загальній кількості молодіжно маркованої лексики склала 16,64%, другої - 15,04%, третьої - 68,32%. Отже, переходячи на загальнонаціональний рівень, більшість молодіжно маркованих лексем перестають бути актуальними для наступних поколінь адолесцентів.

У досліджуваному корпусі публіцистичних видань сленгізми використовуються з метою демонстрації автором власного емоційного ставлення до повідомлення, привернення в такий спосіб уваги більшої кількості читачів (Die einen halten Klingeltцne fьr superlustig, die anderen fьr die GeiЯel des Mobilfunks). Серед цих молодіжних слів (271 одиниць - 14,50% загальної кількості досліджуваних) більшість виникли в результаті словотвору (51,29%) (Da lass ich mich lieber von meinem Mathelehrer zulabern, bis mir die Formeln aus den Ohren kommen.) та запозичень з англійської мови (42,81%) (Wir cruisen mit fьnf Cabrios irgendwo in der Heimat der viel gescholtenen Ostfriesen auf der "Route 66 L.A). Незначну роль у процесі виникнення зазначених лексичних одиниць відіграє семантична деривація (5,90%) (Du Lauch, aus dir wird nie etwas werden). Звідси - статистична значимість різниці відсоткових співвідношень для всіх трьох шляхів утворення молодіжної лексики в пресі у порівнянні із загальною кількістю досліджуваної (для словотвору та семантичної деривації - за рахунок зменшення частки, для запозичень - за рахунок збільшення частки). За числом слововживань домінуючу позицію займають запозичення (89,17% проти 7,92% для словотвору та 2,91% для семантичної деривації). Причиною таких результатів вважаємо вищий потенціал запозичень у приверненні уваги читача як значенням, так і формою цих слів, а також популярність англійської мови взагалі.

За кількістю лексичних одиниць, відібраних з досліджуваного корпусу, переважають теми “Особи” (23,98%), “Оцінки” (23,62%) та “Навчання, фізична та розумова діяльність” (12,18%), а за кількістю слововживань - “Оцінки” (24,02%), “Дозвілля” (22,85%) та “Фізичний і психічний стан” (18,23%). Для п'яти тем зафіксованих у корпусі публіцистики сленгізмів, встановлено статистичну значимість різниці відсоткових співвідношень у порівнянні із їхньою загальною кількістю (для тем “Оцінки”, “Навчання, фізична та розумова діяльність” і “Фізичний і психічний стан” - за рахунок збільшення частки, для тем “Фізіологічні функції” та “Частини тіла” - за рахунок зменшення частки). Це пояснюється основною метою загальнонімецької преси - репрезентацією подій, їхньою оцінкою та вираженням ставлення до зображуваного, в той час як звернення уваги на опис частин людського тіла чи фізіологічних процесів не здійснюється для запобігання вульгаризації.