Для найуживаніших у пресі сленгізмів існує спряженість більшості тем із запозиченнями. Визначення спряженості шляхів утворення та відповідних тем залежно від чисельності зафіксованих для кожної з них слововживань подібного зв'язку не виявило. Отже, спряженість шляхів утворення найуживаніших у загальнонаціональній пресі одиниць молодіжної лексики з відповідними темами не залежить від кількості слів та частоти їхніх вживань.

ВИСНОВКИ

Аналіз теоретичного та фактичного матеріалу засвідчив сленгову природу феномену німецького молодіжного спілкування. Важливу роль у вирішенні цієї проблеми відіграє виокремлення особливостей досліджуваного лінгвістичного явища в порівнянні з літературною мовою.

Коло активних користувачів молодіжної лексики визначається як їхнім віком, так і соціальними характеристиками. Важливим є не лише досягнення певної стадії фізіологічного розвитку, а й формування в комуніканта відповідного світогляду, який, власне, створює передумови для використання сленгізмів.

Серед сформульованих у лінгвістичній літературі чинників, які зумовлюють виникнення та становлення молодіжної лексики, ключовими вважаємо креативність, прагнення експресивного вираження власних думок, почуттів, а також потребу виокремлення з-поміж інших членів суспільства та відмежування від них за допомогою мови. Це пояснюється тим, що молодь - це вікова група, котра знаходиться на перехідній стадії між дитинством і зрілістю, характеризується недостатньо сформованим світоглядом і високою чутливістю до впливів оточуючого середовища. Важливу роль відіграє й усвідомлення групової належності та підпорядкування системі цінностей цієї групи.

За 11 запропонованими критеріями встановлено особливості вокабуляру трьох видів молодіжного сленгу, зокрема, загальномолодіжного. Його лексика характерна для спілкування молоді на загальнонаціональному рівні. Основні характеристики загальномолодіжної лексики в порівнянні з груповою та субкультурною полягають у тому, що: 1) вона найбільш наближена до лексики розмовної та літературної німецької мови; 2) вона є узагальненням молодіжного словникового запасу, та, як наслідок, служить індикатором загальних тенденцій його формування в адолесцентній фазі розвитку індивіда; 3) її одиниці пройшли фільтрацію на рівні окремих груп рівних та субкультурних угруповань, етнічних общин; 4) вона виражає загальновідомі поняття, тематика яких визначається сферою діяльності та інтересів, а також відображенням внутрішнього світу молоді як соціально-вікової групи загалом.

Молодіжна лексика є тематично обмеженою, що детерміновано соціально-віковими особливостями, повсякденною діяльністю, інтересами та світосприйняттям її користувачів.

Національна специфіка досліджуваного лінгвістичного явища зумовлює найбільшу продуктивність словотвору з використанням внутрішніх ресурсів німецької мови. Причиною незначної кількості симплексів є більше тяжіння загальномолодіжної лексики до словотвору на базі літературних твірних основ, у той час як мовна креативність адолесцентів реалізується насамперед у лексиці окремих молодіжних груп. Ще одним чинником є вплив засобів масової інформації, що як альтернативу пропонують створені ними мовні одиниці.

Переважання детермінативних композитів при словоскладанні в досліджуваній лексиці є наслідком прагнення суб'єктивної оцінки предмету номінації за допомогою уточнення його певних особливостей. Відсутність у фактичному матеріалі копулятивних композитів зумовлена їхнім меншим експресивним потенціалом, що суперечить молодіжній лексиці як засобу вираження, перш за все, конкретизованого, суб'єктивного ставлення до предмету найменування. Іншою причиною вважаємо вторинність досліджуваного лінгвістичного явища відносно літературної німецької мови, та можливість, таким чином, використання її одиниць на позначення загальновідомих понять.

Підставами для використання в процесі афіксації нетрадиційних формантів вважаємо прагнення адолесцентів виокремитися серед представників інших соціальних чи вікових груп, виявлення протесту проти правил і норм стандартизованого словотвору німецької мови, намагання привернути увагу комунікативного партнера, пошук шляхів яскравішого вираження суб'єктивного ставлення до предмету найменування. Використання більшості префіксів і напівпрефіксів для підсилення дії або ознаки, вираженої твірною основою, зумовлене вразливістю молоді, схильністю до перебільшення.

Утворення скорочень пояснюємо можливістю приховати зміст повідомлення від широкого кола людей та виразити власне ставлення до нього шляхом структурних змін слова чи словосполучення. Інші види словотвору свідчать про характерну молодіжну креативність.

Схильність адолесцентів до абстрагування реалізується в перевазі процесів розширення значення над звуженням. Для досліджуваного матеріалу продуктивними є метафора та метонімія, за їхньою допомогою молодь утворює свої слова шляхом зміни значення загальновживаних при збереженні форми останніх. Перевага метафоричних перенесень найменування в порівнянні з метонімічними - в більшій придатності перших для вираження адолесцентами суб'єктивного ставлення до предмету найменування, з одного боку, та ефективнішої реалізації мовної креативності - з іншого.

Продуктивність запозичень у молодіжному слензі зумовлена їхньою формальною незвичністю та використанням цих лексем із зміною їх первинного значення відповідно до потреб адолесцентів.

Отримані результати показують, що лише незначна кількість досліджуваних сленгізмів виявляє засвідчену словниками субкультурну маркованість. Констатуємо нехарактерність масового проникнення одиниць з пейоративними компонентами до складу загальномолодіжної лексики, надання адолесцентами переваги креативності над вульгаризацією при демонстрації нонконформізму.

Частина сленгізмів долає межі внутрішньогрупової та обумовленої віком чи субкультурними зв`язками комунікації і стають елементами словникового складу літературної та розмовної німецької мови. Відмінності між молодіжно маркованою та загальномолодіжною лексикою найчіткіше виявляються при визначенні різниці відсоткових співвідношень шляхів їх утворення. Оскільки молодіжна лексика є складовою частиною загальної системи німецької мови, то серед молодіжно маркованих слів частка запозичених одиниць є меншою, натомість більше семантичних похідних, у порівнянні із загальномолодіжними, виникнення яких відбувається під впливом англомовних субкультур при збереженні популярної для адолесцентів тематичної належності. Значна кількість молодіжно маркованих одиниць перестає бути актуальною для наступних поколінь молоді. Свідченням цього є перевага серед них одиниць третьої з виокремлених нами груп даних слів.

Засоби масової інформації не лише збагачують молодіжну лексику, а й активно використовують її оригінальність та емоційну зарядженість для покращення контакту з цільовою аудиторією. Зростання запозичень серед зафіксованих у досліджуваній пресі сленгізмів визначається популярністю англійської мови та відповідних субкультур. Найбільш яскраво це помітно при визначенні кількості слововживань, дещо менше - при встановленні позитивної спряженості шляхів утворення та тематики найуживаніших молодіжних лексем у пресі. Тематика досліджуваних сленгізмів визначається прагненням ефективнішого впливу на читачів.

Перспективою подальших досліджень вважаємо вивчення особливостей шляхів утворення та тематики молодіжних лексичних одиниць в інших сферах їхнього функціонування, зокрема, у творах художньої літератури.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Поздняков О.В. Екстралінгвальні чинники формування словникового складу сучасного німецького молодіжного сленгу / О.В. Поздняков // Наукові записки. Серія: “Філологія”. У 2-х т. Вінниця, 2008. Вип. 10. Т. 2. С. 56-60.

2. Поздняков О.В. Соціально-вікова група “молодь” як носій специфічного мовно-комунікативного зразка / О.В. Поздняков // Наукові записки. Серія: “Філологічні науки (мовознавство)”. У 5 ч. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. Вип. 75(2). С. 314-318.

3. Поздняков О.В. Основні підходи та напрями дослідження німецького молодіжного сленгу у сучасній германістиці / О.В. Поздняков // Сучасні дослідження з іноземної філології: зб. наук. пр. Ужгород: ТзОВ Папірус-Ф, 2008. Вип. 6. С. 174-179.

4. Поздняков О.В. Гетерогенність німецького молодіжного сленгу як системи у системі / О.В. Поздняков // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. пр. К.: Логос, 2008. Вип. 14. С. 405-412.

5. Поздняков О.В. Утворення детермінативних композит у німецькому молодіжному сленгу / О.В. Поздняков // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. пр. К.: Видавничий центр КНЛУ, 2008. Вип. 21. С. 272-281.

6. Поздняков О.В. Медійна орієнтованість німецького молодіжного сленгу в контексті глобалізації процесів суспільного розвитку / О.В. Поздняков // Мова і культура. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009. Вип. 11. Т. V(117). С. 204-210.

7. Поздняков О.В. Традиційність і нестандартність афіксації як способу утворення німецьких молодіжних сленгізмів / О.В. Поздняков // Наукові записки. Серія: “Філологічні науки (мовознавство)”. У 4 ч. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. Вип. 81(1). С. 278-282.

8. Поздняков О.В. Молодіжна лексика як джерело збагачення загальнонаціональної німецької мови / О.В. Поздняков // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. пр. Чернівці: ЧНУ, 2009. Вип. 441-443: “Германська філологія”. С. 172-175.

9. Поздняков О.В. Специфіка проблеми визначення німецького молодіжного спілкування як лінгвістичного феномена / О.В. Поздняков // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. наук. пр. Хмельницький: ХНУ, 2007. Ч. ІІ. Вип. 3.- С. 139-142.

10. Поздняков О.В. Запозичення як спосіб збагачення німецької молодіжної лексики / О.В. Поздняков // “Семантика мови і тексту”: Матеріали Х Міжнародної наукової конференції - Івано-Франківськ: Третяк І.Я., 2009. С. 263-265.

АНОТАЦІЯ

Поздняков О.В. Номінативні процеси в сучасному німецькому молодіжному слензі (системно-квантитативне дослідження словників і періодичних видань). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. Одеський національний університет імені І.І.Мечникова. - Одеса, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню номінативних процесів у сучасному німецькому молодіжному слензі. Матеріалом дослідження послужила вибірка з лексикографічних джерел і корпусу німецьких періодичних видань. У роботі феномен німецького молодіжного спілкування визначено як молодіжний сленг, здійснено порівняльний опис трьох видів молодіжної лексики згідно із запропонованими автором критеріями. Здійснено тематичний поділ досліджуваної лексики. В дисертації проаналізовано шляхи утворення сленгізмів: словотвір, семантичну деривацію та запозичення. У порівнянні із загальною кількістю відібраної лексики визначено номінативні та тематичні особливості субкультурно маркованих сленгізмів, сленгізмів з пейоративними компонентами, молодіжно маркованих лексем, а також сленгізмів, зафіксованих у досліджуваному корпусі публіцистики, різниця їх відсоткових співвідношень. Проаналізовано використання сленгізмів у пресі, для найуживаніших з них встановлено спряженість шляхів їх утворення та тематики.

Ключові слова: молодіжний сленг, тематичний поділ, номінативні процеси, субкультурно марковані сленгізми, сленгізми з пейоративними компонентами, молодіжно марковані лексеми, різниця відсоткових співвідношень, спряженість.

АННОТАЦИЯ

Поздняков А.В. Номинативные процессы в современном немецком молодёжном сленге (системно-квантитативное исследование словарей и периодических изданий). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. Одесский национальный университет имени И.И.Мечникова. - Одесса, 2010.

Диссертация посвящена исследованию номинативных процессов в современном немецком молодёжном сленге. Материалом исследования послужила выборка из лексикографических источников и корпуса немецких периодических изданий.

В работе дано определение феномена немецкого молодёжного общения как молодёжного сленга на основе его отличительных от стандарта черт и экстралингвальной детерминированности. Особое внимание уделено молодёжной лексике, которая служит одновременно средством выделения представителей данной социально-возрастной группы, их самореализации и креативности.

Соответственно разработанным автором критериям осуществлено сопоставительное описание лексики трёх видов молодёжного сленга: общемолодёжного, субкультурного и группового. Для анализа были выбраны единицы первого вида, так как именно они являются обобщением словарного запаса немецкой молодёжи в целом вне зависимости от территориальных и социальных особенностей.

Осуществлено тематическое деление исследуемой лексики соответственно ее тематике. Установлено, что большинство сленгизмов используются для обозначения лиц, оценок, способов организации и проведения досуга, разных видов деятельности и общения. Причиной такого тематического распределения считаем воздействие внеязыковых факторов, влияющих на формирование словарного запаса человека в период адолесцентности.

Исследуемые лексикографически зафиксированные сленгизмы - это преимущественно результаты словообразования, где главная роль принадлежит словосложению и деривации. Словосложение отличается доминированием детерминативных композитов. Для деривационных процессов характерно использование нетрадиционных формантов. Среди семантических производных большинство являются метафорами. Для заимствований характерно использование в качестве производящих основ английских лексем, которые в исследуемом словарном составе ассимилируются путем присоединения к ним немецких грамматических и словообразовательных морфем.

В общем количестве исследуемых лекем выделены субкультурно маркированные сленгизмы, а также сленгизмы с пейоративными компонентами. Для путей образования первых характерным является заимствование, вторых - словообразование. Тематика субкультурно маркированных сленгизмов отличается количественным перевесом тем “Досуг”, “Лица” и “Оценки”, сленгизмов с пейоративными компонентами - темы “Лица”. Определены особенности путей образования и тематики данных единиц по сравнению с общим количеством исследуемых, разница их процентных соотношений. Установлено, что у субультурно маркированных сленгизмов по сравнению с общемолодёжными разница процентных соотношений имеет статистическую значимость для словообразования (за счет уменьшения части) и заимствования (за счет увеличения части), относительно тематики она зафиксирована у тем “Досуг” (за счет увеличения части) и “Учеба, физическая и умственная деятельность” (за счет уменьшения части). У сленгизмов с пейоративными компонентами при их сравнениии с общемолодёжными статистически значимая разница процентных соотношений наблюдается у словообразования (за счет увеличения части) и семантической деривации (за счет уменьшения части), тематически - тем “Одежда и предметы гигиены”, “Части тела”, “Физиологические функции” (все - за счет увеличения части).

В диссертации проанализированы молодёжно маркированные лексемы (помеченные как молодёжные в лексикографических источниках литературного и разговорного языка), проведено их сравнение с данными словарей современного молодёжного сленга. В результате установлена статистическая значимость разницы их процентных соотношений для всех трёх путей образования при увеличении доли семантических дериватов и для трёх из тринадцати тем (“Оценки”, “Досуг” (за счет увеличения части) и “Физиологические функции” (за счет уменьшения части)). Проверка наличия данных единиц в современных словарях молодёжного сленга дала возможность поделить их на три группы: зафиксированные в словарях молодёжного сленга; имеющие с зафиксированными в словарях молодёжного сленга общий корень и семантическую связь; отсутствующие в словарях молодёжного сленга. Отметим, что большинство молодёжно маркированных лексем относится к последней группе. Таким образом, сделан вывод, что лексический запас предыдущих поколений молодёжи, становясь общеупотребляемым, теряет популярность для следующих.

Исследованы особенности употребления и частота использования сленгизмов в общенемецкой прессе. На страницах публицистических изданий эти лексемы используются с целью экспрессивного воздействия на читателя. Большинство из них являются заимствованиями из английского языка, что особенно ярко продемонстрировано количеством словоупотреблений. Для наиболее употребляемых в прессе сленгизмов рассчитана сопряжённость между путями их образования и тематикой. Большинство тем показало позитивную сопряженность с заимствованиями.

Ключевые слова: молодёжный сленг, тематическое деление, номинативные процессы, субкультурно маркированные сленгизмы, сленгизмы с пейоративными компонентами, молодёжно маркированные лексемы, разница процентных соотношений, сопряжённость.

SUMMARY

Pozdnyakov O.V. The nominative processes in the modern German youth slang (system-quantitative study of dictionaries and periodicals). - Manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Philology: Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. Odesa Ilia Mechnikov National University. - Odesa, 2010.

The thesis studies nominative processes in the modern German youth slang on the basis of lexicographic sources and German periodicals corpus. The phenomenon of German youth communication is defined as youth slang, the comparative description of the three types of German youth vocabulary is made in the thesis according to the criteria suggested by the author. Thematical dividing of the investigated vocabulary is made. The ways of the slangisms formation are analysed in the thesis: word-building, semantic derivation and loanwords. The nominative and thematic features of the subcultural marked slangisms, the slangisms with pejorative components, the youth marked lexemes and the slangisms fixed in investigated text material are determined in comparison with the whole sampled vocabulary, as well as their percentage difference. The use of the slangisms in periodicals is investigated. The author establishes the contingency of the word formation ways and themes for youth words, which are the most frequently used in press.

Key words: youth slang, thematic dividing, nominative processes, subcultural marked slangisms, slangisms with pejorative components, youth marked lexemes, percentage difference, contingency.

Размещено на Allbest.ru