Когнітивно-комунікативні особливості іменних композитів у німецькомовному медіа-дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК 811.112.2'37 + 811.112.2'42

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Когнітивно-комунікативні особливості іменних композитів у німецькомовному медіа-дискурсі

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Рись Лариса Федорівна

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Волинського національного університету імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Кусько Катерина Яківна, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Ягупова Лариса Миколаївна, Донецький національний університет, професор кафедри германської філології;

кандидат філологічних наук, доцент Струк Тетяна Миколаївна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри німецької філології.

Захист відбудеться «27» квітня 2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79002, м. Львів, вул. Університетська, 1, ауд. 405.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5)

Автореферат розісланий «25» березня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Шпак О. А.

Загальна характеристика роботи

Дисертацію присвячено дослідженню одного з найпродуктивніших способів іменникового словотворення в німецькій мові - композиції, яка розглядається в когнітивно-комунікативному ракурсі як засіб репрезентації різних структур знання про об'єкт номінації. Дослідженню композитів у германістиці присвячені праці вітчизняних та зарубіжних учених: В.С. Вашуніна, Л.Ю. Кованцевої, О.С. Кубрякової, В.М. Павлова, М.Д. Степанової, I. Barz, L. Eichinger, W. Fleischer, W. Motsch, S. Olsen, L. Ortner, C. Peschel, J. Toman, у яких виявлено структурні, семантичні, синтаксичні й функціональні характеристики композитів.

Екстраполяція когнітивно-комунікативної парадигми на словотвірні явища дає змогу розглядати їх як вербалізатори ментальних конструктів, що опредмечують знання про об'єкти номінації, пов'язують їх із комунікативними інтенціями адресанта та впливають на ймовірне сприйняття й інтерпретацію текстової інформації адресатом. Когнітивні аспекти словотвірних явищ виявляють ознаки системи словотворення як такої, що слугує об'єктивації структур знання, та їх використання в дискурсивній сфері діяльності. Ці властивості словотвірної системи сприяли появі нових напрямів у лінгвістиці - когнітивного словотворення (О.Г. Васильєва, О.С. Кубрякова, О.М. Позднякова, М.М. Полюжин, А.В. Ребрій) і когнітивної ономасіології (О.О. Селіванова, О.В. Деменчук, Г.А. Ярмоленко).

Важливу основу дослідження складають теоретичні положення когнітивної лінгвістики, що містяться в працях С.А. Жаботинської, А.М. Приходька, О.С. Кубрякової, М.М. Болдирева, М.Ф. Алефіренка й ін., а також теоріях таких учених, як Ч. Філлмора (семантика фреймів), Ж. Фоконьє і М. Тернера (теорія концептуальної інтеграції), Дж. Лакоффа та М. Джонсона (теорія концептуальної метафори), Р. Ленекера (теорія профілювання).

Для осмислення тенденцій формування й вербалізації концептів у формі іменних композитів (далі ? ІК) релевантним постає дослідження механізмів дискурсу як комунікативно-прагматичної сфери реалізації когнітивних схем. Звернення до дискурсу дає змогу простежити механізми утворення ІК, формування їхнього актуалізованого значення та роль у конструюванні ментальної репрезентації дійсності. Аналіз функціонування ІК у дискурсивному контексті спирається на теоретичні положення вітчизняної й зарубіжної дискурсивної лінгвістики (Ф.С. Бацевич, В.І. Карасик, К.Я. Кусько, М.Л. Макаров, О.О. Селіванова, К.С. Серажим, І.С. Шевченко, О.С. Кубрякова, T. van Dijk, R. Wodak).

Інтерес лінгвістики до особливостей сучасної соціальної комунікації обумовив вибір дискурсу друкованих засобів масової інформації як матеріалу нашого дослідження. Медіа-комунікація традиційно розглядається як чинник розвитку суспільної свідомості, вплив на яку здійснюється в основному за допомогою вербальних засобів.

Загальна спрямованість сучасних лінгвістичних досліджень на механізми категоризації й концептуалізації, способи формування смислу та форми мовної репрезентації знання, а також відсутність комплексного дослідження ІК як засобів мовного вираження концептів і формування на їх основі нових конфігурацій концептів зумовили актуальність дисертаційної роботи. Дослідження дискурсивної реалізації ІК, вербально репрезентованої ними інформації сприяє з'ясуванню механізмів утворення та функціонування композитів, аналізу протікання когнітивних процесів і їхньої реалізації в мовленнєвій діяльності.

Зв'язок роботи з науковии темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми «Семантичні, стилістичні та прагматичні особливості мовних одиниць у жанрах різних стилів», яку розробляє кафедра німецької філології Волинського національного університету імені Лесі Українки (затверджено вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки, протокол № 9 від 21.05.1998 р.).

Метою дисертаційної роботи є вияв когнітивних основ семантики ІК німецької мови, способів відображення ними особливостей категоризації та концептуалізації навколишньої дійсності, знань і досвіду людини. Окрім того, у роботі ставиться за мету простежити дискурсивні особливості ІК, з'ясувати їхню роль у реалізації текстово-дискурсивних категорій.

Реалізація поставленої мети дослідження передбачає виконання таких основних завдань:

· визначити словотвірні характеристики ІК німецької мови;

· з'ясувати будову концептуальних структур, які вербалізуються за допомогою іменних композитів та слугують їхньою когнітивною мотиваційною базою;

· простежити втілення концептуальної інформації в семантичній структурі ІК;

· здійснити фреймове моделювання структур знання, вербалізованих ІК німецької мови;

· виявити роль ІК у смисловій організації німецькомовних медіа-текстів та реалізації текстово-дискурсивних категорій;

· виявити й проаналізувати логіко-семантичні відношення між ІК та дискурсивним контекстом;

· простежити можливості соціального впливу на адресата за допомогою експресивізації смислів ІК.

Об'єктом дослідження є ІК як номінативні, когнітивні й комунікативні одиниці сучасної німецької мови.

Матеріалом роботи слугували 2450 ІК німецької мови, вилучених шляхом вибірки із 650 газетних та журнальних статей електронного варіанта таких видань, як «Spiegel», «Focus», «Stern», «Welt», «Sьddeutsche Zeitung», «Frankfurter Allgemeine» й ін. за 2000-2009 рр.

Предметом дослідження виступають когнітивні та комунікативні особливості ІК німецької мови в медіа-дискурсі.

Мета та завдання роботи й особливості досліджуваного об'єкта зумовили використання таких методів: аналізу за безпосередніми складниками для встановлення номінативної структури ІК та їхньої мотиваційної бази; методу словотвірних перифраз й аналізу словникових дефініцій для визначення смислових зв'язків між складниками ІК; семантичного та прийомів компонентного аналізу з метою встановлення семантичного обсягу ІК; інтроспективного аналізу для виявлення тієї частини знань про об'єкт номінації, яка втілена в номінативній структурі ІК, і її структурування за методикою фреймового моделювання; текстово-інтерпретаційного методу для встановлення ролі ІК у реалізації текстово-дискурсивних категорій; лінгвостилістичного методу для дослідження ролі ІК у створенні різних стилістичних тропів і фігур як способів експресивізації змісту медіа-текстів.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше в українській лінгвістичній науці ІК сучасної німецької мови розглянуто з позицій когнітивної семантики; простежено особливості формування номінативної структури та семантики ІК крізь призму дискурсивного аналізу; змодельовано структури знання, вербалізовані за допомогою ІК; запропоновано інтегровану фреймову модель концепту, яка є когнітивною мотиваційною базою номінації фрагмента реальної дійсності у формі ІК. У роботі дістав подальший розвиток аналіз функціональної взаємодії композитів із текстово-дискурсивними категоріями в німецькомовному медіа-дискурсі, розкрито його роль як сфери формування нових концептуальних структур.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що її результати є певним внеском у подальший розвиток лінгвокогнітивних проблем словотвору, з'ясування ролі іменного словоскладання для формування мовної картини світу, дослідження словотвірних актів вербалізації структур знання про об'єкт номінації.

Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості їхнього застосування у викладанні німецької мови в педагогічних інститутах та університетах, для розробки теоретичних курсів із лексикології (розділи «Словотвір», «Словоскладання», «Розвиток лексичної системи»), стилістики німецької мови, лінгвістики тексту; для написання методичних посібників із спецкурсів «Когнітивна семантика», «Фреймова семантика», «Лінгвістичний аналіз публіцистичних текстів».

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження є наслідком самостійної роботи здобувача.

Дисертаційна робота пройшла апробацію на п'ятьох міжнародних наукових конференціях: XV Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго «Мова і культура» (Київ, 2006 р.), «Розвиток наукових досліджень 2006» (Полтава, 2006 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (Луцьк, 2007 р.), Міжнародній науковій конференції «Язык и межкультурные коммуникации» (Мінськ, 2007 р.), ХІV Міжнародній лінгвістичній конференції «Язык и мир» (Ялта, 2007 р.); на чотирьох всеукраїнських конференціях: І, ІІ і ІІІ Всеукраїнських конференціях «Пріоритети германського та романського мовознавства» (Луцьк, 2007-2009 рр.), І Всеукраїнській конференції молодих учених «Іноземна філологія у ХХІ ст.» (Запоріжжя, 2008 р.) та на науково-практичних конференціях «Дні науки» Волинського національного університету імені Лесі Українки (2006-2009 рр.).

Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дослідження викладено в тринадцяти публікаціях, із них вісім - у фахових наукових виданнях ВАК України.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної наукової літератури (285 найменувань праць вітчизняних і зарубіжних авторів), довідкової літератури (12 словників), джерел ілюстративного матеріалу (12 найменувань) та трьох додатків. Загальний обсяг дисертації складає 249 сторінок, із них - 205 сторінок основного тексту (у тому числі 11 рисунків, одна діаграма).

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, мету та зміст поставлених у дослідженні завдань, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито новизну, теоретичне значення, а також практичну цінність результатів дослідження, наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - «Методологічні основи системного аналізу іменних композитів німецької мови» - здійснено аналіз словотвірних характеристик ІК. На основі семантичного, морфологічного, синтаксичного, фонологічного й орфографічного критеріїв композитів та з урахуванням лінгвоментальної природи їхнього творення композити визначаємо як цілісну лексико-граматичну конструкцію, яка утворилася з метою номінації складного розчленованого мисленнєвого конструкту (концепту) за допомогою складання кількох основ, простих чи похідних слів, які репрезентують різнорідні ознаки вербалізованого концепту. ІК німецької мови є складними іменниками з бінарною структурою, в якій перший безпосередній складник (далі ПБС) підпорядкований другому складнику (далі ДБС), котрий визначає граматичне значення всієї конструкції та понятійну категорію, до якої належить позначуване. ПБС ІК може бути вираженим різними частинами мови, утвореними всіма словотвірними типами, а також літерами, конфіксами, рідше - словосполученнями й реченнями.

Мовні структури, які можна класифікувати по-різному, відносимо до маргінальних зон та кваліфікуємо як композитоподібні структури. До маргінальної зони похідних слів й ІК відносимо: композитоїди - складні слова, один із коренів яких зазнав граматикалізації лексичної семантики, став афіксоїдом (напівафіксом); композити з конфіксами, чи зв'язаними кореневими морфемами: Geophysik, Bioladen; зрощення, або складно-похідні слова: Schwarzfahrer; контамінаційні структури:

Infotainment = Information + Entertainment.

іменний композит медіа експресивізація

Композитоподібними структурами вважаємо й випадки складної конверсії, прикладами якої є субстантивовані інфінітивні групи: Spargelstechen, Kniewippen; субстантивовані складні прикметники: Rangдlteste, чи дієприкметники: Verwaltungsangestellter. У маргінальній зоні ІК та абревіатур містяться часткові скорочення: K-Frage ‹ Kanzlerkandidatenfrage, які важливо відрізняти від ІК із літерою в ролі ПБС: Y-Chromosom, V-Ausschnitt.

ІК ми розглядаємо як вербалізатори структур знання про концептуалізовані об'єкти реальної дійсності, найменування відокремлених від інших цілісних мисленнєвих одиниць (концептів). Концепти є мінімальними мисленнєвими одиницями, ідеальними сутностями, у яких виділяють понятійний, образний і ціннісний елементи. Структури концептів різняться залежно від їхніх типів та їхнього змісту. Концепти є культурно обумовленими; носії мови володіють ними різною мірою. Об'єктивовані іменними композитами концепти утворені внаслідок інтеграції вже існуючих концептів, котрі представлені складниками ІК й утворюють певну концептуальну структуру (об'єднання концептів), що виступає когнітивною основою семантики ІК. Вербалізація концепту ІК здійснюється в межах таких концептопідсистем: а) визначеного концептополя, зазвичай вербалізованого ДБС ІК (наприклад поле «квіти», «дерева»), та диференційною ознакою позначуваного в межах цього поля, вербалізованою ПБС; б) дискурсивної конфігурації концептів (термін А. М. Приходька) - ситуативного поєднання концептів у відповідних комунікативних середовищах.

Питання представлення концептуальної картини світу словотвірними засобами висвітлювалося такими дослідниками, як О.С. Кубрякова, Л.А. Араєва, І.В. Андрусяк. Особливістю ІК у цьому плані вважаємо здатність формувати понятійні класи (клас «дерев»: Feigenbaum, Kautschukbaum); докладніше в порівнянні з афіксами представляти денотат за допомогою ДБС ІК (порівняємо нім. Nagetier й укр. гризун); вербалізувати у формі словотвірних основ мінімум дві ознаки об'єкта номінації (Menschenrechtsaktivist, Ganztagsschule); слугувати позначенням денотативної ситуації (Expertentreffen, Gas-Streit); представити не лише понятійний, а й образний компонент вербалізованого концепту у формі метафори, метонімії (VW-Kдfer, Kaderschmiede, Machtwort) і власного бачення концептуалізованої сутності (Liebesspione, Nach-Zidane-Дra).

Структуру вербалізованого концепту моделюємо у вигляді фрейму - структурованої моделі представлення знань про певний фрагмент людського досвіду: комплексні об'єкти, стереотипні ситуації та процеси. Традиційно складниками фрейму визначаємо його назву, термінальні вузли, або слоти та заповнювачі вузлів. При цьому слоти корелюють з ознаками вербалізованого композитом концепту. Заповнювачі слотів (складники ІК) розглядаємо як концепти або конкретні референти. Так, концепт, вербалізований ІК Wintersport, є інтеграцією структур концептів WINTER і SPORT. ПБС Winter є концептом, який, окрім часових, актуалізує такі ознаки, як наявність снігу, льоду, як необхідну умову для занять зимовими видами спорту.

Кожен фрейм може містити один чи кілька підфреймів, які успадковують інформацію категорійного фрейму. На цій властивості ґрунтується номінація іменним композитом, у номінативній структурі якого експлікується гіперонімічний слот фреймової структури вербалізованого концепту в ролі ДБС ІК.

Створення номінативних одиниць, у тому числі ІК, ґрунтується на взаємодії когнітивної та комунікативної сфер діяльності людини. Аналіз дискурсу дає змогу реконструювати композиційні процеси та їхні детермінанти. Дискурс ми розуміємо як комунікативну взаємодію його репродуцента (автора) й реципієнта (слухача, читача), яка відбувається під впливом певних соціальних, культурно-історичних, політичних, ситуативних, мовних, психологічних та інших чинників, що функціонують як контексти його реалізації.

Текст як частина певної суспільної комунікативної взаємодії виступає як емпірична база для описання мовної реалізації дискурсивного змісту. Досліджуючи дискурсивну реалізацію ІК на матеріалі медіа-текстів, ми розглядаємо останні як елементарні одиниці медіа-дискурсу, що включають інтенції автора та реакцію читача, співвідносимо їх із трактуванням О. І. Морозовою елементарної одиниці дискурсу - комунікативної події, яку характеризують виокремленість із потоку подій, наявність причини, часова протяжність, а також включення інтенціонального стану свідомості адресанта й адресата.

У другому розділі - «Семантично-концептуальний аналіз іменних композитів» - описано семантичну наповнюваність макрокомпонентів семантичної структури ІК, здійснено фреймове моделювання їхньої концептуальної структури. Структуру вербалізованого концепту розглянуто як когнітивну основу для формування семантичної структури ІК.

У граматичному макрокомпоненті семантичної структури ІК відображена когнітивна діяльність людини, спрямована на категоризацію та субкатегоризацію реальної дійсності. Разом із ДБС ІК успадковує категорії найвищого рівня абстракції, представлені частиномовними характеристиками. Деяким ІК властива полікатегорійність. Так, ІК Sprachforschung, KopfstoЯ успадковують разом із віддієслівними іменниками категорії предметності й процесуальності. Поєднання предметності та ознаковості зустрічаємо в ІК із субстантивованими прикметниками (MS-Kranke, Langzeitarbeitslose). Разом із загальнокатегорійним значенням ІК успадковує й інші граматичні значення, такі як рід, число. Цю властивість ІК використовують для того, щоб передати невластиві ПБС значення. ДБС ІК може виступати маркером таких граматичних субкатегорій, як одиничність чи множинність: Schneemassen, Mцbelstьck; роду: Schafbock, Elefantendame.

Денотативний компонент значення містить ознаки родового й диференційні ознаки видового характеру. Особливістю ІК є експліцитне вираження родової приналежності об'єкта номінації. Категоризація позначуваного відбувається не лише за допомогою словотвірної моделі, а й на лексичному рівні - за допомогою ДБС ІК, який називає ознаки роду та сигналізує про їхню присутність у позначуваному (Schreibtisch, Schдferhund). ПБС ІК виражає диференційні смислові ознаки - семи видового значення (Kalkstein, Zickzacklinie, Weltraumstation, Nachmittagshitze). Відкриття чи нововведення можуть отримувати назву за іменем свого винахідника: Hartz-IV-Reform, Siemens-Martin-Ofen. У ІК, що обслуговують мову науки й техніки, у ролі ПБС також виступають символічні, семантично не наповнені знаки - літери грецького чи латинського алфавітів, наповнення яких точним змістом відбувається в конкретних науках: B-Betrieb, z-Achse, X-Einheit. Денотативний компонент значення ІК може відповідати денотативній ситуації. ІК здатен відтворювати окремий позамовний фрагмент дійсності (денотативну ситуацію), профілювати одного з її учасників, їхні властивості та характер узаємодії (Herzschlag, Kaffeegenuss, Herbsttagung).

У конотативному макрокомпоненті значення ІК відображено емотивно-оцінне, асоціативно-образне та стилістично марковане ставлення мовця до дійсності. Емотивно-оцінне значення ІК успадковується від одного з його складників або формується в результаті взаємодії семантики складників ІК: Klassefahrrad, Musterehe, Sensationsgier, Voodoo-Цkonomie, Schьrzenjдger, Top-Terrorist. Можлива нейтралізація сем позитивної оцінки в складниках ІК, яка зумовлена взаємодією їхніх семантичних структур (Musterknabe, Hurrapatriotismus) чи взаємодією з дискурсивним контекстом. Конотації ІК можуть функціонувати в ролі підтексту, імплікованої інформації, що є характерним для евфемістичних ІК, які зумисне приховують дійсний стан справ, коригуючи небажану негативну оцінку об'єкта номінації: Auffanglager - Ausreisezentrum, BegrьЯungszentrum; Kaukasus-Krieg - Kaukasus-Konflikt. Експресивного ефекту набувають ІК унаслідок поєднання в їхній структурі складників із різною стилістичною маркованістю: Selbstmord-Merchandising, Einser-Inflation, Kanzlerpoker. Національно-культурна конотація властива ІК, утвореним на базі сталих виразів німецької мови (Tellerranddenken, Augenwischerei); ІК, які містять метафори (Rabenmutter, Bдrenhunger), національні реалії (Osternhase, Christstollen).

ІК фіксують структури знання, що містять різнорідну інформацію про об'єкт номінації та пов'язані з ним асоціації, посилання до різних галузей людського досвіду (фреймів). Відношення складників ІК і взаємодію вербалізованих ними концептів аналізуємо, застосовуючи систему типових фреймових структур (С.А. Жаботинська).

Гіпо-гіперонімічний фрейм слугує структуруванню інформації, представленої на граматичному та лексичному рівнях. Структуру цього фрейму розуміємо як ієрархію категорійних значень концепту. Тип зв'язку між предметними сутностями в його структурі визначаємо як відношення включення ознаки, або екзистенцію видових розбіжностей. ІК німецької мови характеризуються гіперонімічним видом мотивації. Експлікація гіпероніма в структурі ІК виконує різні функції, зокрема виокремлюємо такі різновиди гіпо-гіперонімічних фреймових структур, репрезентованих ІК: 1) Експлікативні ІК, у яких ПБС експліцитно підпорядкований узагальненому поняттю, яке імпліцитно вже є в ньому присутнім: Waisenkind, Abi-Prьfung, Schockzustand. Кількісна частка експлікативних ІК становить 3 % від загальної кількості проаналізованих прикладів. 2) ІК, що слугують виділенню певного об'єкта із класу йому подібних. Клас об'єктів, гіперонім для позначуваного, представлений зазвичай категорією базового рівня, експлікує ДБС. ПБС експлікує ознаку, властиву видовому поняттю, гіпоніму (вираженому ІК): Blaubeere, Nadelbaum, Rindfleisch. Структура цього фрейму розгортається за рахунок видових ознак об'єкта номінації в предметноцентричний, акціональний, партонімічний чи асоціативний фрейми. Оскільки такі ІК поряд із гіпо-гіперонімічними відношеннями реалізують відношення інших фреймів, відносимо їх до відповідних типів фреймових структур.

У предметноцентричному фреймі представлено інформацію про одиничні властивості поняття, що базуються на механізмах предикації. Цей тип фрейму становить 43 % серед проаналізованих нами ІК. ДБС ІК називає клас предметів, до якого ми відносимо позначуване, та відкриває слоти, один із яких заповнює ПБС, називаючи кількісні характеристики: Fьnfprozentklausel; якісні характеристики: а) форму - Pulverschnee, X-Beine; б) колір - WeiЯwurst, Rotrьbe; в) розмір - GroЯbank, Riesenstadt; г) матеріал - Wollmьtze, Gummiband; просторові: Seitenfenster, Alpenwiese; темпоральні: Achtundsechziger-Jargon; функціональні: Deckname, Sicherheitsdienst; акціональні: Bettelkomponist; оцінні: Ehrengast, Erfolgsmodell. Предметноцентричний фрейм зазвичай виступає в поєднанні з гіпо-гіперонімічним фреймом, може доповнювати асоціативний фрейм - під час переосмислення всього композитного найменування (порівняємо Nebelwolken та semantische Nebelwolken) чи його ПБС (Schwarzhandel); партонімічний фрейм, зокрема в композитах-бахуврихі (Blaubart).

В акціональному фреймі відображено взаємодію одного предмета з іншими, які наділені відповідно до характеру їхньої взаємодії семантичними відмінками. ІК із ДБС - іменем дії репрезентують дію, процес чи стан, пропозицію, що набула нового предметного категорійного осмислення. Водночас відбувається профілювання одного з учасників узаємодії чи її обставини за допомогою ПБС, який може отримувати такі семантичні ролі: об'єкт дії - Kinderbetreuung; суб'єкт дії - Expertentreffen; контрагент - Kьndigungsschutz; інструмент - Handschlag, Skisprung; засіб - Preiskampf, Sprengstoffanschlag; реципієнт - Parteispende, Kindergeschenk; місце - Aphganistan-Einsatz, Internetsuche; час - Herbsttagung, WM-Beflaggung; мета - Vergleichstudie, Protest-Mдrsche; причина - Jubilдumsfeier, Hassverbrechen; результат - Glatzeschneiden; зміст - Kopftuch-Streit, Fleisch-Skandal; спосіб - Extrembergsteigen; мотив - Tapferkeitsauszeichnung; кількісний показник - Acht-Meter-Sprung. Існують ПБС, семантичну роль яких трактуємо подвійно: ПБС з інструментально-локативним значенням (Schiffsfahrt); із інструментально-суб'єктним значенням: (KopfstoЯ).

Імена дії під час метонімічного переосмислення позначають не саму дію, а її результат: Fingerabdruck, Parteispende; місце дії: Gepдckaufbewahrung. У віддієслівному іменнику за допомогою суфікса вже може реалізуватись один з аргументів пропозиції: виконавець дії - Marktforscher, Unfallfahrer; інструмент, призначений для виконання дії - Korkenzieher, Gabelstapler. Кількісна частка акціонального фрейму серед ІК становить 29 %.

Зв'язки між предметними сутностями в структурі партонімічного фрейму, відображають відношення володіння або екзистенцію частини. Партитивні структури становлять 9 % серед фреймових структур ІК та мають такі різновиди:

1. Представлення об'єкта номінації як частини цілого. При цьому: а) ДБС експлікує гіперонім (Hemdkragen, Maustaste, GertreideeiweiЯ); б) ДБС експлікує значення «частина» або «член певного колективу, об'єднання» (Hirnregion, Weltmarktanteil, Mannschaftskapitдn).

2. Представлення об'єкта номінації як розчленованої єдності, цілого, що складається з частин (Forscherteam, Drogeriekette, Knochenkopf).

3. Репрезентація об'єкта номінації як об'єкта володіння якоїсь особи / колективу, при цьому приналежне узгоджується з концептуальними ознаками володаря і, відповідно, набуває рис, що відповідають типовим уявленням про власника і його речі (Elternhaus, Cowboystiefel, Mutterliebe).

4. Номінація цілого за його частиною, яка представлена в мові композитами-бахуврихі. Відношення між складниками ІК розгортаються в предметноцентричний фрейм, що є включеним у партонімічний (WeiЯkittel, Blauhelm, Blaubart).

Асоціативний фрейм базується на зближенні концептів у мисленні людини, асоціативному зв'язку, що присутній у концептуальній метафорі: ДЕЩО-1 подібне ДЕЩО-2, де ДЕЩО-1 представляє когнітивну структуру «цілі», або концептуальний референт (мислимий предмет), а ДЕЩО-2 - когнітивну структуру «джерела», або концептуальний корелят (об'єкт, який використовується для порівняння). Кількісна частка асоціативних фреймових структур у ІК становить 16 % та має такі різновиди:

1. У структурі ІК представлені концептуальний референт і концептуальний корелят: ДЕЩО-1 (ПБС) подібне до ДЕЩО-2 (ДБС). Основою для порівняння слугують окремі концептуальні ознаки, які можна виокремити під час розгортання фреймових структур складників ІК (рис. 1).

ДЕЩО-1 «стара ідеологія» ІСНУЄ ТАК

|

подібно до містить ідеї, поняття, цінності

ДЕЩО-2 «контейнер» ІСНУЄ ТАК

слугує вмістилищем

Рис. 1. Фрейм ALT-IDEOLOGIE-CONTAINER

2. У структурі ІК представлений концепт-джерело за допомогою ДБС: ДЕЩО (ІК) подібне до ДЕЩО (ДБС). ПБС ІК називає один із елементів когнітивної структури «цілі», що допомагає здійснити проекцію однієї структури знань на іншу й установити концептуальний референт. У таких ІК містяться компоненти, що належать до конвенціональних метафор (Spionage-Ring, Verkehrsinfarkt) та неконвенціональних, творчих метафор (Gehirn-Jogging, Wortakrobat, Personalkarussel).

3. Профілювання характеристик позначуваного через порівняння з ПБС, тоді як ДБС належить до структури концептуального референта. Асоціативний зв'язок між складниками встановлюється на основі однієї чи кількох спільних ознак. Так, у ІК Leopardenrock ПБС є образним представленням забарвлення спідниці.

4. Переосмислення всього ІК у процесі вторинної номінації, його метафоричне значення зумовлене властивостями об'єкта номінації й не пов'язане з процесом словоскладання. Так, переосмислення предмета кінської збруї Scheuklappen (шори) базується на принципі його дії (шори не дають коням дивитися по боках), у разі застосування в іншій сфері ІК трактуємо як «однобічне бачення якогось питання».

5. ІК, утворені на базі прецедентних феноменів (Sьndenbock, Achillesferse, Danaergeschenk, Rattenfдnger).

У разі віднесення ІК до ситуативного фрейму значення ІК визначаємо на основі корелятивних зв'язків його складників із фреймами-сценаріями. При цьому виділяємо низку можливостей: 1) ІК є включеним у певний фрейм, наприклад ІК Frьhbucherrabatt вербалізує поняття, що належить до фрейму «подорож», а точніше його підфрейму «замовлення подорожі»; 2) один із складників ІК репрезентує певний сценарій і диктує роль іншому, так у ІК Energiepreis ДБС надає ПБС роль товару, оскільки відносить ІК і його складники до фрейму комерційної трансакції; 3) складники ІК відносять позначуване відразу до різних ділянок досвіду, важливим постає саме перетин цих сфер діяльності людини. Наприклад, у ІК Migrantenkinder ДБС «діти» вказує на родинні відносини і надає ПБС роль батьків. Компонент «мігранти» відносить ІК до фрейму суспільних відносин, надає дітям мігрантів особливого статусу в суспільстві, пов'язаного певною мірою з відчуженістю, незнанням мови країни тощо; 4) ІК зі спільним ПБС репрезентують окрему ділянку досвіду, висвітлюють наявні в ній аспекти та ролі учасників, наприклад ІК із ПБС WAHL ? вербалізують поняття, пов'язані з виборами депутатів (Wahlkampf, Wahlspot, Wahlprogramm, Wahlrecht, Wahlplakat, Wahlanzeige, Wahltag, Wahlergebnis, Wahlsieg, Wahlkabine й ін.); 5) до контекстуальних ІК відносимо ІК, розуміння яких можливе лише в межах розгортання ситуації в дискурсі, який детермінує ролі складників ІК (Glьckschule - школа, заняття, де навчають бути щасливими).

Проаналізовані базові фреймові структури розглядаємо як окремі аспекти комплексної структури концепту (рис. 2), котра репрезентує знання про предметну сутність ДЕЩО в нашій свідомості. Узагальнена фреймова модель концепту виступає мотиваційною базою для утворення найменування концепту, формування лексичного значення його вербалізатора, підґрунтям його інтерпретації, глибинного рівня розуміння, пов'язаного із зіставленням мовного знання з немовним.

У третьому розділі - «Комунікативно-функціональні властивості іменних композитів у медіа-дискурсі» - висвітлено роль ІК у реалізації таких текстово-дискурсивних категорій медіа-дискурсу, як когезія, когерентність, інформативність, інтертекстуальність, адресованість, оцінність, експресивність, та основних комунікативних цілей медіа-комунікації - спрямованої передачі інформації й здійснення соціального впливу на адресата.

Завдяки здатності ІК виступати засобом семантичної та синтаксичної компресії, ІК забезпечують оптимальні умови обміну інформацією між учасниками комунікації. Складники ІК актуалізують узаємозв'язки між структурами знання, що стоять за ними, або між окремими референтами чи їхніми властивостями. Таким чином ІК забезпечують логіко-поняттєві та асоціативні зв'язки між фактами в повідомленні, установлюють узаємозалежність як між окремими елементами статті (концептами, вербалізованими складниками ІК, окремими пропозиціями чи абзацами медіа-тексту), так і цілісність основного концепту медіа-тексту, тобто слугують засобами когезії й когерентності медіа-тексту.

ІК слугують когезійній зв'язності медіа-тексту, виступаючи в ролі рекурентних чи частково рекурентних структур, наприклад: … die Kanzlerin und CDU-Vorsitzende Angela Merkel dьrfe nicht beschдdigt werden. «Die CDU-Bundesvorsitzende kann auf unsere volle Unterstьtzung zдhlen», sagte der Vorsitzende der Jungen Union; як засіб морфологічної когезії, яка має місце при текстових новоутвореннях, які мотивує й допомагає інтерпретувати оточуючий контекст: Zwei nackte, bis zur Hьfte in Frischhaltefolie eingewickelte Frauen sehen den hereindrдngenden Klinikbesucherinnen erschrocken entgegen. <...> Warum die Folien-Frauen heute hierher gekommen sind? та як засіб когезійної корефентності. Ідентифікація кореферентних композитних номінацій забезпечується збереженням ДБС ІК (Gasmaske, Schutzmaske, Atemschutzmaske, Luftfiltermaske) або за допомогою смислового узгодження ІК із референтом на основі актуалізації фонових знань читача (Bodybuider, Actіon-Star, Immobilienmakler, Ehrendoktor, Geschдftsmann, Bestsellerautor, Kraftprotz - номінації А. Шварценегера).

Утворення ІК зі спільним ПБС веде до утворення словотвірної сітки, що забезпечує поступову тематичну прогресію медіа-тексту, об'єднує учасників описаної ситуації та різні її аспекти, актуалізує одну з тем медіа-тексту, сприяє його смисловій цілісності на глобальному й локальному рівнях: unter Dopingverdacht stehen, ein Dopingverfahren, die Dopingvorwьrfe, die Fachkomission fьr Dopingbekдmpfung, eine Dopingprobe, der Dopingarzt, eine Doping-Dependance. Забезпечення локальної зв'язності медіа-тексту проявляється у формуванні композитами темо-рематичних ланцюжків (Jetzt haben wir aber einen Elite-Arbeitsmarkt. Dieser Arbeitsmarkt <…> macht so manchen Arbeitnehmer erst depressiv.), у вираженні узагальнення, пояснення чи протиставлення суміжних пропозицій на основі композитних номінацій генералізуючих (Wie kцnnen Sцhne aus gutem Hause zu solchen Wirrkцpfen werden? Die neue Terror-Generation mutet noch weit seltsamer an), споріднених (Es gebe aber absolut unsichere Orte fьr Auslдnder in Deutschland. «Ich sehe No-Go-Areas (Geh' da nicht hin-Gebiete) vornehmlich im Osten Deutschlands)» чи протилежних понять (L'Tur-Chef Karlheinz Kцgel sagt denn auch allen Frьhbucherangeboten zum Trotz: «Der Trend zu Last-Minute ist nicht aufzuhalten...»). Забезпечення глобальної цілісності медіа-тексту виявляється передусім у здатності ІК виступати в ролі макропропозицій та функціонувати, відповідно, у ролі заголовків до статей чи окремих параграфів.

ІК характеризує велика інформативна насиченість, оскільки номінативна структура ІК вербалізує відносно велику кількість ознак, котрі деталізують смислове наповнення ІК, уточнюють параметри об'єкта номінації, наприклад: Fьnf-Zentner-US-Fliegerbombe. ІК містять когнітивну (фактологічну) та прагматичну інформацію про дискурсивно вагомий референт (порівняємо CSU-Landesgruppenchef, Reiseangebot і Bummbumm-Blockbuster-Kino, Breitleinwand-Lдcheln). Здатність ІК профілювати одну із властивостей об'єкта номінації може бути використаною відправником повідомлення для усвідомленої та цілеспрямованої актуалізації не лише релевантної інформації, а й певного відношення мовної особистості до позначуваного.

ІК чи їхні складники здатні реалізувати інтертекстуальні зв'язки. ІК як максимально стисла макроструктура має здатність функціонувати як маркер інтертексту й актуалізувати інтертекстуальні зв'язки між текстом-носієм та прецедентним текстом / дискурсом, наприклад: Man tдte Volkswagen jedoch Unrecht, wьrde man den neuen Familien-Sparwagen nur als hastige Reaktion auf die aktuelle Klima-Diskussion deuten. Цей уривок статті встановлює зв'язки між економічним та екологічним дискурсами. Застосування прецедентного імені в номінативній структурі ІК сприяє генерації додаткових елементів смислу ІК, інтенсифікації окремих ознак референта на основі актуалізації знань про прецедентну особистість Herkules-Aufgabe, King-Kong-Gehabe, Doris-Day-Charme.

Потенційний адресат є важливим чинником, що регулює доцільність використання мовних засобів, оскільки відправник повідомлення є орієнтованим на комунікативно-пізнавальні здібності адресата. Адресованість може бути вираженою через звернення до ІК, які відсилають до спільного історичного досвіду (Schrцder-Zeit), містять у своєму складі певні культурні (WeiЯwurstдquator), побутові (Tante-Emma-Lдden), соціальні (Hartz-IV-Empfдnger, Ein-Euro-Job) реалії. Застосування таких ІК свідчить про орієнтованість на адресата, що характеризується національною приналежністю. Застосування в медіа-дискурсі розмовної лексики, сленгізмів, професійних жаргонізмів мотивоване намаганням створити атмосферу довіри, у якій адресат сприймає відправника повідомлення як «свого», представника тієї ж соціальної групи, із тими ж емоційним настроєм та суспільними орієнтирами, наприклад: Sommerloch, Idioten-Test, Adler-Suchsystem, G8-Gipfel.

Застосування ІК з оцінною семантикою сприяє формуванню оцінної спрямованості медіа-тексту, вираженню оцінки суспільно-політичних процесів, дій і вчинків їх учасників, вияву власної авторської чи колективної суспільної позиції (Katastrophen-Koalition, Plauder-Politik, Ekelfleisch, Lieblings-Reizfiguren).

ІК виступають засобами емоційно-експресивного впливу на аудиторію. Інтенсифікація виразності ІК забезпечується на фонетичному рівні за допомогою алітерації: Fast-Fashion-Frau, Euro-Euphorie; повторів ПБС ІК: Rabenmьtter sterben aus, Rabenvдter keinesfalls; римування складників ІК чи композитів між собою: Hummer-Nummer, Hummerbier zum Schalentier. ІК реалізують свої стилістичні потенції у функціях метафори (Doch in Erzдhldschungel dieses Sex-, Gewalt- und Abenteuerromans gedeiht vor allem eines: die Stilblьte), метонімії (Bцse Internet-Zungen behaupteten...), гіперболи (Riesenreіche), оксиморону (Hassliebe, Akademiker-Proletariat), евфемізму (Entsorgungs-Ьberwacher, Perspektiven-, Orientierungs- und Entwicklungscenter), гри слів (Abi-Tour, Neue R_fahrung, Robocup). Можлива інтенсифікація змісту ІК за допомогою лексичного наповнення його номінативної структури прецедентними знаками (Mьnchausen-Manier), англіцизмами (Near-Death-Erfahrung), словосполученнями чи реченнями (Geiz-ist-geil-Mentalitдt), розмовною лексикою та жаргонізмами (Hool-Angriff, Demo-Duell). Експресивного забарвлення набуває трансфер термінологічної лексики з однієї галузі знань до іншої (Lackmustest, Eigentor); утворення контамінаційних структур (Gouvernator = Gouverneur + Terminator). Створенню інтенційного образу позначуваного у медіа-тексті сприяє взаємодія вербальних номінацій із візуальними засобами - фотозображеннями й ілюстраціями.

Дискурс виступає середовищем актуалізації концептуальних ознак складників ІК, релевантних ситуації, та реалізації понятійно-логічних і асоціативних зв'язків між ними й контекстом, унаслідок чого формується актуальне значення ІК. При можливій багатозначності складників ІК контекст застосування ІК співвідносить знання адресата з певним когнітивним контекстом (знаннями відповідної сфери людської діяльності), у межах якого визначаються значення складників ІК та відношення між ними. Дискурс із його когнітивним, ситуативним (референційним) контекстами виступає середовищем концептуалізації оказіональних ІК, у ньому формується та структура знань, на основі якої об'єкт отримує назву в дискурсі, наприклад: die Fast-Fashion-Frau - «Die Frau, die das Unternehmen vom billigen Kopisten zum salonfдhigen Fast-Fashion-Haus gewandelt hat...». При цьому в структурі ІК можуть виникати неочікувані дискурсивні конфігурації концептів, які неможливо зрозуміти поза контекстом (Wurmjдger - творець антивірусних програм Євгеній Касперський).

Висновки

1. Проведений семантично-концептуальний й дискурсивний аналіз іменних композитів, що функціонують у німецькомовному медіа-дискурсі, засвідчив, що їхнє утворення та семантика зумовлені передусім когнітивним і комунікативним (дискурсивним) чинниками, тобто потребами людини у вербалізації й передачі результатів процесів категоризації та класифікації навколишньої дійсності. Акт номінації іменним композитом є органічно пов'язаним із концептуальною картиною світу людини й притаманною їй організованою системою концептуальних категорій різного рівня абстракції, крізь призму яких носій мови сприймає та осмислює виокремлені у своїй картині світу об'єкти та явища.

2. ІК розглядаємо як цілісну лексико-граматичну конструкцію, яка утворилася з метою номінації складного розчленованого мисленнєвого конструкту (концепту) за допомогою складання кількох основ, простих чи похідних слів, які репрезентують різнорідні концептуальні ознаки вербалізованого концепту. Об'єктивовані іменними композитами концепти утворені внаслідок інтеграції уже існуючих, котрі представлені складниками ІК й утворюють концептуальну структуру, що виступає когнітивною основою семантики ІК.

3. Семантика ІК формується на основі категорійного значення ДБС, що окреслює область референції ІК у межах категорії предметності. Лексичне значення ІК є наслідком інтеграції семантичних структур їхніх складників і встановлення взаємозв'язку між ними. Відношення між складниками ІК розглядаємо як відображення взаємозв'язків між предметами та явищами навколишнього світу у свідомості носія мови. Когнітивна природа таких відношень слугує основою асоціативних зв'язків між складниками й робить можливим нівелювання одних зв'язків і встановлення інших у межах одного ІК.

4. Різнорідні структури знання про об'єкт номінації, що об'єктивовані ІК, представлені в роботі у вигляді фреймових моделей: предметноцентричного, акціонального, партонімічного, гіпо-гіперонімічного й асоціативного фреймів. Елементами фреймів виступають складники ІК. При номінації іменним композитом об'єкт підводиться під категорію базового рівня (родове поняття / гіперонім), яку експлікує ДБС, і визначається диференційна ознака позначуваного, яку репрезентує ПБС. ПБС як вербалізатор певного концепту може інтегрувати до концептуальної структури ІК цілісно або актуалізувати лише окрему концептуальну ознаку, що корелює з основним категоризуючим компонентом - ДБС.

5. На основі аналізу відношень між складниками ІК та структурою знань про об'єкт номінації ми виявили комбіновані фреймові структури, що поєднують відношення кількох базових фреймів. Експлікацію гіперонімічного слота в поєднанні з одним зі слотів предметноцентричного, партонімічного чи асоціативного фреймів визначаємо як типову структуру представлення знань, репрезентовану ІК німецької мови. Мотиваційною базою для утворення словоскладного найменування концепту вважаємо його узагальнену інтегровану фреймову структуру (Konzeptframe), яка змодельована нами на основі базових фреймових структур. Експлікація двох або більше слотів цієї моделі, що пов'язані певними смисловими відношеннями, слугує основою утворення ІК. Під час експлікації віддалених, не пов'язаних безпосереднім смисловим зв'язком слотів маємо справу з еліптичними ІК (Atombombentest - Atomtest), розуміння яких потребує відновлення у свідомості мовця відсутніх ланок концептуальної структури.