Методика формування франкомовної лексичної компетенції продуктивного усного мовлення у студентів мовних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ФРАНКОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ПРОДУКТИВНОГО УСНОГО МОВЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ МОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Спеціальність 13.00.02 - теорія і методика навчання: романські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ЛИПСЬКА Інна Іванівна

Київ - 2010

АНОТАЦІЯ

Липська І.І. Методика формування франкомовної лексичної компетенції продуктивного усного мовлення у студентів мовних спеціальностей. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання: романські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено проблемі формування франкомовної лексичної компетенції продуктивного усного мовлення у студенів другого курсу мовних спеціальностей в адміністративно-правовій сфері (АПС).

У роботі теоретично обґрунтовано і практично розроблено методику навчання студентів французької термінологічної лексики такої сфери усномовленнєвої комунікації як адміністративно-правова. Проаналізовано науково-методичну літературу та сформульовано концептуальні засади формування франкомовної лексичної компетенції.

Було проаналізовано лінгвістичні особливості термінологічної лексики АПС та соціокультурні особливості цієї лексики і питання розвитку соціокультурної компетенції студентів мовних спеціальностей ВНЗ для спілкування в АПС.

На основі виділених принципів формування лексичної компетенції для говоріння у франкомовній АПС, до яких відносилися: принцип орієнтованості на формування лексичної компетенції з метою навчання спілкування в АПС; принцип ситуативності і тематичності; принцип використання текстового матеріалу; принцип гнучкого управління процесом оволодіння лексикою; принцип перманентного повторення лексики в процесі навчання іноземної мови, було здійснено відбір французької лексики сфери права та проведено її методичну типологію.

В результаті проведення методичного експерименту було доведена гіпотеза про те, що у межах чинних програм і сітки годин, а також запровадженої моделі навчального процесу можливе реальне формування лексичної компетенції у сфері права у студентів мовних спеціальностей на достатньому комунікативному рівні за умовою використання рольових ігор та дискусій.

Експериментальне дослідження показало, що пропонована методика формування франкомовної лексичної компетенції у студентів мовних спеціальностей сприяло досягненню студентами експериментальних груп рівня В2 володіння французькою мовою в АПС.

Укладено словник-мінімум та розроблено комплекс вправ для формування лексичної компетенції у студентів мовних спеціальностей. Експериментальне навчання та статистично-математична обробка отриманих результатів довели достовірність наукових положень, які висвітлюються у дисертаційному дослідженні. Пропонована методика знайшла своє практичне впровадження у навчальному процесі у трьох ВНЗ на мовних факультетах.

Ключові слова: лексична компетенція, лексика адміністративно-правової сфери, студенти мовних спеціальностей, комплекс вправ, продуктивне усне мовлення.

АННОТАЦИЯ

Липская И.И. Методика формирования франкоязычной лексической компетенции продуктивной устной речи у студентов языковых специальностей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения: романские языки. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2010.

Диссертация посвящена разработке методики формирования франкоязычной лексической компетенции в административно-правовой сфере (АПС) у студентов языковых специальностей.

В теоретической части работы на основе анализа научно-методической литературы сформулированы концептуальные положения предлагаемой методики.

Определена сущность АПС и отмечены особенности данной сферы, определяющие необходимость формирования франкоязычной лексической коммуникации в сфере права у студентов языковых специальностей ВНЗ.

Для обеспечения эффективной коммуникации студентов языковой специальности, в соответствии с Общеевропейскими Рекомендациями о языковом образовании возникает необходимость формирования лексической компетенции во всех сферах устноречевой коммуникации, включая АПС. Такое обучение целесообразно начинать не раньше второго курса.

На основе анализа специальной литературы произведен отбор содержания обучения общению на французском языке в АПС, который определяется как коммуникативно-индуктивный и предлагается в виде операций по отбору тем и ситуаций для обучения общению в сфере права.

На основе выделенных принципов ориентированности формирования лексической компетенции с целью обучения общению в сфере права, ситуативности и тематичности формирования лексической компетенции в данной сфере, использования текстового материала, принципа гибкого управления процессом формирования лексической компетенции и принципа перманентного повторения лексики в процессе обучения был проведен отбор учебных материалов для обучения лексики французского языка с целью общения в АПС.

Единицами отбора правовой лексики стали термины-слова и термины-словосочетания, которые в количестве 226 ЛЕ вошли в составленный словарь-минимум для студентов 2-го курса языковых специальностей.

Проведенный отбор учебных материалов создал условия для разработки комплекса упражнений, который учитывает этапы формирования лексической компетенции у студентов языковых специальностей в сфере права.

Предложенная модель обучения лексике АПС, которая находится в рамках кредитно-модульной системы организации учебного процесса, охватывает лексический материал одного модуля и предполагает восьмичасовой цикл аудиторных занятий, 3 часа индивидуальной и 6 часов самостоятельной работы.

Было доказано, что выполнение коммуникативных упражнений, использование дискуссий и ролевых игр авторского комплекса учебных материалов для формирования лексической компетенции в АПС в экспериментальных группах студентов и модуля как наиболее рациональной организации учебного процесса в рамках этого комплекса, способствует формированию более высокого уровня франкоязычной лексической компетенции в АПС. Данный факт был подтверждён лучшими результатами послеэкспериментального среза в экспериментальных группах, которые выполняли рецептивно-прдуктивные упражнения с ролевым компонентом, используя авторские учебные материалы.

Обучение студентов по такой модели, как показал эксперимент, позволяет достичь цели формирования лексической компетенции у студентов языковых специальностей в административно-правовой сфере.

Для экспериментальной проверки эффективности разработанной методики в Измаильском государственном гуманитарном университете на факультете иностранных языков (французско-английское отделение) был проведен учебный природный эксперимент.

По результатам проведенных срезов, а также учитывая данные обработки материалов эксперимента методами математической статистики, сделан вывод об эффективности разработанной методики и целесообразности её внедрения в учебный процесс.

Были определены перспективы дальнейшего исследования: создание учебно-методического комплекса для обеспечения организации учебного процесса в языковом высшем учебном заведении в рамках обучения лексической компетенции публичной, социальной сферах устноречевой деятельности.

Последующим исследованиями может также стать разработка вариантов предложенной методики для формирования иноязычной компетенции в других сферах общения.

Сформулированы методические рекомендации по методике формирования лексической компетенции в АПС у студентов языковых специальностей. Предложенная методика была внедрена в учебный процесс трёх высших учебных заведений на языковых специальностях.

Ключевые слова: лексическая компетенция, лексика административно-правовой сферы, студенты языковых специальностей, комплекс упражнений, продуктивная устная речь.

іншомовний компетенція лексика адміністративний

RESUME

Lypska I. I. Methodology of developing French lexical competence forming for students of language specialities. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Studies. Speciality 13.00.02 - Theory and Methodology: Roman Languages. - Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2010.

The thesis is devoted to developing lexical competence in administrative and law sphere for students majoring in Philology. The Methodology of teaching students French law terms as a prerequisite for practical mastering of a special course has been theoretically substantiated and practically elaborated.

As a result of a thorough analysis of special pedagogic literature, basic concepts of developing lexical competence have been formulated. Major didactic and linguistic peculiarities of teaching administrative and law vocabulary to students in the learning process have been discussed. Using the main principles, a list of law terms to be learnt by the 2^d year students has been compiled. A complex of exercises to practice and master law vocabulary together with the methods of mathematics and statistics have been elaborated and experimentally verified. The methodological recommendations on organizing the process of law vocabulary teaching and developing lexical competence have been developed. Suggested methodology has been applied in practice in three higher educational institutions in Ukraine.

Key words: lexical competence, administrative and law vocabulary, students of language specialties, a complex of exercises, productive oral speech.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми і стан її наукової розробки. Реформа освіти в Україні, яка спирається на положення Болонської декларації, включає як один з провідних компонентів реформу мовної освіти, зокрема, перебудову процесу навчання іноземних мов відповідно до вимог Загальноєвропейських Рекомендацій (ЗЄР).

Зважаючи на те, що іноземна мова у навчальному закладі вивчається для спілкування, перебудова процесу навчання іноземних мов у вищому навчальному закладі повинна ґрунтуватися на вдосконаленні навчання всіх видів іншомовної комунікативної компетенції.

Для реалізації цієї мети потрібна ефективна методика формування такого виду компетенції як лексична компетенція, яка б повністю відповідала сучасним вимогам та досягненням у навчанні іноземних мов. Проблема формування іншомовної лексичної компетенції досліджувалась у працях таких вітчизняних і зарубіжних учених як В.О. Артемов, Л.В. Банкевич, І.В. Баценко, І.М. Берман, В.А. Бухбіндер, В.Г. Вишнякова, В.Є. Горбачов, Ю.В. Гнаткевич, О.Ю. Долматовська, О.П. Петращук, Ю.О. Семенчук, С.М. Степащенко, О.Б. Тарнопольський, С.П. Шатілов, R. Carter, M. McCarthy, R. Ellis, M. Lewis, L. Taylor та інш.

Лексична компетенція, в свою чергу, є складником лінгвістичної компетенції, яка включає лексичні знання і мовленнєві лексичні навички, граматичні знання і мовленнєві граматичні навички та орфоепічні складові. На добір лексичних складових впливають побутові, академічні та професійні сфери і ситуації, в яких вони мають вживатися.

На сьогодні в методиці формування лексичної компетенції зроблено чимало: чітко сформульовано завдання, зміст її формування, проаналізовано поняття сфери усномовленнєвої комунікації. Проблемі використання лексики в спеціальних субмовах, таких як офіційне-ділове спілкування, середня школа, релігія тощо присвячені дослідження В.Д. Борщовецької, О.В. Баланаєвої, І.В. Баценко, М.О. Бурлакова, П. Гібсона, Ю.О. Семенчука, О. Б. Тарнопольского, Г.О. Харлова, A.F. Kruse, R. Day, R. Home, P. Ur та інш.

Однак формування франкомовної лексичної компетенції у студентів мовних спеціальностей в таких сферах усномовленнєвої комунікації як адміністративно-правова, стримується недостатньою кількістю теоретичних і науково-методичних робіт, в яких формування лексичної компетенції в адміністративно-правовій сфері була б предметом дослідження як невід'ємний компонент комунікативної компетенції студентів та оволодіння ними навичками та вміннями спілкування у мовному вищому навчальному закладі (ВНЗ).

Вибір сфер, для діяльності в якій повинні бути підготовлені студенти, що вивчають мову як спеціальність, має першорядне значення для подальшого вибору ситуацій, цілей, завдань та предмета спілкування у навчальній діяльності. Необхідно брати до уваги мотиваційне значення вибору сфер, близьких до інтересів сьогодення і потреб майбутніх спеціалістів, а також необхідність цих сфер для подальшої професійної та іншої діяльності випускників навчальних закладів мовного профілю.

Загальноєвропейські Рекомендації (ЗЕР)з мовної освіти вказують на те, що точна кількість сфер спілкування не визначена, оскільки будь-яка сфера спілкування і діяльності може визначити сферу інтересів для конкретного користувача або навчальних курсів.

Проблеми виникають у процесі підготовки студентів мовних спеціальностей. При підготовці фахівців мовних спеціальностей, постає питання формування лексичної компетенції всіх сфер усномовленнєвої комунікації, оскільки іноді не зовсім зрозуміло, яка саме з них буде потрібна в професійній діяльності. Питання обмежується тільки вибором лексичних одиниць кожної сфери і рівнями навчання студентів.

Ряд дисциплін філологічного циклу, таких як практика усного і писемного мовлення, країнознавчі дисципліни, узагальнюють підмови практично всіх сфер усномовленнєвої діяльності. Але слід зазначити, що поки ще нерозроблений детальний підхід до формування франкомовної лексичної компетенції у галузі вживання лексики адміністративно-правової сфери (АПС) в усному мовленні.

Не розглянуто цілі, зміст та засоби навчання лексики усномовленнєвого спілкування в АПС у вищому навчальному закладі; соціокультурні особливості лексики адміністративно-правової сфери та критерії її відбору для навчання студентів мовних спеціальностей; принципи навчання лексики для говоріння у франкомовній адміністративно-правовій сфері тощо.

Актуальність запропонованої дисертаційної роботи зумовлена важливістю розвитку особистості майбутнього фахівця, готового і здатного брати участь у міжкультурному спілкуванні, необхідністю формування міжкультурної комунікативної компетенції, відповідністю комунікативним потребам студентів, їх інтелектуальному рівню, інтересам і професіоналізації. Таким чином, виникає необхідність формування франкомовної лексичної компетенції у студентів мовних спеціальностей у всіх сферах усномовленнєвої діяльності, враховуючи й адміністративно-правову сферу, виходячи з вимог ЗЄР.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напрямку дослідження безпосередньо пов'язаний з науково-дослідною темою кафедри романської філології Ізмаїльського державного гуманітарного університету, де проводилося експериментальне дослідження: «Інтенсифікація навчання французької мови» (протокол №2 від 15 січня 2000 р.).

Об'єктом дослідження є процес формування франкомовної лексичної компетенції у студентів мовних спеціальностей.

Предметом дослідження є методика формування у студентів мовних спеціальностей франкомовної лексичної компетенції для спілкування в АПС усномовленнєвої комунікації.

Мета дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичній розробці методики формування франкомовної лексичної компетенції в АПС у студентів мовних спеціальностей і впровадженні такої методики у навчальний процес.

Поставлена мета дослідження вимагала розв'язання таких завдань:

– на підставі аналізу науково-теоретичної психологічної, лінгвістичної та методичної літератури визначити мету та принципи методики формування франкомовної лексичної компетенції (АПС) у студентів мовних спеціальностей;

– визначити необхідність використання лексичних одиниць АПС усномовленнєвої комунікації для формування лексичної компетенції у студентів мовних спеціальностей з метою здійснення ними повноцінної комунікації в конкретних ситуаціях спілкування;

– визначити зміст формування лексичної компетенції АПС для спілкування в конкретних ситуаціях;

– розробити методику формування лексичної компетенції для спілкування в АПС у вищому навчальному закладі;

– обґрунтувати і розробити комплекс вправ для формування франкомовної лексичної компетенції в АПС у студентів мовних спеціальностей з її подальшою реалізацією у циклі занять;

– експериментально перевірити ефективність формування франкомовної лексичної компетенції в АПС у студентів мовних спеціальностей;

– укласти методичні рекомендації щодо формування франкомовної лексичної компетенції в АПС у студентів мовних спеціальностей.

Для досягнення мети використовувалися такі методи дослідження:

– аналіз теоретичної літератури з методики навчання іноземних мов, педагогіки, психології, психолінгвістики;

– критичний аналіз чинних програм, підручників і навчальних посібників з французької мови, фахових журналів, інтернет-сайтів та інших інформаційних джерел з теми дослідження;

– опитування викладачів та студентів мовних спеціальностей;

– узагальнення досвіду формування лексичної компетенції;

– наукове спостереження за навчальним процесом;

– експеримент;

– статистична обробка даних експерименту.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше було розроблено методику формування франкомовної лексичної компетенції у студентів мовних спеціальностей в АПС. Було удосконалено цілі, зміст та засоби формування лексичної компетенції в АПС. Було укладено критерії добору лексики АПС для формування лексичної компетенції у студентів мовних спеціальностей. Сформульовано принципи навчання лексики для говоріння у франкомовній АПС. Набуло подальшого розвитку визначення методичної організації лексики і структури навчальних матеріалів для навчання спілкування студентів мовних спеціальностей в адміністративно-правовій сфері.

Практичне значення роботи полягає 1) у здійсненні відбору навчальних матеріалів для навчання спілкування в адміністративно-правовій сфері; 2) у створенні комплексу вправ для формування франкомовної лексичної компетенції (АПС); 3) в укладенні методичних рекомендацій щодо формування у студентів мовних спеціальностей франкомовної лексичної компетенції для спілкування в АПС усно-мовленнєвої комунікації.

Розроблену методику впроваджено у навчальний процес Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Дніпродзержинського державного технічного університету. Всього у дослідженні було задіяні 176 осіб, з них 96 студентів мовних спеціальностей, які брали участь в експериментальному навчанні та 80 викладачів ВНЗ, яких було опитано з метою визначення тем та ситуацій для спілкування в АПС.

Апробація основних положень та результатів дослідження проходила на щорічних наукових конференціях: на XII міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго «Мова і культура» (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2003 р.), міжнародній науково-методичній конференції «Навчання ділової англійської мови у Східній Європі: для чого та як?» (Дніпропетровський університет економіки та права, 2004 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні засоби навчання іноземних мов» (Ніжинський державний педагогічний університет ім. Миколи Гоголя, 2005 р.), всеукраїнській науково-методичній конференції «Актуальні проблеми викладання іноземних мов у вищій школі (у світлі Загальноєвропейських концепцій з мовної освіти: вивчення, викладання)» (Донецький національний університет, 2006 р.), другій всеукраїнській науково-практичній конференції «Мови у відкритому суспільстві» (Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки» (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2006 р.), міжвузівській конференції «Проблеми системного підходу до вивчення термінологічної лексики у спеціалізованому вищому навчальному закладі» (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2007 р.), X міжнародній науково-практичній конференції «Підготовка полікультурної багатомовної особистості в умовах інтеграції України у світовому освітньому просторі» (Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка, 2007 р.), XI міжнародній науково-практичній конференції «Викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки» (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2007 р.), V міжнародній науково-практичній конференції «З питань методики викладання іноземної мови, присвяченої пам'яті професора В.Л. Скалкіна» (Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, 2007 р.), всеукраїнській науково-методичній конференції «Актуальні проблеми викладання іноземних мов у вищій школі» (Донецький національний університет, 2008 р.), VI міжнародній науково-практичній конференції «З питань методики викладання іноземної мови» (Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, 2009 р.), XIII міжнародній науково-практичній конференції «Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки» (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2009 р.)

Публікації. Результати та основні положення дисертації відображені в одному навчальному посібнику «Вивчаємо лексику адміністративно-правової сфери» (видавництво ДУЕП, 2008. - 64с.), у семи одноосібних статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, семи тезах всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Текст дисертації викладено на 192 сторінках, повний обсяг роботи складає 324 сторінок. Дисертація містить 27 таблиць та схем. Список використаних джерел розміщений на 28 сторінках і налічує 273 найменувань, з них англійською, німецькою та французькою мовами - 91.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі досліджено теоретичні передумови формування франкомовної лексичної компетенції продуктивного усного мовлення у студентів мовних спеціальностей в адміністративно-правовій сфері. Відповідно до ЗЄР адміністративно-правову сферу (АПС) слід розуміти як таку, що знаходиться на стику двох сфер - публічної (суспільної) і професійної.

Ця сфера має комплекс особливостей спілкування, в АПС кожна людина знаходиться у певних відносинах з усім суспільством за допомогою відповідних державних інститутів. Відносини між партнерами по комунікації завжди мають офіційний характер. Найбільш поширеним видом такої комунікації є індивідуальне офіційне спілкування в діалогічній формі, рідше зустрічається офіційне групове спілкування в діалогічній формі.

Дослідження базується на визначенні сфер усномовленнєвого спілкування, яке було запропоноване В.Л. Скалкіним, з урахуванням ЗЄР. При створенні методики формування лексичної компетенції в АПС необхідно було вирішити такі питання: 1) яким повинен бути загальний рівень знань студентів; 2) з якою метою вивчають лексику сфери права.

Надавши аргументи щодо доцільності навчання АПС при викладанні іноземної мови як спеціальності, було проаналізовано труднощі, які виникають у процесі навчання АПС і шляхи їх подолання. Слід зазначити, що в основному ці труднощі є термінологічними. Як правило, подібні труднощі пов'язані з неможливістю розуміння терміну, широкою інформативністю законодавчого акту, розбіжностями соціокультур України і Франції, істотними особливостями адміністративного устрою країн, бази правової сфери, суб'єктивним ставленням до права (некомпетентність).

Подібні труднощі можуть бути подолані шляхом порівняння з первинною семантикою лексичних одиниць адміністративно-правової сфери. Термін як спеціальне слово, що має семантику, характерну для кожної сфери, передбачає ознайомлення зі своїми складовими одиницями, особливо, якщо йдеться про частоту вживання термінологічних словосполучень, тобто термінологічних блоків. Саме термінологічні блоки можуть скласти основу для подолання труднощів у вивченні лексики даної сфери, тобто основу навчання лексики в ній, оскільки саме на термінологічних блоках базується більша частина адміністративно-правової лексики французької мови.

Про АПС слід говорити у двох значеннях: широкому і вузькому. У широкому значенні АПС містить у собі всі види права, включає теоретичні законодавчі проблеми, практичне вирішення правових питань та щоденні соціальні реалії. Спілкування в АПС, у широкому значенні, спрямоване на загальнодоступні теми, обговорення яких необхідне індивідові для повноцінної життєдіяльності в суспільстві. У вузькому значенні АПС містить у собі професійні аспекти галузей права.

З методичної точки зору, доцільно орієнтувати програми, підручники з французької мови для студентів мовних спеціальностей на АПС як у широкому, так і вузькому значенні цього поняття, але таким чином, щоб не виходити за межі можливої предметної компетенції студентів, які не є і не будуть спеціалістами у сфері права. Подібне твердження було аргументоване такими положеннями:

– необхідно враховувати відсутність спеціальних професіональних знань у студентів мовних спеціальностей в галузі права;

– потрібно враховувати наявні якісні характеристики мовлення студентів у цілому й в адміністративно-правовій сфері зокрема.

Стосовно останнього положення, яке доводить доцільність орієнтованості програм і підручників на АПС у широкому значенні, слід зазначити необхідність наявності таких характеристик мови студентів, як: цілеспрямованість як уміння забезпечувати функціонування сфери мислення; продуктивність щодо змісту і форми висловлювання; самостійність як незалежність від рідної мови, самостійне планування свого висловлювання і відбір відповідних мовних засобів; інтегрованість як синтез різних навичок, на яких базується вміння спілкуватися в АПС, а також інтеграція автоматизованих і неавтоматизованих компонентів уміння - мотивів, інтересів, життєвого досвіду тощо.

Оскільки такі характеристики мови зазвичай властиві студентам мовних ВНЗ не раніше другого курсу, до навчання усномовленнєвого спілкування в адміністративно-правовій сфері доцільно переходити лише на цій ступені в навчанні з урахуванням необхідності реалізації загальнометодичного принципу інтегрованості навчання чотирьох видів мовної діяльності.

З огляду на викладене вище, було визначено мету навчання усномовленнєвого спілкування в адміністративно-правовій сфері. Такою метою є формування у студентів лексичної та лінгвосоціокультурної компетенції в галузі правової сфери, що забезпечить ефективну діяльність фахівця-студента мовних спеціальностей відповідно до вимог Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти про необхідність навчання всіх сфер усномовленнєвого спілкування.

Таким чином, було розглянуто важливу методичну проблему відбору змісту навчання при формуванні франкомовної лексичної компетенції в АПС (на базі французької мови) у вищих навчальних закладах і на факультетах іноземних мов.

Для визначення відбору тем, що відображають правові реалії країни, мови якої навчають, достатньо керуватися загальними принципами, що визначають зміст навчання усного мовлення. До них належать: принцип системності і модельності для досягнення адекватного рівня спілкування в правовій сфері та принцип необхідності і поширеності, який вказує на кожен елемент того чи іншого мінімуму (проблеми, ситуації, типу тексту).

В цілому, проблема відбору змісту навчання передбачає розгляд існуючих у методичній практиці підходів таких дослідників як Р.К. Міньяр-Бєлоручев, Ю.І. Пассов, В.Л. Скалкін, В.А. Томілов.

Запропонований В.Л. Скалкіним комунікативно-індуктивний підхід до формування лексичної компетенції у сферах усномовленнєвої комунікації довів свою ефективність. Але для цілей нашого дисертаційного дослідження комунікативно-індуктивний підхід автора був використаний тільки з урахуванням таких умов:

Комунікативно-індуктивний підхід до відбору лексики розроблявся для навчання усної форми мовної комунікації англійською мовою, отже, специфіка навчання французької мови не враховувалася.

Визначений підхід не застосовувався автором для вирішення лексико-селективних проблем навчання спілкування в адміністративно-правовій сфері.

Розроблений нами підхід до відбору змісту навчання спілкування французькою мовою в АПС, базується на описаному В.Л. Скалкіним підході і визначається як комунікативно-індуктивний підхід, який подається у вигляді операцій з відбору тем і ситуацій для навчання спілкування у сфері права.

Для відбору тем і ситуацій спілкування в АПС проводилося опитування 80 осіб (викладачів державних університетів, що мають досвід перебування за кордоном та іноземних громадян). У результаті опитування визначено такі теми і ситуації для усного мовлення як вирішення конфліктних ситуацій у публічному і адміністративному праві, отримання і виконання обов'язків громадян Франції і тих, хто виїжджає до Франції у міжнародному праві, звернення в правоохоронні органи Франції у правосудді Франції, правила звернення до адміністративних установ Франції.

Разом з аналізом лексичної системи АПС французької мови, було розглянуто соціокультурні особливості цієї лексики і питання розвитку соціокультурної компетенції студентів мовних спеціальностей ВНЗ для спілкування в адміністративно-правовій сфері.

Для керування навчальною діяльністю з формування лексичної компетенції в АПС використовувалися найрізноманітніші засоби. По-перше, було створено спеціальні блоки соціокультурної лексики АПС згідно з їх приналежністю до тієї або іншої галузі права які виконують такі важливі функції, як то: а) змістового наповнення навчального матеріалу; б) контрольно-координуючу функцію.

Крім того, блоки соціокультурної лексики АПС забезпечують поетапну подачу інформації протягом навчання та дозволяють працювати зі словотворенням (термінотворенням) і дбати про поповнення словникового запасу. Таким чином, реалізується поетапне, крокове навчання ЛО правової сфери. Це не перевантажує навчальний процес лінгвокраїнознавчою, культурологічною і соціокультурною інформацією, враховує пізнавальні і мовні можливості студентів другого курсу мовних спеціальностей ВНЗ на якому, як вже зазначалося, повинно починатися вивчення лексики АПС.

Визначення соціокультурних особливостей термінів АПС дозволило перейти до розгляду питання відбору лексики цієї сфери для навчального процесу.

Для проведення самого відбору, на основі наведеного вище аналізу відповідної літератури, було розроблено низку інших критеріїв. До них належать такі: достатність відібраної лексики для досягнення мети навчання в даній сфері (говоріння в АПС), доступність відібраних ЛО, відповідність комунікативним потребам тих, хто навчається, їхньому інтелектуальному рівню та інтересам.

У другому розділі було досліджено принципи формування лексичної компетенції для говоріння у франкомовній АПС, до яких відносилися: принцип орієнтованості на формування лексичної компетенції з метою навчання спілкування в АПС (спрямованість на сферу комунікації); принцип ситуативності і тематичності формування лексичної компетенції в АПС; принцип використання текстового матеріалу; принцип гнучкого управління процесом оволодіння лексикою; принцип перманентного повторення лексики в процесі навчання іноземної мови. Було розглянути функціонування кожного з указаних принципів окремо, в рамках навчання лексики АПС.

Принцип орієнтованості на формування лексичної компетенції з метою навчання спілкування в АПС спирається на загально-методичний принцип комунікативності щодо навчання іноземних мов, який повною мірою відображає специфіку іноземної мови як навчального предмета у вищому навчальному закладі.

Принцип орієнтованості формування лексичної компетенції з метою навчання спілкування в АПС (комунікативна спрямованість) тісно пов'язаний з наступним принципом - ситуативності і тематичності формування лексичної компетенції в АПС. Це пояснюється тим, що в основу кожної комунікативної ситуації та теми покладено об'єктивний зв'язок лінгвістичних і екстралінгвістичних чинників для реалізації адекватної мовленнєвої поведінки і становлення динамічного стереотипу в цьому дискурсі спілкування.

Принцип ситуативності і тематичності формування лексичної компетенції в АПС реалізується через так званий контекстуальний підхід. Цей підхід має застосовуватися не тільки для добору змісту навчання, але і для використання його методу.

Головне полягає в тому, що спілкування тільки тоді стає реальним і повноцінним, коли комуніканти зосереджені на предметному змісті мови, а її форма взагалі не усвідомлюється ними, або знаходиться на периферії свідомості.

При спілкуванні в спеціальній сфері права це доцільно, оскільки тільки наочний зміст визначає успіх або неуспіх комунікації. Тому, якщо вирішується завдання постійно практично реалізовувати іншомовленнєву комунікативну компетенцію в навчальному процесі, то як сама навчальна комунікація, так і навчання їй повинні бути сконцентровані на предметному змісті мови (комунікація заради вираження проблемної ситуації в АПС), а не на її мовній формі.

Принцип ситуативності і тематичності формування лексичної компетенції в АПС втілює реалізацію вимоги навчання предметного змісту, завдяки набору комунікативних ситуацій, в основі яких - проблемність, як необхідність вирішення певних проблем і завдань в рамках комунікації в сфері права.

Без розв'язання проблем не можна досягти цілей, які ставляться перед студентами в АПС (наприклад, виїзд за кордон, проходження митниці і заповнення декларації). Тому формування лексичної компетенції в АПС здійснюється за принципами орієнтованості на спілкування, а також ситуативності і тематичності у зв'язку з необхідністю навчання предметного змісту.

Можна зробити висновок про те, що принцип ситуативності і тематичності формування лексичної компетенції в АПС, ґрунтуючись на проблемність за допомогою зануреності в предметний зміст, сприяє розвитку пізнавальних процесів у студентів, реалізації лінгвістичного чиннику (запам'ятовуванню лексичних одиниць АПС) і вмінню реалізовувати лексичні одиниці (ЛО) за допомогою спілкування (реалізація екстралінгвістичного чинника).

Цей принцип потребує використання автентичного матеріалу для навчання говоріння в сфері права. Таким матеріалом є автентичні тексти, використання яких має за мету формування лексичної компетенції в АПС з урахуванням правових реалій країни, мова якої вивчається.

Усе вищезазначене обумовлює значущість принципу використання текстового матеріалу.

Принцип використання текстового матеріалу передбачає вибір автентичних навчальних матеріалів для використання в навчальному процесі.

Принцип гнучкого управління процесом оволодіння лексикою тими, хто навчається, включає три компоненти: точне уявлення тими, хто навчається і тими, хто навчає, про досягнутий результат навчальної дії, про його кінцеву поведінку, ретельне прогнозування труднощів, з якими може стикатися пересічний студент на шляху досягнення накресленого рівня і їх «покрокове» подолання та зворотний зв'язок як отримання студентом інформації про успіх або неуспіх його навчальної діяльності.

Принцип перманентного повторення лексики в процесі навчання іноземної мови передбачає створення можливостей для того, хто навчається, використовувати методичну можливість для повторення пройденого мовленнєвого і мовного матеріалу і подальшої роботи з ним.

Вищезазначені принципи поєднані між собою зв'язками управління. Це означає, що жоден із запропонованих принципів не діє сам по собі, а потребує наявності і функціонування їх усіх.

На основі зазначених принципів було проведено відбір навчальних матеріалів для навчання лексики французької мови з метою спілкування в АПС. Для початкового відбору тем і ситуацій спілкування в правовій сфері в 2003-2005 рр. в м. Ізмаїлі та м. Дніпропетровську проводилося опитування 80 осіб (викладачів державних університетів, іноземних громадян - викладачів, що прибули до України для роботи із студентами мовних ВНЗ, студентів, що мають досвід виїзду за межі України і перебування за кордоном). Кожний з опитуваних отримував списки тем і ситуацій для усного мовлення. При роботі із запропонованими списками опитуваних просили залишити тільки ті теми і ситуації, які вони вважали принципово важливими для навчання спілкування в АПС.

У результаті опитування визначено такі теми і ситуації для усного мовлення: публічне і адміністративне право (вирішення конфліктних ситуацій), міжнародне право (отримання прав і виконання обов'язків громадян Франції і тих, хто виїжджає до Франції), правосуддя Франції (звернення в правоохоронні органи Франції), адміністративні інститути Франції (звернення до адміністративних установ Франції).

При укладанні навчальних матеріалів тексти відбиралися з 1) правових кодексів Франції; 2) з автентичних адміністративно-правових джерел для ознайомлення громадян з їх правами і обов'язками. Одиницями відбору французької правової лексики були терміни-слова і терміни-словосполучення, які в кількості 226 ЛО увійшли в укладений словник-мінімум для студентів 2-го курсу мовних спеціальностей.

Що ж до якісного складу відібраного словника, то необхідно звернути увагу на те, що в ньому 20% ЛО становить лексика, що належить до загального шару мови, а 80% ЛО належали до вузькоспеціальної правової термінології. Такий склад словника дозволяє студентам мовних спеціальностей сформувати лексичну компетенцію для здійснення спілкування в АПС.

Проведений відбір навчальних матеріалів для формування франкомовної лексичної компетенції з метою спілкування в адміністративно-правовій сфері створив передумови для розробки комплексу вправ з урахуванням таких етапів формування французької лексичної компетенції: 1) етап подачі і семантизації ЛО; 2) етап автоматизації дій студентів з лексичним матеріалом на рівні слова, речення та понадфразової єдності; 3) етап автоматизації дій студентів з лексикою у мовленні на текстовому рівні і контролю рівня оволодіння нею студентами.

Засобом формування й розвитку відповідних навичок та вмінь у парно-групових та колективних формах мовленнєвої взаємодії при навчанні студентів лексики є комплекс вправ, розроблений з урахуванням сформульованих у дослідженні вимог (табл. 1).

Таблиця 1

Комплекс вправ для формування лексичної компетенції в адміністративно-правовій сфері

Етапи формування лексичної компетенції і їх основні завдання	Групи вправ	Типи вправ	Мета вправ
1	2	3	4
1-й етап - Етап подачі й семантизації термінологічних одиниць.	Дотекстові - на номінацію та диференціацію термінів, на розуміння значень та вміння знаходити відповідники.	Рецептивні, рецептивно-репродуктивні, мовні, некомунікативні, умовно-комунікативні.	– ідентифікація і семантизація основних значень правових термінів; – поглиблення фонових знань, розумово-мовленнєвої діяльності студентів.
2-й етап - Автоматизація вживання лексики на рівні слова, речення та на понадфразовому рівні.	Текстові - на відтворення термінів, на вміння їх добору і поєднання, на вміння використання правових термінів у висловлюваннях.	Репродуктивні, умовно-комунікативні, комунікативні.	– рецепція і репродукування лексики адміністративно-правової сфери; – стимулювання мовленнєвих дій студентів з термінами; продукування термінів та усвідомлене їх використання.
3-й етап -Автоматизація дій з лексичними одиницями у мовленні на	Післятекстові - на автоматизацію термінів в усному і писемному мовленні, на	Рецептивно-продуктивні, продуктивні нижчого и вищого рівня,	– удосконалення дій з лексикою; – контроль і самоконтроль рівня знань лексики та
текстовому рівні і контролю рівня оволодіння лексикою.	перевірку правильності вживання термінів адміністративно-правової сфери.	умовно-комунікативні, комунікативні.	вмінь її використання; – стимулювання подальшого спілкування з проблематики тексту.

Нижче наводимо приклади вправ розробленого комплексу.

Група дотекстових вправ

ВПРАВА 1 (Le Droit Administratif)

Мета: Ознайомити студентів з активною лексикою теми, навчити семантизувати та знаходити відповідники французьких термінів правової сфери у рідній мові. Використовується безперекладний вербальний засіб семантизації значень термінологічної лексики теми: використання ілюструючих усних ситуацій.

Завдання: Expliquez la signification du mot “le confit”.

Режим виконання: в парах або індивідуально, усно.

Спосіб контролю: взаємоконтроль.

ВПРАВА 2 (Le Droit Administratif)

Мета: Розвити навички ідентифікації французьких термінів правової сфери та розвинути вміння їх репродукування і вживання на рівні словосполучень та речення.

Завдання: Identifiez les dйfinitions justes et fausses:

– Le jugement des conflits a longtemps йtй considerй comme: l'appartement de la justice reservйe, l'appartement de la compйtence du Conceil de l'Etat, l'appartement du tribunal spйcial.

Режим виконання: в парах, усно.

Спосіб контролю: обговорення варіантів відповідей в групі.

Група текстових вправ

ВПРАВА 3 (Le Droit Administratif)

Мета: Розвинути вміння вживати французькі ЛО адміністративно-правової сфери в усному мовленні на рівні речення і понадфразової єдності та вміння створювати власні висловлювання на основі прочитаного.

Завдання: Tвchez de formuler les dйfinitions suivantes (le texte «Le Droit Administratif»): la justice reservйe, le tribunal spйcial, l'Etat, la compйtence du Conceil (Donnez votre dйfinition а vos collиgues et discutez-la, choisissez la meilleure).

Режим виконання: в парах, усно.

Спосіб контролю: обговорення у групі.

ВПРАВА 4 (Le Droit Administratif)

Мета: вдосконалювати вміння добору та поєднання термінів з метою їх активізації французької правової лексики у мовленні за темою.

Завдання: On vous propose l'information sur le problиme des conflits dans le domaine du droit administratif. Ce problиme est trиs populaire dans le monde moderne. Tвchez d'examiner ce point avec vos collиgues prenant en considйration l'information des textes “Les Conflits” des leзons prйcйdentes. Prйsentez l'information sur le problиme des conflits dans le domaine du droit administratif dans le but de dйterminer les moyens des solutions dans les conditions de la vie.

Режим виконання: у групі, усно.

Спосіб контролю: обговорення виконання завдання у складі групи, контроль з боку викладача.

Група післятекстових вправ

ВПРАВА 5 (Le Prйsident de la Rйpublique)

Мета: начати студентів вживати французькі правові терміни у власних висловлюваннях текстового рівня без опор.

Завдання: Vous avez prйparй l'essai pour le concours national. Vous vous кtes classй premier. En ce moment vous donnez l'interview aux journalistes qui vous demandent de rйsumer l'idйe gйnйrale de votre essai. Faites droit а leur demande choisissant les points des fonctions du Prйsident de la Rйpublique franзaise qui sont analogiques aux fonctions du Prйsident dans notre pays. Dans le cadre de la rйflexion obtenez les domaines d'йxploitations du Prйsident de la Rйpblique de deux pays et exprimez vos idйes sous forme de l'affirmation.

Режим виконання: у парах, усно.

Спосіб контролю: груповий контроль.

ВПРАВА 6 (La Dйclaration de l'Hommes)

Мета: розвивати вміння використовувати французьку правову лексику в усному мовленні за допомогою діалогів-дискусій.

Завдання: On vous propose les documents qui ont rapport au pacte de la Dйclaration de l'Homme, les reprйsentants du Comitй des Droits de l'Homme et les lйgislateurs qui fondent les lois pour dйfendre ces droits pour prononcer un discours dans le cadre d'un rapport “Dйclaration de l'Hommes”. Discutez en groupe le problиme du “non-droit” et droit et prйparez un rapport. Citez des exemples du “non-droit” dans la sociйtй, dans les organisations dans les groupes sociaux. Aprиs la discussion dans vos groupes vous avez la possibilitй de choisir le meilleur groupe prenant en considйration la formulation du problиme.

Режим виконання: у мікрогрупах, усно.

Спосіб контролю: обговорення у складі групи, вибір кращої міні-групи, груповий контроль.

ВПРАВА 7 (Les droits des hommes)

Мета: вдосконалювати вміння використовувати французьку правову лексику в груповій навчальній діяльності за темою або проблематикою тексту.

Завдання: Organisez l'information dans les idйes principales du travail du secrйtaire gйnйral de l'organisation des droits des hommes qui est prйsentй aux entitйs non йtatique aux groupes comme aux individus pour la confйrence internationale. Rйagissez le problиme, justifiez votre opinion. Aprиs avoir terminй votre parole, йchangez d'information avec vos copains.

Режим виконання: індивідуально, усно.

Спосіб контрою: контроль з боку викладача.

Підготовлений комплекс вправ для формування франкомовної лексичної компетенції продуктивного усного мовлення у студентів мовних спеціальностей надав можливість модульної організації навчальних матеріалів і навчального процесу для навчання спілкування в АПС.

При формуванні лексичної компетенції в АПС ми виходили з того, що функціональний модуль повинен бути мобільним, добре означеним і керованим, не переобтяженим мовним матеріалом, з чітко розмежованими розділами, де кожен подальший модуль на ступінь вище попереднього.

При модульної організації навчального процесу, як було зазначено вище, стала необхідною реалізація загально-методичного принципу інтегрованості навчання чотирьох видів мовної діяльності.

Так, текстові матеріли навчального комплексу надають можливість навчанню такого виду мовної діяльності, як читання, тоді як комунікативні ситуації надають можливість розвитку навичок і вмінь говоріння, що, власне, і є кінцевою метою роботи. Студенти мають можливість і прослуховувати текстовий матеріал (навчання слухання). У той же час передбачено навчання письма. Навчання письма передбачає проведення проектної (безперервної) роботи як результату виконаної діяльності. Проектна робота є адекватною як в рамках професійно-орієнтованого навчання, так і непрофесійного навчання студентів мовних спеціальностей в рамках сфери права.

Навчальний комплекс для формування лексичної компетенції у студентів мовних спеціальностей у французькій АПС було побудовано за однією і тією схемою, з використанням ідентичних видів завдань.

Структура навчальних матеріалів та організація роботи були представлені як модель модульної організації навчального процесу з засвоєння студентами лексики АПС та навчання спілкування в ній.

В дослідженні була запропонована циклічно-тематична модель навчання, що співвідноситься з кредитно-модульною системою навчального процесу. В цій моделі на формування лексичної компетенції у студентів мовних спеціальностей другого курсу навчальним матеріалом одного змістового модуля виділяється 0,2 кредита (8 годин аудиторної роботи, 3 години індивідуальної роботи під керівництвом викладача, 6 годин самостійної роботи).

У третьому розділі було описано підготовку, організацію та хід експериментального навчання, дано інтерпретацію його результатів і сформульовано методичні рекомендації щодо практичного формування франкомовної лексичної компетенції продуктивного усного мовлення в АПС у студентів мовних спеціальностей.

Основна мета експерименту полягала в перевірці ефективності методики формування лексичної компетенції у правовій сфері спілкування, що розглядається, за певною тематикою і в ситуаціях спілкування, що відповідають цій сфері. Перед початком експерименту була висунута така гіпотеза: проведення дискусій і рольових ігор у межах чинних програм і сітки годин з метою формування франкомовної лексичної компетенції продуктивного усного мовлення у студентів мовних спеціальностей в АПС, дозволить їм (студентам) оволодіти мовленнєвими вміннями мови права краще, ніж здійснювати формування франкомовної лексичної компетенції в АПС тільки за допомогою виконування рецептивно-продуктивних вправ з мінімальним керуванням без опор, з природними опорами, але без рольового компоненту.

У зв'язку з необхідністю експериментальної практичної перевірки теоретичних положень, що лежать в основі методики вивчення лексики для спілкування в правовій сфері, в 2004-2006 навчальних роках в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті, на факультеті іноземних мов (французько-англійське відділення) було проведено навчальний методичний експеримент. Експеримент був базовим, вертикально-горизонтальним, природнім та відкритим.

Навчальний природній експеримент було організовано з метою отримання фактичних даних про те, наскільки пропоновані автором методи формування лексичної компетенції для спілкування в сфері права, шляхи і прийоми її організації сприяють повноцінної участі у спілкуванні в АПС.

Для досягнення поставленої мети були визначені відповідні завдання:

1. Визначити ступінь готовності студентів до формування лексичної компетенції в АПС, враховуючи їх особисті характеристики, у процесі профільної підготовки в мовному ВНЗ.

2. Сформувати на підставі здобутих даних приблизно рівно підготовлений склад експериментальних та контрольних груп.

3. Провести експеримент з метою перевірки ефективності запропонованої методики для формування франкомовної лексичної компетенції у студентів мовних спеціальностей в АПС і визначення можливості використання розроблених матеріалів у навчальному процесі.

4. Узагальнити результати післяекспериментального зрізу й обробити їх математично.

Неварійованими змінними величинами в експериментальних і контрольних групах під час проведення експерименту були: 1) склад експериментальних груп, рівних за кількістю учасників і з приблизно однаковим рівнем володіння французькою мовою; 2) час проведення експериментального навчання; 3) тематика, мовний матеріал і предметний зміст для засвоєння в контрольних і експериментальних групах; 4) зміст передекспериментального й післяекспериментального зрізів для контрольних і експериментальних груп; 5) критерії оцінювання рівня сформованості готовності до вивчення лексики АПС у всіх групах.

Варійованою умовою була розбіжність у використанні типів вправ навчального модуля в студентських групах. У процесі виконання зі студентами груп ЕГ1, ЕГ2, ЕГ3, ЕГ4 проводилися дискусії і рольові ігри, запропоновані у розроблених нами навчальних матеріалах, в групах КГ1, КГ2, КГ3, КГ4 виконувалися рецептивно-продуктивні вправи з мінімальним керуванням без опор, з природними опорами, але без рольового ігрового компоненту.

Всього в процесі експериментального навчання проводилось два зрізи знань студентів: передекспериментальний (за результатами якого визначено початковий рівень володіння студентами лексикою АПС і сформовано рівносильний склад експериментальних і контрольних групи) та післяекспериментальний (за результатами якого визначено кінцевий рівень володіння лексикою для спілкування в АПС).

...