Політична програмна заява як тип тексту: крос-культурний аспект (на матеріалі американської та британської лінгвокультурних традицій)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет

УДК 811.111 : 81'42 : 808.51

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Політична програмна заява як тип тексту: крос-культурний аспект (на матеріалі американської та британської лінгвокультурних традицій)

Ткаченко Оксана Василівна

Херсон - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі романо-германських мов Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент Демецька Владислава Валентинівна, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Херсонського державного університету.

Офіційні опоненти:

- доктор філологічних наук, професор Мартинюк Алла Петрівна професор кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;

- кандидат філологічних наук, доцент Кравченко Ніна Олександрівна доцент кафедри теоретичної та прикладної фонетики англійської мови Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова.

Захист відбудеться 17 травня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, провулок 40 років Жовтня, 47, корп. 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розіслано "17" квітня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Волкова.

Анотація

Ткаченко О.В. Політична програмна заява як тип тексту: крос-культурний аспект (на матеріалі американської та британської лінгвокультурних традицій). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет, Херсон, 2010.

Дисертація присвячена вивченню політичної програмної заяви як окремого типу тексту політичного дискурсу шляхом проведення комплексного дослідження на гіпертекстовому, текстовому й гіпотекстовому рівнях, що дозволило встановити її інваріантні й варіативні текст-типологічні ознаки в межах кожної з аналізованих лінгвокультур. Проведено крос-культурний аналіз політичної програмної заяви американської та британської лінгвокультур з метою встановлення її інтегральних та диференційних ознак. Установлено залежність прагматичного потенціалу типу тексту від особливостей функціонування лексики з національно-культурним компонентом. Розроблена методика лінгвостилістичного культурологічного аналізу прагматекстів на прикладі політичної програмної заяви. Виявлена залежність текстотвірних категорій від умов комунікативної ситуації, у якій реалізується прагматекст. Виділення текст-типологічних ознак політичної програмної заяви в американській і британській лінгвокультурних традиціях характеризує досліджуваний тип тексту як інформаційно-цілісний, специфічно структурований лінгвокогнітивний феномен, семантичне наповнення і логіка побудови якого, відповідають лінгвокультурним текст-типологічним очікуванням конкретної аудиторії. Структурно-семантичне варіювання інформаційних блоків у тексті, а також принципи дистрибуції одиниць з національно-культурним компонентом відображають функціональну своєрідність і лінгвокультурну специфіку політичної програмної заяви в крос-культурному аспекті.

Ключові слова: тип тексту, прагматекст, політична програмна заява, політичний дискурс, лінгвокультурна традиція, крос-культурний аналіз.

Аннотация

Ткаченко О.В. Политическое программное заявление как тип текста: кросс-культурный аспект (на материале американской и британской лингвокультурных традиций). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Херсонский государственный университет, Херсон, 2010.

Диссертация посвящена изучению политического программного заявления как отельного типа текста политического дискурса в рамках комплексного анализа на гипертекстовом, текстовом и гипотекстовом уровнях, что позволило установить его инвариантные/вариативные текст-типологические признаки в отдельной лингвокультурной традиции. Кросс-культурный анализ политического программного заявления американской и британской лингвокультурных традиций позволил установить интегральные и дифференциальные признаки изучаемого типа текста. Доказано, что прагматический потенциал типа текста зависит от особенностей функционирования в тексте лексики с национально-культурным компонентом. Разработана методика лингвостилистического культурологического анализа прагматекстов на примере политического программного заявления. Установлена зависимость текстообразующих категорий от условий коммуникативной ситуации, в которой реализуется прагматекст. Текст-типологические признаки политического программного заявления в американской и британской лингвокультурных традициях характеризуют исследуемый тип текста как информационно-целостный специфически структурированный лингвокогнитивный феномен, семантическое наполнение и логика построения которого соответствует лингвокультурным текст-типологическим ожиданиям конкретной аудитории. Структурно-семантическое варьирование информационных блоков, а также принципы дистрибуции единиц с национально-культурным компонентом отражают функциональное своеобразие и лингвокультурную специфику политического программного заявления в кросс-культурном аспекте.

Ключевые слова: тип текста, прагматекст, политическое программное заявление, политический дискурс, лингвокультурная традиция, кросс-культурный анализ.

Summary

Tkachenko O.V. Political Programme Statement as a Type of a Text: Cross-Cultural Approach (Сase Study of American and British Linguistic and Сultural Traditions). - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Philology: speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Kherson State University. - Kherson, 2010.

This dissertation presents a comprehensive study of political programme statement as a type of a text. The research suggests linguistic, stylistic and cultural analysis for revealing the typological structural and functional characteristics of political programme statement, eventually presenting the model of analysis for pragmatic texts. The analysis rests on the supposition that text-forming categories of political programme statement are established within the framework of the extra-textual environment. Identification of typological features of American and British political programme statement proved the text under analysis to be the information-complete specifically-structured linguistic and cognitive phenomenon. Semantics and principles of formation of the given type of a text under analysis meet linguistic and cultural text-typological expectations of target audience. Variations in arrangement of informative sets as well as the distribution of culture bearing elements in structural and semantic aspect reflect functional, linguistic and cultural specifics of political programme statement.

The dissertation elaborates methodological ground for linguistic, stylistic and cultural analysis of pragmatic texts. The research is based on the supposition that pragmatic effect of a certain text depends on the distribution and frequency of functioning of culture-bearing elements in a text.

Complex linguistic, stylistic and cultural analysis pointed out the invariant typological features of political programme statement in American and British linguistic and cultural traditions as well as the variant typological features that reflect ideological orientations of a certain political party.

Thus, American political programme statements appear to be focusing on evaluative emotional and semantic persuasion of the target audience. Besides presenting information on standing points of political programme the politician/speaker/addresser aims to consolidate with the audience on the basis of commonly-shared values and goals with the help of inclusive pronoun `we'. It is also typical of American political programme statements to highlight and evaluate personal shortcomings of political opponent instead of ideological divergences. Social and historic period in which a political programme statement functions in American linguistic and cultural tradition is reflected in vast usage of linguistic means of verbalization of the political concept TERROR(ISM).

Political programme statements of British linguistic and cultural tradition are more informative and pragmatic than phatic. Consolidation of a politician with the audience is not typical of British linguistic and cultural tradition. Politicians are opposed not on personal level, but as the representatives of different political parties, upholding certain political and ideological principles. Semiotic space as well as lexical and semantic elements of British political programme statements reflect realias of social and political life in Britain and mark priorities of domestic and foreign policy.

Political programme statement as a linguistic and cognitive phenomenon is a specific pragmatic type of a text within political discourse. Power as a desirable result of election presupposes the domination of a text's pragmatic function grounded on defamation of political opponent. Text-typological features of political programme statement reveal specifics of selection and distribution of the culture bearing elements from structural and semantic perspective.

Thus, political programme statement is a pragmatic text of political discourse in which key discourse forming concept POWER is realized by specifically pertinent to this type of a text elements, foregrounded on extra-textual environment as well as in the text itself.

Key-words: type of a text, pragmatic text, political programme statement, political discourse, linguistic and cultural tradition, cross-cultural analysis.

1. Загальна характеристика роботи

У центрі уваги сучасної дискурсології, когнітології, комунікативної та прагматичної лінгвістики перебуває вивчення політичного дискурсу (далі - ПД). Окрему сферу зацікавлення вчених становлять: дослідження прагматичної складової текстів ПД (А.Д. Бєлова, О.Г. Волков, В.В. Демецька, О.Л. Михальова, Н.М. Панченко, В.В. Петренко, Т.В. Пєшкова, О.О. Романов, І.Н. Черська, J. Cutting, J. Lewis, A. Partington), стратегій і тактик у політичній комунікації (Н.Г. Акінчиць, О.І. Башук, О.В. Даньшина, О.М. Паршина, В.В. Троянов, С.В. Тхоровська, С. Фаєр, І.Є. Фролова), психологічних і лінгвістичних механізмів манипулятивного впливу на аудиторію (А.М. Баранов, В.В. Богданов, Т.Ю. Ковалевська, Н.О. Кравченко, Г.Г. Почепцов, Ю.Е. Фінклер, P. Brill, R. Denton, D. Sears, A. Simon, M. Pfau, T. Diedrich, K. Larson, K. van Winlke).

Прагматична спрямованість текстів ПД передбачає врахування численних факторів, що сприяють реалізації цілей політичної комунікації. Пріоритетним напрямом досліджень у цій царині є вивчення антропоцентричного чинника, а саме - ідіостиля й мовленнєвої поведінки політика (І.О. Андрущенко, А.В. Бєлова, І.В. Вольфсон, І.В. Іванова, Д.О. Крячков, О.О. Крилова, О.Л. Славова, R. Friedenberg, C. Smith, B. Voth) та соціального чинника - особливостей аудиторії, на яку зорієнтований прагматекст (Н.П. Вольвак, Л.С. Козуб, І.П. Сусов).

Однією з магістральних проблем лінгвопрагматики є побудова типології текстів ПД. Аналіз теоретичних розвідок у цій галузі засвідчує часткове або повне опрацювання окремих типів текстів досліджуваного дискурсу: політичного виступу (М.О. Діденко, Д.О. Петренко), політичної промови (Г.В. Глухова, М.Д. Гулєй, М.С. Дорофєєва, Г.С. Соловей, Т.В. Юдіна), інавгураційного звернення (Г.Т. Тазміна, О.Й. Шейгал), політичної біографії (Т.В. Іваніна), політичної карикатури (О.О. Артемова), політичної реклами (Н.М. Панченко), політичного фейлетону (В.М. Ваняркін). Політична програмна заява (далі - ППЗ) як один з найбільш прагматичних типів текстів ПД на сьогодні вивчена недостатньо. Прагматичний потенціал ППЗ визначається прагненням політика в умовах обмеженого хронотопа агітаційної кампанії найповніше представити елементи своєї передвиборчої програми для завоювання аудиторії. Вплив на аудиторію зумовлює певну систему відбору та дистрибуції національно-специфічних елементів картини світ в структурно-семантичному й функціональному аспектах, що віддзеркалює лінгвокультурні особливості ППЗ.

Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю сучасних прагмалінгвістичних розвідок на створення методологічних засад для лінгвокультурологічного дослідження прагматичних типів текстів інституціональних дискурсів, а також необхідністю систематизації текст-типологічної диверсифікації ПД і встановлення ступеня прагматичного потенціалу тексту залежно від характеру дистрибуції в ньому лексичних одиниць з національно-культурним компонентом.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано у рамках теми "Лінгвостилістичний аналіз тексту та проблеми його перекладу", що розробляється кафедрою романо-германських мов і затверджена Вченою радою Херсонського державного університету, протокол №5 від 05.01.2004 р.

Метою роботи є виявлення крос-культурної специфіки ППЗ як окремого типу тексту ПД у структурно-семантичному й функціональному аспектах.

Досягнення мети дослідження передбачає вирішення таких завдань:

· виявити критерії типологізації текстів політичного дискурсу;

· розкрити зміст поняття ППЗ;

· виділити інваріантні й варіативні ознаки ППЗ у межах кожної з досліджуваних лінгвокультур;

· визначити лінгвокультурну специфіку ППЗ, зумовлену розподілом культурно-маркованих мовних одиниць у структурно-семантичному аспекті;

· виокремити інтегральні та диференційні ознаки ППЗ як прагматичного типу тексту в зіставлюваних лінгвокультурах;

· з'ясувати специфіку реалізації текстотвірних категорій у ППЗ;

· установити ієрархію функцій, релевантних досліджуваному типу тексту.

Об'єктом роботи є текст-типологічна лінгвокультурна специфіка ППЗ.

Предметом вивчення є культурно зумовлені лексичні одиниці, що формують як інваріантні/варіативні, так і інтегральні (універсальні) /диференційні (національно-специфічні) структурно-семантичні та функціональні ознаки ППЗ як типу тексту.

Методика роботи має комплексний характер, який полягає у використанні загальнонаукових і лінгвістичних методів, що зумовлено метою та конкретними завданнями. Дистрибутивний аналіз застосовується для визначення специфіки функціонування аналізованих одиниць у тексті; контекстологічний - для виявлення інваріантних і варіативних ознак ППЗ у різних контекстах; контрастивний - для вичленування універсальних і культурно-специфічних характеристик ППЗ в американській і британській лінгвокультурних традиціях. Кількісний аналіз використовується для з'ясування характеру функціонування культурно-специфічних лексичних одиниць (лінгвоконцептів, реалій, політичних знаків-символів) на сильних позиціях тексту й тезаурусний - для встановлення власне значення та національно-зумовлених компонентів значення аналізованих мовних одиниць.

Матеріалом дослідження слугували тексти ППЗ американських та британських політиків 1998-2005 рр., словникові статті до базисних культурно-маркованих понять. Загальний обсяг досліджуваного матеріалу становить 113 текстів, що складає близько 5000 сторінок.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

· обґрунтовано виокремлення ППЗ як специфічного прагматексту в парадигмі текстів ПД;

· установлено, що текстотвірні ознаки ППЗ формуються під впливом специфічних просторово-часових умов її реалізації;

· запропоновано методику лінгвостилістичного культурологічного аналізу прагматекстів на прикладі ППЗ;

· з'ясовано специфіку розподілу інформаційних блоків у структурно-семантичному аспекті з урахуванням прагматичної домінанти ППЗ;

· виокремлено інваріантні та варіативні ознаки ППЗ, що зумовлюють реалізацію її текстотвірних категорій в американській та британській лінгвотрадиціях;

· визначені універсальні та культурно-специфічні лінгвістичні й ситуативні характеристики ППЗ на основі крос-культурного аналізу даного типу тексту в межах американської та британської лінгвотрадицій.

Теоретичне значення роботи визначається її внеском у лінгвокультурологію та прагмалінгвістику. Виокремлення інваріантних і варіативних ознак ППЗ поглиблює знання про лінгвокультурні особливості прагматекстів. Виявлення характеру функціонування культурно маркованих лексичних одиниць слугує підґрунтям для вивчення типологічних особливостей прагматичних текстів інституціональних дискурсів. Теоретично значущим для текст-типологічних досліджень різних видів дискурсів є розроблений крос-культурний аналіз ППЗ як прагматексту ПД.

Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їх використання в процесі викладання академічних курсів із порівняльної стилістики (розділи "Стилістика і прагматика", "Стилістика тексту у співвідношенні з функціональною стилістикою"), теорії та практики перекладу з англійської мови (розділи "Жанрологія в перекладознавстві", "Проблеми перекладу безеквівалентної лексики"), спецкурсах із дискурсології (розділи "Політичний дискурс: різновиди й методологія досліджень", "Лінгвокультурологічні особливості політичного дискурсу"), лінгвістики тексту (розділи "Текст як об'єкт лінгвістичного дослідження", "Категорії тексту", "Типологія текстів"), а також у наукових дослідженнях студентів і аспірантів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були предметом наукових доповідей та обговорення на 8 наукових конференціях різного рівня: II, III "Міжнародній науково-практичній конференції "Мови і світ: дослідження і викладання" (Кіровоград, 2008, 2009), VII Міжнародній науковій конференції "Пред'явлення світу в гуманітарних дискурсах XXI століття" (Луганськ, 2008), Всеукраинской научно-практической конференции "Текст в пространстве парадигмы современной лингвистики" (Переяслав-Хмельницкий, 2008), Международной научной конференции "MegaLing'2008 "Горизонты прикладной лингвистики и лингвистических технологий" (Партенит, 2008), I Міжнародній науковій конференції "Іноземна філологія у ХХI столітті" (Запоріжжя, 2009), Всеукраїнській науковій конференції пам'яті доктора філологічних наук, професора Д.І. Квеселевича "Сучасний стан і перспективи дослідження германських мов та проблеми перекладу" (Житомир, 2009), III Міжнародній науковій конференції "Пріоритети сучасного германського та романського мовознавства" (Луцьк, 2009), Регіональній науково-практичній конференції "Пріоритети сучасних філологічних досліджень" (Херсон, 2010).

Публікації. Результати дослідження відображено в 11 публікаціях автора, а саме - десяти статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України й одних тезах доповіді на міжнародній науковій конференції. Загальний обсяг публікацій становить 5,173 др. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаних джерел (298 позицій) та ілюстративного матеріалу (113 позицій). Загальний обсяг роботи - 242 сторінки (основний текст - 170 сторінок). Додатки містять 26 таблиць.

2. Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано актуальність і новизну теми; мотивовано вибір об'єкта, предмета й матеріалу дослідження; сформульовано мету та завдання роботи; визначено теоретичне та практичне значення дисертації; подано відомості про апробацію роботи й окреслено перспективи подальших досліджень.

У першому розділі "Політична програмна заява як тип тексту політичного дискурсу" розкрито базисні терміни дослідження, виявлено критерії диференціації типів текстів ПД, що зумовлюють вичленування ППЗ у самостійний тип тексту, запропоновано також методику лінгвостилістичного культурологічного аналізу прагматекстів на прикладі ППЗ.

Новий вектор розвитку лінгвістичних досліджень спричинений зміною структуралістської парадигми вивчення мови на антропоцентричну. З огляду на таке спрямування науково-практичних розвідок одним із пріоритетних об'єктів аналізу постає ПД, функціонування якого передбачає використання максимально ефективних з прагматичної точки зору мовних засобів задля впливу на диверсифіковану аудиторію. У свою чергу, прагматична ефективність комунікації визначається не так ідеологічними настановами - апеляцією до розуму й логіки, - як тим, наскільки політику вдасться зворушити виборців чи, інакше кажучи, забезпечити в політичному дискурсі відповідність комунікації національній картині світу й цінностям аудиторії. Такі настанови зумовлюють необхідність міждисциплінарного підходу до вивчення специфіки ПД, що спричиняє залучення даних численних антропозорієнтованих дисциплін: лінгвокультурології, комунікативної та прагматичної лінгвістики, когнітології, етнолінгвістики. Аналіз теоретичних розвідок учених-представників різних напрямів дослідження ПД дозволив узагальнити деякі категоріальні ознаки, що виокремлюють ПД з-поміж інших видів інституціонального дискурсу й запропонувати ключове для нашої роботи визначення ПД як виду інституціонального дискурсу, семіотичний простір якого формується навколо базового концепту ВЛАДА й виявляється в текстах, чиї типологічні ознаки зумовлені специфічними умовами комунікативної ситуації й спрямовані на реалізацію основних функцій - прагматичної, оцінної, фатичної та маніпулятивної.

Одним із пріоритетних напрямів дослідження ПД є виявлення критеріїв типологізації текстів цього дискурсу. Зокрема, серед екстралінгвальних чинників, що віддзеркалюють особливості гіпертекстового рівня (Н.Б. Алатирєва, М. Візель, О.В. Дедова, С.П. Запольських, І.О. Ільїна, М.О. Новикова) як такого, що зумовлює інформаційний простір функціонування текстів ПД, учені розглядають: внутрішньомедійність / позамедійність, мету, умови комунікативної ситуації, місце реалізації. На підставі зазначених критеріїв, маніфестованих на гіпертекстовому рівні, науковці вичленовують у межах ПД такі типи текстів, як політичний виступ (М.О. Діденко, Д.О. Петренко), політична промова (М.Д. Гулєй, М.С. Дорофєєва, Г.С. Соловей, Т.В. Юдіна), інавгураційне звернення (А.Т. Тазміна, О.Й. Шейгал), політична біографія (Т.В. Іваніна).

Такі самі критерії слугують підґрунтям для вичленування диференційних ознак ППЗ, що виділяють досліджуваний тип тексту з-поміж суміжних на рівні комунікативної ситуації:

1. Внутрішньомедійність / позамедійність. ППЗ належить до позамедійних текстів, оскільки реалізується в умовах безпосереднього контакту адресанта тексту (політичного лідера) з адресатом (аудиторією, електоратом).

2. Основна мета ППЗ - інформувати аудиторію про ключові аспекти намічених реформ у галузі внутрішньої та зовнішньої політики з домінантною прагматичною функцією, що сприяє лінгвістичному формуванню позитивного образу "своєї" групи й дискредитації групи "чужі".

3. Умови комунікативної ситуації характеризують ППЗ як такий, що реалізується лише під час передвиборчої кампанії.

4. Місце реалізації ППЗ - великі відкриті майдани, що передбачають можливість максимального доступу електорату й безпосереднього контакту політика з аудиторією.

5. Мовні засоби - це особливий набір культурно зорієнтованих, оцінно специфічних лексичних, граматичних, синтаксичних засобів, спрямованих на реалізацію прагматичної функції - здійснення максимального впливу на аудиторію в обмежений проміжок часу.

6. Тематика характеризується тенденцією до відтворення у тексті ППЗ запланованих реформ у галузі внутрішньої та зовнішньої політики.

7. Аудиторія, на яку розрахована ППЗ, диференціюється в соціальному, віковому, гендерному та інших аспектах.

Сукупність одиниць гіпертекстового рівня, у свою чергу, детермінує лінгвокультурні особливості одиниць текстового та гіпотекстового рівнів, що втілюється певними мовними засобами, тематичним змістом тексту, а домінантна прагматична функція реалізується ієрархією розподілу лексичних одиниць з національно-культурним компонентом на сильних позиціях тексту.

Отже, для виявлення лінгвокультурної специфіки аналізованого типу тексту як основи його прагматичного потенціалу варто дослідити особливості функціонування одиниць з національно-культурним компонентом (лінгвоконцептів, політичних знаків-символів, реалій) у структурно-композиційному аспекті. Лінгвокультурологічна спрямованість дослідження зумовлює необхідність вивчення реалізації в ППЗ базових категорій лінгвокультурології: мовної особистості, національної мовної картини світу, концепту, концептосфери / концептосистеми.

Мовна особистість як носій національної мовної картини світу розглядається в роботі переважно з огляду на текст-типологічні очікування адресата тексту (аудиторії-електорату), що дозволяє побудувати ППЗ у відповідності до національної мовної картини світу аудиторії та її культурних цінностей і стереотипів. Вивчення адресанта тексту як мовної особистості проводиться з урахуванням реалізованих у тексті стратегій і тактик, що віддзеркалюють інтенціональну своєрідність типу тексту, відображену ієрархією його найбільш релевантних функцій. Аналіз ідіостиля політика як мовної особистості у дослідженні не проводиться з метою запобігання інтерференції особистісних та ідеологічних чинників (роль спічрайтерів та іміджмейкерів, спеціалістів з PR, ідеологічних преференцій адресанта тексту), як таких, що не відповідають об'єктивним лінгвальним і лінгвокультурним стереотипам очікування аудиторії.

Концепт як базова категорія лінгвокультурології, когнітивної та прагматичної лінгвістики, найбільшою мірою відображає менталітет узагальненого носія конкретної мови, що мотивує його залучення до парадигми прагматичних засобів об'єктивація яких і визначає специфіку досліджуваного типу тексту. До базових термінів нашого дослідження входить і поняття концептосистеми, як категорії дискурсу, тексту, жанру, що відображає певну сукупність концептів (А.М. Приходько), які, у свою чергу, визначають тематичну своєрідність досліджуваного типу тексту. Реконструкція концептів притаманних саме ППЗ, виокремлює його з-поміж суміжних типів текстів ПД. Такими концептами виявилися AMERICA/АМЕРИКА, BRITAIN/БРИТАНІЯ, PROGRESS/ПРОГРЕС REGRESS/РЕГРЕС, ELECTION/ВИБОРИ.

У реферованій дисертації запропоновано метод лінгвокультурологічного аналізу, який включає виявлення таких базисних культурних універсалій як знаки-символи, реалії, опозиції "свої :: чужі", "свій :: чужий" простір і лінгвостилістичні засоби їх реалізації в тексті ППЗ.

Для виявлення текст-типологічних ознак ППЗ на текстовому й гіпотекстовому рівнях послуговуємося такою схемою лінгвокультурологічного аналізу. На текстовому рівні досліджуємо темпоральну структуру тексту, засоби реалізації опозицій "свій :: чужий" простір і "ретроспекція :: проспекція". Характерологічний контекст вивчається як поле реалізації авторських стратегій і тактик політичної боротьби, зумовлених, зокрема, розгортанням опозиції "свої :: чужі". Специфіка функціонування одиниць характерологічного й хронотопного контекстів (терміни М.О. Новикової) виявляються через аналіз ППЗ у структурно-композиційному аспекті, що дозволяє встановити особливості розташування інформаційних блоків на сильних позиціях текстів. На гіпотекстовому рівні в лексико-семантичному контексті аналізу підлягає специфіка відбору й дистрибуції таких культурно зорієнтованих одиниць як вербалізовані складники концептів, політичні знаки-символи, реалії. Лінгвостилістичний аналіз складників ключових концептів ППЗ засвідчив концентрацію лексичних одиниць-гіпонімів у межах одного фрагменту тексту, наприклад: "For we know today's Conservative party would take us back, back to negative equity, high mortgage rates and boom and bust; back to cuts in public services; back to social division; back to the margins of influence in Europe and the wider world. So there is a choice. This election is about which party can be trusted with the economy, which party will invest more in our public services, which party is capable of leading Britain into the future" [Blair, London].

Синтаксичний контекст розглядається для виявлення найбільш прагматично спрямованих риторичних прийомів, вибір яких визначається особливостями реалізації ППЗ в умовах прямої взаємодії оратора й аудиторії в усній комунікації.

У другому розділі "Лінгвокультурологічний аналіз політичних програмних заяв американської та британської лінгвокультурних традицій" виявлено специфіку функціонування одиниць з національно-культурним компонентом у структурно-семантичному аспекті, що уможливило виділення інваріантних і варіативних ознак ППЗ у зіставлюваних лінгвокультурних традиціях.

Гіпертекстовий рівень віддзеркалює особливості комунікативної ситуації, у якій реалізується ППЗ, що в цілому визначає інваріантні ознаки досліджуваного типу тексту. Відповідно констатуємо наявність однакових вихідних просторово-часових умов, що визначають функціонування ППЗ, а саме - єдиний тематичний визначник "боротьба за владу на виборах", обмежений хронотоп передвиборчої кампанії і різноплановість аудиторії як адресата ППЗ.

Аналіз побудови текстів ППЗ свідчить про те, що досліджуваний тип тексту твориться за трихотомічною схемою "вступ - основна частина - висновки", яка також властива суміжним типам текстів ПД. Зважаючи на прагматичну зорієнтованість ППЗ, найбільший інтерес відповідно до цілей нашого дослідження становить дистрибуція національно культурних компонентів у інформаційних блоках, розміщених на сильних позиціях тексту, якими, услід за І.В. Арнольд і В.А. Кухаренко, вважаємо ініціальну й фінальну позиції.

Виявлення особливостей американської лінгвокультурної традиції на текстовому рівні передбачає аналіз хронотопного контексту. В ініціальній позиції текстів ППЗ фіксуємо інваріантний характер використання одиниць хронотопного контексту для реалізації стратегії консолідації. Цьому, зокрема, сприяє високочастотне функціонування граматичної форми Present Simple (68%), що в сполученні з прислівником here вказує на місце презентації ППЗ. Реалізація стратегії консолідації спричиняє знакову відсутність опозиції "свій :: чужий" простір на сильній позиції ППЗ, що сприяє інтеграції політика й аудиторії як єдиної американської нації. Функціонування географічних реалій і нікнеймів штатів уважаємо варіативними ознаками. Варіативний характер має і реалізація опозиції "ретроспекція :: проспекція" в риториці демократів.

Фінальна позиція як сильна текстова позиція вимагає від політика залучення найбільш прагматичних одиниць хронотопного контексту. Інваріантне використання граматичної форми Present Simple для вираження майбуття намічених реформ дозволяє твердити про її високий прагматичний потенціал. До інваріантних ознак включаємо також розгортання в тексті опозиції "ретроспекція :: проспекція". Відповідно, саме граматична форма Present Simple у поєднанні з розгортанням опозиції "ретроспекція :: проспекція" є засобами реалізації прагматичної функції: "Seventy-two years ago today, another candidate for President by the name of Franklin Roosevelt came here to Pennsylvania to discuss how we could restore America's prosperity and America's future. At that time, this nation was in the depths of the Great Depression. The incumbent president then, Herbert Hoover, had actually lost jobs on his watch - and so has George W. Bush--the first president in 11 presidents to do so. And now is our moment to choose. I believe that we can protect Social Security for our seniors, lift up middle-class families, and keep America's promise to our children and our grandchildren. And when I'm President, that's exactly what we'll do" [Kerry at Milwaukee]. До варіативних ознак належать лексичні одиниці, що підсилюють прагматичний ефект форм граматичних часів.

У медіальній позиції текстів ППЗ до інваріантних ознак зараховуємо високочастотну актуалізацію граматичної форми Present Simple (45%) і середньочастотне функціонування граматичних форм Past Simple (19%) і Future Simple (16%), які є основою опозиції "ретроспекція :: проспекція". Використання цієї опозиції для реалізації стратегій самопрезентації та дискредитації особистості політичного опонента також є інваріантною ознакою в медіальній позиції ППЗ. До варіативних ознак належить використання опозиції "ретроспекція :: проспекція" для реалізації стратегії залякування в риториці Республіканців.

В ініціальній позиції сфера інваріантних ознак характерологічного контексту формується під впливом комунікативної ситуації. Так, постійно простежується згадування особистості оратора та його партнера по виборчому бюлетеню. Варіативною є актуалізація групи підтримки й членів сім'ї політика в риториці Республіканців і легендарних Президентів США періоду минулих років у риториці Демократів.

Фінальна позиція текстів ППЗ маркує варіативні ознаки в характерологічному контексті, а саме використання особового займенника "I" у риториці Республіканців свідчить про превалювання засобів реалізації стратегії самопрезентації на противагу стратегії консолідації, що домінує в риториці Демократів, і реалізується функціонуванням інклюзивного займенника "we".

До інваріантних ознак в медіальній позиції включаємо формування опозиції "свої :: чужі", спрямованої на реалізацію стратегії дискредитації політичного опонента. До варіативних ознак належить залучення до групи "чужі", крім політичного опонента, і "ворогів Америки" - С. Хусейна, терористів, Аль-Каїди в риториці Республіканців.

У хронотопному контексті британської лінгвокультурної традиції сфера інваріантних ознак в ініціальній позиції ППЗ представлена високочастотним функціонуванням граматичної форми Present Simple (68%), а також топонімів і прислівників часу, що спрямовані на реалізацію стратегії консолідації. У риториці Ліберальних Демократів відзначається превалювання засобів реалізації стратегії самопрезентації (зумовленої середньочастотним функціонуванням граматичної форми Present Perfect (25%) над стратегією консолідації, що свідчить про варіативність цих ознак.

Інваріантним маркером фінальної позиції текстів ППЗ є високочастотне функціонування граматичної форми Present Simple (85%), що зосереджує увагу на важливості поточного моменту для визначення майбутнього країни і є одним із засобів реалізації стратегії самопрезентації. Низькочастотне функціонування граматичної форми Future Simple (10%) належить до варіативних ознак ППЗ.

Аналіз функціонування лексико-граматичних засобів реалізації категорії темпоральності в медіальній позиції текстів ППЗ дозволяє вважати використання граматичних форм Present Simple, Present Perfect і Present Continuous інваріантними ознаками, спрямованими на реалізацію тактик самопрезентації та дискредитації політичного опонента. Маргінальна реалізація граматичної форми Past Simple у риториці Ліберальних Демократів свідчить про нерелевантність опозиції "ретроспекція :: проспекція" для медіальної позиції, де дистанціювання й дискредитація опонента виражаються формами дієслова у теперішньому часі. До варіативних ознак відносимо низькочастотне функціонування граматичної форми Present Perfect Continuous (7%) та конструкції going to (7%) в ППЗ Ліберальних Демократів.

Інваріантними ознаками в ініціальній позиції характерологічного контексту вважаємо превалювання інклюзивного займенника "we", який включає політика і його політичну партію, а також згадування партії-опонента, що зумовлює формування опозиції "свої :: чужі". У такий спосіб виявляємо актуалізацію, з одного боку, стратегії самопрезентації, а з іншого - дискредитації політичного опонента, які й формують основу прагматичної функції. До варіативних ознак зараховуємо низькочастотне функціонування особового займенника "I" (2%).

За результатами лінгвостилістичного культурологічного аналізу фінальної позиції текстів ППЗ констатуємо інваріантне функціонування інклюзивного займенника "we", що інкорпорує політика й презентовану ним партію, а також актуалізацію групи "чужі" (політичні опоненти). Демократичний устрій держави акцентується позиціонуванням аудиторії як арбітра в протистоянні політичних партій.

Сфера реалізації інваріантних ознак у медіальній позиції текстів ППЗ позначена функціонуванням інклюзивного займенника "we", номінацією своєї політичної сили, а також згадуванням політичного опонента. На основі взаємодії цих персонажних груп формується опозиція "свої :: чужі" як елемент стратегій самопрезентації та дискредитації політичного суперника, спрямованих на реалізацію прагматичної функції: "Through all our thinking there is a thread of environmental awareness and urgency. It is wrong that this issue simply does not feature more prominently in the priorities of the Labour and Conservative parties. … These are our priorities, and I believe they match the priorities of the people of Britain" [Kennedy, London]. Варіативні ознаки відображають частотність актуалізації персонажів групи "чужі" в зіставлюваних лінгвокультурах.

У реферованій дисертації виявлено інваріантні / варіативні ознаки американської лінгвокультурної традиції на гіпотекстовому рівні через аналіз лексико-семантичного контексту. Дистрибуція одиниць з національно-культурним компонентом в ініціальній позиції текстів ППЗ спричинена реалізацією фатичної функції. Характерною особливістю риторики Республіканців є функціонування знаків-символів, аксіологем і ключових концептів як основи стратегії самопрезентації. ППЗ Демократів більшою мірою орієнтована на реалізацію стратегії консолідації нації, а не місцевої спільноти, що також визначається домінантою фатичної функції. Загалом, варто відзначити тенденцію до актуалізації політичних знаків-символів і редукції реалій, натомість домінувальний характер використання отримують гіпоніми, що вербалізують ключові для цієї позиції концепти ELECTION/ВИБОРИ й AMERICA/АМЕРИКА. До варіативних ознак належать гіпоніми, які об'єктивують концепт ELECTION/ВИБОРИ: "vote", "polls", "office" у риториці Республіканців і "choice", "selection" у риториці Демократів. політичний заява дискурс лінгвокультура

Фінальна позиція текстів ППЗ характеризується домінантним використанням політичних знаків-символів і вербалізованих складників ключових концептів, що сприяє редукуванню реалій згідно з законом компенсації. Превалююча стратегія самопрезентації, орієнтована на переконання аудиторії в максимальній відповідності оратора посаді Президента, визначає ступінь концентрації в межах одного речення аксіологем, знаків-символів, гіпонімів і є інваріантним маркером фінальної позиції. Варіативною ознакою фінальної позиції вважаємо актуалізацію гіпонімів, які об'єктивують концепт ELECTION/ВИБОРИ: "campaign", "election", "office" у риториці Республіканців і "choice", "selection" у риториці Демократів.

У медіальній позиції текстів ППЗ до інваріантних ознак належить низькочастотне (2%) вживання політичних знаків-символів, найбільш релевантними з яких є ситуативні знаки-символи, пов'язані з політичними питаннями. Визначаючи свою позицію відносно пріоритетних питань внутрішньої та зовнішньої політики оратор наголошує на відповідальності, що покладається на керівника держави і свою готовність працювати заради добробуту нації: "I will be a President who goes into the Oval Office every morning knowing that my job is to help you do yours. I will work my heart out for you, and I will never let you down" [Kerry at Boston]. Маргінальна актуалізація знаків-символів і реалій у медіальній позиції у відповідності до закону компенсації звільняє місце для найповнішого розгортання концептів AMERICA/АМЕРИКА, PROGRESS/ПРОГРЕС, REGRESS/РЕГРЕС, TERROR(ISM)/ТЕРОР(ИЗМ). Варіативною ознакою медіальної позиції Республіканців є домінування символів-неологізмів, а в риториці Демократів - це превалювання ситуативних знаків-символів, пов'язаних з політичними питаннями.

Аналіз ініціальної позиції текстів ППЗ Республіканців і Демократів у синтаксичному контексті дозволяє дійти висновку про інваріантний характер реалізації таких прийомів експресивного синтаксису, як паралельні конструкції та парцеляція. Широке залучення цих прийомів може бути зумовлене, з одного боку, експресивним потенціалом самих стилістичних прийомів, а з іншого боку - способом презентації ППЗ у формі усного мовлення, що зводить до мінімуму можливість використання складних речень. Актуалізація паралелізму й парцеляції підтверджує принципи організації ППЗ згідно з основоположними канонами ораторської промови, зорієнтованої на безпосереднє сприйняття й реалізацію прагматичної функції. До варіативних ознак зараховуємо інверсію, підхоплення, вставні речення, нарощування, приєднання.

У фінальній позиції текстів ППЗ низка інваріантних ознак відзначена функціонуванням таких прийомів експресивного синтаксису як паралелізм, парцеляція, інверсія та антитеза. Сферу реалізації варіативних ознак маркують різноманітні лексико-граматичні засоби, що використовуються для інтенсифікації прагматичного потенціалу стилістичних прийомів.

У межах медіальної позиції інваріантні ознаки представлені актуалізацією таких прийомів експресивного синтаксису як паралельні конструкції, парцеляція, інверсія. Варіативні ознаки зумовлені використанням різноманітних інтенсифікаторів синтаксичних конструкцій і наголошуванням у межах інверсії обставин причини в риториці Республіканців і часової обставинної групи в риториці Демократів.

У британській лінгвокультурній традиції на основі аналізу лексико-семантичного контексту нами виявлено інваріантні ознаки в ініціальній позиції, до яких належать маргінальне функціонування політичних знаків-символів і реалій, які відповідно до закону компенсації характеризуються мінімальною актуалізацією на користь розгортання концептів. Високочастотна актуалізація гіпонімів, що вербалізують концепт ELECTION/ВИБОРИ позначує зону інваріантних ознак.

Фінальна позиція текстів ППЗ характеризується інваріантною актуалізацією гіпонімів концептів BRITAIN/БРИТАНІЯ та ELECTION/ВИБОРИ, що підтверджує ідею їх взаємозумовленості, оскільки добробут нації перебуває в тісному взаємозв'язку з "правильним" вибором аудиторії. Акцентування цієї ідеї детермінує варіативне функціонування знаків-символів і реалій.

У межах аналізу медіальної позиції ППЗ виявляємо маргінальне функціонування реалій і політичних знаків-символів, що маркують варіативні ознаки згідно з законом компенсації на користь інваріантної реалізації ключових концептів PROGRESS/ПРОГРЕС, REGRESS/РЕГРЕС, BRITAIN/БРИТАНІЯ.

У синтаксичному контексті інваріантні ознаки ППЗ ініціальної позиції представлені високочастотним функціонуванням інверсії (46%), зорієнтованої на риторичну акцентуацію в обмеженій за обсягом ініціальній позиції.

У фінальній позиції текстів ППЗ варіативні ознаки виражаються пріоритетними синтаксичними прийомами в риториці партій.

Медіальна позиція текстів ППЗ відзначена наявністю таких інваріантних ознак як парцеляція, паралелізм та інверсія. Домінувальна тенденція до їх актуалізації підтверджує ораторську природу ППЗ як типу тексту, розрахованого на здійснення максимального впливу на аудиторію в умовах усної комунікації. Варіативні ознаки представлені маргінальним функціонуванням переліку.

У третьому розділі "Крос-культурний текст-типологічний аналіз політичних програмних заяв" здійснено компаративний лінгвостилістичний аналіз функціонування одиниць з національно-культурним компонентом у текстах ППЗ американської і британської лінгвокультурних традиціях, що дозволило виявити універсальні (інтегральні) й культурно-зумовлені (диференційні) ознаки ППЗ.

Інтегральні ознаки відображають специфіку реалізації текстових категорій у досліджуваному типі тексту. Диференційні ознаки маркують лінгвокультурні особливості реалізації ППЗ у зіставлюваних лінгвокультурних традиціях.

Інтегральні ознаки в межах гіпертекстового рівня зумовлені схожістю комунікативної ситуації, у якій функціонує досліджуваний тип тексту, а саме - обмеженому хронотопі передвиборчої кампанії, де боротьба за владу визначає тематику, прагматичні настанови й характер адресантно-адресатної взаємодії. Відповідно, фіксуємо наявність таких інтегральних ознак на гіпертекстовому рівні: просторово-часові межі функціонування ППЗ обмежені періодом передвиборчої агітаційної кампанії; тематичний визначник типу тексту задається актуалізацією концепту ELECTION/ВИБОРИ, а лексико-семантичне наповнення відображається гіпонімами, які реалізують концепти AMERICA/АМЕРИКА, BRITAIN/БРИТАНІЯ, PROGRESS/ПРОГРЕС, REGRESS/РЕГРЕС; учасники комунікативної ситуації представлені, з одного боку, оратором-політиком, а з іншого - аудиторією-електоратом.

Диференційні ознаки зумовлені лінгвокультурними особливостями реалізації ППЗ у певному соціально-історичному контексті. Так, у британській лінгвокультурній традиції відзначаємо прагнення адаптувати програмні положення партії до проблем регіону, де представляється ППЗ, що у свою чергу, визначає специфіку семантичного наповнення інформаційних блоків. Особливості соціально-історичного періоду функціонування ППЗ наочно виявляються в риториці американських політиків і переважно зумовлені розгортанням гіпонімів, що втілюють концепт TERROR(ISM): "The terrorists who killed thousands are still dangerous and they're determined. The outcome of this election will set the direction of the war against terror. Since that terrible morning of September the 11th, 2001, we have fought the terrorists across the Earth -- not for pride, not for power, but because the lives of our citizens are at stake" [Bush at Davenport]. На рівні адресантно-адресатної взаємодії диференційні ознаки маніфестуються актуалізацією антропонімів другого ряду (прихильників оратора) в американській лінгвокультурній традиції.

На текстовому рівні фіксуємо наявність інтегральних ознак у структурно-композиційному контексті, а саме - побудова ППЗ у відповідності до схеми "вступ - основна частина - висновки".

У межах хронотопного контексту вичленовуємо такі інтегральні й диференційні ознаки в структурно-семантичному аспекті. Ініціальна позиція. Інтегральні ознаки: використання граматичної форми Present Simple для локалізації ППЗ у часі й просторі, відсутність опозиції "свій :: чужий" простір. Диференційні ознаки: розгортання опозиції "ретроспекція :: проспекція" в американській лінгвокультурній традиції. Фінальна позиція. Інтегральні ознаки: превалювання граматичної форми Present Simple з метою акцентування важливості поточного моменту для долі країни; відсутність опозиції "свій :: чужий" простір. Диференційні ознаки: переважне використання граматичної форми Future Simple в американській лінгвокультурній традиції та форми Present Simple у британській для формулювання передвиборчих обіцянок. Медіальна позиція. Інтегральні ознаки: частотне використання граматичної форми часу Present Simple для висвітлення поточного стану справ у країні; розгортання опозиції "ретроспекція :: проспекція". Диференційні ознаки: розгортання опозиції "свій :: чужий простір" у ППЗ американської лінгвокультурної традиції.

У характерологічному контексті відзначаємо наявність таких інтегральних і диференційних ознак. Ініціальна позиція. Інтегральні ознаки: домінування інклюзивного займенника "we". Диференційні ознаки: розгортання опозиції "свої :: чужі" в американських ППЗ; превалювання інклюзивного займенника "we" у британській лінгвокультурній традиції та особового займенника "I" в американській. Фінальна позиція. Інтегральні ознаки: відсутність опозиції "свої :: чужі"; частотне функціонування інклюзивного займенника "we". Диференційні ознаки: превалювання лексеми "people" у ППЗ британської лінгвокультурної традиції та інклюзивного займенника "we" в американській у межах реалізації стратегії консолідації; використання заключних фраз із релігійним компонентом у американських ППЗ: "Thank you, God Bless you, and God Bless America" [Kerry at Columbus] і апеляція до народу в британській: "Britain is a great nation. It has so many strengths. But its biggest strength is its people. Now you, the people, will decide" [Blair at London]. Медіальна позиція. Інтегральні ознаки: розгортання опозиції "свої :: чужі". Диференційні ознаки: маргінальне функціонування особового займенника "I" у ППЗ американської лінгвокультурної традиції.

На підставі результатів крос-культурного аналізу функціонування одиниць лексико-семантичного контексту гіпотекстового рівня виділяємо такі інтегральні й диференційні ознаки. Ініціальна позиція. Інтегральні ознаки: гіпоніми, що вербалізують концепт ELECTION/ВИБОРИ; факультативна актуалізація реалій. Диференційні ознаки: функціонування гіпонімів концепту AMERICA/АМЕРИКА й політичних знаків-символів у американській лінгвокультурній традиції. Фінальна позиція. Інтегральні ознаки: актуалізація концептів ELECTION/ВИБОРИ, AMERICA/АМЕРИКА і BRITAIN/БРИТАНІЯ. Диференційні ознаки у фінальній позиції відсутні. Медіальна позиція. Інтегральні ознаки: функціонування концептів AMERICA/АМЕРИКА, BRITAIN/БРИТАНІЯ, PROGRESS/ПРОГРЕС, REGRESS/РЕГРЕС і ситуативної групи політичних знаків-символів. Диференційні ознаки: розгортання концепту TERROR(ISM)/ТЕРОР(ИЗМ) в американській лінгвокультурній традиції.

У межах аналізу синтаксичного контексту вичленовуємо такі інтегральні й диференційні ознаки. Ініціальна позиція. Інтегральні ознаки: переважне використання інверсії. Диференційні ознаки: частотне використання паралелізму, парцеляції й переліку в американській лінгвокультурній традиції. Фінальна позиція. Інтегральні ознаки відсутні. Диференційні ознаки виявляються в переважанні паралелізму, парцеляції, інверсії в американській лінгвокультурній традиції та еліпсу в британській. Медіальна позиція. Інтегральні ознаки: частотне використання інверсії, паралелізму, парцеляції. Диференційні ознаки: функціонування повторів у американській лінгвокультурній традиції.

У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження й окреслюються перспективи подальших наукових розвідок у сфері вивчення лінгвопрагматичних ознак текстів інституціональних дискурсів задля виокремлення їх текст-типологічних ознак.

Висновки

ПД як феномен сучасного когнітивно-дискурсивного простору реалізується певними типами текстів у ситуації політичної комунікації й відображає боротьбу за збереження чи завоювання влади. Тематично об'єднані дискурсотвірним концептом ВЛАДА типи текстів ПД диференціюються на рівні комунікативної ситуації за низкою ознак: внутрішньомедійність / позамедійність, цілі, умови комунікативної ситуації, місце реалізації, лексико-семантична своєрідність, тематика, аудиторія, на яку розрахований прагматекст.

На підставі критеріїв типологізації текстів ПД визначаємо ППЗ як специфічний прагматекст ПД, просторово-часові рамки функціонування якого обмежені хронотопом передвиборчої агітаційної кампанії. Тематичний зміст текстів відображає процес передвиборчої комунікації, зумовлений розгортанням ключових концептів ELECTION/ВИБОРИ, AMERICA/АМЕРИКА, BRITAIN/БРИТАНІЯ, PROGRESS/ПРОГРЕС, REGRESS/РЕГРЕС.