Засоби діалогічної організації науково-навчальних текстів технічної галузі в сучасній українській мові

До основних ресурсів діалогічної організації писемного тексту, автором якого є студент, належать умовні позначення, символи, математичні знаки, авторські графічні скорочення часто вживаних термінів, слів, словосполучень, які забезпечують автокомунікацію; наукова фразеологія, слова з абстрактним значенням; номінативні та питальні речення для віддзеркалення проблематики тексту; мовні засоби, що виражають хід думок автора, логіку викладу, оцінку з боку автора й адресата для реалізації комунікативної мети; рубрикація, виділення абзаців під однією рубрикою; цитати; мовленнєві кліше метатекстового коментування для введення проблемної інформації першоджерела, повідомлення результатів самостійного опрацювання кількох джерел та ін.

Мовним підґрунтям діалогічної організації жанрів усного науково-навчального мовлення є засоби адресації; суб'єктивно-оцінні, образні, розмовні висловлення; дієслівні форми 2-ої особи множини наказового способу; конструкції з дієслівно-займенниковими формами 1-ої особи множини; дієслівні форми 1-ої особи однини; обраний автором порядок слів у реченні; риторичні запитання; односкладні речення, структури зі значенням повинності, необхідності; неповні синтаксичні конструкції, перервані речення, слова-речення тощо; повтори-актуалізатори; однорідні члени речення; вставні слова (метатекстові засоби, які спрямовують процес комунікації; зіставлення різних підходів; покликання на авторитетну думку чи загальновизнаний факт; аргументовані приклади; формулювання висновків); складносурядні речення із зіставно-протиставними відношеннями тощо.

5. На основі функціонально-семантичного та порівняльного аналізу 7500 контекстів із навчальних видань було зроблено висновок, що діалогічну організацію науково-навчальних текстів технічної галузі реалізують графостилістичні, лексико-семантичні, морфологічні та синтаксичні ресурси української мови.

Графостилістичні засоби оптимізують комунікативний вплив: допомагають розмежувати головну та другорядну інформацію, розставити логічні акценти, конкретизують чи уточнюють висловлену думку, доповнюють зміст основного повідомлення, зосереджують увагу читачів на конкретних моментах тексту; актуалізують фонові знання адресата і стимулюють процес творчого сприйняття; унаочнюють дані, уможливлюють моменти експресивності науково-навчального тексту; забезпечують швидкий пошук потрібного матеріалу в тексті; акцентують проголошувану автором ідею та передають авторську модальну семантику; демонструють мовну компресію й активізують механізм симультанного передавання інформації.

Лексико-семантичним підґрунтям діалогічної структури науково-навчальних текстів технічної галузі слугують різноманітні лексичні засоби, використовувані автором для точного вираження поняття певної галузі знань та репрезентації наукового знання в доступній формі, ілюстрування певних положень і посилення переконливості думки, стимулювання інтересу до вивчення явища, зіставлення прагматичних сподівань комунікатів, зосередження уваги читача на результатах досліджень; загалом активізації сприйняття читацької аудиторії та спрямування уваги адресата в потрібному напрямку, забезпечення найвищого ступеня перлокутивного ефекту.

У технічних текстах науково-навчального підстилю використовуються морфологічні засоби, що залучають адресата до акту комунікації: акцентують важливі моменти змісту і наголошують на логічних зв'язках між частинами вислову, демонструють процес формування думки й експлікують логіку наукового мислення; орієнтують адресата на подальший виклад; указують на обов'язковість дотримання адресатом певних інструкцій, наголошують на категоричності наказу; створюють ефект безпосереднього спілкування й підкреслюють єдність між комунікаторами; переконують адресата в правильності авторської думки та задовольняють прагматичні сподівання адресата.

За допомогою синтаксичних ресурсів діалогічної організації автор науково-навчальних текстів розмежовує основну та другорядну інформацію, забезпечує послідовність викладу, доводить висунуті твердження, що вимагає експлікації прийомів і стратегії аргументації, пояснень тощо; вносить додаткові відтінки значення й підсилює виразність семантики слів; передає більший чи менший ступінь категоричності викладу; підтверджує висловлену думку новими варіантами особливих сприймань, оцінок, зіставлень, спостережень, уточнень; виражає суб'єктивно-оцінне ставлення щодо висловленого в тексті; формулює найбільш суттєві висновки. Це забезпечує оптимальне сприймання тексту адресатом, встановлення більш тісного контакту із читачем, дає можливість з'ясувати ступінь засвоєння студентом навчального матеріалу й залучати адресата до висування нових наукових ідей. Досліджені в дисертації синтаксичні засоби посилюють комунікативну гармонію сказаного, виконують когнітивну функцію, створюють комунікативний ефект внутрішньої діалогізації мовлення; вони збільшують інформативність тексту й реалізують загальну тенденцію до скорочення надлишковості в мові; усувають суперечності між індивідуалізацією та узагальненням викладу в навчальному тексті; забезпечують адекватний перлокутивний ефект.

Діалогічна організація текстів, яка знаходить вияв у взаємодії засобів різних рівнів мовної системи, сприяє оптимізації спілкування в навчальній сфері, спонукає до спільного пошуку істини.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Заніздра В. В. Аспекти інтерпретації наукового тексту / В. В. Заніздра // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство). - Випуск 3 : Зб. наукових праць ; за ред. академіка Л. І. Мацько. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. - С.84-89.

2. Заніздра В. В. Діалог як форма мовного спілкування / В. В. Заніздра // Мова і культура. (Науковий журнал). - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. - Вип. 10. - Т.V (105). - С. 312-317.

3. Заніздра В. В. Діалогічна природа наукового тексту / В. В. Заніздра // Лінгвістичні дослідження : Збірник наукових праць ; за заг. ред. Л.А. Лисиченко. - Харків, 2007. - Вип. 22. - 196 с. - С. 89-95.

4. Заніздра В. В. Прагмасемантична організація жанрів науково-навчального підстилю / В. В. Заніздра // Наукові записки. - Випуск 89 (5). - Серія : Філологічні науки (мовознавство) : В 5 ч. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. - С. 74-78.

5. Заніздра В. В. Суб'єктна організація наукового тексту / В. В. Заніздра, Н. О. Заніздра // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського. - Кременчук : КДПУ, 2007. - Вип. 1/2007 (42). - Частина 2. - С. 31-33.

6. Заніздра В. В. Фактор адресата в науковому тексті / В. В. Заніздра // Наукові записки. - Випуск 73. - Серія : Філологічні науки (мовознавство) : У 2 ч. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. - Ч. 2. - 265 с. - С.125-134.

7. Заніздра В. В. Явище інтертекстуальності в науковому тексті / В. В. Заніздра // Мовознавчий вісник : Зб. наук. пр. / МОН України, Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького; відп. ред. Г. І. Мартинова. - Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. - 2010. - Вип. 10. - С. 157-159.

8. Заніздра В. В. Явище стереотипності в науковому тексті / В. В. Заніздра // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика» : Зб. наук. праць. Випуск VII. - Херсон : Видавництво ХДУ, 2008. - С.83-89.

АНОТАЦІЯ

Шабуніна В. В. Засоби діалогічної організації науково-навчальних текстів технічної галузі в сучасній українській мові. - Рукопис.

У дисертації висвітлено феномени політекстуальності та інтертекстуальності в аспекті діалогічної організації навчального наукового тексту; описано прагмасемантичні закономірності побудови жанрів науково-навчального підстилю; проаналізовано вияви мовної індивідуальності автора та його прихованих інтенцій у науково-навчальному тексті, розкрито роль мовленнєвої поведінки адресанта у сприйнятті тексту комунікатами, визначено засоби авторизації в текстах науково-навчального підстилю; схарактеризовано адресата науково-навчального тексту, його прагматичні сподівання, тактичні й стратегічні вияви специфіки адресованості навчального тексту. З'ясовано особливості науково-навчального підстилю у функціонально-стильовій макросистемі наукового стилю сучасної української мови; визначено специфіку діалогічної організації жанрів науково-навчального підстилю. Виявлено, досліджено й схарактеризовано графостилістичні, лексико-семантичні, морфологічні та синтаксичні засоби діалогічної організації науково-навчальних текстів технічної галузі в аспекті стилістики ресурсів української мови.

Ключові слова: автор, адресат, діалогічність, засоби діалогічної організації, науковий текст, текст технічної галузі, жанри науково-навчального підстилю, авторська інтенція, комунікативна тактика та стратегія.

АННОТАЦИЯ

Шабунина В. В. Средства диалогической организации научно-учебных текстов технической отрасли в современном украинском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. - Днепропетровск, 2010.

Диссертационная работа посвящена исследованию основных средств диалогической организации научно-учебных текстов технической отрасли в современном украинском языке в аспектах коммуникативной лингвистики, лингвопрагматики и стилистики ресурсов с учётом узкого и широкого понимания диалога.

Доказано, что важной тенденцией развития современного научно-учебного текста является диалогизация, взаимодействие коммуникантов, выраженное лингвальными средствами, влияние адресата на речевую деятельность автора сообщения. Подтверждено, что научный учебный текст внутренне диалогичен, поскольку не только воспроизводит определённую авторскую позицию и ориентирован на конкретного адресата, но и всегда является ответом предыдущему контексту и предполагает ответную реакцию.

Подтверждено, что смысловая структура учебного текста политекстуальна. В жанрах научно-учебного подстиля выделены субтексты нового и старого знания, прецедентный, методологический, рефлексивный, периферийный субтексты, субтекст оценки, метатекст. В работе определены средства их текстуализации.

Указано, что интертекстуальность отражает соотнесённость одного текста с другими, их диалогическое взаимодействие в процессе функционирования. Продемонстрированы эксплицитные и квазиэксплицитные средства выражения интертекстуальности, используемые в текстах научно-учебного подстиля.

В работе нашёл подтверждение тот факт, что при создании научно-учебных текстов используются элементы модели справочно-информационного текстотипа, которые способствуют передаче большего количества информации без увеличения объёма плана выражения, оптимизируют коммуникативный процесс, ассоциируются с современными стандартами ускоренного информационного обмена.

В диссертации проанализированы проявления речевой индивидуальности автора и его скрытых интенций в научно-учебном тексте; раскрыта роль речевого поведения адресанта в восприятии текста коммуникантами; определены средства авторизации в текстах научно-учебного подстиля; охарактеризован адресат учебного текста, его прагматические устремления, а также рассмотрены тактические и стратегические проявления специфики адресованности учебного текста.

В диссертационной работе определены особенности научно-учебного подстиля в функционально-стилистической макросистеме научного стиля современного украинского языка. Установлена специфика диалогической организации жанров научно-учебного подстиля, охарактеризованы устная и письменная формы учебных текстов в аспекте диалогической природы жанров.

На основе функционально-семантического и сравнительного анализа 7500 контекстов был сделан вывод, что диалогическую организацию научно-учебных текстов технической отрасли реализуют графостилистические, лексико-семантические, морфологические и синтаксические средства поддержания коммуникативного контакта между автором и адресатом.

В работе подчеркнуто, что графостилистические средства обеспечивают коммуникативную направленность и структурное упорядочение текста. Текстам научно-учебного подстиля присущи такие графические средства в функции диалогизации: выделение слова, словосочетания, предложения с помощью полужирного и подчеркнутого шрифта, курсива, рамки, величины букв, гарнитуры, размера шрифта (кегля); интервал; графические сокращения; субтекст иной знаковой системы; цвет текста, иноязычная графика; использование общепринятых знаков препинания с экспрессивно-стилистической целью; квадратные или угловые скобки; графические средства компрессии плана выражения при сохранении объёма информации; нумерованный и маркированный списки; деление текста на колонки; альбомная ориентация текста; нетрадиционное выравнивание строк; примечания; сноски; ссылки; деление текста на главы, разделы, подразделы и т.д.

Определены лексико-семантические средства обеспечения диалогической организации технических научно-учебных текстов: термины и дефиниции; элементы образности; интертекстуальные ресурсы, средства авторской субъективной оценки и политекстуальные связи; ссылки на авторитетное мнение или общепризнанный факт; сопоставление различных точек зрения; аргументированные примеры; формулирование выводов и т.п. Указанные ресурсы автор использует для установления более эффективного контакта с аудиторией, активизации восприятия читателя, реализации прагматических ожиданий адресата.

С целью достижения автором максимального перлокутивного эффекта, обеспечения оптимальной коммуникации в текстах научно-учебного подстиля используются такие морфологические средства поддержания коммуникативного контакта: местоимения мы, наш; анафорические указательные местоимения этот, такой, причастия рассмотренный, указанный, описанный и т.п., прилагательное конкретный; местоимённое наречие так, катафорическое местоимение такой, прилагательное следующий; глаголы в форме 1-го лица множественного числа, 3-го лица множественного числа без формально выраженного подлежащего; безличные формы глаголов; деепричастия совершенного и несовершенного вида в сочетании с глаголами будущего или настоящего времени; глаголы повелительного наклонения 1-го и 2-го лица множественного числа совершенного вида; аналитические формы повелительного наклонения; инфинитив в функции повелительного наклонения; глаголы, обозначающие ментальные действия субъекта по отношению к предмету исследования, в сочетании со словами категории состояния и др.

Исследование подтвердило, что эффективной коммуникации способствуют такие синтаксические ресурсы диалогической организации научно-учебных текстов: вопросительные и побудительные предложения; определённый порядок слов в предложении; односоставные предложения; неполные предложения; предложения, осложненные однородными членами и обособленными второстепенными членами, вводными словами и вставными конструкциями; явления синтаксической анафоры и катафоры; парцелляция; сложносочинённые и сложноподчинённые (преимущественно изъяснительные и определительные), бессоюзные предложения; сложные многокомпонентные предложения с разными видами связи; цитирование; особая роль принадлежит абзацному членению текста.

Языковые и речевые средства обеспечивают связность текста и его диалогическую организацию: реализуют коммуникативно-познавательные потребности научной коммуникации, организуют процесс восприятия текста адресатом, активизируют внимание реципиентов; упорядочивают композиционно-синтаксическую структуру текста; способствуют формированию адекватной научной картины мира.

Ключевые слова: автор, адресат, диалогичность, средства диалогической организации, научный текст, текст технической отрасли, жанры научно-учебного подстиля, авторская интенция, коммуникативная тактика и стратегия.

SUMMARY

Shabunina V. V. Means of dialogical organizing of scientific-educational texts of technical sphere in the modern Ukrainian language. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - Dnipropetrovs'k Oles' Gonchar National University. - Dnipropetrovs'k, 2010.

The dissertation deals with phenomena of polytextuality and intertextuality in dialogical organizing aspect of a scientific-educational text; pragmatic and semantic regularities of scientific-educational texts creation are described; features of author's linguistic individuality and his ulterior intentions in a scientific-educational text are analyzed; an importance of the author's speech activities in communicators' perception of the text is shown; authorization means of text of scientific-educational substyle are determined; an addressee of a scientific-educational text, his pragmatic expectations, tactical and strategical peculiarities of educational text addressing are characterized.

The features of scientific-educational substyle in functional and stylistic scientific style macrosystem of the modern Ukrainian language are turn out; dialogical organizing specificity of genres of scientific-educational substyle is defined. Graphical, lexical and semantic, morphological and syntactical resources of dialogical organizing of educational texts of technical sphere are ascertained, investigated and characterized.

Key words: author, addressee, dialogicity, means of dialogical organizing, scientific text, text of technical sphere, genres of scientific-educational substyle, author's intention, communicative tactics and strategy.

Размещено на Allbest.ru