Фразеологічні одиниці на позначення соціально-економічних реалій у сучасній німецькій мові: структурний та семантичний аспекти
Теоретичні засади дослідження фразеологічних одиниць у сучасній німецькій мові та їх загальна характеристика. Утворення фразеологічних одиниць на позначення соціально-економічних реалій у ході первинного та вторинного процесу фразеологічного утворення.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 25.07.2015 |
Размер файла | 58,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ Університет
ДМИТРЕНКО ОЛЕНА ПЕТРІВНА
УДК 811.112.2'373.7
ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ НА ПОЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ РЕАЛІЙ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРНИЙ ТА СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТИ
Спеціальність 10.02.04 - германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Херсон - 2010
ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС
Робота виконана на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
ГАМЗЮК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
Київський національний лінгвістичний університет, декан факультету німецької мови, завідувач кафедри німецької мови
Офіційні опоненти:
доктор філологічних наук, професор
ДЕНИСЕНКО СОФІЯ НИКИФОРІВНА
Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри іноземних мов для природничих факультетів
кандидат філологічних наук, доцент
СОЛДАТОВА СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА
Херсонський державний університет, завідувач кафедри німецької мови
Захист відбудеться “15“ вересня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 у Херсонському державному університеті за адресою: м. Херсон, провулок 40 років Жовтня, 47, корп. 5.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27
Автореферат розісланий ”14“ серпня 2010 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради С.В. Волкова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Реферована дисертація присвячена дослідженню корпусу фразеологічних одиниць на позначення соціально-економічних реалій у сучасній німецькій мові, їх семантичному та структурному аспектам. Проблематика роботи лежить у руслі системно-структурної (таксономічної) наукової парадигми.
У сучасних лінгвістичних пошуках широким спектром відзначаються дослідження фразеологічної номінації (О. І. Діброва, В. М. Телія, В. І. Школяренко, А. А. Уфімцева, W. Fleischer, Cs. Fцldes, W. Koller, J. Sternkopf, B. Wotjak), механізмів утворення одиниць вторинної номінації (А. Ф. Артьомова, В. І. Гаврись, М. М. Гавриш, А. М. Емірова, G. Grйciano, U. Schrцter). Активно досліджується семантика ускладнених мовних знаків (М. Ф. Алефіренко, М. А. Гойхман, А. М. Золотова, М. В. Гамзюк, А. М. Мелерович, В. Г. Ніконова, І. І. Чернишова), важлива її надбудова - конотація (В. І. Говердовський, Н. А. Оніщенко, Н. Д. Арутюнова, Ю. П. Солодуб, Th. Schippan). Ґрунтовно вивчалася національно-культурна складова семантики фразеологічних одиниць (далі - ФО) ( Р. Р. Алаярова, Є. М. Верещагін, В. Г. Гак, Д. О. Добровольський, В. Г. Костомаров, О. А. Майборода, Д. Г. Малахов, Д. Г. Мальцева, В. А. Маслова, О. П. Пророченко, О. В. Самсонова), проблема глибинних зв'язків фразеологічної семантики з національним менталітетом (Р. П. Зорівчак, В. М. Телія та ін.). Знайшли своє висвітлення також і дериваційні процеси у фразеології (Н. Ф. Грозян, Л. Б. Давиденко, С. Н. Денисенко, М. Л. Джаграєва, Є. Лабно-Фалецка, О. В. Лазаренко, О. М. Лисенко, С. Б. Пташник, Н. П. Тимощук). ФО активно досліджувалися за принципами польової й тематико-ідеографічної організації (Ю. М. Гаврилов, В. М. Денисенко, А. М. Кузнєцов, В. М. Мокієнко, Л. П. Пастушенко, Ю. Ф. Прадід, Л. М. Рязановський, F. Dornseif, W. Friederich, M. Laskowski, H.-M. Militz).
Відзначаючи об'ємність та змістовність пошуків вітчизняних та зарубіжних учених у сфері фразеології, науковці М. В. Гамзюк, В. М. Телія, В. Д. Ужченко, В. І. Школяренко та ін. констатують невирішеність багатьох проблем фразеологічної номінації, глибинних процесів первинної та вторинної фразеологізації, взаємодії семантичних і структурних чинників у процесі становлення цілісного значення ФО, шляхів метафоризації та метонімізації, питання збагачення фразеологічного складу мови (В. Д. Ужченко). Учені наголошують на фрагментарності або навіть на абсолютній недослідженості певних важливих сфер фразеології сучасної німецької мови, до якої, безперечно, належить і соціально-економічна. Аналіз теоретичної літератури свідчить, що ґрунтовні дослідження соціально-економічної сфери у лексиці та фразеології здійснювалися в англійській мові (Б. І. Гінка, Ю. А. Зацний, О. А. Зяблова, О. М. Ріба).
Вибір теми нашого дисертаційного дослідження визначається потребою всебічного вивчення, осмислення і систематизації корпусу ФО на позначення соціально-економічних реалій (соціальних процесів, явищ економічної діяльності індивіда, підприємств, банків, ринків, бірж тощо), оскільки ця сфера фразеологічного фонду сучасної німецької мови ще не була об'єктом спеціального дослідження.
Актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на комплексне, поглиблене вивчення ускладнених мовних знаків у мовному та мовленнєвому аспектах, на подальше вивчення й аналіз процесів утворення і розвитку ФО, їх системної організації, структурних і семантичних особливостей з урахуванням мовних і позамовних чинників. Дослідження ФО соціально-економічної сфери сучасної німецької мови дає змогу розкрити нову грань номінації, демонструє глибинні зв'язки фразеологічної семантики з національним менталітетом, сприяє глибшому розумінню процесів формування мовної картини світу.
Зв'язок роботи з науковими темами, програмами, планами. Дисертацію виконано в межах наукової теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету “Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови та мовлення: семантико-когнітивний, функціонально-прагматичний аспект” (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 2 від 27 вересня 2004 року).
Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні семантичних і структурних особливостей утворення фразеологічних одиниць на позначення соціально-економічних реалій (далі - ФОСЕР) сучасної німецької мови з урахуванням їх національно-культурної специфіки. Реалізація зазначеної мети передбачає вирішення таких конкретних завдань:
· виокремити, інвентаризувати та систематизувати корпус ФОСЕР з урахуванням їх структурних, семантичних і стилістичних особливостей;
· описати роль стрижневого економічного слова-компонента (далі - ЕК) у формуванні цілісного значення ФОСЕР;
· розкрити зв'язок економічного слова-компонента з національно-культурною специфікою значення ФОСЕР;
· класифікувати досліджуваний корпус ФО за тематико-ідеографічним принципом;
· з'ясувати лінгвальні й екстралінгвальні джерела походження ФОСЕР;
· дослідити основні шляхи та механізми утворення у ході первинного фразеотворчого процесу фразеологічних одиниць на позначення соціально-економічних реалій з урахуванням теоретичних положень соціолінгвістики, етнолінгвістики, лінгвокультурології;
· виявити й описати основні шляхи і механізми утворення ФОСЕР у результаті вторинного фразеотворчого процесу і показати роль досліджуваних ФО у поповненні словникового складу сучасної німецької мови.
Об'єктом дослідження є семантичні й структурні особливості походження і функціонування ФОСЕР у мові з огляду на національно-культурну специфіку їх значення.
Предметом аналізу постають ФОСЕР сучасної німецької мови як специфічні мовні одиниці вторинної номінації.
Матеріалом дослідження слугували 1800 ФОСЕР, відібрані методом суцільної вибірки в межах відповідної тематики з 21 словника сучасної німецької мови загальним обсягом 21 510 умовних сторінок.
Методологічною основою дисертації слугують загальні засади мовознавства про соціальну сутність мови, теорію пізнання, єдність форми і змісту, мови та мислення, антропоцентричний підхід до вивчення мовних явищ. Теоретичним підґрунтям дослідження стали праці В. М. Верещагіна, В. фон Гумбольдта, О. О. Потебні, В. М. Телії, а також праці вітчизняних і зарубіжних дослідників з лінгвістичної семантики, етнолінгвістики, лінгвокультурології тощо. Врахування знань зазначених галузей науки дало можливість виявити специфіку етнокультурного членування й категоризації навколишнього світу німецьким етносом.
Методи та прийоми дослідження визначаються метою, завданнями й емпіричним матеріалом. До основних методів належать: дедуктивно-індуктивний метод для аналізу, синтезу й узагальнення наукових теорій і концепцій з метою встановлення теоретико-методологічних засад вивчення ФОСЕР; метод лінгвістичного спостереження й опису використовувався у формуванні, систематизації і класифікації корпусу досліджуваних ФО та у виявленні їх структурних і семантичних властивостей; метод компонентного аналізу слугував для розкриття процесу становлення цілісного значення ФОСЕР і визначення семантичного внеску слова-компонента у його формування; тезаурусний метод і дані історико-етимологічних довідок уможливили інвентаризацію досліджуваних ФО й розкриття дослівного значення вільних словосполучень - прототипів ФОСЕР; метод польової організації залучався до систематизації емпіричного матеріалу за тематико-ідеографічним принципом; лінгвокраїнознавчий й етнокультурний коментар розкривав особливості прототипової семантики ФОСЕР.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше на ґрунті комплексного аналізу з використанням системного, ономасіологічного і семасіологічного підходів і даних суміжних галузей науки (етнолінгвістики, лінгвокультурології) вивчено ФО, що вербалізують соціально-економічну сферу сучасної німецької мови; вперше здійснено комплексне вивчення ФОСЕР з урахуванням їхньої національно-культурної специфіки, де ЕК (слово-компонент, що позначає економічні реалії) розглядається як детермінант етнокультурної інформації; вперше в Україні здійснено класифікацію досліджуваних ФО за тематико-ідеографічним принципом.
Теоретичне значення роботи полягає у розширенні розуміння онтологічної сутності мови як соціального явища, у доповненні теоретичних положень лінгвістики про взаємодію мови і суспільства, мови і культури, мови й етносу, універсального та ідеоетнічного у мовних системах. Результати дослідження збагачують теорію вторинної номінації, сприяють розбудові теоретичних засад етнолінгвістики та подальшій розробці теорії мовної картини світу німецького етносу, виявляють шляхи формування його лінгвоментальності. Розгляд ФОСЕР як трансляторів культури, історичного досвіду, звичаїв і традицій німецької нації збагачує теорію комунікативної лінгвістики. Висновки дисертації є певним внеском у вирішення проблем загальної теорії фразеології і лексикології, до яких, насамперед, належать їх системність у мові, взаємодія одиниць різних мовних рівнів, лінгвальних й екстралінгвальних чинників у процесі формування значень мовних одиниць, їх системні зв'язки у мові.
Практичне значення дисертації полягає у можливості використання її основних положень і висновків у курсах з лексикології (розділи “Лексико-семантична система мови”, “Ономасіологія і семасіологія”, “Фразеологія німецької мови”), стилістики сучасної німецької мови (розділи “Стильова диференціація лексики та фразеології”, “Семантика тексту”), історії німецької мови (“Історичний розвиток словникового складу німецької мови”); при підготовці спецкурсів з країнознавства, перекладознавства та на практичних заняттях з німецької мови. Систематизований матеріал може бути використаний у лексикографічній практиці при укладанні фразеологічних, ідеографічних та загальномовних словників німецької мови.
Апробація результатів дослідження здійснена на: всеукраїнській науковій конференції “Мовленнєва комунікація в постіндустріальному суспільстві” (Київ, 2006); міжвузівській науковій конференції “Германістика в Україні: сьогодення і перспективи” (Київ, 2003); міжвузівських науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002), “Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003), “Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004); “Методичні та практичні аспекти застосування та розвитку системи контролю знань в університеті” (Київ, 2004), ”Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів” (Київ, 2005), “Індивідуалізація навчального процесу як провідна складова модернізації вищої економічної освіти” (Київ, 2006), “Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку” (Київ, 2007), “Досвід організації та активізації навчального процесу на основі впровадження інноваційних технологій” (Київ, 2008), ”Тренінгові технології як засіб формування знаннєвих та практичних компетенцій“ (Київ, 2009).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в 5 статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях ВАК України (2,5 др. арк.) й у тезах до міжнародної наукової конференції (0, 3 др. арк.). Загальний обсяг публікацій становить 2,8 др. арк.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів та висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг тексту дисертації складає 215 сторінок, загальний обсяг праці разом з бібліографією й додатками становить 256 сторінок. Список використаної літератури містить 395 позицій, із них 60 німецькою й англійською мовами.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано вибір теми, визначено актуальність, об'єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну значення і практичну цінність дослідження.
Перший розділ “Теоретичні засади дослідження фразеологічних одиниць на позначення соціально-економічних реалій у сучасній німецькій мові та їх загальна характеристика” присвячено описові основних проблем фразеології у системі мови, з'ясуванню властивостей ФОСЕР, їх денотативно-сигніфікативної співвіднесеності, аналізу семантики ускладнених мовних знаків, визначенню ролі та внеску слова-компонента у формуванні цілісного значення ФОСЕР, обґрунтуванню тематико-ідеографічної класифікації всього корпусу досліджуваних фразеологізмів.
Утворення семантики ФОСЕР базуються на закономірних когнітивних зв'язках образів, символів, знаків, а також на уяві та фантазії про навколишній світ у свідомості людини. Схематично денотативно-сигніфікативну співвіднесеність ФОСЕР можна виразити в такій послідовності: предмет / ситуація > поняття про денотат (Денотат - 1) > виокремлена індивідом диференційна ознака > її образне представлення > фразеологічне значення > Денотат ФОСЕР або Денотат -2.
Проблема фразеологічного значення трактується вченими як одна із багатоаспектних або як така, що не піддається однозначному визначенню (М. Ф. Алефіренко, В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, О. О. Добриднєва, О. В. Кунін, А. М. Мелерович, В. М. Мокієнко, Л. І. Ройзензон, В. М. Телія). У семантиці ФО переплітаються різні типи інформації. Для найповнішого представлення інформації, що виражає план змісту досліджуваних ФО та висвітлення особливостей їх семантики, ми подаємо семантичну структуру ФОСЕР у формі блоків, а саме: мотиваційний блок (М-блок), денотативний блок (Д-блок), граматичний блок (Г-блок), а також конотативний блок (К-блок). Кожний з блоків має свою структуру й містить інформацію різного спрямування, яка об'єднується у загальне цілісне значення ФО.
Мотивацію ФОСЕР (М-блок) вважаємо динамічною категорією, оскільки вона може змінюватися, стиратися або зовсім зникати через причини екстралінгвального й лінгвального характеру. Переважна більшість ФОСЕР має прозору мотивацію, а саме: 1) ситуативну мотивованість: auf dem Pflaster liegen / sitzen; 2) асоціативну мотивованість: nicht das Salz zum Brote / zur Suppe haben; 3) символічну мотивованість: auf den Hund kommen (ugs.); 4) мотивованість крилатими виразами, авторськими цитаціями: Geld stinkt nicht; 5) мотивованість образами з Біблії: wie im Abrahams Schoв sitzen / ruhen / schlaffen; 6) мотивованість практичним досвідом: wissen, auf welcher Seite das Brot gebuttert / gestrichen ist (ugs.)”.
До особливостей денотативного аспекту ФОСЕР (Д-блок) належать: 1) неповне вираження предметного ряду - відсутні такі економічні сфери як Versicherung (страхування), Pharmaindustrie (фармацевтична промисловість), die Metallindustrie (металообробна промисловість), die Chemieindustrie (хімічна промисловість) тощо; 2) дифузність денотації ФОСЕР: schwarzes Gold, schwarze Diamanten - “вугілля”; 3) подвійна сутність денотата ФОСЕР: auf eigenen Fьвen / Beinen stehen (стояти на власних ногах) > “бути економічно незалежним” (про особу і підприємство); 4) об'ємне інформаційне поле денотації: ФОСЕР еіn Ritt ьber den Bodensee (bildungsspr.) означає ризик високого ступеня + додаткова інформація (ризик, про який підприємець і не здогадується); 5) позначення реальних предметів й ідеальних денотатів (явища психічної й емоційної сфери людської діяльності): nicht die Welt kosten (ugs.) - “не дорогий (предмет чи річ) і ”Was kostet die Welt? (fьr mich / ihn / sie usw. gibt es keine finanziellen Schwierigkeiten) - “про того, хто немає будь-яких фінансових труднощів”; 6) ФОСЕР із семою “жива істота”: leben wie die Made im Speck (ugs.) (im Ьberfluss leben) - “жити в статках”; 7) ФОСЕР, що позначають як особи, так і предмети чи абстрактні поняття: sein Sьppchen am Feuer anderer kochen (sich auf Kosten anderer Vorteile verschaffen) - “на чужих грошах отримати прибуток“ (Der Stadtrat wollte mal wieder sein Sьppchen am Feuer anderer kochen, aber daraus ist zum Glьck diesmal nichts geworden).
У граматичному блоці (Г-блок) міститься інформація про граматичне значення ФОСЕР незалежно від їх походження, сфери вживання, стилістичного, історично-часового, емоційно-експресивного забарвлення. За граматичною структурою розрізняємо: ФОСЕР-словосполучення (1278 од. або 71%), ФОСЕР-речення (396 од. або 22%), мінімальні ФОСЕР (службова частина мови + базовий компонент) (126 од. або 7%). За функцією у реченні й граматичними ознаками стрижневого компонента досліджувані ФО поділяємо на: 1) субстантивні: Geld und Gut (alles, was man besitzt) - “майно, багатство” (396 од. або 22%); 2) дієслівні: schwarze Zahlen schreiben (Gewinne machen) - “приносити прибутки” (1026 од. або 57%; 3) адвербіальні: gepfeffert und gesalzen (sehr hoch von Preisen, Rechnungen) - ”дуже дорого” (216 од. або 12%); 4) ад'єктивні: stempeln gehen - “безробітний” (162 од.).
До К-блоку ФОСЕР включаємо експресивність й емотивність, образність, оцінку, функціонально-стилістичну належність і національно-культурний компонент. Конотативний компонент значення ФОСЕР формується лінгвальними й екстралінгвальними чинниками. Експресивність ФОСЕР формують оцінка, образність, емотивність, компонентний склад, структурно-синтаксичні особливості, які виявляються у використанні художніх прийомів як ритм, алітерація, асонанс, рима, проте, основним її джерелом є образність. У ФОСЕР, які виникають на основі переосмислення, образність підтримується дослівним значенням компонентів і прототипами, що існують у мові: jmdn., sich ьber Wasser halten (jmds., seine eigene Existenz [in wirtschaftlichen Hinsicht] mьhsam erhalten) - “ледве зводити кінці з кінцями”.
Щодо експресивності, то за ступенем інтенсивності вираженої ознаки, якості, дії або характеристики явища, предмета чи ситуації ФОСЕР поділяємо на: нейтральні, вищого та найвищого ступеня інтенсивності. Наприклад, ФОСЕР виражають поняття “заборгованість“: а) нейтрально: in Schulden geraten, sich in den Schulden stьrzen; б) високого ступеня: tief in Schulden stecken (глибоко перебувати у боргах); в) найвищого ступеня: den Buckel voll Schulden haben (ugs.), mehr Schulden als Haare auf dem Kopf haben (мати боргів більше, ніж волосся на голові), bis ьber die beide Ohren in Schulden stecken, tief bis an beiden Ohren in Schulden stecken (дослів. глибоко, аж по самі обидва вуха бути в боргах).
Оцінний компонент конотативного значення ФОСЕР входить до його семантики поряд з базовою денотативною складовою і формується всім складом ФОСЕР або її окремим компонентом. Оцінювання залежить від соціального досвіду мовця, його освіти, культури та ціннісних норм соціуму (Н. Д. Арутюнова, О. Г. Бєлявська, Н. Н. Миронова, С. С. Хидекель, Г. Г. Кошель, В. Н. Цоллер). Найчастіше ФОСЕР виражають негативну оцінку, наприклад: es von den Lebenden / Lebendigen nehmen (ugs.) (ьberhцhte Preise fordern) - “вимагати надто високі ціни.
Національно-культурний компонент семантики ФОСЕР містить інформацію про національно-специфічне сприйняття німецьким етносом реалій, фрагментів дійсності і “навіть чистих конструктів народної свідомості” (Ю. П. Солодуб). Аналіз, проведений у дослідженні, засвідчив, що національно-культурний компонент відсутній у семантиці тих ФОСЕР, які позначають типові загальнолюдські чи господарські ситуації, стосунки між людьми, як от поняття “надто бідний”: nicht das Salz zum Brot haben та її український відповідник - “не мати й солі до хліба”, jmdm das Hemd ьber den Kopf ziehen (ugs.) (jmdm. alles, was er hat, wegnehmen) - “обібрати когось до нитки”.
Переважна більшість ФОСЕР належить до таких, що не мають аналогів в інших мовах, оскільки позначають характерні лише німецькій нації явища господарської й економічної діяльності, її історію, культуру, побут тощо. Так, поняття “жити в статках” виражається у німецькій мові як warm in der Wolle sitzen (дослів. сидіти в овечій шерсті). Вираз походить з тих часів, коли овеча шерсть становила велику економічну цінність, натомість в українській мові - ”кататися, як вареник у сметані”, а в англійській - to be / live in the clover (дослів. бути / жити в конюшині). По-різному передаються поняття навіть одномовними націями. Поняття “бути фінансово залежним від когось” у австрійців передається як jmdm auf / in der Schьssel liegen (дослів. лежати в когось у мисці), а у німців - jmdm auf der Tasche liegen (ugs. abwertend) (дослів. лежати в когось у кишені).
Лінгвокраїнознавча конотативність ФОСЕР формується етнореаліями, фоновою лексикою, прямим значенням словесного комплексу-прототипу, що містить інформацію про реалії етнокультурної дійсності, культурно-ментальні факти: mit doppelter Kreide anschreiben - “записувати борг у двічі більшим” (звичай німецьких шинкарів записувати борги крейдою на дошці). Крім того, нам вдалося виокремити ФОСЕР: а) з найвищим ступенем вияву конотативності (алогізми, персоніфікація, гіпербола, літота): den Schnee im Ofen backen, sich am kalten Ofen wдrmen (sich mit etw. Aussichtslosem abmьhen) - “займатися безрезультатною, марною працею”; б) з високим ступенем (ФОСЕР-перифрази): Kapitдne der Wirtschaft - “основні галузі економіки”; в) середнім ступенем (компаративні ФОСЕР): arbeiten, daв die Spдne fliegen - “працювати, не шкодуючи сили”; д) з низьким ступенем (ФОСЕР, котрі лише в діахронному вимірі можна зіставити з вільними словосполученнями як генетичними прототипами): bei jmdm im schwarzen Buch stehen (etw. noch bezahlen mьssen) - “заборгувати комусь”.
За регістром функціонально-стилістичної значеннєвості ФОСЕР поділяються на: 1) стилістично нейтральні або нейтрально-літературні, тобто такі, що не мають поміток у словниках: eine brotlose Kunst (eine Tдtigkeit, die nichts einbringt) - “неприбуткова справа”; 2) розмовні (розм. ugs.): die Kasse klingelt / die Kassen klingeln (es wird viel Geld eingenommen) - “отримати великий прибуток”. У свою чергу, розмовні ФОСЕР класифікуються як: а) повсякденно-побутові: das ist keine faule Bohne wert (ugs.) (ьberhaupt nichts wert sein) - “не бути вартим ламаного гроша”; б) розмовно-фамільярні (розм. фам.): Spдne haben (Geld haben) - “мати надто багато грошей”; в) просторічні (прост.): abgebrant sein - “прогоріти, лишитися без копійки в кишені; вилетіти в трубу”; д) жаргонні: ein Haufen Kies haben (salopp) - “мати велику кількість грошей” (злодійський жаргон з початку ХVIII ст. та студентський з середини ХVIII ст.). 3) книжні (книжн., geh.) або ФОСЕР високого стилю: Brief und Geld - ”пропозиція та попит”, nісht ruhen und [nicht] rasten (geh.) - “трудитися не покладаючи рук”; 4) експресивно-емоційні ФОСЕР виражають оцінку і поділяються на іронічні ФОСЕР: keinen / nicht einen Pfifferling fьr etw. geben (ірон.) - “не дати ні копійки за щось”; з відтінком презирливості та зневаги: etw. (sich) fьr ein Linsengericht verkaufen (розм. през.) - “продати щось за безцінь”; з жартівливим відтінком (scherz.): die Arbeit nicht erfunden haben (ugs. scherz.) - “нероба”; з грубим відтінком: Geld wie Dreck / wie Mist haben (грубо, derb) (мати грошей як грязі, як гною) - “бути надто багатим”. Аналіз матеріалу дослідження свідчить, що переважна більшість ФОСЕР належить до розмовного стилю.
Ідеографічне упорядкування емпіричного матеріалу проведено у ракурсі антропоцентричної парадигми з дотриманням ономасіологічного та семасіологічного підходів, підґрунтям яких є тематичний, або денотативний принцип класифікації, що передбачає здатність ФОСЕР передавати те чи інше поняття (А. С. Аксамітов, М. В. Алефіренко, З. О. Валюх, Л. М. Васильєв, А. М. Каплуненко, В. М. Мокієнко, Л. М. Рязановський, Л. П. Пастушенко, Ю. Ф. Прадід, W. Friederich, F. Dornseif). Подібна класифікація враховує також екстралінгвальні чинники та онтологічне розміщення предметів, ознак, властивостей, дій, процесів, подій, станів, відображених у структурі мови (Л. М. Васильєв).
У процесі класифікації емпіричного матеріалу ми послуговувалися термінами тематична сфера, тематико-ідеографічне поле, тематико-ідеографічна група, тематико-ідеографічне гніздо. Терміном тематична сфера ми позначаємо комплекс ФОСЕР, що входять до складу трьох тематико-ідеографічних полів (далі - ТІП), а саме: “Трудова діяльність індивіда” (612 од. або 34%); “Функціонування підприємств / фірм“ (1080 од. або 56%); “Національна й світова економіка” (108 од. або 6%). Належність ФОСЕР до тематико-ідеографічного поля (далі - ТІП) визначаємо за допомогою “тематичного інваріанта” (далі - ТІН), що позначає певне поле або тематичну / логіко-предмету співвіднесеність ФОСЕР з цим полем. Кожне ТІП має незамкнену структуру, широкі семантичні зв'язки внутрішньопольового та міжпольового планів (відношення варіантності, синонімії, антонімії, полісемії). Належність ФОСЕР до тематико-ідеографічної групи визначали за допомогою “тематичного індикатора” (далі - ТІ), або образного стрижня тематичної групи, а у випадках його відсутності, оскільки (стрижневим компонентом може виступати і загальнолітературне слово, користувалися словниковими дефініціями значення ФОСЕР. Наприклад, поняття “заощаджувати” виражають ФОСЕР, у яких ТІ відсутній: kleine / kleinere Brцtchen backen mьssen та sich krumm legen (ugs.).
Тематико-ідеографічні групи (далі - ТІГ) будуються за предметно-синонімічним принципом і складають логічно закінчену схему. У словнику Ф. Дорнзайфа під рубрикою ”Die Wirtschaft. Finanzen“ виокремлено 30 тематичних груп, натомість у нашому дослідженні їх кількість зросла до 70. ТІН характеризується широкою дериваційною базою, створює тематико-ідеографічні гнізда на кшталт pfennigweise (аdj.): in Pfennigen, Pfennig fьr Pfennig, einen Betrag pfennigweise auf den Tisch zдhlen.
Схематично тематико-ідеографічна класифікація ФОСЕР може бути представлена таким чином: тематико-ідеографічна сфера (ТІС) > тематико-ідеографічні поля > тематико-ідеографічні групи > синонімічно-антонімічні ряди > тематико-ідеографічні гнізда.
Результати дослідження семантики ФОСЕР показали, що семантична значеннєвість слова-компонента у формуванні цілісного значення виявляється різною - від нуля до одиниці (за О. Д. Райхштейном). Цілісне значення досліджуваних ФО формується у такі способи: 1) економічним компонентом (ЕК) (396 ФОСЕР, або 22%); 2) лексичними одиницями загальномовної сфери (252 ФОСЕР, або 14%); 3) усім компонентним складом загальномовного словосполучення (738 ФОСЕР, або 41%); 4) екстралінгвальними чинниками (414 ФОСЕР, або 23%). До ЕК відносимо слова-компоненти, що позначають грошові знаки, атрибути торгівлі, старі та нові назви вимірювання ваги, площі, об'єму тощо.
ЕК містить цінну національно-культурну інформацію про життя, господарську й економічну діяльність німецького етносу впродовж усієї його історії, і ми розглядаємо його як детермінант етнокультурної інформації. Значення ЕК допомагає зрозуміти цілісне значення ФОСЕР, наприклад, ЕК die Elle - лікоть - стара міра довжини, приблизно 55-85см. У німецьких князівствах нараховувалося 132 варіанти цієї міри довжини (прусський лікоть - 66,69см, саксонський - 56,64см, австрійський - 77, 92см), які у 1868 році були замінені метром. Інформація про різні варіанти довжини ліктя актуалізується у ФОСЕР man kann nicht mit der Elle messen - “не можна щось точно підрахувати”. Звичка купців розтягувати стрічку при вимірюванні її ліктем таким чином, щоб при цьому продати покупцеві меншу її довжину і в такий спосіб зекономити, дала поштовх до виникнення ФОСЕР: bei jmdm ist die Elle grцвer als das Band - “хтось перебільшує свої прибутки, у когось видатки перевищують прибутки”.
Серед найчастотніших ЕК в емпіричному матеріалі виокремлюємо слова-компоненти - грошові знаки, що були в обігу на території Німеччини у різні періоди її історії: Pfennig, Groschen, Heller, Deut, Dreier, Sechser, Kreuzer, Scherflein, Batzen, Taler, Gulden, Mark. Давньою, найдрібнішою розмінною монетою, що перебувала в обігу до кінця 90-х років ХХ ст., починаючи з Х ст., був Pfennig (від латинського слова pannus = Stьck Tuch (шматок матерії), який у давні часи карбувався зі срібла, а з ХVIII ст. - з бронзи, нікелю, міді. ЕК Pfennig у складі ФОСЕР може вживатися у словниковому значенні, зазнавати переосмислення або активізувати одну із сем свого значення. Найчастіше найдрібніші розмінні монети формують значення “низька цінність або вартість”: keinen Pfennig (keinen roten Heller, keinen Deut, keinen Dreier, keinen Sechser, keinen Taler) wert sein; і “заощадливість”: jeden Groschen / jede Mark umdrehen. Дослідження засвідчило, що ЕК несуть найціннішу національно-культурну інформацію у досліджуваному корпусі ФО.
У другому розділі “Утворення фразеологічних одиниць на позначення соціально-економічних реалій у ході первинного фразеотворчого процесу” досліджується формування й становлення семантичних властивостей ФОСЕР, обґрунтовується твердження про те, що процес утворення ФОСЕР тісно пов'язаний і безпосередньо корелює з соціально-економічними, культурно-історичними умовами життя й діяльності німецької нації. Наприклад, уведення нової валюти в Німеччині у 90-х роках ХХ ст. викликало появу нового варіанта у ФОСЕР jeden Groschen / jede Mark umdrehen > jeden Еuro umdrehen зі значенням “економити”.
У процесі утворення ФОСЕР взаємодіють вихідна матеріальна форма, екстралінгвальна ситуація, що викликає до життя появу ФОСЕР, і мотивація мисленнєвої, емотивної інформації, що реалізується у ФОСЕР
Механізми утворення ФОСЕР у ході первинного фразеотворчого процесу зумовлені характером їх прототипів: змінними словесними комплексами, стійкими поєднаннями слів нефразеологічного характеру, потенційними фразеологізмами, крилатими виразами, окремими словами. Лексико-семантичний шлях утворення ФОСЕР передбачає зміни у семантиці його прототипів, не торкаючись змін у їх плані вираження. Найпродуктивнішими механізмами лексико-семантичного способу утворення ФОСЕР постають метафоричні та метонімічні перенесення, а також їх підвиди метафоричні порівняння, алогізми, гіперболи, літоти тощо. Семантичного переосмислення зазнають і ті ФОСЕР, які виникли на основі звичаїв, традицій, легенд, історичних фактів, подій, а також ФОСЕР, утворені з участю нереального образу з нереальним образом, але з рушійним чинником екстралінгвальної інформації. Поштовхом до виникнення ФОСЕР etw. ьber den Span bezahlen - “заплатити втридорога” стала інформація про звичай німецьких купців і шинкарів зазначати борги своїх клієнтів на бирці - Span (звичай зберігався до кінця ХІХ ст.). Купець мав, крім того, ще й контрольну бирку (Gegenspan), на якій міг позначити борг удвічі більшим і яку міг використовувати при розрахунках з клієнтом.
Метафоричного або метонімічного переосмислення з подальшим розширенням значення зазнають ФОСЕР, що утворилися на основі крилатих висловів, як от: das liebe Brot - “хліб насущний” (з молитви “Vater unser”) > ФОСЕР das liebe Brot - “найнеобхідніше для життя людини” та її розширений варіант з тим же значенням etw. nцtig haben wie's liebe Brot (дослів. бути потрібним, як хліб).
Структурно-граматичні шляхи утворення ФОСЕР розділяються на: синтаксичні, граматичні та фоносемантичні. Завдяки синтаксичній спеціалізації утворюються, як правило, мінімальні ФОСЕР (“прийменник + іменник”): auf Abruf - “на вимогу покупця”, in bar - “у формі банкнот та копійок”. У структурній організації парних ФОСЕР (Zwilingsformeln) формуючу роль відіграють фоносемантичні чинники - алітерація, рима, ритм, метр, асонанс, гра слів, двозначність, каламбури тощо. Цілісне значення ФОСЕР виникає внаслідок семантичного перетворення сурядних сполучень дієслів та іменників. Об'єднуватися можуть здебільшого семантично близькі за значенням слова, що мають спільний образ або ті, що виражають те саме поняття чи поняття вищого порядку. Наприклад, unter Dach und Fach - “захищений, доведений до успішного кінця”, де Fach означає відстань між кроквами у будинку селян північних регіонів Німеччини; schalten (господарювати) und walten (керувати) - “господарювати, розпоряджатися на свій розсуд”. Деякі ФОСЕР утворюється за допомогою: а) алітерації: Notdurft und Nahrung - “насущні потреби людини”; б) асонансу: Lohn und Brot - “заробіток”; в) повтору голосних і приголосних: Handel und Wandel - “господарське та суспільне життя”.
Механізм фразеологізації ФОСЕР, побудованій на грі слів, двозначності, каламбурах спирається на наявність різних значень у тотожних або схожих компонентах, або на полісемію чи паронімію відповідних лексичних одиниць: etw. aus der Armenkasse kriegen - “отримувати допомогу з соціальної установи” (слово arm “бідний” і die Arm “рука”).
Лексико-граматичний шлях утворення ФОСЕР передбачає експлікацію вихідної матеріальної форми, семантичний зсув через наявність історизмів або архаїзмів, запозичення, народно-етимологічне переосмислення (за С. М. Солдатовою). У ході дослідження було виявлено ФОСЕР, при утворенні яких формуючу роль відіграли порядок слів, кількісне розширення чи скорочення, граматичні правила сполучуваності слів (одинична, серійна та модельована сполучуваність), а також тип зв'язку між його компонентами (ідіоматичність, вибірковість, преференційність): heies Geld (гарячі гроші) - ”нестійка іноземна валюта, яку комерсант намагається збути якомога швидше”, heie Ware (гарячий товар) - “украдений або контрабандний товар, який намагаються збути якомога швидше” (розм.).
Утворення ФОСЕР з участю народно-етимологічного переосмислення суттєво відрізняється від традиційних способів виникнення ФОСЕР. Незрозумілий компонент словосполучення замінюється мовцем на зрозуміле для нього словом. Між нововведеним компонентом і рештою компонентів складаються ідіоматичні відношення, коли значення цілого не виводиться із значень її складових (невмотивованість окремих компонентів словосполучення). У сучасній лінгвістиці виокремлено фонетичний, семантичний, морфологічний, орфографічний, лексичний зсув, комбіновані способи (за С.М. Солдатовою) способи народно-етимологічного переосмислення. У досліджуваному корпусі ФО найпоширенішими виступають фонетичний та семантичний. Прикладом такого переосмислення може бути нижньонімецький локальний зворот Bеren anbinden “оподаткувати когось”, у якому незрозумілий нижньонімецький компонент Bеre - “податок” був замінений схожим за звучанням словом Bдr (ведмідь). У такий спосіб мотивований зворот Bеren anbinden перетворився на демотивовану ФОСЕР einen Bдren anbinden зі значенням “робити борги”.
Досліджуваному корпусові ФОСЕР властиві запозичення давнього (з латинської, французької, італійської, давньоєврейської та ідиш) і сучасного періоду (в основному, з англійської мови та її американського варіанта). До особливостей запозичень на емпіричному матеріалі відносимо: а) запозичення одного компонента: das sind ja Apothekerpreise (lat. apotheca < griech. apoth?kз = Aufbewahrungsort) - “шалені гроші”, der Laden ist doch'ne Apotheke - “магазин, де дорого продаються товари”; б) запозичення компонентів з різних мов як, наприклад, у ФОСЕР per comptant - “оплата готівкою”, в якій компонент per запозичений з латинської, а компонент comptant - з французької мови; в) незначні запозичення способом калькування: Big Bang (анг.) - groвer Knall - “Великий шок“ (різкі зміни у фінансовій практиці або економічній політиці); г) інтенсивні запозичення спортивної лексики з англійської мови та її американського варіанта (”Versportung der Sprache“ - насичення німецької мови англійськими спортивними термінами): dem Wirtschaftssystem sad blow versetzen - “нанести тяжкий удар по економічній системі”. Результати дослідження показали, що запозичення давнього періоду зазнали асиміляції, які іноді можна виявити лише етимологічними пошуками, натомість запозичення сучасного періоду в основному зазнають звуження свого значення.
У ході первинного фразеотворчого процесу відбувається: 1) метафоричне переосмислення (846 ФОСЕР, або 47%); 2) метонімічне переосмислення (684 ФОСЕР, або 38%); 3) персоніфікація (180 ФОСЕР, або 10%); 4) гіперболізація (54 ФОСЕР, або 3%); 5) літота (27 ФОСЕР, або 1,5%); 6) порівняння (9 ФОСЕР, або 0,5%).
У третьому розділі “Утворення фразеологічних одиниць на позначення соціально-економічних реалій у ході вторинного фразеотворчого процесу” досліджується ФОСЕР, що є базою для утворення нових ФОСЕР, а також нових ФО та нових ЛО, що поповнюють не тільки досліджуваний корпус ФОСЕР, а й загальний фразеологічний фонд і словниковий склад німецької мови.
Вторинний фразеотворчий процес належить до відносно нових аспектів дослідження фразеологічного складу німецької мови. Під вторинним фразеотворчим процесом розуміємо процес формування ускладнених мовних знаків на основі ФО, утворених у ході первинного фразеотворчого процесу.
Для визначення статусу базової та похідної ФОСЕР або ФО досліджувані знаки розглядалися у діахронному та синхронічному аспектах. Основною передумовою у визначенні статусу похідної ФОСЕР слугувала наявність діахронного прототипу (термін О. І. Денисової), а для ФОСЕР, утворених за певною моделлю - наявність синхронічного прототипу. Факт похідності ФОСЕР підкріплювався також і наявністю фіксації її у лексикографічних джерелах. Ретроспективний аналіз у більшості випадків дозволив встановити лінгвальні й екстралінгвальні джерела походження та дату виникнення ФОСЕР.
До основних шляхів вторинного фразеотворчого процесу ФОСЕР належать: семантичні, структурно-граматичні та структурно-семантичні. Залежно від активності чи пасивності плану змісту і / або плану вираження чи активності обох планів, вирізняємо ці основні шляхи вторинного фразеотворчого процесу.
Семантичний шлях утворення нових ФОСЕР передбачає зміни у традиційній семантиці вихідної ФОСЕР без порушення при цьому її лексико-граматичного складу. Основними семантичними механізмами утворення ФОСЕР у такий спосіб виступають вторинне і паралельне метафоричні переосмислення. Вторинний метафоричний зсув типовий для ФОСЕР з мінімальною абстрактною семантикою. Так, ФО sein Bьndel packen / schnьren (sich fertig zur Abreise machen, zum Weggang fertigmachen, weggehen) - “збирати речі, відправлятися в дорогу” - набула значення у ході первинного фразеотворчого процесу і потрапила у мовний вжиток у кінці ХVIII століття (у 1800 році за словником Г. Кюпера). У результаті вторинного метафоричного зсуву зворот набув розширеного значення - “бути звільненим”, яке фіксується новітніми словниками Г. Дроздовські, В. Фрідеріха, В. І. Гаврися, О. П. Пророченко, виданих у другій половині ХХ століття.
Унаслідок паралельного метафоричного переосмислення виникають кілька первинно-образних значень ФО або омонімічні ФО (термін Ю. А. Гвоздарьова, О. М. Єрмакової). Вторинний фразеотворчий процес пов'язаний з розпадом багатозначної ФО і втратою спільної для її значень семи, унаслідок чого з ядра виокремлюється сема, що до вторинного семантичного зсуву перебувала на периферії. У новому фразеологічному значенні формується нове понятійне ядро на основі специфічних семантичних ознак, наприклад, ФОСЕР an der Quelle sitzen зі значеннями: 1) “отримувати товари від виробника, з перших рук” і 2) “отримувати / мати інформацію з перших вуст”. У ході вторинного фразеотворчого процесу традиційне значення ФОСЕР зазнає: а) розширення (генералізації), наприклад: in Schwung kommen (ugs.) :означає: 1). “стати бадьорим, жвавішим (про людину); 2) “поліпшуватися (про роботу підприємства)”. Порівняємо: ”Nach dem dritten Kognak kam der Moderator ganz schцn in Schwung (Після третьої чарки коньяку посередник значно пожвавішав) і ”Der Handel mit China kam erst in den letzten Jahren einigermaвen in Schwung (Тільки в останні роки торгівля з Китаєм якимсь чином пожвавішала); б) звуження, наприклад, jmdn. auf die Straвe werfen / setzen: 1) “звільнити з роботи” та 2) “розірвати договір оренди квартири”; в) диференціації за умови наявності слів-конкретизаторів, а саме: (жива істота - предмет, конкретність - абстрактність), наприклад: etw. (Geld) in die Taschen stecken - “привласнити щось (гроші)” та jmdn in die Taschen stecken - “взяти верх над ким-н.”. Семантичний спосіб утворення ФОСЕР у ході вторинного фразеотворчого процесу свідчить про відносно стабільний та сталий характер їх семантики.
До найпродуктивніших механізмів утворення ФОСЕР у ході вторинного фразеотворчого процесу відносимо такі структурно-граматичні механізми: структурно-граматичне варіювання, що передбачає лексичні, морфологічні та синтаксичні варіювання компонентів ФОСЕР. Основними критеріями визначення варіантності ФОСЕР постають: а) незмінність фразеологічного значення при заміні лексичних компонентів; б) незмінність граматичної характеристики ФО при зміні граматичних форм лексем-компонентів; в) близька образність слів-компонентів, тобто не порушення, збереження внутрішньої форми всієї ФОСЕР; г) однакова стилістична належність слів-компонентів.
Найпоширенішим типом варіювання у корпусі ФОСЕР є лексичне варіювання компонентів, як правило, іменників, дієслів, а також іменників і дієслів разом. Лексичне варіювання відбувається на основі: а) синонімічних відношень компонентів: den Leibgurt / den Riemen / den Gьrtel enger schnallen (дослів. застібати пасок) - “голодувати, обмежувати себе у чомусь” та etw. geht / kommt nicht aufs Kerbholz - “щось не йде у рахунок боргу”; б) належності компонентів до одного тематичного поля або семантичної групи: auf der Straвe (вулиця) / auf dem Pflaster (бруківка) liegen - “бути безробітним”; schwere Einbuвen erleiden (зазнавати) / erfahren (зазнати) / haben (мати) - “зазнати збитків”; в) лексичних компонентів, які виступають синонімічними лише в одному зі своїх значень: unter den Hammer bringen / kommen - “бути проданим з молотка”.
Морфологічне варіювання передбачає зміни у межах однієї або кількох форм компонентного складу ФОСЕР, без порушення при цьому її лексичної та категоріально-граматичної тотожності. Найчастіше варіюються: а) нульовий, означений, неозначений артиклі: das / ein Heidengeld kosten - “щось коштує великих грошей”; б) неозначено-особовий займенник - заперечна частка nicht + неозначений артикль: keinen / nicht einen Deut fьr etw. geben - “ні копійки не заплатити за щось”; в) прийменники: im / aus dem vollen leben - “жити заможно”; г) число іменника однина / множина, зменшувальна форма іменника: ein Loch / Lцcher aufmachen - “робити нові борги для покриття попередніх”, etw. klapt wie an der Schnur / Schnьrchen - “справа, діло проходить успішно”; д) іменник - його локальний відповідник: (das Geld) in den Schornstein / Schlot (landsch.) / ins Kamin (schweiz.) schreiben - “вважати гроші пропащими”. Особливістю морфологічного варіювання у складі ФОСЕР є нейтралізація граматичної повнозначності його компонентів, як от: заміна “нульовий > неозначений > означений артикль”, “іменник у однині чи множині” та ін. Для становлення цілісного значення ФОСЕР такі заміни не відіграють суттєвої ролі, наприклад: ФОСЕР nach Stьck arbeiten та nach dem Stьck arbeiten мають однакове значення “працювати відрядно”, ein Heidengeld kosten чи das Heidengeld kosten - “коштувати великих грошей”.
...Подобные документы
Теоретичне обґрунтування фразеології як лінгвістичної дисципліни, поняття про ідіоматичність фразеологічних одиниць. Практичне дослідження граматичних особливостей фразеологічних одиниць із структурою словосполучення та речення в італійській мові.
курсовая работа [107,6 K], добавлен 19.09.2012Аналіз механізму утворення фразеологічного значення, семантичної структури та семантичних властивостей фразеологічних одиниць. Визначення здатності дієслова керувати числом актантів. Розгляд особливостей одновалентних вербальних фразеологічних одиниць.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Характеристика прислів'їв і приказок та різниця між ними. Першоджерела англійських приказок і прислів'їв. Приказки та прислів'я на позначення негативних емоцій. Вираження емоційного стану мовними засобами та класифікація фразеологічних одиниць.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 07.01.2013Семантика фразеологічних одиниць на позначення негативних емоцій. Лінгвокогнітивні та лінгвокультурологічні параметри дослідження фразеологічної вербалізації негативних емоцій. Концептосфера негативних емоцій в англійській національній картині світу.
магистерская работа [276,2 K], добавлен 06.09.2015Аналіз фразеологічних одиниць та їх класифікації відповідно до різних підходів. Вивчення ознак та функцій фразеологізмів. Своєрідність фразеологічних одиниць англійської мови. З’ясування відсотку запозичених і власно англійських фразеологічних одиниць.
курсовая работа [86,8 K], добавлен 08.10.2013Поняття фразеологічної одиниці; історія вивчення української фразеології. Дослідження утворення фразеологізмів: джерела, ознаки, лексико-семантична структура, форма та функціонування фразеологічних одиниць; класифікація фразеологізмів зі словом око/очі.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.02.2012Історія розвитку фразеології як науки про стійкі поєднання слів. Класифікація фразеологічних одиниць. Опрацювання фразеологічних одиниць, що супроводжують студентське життя, з допомогою німецько-російського фразеологічного словника Л.Е. Бинович.
курсовая работа [38,4 K], добавлен 19.05.2014Проблема визначення фразеологічної одиниці, її основні ознаки. Проблема класифікації фразеологічної одиниці. Типи відповідників при перекладі фразеологічних одиниць. Загальна характеристика на позначення руху української, англійської та французької мов.
дипломная работа [66,0 K], добавлен 19.08.2011Основні критерії класифікації фразеологічних одиниць. Системні зв’язки механізмів утворення фразеологічних неологізмів. Основні способи поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови. Структурні моделі формування фразеологічних інновацій.
магистерская работа [133,9 K], добавлен 30.09.2010Семантика й деякі структурні особливості фразеологічних одиниць, що характеризують особливості характеру українців. Характеристика та систематизація уявлень про основні риси національного характеру людини, представлених в українських фразеологізмах.
статья [22,2 K], добавлен 18.12.2017Композиція як засіб номінації медичних понять терміносистеми гастроентерології в сучасній німецькій мові. Поняття "термін-композит". Структурно-синтаксичний аналіз складних фахових термінів. Типи композитів, продуктивних в досліджуваній терміносистемі.
статья [37,2 K], добавлен 18.08.2017Класифікації фразеологічних одиниць німецької мови. Особливості значення й переосмислення слів з рослинним компонентом у складі фразеологічних одиниць. Аналіз фразеологічних одиниць із рослинним компонентом Baum із семантичної й структурної точок зору.
курсовая работа [54,0 K], добавлен 29.07.2015Дослідження синтагматики параболізмів, представленої у німецькій мові через сполучуваність слів у фіксованих словниками лексико-синтаксичних варіаціях біблійних притч і їх модифікацій. Структурні моделі їх сполучуваності за лексико-граматичними класами.
статья [191,5 K], добавлен 07.08.2017Загальна характеристика ідіоматичних одиниць. Розмежовування понять "однослівні ідіоми" та "фразеологізми", а також "прислів'я". Публіцистичний дискурс як контекст функціонування однослівних ідіом. Функції експресивних одиниць вторинної номінації.
курсовая работа [57,7 K], добавлен 19.04.2011Визначення фразеології в сучасному мовознавстві. Існуючі підходи щодо принципів класифікації фразеологічних одиниць. Дослідження змістових особливостей і стилістичного значення зоофразеологізмів в англійській мові, їх семантичних та прагматичних аспектів.
курсовая работа [262,2 K], добавлен 18.12.2021Вивчення семантики та структури композитів з урахуванням здобутків у площині словотвірної номінації. Дослідження власних назв у будові композитних утворень в українському мовознавстві. Висвітлення експресивних та оцінних властивостей одиниць аналізу.
статья [25,0 K], добавлен 31.08.2017Лінгвістичне дослідження і переклад фразеологічних одиниць сучасної літературної німецької мови. Класифікація фразеологізмів, перекладацькі трансформації при перекладі українською мовою. Семантика німецькомовних фразеологічних одиниць у романі Г. Фаллади.
курсовая работа [73,8 K], добавлен 07.03.2011Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.
дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015Загальна характеристика ідіом, їх місце в сучасній системі фразеологічних одиниць мови. Особливості, види, типи, форми, методи та практичні аспекти перекладу художнього тексту. Аналіз перекладу мовних конструкцій та ідіоматичних одиниць в художніх творах.
дипломная работа [137,2 K], добавлен 13.09.2010Визначення поняття, сутності та ролі другорядних членів речення. Лінгвістичне тлумачення обставини причини та мети. Аналіз синтаксичних особливостей фахової мови. Дослідження засобів вираження обставини мети та причини у сучасній німецькій мові.
курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.10.2015