Фразеологічні одиниці на позначення соціально-економічних реалій у сучасній німецькій мові: структурний та семантичний аспекти

Структурно-семантичні модифікації ФОСЕР представлені субституцією (кількісною і якісною), викликаною бажанням поновити образ, замінити запозичений іншомовний компонент на зрозумілий для носіїв мови, створити інший відтінок значення або увиразнити його інтенсивність, надати територіальної маркованості ФОСЕР: auf groвem Fuв leben > auf groвem Zinsfuв leben - “розкошувати на відсотки з капіталу”, а також weggehen / sich verkaufen wie warme Semmeln / (schweiz.) frische Weggli (deutsch) - “щось розкуповується надто швидко”.

Типовим механізмом вторинного фразеотворення ФОСЕР вважаємо розширення її базової структури додатковими поширювачами, що займають препозитивні, інтерпозитивні та постпозитивні позиції у структурі ФОСЕР. Результати дослідження свідчать про те, що розширенню підлягають усі структурні типи ФОСЕР, наприклад: jmds Weizen blьht (jds Geschдft, Beruf, Lebensumstдnde sind sehr gut) - “у когось процвітає життя, бізнес” > wissen, wo der Weizen am besten blьht - “знати, де можна отримати найбільший прибуток” (з 1930 року у мовному вжитку); > jmd hat Weizen feil - “хтось має міцний матеріальний стан” > der Weizen auf dem Feld ist noch kein Geld - “не той хліб, що надворі, а той, що в коморі” > Nachbars Weizen steht immer besser - “у когось завжди щось краще”. Аналіз емпіричного матеріалу доводить, що фразеотвірною основою постають також і мінімальні ФОСЕР, як от: Grund und Boden - “земля, земельне володіння” > etw. in Grund und Boden wirtschaften - “невдалим господарюванням довести щось до краху” > in Grund und Boden schдmen - “сильною мірою присоромити кого-н.”, auf Pump - ”в борг“ > auf Pump leben / kaufen - “жити / купувати на позичені гроші, в кредит”.

Поширеним механізмом вторинного фразеотворення ФОСЕР виступає скорочення базової структури (фразеологічний еліпсис) завдяки усуненню надлишкових компонентів у її складі. Найчастіше усуваються кінцеві, серединні слова-компоненти й займенники, прикметники, числівники та службові частини мови. Наприклад: ein braves Pferd stirbt in den Sielen (дослів. добрий кінь помирає в упряжі) > ФОСЕР in den Sielen sterben (literar.) - “працювати до останнього, померти на своєму робочому місці” > ФОСЕР immer in den Sielen gehen / sein - “невтомно працювати, гнути спину” > ФОСЕР jmdn. in den Sielen treiben - “змушувати когось працювати”.

Нетиповим виявилося утворення ФОСЕР через нав'язування відношень перехресності на основі кількох вихідних ФО (контамінація). Ідентифікаційною ознакою контамінованих ФОСЕР є дериваційно-кількісний показник, тобто наявність у їх складі компонентів кількох базових ФО. Фразеологічна контамінація передбачає скорочення структури однієї чи обох ФО внаслідок заміни, вклинювання, прилягання, поєднання однорідних компонентів або виведення “зайвих” компонентів з базової ФОСЕР, наприклад: pleite machen - “прогоріти, вилетіти в трубу, збанкрутувати” + flцten / kaputt gehen - “щось іде прахом = pleite gehen - “стати неплатоспроможним”. Виявлено випадки поєднання двох вихідних ФО без будь-яких кількісних або якісних змін: sich aus der Affдre ziehen - “виплутатися з біди, із скрутної ситуації” + mit Anstand - “гідно, з честю” = sich mit Anstand aus einer Affдre ziehen - “гідно вийти з тяжкого становища”. Контаміновані ФОСЕР реалізують два типи значення: а) нове, відмінне від значення контамінованих ФОСЕР; б) конотативно (експресивно або стилістично) модифіковане значення однієї з висхідних ФО.

ФОСЕР можуть виступати також і основою для утворення нових слів. До основних способів словотворення на їх основі відносимо морфологічний (зрощення та словоскладання) і лексико-семантичний. Найчастіше утворюються іменники (verstдrkende Zusammensetzungen): flau machen > der Flaumacher - “спекулянт, що грає на пониження курсу акцій на біржі” > die Flaumacherеі - “гра на біржі на пониження” та прикметники: fleiвig wie die Biene (старанний як бджола) > bienenfleiвig - “надто старанний”. У відфраземному словотворенні простежується не механічне словоскладання, а вибірковість компонентного складу: auf den Bдrenhaut liegen (лежати на шкірі вбитого ведмедя) - “ледарювати, нічого не робити” > der Bдrenhдuter - “ледащо”, а не der Bдrenhautlieger (той, що лежить на шкура вбитого ведмедя).

Вважаємо, що вторинний фразеотворчий процес на ґрунті ФОСЕР викликаний онтологічними властивостям досліджуваних ФО, а саме: а) дифузністю і нереалізованим семантичним потенціалом їх значення, утвореного у ході первинного фразеотворчого процесу, що уможливлює позначення інших денотатів (Г. Бюргер, О. П. Дмитренко, В. М. Телія); б) нарізнооформленістю ФОСЕР, яка зумовлює значну проникливість їх структури - зміну / заміну компонента(-ів), уведення до їх складу додаткового(-их) слова / слів-конкретизатора(-ів), вилучення їх окремих елементів для лаконічного стислого висловлювання.

Отримані результати дослідження свідчать, що ФОСЕР є типовими знаками вторинної номінації, що утворюються, розвиваються, трансформуються упродовж свого функціонування у мові. У ході вторинного фразеотворчого процесу нові ФОСЕР утворилися у такі способи: а) семантичний (252 ФОСЕР або 14%); б) структурно-семантичний (576 або 32%); в) структурно-граматичний (882 ФОСЕР або 49%). Також виявлено, що лише 90 ФОСЕР або 5% від загальної кількості не зазнали жодних змін.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне обґрунтування наукової проблеми, суть якої полягає в установленні структурних і семантичних особливостей ФОСЕР у сучасній німецькій мові, у визначенні шляхів та механізмів їх утворення, а також у вивченні національно-культурної специфіки досліджуваних ФО.

Дослідження структурно-семантичної, функціональної та національно-культурної специфіки ФОСЕР у сучасній німецькій мові засвідчило, що досліджувані ФО утворюються шляхом метафоричного і / чи метонімічного переосмислення окремих компонентів, змінних словесних комплексів, стійких поєднань слів нефразеологічного характеру, потенційних фразеологізмів та крилатих виразів.

За граматичною структурою досліджувані ФО поділяються на: мінімальні ФОСЕР (прийменник + іменник), ФОСЕР-словосполучення, ФОСЕР-речення. За функцією у реченні й граматичними ознаками стрижневого компонента ФОСЕР бувають: 1) субстантивні; 2) дієслівні; 3) адвербіальні; 4) ад'єктивні.

Досліджувані ФО становлять важливу підсистему у фразеологічному фонді сучасної німецької мови, об'єднану тематичним індикатором “соціально-економічна реалія” у ”Тематичну сферу“, що складається з трьох об'ємних тематико-ідеографічних полів: “Трудова діяльність індивіда”, “Функціонування підприємств / фірм“, “Національна та світова економіка”. ФОСЕР мають розгалужені парадигматичні відношення, зокрема синонімію в середині поля, групи або міжпольову і міжгрупову синонімію, а також гіперо-гіпонімічні відношення у ТІГ. Це свідчить про системний характер ФОСЕР, а також про їх здатність до різнопланової, багатогранної номінації реалій соціально-економічної сфери німецької мови.

ФОСЕР будь-якого структурного типу є знаками з максимально повним семантичним набором, кодифікованим у формі макрокомпонентів (блоків), що охоплюють мотивацію, денотацію, граматичне значення, оцінку, емотивність, експресивність, національно-культурну інформацію та функціонально-стилістичну належність. Національно-культурна складова семантики ФОСЕР утворюється значенням ЕК, усім значенням ФОСЕР та її прототипами - генетично вільними словосполученнями.

Стрижневими компонентами ФОСЕР виступають не лише ЕК, а й лексичні одиниці загальнолітературної мови. Детермінантами етнокультурної інформації вважаються ЕК, оскільки вони містять цінну інформацію про життя, побут, історію, господарську діяльність німецького етносу.

ФОСЕР належать до високоінформативних, експресивних мовних знаків, що виражають ознаки, дії, якості з різним ступенем інтенсивності (нейтральним, вищим та найвищим). Оцінка, виражена ФОСЕР, часто не збігається з соціально й індивідуально прийнятою нормою. ФОСЕР несуть певний прагматичний потенціал і в семантичному плані найчастіше виражають негативну оцінку.

ФОСЕР є динамічними мовними знаками, оскільки у ході вторинного фразеотворчого процесу на їх основі семантичним, структурно-семантичним структурно-граматичним способами утворюються нові ФОСЕР, нові ФО, а також відфраземні ЛО.

Порушені в реферованій роботі проблеми мають перспективу подальших пошуків у плані зіставного аналізу ФОСЕР німецької, української та англійської мов, фразеологічної деривації як системного чинника фразеотворення, вивчення та аналізу ФОСЕР у зв`язку з проблемами їх відтворення при перекладі українською мовою, функціонування ФОСЕР у художньому і нехудожніх дискурсах.

фразеологічний одиниця німецький утворення

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Дмитренко О. П. До питання внутрішньої форми фразеологізмів на позначення економічних понять / О. П. Дмитренко // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені Драгоманова. - К.: Логос, 2002. - Том XХХІІІ. - С. 182 -188.

2. Дмитренко О. П. До питання перифрази як бази утворення ФО з компонентом на позначення економічного поняття / О. П. Дмитренко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Збірник наукових праць. ? Вип.. 3. - К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2003. - С. 63 - 68.

3. Дмитренко О. П. Ідіоматичність фразеологічних виразів з компонентом на вираження економічних понять (на матеріалі німецької мови) / О. П. Дмитренко // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені Драгоманова. - К.: Логос, 2003. - Том X L. - С. 159-164.

4. Дмитренко О. П. Структурно-граматичне варіювання фразеологічних одиниць на позначення економічних понять як один із способів їх утворення (на матеріалі німецької мови) / О. П. Дмитренко // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені Драгоманова. - К.: Логос, 2004. - Том 43. - С. 223-229.

5. Дмитренко О. П. Реалія як компонент фразеологічних одиниць на позначення соціально-економічної сфери у сучасній німецькій мові / О. П. Дмитренко // Наукові записки. Серія “Філологічні науки” (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) / [за заг. ред. проф. Г. В. Самойленка]. - Ніжин: Видавництво НДУ імені М. Гоголя, 2009. - Книга 2. - С. 106 -109.

6. Dmytrenko O. Die linguolandeskundliche Potenzen der Phraseologismen der deutschen Wirtschaftssprache (deutsch-ukrainische phraseologische Parallele) / О. Dmytrenko // Germanistik in der Ukraine: Thesen des Vortrages der Internationalen Konferenz, April, 2006 - Kiew: Ukrainischer Hochschulgermanistenverband, Kiewer Nationale Linguistische Universitдt, 2007. - S. 94 - 100.

АНОТАЦІЯ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Херсонський державний університет, Херсон, 2010.

Дисертація присвячена вивченню фразеологічних одиниць сучасної німецької мови на позначення соціально-економічних реалій (далі - ФОСЕР), їх структурно-семантичному аспектові. На ґрунті комплексного аналізу з використанням системного, ономасіологічного й семасіологічного підходів із залученням знань суміжних галузей науки було досліджено, що утворення семантики ФОСЕР базується на закономірних когнітивних зв'язках образів, символів, знаків, а також на уяві та фантазії про навколишній світ у свідомості людини. Цілісне значення ФОСЕР представлене у формі блоків для висвітлення його структурно-семантичних особливостей. Виявлена специфіка формування цілісного значення ФОСЕР у ході первинного фразеотворчого процесу, показана роль слова-компонента у формуванні семантики досліджуваних ФО.

Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що ФОСЕР становлять унікальні комплікативні знаки вторинної номінації з багатою національно-культурною інформацією, що не втрачають своєї комунікативної цінності, розвиваються, оновлюються, пристосовуються до умов комунікації, а також слугують основою для утворення інших мовних знаків.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, первинний фразеотворчий процес, вторинний фразеотворчий процес, слово-компонент, економічний компонент, етнореалія, прототип.