Фразеологізація значень присвійних прикметників у сучасній українській мові

У результаті здійсненого дослідження виокремлено фразеологічні одиниці з присвійним прикметником, більшість яких є народнорозмовного походження (Божа пташка, волочиться як Борисів бик, мамин мізинчик, петрів батіг, курячий (свинячий) дощ). Іншу частину їх становлять запозичені стійкі вислови книжного утворення, репрезентовані античними та біблійними фразеологізмами (Буріданів осел, Валаамова ослиця, Сізіфова робота, Піррова перемога, Піфагорова теорема).

У складі фразеологізмів, що походять з античних міфів та легенд, виступають присвійні прикметники, похідні від особових імен персонажів міфів (висіти дамокловим мечем, Еолова арфа). Античні імена виступають носіями позитивно-, негативно- та соціально-забарвлених значень.

Групу фразеологічних одиниць з міфонімами становлять власне українські фразеологізми народнорозмовного походження, похідні від назв міфічних персонажів, яких людина наділяла антропоморфними рисами (русалковий погляд, чортова тетеря). Особливістю цих фразеологічних виразів є те, що вони переважно функціонують як лайливі вирази або виражають незадоволення, тобто мають негативний відтінок (бісова (чортова, іродова, собача) душа, дідькова личина, якої чортової (бісової) матері).

Фразеологічні одиниці з конфесійними назвами умовно можна поділити на дві групи: власне українські, що мають народнорозмовне походження (крий мати божа, на одчай божий) та запозичені з біблійних легенд, міфів, притч (Ноїв ковчег, Лукуллів бенкет). Деякі присвійні прикметники, похідні від особових імен, які зустрічаються в Біблії та Євангелії, стають компонентами народнорозмовних одиниць (Христова невіста, каїнове діло чинити, Адамові діти). Втративши лексичні значення своїх компонентів, фразеологічні одиниці з присвійними прикметниками, утвореними від конфесійних назв, виражають різні емоційні стани людини (захоплення, здивування, переляк, зневага, незадоволення). Особливістю цих одиниць є інверсійний порядок слів, що для них становить норму (кара Господня, Мати (Матір) Божа, агнець Божий). Серед фразеологізмів цієї групи виділяються фразеологічні одиниці, які охоплюють цілий ряд назв християнських свят (Христове Воскресіння, Богоявлення Господнє, Різдво Христове).

Фразеологічні одиниці з присвійними прикметниками, похідними від назв людини, також діляться на дві групи: фразеологічні одиниці, у складі яких виділяються присвійні прикметники, похідні від власних імен та від загальної назви людини. Власні імена у складі фразеологізмів не індивідуалізовані, вони давно перетворилися на узагальнені назви, позначаючи певне явище, певну рису вдачі людини. Семантичну природу присвійного компонента `власне ім'я' найточніше розкриває поняття конотації. Входячи в структуру фразеологізму, присвійні прикметники, похідні від власних імен, набувають різних оцінних конотацій. “Найпопулярнішими” конотаціями є `дурна, нерозумна людина', `нечесна, хитра, брехлива людина'. Імена святих у складі фразеологізмів відзначаються темпоральним значенням, в основі яких лежить вказівка на конкретний день календаря (Не щодня поповим дітям Дмитрова субота!; Василів вечір додає дня на курячу ніжку).

Присвійні прикметники, утворені від загальної назви особи, виступають переважно у складі прислів'їв та приказок. Вони виражають різні характеристики людини: `ледачий, лінивий, зманіжений', `пихатий, гоноровитий, примхливий', `ненаситний, жадібний, скупий', `на означення ступенів спорідненості, свояцтва' тощо. Фразеологічні одиниці цієї групи можуть також означати `власне предмет' (пастуший ріжок), `абстрактні поняття' (дитячий лепет), мати процесуальну семантику (за маминою спиною сидіти).

Фразеологізми з анімалістичним компонентом становлять основу фразеологічних виразів з присвійним прикметниковим компонентом. Загалом ці фразеологізми відзначаються високим ступенем продуктивності. Вони здатні давати образну характеристику людини. Фразеологічні одиниці з прикметниками, похідними від назв таврин, мають негативні конотативні значення. Проаналізований матеріал дає змогу зробити висновок про те, що фразеологічні одиниці на позначення зовнішнього вигляду особи та її психічних якостей характеризуються частим вживанням у текстах художньої літератури та в усному мовленні (пацюче рило, мавпяче лице (обличчя), качиний ніс, собача вірність (відданість)). Крім того, виявлено багато народних назв рослин, що вживаються як стійкі усталені звороти з анімалістичним присвійноприкметниковим компонентом (заячий салат, котяча м'ята, вовчі ягоди).

Поняття фразеологізмів як вторинних надслівних номінацій реалій, яким властиві такі загальномовні ознаки, як нарізнооформленість, відтворюваність, стабільність компонентного складу може бути уточнено також і специфічними ознаками, властивими для тієї чи тієї тематичної групи на основі виявлення особливостей експресивно-емоційного характеру фразеологічної семантики.

Фразеологізми з присвійним компонентом - це вторинні емоційно-експресивні та змістові нашарування на їх власне значення. Вони можуть мати оцінний характер, відображаючи при цьому панівну суспільну оцінку певних ознак людей. Визначальну роль у формуванні конотативних значень відіграє переосмислення присвійних прикметників на основі метафори, метонімії, порівняння. Присвійні прикметинки у складі фразеологізмів набувають негативних, позитивних або нейтральних конотацій. Соціально-оцінні конотативні значення частіше мають негативне забарвлення, рідше позитивне. Це зумовлене тим, що народна уява жвавіше реагує на негативні риси людей, ніж позитивні. Серед негативних конотацій “популярними” є `ледача, лінива людина', `брехлива людина', `жорстока, підступна, небезпечна людина', `хитра, лукава людина'. Як позитивні представлені такі конотативні значення - `сміливий, хоробрий, відважний чоловік', `вірна, незрадлива жінка'.

Фразеологізація присвійних прикметників зумовлює лексичну варіативність у складі фразеологічних одиниць. Варіюванню підлягають переважно іменники, що узгоджуються з присвійними прикметниками (Авгієві стайні (конюшні), Каїнова печать (тавро), левина грива (шевелюра)), рідше присвійноприкметниковий компонент (у чортового (бісового) батька).

Результати багатоаспектного аналізу фактичного матеріалу дають уявлення про особливості фразеологізації як процесу формування і закріплення фразеологізмів і специфіку досліджуваного корпусу одиниць на тлі інших. Здійснений аналіз фразеологізмів з посесивним компонентом може бути доповнений на матеріалі інших тематичних груп.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Федорова Ю.М. Конотативні значення українських фразеологізмів з онімістичним присвійноприкметниковим компонентом / Ю.М. Федорова // Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” : Науково-теоретичний збірник. - Переяслав-Хмельницький, 2006. - Вип. 11. - С. 211-214.

2. Федорова Ю.М. Субстантивні фразеологічні одиниці з анімалістичним присвійноприкметниковим компонентом як цілісні семантико-граматичні структури / Ю.М. Федорова // Актуальні проблеми сучасного мовознавства : Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова : Серія 9. - К., 2007. - Вип.2. - С. 33-37.

3. Федорова Ю.М. Фразеологічні одиниці з прикметниками, утвореними від античних власних назв / Ю.М. Федорова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Філологія. - Т.2. - Вінниця, 2008. - Вип. 10. - С. 76-79.

4. Федорова Ю.М. Фразеологічні одиниці з загальною назвою особи / Ю.М. Федорова // Мовознавчий вісник : Збірник наукових праць Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2008. - Вип. 7. - С. 126-134.

5. Федорова Ю.М. Механізми метафоризації фразеологізмів з присвійними прикметниками / Ю.М. Федорова // Система і структура східнослов'янських мов : Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова : Збірник наук. праць. - К. : Освіта України, 2010. - С. 86-93.

АНОТАЦІЯ

Федорова Ю.М. Фразеологізація значень присвійних прикметників у сучасній українській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2010.

У дисертаційній роботі з'ясовано особливості процесу фразеологізації синтаксичних словосполучень з присвійноприкметниковим компонентом; визначено ступені фразеологізації присвійних прикметників у складі фразеологічних одиниць; здійснено комплексний аналіз структурно-семантичних типів та моделей фразеологічних одиниць з присвійним компонентом; виявлено конотативний компонент у семантиці фразеологічних одиниць з присвійними прикметниками.

Ключові слова: фразеологічна одиниця (фразеологізм), присвійний прикметник, фразеологізація, метафоризація, фразео-семантичне поле, конотативне значення.

Федорова Ю.Н. Фразеологизация значений притяжательных прилагательных в современном украинском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2010.

В диссертации описаны особенности процесса фразеологизации синтаксических словосочетаний с притяжательным компонентом; определены ступени фразеологизации притяжательных прилагательных в составе фразеологических единиц; осуществлен комплексный анализ структурно-семантических типов и моделей фразеологических единиц с притяжательным компонентом; представлена характеристика коннотативного компонента в семантике фразеологических единиц с притяжательными прилагательными.

В работе фразеологизация рассматривается как процесс стабилизации и закрепления в речевой практике устойчивых языковых комплексов, в которых были утеряны живые синтаксические связи между частично или полностью десемантизированными лексическими компонентами.

Определена степень фразеологизации значений притяжательных прилагательных. Чем выше устойчивость и немотивированость фразеологической единицы, тем выше степень фразеологизации значений ее компонентов. В большинстве фразеологизмов, которые возникают на базе свободных словосочетаний, в процессе фразеологизации происходят семантические изменения, которые охватывают словосочетание в целом (фразеологические сращения и фразеологические единства) или один из его компонентов (фразеологические сочетания). В фразеологических сращениях и единствах компоненты достигли наивысшей и высшей степени фразеологизации, когда значение фразеологической единицы совсем немотивированное лексическими значениями компонентов или же в какой-то мере мотивированное образно, метафорически.

В индивидуально-авторских метафорических словосочетаниях с притяжательным компонентом, употребленным в переносном значении, и фразеологических сочетаниях в компонентах отмечается начальная ступйнь фразеологизации значений, тоесть притяжательные прилагательные имеют фразеологически связанное значение.

Представлено состав и структуру исследуемых единиц. При анализе фразеологических единиц выделено пять тематических груп притяжательных прилагательных, от которых образуются фразеологические единицы. За характером сочетаемости слов-компонентов фразеологизмы с притяжательными прилагательными соотносятся с подчиненными словосочетаниями. За семантико-грамматическими признаками выделяются субстантивированные, адвербиальные, глагольные и адъективные фразеологические единицы с компонентом поссесивной семантики.

Ключевые слова: фразеологическая единица (фразеологизм), притяжательное прилагательное, фразеологизация, метафоризация, фразео-семантическое поле, коннотативное значение.

Fedorova J. M. Phraseological transformation of the meanings of possessive adjectives in the contemporary Ukrainian language. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of Candidate of philological sciences, speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - National Pedagogical University named after M.P. Dragomanov, Kyiv, 2010.

The dissertation is dedicated to the peculiarities of the phraseological transformation of syntactic word-combinations with possessive adjectives component. The stages of phraseological transformation of possessive adjectives in the structure of phraseological units are defined. The complex analysis of structural semantic types and models of phraseological units with possessive component is performed. The connotative component in the meaning of phraseological units with possessive adjectives is revealed.

Key words: phraseological unit (fixed phrase), possessive adjective, phraseological transformation, metaphorical transformation, phrase-semantic field, connotative meaning.

Размещено на Allbest.ru