Синтаксична структура складнопідрядних речень з інтенсивно-допустовою семантикою

Типовим виявом співвіднесеності часових форм предикатів інтенсивно-концесивних складнопідрядних утворень є випадки, коли предикат головної частини представлений дієсловом теперішнього часу, а залежної - минулого, причому і те, і те - недоконаного виду, напр.: Як не влаштовував олігарх проплачені “майдани” перед прохідною “прихватизованого” ним заводу, але й цей потужний промисловий об'єкт вислизає з його рук (Україна молода 15.12.05); Скільки не дзвонили, скільки не просили налагодити, ніхто не чує (Високий Вал 30.01.08).

Окремо від інших у роботі розглядаємо інтенсивно-допустові складнопідрядні речення розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку, які є перехідними, фразеологізованого типу, оскільки предикат залежної предикативної частини, що наближається до вставної, функціонує в усіх реченнях, не змінюючи своєї граматичної форми. У такому типові речень, з підрядними як не кажи, як не кажіть, як не говори, як не говоріть, що не кажи, що не кажіть, що не говори, що не говоріть, присудок формально виражений дієсловом наказового способу, а на синтаксичному рівні - це позачасові форми дійсного способу. У головній предикативній частині натрапляємо на предикат, який репрезентований вербумом дійсного способу теперішнього часу недоконаного виду, напр.: Все-таки, як не кажіть, і як воно тут у нас не тісно, а все-таки ми святкуємо це свято, я б сказав, перший раз в історії (У. Самчук); Як не кажіть, а працювати приємно (Р. Іванчук); Як не говоріть, а душу треба будити: кого поезією, кого плачем, криком, молитвою (Р. Федорів).

Ретельний аналіз структури та семантики інтенсивно-допустового речення розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку дає змогу стверджувати, що типовим виявом організації вияв організації структури допустового речення є препозиція залежної предикативної частини (понад 90 % від загальної кількості), оскільки саме таке розташування підсилює семантику інтенсивності, порівняймо: ... як не намагаємося ми в повсякденному житті бути дорослими, стриманими і розсудливими, у душі кожного з нас живе дитина... (Україна молода 05.01.06). Хоча інтенсивно-допустова частина складнопідрядного концесивного речення зазвичай є препозиційною щодо головної, проте за умови інверсії в поетичному мовленні вона може перебувати й у постпозиції, напр.: О, життя моє кохане, Я в твоїм Саду, Де не стану, де не гляну, Де я не піду (В. Сосюра); Чекає на ката ганьба й домовина, Де б чоботом він не ступив (М. Бажан) та зрідка посідати інтерпозицію, напр.: Тепер - де б я не був і коли-небудь, я все - п'яний дітвак із сонцем у кишені (Б.-І. Антонич).

У процесі аналізу інтенсивно-допустових синтаксичних одиниць було виокремлено вісім структурних різновидів складних конструкцій, у складі яких є предикатива частина інтенсивно-допустової семантики.

До першого класу належать двокомпонентні конструкції розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку із залежною інтенсивно-допустовою предикативною частиною, напр.: Що б там не кричало, не оглянься (Т. Шевченко); Скільки б не смикав Антон за шнурок дзвінка, але за дверима було дуже тихо (Л. Залата). Інтенсивно-концесивна предикативна частина в таких конструкціях є найуживанішою: зафіксовано понад 72 % складнопідрядних двокомпонентних конструкцій із залежною інтенсивно-допустовою частиною.

Другий структурний клас інтенсивно-допустових конструкцій репрезентують складнопідрядні три-, зрідка, чотирикомпонентні речення з однорідною супідрядністю, напр.: Ех, хоч хто колесив, хоч хто торготів, а воно зосталося на місці (А. Свидницький); І як не билася потім мати, як не намагалася зробити з мене людину, нічого з того не вийшло (Марко Вовчок).

До третього структурного класу зараховуємо трикомпонентні складнопідрядні конструкції з неоднорідною різночленною супідрядністю. Такі синтаксичні одиниці репрезентують зазвичай три предикативні частини: головна, залежна інтенсивно-допустова з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку та ще одна підрядна, напр.: Скільки б не сперечалися друзі, але Наталія Гурівна дала зрозуміти, що розмову закінчено і останнє слово за нею (Д. Лучанінов); Як не пізно повертався Іван з роботи додому, та все ж він твердо був переконаний, що Світлана завжди його чекає (М. Білкун).

Четвертий структурний різновид конструкцій з інтенсивно-допустовою частиною становлять складні синтаксичні одиниці, в яких головну та залежну інтенсивно-концесивну можна виокремити в блок, тож у таких конструкціях інтенсивно-допустові відношення між предикативними частинами є внутрішніми, напр.: Так часто горять серця, палають щирою любов'ю, але одштовхують одне одного, як це не дивно, своїм пилом (С. Скляренко); Це не Ворскла, це якраз для мене, там не знайдеш, скільки не пірнай (Л. Костенко).

П'ятий структурний клас інтенсивно-концесивних конструкцій репрезентують складні синтаксичні одиниці, в яких підрядна інтенсивно-допустова залежить від двох головних частин, напр.: Як не таїлась вона, але її очі сміялись і на губах перебігав осміх (І. Нечуй-Левицький).

Шостий структурний клас представляють три-, чотири- та п'ятикомпонентні синтаксичні одиниці з послідовною підрядністю. У таких складнопідрядних утвореннях залежна інтенсивно-допустова частина має свою підрядну частину, напр.: Скільки я не мізкував, що те може означати, так і не дійшов смислу (Р. Андріяшник).

Сьомий структурний різновид репрезентований складними чотири-, рідше п'ятикомпонентними конструкціями, в яких встановлюються інтенсивно-концесивні відношення між блоками. Так, досліджуючи складнопідрядні речення розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку, фіксуємо синтаксичні утворення, в яких і головна, й інтентенсивно-концесивна частини мають підрядні, напр.: Хто б не говорив Штукаренку, що хохол не вибагливий до розмов, однак він устиг пересвідчитися, що той людина не мовчазна і навіть весела (С. Голованівський).

Останній структурний тип представляють складні синтаксичні одиниці з різними видами зв'язку, в яких одна з предикативних частин є інтенсивно-допустовою. Такі конструкції є складними і в структурному, і в семантичному плані, й інтенсивність залежної допустової частини є дещо послабленою, очевидно, за рахунок нагромадження різних типів зв'язку та відношень. Послаблення інтенсивно-концесивних відношень у реченнях такого типу спричинило їхнє наближення до вставних конструкцій, отже, багатокомпонентні речення з різними типами відношень є найуживанішою формою для фразеологізованих інтенсивно-допустових частин, напр.: Не сказав куди, бо й сам пішов, мов п'яний, куди дивляться очі, бо все-таки, як не кажіть, а п'ять найкращих своїх років віддав тому коневі, тим формам, що інколи видавались йому справді майже обов'язком (У. Самчук).

синтаксичний складнопідрядний речення граматичний

ВИСНОВКИ

Складні конструкції з семантико-синтаксичними допустовими відношеннями між предикативними частинами в лінгвоукраїністиці зараховують до складнопідрядних речень розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку.

За семантико-синтаксичним критерієм усі концесивні складнопідрядні речення розподіляємо на конструкції власне-допустові (до них зараховуємо й утворення обмежувально-концесивні, адже допуст передбачає певне обмеження) та конструкції невласне-допустові (концесивно-диз'юнктивні, концесивно-кондиційні, концесивно-приєднувальні та концесивно-адверзативні); у межах допустово-протиставних синтаксичних одиниць виокремлюємо утворення невласне-допустово-протиставні - інтенсивно-концесивні.

Конструкції розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку інтенсивно-допустового різновиду становлять складний для аналізу сегмент системи концесивного речення, оскільки вони є наслідком взаємодії різних типів синтаксичних зв'язків: сурядного та підрядного - ця особливість впливає на характер сполучникового типу зв'язку: предикативні частини інтенсивно-допустового речення пов'язані за допомогою сполучнослівно-сполучникових єдностей, які структуровані відносними займенниками та займенниковими прислівниками в поєднанні з часткою не - показниками підрядного типу зв'язку - та протиставними сполучниками, які наближають інтенсивно-допустові речення до складносурядних. Очевидно, цим і можна пояснити суперечливі витлумачення характеру інтенсивно-допустового речення: одні мовознавці потрактовують такі конструкції як речення зі складною підрядністю (А.Г. Кващук), інші зараховують їх до синкретичних утворень (В.О. Богородицький, Ф.І. Буслаєв,) або ж до складних сурядно-підрядних речень (В.В. Виноградов, О.М. Пєшковський,).

Дослідження семантико-синтаксичної структури дозволяє стверджувати, що складні інтенсивно-допустові речення належать до складнопідрядних конструкцій розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку, адже: 1) до складу концесивного транслятива входить сполучне слово; 2) допустова частина в семантичному плані залежить від іншої предикативної частини; 3) від головної до інтенсивно-допустової частини можемо беззастережно сформулювати питання незважаючи на що?.

З огляду на те, за допомогою яких засобів реалізується категорія інтенсивності та якого значення складні синтаксичні одиниці набувають у мовленні, всі інтенсивно-допустові складнопідрядні речення розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку розподіляємо на субстанційні, атрибутивні та адвербіальні.

Важливий аспект аналізу в роботі становить характер предиката залежних інтенсивно-допустових конструкцій розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку. Предикатні синтаксеми складних синтаксичних одиниць з інтенсивно-допустовими предикативними відношеннями репрезентовані предикатами конкретної фізичної дії, руху, якості, відношення, процесу, існування, стану, ставлення, володіння.

У субстанційних об'єктних конструкціях за кількісним показником переважають предикати конкретної фізичної дії (понад 52 %), але досить поширеними (понад 34 %) є також предикатні синтаксеми, виражені дієсловами на позначення мовленнєвої діяльності. Означені предикати в структурі об'єктного інтенсивно-допустового речення мають досить розгалужену семантичну сітку, яку представляють шість груп предикатних одиниць: 1) дієслова зі значенням загального процесу мовлення; 2) дієслова на позначення способу говоріння; 3) дієслова, що означають спосіб вимовляння; 4) дієслова на позначення характеристики комунікативного аспекту усного мовлення; 5) дієслова з семантичним спрямуванням спонукання; 6) дієслова, що позначають ставлення. До складних синтаксичних одиниць з предикатами мовленнєвої діяльності зараховуємо й перехідні конструкції з залежними що не кажи, що не говори (понад 17 %).

Найбільшою за обсягом групою (понад 32 %) предикатів інтенсивно-допустових складнопідрядних речень з суб'єктною залежною частиною є предикати зі значенням руху. Хоча такий тип предикатів переважає, досить розгалужену семантичну класифікацію в межах субстанційних конструкцій зі значенням суб'єктності мають предикати мислення, які розподілили на три групи за вираженням предикатних синтаксем: 1) з дієсловами на позначення загального процесу мовлення; 2) з дієсловами на позначення операцій інтелектуальної діяльності; 3) з дієсловами на позначення творчої мисленнєвої діяльності. Ядро таких предикатних одиниць в інтенсивно-допустових реченнях з суб'єктною підрядною становлять предикатні знаки, репрезентовані дієсловом думати.

Аналіз семантико-синтаксичної структури інтенсивно-допустових складнопідрядних речень розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку виявив, що предикати атрибутивних конструкцій значно відрізняються за структурно-семантичною характеристикою від предикатних одиниць інших типів таких утворень: переважна їхня більшість репрезентована предикатними знаками якості (понад 82 %), які, у свою чергу, структуровані трьома групами: 1) предикатами позитивної якості; 2) предикатами негативної якості; 3) предикатами нейтральної якості. Хоча ядро предикатних синтаксем інтенсивно-допустових атрибутивних речень становлять предикати якості, подибуємо з-поміж цих конструкцій такі, що характерні й для інших різновидів інтенсивно-допустових речень, наприклад, предикати конкретної фізичної дії, руху, процесу.

Семантичною різноманітністю вирізняється предикатна сітка адвербіальних інтенсивно-допустових конструкцій розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку. Цю розгалуженість можна пояснити наявністю чотирьох семантико-синтаксичних груп таких складнопідрядних речень: 1) інтенсивно-допустові конструкції зі значенням способу дії (28, 4 %); 2) міри і ступеня (23,48 %); 3) місця (18, 31%); 4) часу (3, 52 %).

Характерним для семантико-синтаксичної структури інтенсивно-допустових складнопідрядних речень розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку є наявність узагальненого суб'єкта, проте всі інтенсивно-концесивні конструкції за типом суб'єктності поділяємо на одно-, двосуб'єктні та утворення з узагальненим суб'єктом.

Інтонаційному малюнкові інтенсивно-допустового речення розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку є притаманний висхідний рух тону, поступово пришвидшений темп мовлення та спадна до кінця предикативної частини сила голосу. Логічний наголос залежної інтенсивно-концесивної частини в усіх інтенсивно-допустових реченнях падає на сполучнослівно-сполучникову єдність, а саме, - на сполучне слово.

Сполучні засоби є одним з основних засобів зв'язку будь-якого складнопідрядного речення. В інтенсивно-допустовому реченні роль сполучного засобу виконує так званий “концесивний транслятив” - поєднання сполучних слів - відносних займенників та займенникових прислівників, - частки не та протиставних сполучників сурядності.

Аналіз наявних праць дає змогу стверджувати, що на сьогодні в мовознавчій літературі відсутній єдиний підхід щодо потрактування аналітичного сполучного засобу зв'язку предикативних частин інтенсивно-допустового складнопідрядного речення. Це спричинено насамперед його структурною складністю та семантичною неоднозначністю. На нашу думку, найбільш оптимальним є витлумачення цього сполучного засобу як сполучнослівно-сполучникових єдностей або ж як транслятивного вислову.

Транслятивний вислів в інтенсивно-допустовому реченні має два структурні різновиди: перший становить описана вище контамінація компонентів, другий - поєднання частки хоч, сполучних слів та протиставних кон'юнктивів. Місце сполучного слова у транслятивному вислові посідають займенникові іменники хто, що, займенниковий прикметник який, займенниковий числівник скільки та займенникові прислівники як, де, куди, коли. Саме такі сполучні слова слугують чинником, який надає інтенсивно-допустовому реченню додаткової семантики: хто, що - субстанційної, який - атрибутивної, як, де, куди, коли - адвербіальної. У такому вигляді сполучнослівно-сполучниковий засіб поширений у всіх інтенсивно-допустових реченнях розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку, проте іноді натрапляємо на складні синтаксичні одиниці, в яких одне з гнізд концесивного транслятива є формально не заповненим: сполучники сурядності - еліпсовані. У цих складнопідрядних конструкціях інтонація протиставлення є дещо послабленою.

З-поміж лексичних засобів, що поєднують предикативні частини інтенсивно-допустового складнопідрядного речення розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку, натрапляємо на: 1) займенники чи займенникові прислівники в другій частині речення; 2) повтор того самого слова. Зрідка фіксуємо звертання та вставні слова.

Визначальним для формально-граматичної структури інтенсивно-допустових речень є співвіднесеність видо-часових та способових форм предикатів: у 16 % усіх інтенсивно-концесивних конструкцій спостерігаємо повну контамінацію граматичних категорій предикатів. Стільки ж складнопідрядних утворень - конструкції з гіпотетичною семантикою: у таких синтаксичних одиницях розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку дієслова-присудки залежної частини дублюють тільки категорії виду та часу головної. Проте ядро складнопідрядних речень за характером кореляції видо-часових і способових форм предикатів становлять речення, в яких предикат залежної частини представлений дієсловами минулого часу недоконаного виду, а предикат головної репрезентований дієсловами минулого часу доконаного виду. До конструкцій з великою частотністю вживання відносимо також речення, в яких предикат залежної частини - дієслово минулого часу недоконаного виду, а предикат головної - теперішнього часу недоконаного виду.

Типовим виявом організації формальної структури інтенсивно-допустових речень розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку є препозиція залежної частини. Саме таке розташування є одним з основних факторів підсилення інтенсивності. У поетичному мовленні семантика інтенсивно-допустового речення розчленованої структури з детермінантним власне-детермінантним типом синтаксичного зв'язку є менш забарвлена “інтенсивністю”, оскільки саме для поезії характерною є інверсія як окремих членів речення, так і частин складних синтаксичних утворень, тому зазвичай у віршованих текстах залежна інтенсивно-концесивна частина є пост-, або ж інтерпозиційною щодо головної.

Інтенсивно-допустова предикативна частина як залежна вживається в різних за структурою складних синтаксичних конструкціях. У процесі дослідження було виокремлено вісім структурних різновидів складних речень, у яких однією з предикативних частин є інтенсивно-допустова.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Мачак О. Складні концесивні утворення в граматичному ладі української мови / О. Мачак // Наук. записки. Серія : Філологія : у 2 т. : [зб. наук. праць / наук. ред. Н. Л. Іваницька]. - Вип. 10. - Т. 1. _ Вінниця, 2008. _ С. 219-225.

Мачак О. Семантична організація складнопідрядних кількісно-допустових конструкцій / О. Мачак // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика” : [зб. наук. праць /гол. ред. В. Олексенко] - Вип VI. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2008. - С. 220-226.

Мачак О. Ю. Проблема класифікації складнопідрядних речень концесивно-адверзативного типу / О. Ю. Мачак // Славянские языки : системно-описательный и социокультурный аспекты исследования : [материалы ІІІ междунар. науч-метод. конф. / ред. кол. З. П. Мельникова и др.] - Брест : Изд-во БрГУ, 2008. - С. 54-58.

Мачак О. Семантика та типологія предикатів статальних інтенсивно-допустових конструкцій зі значенням місця / О. Мачак // Лінвістичні студії : [зб. наук. праць / укл. А. Загнітко (наук. ред.) та ін.]. - Вип. 18. - Донецьк : ДонНУ, 2009. - С. 80-85

Мачак О. Інтенсивно-допустові конструкції в структурі складнопідрядного речення / О. Мачак // Наук. записки. Серія : Філол. науки (мовознавство) : у 4 ч. : [зб. наук. праць / відп. ред. В. Ожоган та ін]. - Вип. 81 - Ч. 2. _ Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - С. 58-61.

Мачак О. Ю. Семантика та структура інтенсивно-допустових складнопідрядних речень з залежною атрибутивною частиною / О. Ю. Мачак // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : “Филология. Социальные комуникации” : [науч. журнал / гл. ред. Н. В. Багров]. - Т. 22 (61) № 2. -- Симферополь, 2009. - С. 173-176.

Мачак О. Ю. Співвіднесеність видо-часових та способових форм предикатів у конструкціях інтенсивно-допустового різновиду / О. Ю. Мачак // Актуальні проблеми слов'янської філології. Серія : Лінгвістика і літературознавства : [міжвуз. зб. наук. статей / відп. ред. В. А. Зарва та ін.]. - Вип XXII. -- Бердянськ : БДПУ, 2009. - С. 506-512.

Мачак О. Семантико-граматична структура адвербіальних інтенсивно-допустових речень із залежною міри і ступеня / О. Мачак // Наук. записки. Серія : Філол. науки (мовознавство) : [зб. наук. праць / відп. ред. В. Ожоган та ін].- Вип. 86. _ Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - С. 41-45.

Мачак О. Сполучникові засоби зв'язку предикативних частин складнопідрядних інтенсивно-допустових речень // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах : [зб. наук. праць / відп. ред. В. Д. Шинкарук та ін.]. - К. : Університет “Україна”, 2009. - Вип. 19. - С. 126-136.

Размещено на Allbest.ru