Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Смислотвірні та прагматико-функціональні особливості лексеми "service" в англійських економічних і юридичних текстах

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Ковалик Наталія Василівна

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі іноземних мов для гуманітарних факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка

Захист відбудеться “17" червня 2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79001, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розіслано “14" травня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат філологічних наук, доцент (О.А. Шпак)

Загальна характеристика роботи

Смисли лексеми service у комунікативному плані відрізняються між собою наявністю/відсутністю додаткової диференційної ознаки, функціональна релевантність якої полягає в тому, що вона виявляється необхідною для породження різних смислів (service: послуга/сфера обслуговування/служба/сервіс/повістка тощо) у конкретних комунікативних актах.

Екстраполяція значення лексеми service в сферу фахового спілкування набуває міжгалузевої смислової кореляції. У цьому процесі лексема service виконує функцію семантичного диференціала: від загальновживаного - service “an act of help or assistance (дія, вчинок, що допомагає кому-небудь у чомусь) ” до наповнення її спеціальними фаховими смислами в економічній - service “business that does work or supplies goods for customers, but doesn't make goods; such work or goods (вид діяльності із забезпечення потреб та доставки товарів до споживача, а не саме виробництво цих товарів) ” та юридичній сферах - service “the legal communication of a process to a designated person (процедура правового спілкування з уповноваженою особою)".

Парадигматичні характеристики термінолексеми service описуються через її синонімічно-антонімічні та гіперо-гіпонімічні (гіпонімічно-смислові) відношення. Синонімічно-антонімічні відношення термінолексеми service характеризуються системонабутими властивостями і тому їх визначають за допомогою стабільних інтралінгвальних інваріантних значень. Тотожність екстралінгвальних смислів термінолексеми service розкривається за посередництва спільної диференційної семи “конкретної дії, спрямованої на допомогу або підтримку когось/чогось у чомусь, залежно від обставин та умов її застосування; певний вид діяльності фізичної/юридичної особи (підприємства, організації, закладу, установи тощо)".

За мірою насиченості термінами гіпертексти проблемних статей з економіки та права поділяють на термінологічно марковані, тобто з високою термінологічною насиченістю, і термінологічно нейтральні - з епізодичними вкрапленнями термінів, які не створюють єдиного семантичного поля. Лексичному складу мови гіпертекстів проблемної статті з економіки та права характерна низька термінологічна насиченість, що виявляється у наявності значної кількості загальної економіко-правової термінології, подекуди розмовної лексики. Низька термінологічна насиченість гіпертекстових статей свідчить про те, що вони функціонують у неспеціальному мовному середовищі, тобто у вторинній сфері. Середню частотність уживання основних компонентів смислового мікрополя інтеграційної термінолексеми service: act, action, business, delivery, duty, employment, job, organization, serving, work в мас-медійному дискурсі визначено за допомогою таких статистичних величин та показників: середня величина, мода, медіана, середній квадрат відхилення (дисперсія), середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації та коефіцієнт асиметрії, а також спеціальних формул

(= , , тощо),

які дали змогу об'єктивно перевірити і підтвердити факт домінування термінолексеми service у досліджуваному Інтернет-просторі (381 терміновживання).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із термінологічного глосарію, переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками, загальних висновків, списку використаної літератури (327 праць українських і зарубіжних авторів), списку лексикографічних джерел (31 словник), списку джерел ілюстративного матеріалу (64 позиції) та додатків (18 сторінок). Обсяг основного тексту дисертації - 164 сторінки, загальний обсяг - 221 сторінка.

Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету та завдання, наукову новизну, теоретичне та практичне значення, подано опис матеріалу, методів й прийомів дослідження, викладено основні положення, що їх винесено на захист.

Перший розділ - “Значення слова в контексті мовної картини світу" - присвячено висвітленню сутності мовної картини світу та її взаємодії з основними аспектами вивчення лексико-семантичного складу мови, аналізу основних напрямів у розвитку вчення про значення слова, процесу виокремлення смислу в значенні слова, а також обґрунтуванню семантичних категорій значення та смислу.

Важливе теоретичне значення для дослідження системи мови має поняття мовної картини світу, яке дає змогу мовознавцям по-новому розглядати передусім параметри з'ясування значення. Проблему сутності мовної картини світу по-різному розглядають в сучасному мовознавстві: від максимального зближення мовної та концептуальної картин світу до різного їх відображення в кожній мові. Проблему мовної картини світу докладно вивчали зарубіжні вчені (Л. Вайсгербер, А. Вежбицька, X. Гіппер, М. Джонсон, В. Дорошевський, Дж. Лакофф, Б. Уорф та ін.). Суттєвий вклад у вивчення цього питання внесли також відомі російські лінгвісти: Ю. Апресян, Н. Арутюновa, Т. Булигіна, В. Гак, В. Іванов, Б. Серебреннiков, Н. Толстой, В. Топоров, А. Шмельов, Е. Яковлєва та ін.

У межах дослідження важливим є питання взаємодії мовної картини світу з основними аспектами вивчення лексико-семантичного складу мови. З погляду змісту, аспект значення характеризується широкою різноманітністю саме через велику кількість засобів його вираження|, тому цілком логічно не лише простежити генезу значення в мовознавчій традиції, а й визначити його потенційні смисли.

Еволюція значення слова - явище природне. Виокремлення його семантичного інваріанта з різних змістів пояснюємо наявністю спільного семантичного компонента. Вказуючи на зміни значень слів, мовознавці доходять висновку, що на них впливає низка чинників: соціальні, історичні, мовні (А. Мейє), психологічні (С. Ульман), логічні (А. Дармстетер) та ін. Аналізуючи зміни значення слова, вважаємо, що їх можна розглядати тільки в тісній взаємодії. Лише за такої умови можлива повна та вичерпна інформація про значення будь-якого окремого слова.

Серед методів та прийомів виявлення парадигматичних і синтагматичних компонентів значення важливим є те, що парадигматичні відтворюються в інваріантних значеннях, тоді як у синтагматичній площині значення набуває нових властивостей (смислів), диференціюючи назване поняття з-поміж суміжних понять класу. Дотримуємося ідеї С. Гурського та його послідовників про те, що парадигматичний напрям опису значення слів усуває можливість його суб'єктивного трактування. Тому вважаємо, що домінантна роль парадигматичних компонентів у процесі аналізу лексем є апріорною.

Кількість інформації, яку несе один елемент із можливої сукупності, залежить, передусім, від його парадигматичного обсягу. Наприклад, service (s) (n) - business (es) that do (es) work or supplies goods for customers, but do (es) n't make goods; such work or goods (вид діяльності із забезпечення потреб та доставки товарів до споживача, а не саме виробництво цих товарів) [ALD]; advisory service (дорадча служба); banking services (банківські послуги); contract services (послуги за договором); priority service (пріоритетне обслуговування); public services (державна служба); the condition or employment of a public servant (забезпечення роботою (працевлаштування) державного службовця) [NED]; the action of serving, helping or benefiting; conduct tending to the welfare or advantage of another (процес обслуговування, допомоги, поліпшення добробуту інших) [NED]; professional or friendly assistance (професійна або ж дружня допомога) [WID]; the supply of the needs (задоволення потреб); serviceableness, utility (користь, переваги); permission to use (дозвіл на застосування, використання) [ALD] etc. Смисли лексеми service в комунікативному плані відрізняються наявністю/відсутністю додаткової диференційної ознаки, комунікативна релевантність якої полягає в тому, що вона виявляється необхідною для породження різних смислів (service: послуга/обслуговування/служба/сервіс тощо). Тому такі відношення через кореляцію ознак називають однією і тією самою лексемою.

Отже, для семантичних змін необхідні деякі умови, першою з яких є багатосмисловість лексеми, що дає змогу комуніканту обирати потрібний смисл. Часто семантичні зміни відбуваються тоді|походять|, коли комуніканти використовують не стрижневу, а периферійну ознаку.

У традиціях лінгвістичних досліджень розгляд семантичних категорій “значення-смисл” часто взаємопов'язують та визначають одне через одне. На етапі історичного розвитку мови змінюються смислові компоненти значення: узагальнення переходить від нижчих та примітивних форм до вищих та складніших. Існує дві причини щодо названих змін. Передусім - семантична структура слова зазнає значних, складних й іноді далеко неоднозначних видозмін під час розвитку. Лексема service у мові економіки та права, окрім загальноприйнятих денотатів, може позначати ще низку менш уживаних смислів: settlement in cash/payment in cash (оплата, погашення боргу); a periodic overhaul made on a car, machine, etc. (здійснення технічного огляду автотранспорту, обладнання тощо); serving а punishment (відбування покарання) тощо.

Як свідчать дослідження Л. Виготського, значення може зазнавати якісної зміни і через вилучення поняття широкої генералізації і завдяки динамічності смислових процесів, які пов'язані з різними способами функціонування думки. Отже, смисл, на думку вченого, - це динамічне, плинне (змінне) утворення, яке актуалізується у стабільному (константному) значенні. Аналогічно трактує значення та смисл М. Бахтін. Автор простежує те, як відбувається інтеріоризація слова (англ. іnteriorisation - присвоєння, вростання; процес перетворення зовнішніх чинників на внутрішні). Ключова роль, на його думку, відведена контекстові, його взаємодії з іншими словами, що сприяє творчому розвитку слова. Ми частково погоджуємося з М. Бахтіним та іншими дослідниками і вважаємо, що інтеріоризація слова може відбуватися також і за допомогою інваріанта - семантичного диференціала автономно, тобто незалежно від контексту (курсив наш. - К. Н.) . Оскільки контекст і відіграє роль конкретизатора певного значення та допомагає реципієнтові точно вловити його, значення вважають іманентним щодо контексту, адже слово мало і має власне значення ще до того, як воно сполучається з контекстом. Іншими словами, можливість осмислення слова в тому чи іншому контексті може виникати й тому, що останній генерується завдяки інваріантові і під його впливом.

Систематизувавши ізоморфні та диференційні ознаки значення та смислу, доходимо до таких висновків:

1) антропоцентрична роль у формуванні значення - визначальна, оскільки свідомо проводимо добір мовних засобів вираження для опису тієї чи іншої ситуації;

2) смисл не є самостійною категорією, оскільки всі його визначення ґрунтуються на значенні або випливають з нього;

3) значення належить до системи мови як стабільний її компонент, тоді як смисл - мінливий і мовленнєво пов'язаний зі словом;

4) значення первинне (іманентне) щодо смислу (-ів) і є його (їх) базисом;

5) одне значення є джерелом утворення декількох смислів.

У другому розділі - “Інваріантне значення лексеми service у площині її парадигматичних відношень" - простежено еволюцію термінологізації лексеми service, розглянуто поняття інваріантності лексеми service та її типів смислів, визначено та виокремлено семантичне ядро та периферію лексеми service, встановлено та описано її парадигматичні відношення, з'ясовано та описано міжгалузеву кореляцію лексеми service.

Дослідження механізму перетворення загальновживаного слова або лексеми на термінологічне - одне із важливих завдань у лінгвістиці, суть якого полягає в аналізі глибинних процесів, що відбуваються в семантичній структурі слова. Семантична структура загальновживаних лексем, з одного боку, є відносно сталою величиною, вона не зазнає раптових змін, а з другого - за певних умов відбувається процес її смислового наповнення. Встановлення змін у смисловій структурі загальновживаної лексеми дає змогу виявити закономірності формування термінологічних смислів.

Термін - носій узагальненого фрагмента інформації. Саме у цьому сенсі його вважають особливою семантико-інформаційною структурою, в якій акумулюється (у конкретній мовній формі) професійно-наукове знання. Дослідження спеціальної економіко-правової літератури та лексикографічних джерел дають підстави стверджувати, що сьогодні немає чіткої та однозначної дефініції інтеграційного, уніфікованого терміна. Дослідники по-різному трактують його визначення, одні - суто специфічні, інші - доволі загальні (Арнольд, 1991; Герд, 1986; Головін, Кобрін, 1987; Даниленко, 1977; Комарова, 1991 та інші). Попри різноплановість тлумачень, єдиним залишається те, що будь-який термін, інтеграційний передусім, має бути адекватним змістові поняття, незалежним від контексту та логічно зіставлюваним з іншими термінами. Тому сучасна лінгвістична наука висуває низку вимог щодо поняття “термін”, які частково мають ідеальний характер, але все-таки певною мірою враховують реальне функціонування терміна в конкретній термінологічній системі.

Сучасні економіко-правові терміни доволі часто не мають тих властивостей, які їм традиційно приписують: системність, номінативність, дефінітивність, точність, інваріантність значення, контекстуальна незалежність, стійкість і відтворюваність у мові, відсутність конотацій, тяжіння до моносемічності в рамках конкретної терміносистеми, стислість тощо. Функціонуючи в мові та мовленні, термін не є незмінним. Вплив і мовних, і позамовних чинників може видозмінювати його значення, мотивацію, властивості, узус. Розглянувши основні властивості та характеристики терміна й проаналізувавши підходи до його визначення, терміном вважаємо поліфункціональну одиницю (слово або словосполучення), мовний зміст якої не обмежений однією терміносистемою та співвідноситься в плані змісту з одним спеціальним поняттям (розбивка наша. - К. Н.). Таке трактування - спроба узагальнити опрацьований матеріал та довести правильність або хибність цього твердження.

Для оптимізації аналізу функціонування лексеми service запропоновано об'єднати субмови економіки та права в єдину терміносистему “law for business”, яка відтворює симбіоз економіко-правової фахової лексики.

Парадигматичні відношення (семантичні кореляції) в термінологічних системах реалізуються за тим самим принципом, що і в семантичному полі, яке об'єднує лексеми за ядерною інтегральною ознакою, і в ролі підсистем якого постають лексико-семантичні групи, утворені на предметно-понятійній основі. У межах лексико-семантичних груп існують ще менші угрупування, поєднані відношеннями синонімії, антонімії, конверсії, гіпонімії тощо. Ці ж кореляції забезпечують і єдність семантичної організації термінологічної лексики в межах поля. Для характеристики термінів будь-якої галузі, релевантними визнають поняття “термінологічне макрополе" і “термінологічне мікрополе”, кожне з яких сформоване за принципом лексико-семантичних груп і входить у ширше утворення - термінологічне поле, що дорівнює окремій терміносистемі.

З огляду на сказане вище, термінолексема service є елементом термінологічного макрополя “law for business”, тоді як мікрополе service визначає її парадигматичні відношення. Ядро поля виокремлено за допомогою синонімічних, антонімічних та гіперо-гіпонімічних (гіпонімічно-смислових) відношень.

Дослідження синонімічних відношень термінолексеми service проведено почергово, у декілька етапів. Перший етап полягав у вивченні семантичної парадигми service, як домінанти синонімічного ряду у терміносистемі “law for business”. Другий - у дослідженні семантики термінолексеми service в площині її синонімічних описів у фахових лексикографічних джерелах, у з'ясуванні критеріїв семантичної цілісності терміна, а також у виявленні та поясненні структури спільного компонента - інваріанта, за допомогою якого відбувається взаємопроникнення (кореляція) термінів двох спеціальних сфер. Третій етап дослідження має на меті проаналізувати синонімічні відношення термінолексеми service. Важливий момент такого дослідження - виділення спільного, узагальненого компонента (інваріанта) в переліку семантично пов'язаних смислів.

Смисловий склад синонімічного ряду з домінантою service простежуємо за основними його членами/компонентами та їх тлумаченнями. За результатами дослідження розрізняємо одинадцять основних смислів (лексико-семантичних варіантів) терміна service: help, rite, use, applicability, maintenance, action, avail, serving, employment, assignment та work. Вони усі, в межах економіко-правової терміносистеми “law for business”, використовуються для передачі вихідного значення “конкретної дії, спрямованої на допомогу або підтримку когось/чогось у чомусь, залежно від обставин та умов її застосування; певний вид діяльності фізичної/юридичної особи (підприємства, організації, закладу, установи) тощо: action (вчинок, діяльність), aid (підтримка), applicability (застосування), assistance (сприяння), business (перелік обов'язків), ceremony (церемонія, формальність), duty (зобов'язання), handling (опрацювання, врегулювання), help (допомога), kindness (послуга), maintenance (утримання), operation (функціонування), serving (виконання), use (застосування, використання) тощо. Іншими словами, кожен із описаних іменників можна вважати лише складовим елементом (англ. composing element) для передавання якоїсь дії.

Для досягнення мети та завдань дослідження у розділі висунуто та перевірено гіпотезу про те, що термінолексема service - домінанта синонімічного ряду. Беручи до уваги традиційне визначення домінанти синонімічного ряду, доходимо висновку, що service в низці випадків не займає домінувальної позиції. Це твердження ґрунтується на проведеному дослідженні, де простежується таке: service лише частково можна вважати сталою/стабільною домінантою синонімічного ряду в межах економіко-правової терміносистеми “law for business”, оскільки лише до певної міри очевидні основні його ознаки: семантично-нейтральне забарвлення та відносна частотність використання. Стабільною домінантою синонімічного ряду service може бути спільна, інтегральна сема - “певна дія”, яка об'єднує основні його компоненти за інваріантним значенням, тобто мікрополе термінолексеми service є чітко організованою системою, смислові компоненти якої характеризуються спільним інваріантним значенням. Проведене дослідження у цьому напрямі описано та проілюстровано у розділі та додатках.

Дослідження антонімічності термінолексеми service відбувалось поетапно: перший етап полягає у проведенні аналізу описів смислів антонімічного ряду service на оcнові словникових статей (укладено список слів, за допомогою яких розкривається антонімічний зміст service); на другому етапі - початковий перелік слів стратифіковано на основі частотних характеристик слів, що входять до складу термінолексеми service; третій етап дослідження охоплював визначення семантичної суті досліджуваної лексеми.

На підставі аналізу лексикографічних джерел увесь перелік смислів іменників антонімічного ряду термінолексеми service розподілено на три групи:

1) антоніми, що належать до “ядерного" сегмента смислового мікрополя service - 5 (п'ять) антонімів: idleness (ледарство, неробство, лінь, бездіяльність), play (забава), rest (відпочинок), inactivity (бездіяльність, пасивність) та inaction (бездіяльність, пасивність);

2) антоніми, що входять до “центрального або навколоядерного" сегмента смислового мікрополя service - 14 (чотирнадцять) антонімів: relaxation (відпочинок, перепочинок), recreation (відпочинок, розвага), leisure (дозвілля), unemployment (безробіття), vаcation (відпустка, канікули, вакація), holiday (свято, вихідний день) тощо;

3) антоніми, які відносимо до “периферійного” сегмента смислового мікрополя service - 45 (сорок п'ять) антонімів: passiveness (пасивність, бездіяльність), passivity (інертність, бездіяльність), inertia (бездіяльність, інертність, відсутність активності, в'ялість), inertness (інертність, бездіяльність, відсутність активності, в'ялість), irresponsibility (безвідповідальність) тощо.

Отже, антонімічний зміст термінолексеми service розкривається завдяки її трьом основним антонімічним сегментам (ядерні, центральні (навколоядерні) та периферійні антоніми), у яких достатньо чітко простежується спільний інваріантний компонент - “idleness: бездіяльність”. Виокремлену комунікативно-релевантну ознаку (КРО) (за терміном О. Гурського) фіксуємо у більшості антонімів, вона становить стабільний інваріантний компонент їх смислів у мовленні.

Про системність в організації внутрішнього смислового мікрополя термінолексеми service чи не найяскравіше й найповніше свідчить розгалужена гіпонімічна парадигма. Гіперо-гіпонімічні (гіпонімічно-смислові) відношення насичують семантичну систему як окремої галузевої терміносистеми, так і семантичну підсистему окремої термінолексеми (терміна). Відношеня між термінами-гіпонімами розглядаємо як багатогранну опозицію, що ґрунтується на спільності їх парадигматичних ознак. Внутрішня організація смислового мікрополя термінолексеми service має у своїй основі гіперо-гіпонімічні (гіпонімічно-смислові) відношення, як показовий приклад логічних та ієрархічних зв'язків. У ієрархічно організованому смисловому полі основним, домінувальним є “опорне" слово (або ж ідентифікатор за термінологією Ш. Баллі). Ідентифікатором окремого смислового поля є слово яке найчастіше вживається, є найменш стилістично забарвленим і найбільш об'єктивно виражає смисл, спільний для усіх членів поля.

Основні компоненти смислового мікрополя термінолексеми service об'єднуються спільною інтегральною семою “певна дія" (англ. definite activity). Ця сема є загальною для усіх компонентів смислового мікрополя і є підставою для їх польового об'єднання. Так, кожен із членів смислового мікрополя service: act/action (діяльність), business (бізнес-діяльність), delivery (поставка, вручення), duty (обов'язок), employment (працевлаштування), job (робота), organization (підприємство), serving (обслуговування), work (робота, як вид діяльності), help (допомога) тощо позначається спільною інтегральною семою “певна дія, яка залежить від обставин та умов її застосування”. Саме ця сема і є тим домінувальним “опорним” базисом, або іншими словами гіперонімом смислового мікрополя service.

Аналіз показав, що усі компоненти смислового мікрополя термінолексеми service об'єднуються спільною інтегральною семою, або ж за інваріантним значенням, тобто мікрополе service є чітко організованою системою, смислові компоненти якої характеризуються спільним інваріантним значенням.

У третьому розділі - “Функціонування інтеграційної термінолексеми service в Інтернет-просторі" - розглянуто термінолексему service разом з основними компонентами її смислового мікрополя: act, action, business, delivery, duty, employment, job, organization, serving, work в Інтернет-просторі. Опрацьовано лінгвостатистичні дані економіко-правових терміноелементів, виведено уніфіковані формули середньої частотності їх вживання в обмеженому семантичному Інтернет-просторі.

Відомо, що первинна сфера функціонування термінів - офіційно-документальний стиль, який відображений в офіційних документах, законах, договорах, угодах, контрактах, рахунках, рахунках-фактурах, у комерційному та іншому діловому листуванні, офіційних ухвалах і розпорядженнях, звітах, повідомленнях тощо, а також у науковому стилі: в академічному письмі монографій, дисертацій, наукових статей, доповідей, рефератів, рецензій, лекцій, підручників, науково-популярної літератури тощо. Інша (вторинна) сфера функціонування термінів - тексти мас-медійного та художньо-белетристичного стилів.

Мовні засоби масової інформації, зокрема електронні, найбільше відображають нові явища - неологізми, запозичення, лексичні конструкції, нові фразеологізми, сталі словосполучення та науково-технічні терміни. Джерелом для експериментально-прикладної частини розділу обрано гіпертексти у сфері економіки та права, веб-сайти авторитетних та впливових англомовних публіцистичних видань: “The Financial Times" (FT) та “The Wall Street Journal" (WSJ) (http://www.ft. uk, http://www.wsj.com). Вибір саме цих видань зумовлений потребою відстежити специфічні семантико-функціональні особливості вживання та частотність застосування інтеграційної термінолексеми service разом з основними компонентами її смислового мікрополя у тематично споріднених публіцистичних виданнях. З огляду на визначений термінологічний напрям, ми обмежилися дослідженням одного з найпоширеніших та найскладніших мас-медійних жанрів - проблемна стаття (англ. feature article). Вона розширює діапазон термінологічних одиниць та сприяє глибшому семантичному аналізові досліджуваних терміноелементів. Це дає змогу докладніше вивчити “внутрішній семантичний потенціал" термінолексеми service та інших лексичних компонентів у фаховому та мас-медійному просторі.

Для ґрунтовнішого розуміння функціонування досліджуваних елементів у жанрі проблемної статті застосовано метод тематичної селекції: з Інтернет-видань The Financial Times та The Wall Street Journal дібрано гіпертексти статей, у заголовках яких вжито термінолексему service. Такий підхід у доборі інформаційних гіпертекстів зумовлений бажанням відстежити лексико-термінологічну гнучкість об'єкта в спектрі сучасних економічних подій.

Гіпертекстова форма презентації інформації доволі зручна для сучасних засобів масової комунікації, оскільки втілює новий підхід комбінування вербального, графічного та візуального компонентів текстів, що забезпечує ефективне впровадження термінології за посередництвом новітніх комунікативних технологій. За своїми мовними та функціональними особливостями проаналізовані гіпертексти проблемних статей поділяють на два типи: “логічні”, тобто ті, мета яких виклад фактичної інформації, та “експресивні” - статті, які зорієнтовані на переконування читачів та у яких інформацію подано в яскравій, експресивній манері. У проблемних статтях “логічного” типу переважають терміноелементи середнього або ж нижчого термінологічних сегментів, водночас проблемні статті “експресивного” типу, як свідчать результати проведеного дослідження, насичені терміноелементами середнього та вищого термінологічних сегментів.

Під нижчим термінологічним сегментом маємо на увазі ті лексичні одиниці (± 18%), які використовують у первинній сфері функціонування в галузі економіки та права, а саме в офіційно-документальному, або ж офіційно-діловому стилі. До середнього термінологічного сегмента (± 30%) належить загальновживана, а подекуди і розмовна лексика. Вищий термінологічний сегмент (± 52%) становить загальна економіко-правова термінологія.

Низька термінологічна насиченість досліджуваних гіпертекстових статей свідчить про те, що вони є прикладом функціонування термінологічних елементів в неспеціальному мовному середовищі, тобто у вторинній сфері. Самі ж гіпертексти опрацьованих проблемних статей зорієнтовані здебільшого на функцію повідомлення і їх вважають типовим прикладом термінологічно-нейтрального тексту. Для об'єктивнішого порівняльного аналізу сфер функціонування терміна було опрацьовано гіпертексти статей, у яких спостерігається висока концентрація використання спеціальних, фахових термінів. Як приклад було обрано фрагменти офіційного документа - “Єдиний торговельний кодекс США (The Uniform Commercial Code of the USA)".

Загальна кількість використаного фактологічного Інтернет-матеріалу становить 61 гіпертекстова стаття, обсягом ± 850-950 лексичних одиниць кожна. На стадії статистичного спостереження виокремлено, стратифіковано та підсумовано загальну кількість вживань термінологічних об'єктів service, act, action, business, delivery, duty, employment, job, organization, serving, work. Отримано такі результати: терміноелемент (-и) act (tion), activity вжито 37 разів; business - 135; delivery - 2; duty - жодного разу; employment - 47; job - 76; organization - 6; service - 381; serving - жодного разу та work - 36 разів. Загальна кількість становить 720 терміновживань.

Водночас, у розділі зроблено термінологічний добір та опрацьовано статистичні дані основних компонентів смислового мікрополя термінолексеми service. На підставі отриманих результатів досліджувані термінологічні об'єкти поділяємо на три групи:

1) високочастотні термінологічні об'єкти: service, business, employment та job, тобто ті, що були вжиті понад 10 разів на загальний, опрацьований лексичний корпус (понад 50 000 терміновживань);

2) помірночастотні термінологічні об'єкти: act (tion), activity, work та organization, тобто ті, що були вжиті від 4 разів на загальний, опрацьований лексичний корпус (понад 50 000 терміновживань) та 3) низькочастотні термінологічні об'єкти: duty, delivery та serving, тобто ті, що були спорадично вжиті в досліджуваних гіпертекстових статтях. Отримані результати проілюстровано у формі секторної та стовпчикової діаграм.

Застосування методів лінгвостатистичного аналізу дали змогу розмежувати та визначити середньостатистичну кількісну характеристику терміновживань у чітко окресленому гіперпросторі. У подальших статистичних дослідженнях визначено основні статистичні закономірності (середня величина, мода, медіана) та основні показники варіативності (середній квадрат відхилення (дисперсію), середнє квадратичне відхилення), коефіцієнт варіації та коефіцієнт асиметрії досліджуваних лексичних одиниць.

Узагальнення результатів поетапного обчислення основних статистичних закономірностей та варіативності досліджуваних терміноодиниць (service, act (tion), activity, business, delivery, duty, employment, job, organization, serving, work) дає змогу стверджувати, що їх можна поділити на чотири термінологічні групи:

1) група високочастотних термінологічних об'єктів (service та business);

2) група помірночастотних термінологічних об'єктів (job, employment, act (tion), activity та work);

3) група низькочастотних термінологічних об'єктів (organization та delivery);

4) група нуль-уживаних термінологічних об'єктів (dutу та serving).

Обчислення статистичних даних підтверджують домінування групи високочастотних терміноелементів (service та business) та характеризуються більшою частотою використання у досліджуваних статтях порівняно з іншими термінологічними групами. Частотність уживання термінів групи високочастотних термінологічних об'єктів (service та business) вказує на нерівномірність та неоднорідність їх використання в термінологічно нейтральних гіпертекстах статей економіко-правової сфери.

Щоб перевірити достовірність отриманих статистичних результатів, виведено уніфіковані формули визначення середньої частотності вживання термінологічних об'єктів за визначеними вище групами та окремо для service та business.

Подано формулу, за якою перевірено середню частотність уживання досліджуваних терміноелементів у термінологічно нейтральних гіпертекстових проблемних статтях економіко-правового поля за визначеними вище групами:

=, (1)

де - частотність (frequency) використання досліджуваних термінологічних об'єктів за номером групи (group number);

- коефіцієнт функціонального використання термінологічних об'єктів за номером групи, який визначаємо за проміжною формулою (2):

, (2)

де - коефіцієнт асиметрії розподілу термінологічних об'єктів у групі;

- номер термінологічної групи;

- загальний обсяг семантичного гіперпростору.

Аналогічно перевірено достовірність отриманих результатів частотності вживання service та business у термінологічно-нейтральних гіпертекстових проблемних статтях економіко-правової сфери.

Виведені формули допомогли точніше визначити середньостатистичну кількісну характеристику терміноелементів у чітко окресленому Інтернет-просторі та дали змогу перевірити достовірність фактичних та розрахункових результатів дослідження з мінімальною похибкою.

Висновки

1. Один із основних способів формування та поповнення термінології фахової мови економіки та права - це процес семантичної деривації (термінологізація лексем). Екстраполяція значення лексеми service у сферу фахового спілкування виконує роль семантичного диференціала. Аналіз функціонування термінолексеми service в лексикографічних джерелах юридичного та економічного напрямів підтверджує наявність міжфахової семантичної кореляції в рамках уніфікованої терміносистеми “law for business”.

2. Вивчення фахових текстів та лексикографічних джерел засвідчує, що сьогодні немає чіткого та однозначного тлумачення інтеграційного терміна. Дослідники по-різному трактують його. У роботі запропоновано власне тлумачення інтеграційного терміна як поліфункціональної одиниці (слова або словосполучення), мовний зміст якої не обмежений однією терміносистемою та є зіставним у плані змісту з одним спеціальним поняттям.

3. Парадигматичні (синонімічні, антонімічні та гіперо-гіпонімічні (гіпонімічно-смислові) відношення термінолексеми service характеризуються системонабутими властивостями і тому їх визначають стабільні інтралінгвальні інваріантні значення. Тотожність екстралінгвальних смислів термінолексеми service розкривається за посередництвом спільної інтегральної семи “певна дія" (англ. definite activity).

4. Синонімію/антонімію/гіпонімію терміноодиниць сфери економіки та права потрібно вивчати інтеграційно, з використанням категорій смисл«інваріант. Хаотична реєстрація service, яка є у словникових статтях, наводить на думку щодо перспективи укладання нового типу словника, в якому враховували б спільний семантичний компонент - інваріант, як узагальнений та універсальний елемент, що пронизує увесь синонімічний ряд.

5. Щоб розкрити закономірності будови та функціонування терміна в термінологічно нейтральних гіпертекстах економіко-правового Інтернет-простору, застосовано квантитативні методи дослідження, які засвідчили:

1) поділ досліджуваних термінооб'єктів на чотири групи;

2) домінування групи високочастотних термінолексем service та business;

3) переважання термінолексеми service усередині групи з високочастотним використанням в обмеженому Інтернет-просторі сфери економіки та права.

6. З метою вдосконалення концепції дослідження та перевірки достовірності отриманих результатів виведено уніфіковані формули для визначення середньої частотності вживання термінологічних об'єктів за основними групами та окремо для service та business. Це допомогло точніше та авторитетніше визначити середньостатистичну кількісну характеристику термінів у чітко окресленому Інтернет-просторі.

7. Значення - відносно незмінний зміст слова в системі мови, смисл - змінний зміст у мовленні. Смисл вважають похідним від значення, він містить зони “стабільності”, які можуть об'єднувати декілька смислів. Значення - загальновідома та комунікативно-релевантна ознака, що виступає як мовний знак у висловлюваннях. Значення містить відносно невелику кількість семантичних ознак (сем), які є загальновідомими для всіх представників конкретного соціуму та пов'язані з функціонуванням відповідних лексем.

8. Незмінне інваріантне значення слова складається з набору сем - елементарних смислів, узагальнених, абстрагованих, комунікативно-релевантних ознак відповідного поняття. Семи виконують функції семантичних диференційних ознак і в плані мовлення породжують відповідно різні смисли.

9. Перспективу дослідження вбачаємо в необхідності укласти частотні словники з економіки та права, щоб систематизувати та стратифікувати словниковий склад фахової лексики за кількістю вживань конкретного терміна в опрацьованому масиві гіпертекстів. Такі частотні словники допоможуть:

1) дібрати лексико-термінологічний мінімум для поглибленого вивчення іноземних мов фахового спрямування;

2) створити ефективні реєстри активного термінологічного запасу;

3) вдосконалити алгоритми комп'ютерного перекладу та інформаційного пошуку;

4) підвищити ефективність автоматичного реферування інформації фахового спрямування та анотування мас-медійних статей сфери економіки та права в досліджуваному гіперпросторі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ковалик Н.В. Семантика ділового терміна / Н.В. Ковалик // Нова філологія: зб. наук. праць / наук. ред.В.М. Манакін. - Запоріжжя: Запорізький НУ, 2005. - Вип.2 (22). - С.43-49.

2. Ковалик Н.В. Семантична парадигма ділового терміна / Н.В. Ковалик // Філологічні науки: зб. наук. праць / наук. ред.В. В. Герман. - Суми: СумДПУ ім.А.С. Макаренка, 2006. - С.238-246.

3. Ковалик Н.В. Синонімічні відношення терміна service / Н.В. Ковалик // Лінгвістика: зб. наук. праць / наук. ред. В.Д. Ужченко. - Луганськ: Альма-матер, 2007. - № 1 (11). - С.54-63.

4. Ковалик Н.В. Антонімічність інваріантного значення терміна service / Н.В. Ковалик // Записки з романо-германської філології: зб. наук. праць / наук. ред.І.М. Колегаєва. - Одеса: Фенікс, 2008. - Вип.21. - С.63-75.

5. Ковалик Н.В. Термінологічна сегментність гіпертекстів жанру проблемної статті в економіко-правовому просторі / Н.В. Ковалик // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки: серія “Філологічні науки. Мовознавство”. - Луцьк: Волинський НУ ім.Л. Українки, 2009. - № 6. - С.490-496.

6. Ковалик Н.В. Лексико-статистичні дані терміна service у гіпертекстах жанру проблемної статті економіко-правового поля / Н.В. Ковалик // Vedecky Pokrok na Rozmezi Millennium - 2009: V Mezinarodni Vedecko-Prakticka Konference, 27.05.2009 - 05.06.2009. - Praha: Publishing House Education and Science s. r. o., 2009. - Dill 11. - P.38-45.

7. Ковалик Н.В. Статистичні характеристики семантичного ряду терміна service у єдиному економіко-правовому Інтернет-просторі / Н.В. Ковалик // Мова і культура: наук. вид. / наук. ред.Д.С. Бураго. - К.: КНУ імені Т. Шевченка “Видавничий Дім Дмитра Бураго”, 2009. - Вип.11. - Т. ХІІІ (125). - С.182-187.

8. Ковалик Н.В. Статистичні показники ряду розподілу термінів service та business у єдиному економіко-правовому Інтернет-просторі / Н.В. Ковалик // Записки з романо-германської філології: зб. наук. праць / наук. ред.І.М. Колегаєва. - Одеса: Фенікс, 2009. - Вип.24. - С.102-110.

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2010.

Дисертація присвячена комплексному вивченню функціонально-комунікативної системи лексеми service у різножанровому мовному середовищі, а також значенню слова в контексті мовної картини світу, інваріантному значенню та функціонуванню інтеграційної лексеми service в англійських фахових текстах з економіки та права.