Семантика і функціонування модальних часток у сучасній українській літературній мові

3. Визначальною рисою часток є функція регулярних оформлювачів модальної рамки речення. Вони конотують змістове поле останнього об'єктивними та суб'єктивними модальними характеристиками, виконуючи роль його семантично облігаторних компонентів. Багатофункціональність часток, непрозорість продукованих ними значень, зумовлюють вичленування в семантичному обсязі цих одиниць ідентифікувальних та диференціальних сем.

4. За семантико-функціональними характеристиками, особливостями реалізації того чи того субкатегорійного модального значення модальні партикули диференціюємо на два розряди: 1) власне-модальні (модальні кваліфікатори); 2) невласне-модальні, або логіко-модальні (модальні модифікатори). Для першого розряду іманентною є модальна семантика, їхня ідентифікувальна сема виявляє себе в субкатегорійному об'єктивно- чи суб'єктивно-модальному значенні. Для другого розряду кваліфікативними є не модальні, а логічні значення (дейктичне, означальне, видільне тощо), які зазнають семантичних модифікацій шляхом трансформації в диференціальні для часток цього угруповання субкатегорійні модальні значення.

5. Специфічною синтаксичною ознакою деяких модальних часток є здатність заповнювати так звані приреченнєві обо прислівні позиції. Питальні й стверджувальні партикули, ізофункціонально наближаючись до прислівників і займенників та займаючи здебільшого детермінантне місце в реченні, трансформують модальний складник семантико-синтаксичної структури останнього різними субкатегорійними модальними значеннями й відтінками цих значень. Порівняльно-гіпотетичні частки, більшість вказівних та видільних партикул перебувають у відношенні значеннєвої сумісності з репрезентантами конститутивних реченнєвих позицій, виявляючи вибірковість у сполученні з синтаксемами певної семантики, що суттєво вирізняє їх з_поміж інших “граматичних” класів слів.

6. Модальні партикули активно взаємодіють з іншими лексико-граматичними класами на рівні діахронії (перехідність, транспозиція) та синхронії (міжчастиномовна омонімія, гібридність). Складні й різнорідні відношення часток зі службовими та повнозначними словами сприяють розширенню партикулятивних меж. Найрегулярніше явище граматичної омонімії спостережено на рівні сполучник-частка. Причина функціональної єдності партикулятивів і кон'юнктивів зумовлена значеннєвим обсягом слів так званої релятивної природи. Синкретизм семантики деяких часток, притаманна їм здатність виражати, крім субкатегорійних модальних значень і їхніх відтінків, семантико-синтаксичні відношення між предикативними одиницями та текстовими компонентами (роль анафорико-катафоричних, дискурсних, елементів), дає змогу розглядати ці лексеми як проміжні транспозити контамінантного типу. З огляду на неоднорідність міжчастиномовних зв'язків і наявність у партикулятивній системі периферійних синкретичних зон “сполучник - частка”, “модальне слово - частка” тощо вилучення корпусу модальних партикул зі Словника сучасної української мови є надто складною процедурою. Їхній перелік не буде ні вичерпним, ні безапеляційним, а лише свідчитиме про широкий діапазон функціонального угруповання.

7. Первинна функціональна сфера часток загалом та модальних зокрема - розмовне діалогічне мовлення, тому введення їх у наративний контекст створює ефект невимушеності, природності тощо. Цією стилістичною ознакою аргументоване вживання партикул у художньому, публіцистичному стилях, деяких різновидах наукового (зокрема, науково-популярного) стилю, яким вони надають виразного національного колориту, засвідчуючи самобутній характер української мови.

До основних чинників, що зумовлюють появу в змістовому наповненні партикул адгерентної експресивності, належать такі: інтонація, порядок слів у реченні, наявність факультативних службових елементів, синтаксем із конотативною семантикою, контекстуальні та ситуативні умови тощо. Найтиповішим прикладом одночасної дії цих чинників є фразеологізовані сполуки, у складі яких модальні частки набувають метафоризованого, образного звучання. У фразеосистему сучасної української мови активно проникають партикули так, не, ні, хай, бодай, щоб, от, оце, хоч. Модальні частки, функціонуючи як конструктивні елементи фразем, набувають ознак ядерних емосем, індикаторів інтенсивності предикативної ознаки, ступеня емоційного стану суб'єкта.

Отже, партикулятивну сферу в системі лексико-граматичних класів слів вирізняє багатофункціональність і динамізм, актуальними для неї на сьогодні є міграційні процеси, що засвідчують постійні зміни в обсязі модальних часток та сприяють розширенню партикулятивних меж.

лінгвістичний модальний мова семантика

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Педченко С.О. Стверджувальні та заперечні частки на партикулятивному тлі / С.О. Педченко // Проблеми фонетики, лексикології, граматики, стилістики української мови та методики її викладання: [збірник наукових праць / за ред. М.І. Степаненка]. - Полтава: Освіта, 2007. - С. 59_66.

2. Педченко С.О. До проблеми лінгвістичного дефінування модальності / С.О. Педченко // Рідний край: [науковий, публіцистичний, художньо-літературний альманах]. - Полтава: Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 2007. - № 2 (17). - С. 59_63.

3. Педченко С.О. Функціонально-семантичні параметри порівняльно-гіпотетичних часток / С.О. Педченко // Науковий вісник Херсонського державного університету: [збірник наукових праць]. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. - Випуск VI. - С. 73_80. - (Серія “Лінгвістика”).

4. Педченко С.О. Питальні частки як маркери субкатегоріальних модальних значень / С.О. Педченко // Наукові записки: [збірник наукових праць / наук. ред. Іваницька Н.Л.]. Вип. 10: у 2_х т. - Вінниця: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2008. - Т. I. - С. 127_130. - (Серія “Філологія”).

5. Педченко С.О. Модальні частки в сучасному лінгвістичному витлумаченні / С.О. Педченко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови: [збірник наукових праць / відп. ред. М.Я. Плющ]. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. - Випуск 4. - С. 266_270.

6. Педченко С.О. Частки як репрезентанти волітивних субкатегоріальних суб'єктивно_модальних значень / С.О. Педченко // Лінгвістичні студії: [збірник наукових праць / укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін.]. - Донецьк: ДонНУ, 2009. - Випуск 18. - С. 37_40.

7. Педченко С.О. Модально-експресивний потенціал видільних та вказівних партикулятивів / С.О. Педченко // Філологічні науки: збірник наукових праць. - Випуск 1. - Полтава: Вид_во ПДПУ імені В.Г. Короленка, 2009. - С. 122-129.

Размещено на Allbest.ru