Соціокультурні особливості просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі (експериментально-фонетичне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШНУРОВСЬКА ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА

УДК 811.111'342.9:81'27

СОЦІОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОСОДИЧНОЇ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ В УСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

(експериментально-фонетичне дослідження)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано на кафедрі германської і фінської філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор

Калита Алла Андріївна,

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут",

кафедра теорії, практики та перекладу англійської мови, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Огуй Олександр Дмитрович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

кафедра теорії та практики перекладу, завідувач кафедри

кандидат філологічних наук, доцент

Паращук Валентина Юліївна,

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка,

кафедра германської філології, доцент

Захист відбудеться 20.05.2010 р. о 12-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (м. Київ, вул. Червоноармійська, 73).

Автореферат розісланий 19.04.2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор О. М. Кагановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Транснаціональні процеси, спрямовані на інтеграцію та співробітництво держав світу, вимагають ефективного міжкультурного спілкування. За цих обставин невід'ємним атрибутом сучасної людини стає високий рівень володіння не лише рідною, але й іноземними мовами, що є складовою її професіоналізму й соціального статусу. Про рівень іншомовної культури двомовця свідчить відповідність просодичної організації його усного дискурсу соціокультурним нормам і комунікативним цілям спілкування (У. Вайнрайх, Ю. Д. Дешерієв, А. А. Калита, А. А. Метлюк). При цьому увага лінгвістів зосереджується на необхідності поглибленого розгляду міжмовної просодичної інтерференції як супровідної ознаки вимовної культури двомовного індивіда.

У сучасній лінгвістичній науці інтерференція розглядається як взаємовплив, взаємодія або взаємопроникнення (Ю. Д. Дешерієв, І. Ф. Протченко) різнорівневих елементів контактуючих мовних систем, що призводить до реорганізації цих систем і виявляється у мовленні двомовця як відхилення від норми актуалізації одиниць інтерферованої або інтерферуючої мови внаслідок мовного контакту (Л. І. Бараннікова, У. Вайнрайх, Ю. О. Жлуктенко, Е. Хауген). Інтерес до встановлення кореляції між лінгвістичними виявами й позамовними причинами інтерференції спонукає лінгвістів до дослідження структурних, мовних, й неструктурних, позамовних, факторів її виникнення в іншомовному мовленні (У. Вайнрайх, С. У. Газієва, Н. О. Катагощина). Наукове розв'язання проблеми лінгвістичної природи міжмовної інтерференції (О. Д. Огуй, С. В. Семчинський, О. І. Чередниченко) пов'язане з вивченням типів (У. Вайнрайх, Є. М. Верещагін, Ю. О. Жлуктенко), причин, механізмів і форм її вияву (О. Р. Валігура, Ю. Д. Дешерієв, В. Ю. Розенцвейг, Е. Хауген) в іншомовному мовленні індивіда. Разом з тим, особливу зацікавленість викликає питання з'ясування культурної (О. А. Леонтович, К. І. Мізін, О. М. Торосян, J. A. Fishman, J. J. Gumperz), когнітивної (О. Р. Валігура, Н. П. Шумарова), психологічної (Є. М. Верещагін) та соціальної (Ю. Є. Прохоров, J. G. Hansen Edwards) природи досліджуваного феномену.

Встановлення закономірностей функціонування інтерференції в іншомовному спілкуванні двомовців потребує її розгляду на рівні мови й мовлення (Л. І. Бараннікова, У. Вайнрайх, О. Н. Короткова, В. А. Михайлов), у підсистемі сегментних і надсегментних одиниць (О. Р. Валігура, О. В. Дударєва, К. З. Закірьянов, Г. В. Зимовець, В. Ю. Кочубей, І. М. Логінова, Г. І. Мелика, О. Б. Мішин), а також вивчення особливостей взаємодії просодичних систем у мовленні двомовців (Ю. О. Дубовський, Ю. М. Захарова, А. А. Метлюк) і порушень просодичного оформлення інтерферованого мовлення (М. М. Ладченко, О. В. Лаптєва). Разом з тим, соціокультурні особливості іншомовної, зокрема просодичної, інтерференції, які детермінують різні ступені її вияву в усному англомовному дискурсі, ще не були окремим об'єктом експериментально-фонетичних досліджень.

Актуальність дисертаційної роботи визначається спрямованістю низки сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення іншомовної інтерференції на всіх рівнях мови, у тому числі просодичному, виявлення порушень у вираженні смислу іншомовного мовлення та висвітлення етнокультурної специфіки й дивергентних/конвергентних ознак просодичних систем контактуючих мов. Актуальність теми підтверджується також відсутністю комплексних фонетичних досліджень, присвячених встановленню соціокультурних причин виникнення просодичної інтерференції, що пояснюють механізм її породження в усному іншомовному дискурсі двомовців. Крім цього, на основі результатів експериментально-фонетичного вивчення просодичної інтерференції досі не систематизовано типові порушення просодичного оформлення і смислу усного англомовного дискурсу українських двомовців.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано відповідно до плану колективної наукової теми кафедри фонетики англійської мови (нині германської і фінської філології) "Комунікативно-когнітивний та соціокультурний аспекти функціонування системи фонетичних одиниць англійської мови", затвердженої вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 30 січня 2005 року, що є складовою частиною держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України "Функціональні моделі тексту та дискурсу в синхронії та діахронії: когнітивний, комунікативний та емотивний аспекти" № 0106U002115, що розробляється науковцями Київського національного лінгвістичного університету (тему затверджено вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 30 січня 2005 року).

Метою дослідження є визначення соціокультурних особливостей просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі шляхом виявлення типових порушень його просодичного оформлення українськими двомовцями.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

- проаналізувати основні теоретичні підходи до вивчення явища міжмовної інтерференції;

- визначити провідні типи просодичної інтерференції;

- побудувати узагальнену модель соціокультурних чинників і ступенів вияву просодичної інтерференції в усному іншомовному дискурсі;

- розробити класифікацію провідних ознак просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі українських двомовців;

- виявити і систематизувати типові порушення просодичного оформлення англійського мовлення українців;

- виокремити й кодифікувати просодичні маркери англійського мовлення українських двомовців з низьким, середнім і високим ступенем інтерферованості шляхом зіставлення з вимовними зразками носіїв англійської мови.

Об'єктом дослідження є просодична інтерференція в усному англомовному дискурсі.

Предметом дисертаційного дослідження є соціокультурні особливості просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі двомовних українців.

Матеріалом дослідження слугували записи англійського мовлення, озвученого 108 дикторами (16 носіями англійської мови й 92 українськими двомовцями з різним рівнем володіння англійською мовою). Вихідним експериментальним матеріалом були тексти розмовного стилю, відібрані з лінгафонних курсів англійської мови "Upstream". Обсяг матеріалу експериментальної частини склав 3348 реалізацій тривалістю звучання 7 годин 20 хвилин.

Методи дослідження. Досягнення поставленої мети та розв'язання завдань дослідження ґрунтувалось на використанні загальнонаукових (абстрагування, узагальнення, формалізація) та емпірико-теоретичних (аналіз, синтез) методів. Метод лінгвістичного спостереження й опису застосовано для систематизації та класифікації ознак і видів явищ двомовності та просодичної інтерференції. Зіставний метод залучено для виявлення специфіки інтерферованого англійського мовлення українських двомовців шляхом його порівняння з вимовними зразками носіїв англійської мови. Експериментально-фонетичне дослідження й обробка його результатів здійснювались з використанням емпіричних загальнонаукових методів (експеримент, порівняння, вимірювання) та спеціальних методів вивчення просодичного оформлення усного англомовного дискурсу українських двомовців (семантичний, аудитивний, акустичний, комп'ютерно-осцилографічний, інтонографічний, методи звукозапису та порівняльного, кількісного і статистичного аналізу експериментальних даних).

Наукова новизна дослідження полягає у використанні соціокультурного підходу до вивчення й аналізу просодичної інтерференції в усному англійському мовленні українських двомовців, що вперше дозволило виокремити соціокультурні чинники, що зумовлюють виникнення просодичної інтерференції різних ступенів вияву, визначити основні типи просодичної інтерференції й розробити класифікацію провідних ознак просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі українських двомовців. Новою в роботі є також побудована узагальнена модель соціокультурних чинників і ступенів вияву просодичної інтерференції в усному іншомовному дискурсі. Вперше виявлено й систематизовано типові порушення просодичного оформлення і смислу англійського мовлення українських двомовців, що слугувало основою для виокремлення й кодифікації просодичних маркерів англійського мовлення українців з низьким, середнім і високим ступенем інтерферованості шляхом його зіставлення з вимовними зразками носіїв англійської мови.

Теоретичне значення дисертаційної роботи визначається її внеском у загальну і порівняльну фонетику, інтонологію й фоностилістику. Типологія видів просодичної інтерференції та двомовності, а також побудова узагальненої моделі соціокультурних чинників і ступенів вияву просодичної інтерференції в усному іншомовному дискурсі сприятимуть подальшим теоретичним та експериментальним дослідженням соціокультурних особливостей процесів породження, сприйняття й розуміння усного іншомовного мовлення на матеріалі споріднених і неспоріднених мов. Соціокультурний підхід і методика аналізу інтерферованого англійського мовлення українських двомовців можуть слугувати основою для встановлення системи порушень просодичної структури і смислу висловлень в інших мовах, а також у вивченні модифікацій одиниць просодичного рівня мови під впливом соціокультурних факторів у мовленні різних стилів тощо. Теоретично важливим для теорії міжкультурної комунікації, теорії мовних контактів і загального мовознавства є також запропоновані у роботі аналіз і синтез підходів до вивчення міжмовної інтерференції, двомовності й мовних контактів.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання основних положень, моделей і результатів дослідження в курсах теоретичної (розділи "Фонетична система мови", "Надсегментний рівень мови", "Просодична організація тексту") та практичної (розділ "Фоностилістика") фонетики англійської мови, загального мовознавства (розділи "Інтерференція", "Двомовність", "Мовні контакти"), теорії і практики перекладу, а також у курсах за вибором з когнітивної лінгвістики (розділи "Роль мови як засобу концептуалізації світу", "Особливості національномовної рефлексії соціокультурного простору"), етно- та соціолінгвістики (розділи "Мовні картини світу", "Міжкультурна комунікація", "Соціокультурний статус мовця", "Мова як етнічна ознака"), психолінгвістики (розділи "Іншомовна компетенція", "Психофізичні основи зв'язку мови і мислення"), комунікативної лінгвістики (розділ "Мовні й комунікативні девіації"), культури мовлення (розділ "Мова і культура"), теорії мовленнєвої комунікації, при укладенні навчальних посібників і підручників. Дані про вплив просодичної інтерференції на актуалізацію іншомовного мовлення можуть бути застосовані в методиці викладання іноземних мов для підвищення рівня вимовної культури двомовців.

Апробація основних положень і результатів дослідження здійснювалась на 11 конференціях, у тому числі: 6 міжнародних: "Мови і світ: дослідження та викладання" (Кіровоград, 2008; 2009); "Язык и дискурс в статике и динамике" (Мінськ, 2008); "Сучасні підходи та інноваційні тенденції у викладанні іноземних мов" (Київ, 2009); "Пріоритети германського та романського мовознавства" (Луцьк, 2009); "Язык и мир" (Ялта, 2009); 2 всеукраїнських: "Пріоритети сучасного германського та романського мовознавства" (Луцьк, 2008); "Фонетика і фонологія: сучасні парадигми дослідження та формування фонетичної комунікативної компетенції в мовному вищому навчальному закладі" (Київ, 2008); 3 науково-практичних: "Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів" (Київ, 2007); "Лінгвістика і лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві" (Київ, 2007); "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій - ІІ" (Київ, 2009).

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено в 9 статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях ВАК України (3,9 друк. арк.), а також у 5 тезах виступів на наукових конференціях (0,8 друк. арк.). Загальний обсяг публікацій становить 4,7 друк. арк.

Загальний обсяг роботи. Обсяг тексту дисертації становить 173 сторінки, загальний обсяг праці разом із бібліографією й додатками становить 243 сторінки. Список використаної літератури містить 331 джерело, з яких 68 - іноземними мовами.

Структура дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, окреслено мету та завдання дослідження, визначено його об'єкт і предмет, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подано дані про апробацію результатів дослідження, наведено основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі узагальнено основні теоретичні підходи до вивчення явища міжмовної інтерференції, розглянуто провідні типи й позамовні фактори виникнення просодичної інтерференції, побудовано узагальнену модель соціокультурних чинників і ступенів вияву просодичної інтерференції в усному іншомовному дискурсі.

У другому розділі викладено програму й методику експериментально-фонетичного дослідження усного англійського мовлення українців, розроблено класифікацію провідних ознак просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі українських двомовців.

У третьому розділі описано результати експериментально-фонетичного розгляду особливостей просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі, систематизовано типові порушення просодичного оформлення й кодифіковано просодичні маркери англійського мовлення українців з низьким, середнім і високим ступенем інтерферованості, здійснено статистичну обробку даних.

У загальних висновках викладено результати теоретичного й експериментального дослідження, сформульовано основні висновки дисертації, окреслено перспективи подальшої розробки проблеми.

Додатки містять зразки досліджуваних висловлень, узагальнені результати аудитивного й акустичного аналізу, статистичні обрахунки даних експериментально-фонетичного дослідження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. "Теоретичні основи дослідження соціокультурних особливостей просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі". У розділі охарактеризовано основні проблеми дослідження явища міжмовної, зокрема просодичної, інтерференції в усному іншомовному дискурсі двомовців. Питання про вплив міжмовної інтерференції на якість іншомовного дискурсу неодноразово розглядалось у лінгвістичних працях (У. Вайнрайх, О. Р. Валігура, О. В. Дударєва, Ю. О. Жлуктенко, А. А. Метлюк, О. Д. Огуй, О. І. Чередниченко, Р. Якобсон, N. Poulisse, S. Romaine, J. C. Wells). Проте дотепер у лінгвістиці немає єдиної позиції щодо причин виникнення й особливостей вияву інтерференції в іншомовному мовленні індивіда. Тому доцільність застосування комплексного соціокультурного підходу до вивчення просодичної інтерференції не викликає сумніву, оскільки завдяки цьому підходу вдалося висвітлити мовленнєву, психологічну, соціальну й культурну сутність досліджуваного феномену та соціокультурні особливості його вияву в усному англомовному дискурсі українських двомовців.

У сучасній лінгвістиці міжмовна інтерференція розглядається як лінвістичне (Г. М. Вишневська, Н. Б. Вольська, Б. К. Гавранек, Ю. Д. Дешерієв, Ю. М. Захарова, О. Д. Огуй, С. В. Семчинський, М. С. Трубецький), психологічне (Є. М. Верещагін, О. П. Галкіна, К. К. Дугашева, Н. П. Шумарова, W. A. Stewart) і соціокультурне (У. Вайнрайх, О. Р. Валігура, Ю. Д. Дешерієв, І. А. Закірьянова) явище. У межах обраного нами соціокультурного підходу ми тлумачимо просодичну інтерференцію як складний мовленнєвий, психофізіологічний і соціокультурний феномен, що виникає у свідомості й мовленні двомовного індивіда внаслідок взаємодії рідної й іноземної мов та виражається у порушенні просодичного оформлення і смислу іншомовного дискурсу двомовця. При цьому ступінь вияву просодичної інтерференції в усному іншомовному мовленні залежить перш за все від рівня гомогенності (У. Немзер, Г. І. Шухардт) контактуючих просодичних систем у мовній свідомості індивіда та низки соціокультурних чинників.

У лінгвістичному плані просодична інтерференція виявляється як порушення вимовної норми, просодичної організації та смислу усного іншомовного дискурсу (У. Вайнрайх, Ю. О. Жлуктенко). Втім, мовленнєве вираження просодичної інтерференції має психологічні й соціокультурні передумови. Індивід починає вивчати іноземну мову, вже маючи сформовані акустичні й артикуляційні уміння й навички, релевантні для його рідної мови. Тому на початковому етапі вивчення іноземної мови фонетичні засоби цієї мови актуалізуються мовцем опосередковано шляхом апелювання до перцептивних, репродуктивних і продуктивних вимовних умінь і навичок, пов'язаних з рідною мовою (Є. М. Верещагін). Таким чином, двомовець розмовляє іноземною мовою за участю первинномовного фонологічного слуху, що виконує функцію "фонологічного сита" (М. С. Трубецький), "первинного фільтра" (В. О. Виноградов), крізь який проходить кожна просодична одиниця іноземної мови.

Синтез результатів розгляду теоретичних підходів до вивчення міжмовної інтерференції дозволив установити, що першопричини виникнення просодичної інтерференції закладені не лише у структурних і функціональних особливостях (У. Вайнрайх, С. У. Газієва, Ю. Д. Дешерієв, А. А. Метлюк) просодичних одиниць контактуючих мов, але й у специфіці психологічних і ментальних механізмів індивіда, що впливають на процес мовлення (О. П. Воробйова, Н. В. Пальченко, І. М. Румянцева, Е. Хауген, Н. П. Шумарова). Трансформація цих механізмів відповідно до іншомовних комунікативних і соціокультурних потреб ускладнюється підсвідомою емоційною прив'язаністю двомовця до рідної мови (У. Вайнрайх), а також інерцію (Ю. О. Жлуктенко) і стереотипністю його мислення (В. З. Панфілов, Н. П. Шумарова). Інтерференція виникає при змішаній двомовності, коли у мовній свідомості індивіда утворюється апроксимована, тобто проміжна, змішана система мовних одиниць (У. Немзер). Досягти чистої двомовності можна завдяки свідомому "відштовхуванню" рідної мови (Л. В. Щерба) й підвищенню рівня іншомовної компетенції індивіда (С. Г. Тер-Мінасова, Л. В. Цурікова).

За результатами досліджень двомовності й міжмовної інтерференції (У. Вайнрайх, О. Р. Валігура, Ю. Д. Дешерієв, М. М. Ладченко, А. А. Метлюк, Е. Хауген, Н. П. Шумарова, K. Hakuta, J. J. Juhasz, R. Nash, W. A. Stewart та ін.) виокремлено чотири укрупнені групи провідних соціокультурних чинників, що визначають ступінь вияву просодичної інтерференції в іншомовному мовленні двомовців: 1) ментальні (фонологічний слух і когнітивна гнучкість, рівень мовної, комунікативної й соціокультурної компетенції, спосіб мислення, аудитивна пам'ять і потенціал пам'яті двомовця), 2) психологічні (мовна здатність і мотивація двомовного індивіда), 3) соціальні (умови вивчення іноземної мови, соціальний статус, професія, соціальна роль двомовця, тривалість мовного контакту), 4) культурні (рівень вимовної культури і світобачення двомовного індивіда).

На основі аналізу досліджень міжмовної інтерференції побудовано узагальнену модель соціокультурних чинників і ступенів вияву просодичної інтерференції в усному іншомовному дискурсі. В цій моделі відображено градацію ступенів впливу соціокультурних чинників на ступені вияву просодичної інтерференції в усному іншомовному дискурсі (рис. 1). При цьому модель побудовано таким чином, що зовнішня оболонка ядра, яка обмежує високий ступінь вияву просодичної інтерференції, виконує по суті роль критичної межі, за якою іншомовна комунікація стає неможливою. Оскільки в моделі кожний ступінь градації цих чинників детермінує конкретний ступінь інтерферованості усного англомовного дискурсу двомовців, тобто локалізується лише в одній конкретній зоні ядра, то, у разі його врахування як провідного, наукове передбачення очікуваного ступеня інтерференції набуває високого рівня достовірності. Модель наочно підтверджує, що ступінь градації впливу аналізованих чинників (високий, середній і низький) просодичної інтерференції в іншомовному мовленні індивіда повинен мати зворотну спрямованість щодо прийнятої в лінгвістиці градації ступенів її вияву.

Рис. 1. Узагальнена модель соціокультурних чинників і ступенів вияву просодичної інтерференції в усному іншомовному дискурсі

просодичний інтерференція англомовний дискурс

Розділ 2. "Програма і методика експериментально-фонетичного дослідження". Метою проведення експериментально-фонетичного дослідження була перевірка й уточнення обґрунтованих нами теоретичних положень щодо впливу соціокультурних чинників на ступінь вияву просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі українських двомовців. Програма дослідження складалася з декількох етапів: формування корпусу експериментального матеріалу; аналіз матеріалу інформантами-носіями англійської мови; аудитивний аналіз експериментального матеріалу аудиторами-фонетистами; акустичний аналіз тональних, темпоральних і динамічних характеристик озвучених носіями англійської мови та українськими двомовцями текстів за допомогою комп'ютерних програм Spectra LAB, Wave LAB, Cool Edit Pro, Praat, Speech Analyzer, Sound Forge, які надають можливість усунути індивідуальні відмінності дикторів у частоті основного тону, тривалості вимовляння та рівні інтенсивності.

У методиці експериментально дослідження розроблено класифікацію провідних ознак просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі українських двомовців, серед яких виділено: а) умови вивчення англійської мови (штучні, комплексні, природні); б) рівень сформованості мовної, комунікативної й соціокультурної компетенцій (низький, середній, високий); в) рівень сформованості вимовних умінь і навичок двомовців (неусвідомлений, репродуктивний, продуктивний); г) вияв домінування фонетичних систем контактуючих мов на сегментному й надсегментному рівнях (субординативний, координативний). Урахування цих ознак дозволило визначити ступінь вияву просодичної інтерференції в усному англійському мовленні українців. Розроблена класифікація слугувала понятійно-термінологічним інструментарієм для опису результатів дослідження особливостей вияву й механізмів породження просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі.

Методика дослідження включала три етапи аудитивного аналізу експериментального матеріалу, здійсненого трьома групами аудиторів: наївними інформантами-носіями англійської мови (британський варіант), філологами з досвідом аудіювання мовленнєвих текстів й аудиторами-фонетистами. Відібраний за результатами аудитивного аналізу матеріал піддавався акустичному аналізу за відомими методиками (В. О. Артьомов, Т. О. Бровченко, Л. П. Блохіна, Р. К. Потапова, Л. К. Цеплітіс). Статистична обробка даних дослідження проводилась за наявними методиками (Є. Ф. Долінський, В. І. Перебийніс).

Розділ 3. "Результати експериментального дослідження соціокультурних особливостей просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі українських двомовців". Для виявлення типових порушень просодичного оформлення усного англомовного дискурсу проаналізовано англійське мовлення носіїв мови, кваліфіковане як вимовний зразок, й англійське мовлення українських двомовців, визначене як інтерфероване. У дослідженні шляхом зіставного аналізу просодичної організації англійського стандартного й інтерферованого мовлення на перцептивному й акустичному рівнях виявлено й систематизовано типові порушення просодичного оформлення англійського мовлення українців. Під час аудитивного аналізу експериментального матеріалу враховано всі просодичні параметри англійської мови. Втім, за результатами статистичної обробки даних до провідних просодичних маркерів різних ступенів вияву інтерференції в усному англомовному дискурсі українських двомовців віднесено типи шкали, термінального тону й передтакту (див. табл. 1):

Таблиця 1. Узагальнені результати аудитивного аналізу англійських вимовних зразків та інтерферованих висловлень

За результатами зіставного аудитивного аналізу актуалізації типів шкали у вимовних зразках і висловленнях, реалізованих з низьким ступенем просодичної інтерференції, встановлено, що для цієї групи інтерферованих реалізацій найбільш типовою є спадна ступінчаста шкала, що свідчить про стриманий, тактовний, розважливий тон мовлення. За цим параметром зазначена група реалізацій найбільш наближена до вимовного стандарту. Висока частота функціонування спадної ковзної шкали у висловленнях цієї групи виражає заохочення, захоплення, підбадьорювання, приязне ставлення мовця до співрозмовника. Висловлення, актуалізовані з середнім і високим ступенем інтерферованості, відзначені домінуванням рівної шкали при значній долі спадної ступінчастої і ковзної. У зіставленні з вимовними зразками завдяки рівній шкалі, а саме середньому і високому її різновидам, смисл аналізованих висловлень змінюється на обурення, зловтішання, зневагу, нетактовну ремарку, глузування. Такі модифікації просодичного оформлення англійського мовлення свідчать про низький соціальний статус і низький рівень вимовної культури українських двомовців.

У наведеному прикладі висловлення-зразка, що виражає стимулювання слухача до дій, мовець радить своєму співрозмовникові час від часу нагадувати собі про поставлену мету, уявляючи свій успіх, плануючи свої досягнення й описуючи дії: Remind yourself of your ^\target by imagining su_\ccess, making plans to ^\get there or even writing about it o_\ccasionally. . Помірний темп, спадна ступінчаста шкала і спадний термінальний тон надають словам мовця ваги, переконливості, свідчать про його високий авторитет і значний досвід. Просодичне оформлення висловлень, озвучених українцями з низьким ступенем інтерферованості, в цілому збіглось з вимовним стандартом: Remind yourself of your _\target by imagining su_\ccess, making plans to _\get there or even writing about it o_\ccasionally. . Втім, спадна ступінчаста шкала із середньо-зниженим спадним термінальним тоном надають висловленню більшої категоричності.

У висловленнях, актуалізованих українськими двомовцями із середнім ступенем просодичної інтерференції, спадна ступінчаста шкала у поєднанні з середньо-зниженим висхідним термінальним тоном надають їм смислу нав'язування мовцем своєї думки співрозмовникові, наприклад: Remind yourself of your _/target by imagining su_\ccess, making plans to _/get there or even writing about it o_\ccasionally. . Висока ступінчаста шкала й середньо-підвищений висхідний термінальний тон у висловленнях, реалізованих з високим ступенем інтерферованості, виражають нагальне прохання, примушування, наприклад: Remind yourself of your ^/target by imagining su^/ccess, making plans to ^/get there or even writing about it o^\ccasionally. . При цьому слід зауважити, що висока ступінчаста шкала на рівні сприйняття визначалась аудиторами як висока рівна завдяки вузькому тональному діапазону ступінчастої шкали і приблизно однаковому виділенню наголошених складів.

Аналіз актуалізації типів термінального тону показав, що у висловленнях, реалізованих з низьким ступенем просодичної інтерференції, як і у вимовних зразках, переважає середньо-підвищений спадний термінальний тон, що виражає авторитетність, схвалення, виваженість, упевненість у висловленнях-спогадах і роздумах, а також переконування, тактовну, стриману пораду у директивах. За цим параметром висловлення, озвучені українськими дикторами з низьким ступенем просодичної інтерференції, найбільше відповідають вимовному стандарту. Група висловлень, актуалізованих із середнім ступенем вияву просодичної інтерференції, відзначена зростанням частки середньо-зниженого висхідного термінального тону, що виражає самовпевнений, гордовитий тон мовця. У висловленнях, реалізаціях з високим ступенем інтерферованості, зафіксовано домінування високого рівного термінального тону, що свідчить про нетактовність, невихованість, нестриманість комуніканта. Зазначені модифікації термінального тону у реалізаціях із середнім і високим ступенем просодичної інтерференції є вираженням значних відхилень у просодичному оформленні висловлень від вимовної норми, що свідчать про низький рівень сформованості комунікативної й соціокультурної компетенції українських дикторів.

У вимовних зразках, що виражають приємні спогади, мовець висловлює захоплення, радість, гордість з того, що він зміг досягти поставленої мети. Виділення висхідним рухом тону у такті та розширеним позитивним тональним інтервалом на стику передтермінальної і термінальної частин інтенсифікатора absolutely та скороченої заперечної форми модального дієслова couldn't виражає піднесений емоційний стан мовця: It was absolutely ex_\hilarating. I just couldn't believe I'd _\done it. . На відміну від вимовних зразків, у реалізаціях висловлень з низьким ступенем інтерферованості рівний рух тону у першій ритмогрупі у словах absolutely і couldn't у поєднанні зі спадним термінальним тоном і нульовим тональним інтервалом на стику передтермінальної частини і ядра свідчить про зниження рівня емоційного збудження мовця: It was absolutely ex ^\hilarating. I just couldn't be^\lieve I'd _\done it. . Просодичне оформлення аналізованих висловлень українськими дикторами відповідає англійській вимовній нормі й не змінює їхній смисл і прагматичну ціленастанову, сигналізуючи про високий рівень сформованості комунікативної й соціокультурної компетенції двомовців. Утім, модифікація тонального інтервалу на стику передтермінальної частини і ядра, що нейтралізує емоційне забарвлення висловлень, свідчить про те, що диктори не є носіями англійської мови.

Реалізації досліджуваних висловлень із середнім ступенем просодичної інтерференції характеризуються відхиленнями від вимовного стандарту при актуалізації термінального тону. Середньо-знижений спадний термінальний тон висловлень-зразків трансформувався у середньо-підвищений, що є доказом нерозуміння українськими двомовцями комунікативної ситуації: It was absolutely ex^\hilarating. I just couldn't believe I'd ^\done it. . Висловлення, озвучені з високим ступенем інтерферованості, відзначені підвищенням тонального рівня їх початку, про що інформує середньо-підвищений передтакт, та актуалізацією висхідного термінального тону в середньо-підвищеній і середньо-зниженій зоні, що виражають самовпевненість мовця, наприклад: -It was absolutely exhilarating. -I just couldn't believe I'd done it. . Таке просодичне оформлення висловлень є суттєвою ознакою вимовного акценту українських двомовців, надаючи англійському мовленню українців неприродного, монотонного звучання, що значною мірою ускладнює його сприйняття і розуміння носіями англійської мови.

Зіставний аналіз особливостей актуалізації типів передтакту у стандартних й інтерферованих висловленнях засвідчив, що для висловлень з низьким ступенем просодичної інтерференції, як і для висловлень-зразків, найбільш типовим є низький рівний передтакт, тоді як у реалізаціях із середнім і високим ступенем інтерферованості переважає його рівний високий різновид. У вимовному зразку висловлення-роздуму It takes a lot of effort, and sometimes a lot of time, but you can ^\get there. низький рівний передтакт, середньо-знижений висхідний термінальний тон у нефінальних синтагмах підводять слухача до основної думки - досягнення бажаного результату є можливим. Середньо-підвищений спадний термінальний тон у поєднанні з виділенням особового займенника you повним наголосом у фінальній синтагмі надає висловленню переконливості і завершеності. У просодичному оформленні висловлення з низьким ступенем інтерферованості зафіксовано втрату повного наголосу на особовому займеннику you, що дещо послабило стимулюючу функцію висловлення та його спрямованість на слухача: It takes a lot of effort, and sometimes a lot of time, but you can ^\get there. . Такі спрощення просодичної структури англійського мовлення спричинені недостатньо розвиненим мовним чуттям двомовців. Проте відповідність просодичного оформлення висловлення його смислу, прагматичній ціленастанові й вимовній нормі підтверджують високий рівень мовної культури українських дикторів.

Модифікації просодичної організації досліджуваного висловлення, актуалізованого з середнім ступенем інтерферованості, спричинили зміну смислу, надавши йому значення констатації факту: It takes a lot of ^\effort, ^_and sometimes a lot of ^\time, ^_but you can ^\get there. . Середньо-підвищений спадний термінальний тон (^\effort, ^\time) у поєднанні з високим рівним передтактом (^_and, ^_but) порушують смислову й інтонаційну зв'язність висловлення, чим дезорієнтують слухача. У висловленні, реалізованому українськими двомовцями з високим ступенем просодичної інтерференції ^_It takes a lot of ^\effort, and sometimes a lot of ^\time, ^_but you can _\get there. , комунікативні центри виділені тональним підвищенням висхідного руху тону наступної ритмогрупи, що не відповідає вимовному зразку, а також сповільненням темпу й подовженням наголошеної голосної /:/ у слові lot. Високий рівний передтакт у першій і фінальній інтоногрупі, велика кількість слів з повним наголосом в інтоногрупі у поєднанні зі зниженням тонального рівня початку термінального тону у фінальній синтагмі спотворюють смисл висловлення і надають йому значення нетактовної ремарки.

Результати аудитивного аналізу експериментального матеріалу показали, що найтиповішими порушеннями на просодичному рівні є відсутність варіювання темпу й гучності для вираження семантичного контрасту і виділення комунікативних центрів висловлень, некоректне просодичне оформлення основної і другорядної інформації, порушення інтонаційної і смислової зв'язності висловлень. Причинами зазначених порушень є надмірна кількість слів з повним наголосом в інтоногрупі й відсутність редукції ненаголошених голосних, а також загальне сповільнення темпу мовлення, некоректний поділ мовленнєвого потоку на інтоногрупи, модифікації інтонаційного контуру, що значною мірою впливають на сприйняття і розуміння смислу висловленого слухачем.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення підходів до вирішення наукової проблеми міжмовної інтерференції, типів, джерел, механізмів і форм її вияву в іншомовному мовленні двомовців. Запропонований у роботі соціокультурний підхід до вивчення просодичної інтерференції дозволив висвітлити лінгвістичну, психологічну й соціокультурну сутність досліджуваного явища.

Комплексний соціокультурний підхід дозволив у теоретичному й експериментальному планах розглянути просодичну інтерференцію як складний мовленнєвий, психофізіологічний і соціокультурний феномен, що виникає у свідомості й мовленні двомовного індивіда внаслідок взаємодії рідної й іноземної мов та виражається у порушенні просодичного оформлення і смислу іншомовного дискурсу двомовця. Ступінь вияву міжмовної інтерференції залежить від рівня гомогенності контактуючих мовних систем у свідомості й мовленні індивіда і низки соціальних, культурних, ментальних і психологічних чинників. У лінгвістичному контексті передумовами виникнення міжмовної, у тому числі просодичної, інтерференції є структурна і функціональна специфіка взаємодіючих мов. Позамовними факторами міжмовної інтерференції є підсвідома емоційна прив'язаність двомовця до рідної мови, а також інерція і стереотипність його мислення, що знижують рівень когнітивної гнучкості і психологічної адаптивності індивіда під час іншомовного спілкування. Механізм виникнення просодичної інтерференції зумовлюється проникненням просодичних елементів рідної мови в іншомовну просодичну систему на рівні мислення й мовлення індивіда. Рефлекторність вимовних умінь і навичок двомовця, автоматичне перемикання мовних кодів, мовне чуття, фіксованість у довгостроковій пам'яті системи іншомовних одиниць нівелюють інтерферуючий вплив рідної мови на породження іншомовного мовлення.

Домінування структурних просодичних елементів рідної мови у мовній свідомості індивіда спричиняє їхнє проникнення в іншомовну систему, вираження якого можна узагальнити у таких провідних типах просодичної інтерференції, як перенесення або модифікація українських просодичних моделей в англійському мовленні українських двомовців; наділення просодичних засобів англійської мови ознаками просодичних засобів української мови; редукція ознак просодичних засобів англійської мови; заміна складних моделей просодичного оформлення усного англомовного дискурсу на подібні, але простіші українські просодичні моделі.

Викладені у реферованій праці теоретичні засади дослідження явища міжмовної інтерференції слугували основою для побудови узагальненої моделі соціокультурних чинників і ступенів вияву просодичної інтерференції в усному іншомовному дискурсі. Модель демонструє узагальнений механізм впливу соціальних, культурних, ментальних і психологічних факторів на породження інтерферованого іншомовного мовлення двомовцями. Здійснена нами градація соціокультурних факторів дозволила відобразити вплив кожного конкретного чинника на ступінь вияву просодичної інтерференції. При цьому зовнішня оболонка ядра, яка обмежує високий ступінь інтерферованості, є критичною межею, за якою іншомовна комунікація стає неможливою.

На підставі наявної лінгвістичної інформації узагальнено множину ознак просодичної інтерференції у вигляді класифікації провідних ознак просодичної інтерференції в усному англомовному дискурсі українських двомовців, до яких віднесено умови вивчення іноземної мови; рівень мовної, комунікативної й соціокультурної компетенцій двомовного індивіда; рівень вимовних умінь і навичок двомовця та вияв домінування просодичних систем контактуючих мов на сегментному й надсегментному рівнях. У класифікації здійснено градацію кожного з її елементів в напрямі, обернено пропорційному ступеню вияву просодичної інтерференції.

Установлені експериментальним шляхом вияви просодичної інтерференції в англійському мовленні українських двомовців дозволили виокремити такі типові просодичні порушення: надмірна кількість слів з повним наголосом в інтоногрупі й відсутність редукції ненаголошених голосних, що зумовлює загальне сповільнення темпу мовлення; підвищення тонального рівня початку й завершення інтоногруп, шкал і термінальних тонів; звуження тонального діапазону шкали й інтервалу на стику передтакту і такту, передтермінальної частини і ядра; порушення інтонаційної і смислової зв'язності між інтоногрупами висловлень; відсутність варіювання темпу й гучності для вираження семантичного контрасту, виділення комунікативних центрів висловлень; некоректний поділ мовленнєвого потоку на інтоногрупи. Зазначені відхилення від англійської вимовної норми є найбільш стійкими ознаками вимовного акценту українських двомовців і виявом домінування рідної мови в їхній мовній свідомості, що перешкоджають, а інколи й унеможливлюють англомовне спілкування.

Комплекс порушень у просодичному оформленні англійського мовлення українських двомовців, виявлених шляхом зіставлення з вимовними зразками носіїв англійської мови, систематизовано у набори просодичних маркерів висловлень, що виражають директиви, спогади і роздуми, з низьким, середнім і високим ступенем інтерферованості. Для аналізованих висловлень з низьким ступенем просодичної інтерференції притаманний середньо-підвищений тональний рівень початку й завершення інтоногрупи і шкали, помірний темп і гучність, середньо-підвищений спадний термінальний тон і спадна ступінчаста шкала з середнім тональним діапазоном. Ця група висловлень відзначена найменшими відхиленнями від англійської вимовної норми.

Висловлення із середнім ступенем інтерферованості відзначені високою рекурентністю високого тонального рівня початку і середньо-підвищеного рівня завершення інтоногрупи, середньої рівної шкали, середньо-зниженого висхідного термінального тону, загальним сповільненням темпу і підвищенням гучності. Підвищення тонального рівня початку й завершення інтоногрупи, висока частотність рівних високих шкал і висхідних термінальних тонів, некоректне синтагматичне членування мовленнєвого потоку, загальне сповільнення темпу, зумовлене надмірною кількістю слів з повним наголосом, слугують ознаками висловлень, актуалізованих українськими мовцями з високим ступенем просодичної інтерференції. Модифікації просодичної структури висловлень з середнім і високим ступенем інтерферованості зумовлюють спотворення смислу, невідповідність просодичного оформлення висловлень їхній прагматичній ціленастанові й емоційному забарвленню.

До перспективних напрямів подальшого лінгвістичного пошуку шляхів вирішення аналізованої проблеми слід віднести: виявлення конвергентних і дивергентних просодичних ознак вираження емоційно-прагматичного потенціалу дискурсу в різносистемних мовах; вивчення психофізіологічних аспектів функціонування просодичних засобів мови у передачі емоційно-прагматичного потенціалу дискурсу; дослідження особливостей процесів кодування смислу в інтерферованому усному англомовному дискурсі; встановлення психофізіологічних особливостей актуалізації просодичного оформлення і розуміння смислу усного іншомовного мовлення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шнуровська Л. В. Соціокультурні ознаки просодичної інтерференції / Л. В. Шнуровська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Мовознавство. - Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. - № 2 (16). - С. 51-57.

2. Шнуровська Л. В. Мовна, мовленнєва й соціокультурна компетенції білінгва як фактори просодичної інтерференції / Л. В. Шнуровська // Studia methodologica. - Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. - Вип. 20. - С. 88-93.

3. Шнуровська Л. В. Білінгвізм як умова виникнення просодичної інтерференції / Л. В. Шнуровська // Studia methodologica. - Тернопіль : Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. - Вип. 23. - С. 23-25.

4. Шнуровська Л. В. Програма експериментально-фонетичного дослідження соціокультурних особливостей просодичної інтерференції в усному англійському мовленні українських білінгвів / Л. В. Шнуровська // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - Серія : Філологічні науки. -Луцьк : РВВ ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. - Вип. 4. - С. 470-472.

5. Шнуровська Л. В. Систематизація ознак просодичної інтерференції в іншомовному мовленні білінгвів / Л. В. Шнуровська // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету, LINGUAPAX-VIII. - Серія : Філологія, Педагогіка, Психологія. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2008. - Вип. 17. - С. 144-149.

6. Шнуровська Л. В. Типологія просодичної інтерференції / Л. В. Шнуровська // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. - Серія : Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. - Вип. 75 (2). - С. 189-191.

7. Шнуровська Л. В. Когнітивно-комунікативні і культурно-комунікативні ознаки просодичної інтерференції в іншомовному мовленні білінгва / Л. В. Шнуровська // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. - Вип. 81 (1). - С. 400-403.

8. Шнуровська Л. В. Соціокультурні ознаки та фактори породження просодичної інтерференції в іншомовному мовленні білінгва / Л. В. Шнуровська // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - Серія : Філологічні науки. - Луцьк : РВВ ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. - Випуск 6. - С. 351-355.

9. Шнуровська Л. В. Інтерферовані моделі просодичного оформлення англійських висловлень українськими білінгвами / Л. В. Шнуровська // Культура народов Причерноморья. - Сімферополь : РВВ Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, 2009. - № 168, т. 2. - С. 374-376.

10. Шнуровська Л. В. Взаємозв'язок міжкультурної компетенції і просодичної інтерференції в іншомовному мовленні білінгва / Л. В. Шнуровська // Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів : Тези доповідей наукової конференції кафедри ЮНЕСКО КНЛУ, 12 грудня 2007 року. - К. : Видавничий центр КНЛУ, 2007. - С. 251-253.