Структура, семантика та функціонування скорочень у німецькому газетному тексті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

УДК 811.112.2'06'37373.611'276.6:070.41

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Структура, семантика та функціонування скорочень у німецькому газетному тексті

Солтис Мар'яна Орестівна

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, доцент Паславська Алла Йосипівна, завідувач кафедри Міжкультурної комунікації та перекладу Львівського національного університету імені Івана Франка МОН України

Офіційні опоненти:

- доктор філологічних наук, професор Козловський Віктор Володимирович, професор кафедри германської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка МОН України

- кандидат філологічних наук, доцент Лесечко Богумила Василівна, доцент кафедри української та іноземних мов Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

Захист дисертації відбудеться "20" жовтня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою:

79001, м. Львів, вул. Михайла Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано "18" вересня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філологічних наук О.А. Шпак

Анотації

Солтис М.О. Структура, семантика та функціонування скорочень у німецькому газетному тексті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2010.

У дисертаційній роботі здійснено структурно-семантичний аналіз скорочень у німецькій мові, можливих форм їхнього вираження та функцій фрагментованих одиниць у газетному тексті, показано становлення термінології на позначення скорочень, схарактеризовано особливості номінації скороченим словом.

Оптимальне формування скорочення зумовлене низкою критеріїв - графічним, фонетичним, морфологічним, семантичним, комунікативно-прагматичним, ранговий статус яких різний, залежно від структурного типу скороченої одиниці.

Семантично скорочення корелюють з вихідною формою, утворюють синонімічні пари на базі кореферентного позначення об'єкта номінації, за рахунок семантичної еквівалентності. Таке співвідношення повного та скороченого слова кваліфіковано як парафрастичне.

Вживання скорочень у газетному тексті - продуктивний процес, який посилює інформативність, персуазивність та експресивність тексту. Фрагментовані одиниці беруть активну участь у текстотворенні, формують структурну, семантичну та комунікативну цілісність тексту.

Ключові слова: скорочення, лексична фрагментація, словотвірне значення, когерентність, газетний текст.

Soltys М.О. The structure, semantics and functioning of shortenings in the German newspaper text. - Manuscript.

Thesis for Scholarly Degree of Candidate of Philology. Speciality 10.02.04 - German Languages. - Lviv Ivan Franko National University. - Lviv, 2010.

The Thesis for Scholarly Degree deals with the structural and semantic analysis of shortenings in German, the forms whereby they can be expressed and the functions of fragmented units in the newspaper text. It also shows the formation of terminology and denomination of shortenings and characterizes specific features of nomination using the contracted word.

The optimal forming of shortenings is due to a number of criteria: graphic, phonetic, morphological, semantic, and communicative-and-pragmatic. The rank status of these criteria is different and depends on the structural type of the contracted unit.

Semantically, shortenings are correlated with the roots and form synonymic pairs based on the co-referent denomination of the subject due to semantic equivalency. This interrelationship between the full and contracted word is qualified as paraphrastic.

Using shortenings in the newspaper text is an efficient process intensifying information content, persuasion, and expressivity of the text. Fragmented units actively are involved in the text formation process. They contribute to the structural, semantic and communicative integrity of the text.

Key words: shortening, derivative word, basic unit, coherence, printed media text.

Солтыс М.О. Структура, семантика и функционирование сокращений в немецком газетном тексте. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2010.

В диссертационной работе проведен структурный и семантический анализ сокращений в немецком языке, возможных форм их выражения и функций фрагментарных единиц в газетном тексте, показано становление терминологии обозначения сокращений, охарактеризованы особенности номинации сокращенным словом.

Оптимальное формирование сокращения обусловлено рядом критериев - графическим, фонетическим, морфологическим, семантическим, коммуникативно-прагматическим, ранговый статус которых отличается, в зависимости от структурного типа сокращенной единицы. Графический и фонетический критерии играют решающую роль в образовании многосегментных (составных) сокращений, морфологический и семантический - односегментных. Существенным является влияние коммуникативно-прагматического критерия, связанного с возможностью декодировать многосегментное сокращение из контекста.

Семантически сокращения коррелируют с исходной формой, образуют синонимические пары на базе кореферентного обозначения объекта номинации, за счет семантической эквивалентности. Такое соотношение полного и сокращенного слова квалифицировано как парафрастическое. Парафрастическая связь базируется на референционном единстве и единстве денотативных сем коррелирующей пары.

Определено, что процессу сокращения подлежат простые, производные и составные слова и словосочетания. Проанализированы особенности номинации производным и производным сокращенным словом, охарактеризован словообразовательный аспект сокращений. Для номинации сокращенными единицами характерны особенности, отличные от процессов номинации непроизводным словом. Непроизводное слово называет предметы, явления или признаки синкретически, в то время как номинация производной единицей, в полном и сокращенном вариантах, - расчленена и теоретически всегда возможна.

Определен языковой статус сокращений, для этого они были проанализированы на предмет комплекса признаков, присущих единице со статусом слова.

Сокращения классифицированы структурно как односегментные, которые разделяются на апокопу, синкопу, аферезу и усечение + -і и -о; многосегментные, с последующим делением на частичные и составные сокращения. Фонетически сокращения отличаются произношением по буквам, по слогам, и возможно особое произношение, с использованием букв и слогов исходной формы.

Употребление сокращений в газетном тексте - продуктивный процесс, который усиливает информативность, персуазивность и экспрессивность текста. Фрагментарные единицы активно участвуют в образовании текста, формируют структурную, семантическую и коммуникативную целостность текста.

Ключевые слова: сокращение, лексическая фрагментация, словообразовательное значение, когерентность, газетный текст.

Загальна характеристика роботи

Сучасним мовам притаманне зростання кількості скорочених слів з різною графічною формою, структурою, походженням, специфічними фонетичними, граматичними та семантичними характеристиками. У засобах масової інформації щоденно знаходимо підтвердження цьому. Посилена увага до скорочених слів зумовлена постійною потребою конденсованого вираження значення редукованою формою. Із масовою появою скорочень постало питання щодо їхньої систематизації та класифікації за фонетичними, графічними, структурно-морфологічними, семантичними й функціональними ознаками.

Предметом лінгвістичних досліджень були різні аспекти процесу скорочення і одиниць, які виникають у результаті його дії. Скорочення зазвичай згадують, коли йдеться про мовну економію (І. Гусак). Структурну характеристику скорочень подано у працях К. Мюллера, В. Генцена, В. Шмідта, В. Фляйшера, Г. Бергштром-Нільзена, Г. Науманна, А. Іскоз, А. Ленкової, Е. Доналіс, М. Лоде. Структурно-фонетичні особливості фрагментованих одиниць знайшли відображення у дослідженнях Г. Дунгера, О. Бріглєба, Є. Розен, Д. Коблер-Тріль, М. Турчин. До прагматичних особливостей скорочень та їхнього функціонування у тексті звертались В. Гофріхтер, Т. Лещук, І. Гусак. У роботах Г. Бельманна, В. Генцена, В. Фляйшера, В. Гофріхтера, Д. Коблер-Тріль, В. Поленца досліджено також словотвірні особливості скорочень, проаналізовано їхнє кількісне та якісне утворення.

Однак досі чітко не окреслено місце скорочення серед інших типів словотворення, не простежено їхню взаємодію та специфіку функціонування у тексті, системно не досліджено особливості номінації повним та скороченим словом. Терміни на позначення скорочених одиниць потребують чіткішого визначення, а критерії формування скорочень варто уточнити. На окремий аналіз заслуговує питання кореляції абревіатур та їх вихідних форм (Г. Бельманн, В. Фляйшер, К. Зоммерфельд, Є. Розен та ін.).

Отож, актуальність пропонованого дослідження зумовлено потребою систематизувати наявні знання щодо становлення, структури, семантичних особливостей та функціонування скорочень. Зазначена проблематика дотична до фундаментальних питань сучасного мовознавства, зокрема, до мовної економії як прагнення передачі мінімальними засобами максимального змісту, а також асиметрії між зредукованою формою лексичних одиниць і її повноцінним семантичним навантаженням.

У дисертаційному дослідженні здійснено спробу змістити акцент зі звичного структурного аспекту у дослідженні скорочень на їхнє іллокутивне навантаження.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової теми "Вивчення структурно-контенсивної еволюції та чинників функціонування німецької мови", яку розробляє кафедра німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка (номер державної реєстрації 0108U006466). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол № 24/4 від 25 квітня 2001 року. Тему уточнено вченою радою Університету, протокол № 1/4 від 29 квітня 2009 року.

Мета дослідження полягає у визначенні способів творення скорочених слів у німецькій мові, вивченні їхніх структурно-семантичних ознак і комунікативно-прагматичних функцій, участі скорочених одиниць у формуванні когерентного тексту. Досягнення поставленої мети здійснено завдяки виконанню таких завдань:

- уточнити й систематизувати термінологію на позначення скорочень та їхніх видів;

- розробити комплексну класифікацію фрагментованих одиниць, яка враховує їх графічні, фонетичні, генезисні, морфологічні, семантичні та прагматичні особливості;

- дослідити причини й шляхи появи скорочень у мові та відстежити етапи формування скорочених слів;

- схарактеризувати особливості номінації скороченнями у порівнянні з нередукованими простими й похідними словами;

- визначити семантичну кореляцію між скороченням та його вихідною формою;

- установити ієрархію критеріїв формування скорочень на основі їхніх структурних типів;

- проаналізувати парадигматичні зв'язки скорочених слів;

- з'ясувати стилістичні функції скорочень;

- дослідити динаміку вживання скорочень у газетному тексті та їхні текстотвірні функції.

Об'єкт дослідження - скорочені слова в німецькому газетному тексті.

Предмет дослідження - графічно-фонетичні, структурно-морфологічні, семантичні та комунікативно-прагматичні властивості скорочених лексичних одиниць.

Матеріалом дослідження слугували 20 000 скорочених слів німецької газетної лексики, отриманих методом загального відбору з рубрик політичних, економічних і місцевих новин із періодичних видань "Die Sьddeutsche Zeitung", "Die Frankfurter Allgemeine Zeitung", "Der Frдnkische Tag" за 2005-2009 рр. Динаміку функціонування скорочень простежено у зазначених виданнях з 1913 р. до 2005 р. з відносною періодичністю у двадцять років.

Методи дослідження. Для виконання поставлених завдань, з огляду на зібраний матеріал та відповідно до поставленої мети використано комплексне поєднання методів дослідження: описового - для виокремлення типологічних ознак і комунікативно-прагматичних особливостей скорочень; аналітичного - для дослідження співвідношення між вихідною та скороченою формами слова; морфемного аналізу - з метою вивчення лінгвальних передумов процесу скорочення; кількісного аналізу - для визначення відсоткового співвідношення скорочених слів; контекстологічного аналізу - для дослідження семантико-стилістичних і текстотвірних функцій скорочень; діахронного методу - для вивчення функціонування скорочених одиниць на окремих історичних зрізах розвитку німецької лексичної системи.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше здійснено комплексне синхронно-діахронне дослідження скорочених мовних одиниць у німецькому газетному тексті за графічно-фонетичними, структурно-семантичними та комунікативно-прагматичними ознаками. Визначено ієрархію чинників, які безпосередньо впливають на процес формування скорочених одиниць, окреслено специфіку номінації скороченим словом, динаміку мас-медійного вживання скорочень та їхню участь у формуванні когерентного тексту.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробці принципів класифікації однієї з чисельних груп лексичних одиниць сучасної німецької мови. Проаналізовані нові словотвірні моделі скорочень збагачують теоретичні знання в галузі німецького словотвору, що сприяє розширенню знань щодо причин та способів творення і функціонування скорочень у газетному тексті. Теоретичні положення про послідовну асиметрію форми та змісту скорочених одиниць, кореляцію між способом скорочення та специфікою кодування інформації, стимулюватимуть подальші дослідження із загального та германського мовознавства, теорії номінації, граматики тексту.

Практичне значення дисертації випливає з можливості використання її результатів у лекційних курсах із лексикології, стилістики та спецкурсах зі словотвору німецької мови. Матеріали та висновки дисертації можна застосувати для написання наукових робіт, для підготовки навчальних посібників і методичних матеріалів з перекладу газетних текстів, а також у лексикографічній практиці для укладання словників скорочень.

Апробацію результатів дисертаційного дослідження здійснено на Міжнародній науково-практичній конференції "Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов" (25-26 березня 2004 р., м. Тернопіль), Міжнародній науковій конференції "Лінгвістика та лінгводидактика на зламі століть: питання теорії та практики" (22-24 квітня 2004 р., м. Львів), XIV Міжнародній науковій конференції "Мова і культура" імені професора Сергія Бураго (20-24 червня 2005 р., м. Київ) та на наукових семінарах кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка (2001, 2004 - 2009 рр.). Публікації. Основні положення дисертації відображено у тезах доповідей та в шести статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

На захист винесено такі твердження:

Скорочення - це особливий семіотичний процес відкидання частин вихідної форми, у результаті якого формується новий знак вторинної номінації, з різноступеневою конденсацією смислового навантаження та з власними закономірностями функціонування.

Продукт скорочення - похідні лексичні одиниці зі статусом слова, з різним типом та ступенем елімінації частин вихідної форми, з відповідною графічною формою, фонетичним звучанням, морфологічною будовою та семантичною структурою, здатністю входити у парадигматичні угруповання та змінювати значення в динаміці функціонування.

Головні чинники, які впливають на поширення скорочень у сучасній німецькій мові, - це загальна тенденція до економії мовних засобів, дія міжмовної аналогії, що сприяє поширенню однотипних зредукованих форм, потреба в кодуванні певної інформації чи її евфемізації, вплив на мову позамовних явищ, зокрема, динаміки процесів науково-технічного прогресу, зростання ролі засобів масової комунікації.

Процеси лексичної фрагментації зумовлюють появу односегментних (апокопи, синкопи, аферези та усічення + -і чи -о) або багатосегментних (складених чи часткових) скорочень.

На формування скороченої лексичної одиниці впливає низка чинників: фонетичний, морфологічний, семантичний і прагматичний, ієрархія яких залежить від структурного типу скорочення.

Скорочені слова беруть безпосередню участь у формуванні когерентного тексту. Специфічна здатність скорочених одиниць передавати зміст конденсованою редукованою формою зумовлює їхні широкі можливості щодо реалізації структурно-семантичної і комунікативно-прагматичної цілісності газетного тексту.

Мета і завдання дисертаційного дослідження визначили його структуру. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатка, який містить проаналізовані в дисертації скорочення.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, наукову новизну, теоретичне та практичне значення; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; сформульовано основні положення, які винесено на захист; зазначено форми апробації результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі - "Теоретичні та методологічні передумови дослідження скорочень" - розглянуто питання термінології та історичні аспекти проблематики фрагментації у німецькій мові, причини виникнення та шляхи поширення скорочень у мові, семантичну кореляцію між скороченням та його вихідною формою (підрозділ 1.1), проаналізовано роботи вітчизняних і зарубіжних фахівців щодо досліджуваної теми (підрозділ 1.2). Враховуючи суперечність та неуніфікованість термінології на позначення скорочень, запропоновано визначення скорочення як словотвірної конструкції з окремих літер або частин слова. Встановлено, що процесу скорочення підлягають прості, похідні й складені слова та словосполучення.

Мова, як і будь-яка інша динамічна система, зазнає перманентних змін. Суспільні процеси активно впливають на розвиток лексичного складу мови, що зумовлено реакцією її носіїв на зміни в культурному, економічному, політичному й повсякденному житті. Словниковий склад мови постійно поповнюється завдяки творенню нових слів, розширенню семантичного потенціалу наявних лексичних одиниць, вживанню запозичень. Нові слова формуються шляхом додавання афіксів, словоскладання, конверсії, редукції певної частини слова. Кожен із цих типів словотворення має свою вагу в розвитку мови. Тож доцільним буде аналіз лексичних процесів скорочення в німецькій мові як історичного явища, його динаміки, особливостей перебігу і мовного вираження, взаємодії з іншими процесами словотворення.

Проблема фрагментації лексичних одиниць була предметом дослідження на матеріалі різних мов: англійської (Ґ. Кеннон, І. Гусак), французької (П. Цумтор, Г.-Б. Менцель), іспанської (У. Штайнгойсль). У слов'янських мовах питання структури та вживання скорочених слів висвітлено у працях А. Сухотіна, С. Самійленка, Р. Могілевського, С. Дложевського, А. Беклунда. На матеріалі німецької мови проаналізовано передусім фонетичні й артикуляційні особливості скорочень і морфологічний чинник у процесі скорочення (В. Фляйшер, Г. Бергштром-Нільзен, Г. Науманн); багатофункціональний підхід до класифікацій скорочень знаходимо у монографіях Г. Фатера, К. Батт, В. Гофріхтера, Д. Коблер-Тріль та багатьох інших.

Скорочення є типовим процесом у розвитку мовних систем і простежується вже у стародавні часи. Як один із засобів реалізації економії мовних зусиль його вважають "наймолодшим" способом творення нових слів, який у ХХ ст. набув у мовах продуктивного вираження.

Скорочення простежуються в різних мовних стилях. Вони існують поряд з власними іменами, словосполученнями та іншими групами слів. Наявність скорочених слів у різних галузях науки й техніки сприяє лаконічності та насиченості тексту типовими термінами.

У підрозділі 1.2 здійснено огляд класифікацій скорочень у лінгвістичній літературі. Показано становлення термінів на позначення скорочень у німецькій, українській і російській германістиці та зростання їх кількості протягом періоду з поч. XX до поч. XXI ст. Аналіз наукових праць з питань фрагментації засвідчив, що існують різні підходи до класифікації скорочень: фонетичний, графічний, морфологічний, структурний, семантичний - залежно від ракурсу дослідження. Але досі немає єдиного підходу щодо визначення та класифікації скорочень, у якому було б комплексно враховано всі ці критерії та особливості формування скорочення, довжину скорочуваного сегмента, залежність від цього продуктивності чи непродуктивності утворення скорочених одиниць.

У підрозділі 1.3 проаналізовано особливості номінації скороченим словом, схарактеризовано словотвірний аспект скорочень і зіставлено повне та скорочене слово, враховуючи графічний, фонетичний, морфологічний, семантичний, комунікативно-прагматичний критерії формування скорочень.

Словотвірний аналіз процесу скорочення викликає неоднозначне ставлення лінгвістів до цієї проблеми. На матеріалі німецької мови досліджено різні способи кількісного та якісного утворення скорочень (В. Генцен, В. Фляйшер, Г. Бельманн, Д. Коблер-Тріль, В. Поленц, В. Гофріхтер). У пропонованій роботі простежено особливості номінації мінімальною словотвірною конструкцією, окреслено специфіку номінації простим, похідним та похідним скороченим словом. Похідним визначено таку одиницю зі статусом слова, яка позначається іншим знаком, демонструє специфічну смислову структуру, що описується не шляхом простого відсилання до вихідного знака, а за допомогою дефініції, яка утворюється за особливими правилами. Похідним словом є будь-яка одиниця вторинної номінації зі статусом слова, незалежно від його структурної простоти чи складності (О.С. Кубрякова).

Словотвірне значення у роботі розглянуто як складноструктуроване значення, що називає певний тип відносин між рольовими структурами компонентів деривата: відношення, що маркують один компонент похідного як його базу, а другий як його ознаку, як узагальнене категоріальне значення слів певної структури, що встановлюється на основі семантичного співвідношення похідних слів та їхніх твірних (Н.Ф. Клименко).

Єдність простих та похідних слів виявляється в однорідності їх номінативних функцій, у спільній референції до дійсності (О.С. Кубрякова), що зумовлює, як наслідок, їх функціональну еквівалентність. Незважаючи на структурні відмінності, для простих та похідних слів характерні спільні типологічні ознаки: графічні, лексичні, граматичні.

Прості та похідні слова можуть за потреби об'єднуватись у лексико-семантичні групи (гіпер-гіпонімічні, еквонімічні, синонімічні, антонімічні). Об'єднані ідентичним ономасіологічним завданням, певною комунікативною скерованістю, вони підкріплюються однаковими структурно-семантичними змінами, детермінованими загальноісторичним характером мови.

Наявність багатьох спільних характеристик не стирає й відмінностей між похідними та непохідними словами. Номінативну функцію прості та похідні слова реалізують різним чином. Специфікою похідного слова є властивість подвійної референції: до дійсності, типової для класу слів загалом, і до світу слів, типової для вторинних одиниць номінації (О.С. Кубрякова).

Дослідження номінативного аспекту простого похідного та похідного скороченого слова здійснено за низкою ознак номінативних одиниць: 1. формальною: розчленована/нерозчленована; однослівна/неоднослівна; 2. семантичною: первинна/вторинна; конденсована/неконденсована.

Подібно до інших похідних слів, у процесі номінації скорочення фіксують змістову розчленованість позначуваної структури формальною розчленованістю морфологічної структури. Вони однослівні, як непохідна та похідна лексика. Похідність скорочення зумовлює вторинність його номінації, у результаті якої виникає нове слово, яке містить у своїй формі частину компонентів вихідної одиниці.

Здатність похідного до конденсованої подачі змісту може досягати в редукованій одиниці максимального вияву, коли в результаті процесу скорочення повністю елімінуються окремі частини слова або від них залишаються лише ініціальні букви.

Результат дослідження номінативного аспекту скорочення відображає табл. 1.

Таблиця 1. Специфіка номінації простим, похідним та похідним скороченим словом

Щодо семантичної кореляції, більшість скорочень вважаємо синонімічними до своїх повних варіантів. Однак до власне лексичних синонімів беззастережно можна віднести лише корелятивні пари, які належать до однієї частини мови: Universitдt - Uni, Akkumulator - Akku, induktiv - indu та скорочення, утворені від композитів ArbeitsbeschaffungsmaЯnahmen - ABM. Скорочення, що мають вихідною формою словосполучення, можна класифікувати як синонімічні кореляти, з огляду на те, що вони набувають у функціонуванні статусу семантично неподільних, фразеологізованих лексем і наближаються за значенням до простих і похідних лексичних одиниць.

На основі газетного корпусу виокремлено три моделі синонімічного вживання повного та скороченого слова. У першій моделі фрагментована одиниця та вихідна форма мають ідентичну інтерпретацію. Вихідна форма і скорочене слово позначають спільне поняття, і між ними немає відмінностей у сприйнятті (EU та Europдische Union). У другій моделі синонімія повного та скороченого слова супроводжується нашаруванням у скороченні додаткових стилістичних ознак, що призводить до відмінностей значень, напр. Freikцrperkultur (П 1 - поняття, виражене словом-табу) FKK (П 2 - евфемізоване поняття з додатковим стилістичним навантаженням). Третя модель - результат процесу лексикалізації скорочення і набуття ним інших значень та кореляції з іншими поняттями, порівняно з вихідною формою. Так, усічення Kino утворилось від слова Kinematograph, значення якого за словником Дуден - апарат для зйомки та відображення рухомих картин. Проте усічення Kino набуває інших значень: 1) приміщення, де відбувається показ фільмів (…was wird heute im Kino gespielt?); 2) показ чи прокат фільму у кінотеатрі (… das Kino ist ausverkauft…); 3) фільм (Das ist das Kino der dreiЯiger Jahre…

Скорочення можуть набувати статусу контекстуальних синонімів і заміняти корелятивну одиницю у певних контекстах. Стилістичні відмінності між такими синонімами здебільшого мінімальні або ж відсутні взагалі. На позначення явища мовної та контекстуальної синонімії використовуємо термін `парафраза'. З огляду на семантичну еквівалентність, більшість скорочень вважаємо парафразами корелятивних базових одиниць. Парафрастичний зв'язок базується на референційній єдності та єдності денотативних сем корелюючої пари. Різнитися скорочення та вихідна форма можуть конотативним значенням.

Щодо комплексу ознак, які притаманні одиниці зі статусом слова, скорочення та прості слова мають принципово подібні характеристики. Так, з погляду графічного оформлення, скорочення, подібно до повноцінного слова - це частина тексту між двома пробілами на письмі або іншими словами (С.М. Лемб). А з погляду фонетики, слово складається з найменших одиниць мовного потоку - зі звуків, де один склад вимовляється з більшою силою, тобто є наголошеним. Скорочення теж має своє звучання і відповідний наголос, зумовлений структурним типом. Морфологічно вони неподільні й можуть змінюватись лише під впливом афіксів і флексій.

Із погляду семантики, слово має усталене значення і виражає єдине поняття. Скорочення також називає певне поняття, але часто реципієнт може зрозуміти його кодування лише через відсилання до базової лексеми. Новоутворені скорочення зазвичай автоматично співвідносяться зі своїми вихідними формами. У процесі функціонування вони узуалізуються і стають зрозумілими для широкого кола користувачів без обов'язкової кореляції з вихідною формою.

Граматично повне та скорочене слово мають також спільні ознаки: рід повного та скороченого слова здебільшого збігається; скорочені лексичні одиниці відмінюються за всіма відмінками у трьох родах, як відповідні базові лексеми, і отримують у відмінюванні ті ж закінчення. Розбіжності у відмінюванні виявлено лише у множині, де скорочена лексична одиниця отримує суфікс -s. Щодо вживання артикля з повним і скороченим словом, також можна стверджувати, що правила його вживання загалом збігаються.

Скорочення виявляють всі ознаки, властиві мовним одиницям зі статусом слова, головною з яких є номінативна здатність. Вони формують парадигматичні та синтагматичні структурні відношення, утворюють синонімічні, антонімічні, омонімічні ряди і здатні змінювати лексичне значення, набувати нових лексико-семантичних варіантів і ставати твірною основою для нових слів.

У пропонованому дослідженні закцентовано увагу на ранговій послідовності критеріїв формування скорочень, вага яких різна, залежно від структурного типу скорочень. Табл. 2 відображає ієрархію зазначених критеріїв.

Таблиця 2. Ієрархія критеріїв формування скорочень

Отож, для багатосегментних складених скорочень найважливіші графічний, фонетичний та комунікативно-прагматичний критерії. Морфологічний та семантичний критерії релевантні для односегментних скорочень. Для багатосегментних часткових скорочень згадані вище критерії мають загалом однакову вагу, за винятком фонетичного.

У другому розділі - "Типологічні ознаки скорочених слів" здійснено структурно-морфологічний і графічно-фонетичний аналіз скорочених слів, досліджено їх генезу.

Структурно (п. 2.1) скорочення поділяються на односегментні та багатосегментні. До односегментних належать апокопа, афереза, синкопа та усічення + і та о. Апокопу визначено як скорочене слово, яке внаслідок процесу скорочення втрачає кінцевий компонент повного слова. Афереза - це скорочення, утворене усіченням початкової морфеми повного варіанта слова, а синкопа - скорочене слово, яке виникає внаслідок редукції початкових і кінцевих компонентів повного еквівалента. Щодо рівня фрагментації скорочення (апокопа, синкопа, афереза), можна виокремити одиниці з мінімальним і максимальним за лінійною структурою рівнем скорочення елементів. У результаті мінімальної фрагментації скорочується один склад із трьох і більше складів багатоскладового слова: напр., Pulle Ampulle - ампула, Spital Hospital - лікарня, чи префікса або суфікса, напр., Sorption Absorption - абсорбція, Herbar Herbarium - гербарій. Максимальної фрагментації може досягти скорочення трьох складів, напр. Uni Universіtдt - університет.

Серед скорочень виявлено низку одиниць, які, на перший погляд, нагадують апокопу: Pulli Pullover - светр; Studi StudentIn - студент/ка. Однак, якщо б це були апокопи за наведеним вище визначенням, тоді б вони мали форми Pullo та Stude (Stud), але зазначені одиниці доповнені елементом -і. Такі скорочення кваліфікуємо як суфіксальні усічення + і та о. Дедалі поширенішими стають скорочення, які закінчуються на о, напр., Fascho Faschist - фашист; Kino Kinematograph - кінематограф; модель скорочення на -і набуває більшої популярності в усному мовленні чи в сленгу: Grufti Gruft - старший чоловік; Bundi Bundesbьrger - громадянин федеративної республіки; Studi - StudentIn - студент / студентка; Trabi Trabant - трабант. Умовно їх теж можна вважати односегментними, тому що суфікс у зазначених випадках виконує функцію експресивного модифікатора значення, не впливаючи на структуру усічення.

Із перелічених видів односегментних скорочень найуживанішою у газетному тексті є апокопа, а найменш продуктивною - синкопа. Це пояснюється тим, що у скорочених односегментних словах зберігається та частина слова, яка несе найбільше семантичне навантаження. Зі складених скорочень найуживаніші звичайні випадки багатосегментних скорочень. Значну їх кількість запозичено з англійської мови, що також впливає на вимову, наголос, написання таких скорочених слів, на визначення їхнього роду, числа, вживання з артиклем.

Серед багатосегментних скорочень (що складаються з понад одного сегмента), які переважать над іншими видами у газетному тексті, виокремлено часткові та складені. У часткових скороченнях редукції зазнає перша основа композита, а друга частина зазвичай зберігається. Наприклад: U-Bahn Untergrundbahn - метро, Schukostecker Schutzkontaktstecker - захисний штекер; Rehaklinik Rehabilitationsklinik - реабілітаційна лікарня, WM-Finale Weltmeisterschaftsfinale - фінал чемпіонату світу, Dґdorf Dьsseldorf - м. Дюссельдорф, Pauschbetrag Pauschalbetrag - загальна сума. Із прикладів видно, що в часткових скороченнях ініціальна частина містить одну, дві або декілька початкових літер компонента чи словосполучення; різнитися може і графічне оформлення ініціальної частини.

Складені скорочення формуються кількома скороченими елементами. Серед них виокремлено звичайні та особливі випадки фрагментації. У звичайних випадках скорочений елемент не містить морфем, а лише початкові літери кожного слова у словосполученні, що підлягає фрагментації. В особливих випадках фрагментації зберігається морфема або її частина. Здебільшого внаслідок процесу скорочення редуковані сегменти формуються з початків морфем вихідної форми. Скорочуватись можуть складені слова: Lastkraftwagen Lkw - вантажівка або словосполучення: Bayrischer Rundfunk BR - Баварське радіо. Особливі випадки Сскл. відрізняються від звичайних Сскл. тим, що їхні складові - не початки морфеми вихідної форми, а початки складів, наприклад: Tb(c) Tu-ber-culose - туберкульоз; KZ Kon-zentrationslager - концтабір; ddp Deutscher Depeschendienst - німецька телеграфна служба. Зрідка трапляються скорочення, які містять кінцеві складові вихідної форми: DAX Deutscher Aktienindex - Німецький курс акцій; REX Rentenindex - перелік пенсій; HYPAX Hypobank-Aktienindex - курси акцій іпотечного банку.

Графічно (п. 2.2) скорочення позначають через крапку, риску, літери можуть писатись разом або окремо, великими, малими літерами та змішано великими й малими. Серед скорочень, відібраних у газетних текстах, виявлено незбіжність у написанні великих і малих літер у базових та скорочених словах: Grdwsp Grundwasserspiegel - рівень ґрунтових вод, Klbhf Kleinbahnhof - вузькоколійний вокзал, Bd. Band - том, Str-km StraЯenkilometer - кілометр, Mp/s Megaperioden pro Sekunde - мегаперіодів на секунду, AG Aktiengesellschaft - акціонерне товариство.

Фонетично (п. 2.2.2) скорочення розрізняють за прочитанням по літерах і по складах; виділено також особливий вид одиниць, де літери в скороченні читають за правилами їхньої вимови в алфавіті: U.S.A. United States of America - Сполучені Штати Америки. Трапляються випадки, коли деякі абревіатури вимовляють у німецькій мові за правилами англійської вимови. Можливі також паралельні фонетичні форми читання англійською та німецькою мовами, TUI англ. Touristik Union International Internationale touristische Union - міжнародне туристичне об'єднання. Дві третини проаналізованих акронімів, які вимовляють за правилами німецької вимови, мають відкриті склади, - це 74,7%, а 25,3% - із закритими складами. Фонетичний аспект є одним з важливих чинників формування омонімічних зв'язків між скороченими і повноцінними словами, а також скорочень між собою: OBST Osnabrьcker Beitrдge zur Sprachtheorie - оснабрюцькі записки з мовної теорії та Obst - фрукти), KLICK - звук при роботі комп'ютерної мишки та Karlsruher Lichtleiter-Kommunikationsnetz - електронна мережа передачі даних м. Карлсруе.

За способом використання скорочень на письмі та в усному мовленні виокремлено графічні (скорочення, що існують лише на письмі: nd niederdeutsch - нижньонімецький, z.B. zum Beispiel - наприклад), графічно-фонетичні (скорочення, що мають власне написання та вимову). Графічно-фонетичні скорочення поділяються на алфавітизми (скорочення, що вимовляються за назвами літер в алфавіті: BGH Bundesgerichtshof - верховний суд ФРН) та акроніми (скорочення, які читають по складах: iga Internationale Gartenbau-Ausstellung - міжнародна виставка садівництва).

У межах словотворення скорочення фігурують як окремі словотвірні елементи (п. 2.3), утворені внаслідок процесу редукції вихідної форми. Вони також слугують базою для нових словотвірних основ або є частиною складеного слова. Порівняно з іншими похідними словами, скороченням притаманна максимальна редукція форми.

У третьому розділі - "Функціонування скорочень у німецькому газетному тексті" схарактеризовано особливості газетного стилю (п. 3.1) та досліджено функціонування фрагментованих одиниць у газетному тексті в синхронно-діахронному аспекті (п. 3.2). Проаналізовано продуктивність вживання структурних типів фрагментованих одиниць. Встановлено, що в сучасному газетному тексті переважають ті скорочення, які складаються щонайменше з трьох літер. Аналіз динаміки вживання скорочень засвідчив тенденцію до збільшення кількості звичайних типів складених скорочень, дві третини яких є трилітерними, тоді як до кінця шістдесятих років минулого століття серед таких скорочень переважали дволітерні. Цю особливість можна пояснити впливом на мовні процеси технічного прогресу і, як наслідок, входженням великої кількості скорочених слів у систему мови. З'явилось чимало економічних понять і назв фірм, установ та організацій. Виникли ідентичні скорочення, отож було знайдено вихід у вживанні третьої або й четвертої чи п'ятої літери у скороченому слові. Однією з особливостей газетних текстів з другої половини XX століття стала поява іншомовних скорочень, значна кількість яких - англійські, що позначають найуживаніші та найзрозуміліші у цілому світі назви організацій, установ, інституцій, фірм чи підприємств і переважають за кількістю німецькі скорочені слова.

На основі дослідженого матеріалу визначено сфери використання скорочень. Фрагментація присутня майже в усіх галузях суспільного життя - політиці, економіці, культурі, спорті, медицині, юриспруденції, церковній лексиці (п. 3.3.1).

Творення скорочених слів супроводжується формуванням ендо- та екзоцентричних омонімічних відношень між базовими і скороченими словами та в межах самих скорочень.

У пункті 3.3.2 схарактеризовано стилістичні особливості функціонування фрагментованих одиниць. Уживання скороченого слова пояснюється низкою причин: приховуванням негативної інформації, яку несе повне слово; кодуванням інформації, яка повинна бути зрозумілою лише для певних професійних груп; створенням спеціального стилістичного та соціального колориту мови. Серед таких скорочень домінують ініціальні та усічення.

У підрозділі 3.4 проаналізовано участь скорочених одиниць у формуванні когерентного тексту. Однією з головних властивостей тексту вважають його когерентність - структурну, смислову і комунікативну цілісність, тісний взаємозв'язок його складових одиниць. Синтезуючи синтаксичний, семантичний і комунікативний підходи до вивчення текстової зв'язності, когерентність визначено як структурно-семантичну та комунікативно-прагматичну цілісність тексту, яка забезпечує його правильне розуміння, що виявляється у принциповій кореляції комунікативних намірів мовця та їхньої об'єктивації в тексті.

Для аналізу участі скорочень у формуванні когерентного тексту введено поняття номінативного ланцюжка скорочень (НЛС) як послідовного позначення в тексті повним або скороченим словом окремих понять шляхом простого повтору, заміни займенником чи семантичним еквівалентом. За протяжністю вживання виокремлено контактні, дистантні та суцільні НЛС. Вживання контактних НЛС обмежується в тексті одним або двома реченнями. Наприклад: Im Ringen um die kьnftige Fьhrung des VW-Aufsichtsrates hat sich Porsche-Chef Wendelin Wiedeking hinter Amtsinhaber Ferdinand Piech gestellt. Er schдtze alles positiv, so sagte er in der Antwort auf die Frage, ob er in seiner Funktion als Mitglied des VW-Aufsichtsrates eine erneute Kandidatur von Piech als Vorsitzender des Kontrollgremiums unterstьtzen wьrde.

Дистантні НЛС охоплюють один або декілька абзаців, зв'язуючи в такий спосіб досить великі відрізки тексту, чим формують, зокрема, його цілісність. Наприклад: … Dafьr mьsste die Kulturministerkonferenz (KMK) allerdings noch einige Vorarbeiten leisten, doch die vor kurzem beschlossene Ьberarbeitung der "Einheitlichen Prьfungsanforderungen in der Abiturprьfung" seien ein Schritt in die richtige Richtung…

Die KMK mьsste ein bundweites Zentralabitur einstimmig beschliesЯen… Der Geringverdiener soll einen Bonus bekommen. AuЯerdem stellt die SPD einen geringeren Eingangssteuersatz und einen hцheren Kinderfreibetrag in Aussicht.

Над контактними та дистантними НЛС у газетному тексті переважають суцільні НЛС, тобто ланцюжки, які охоплюють зміст усієї статті. Особливо це характерно для текстів, які висвітлюють політичні новини, та науково-технічних текстів, де найпоширенішими є ініціальні скорочення політичних партій та часткові скорочення або усічення з галузі електронного опрацювання даних. Наприклад: Wien - Genau 99 Tage nach der Parlamentwahlschaft steht die groЯe Koalition aus Sozialdemokraten (SPЦ) und konservativer ЦVP. Die beiden ParteienschloЯen am Montag in Wien die Verhandlungen ьber die Regierungsbildung ab, wie der SPЦ-Chef und designierte Bundeskanzler Alfred Gusenbauer sagte. An diesem Dienstag sollten die Fьhrungsgremien von SPЦ und ЦVP das Regierungsprogramm billigen. Die neue Regierung werde "in den nдchsten Tagen" vereinigt. Die SPЦ hatte sich bei der Wahl am 1. Oktober mit 35 Prozent der Stimmen gegen ЦVP mit 34 Prozent durchgesetzt.

Скорочені слова активно формують структурну завершеність тексту. Найпростішим прикладом слугує текст, в якому повторюється декілька разів у кожному реченні одне і те ж скорочення або утворене за його участі похідне слово чи скорочення, розширене афіксом: Das Interessante war, dass der ganze Saal sich bog vor Lachen und dieser SED-Mann vцllig mit rotem Kopf da saЯ und merkte, dass ihm diese ausgesuchten FDJler vцllig von der Stange gingen. Wir hatten sehr bald nach den Jugendfestspielen Informationen darьber, dass "unsere FDJ doch erheblich gesдubert worden ist".

Скорочення може чергуватись із займенниковим субститутом, якщо рекуренцію ключових слів не продиктовано особливими комунікативними завданнями: Die Unruhen in Port Sudan fielen zeitlich mit der Erцffnung eines Verbindungsbьros der sьdsudanischen Rebellenbewegung "Sudan Peopleґs Liberation Movement" (SPLM) in Khartum am vergangenen Freitag zusammen. Die hatte Anfang Januar, nach mehr als zwanzig Jahren Krieg, einen Friedensvertrag mit der Zentralregierung geschlossen, der unter anderem vorsieht, dass Rebellchef John Garang der stellvertretende Prдsident einer sudanischen Ьbergangsregierung wird und die SPLM eine feste Anzahl Sitze im Ьbergangsparlament enthдlt.

Семантична еквівалентність не обмежується простим повтором лексичних одиниць та їхніх значень. Вона охоплює й інші відношення, - гіпер-гіпонімічні зв'язки: Politiker von Union und den regierenden Parteien sind am Sonntag bei getrennten Veranstaltungen in Berlin und Potsdam zu Klasursitzungen zusammengekommen, … Nach Angaben aus den Verhandlungsdelegationen soll sich eine Einigung der beiden Verhandlungslager ьber die kьnftigen Steuerlasten derart anbahnen, dass sowohl die Mehrwertsteuer steigt - was die Union vorgeschlagen hatte - als auch eine so genannte Reichensteuer eingefьhrt wird, was in der SPD befьrwortet wurde.

Семантичну когерентність тексту забезпечують також скорочення, які входять до складу антонімічних утворень: In den West-Berliner Wahlkreisen geht es vor allem um mцgliche Ьberhangmandate der SPD. Fьr SPD-Sympathisanten gilt also: Erststimme SPD. Fьr SPD-Gegner gilt hier: Erststimme CDU. Die Zweitstimme kann an die jeweils bevorzugte Partei gegeben werden. SPD-Anhдnger kцnnen erwдgen, ihre Zweitstimme dem gewьnschten Koalitionspartner zu geben, da Ьberhangmandate fьr die SPD durchaus mцglich sind. В антонімічні відношення вступають другі складові часткових скорочень, Gegner є антонімом до Anhдnger, Sympathisant.

Участь скорочень у комунікативній цілісності тексту реалізується темо-ремними зв'язками: Magazin der Freien Wдhler дrgert CSUler. Die Kandidaten der Christlich-Sozialen Union gehen unьbersehbar zum Endspurt ьber. … Die grцЯte "Materialschlacht", so behaupten CSU-Wahlkдmpfer, betreiben die Freien Wдhler. … Sie mischen sich unter Stammtischrunden, werfen Visitenkarten in den Briefkasten und klingeln auch mal an der Haustьr.

У висновках підведено підсумки проведеного дослідження, узагальнено отримані результати.

Скорочення - це окремий спосіб словотворення, у результаті якого утворюються нові лексичні одиниці шляхом відкидання окремих сегментів базової лексеми. Ці новоутворення відрізняються від простого слова особливою графічною структурою, морфологічною будовою, фонетичною реалізацією і семантичною компресією, проте виконують ті ж семантичні, граматичні та комунікативні функції, що й нередуковані лексеми.