Структурні особливості іменних і дієслівних словотвірних гнізд у кримськотатарській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ІМ. А.Ю. КРИМСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата філологічних наук

10.02.13 ? мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії

СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ІМЕННИХ І ДІЄСЛІВНИХ СЛОВОТВІРНИХ ГНІЗД У КРИМСЬКОТАТАРСЬКІЙ МОВІ

Виконала Сейдаметова Наріє Сеідмаметівна

Київ ? 2010

АНОТАЦІЯ

Сейдаметова Н.С. Структурні особливості іменних і дієслівних словотвірних гнізд у кримськотатарській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.13 - мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки і Австралії. - Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України. - Київ, 2010.

У роботі на матеріалі сучасної кримськотатарської мови досліджуються словотвірні гнізда імен і дієслів.

У дисертації аналізуються підходи до таких ключових понять дослідження, як система, статус словотворення, основні одиниці словотворчої системи - словотвірне гніздо, словотвірна парадигма, словотвірний ланцюжок, словотвірні стосунки похідності та вмотивованості.

Словотвірне гніздо розглядається як комплексна одиниця словотвору, що відображає різноманітні системні зв'язки похідних слів і що грає важливу роль в організації системи словотвору кримськотатарської мови. Під час дослідження виявлені та усесторонньо охарактеризовані структурні компоненти іменних та дієслівних словотвірних гнізд у кримськотатарській мові. Описані типи словотвірної вмотивованості та словотвірної похідності, виявлені основні типи словотвірних значень дериватів у кримськотатарській мові, а також способи й засоби їх вираження в складі аналізованих словотвірних гнізд.

Ключові слова: кримськотатарська мова, система словотвору, словотвірне гніздо, словотвірний ланцюжок, словотвірна парадигма, словотвірне значення.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

словотвірний семантичний дієслівний соматизм

Актуальність теми дослідження.

У праці на матеріалі сучасної кримськотатарської мови досліджуються словотвірні гнізда імен та дієслів. Словотвірне гніздо є однією з базових одиниць сучасної дериватології. У наш час велика увага приділяється вивченню цих одиниць, їх структурно-семантичних особливостей, визначенню місця словотвірних гнізд у системі словотвору. Про це свідчить та обставина, що лише в останній третині ХХ століття питання гніздування слів різною мірою торкалися у своїх працях І.В. Альтман, С.С. Бєлокриницька, О.Л. Гінзбург, А.М. Залізняк, О.А. Земська, З.Г. Кеворкова, О.С. Кубрякова, В.В. Лопатін, О.І. Мойсеєв, П.А. Соболєва, О.М. Тихонов, І.С. Улуханов, М.М. Шанський, І.А. Ширшов та ін. Активно досліджуються також комплексні складові словотвірного гнізда - словотвірна парадигма і словотвірний ланцюжок (праці О.П. Єрмакової, А.Д. Звєрєва, Л.Г. Зубкової, Л.В. Рацибурської, С.О. Тихонова, Н.Г. Юсупової та ін.).

Словотворення тюркських мов тривалий час досліджувалося на базі комплексного використання форматоцентричного підходу. Деяким питанням словотвору присвячена низка праць загальнотюркологічного масштабу, а саме праці Е.В. Севортяна, М.О. Баскакова, М.А. Хабічева, А.А. Юлдашева, Ф.А. Ганієва, Т.М. Гаріпова, М.З. Закієва та інших відомих тюркологів. Лише протягом останніх років у дослідженнях системи словотвору тюркських мов почала застосовуватися теорія словотвірного гнізда. На сьогодні, не зважаючи на існуючі дослідження (праці В.Г. Фатхутдінової, І.А. Латипової, І.І. Сабітової, Е.Ю. Хайрулліної та ін.), словотвірні гнізда на матеріалі тюркських мов вивчені недостатньо. Їх дослідження становить одне з найбільш важливих завдань загальної дериватології і тюркології.

Кримськотатарська мова як об'єкт наукового вивчення описана лише частково. Теоретичне дослідження кримськотатарської мови було перервано війною 1941-1945 рр. і тотальною депортацією кримськотатарського народу.

Вивчення проблем словотворення в кримськотатарській мові почалося з праць О.М. Самойловича. Увагу дослідників привертали закономірності утворення слів тієї чи іншої частини мови, способи словотворення, історія становлення словотвірних засобів. У більшості досліджень не висвітлюються проблеми аналізу зв'язків між однокореневими похідними словами і проблеми аналізу будови похідних утворень. Загальні закономірності словотвору представлені в працях Б. Чобан-заде, Е.-А. Куртмоллаєва, У. Куркчі, А.М. Меметова. Серед праць останніх років слід відзначити дослідження А.М. Меметова, Е.С. Акмоллаєва, Р. Берберової, З. Саттарової, в яких розкриваються окремі проблеми лексикології, словотвору і структури слова.

У нашому дослідженні на матеріалі кримськотатарської мови уперше вивчаються зв'язки між похідними однокореневими одиницями у словотвірному гнізді, закономірності будови похідних, зумовлені будовою словотвірного гнізда.

Основною складністю у дослідженні словотвірних гнізд у кримськотатарській мові є те, що словниковий склад мови не повною мірою представлений у словниках. У кримськотатарській лексикографії донині відсутні такі типи словників, як тлумачний, діалектний, морфемний, словотвірний тощо. Всебічне вивчення словотвірних гнізд сприятиме створенню більш об'єктивної картини функціонування словотвірної системи сучасної кримськотатарської мови.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота представляє один із напрямів наукових досліджень кафедри кримськотатарського і турецького мовознавства республіканського вищого навчального закладу «Кримський інженерно-педагогічний університет» і виконана в рамках теми «Теорія і історія кримськотатарського і турецького мовознавства» (протокол № 1 від 30 січня 2006 р.).

Мета дослідження полягає в тому, щоб представити будову словотвірних гнізд імен і дієслів у кримськотатарській мові, з'ясувати структурно-семантичні особливості словотвірних гнізд, описати словотвірні відношення між компонентами словотвірних гнізд, виявити типи словотвірних значень похідних у кримськотатарській мові.

Мета дослідження і специфіка аналізованого матеріалу визначають завдання дослідження:

· спираючись на теоретичні положення праць О.М. Тихонова, І.А. Ширшова, О.А. Земської, П.А. Соболєвої, О.Л. Гінзбурга та ін., розробити методику опису словотвірної системи кримськотатарської мови як системи словотвірних гнізд;

· сформувати словотвірні гнізда з вершинами - соматизмами, прикметниками на позначення кольору, дієсловами сприйняття;

· з'ясувати структурно-граматичні особливості аналізованих словотвірних гнізд;

· визначити специфічні особливості комплексних одиниць словотвору: словотвірних пар, словотвірних ланцюжків, словотвірних парадигм у складі досліджуваних словотвірних гнізд;

· охарактеризувати структурно-семантичні відношення твірних і похідних слів кримськотатарської мови в словотвірному гнізді;

· виділити загальні та окремі типи словотвірних значень дериватів у складі досліджуваних словотвірних гнізд кримськотатарської мови, сформулювати дефініції словотвірних значень.

Об'єкт дослідження становлять словотвірні гнізда від імен і дієслів кримськотатарської мови, вершини яких представлені соматизмами, прикметниками на позначення кольору, дієсловами сприйняття. Дослідження слів цієї частини лексики з позицій їх дериваційного потенціалу є частиною вивчення системних відношень у словотворі і лексиці.

Предмет дослідження - універсальні і специфічні структурно-граматичні і семантичні характеристики словотвірних гнізд у кримськотатарській мові, а саме: структура гнізд, будова похідних слів, загальнокатегорійні (граматичні) і словотвірні відношення однокореневих одиниць у гніздах, вершинами яких є непохідні імена і дієслова.

Методи дослідження визначені метою, завданнями роботи, характером практичного матеріалу. В ході дослідження широко використовується описовий метод, типологічний метод, що дозволяє кваліфікувати частиномовні словотвірні гнізда; метод компонентного аналізу в специфічному застосуванні до словотвору. Одним із методів дослідження системи словотвору є структурний метод. Використано метамову опису будови словотвірних гнізд. Для узагальнення отриманих даних відносно структурно-семантичної організації словотвірних гнізд використані прийоми статистичного методу.

Наукова основа дослідження. Опис гнізд однокореневих одиниць, використання метамови і графічних схем спираються на досвід словотвірного моделювання, представлений у спеціальних працях учених-дериватологів (О.М. Тихонов, П.А. Соболєва та ін.). Запропонована у вказаних працях ідея про існування аналогії між словом і гніздом (І.В. Альтман) дає можливість виділити в процесі аналізу словотвірного гнізда лексико-семантичний, морфонологічний, частиномовний і власне словотвірний аспекти аналізу цієї комплексної одиниці словотвору. Багатоаспектність досліджуваного об'єкту пояснюється також розумінням словотвірної системи мови не лише як сукупності словотвірних типів, але й словотвірних гнізд (О.А. Земська, П.А. Соболєва, О.М. Тихонов, І.А. Ширшов, В.Г. Фатхутдінова та ін.).

Матеріал аналізу зібрано шляхом суцільної вибірки зі словників кримськотатарської мови (двомовних, шкільних, орфографічних, галузевих). Досліджено 56 словотвірних гнізд, що містять понад 500 похідних слів; окремо проаналізовані комплексні одиниці словотвору у складі словотвірних гнізд.

Наукова новизна дослідження полягає в аналізі фактичного мовного матеріалу, згрупованого на основі єдності його словотвірних особливостей; у класифікації і кваліфікації цього матеріалу відповідно до його структурно-семантичних ознак; у виявленні набору словотвірних моделей, типів, парадигм та інших одиниць словотвірної системи, що служить для систематизації похідної лексики. У дослідженні вперше представлено комплексний аналіз словотвірних гнізд кримськотатарської мови, виявлено й описано комплексні одиниці словотвірних гнізд: словотвірні пари, ланцюжки, парадигми; подано відомості про структурно-семантичну будову словотвірного гнізда в кримськотатарській мові. Здійснено кількісний та якісний аналіз будови гнізд і будови похідних слів. Виявлено загальні та окремі типи словотвірних значень дериватів у складі аналізованих словотвірних гнізд кримськотатарської мови, сформульовано дефініції словотвірних значень.

Теоретичне значення дослідження полягає в розробці типології словотвірних гнізд у кримськотатарській мові, виявленні й описі універсальних характеристик словотвірних гнізд у дериваційній системі кримськотатарської мови. Виявлення особливостей взаємозалежності між лексичними, граматичними і словотвірними ознаками похідних слів дозволяє поглибити уявлення про дериваційні процеси в кримськотатарській мові.

Результати аналізу матеріалу дозволили визначити системні особливості словотворення, зокрема - кількість простих і складних за будовою словотвірних гнізд, глибину словотвірних гнізд, словотвірний потенціал вершин; виявити й описати особливості взаємодії компонентів гнізд в області словникового складу, морфології, з'ясувати можливі напрямки розвитку словникового складу кримськотатарської мови з позицій словотворення.

Теоретичні положення дослідження та отримані результати можна застосовувати під час порівняльного й зіставного аналізу словотвірних гнізд різних мов. Вони можуть бути корисними при вивченні мотивації та здатності виводити похідні одиниці у словниковому складі різносистемних мов, при визначенні типології засобів, шляхів, способів словотворення.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в лексикографічній практиці, зокрема, в укладанні словотвірного словника кримськотатарської мови. Матеріал, зібраний і проаналізований у корпусі дисертації, а також отримані теоретичні результати можуть бути використані у практиці викладання кримськотатарської мови у вищій та середній школі. Сформовані в дисертації положення можуть використовуватися у викладанні спецкурсів з лексики, морфеміки, словотвору кримськотатарської мови, а також у її типологічному і структурному описі.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що в дослідженні вперше на матеріалі кримськотатарської мови

1) сформовано словотвірні гнізда з вершинами, представленими соматизмами, прикметниками на позначення кольору, дієсловами сприйняття;

2) виявлено і проаналізовано структурно-семантичні особливості словотвірних гнізд імен і дієслів;

3) здійснено аналіз різних структурних параметрів словотвірних ланцюжків, словотвірних парадигм, словотвірних значень, а також способи і засоби їх вираження у складі аналізованих словотвірних гнізд;

4) виявлено типи словотвірних значень дериватів у складі аналізованих словотвірних гнізд, сформульовано їхні дефініції. Статті з теми дослідження, видані в журналах, включених до переліку спеціальних видань ВАК України, написані самостійно.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, наукова новизна, теоретичне і практичне значення результатів роботи, сформульовано мету й основні завдання, визначено об'єкт і предмет дослідження, подано опис матеріалу і джерел дослідження, викладено структуру дисертації, наведено дані про апробацію результатів дисертації.

Перший розділ дисертації - "Словотвірне гніздо як предмет дослідження" складається з п'яти підрозділів.

У підрозділі 1.1. "Поняття системи в логіко-філософському і лінгвістичному аспектах. Система словотвору" аналізуються підходи до таки вузлових понять дослідження, як система, системні відношення, розглядаються принципи системного опису словотвору.

У підрозділі 1.2. "Словотвірне гніздо як комплексна одиниця системи словотвору" розкривається статус словотвору, характеризуються основні одиниці словотвірної системи - словотвірне гніздо, словотвірна парадигма, словотвірний ланцюжок.

У підрозділі 1.3. "Основні поняття словотвору" висвітлюються основні поняття теорії словотвору - словотвірні відношення похідності і мотивованості, словотвірний тип, словотвірна модель, словотвірний формант, словотвірна парадигма, словотвірне гніздо та ін.

Підрозділ 1.4. "Історія вивчення словотвору і словотвірних гнізд" присвячено основним етапам вивчення словотвору і становлення теорії словотвірного гнізда. В історії словотвору як науки можна виділити такі етапи: 1) розрізнення твірних і похідних слів (М.В. Ломоносов, О.Х. Востоков), 2) розрізнення структури і способів утворення слів, 3) виокремлення словотвору як розділу мовознавства (Г.О. Винокур). Активне вивчення будови словотвірних гнізд із застосуванням різних методів і методик починається з 1970-х рр. В українському мовознавстві гніздовий підхід у вивченні словотвору представлений у працях І.І. Ковалика, Є.А. Карпіловської, Н.Ф. Клименко, Н.А. Ярошенко та ін.

Комплексний характер компонентів словотвірного гнізда визначається, з одного боку, чіткою внутрішньосистемною організацією, з іншого - наявністю досить широких зовнішніх зв'язків (парадигматичних і синтагматичних відношень) з іншими одиницями і структурами.

У підрозділі 1.5. "Проблеми словотвору в тюркології і кримськотатарському мовознавстві" розглядається стан вивчення теоретичних питань словотвору в тюркології і кримськотатарській мові.

Перші дані про засоби і способи словотвору в тюркських мовах містить словник Махмуда Кашгарського "Дівану-лугат'іт тюрк" (1072-1078). Чимало цікавого матеріалу зі словотвору є в словнику XIII ст. "Кодекс Куманікус", кипчацько-огузьких літературних пам'ятках і словниках XIII-XIV ст., трактаті Алішера Навої "Міркування про дві мови", вірмено-кипчацьких пам'ятках XVI ст.

Питання словотвору ставали об'єктом більш глибоких і детальних досліджень у XIX-ХХ ст. у міру того, як складалися словники і граматики (праці І. Гіганова, М.А. Казембека, В.В. Радлова, В.О. Богородицького, М.К. Дмитрієва, О.М. Кононова, М.О. Баскакова, Е.В. Севортяна, М.А. Хабічева, Ф.А. Ганієва та ін.). За останнє десятиліття поглибилася теоретична база тюркського словотвору, посилився інтерес до нових методик дослідження, з'явилися наукові праці з актуальних проблем словотвору в тюркських мовах, а також із зіставного вивчення словотворення (К.Г. Ішбаєв, В.Г. Фатхутдінова, Л.А. Араєва та ін.).

Опис явищ словотвору і структури слова до певної міри є у всіх працях з кримськотатарської мови. У праці Н. Вітсена (XVII ст.) зібрано значний лексичний матеріал, описано граматичну будову кримськотатарської мови, подано короткі відомості про словотвір. О.М. Самойлович у своїй праці “Опыт краткой крымскотатарской грамматики” (1916) виділяє словотвірні “приставки” для утворення іменників, дієслів, прислівників, розрізняє продуктивні (“живі”) і непродуктивні (“мертві”) афікси; основи слів О.М. Самойлович поділяє на нерозкладні і розкладні.

Більш глибоко і детально висвітлені питання словотвору в працях Б. Чобан-заде. У “Кримськотатарській науковій граматиці” Б. Чобан-заде розмежовує кореневі й афіксальні морфеми, наводить фонетичні варіанти афіксів, указує їхнє значення, функціональні розбіжності. Структура слова, засоби і способи словотворення розглядаються також у працях У. Куркчі, підручнику для шкіл Е. Куртмоллаєва та ін.

У працях А.М. Меметова питання словотвору розглянуті більш детально. Автор дає опис продуктивного словотворення кожної частини мови, розділяє афікси за функціями на словотворчі, формотворчі та словозмінні. А.М. Меметов відзначає два способи словотворення в кримськотатарській мові - морфологічний і синтаксичний. У цілому, словотвір імен, дієслів розглядається в рамках морфології.

Проблеми утворення складних, парних, повторних слів у кримськотатарській мові вивчаються в низці статей Р.А. Берберової.

Попри те, що в тюркології завжди приділялася увага питанням словотвору, ця галузь, як правило, не виділялася в самостійний розділ і розглядалася в рамках морфології. Питання співвідношення структури і семантики похідного слова, словотвірної похідності, вмотивованості, функціонування похідних слів тощо досі не розглядалися. Немає спеціальних досліджень про систему словотвору кримськотатарської мови в цілому. Розвиток теоретичного мовознавства ставить перед кримськотатарським мовознавством нові завдання вивчення морфемного складу слова, одиниць словотвірної системи в їх взаємодії.

Другий розділ дисертації - "Структурна організація словотвірних гнізд у кримськотатарській мові" - має чотири підрозділи, в яких аналізуються структурні особливості словотвірних гнізд з вершиною - соматизмом, вершиною - прикметником на позначення кольору і вершиною - дієсловом сприйняття. Детально описані компоненти словотвірного гнізда - словотвірні пари, словотвірні ланцюжки, словотвірні парадигми, проаналізовано частиномовний склад словотвірних гнізд, виявлено словотвірний потенціал вихідних слів гнізд.

У підрозділі 2.1. "Словотвірне гніздо як феномен кримськотатарської мови" на матеріалі кримськотатарської мови розглядаються основні поняття теорії словотвірного гнізда. Наведені спостереження в області структурних компонентів словотвірного гнізда дозволяють стверджувати, що у кримськотатарській мові словотвірне гніздо становить системно організовану єдність, для опису якої використовуються параметри, ідентичні розробленим для словотвору інших мов.

У підрозділі 2.2. "Словотвірні гнізда з вихідним іменником - соматизмом" описуються особливості соматизмів як вершин словотвірних гнізд. Соматизмам властива складна система переносних значень і висока продуктивність у словотворі і фразотворенні.

Визначаються основні параметри аналізу словотвірних гнізд: частиномовний (лексичний) склад гнізд, глибина гнізда (кількість дериваційних кроків), структура гнізда (розмаїття словотвірних структур і засобів), число словотвірних ланцюжків і парадигм у складі словотвірного гнізда. Розглядаються основні структурні типи словотвірних гнізд:

1) кореневі гнізда, що становлять собою одиничні слова;

2) гнізда - пари слів, що складаються з вихідного слова і одного похідного;

3) ланцюжкові гнізда;

4) віялові гнізда, або гнізда-пучки;

5) комплексні гнізда, або гнізда-дерева. В ході дослідження виявлено, що серед словотвірних гнізд з вершиною-соматизмом у кримськотатарській мові частіше трапляються гнізда віялово-ланцюжкового типу, оскільки зазвичай словотвірна активність твірних основ максимально реалізується на першому ступені словотвору і знижується на подальших.

Частиномовний аналіз словотвірних гнізд із вихідним соматизмом показує, що на першому ступені словотворення зазвичай утворюються іменники, прикметники і дієслова. Другий ступінь словотворення зазвичай представлений дієсловами і дієслівними формами, що є результатом внутрішньодієслівної деривації - корелятами стану мотивуючого дієслова і дієслівними іменами. Третій ступінь зазвичай представлений одиничними похідними дієсловами, іменами дії та іменниками. Прислівники і службові частини мови в словотвірних гніздах розглядуваної нами лексико-семантичної групи трапляються рідко. Найбільша кількість похідних у словотвірних гніздах соматизмів спостерігається на першому ступені словотворення. В ході дослідження виявлено, що найбільш активними в словотвірному відношенні соматизмами є наступні: баш `голова` (45 похідних), козь `око` (33 похідних), аякъ `нога` (19 похідних). Словотвірні гнізда ряду соматизмів менші об'ємні, їхні вершини виявляють низький словотвірний потенціал: тиз `коліно` (1 похідне), янакъ `щока` (1 похідне) бурун `ніс` (2 похідних), кирпик `вія` (2 похідних), къаш `брова` (2 похідних). Найбільша кількість похідних у словотвірному гнізді слова баш `голова' - 45 похідних.

Словотвірним парам у словотвірних гніздах з вершиною - соматизмом властиве розмаїття. Похідні іменники можна віднести до наступних видів утворень:

1) аякъ - аякълы, 2) аякъ - аякъсыз, 3) аякъ - аякъдаш, 4) аякъ - аякъчы, 5) баш - башлыкъ, 6) баш - башакъ; 7) баш - баштакъ; 8) баш - башта; 9) баш - баштан; 10) баш - башчыкъ, 11) боюн - боюндырыкъ. Вирізняються одиничні утворення: боюн - боюнса, боюн - боюнджакъ, къол - къолчакъ, тиль - тильбаз, тиль - тильшынас. Складні іменники представлені наступними утвореннями: аякъ - аякъёл, аякъ - аякъкъап, аякъ - аякъмашна тощо. Іменники, утворені на другому ступені словотворення, представлені наступними типами: 1) аякъкъап - аякъкъапчы, 2) башакъ - башакълы, 3) башакъ - башакъсыз, 4) башсыз - башсызлыкъ. На другому ступені словотворення також є одиничні утворення: башлы - башлыджа I, башлы - башлыджа II, башта - баштаки, баштан - баштан-аякъ, баштан - баштан-башкъа. Третій ступінь представлений одним похідним іменником: аякъкъапчылыкъ.

Дієслівні утворення в аналізованих словотвірних гніздах нечисленні і представлені такими словотвірними типами: 1) аякъ - аякъланмакъ, 2) баш - башламакъ, 3) дудакъ - дудакълашмакъ. Типи дієслів, утворених від похідних іменників: 1) башакъ - башакъламакъ, баштакъ - баштакъламакъ; 2) юзьсюз - юзсюзленмек.

На другому і третьому ступенях словотворення наявні дієслова та імена дії, що становлять собою результат внутрішньодієслівної деривації. Вони представлені наступними видами похідних: 1) аякъланмакъ - аякъланув, 2) аякъланмакъ - аякъланма, башакъламакъ - башакълама, 3) башакъламакъ - башакъланмакъ та ін. Одиничні утворення: башланмакъ - башлангъыч, юрекленмек - юреклендирмек. Сюди ж належить єдине складне дієслово козетмек і похідні від нього козетюв, козетиджи. Аналіз словотвірних пар показав, що найбільш активними формантами в утворенні іменників є афікси -чы/-чи/-чу/-чю, -лыкъ/-лик/-лукъ/-люк, -чыкъ/-чик. Прикметники утворюються за допомогою афіксів -лы/-ли/-лу/-лю, -сыз/-сиз/-суз/-сюз. У творенні дієслів найбільшу активність проявляють афікси -ла/-ле, -лан/-лен, імена дії утворюють афікси -ув/-юв, -ма/-ме. Доволі велика група похідних представлена складними іменниками.

Словотвірні ланцюжки в словотвірних гніздах з вершиною - соматизмом проаналізовані за такими критеріями: кількість ланок, лексико-граматична приналежність вихідної і кінцевої ланки, частиномовна приналежність членів ланки. Виявлено частиномовні моделі словотвірних ланок у словотвірних гніздах соматизмів. Описано структуру типових і нетипових словотвірних ланок. Для словотвірних гнізд із вихідним соматизмом у кримськотатарській мові найбільш характерними є бінарні, трикомпонентні і чотирикомпонентні ланки.

У розглядуваних нами відсубстантивних словотвірних гніздах словотвірні ланки представлені наступними моделями (І - іменник, П - прикметник, Д - дієслово, Пр - прислівник, Ід - дієслівне імя): ІІІ: аякъ - аякъкъап - аякъкъапчы - аякъкъапчылыкъ;, ІП: сакъал - сакъаллы; ІІП: козь - козьлюк - козьлюкли; ІПІ: юзь - юзьсюз - юзьсюзлик; І(І)Д(Д)Ід: баш - башакъ - башакъламакъ - башакъланмакъ - башакъланув; ІПД: юзь - юзьсюз - юзьсюзленмек; ІПр: баш - башта; ІПрП: баш - башта - баштаки. Оскільки вихідні слова аналізованих нами словотвірних гнізд належать до однієї лексико-семантичної групи - соматизмів, спостерігається тотожність складу словотвірних ланцюжків, однаковий кількісний склад і послідовність похідних.

Словотвірні парадигми у складі словотвірних гнізд соматизмів за частномовною приналежністю наявних у них похідних поділяються на гомогенні, які складаються з дериватів однієї частини мови, і гетерогенні, що містять похідні різних частин мови. Більшість словотвірних парадигм у складі словотвірних гнізд іменників є гетерогенними і мають кілька частиномовних блоків. Словотвірні парадигми вихідних слів гнізда найбільші у кількісному відношенні. До типових словотвірних парадигм у складі словотвірних гнізд соматизмів ми відносимо парадигми, які виражають значення володіння - козенекли, козьлюкли, каритивне значення - козьлюксиз, тишсиз, значення абстрактної ознаки - юреклилик, юрексизлик тощо.

У підрозділі 2.3. - "Словотвірні гнізда з вихідним прикметником на позначення кольору" характеризуються структурні елементи твірних гнізд з вершиною - прикметником на позначення кольору.

Словотвірні гнізда з вершиною - прикметником, що позначає колір, найчастіше представлені гніздами-деревами, тобто сукупністю ланцюжків і парадигм. На першому ступені словотворення від прикметників найчастіше утворюються: 1) іменники з абстрактним значенням: сарылыкъ, беязлыкъ, ешиллик; акълыкъ, къаралыкъ тощо; 2) прикметники-інтенсиви чи прикметники зі значенням неповноти ознаки: сарылтым, сап-сары; акъчиль, ап-акъ; ем-ешиль, ешильтим; къап-къара, кокчиль тощо; 3) дієслова з інхоативним значенням: сарармакъ, ешермек, агъармакъ, къарармакъ; когермек, морармакъ, чалармакъ тощо. На другому ступені в гніздах прикметників виникають дієслова, що становлять собою кореляти стану дієслів, утворених на першому ступені: къарармакъ - къарартмакъ, агъармакъ - агъартмакъ тощо. На третьому і четвертому ступенях відзначено окремі віддієслівні утворення - дієслівні імена: агъарув, ешерюв, сарарув тощо. Прислівники в словотвірних гніздах прикметників на позначення кольору не представлені. Таким чином, типовим для словотвірних гнізд прикметників зі значенням кольору є набір похідних, що складаються із субстантивної і дієслівної зон.

Особливістю словотвірних гнізд прикметників на позначення кольору є те, що у складі більшості гнізд є складні слова. Складні слова представлені похідними, які належать до різних частин мови: іменники акъмантар `боровик`, акъкъуш `лебідь`, баштанкъара `синиця`; прикметники къою къырмызы `темно-червоний`, ачыкъ ешиль `світло-зелений`, дієслова агъарып къалмакъ `побіліти`, къарарып кетмек `почорніти` тощо. Прикметники на позначення кольору неоднакові за своєю дериваційною активністю, вони мають різний словотвірний потенціал. Окремі слова інертні в словотвірному відношенні: ала `строкатий`, зенгер `блакитний`, мор `фіолетовий` тощо; найбільша кількість похідних відзначена в таких прикметників зі значенням кольору, як акъ `білий` (30 похідних), къара `чорний` (26 похідних), къызыл `червоний`(19 похідних).

У словотвірних гніздах прикметників зі значенням кольору словотвірні пари не відрізняються розмаїттям. Похідні іменники можна віднести до наступних типів: акъ - акълыкъ, ал - аллыкъ тощо. На другому і наступних ступенях словотворення іменники в аналізованих гніздах не представлені. Дієслівні утворення репрезентовані такими словотвірними типами: 1) акъ - акъаймакъ, 2) акъ - акъламакъ, 3) ешиль - ешилленмек, 4) боз - бозармакъ та ін. Дієслівні утворення другого ступеню не чисельні і представлені такими похідними: акъаймакъ - акъайтмакъ, агъармакъ - агъартмакъ тощо. На другому и третьому ступенях словотворення від дієслів утворюються дієслівні імена: агъармакъ - агъарув, агъартмакъ - агъартув та ін.

На першому ступені словотворення є також прикметники, представлені такими похідними: 1) акъ - ап-акъ, беяз - бем-беяз, аладжа, кокчиль, сарылы тощо. Прикметники, утворені на другому ступені, об'єднані наступним видом: акъчаракъ та ін.

Іменники в проаналізованих гніздах найчастіше утворюються за допомогою афікса -лыкъ/-лик/-лукъ/-люк, дієслова - за допомогою афіксів -лан/-лен, -лаш/-леш, -ла/-ле, -лат/-лет, -ар/-ер. Прикметники найчастіше утворені за допомогою афіксів -ракъ/-рек, -джа/-дже, є одиничні похідні з афіксами -шын, -лтым, -мси та ін. Імена дії регулярно утворюються за допомогою афіксів -ув/-юв. Найбільш активні у словотвірному плані прикметники къара `чорний`, акъ `білий`, къызыл `червоний`, що можна пояснити тим, що близько 90 % інформації про довколишній світ людині забезпечує зорове сприйняття. Білий, чорний і червоний вважаються найбільш давніми кольорами, вони першими з'явилися в людській культурі, що також пояснює їхню словотвірну активність.

Словотвірні ланцюжки в словотвірних гніздах прикметників на позначення кольору здебільшого є ланцюгами бінарного типу, тобто тотожні словотвірній парі: ал - аллыкъ, беяз - беязлыкъ, къара - къарасабан тощо. Значно менше представлені трикомпонентні і чотирикомпонентні словотвірні ланцюги: ал - алланмакъ - алланув, беяз - беязланмакъ - беязланув; акъ - акъаймакъ - акъайтмакъ - акъайтув; акъ - агъармакъ - агъартмакъ - агъартув тощо. Моделі словотвірних ланцюжків відрізняються регулярністю структурних типів. Регулярно замикають ланцюжки імена дій на -ув/-юв.

Для словотвірних гнізд із вершиною - прикметником на позначення кольору найбільш характерні бінарні і трикомпонентні словотвірні ланцюги.

У розглядуваних нами ад'єктивних словотвірних гніздах словотвірні ланцюги представлені наступними частиномовними моделями:

ПІ: акъ - акълыкъ, къара - къаралыкъ, сары - сарылыкъ тощо;

ПП: къырмызы - къып-къырмызы, къара - къап-къара, мор - мос-мор, мавы - мас-мавы; ешиль - ешильдже, кок - кокче та ін.;

ППП: акъ - акъча - акъчаракъ, беяз - беязджа - беязджаракъ, ешиль - ешильдже - ешильджерек тощо;

ПД(Д)Ід: боз - бозармакъ - бозарув, мор - морармакъ - морарув, ешиль - ешилленмек - ешилленюв тощо.

Вихідні слова аналізованих словотвірних гнізд належать до однієї лексико-семантичної групи - прикметників на позначення кольору, тому бачимо тотожність складу словотвірних ланцюжків, однаковий кількісний склад і послідовність похідних.

Більшість словотвірних парадигм у складі словотвірних гнізд прикметників на позначення кольору виділяються на першому ступені словотворення. Серед них є як гомогенні, так і гетерогенні парадигми, що містять кілька частиномовних блоків.

На другому ступені словотворення найчастіше зустрічаються одиночні похідні: акъаймакъ - акъайтмакъ; беязлашмакъ - беязлашув тощо.

Третій ступінь словотворення в розглядуваних ад'єктивних гніздах також представлений одиночними утвореннями: агъартмакъ - агъартув; сарартмакъ - сарартув тощо.

Спостерігається поступове згасання словотвірної активності на другому і третьому ступенях. Найчисельнішими є словотвірні парадигми вихідних слів словотвірного гнізда. У складі словотвірних гнізд прикметників на позначення кольору можна виділити типові парадигми зі значенням інтенсивності ознаки, абстрактної ознаки, неповноти ознаки, з інхоативним значенням, значенням об'єкта - носія ознаки кольору тощо.

У підрозділі 2.4. "Словотвірні гнізда з вершиною - дієсловом сприйняття" розглянуто словотвірні гнізда, утворені такими непохідними дієсловами сприйняття: 1) дієслова зору: корьмек, бакъмакъ, къарамакъ (діал.); 2) дієслова слуху: динълемек, эшитмек; 3) дієслова дотику: сезмек, дуймакъ; 4) дієслова нюху: къокъумакъ, сасымакъ; 5) дієслова смаку: татмакъ.

Словотвірні гнізда дієслів сприйняття в структурному плані становлять собою гнізда-пучки і рідше гнізда-дерева, тобто становлять сукупність словотвірних парадигм і ланцюжків. Особливістю словотвірних гнізд дієслова є те, що вони переважно становлять сукупність похідних, які є результатом внутрішньодієслівного словотвору - корелятів стану, лексикалізованих прислівникових форм, імен дії, а також віддієслівних іменників та прикметників. Перший ступінь словотворення представлений найбільшою кількістю похідних. На першому ступені в гніздах дієслів сприйняття утворюються 1) дієслова: бакъылмакъ, 2) імена дії: бакъув, бакъма, бакъыш, бакъым; 3) іменники: бакъыджы, динълейиджи, 4) прикметники: сезгир. На другому ступені у гніздах цієї групи дієслів зазвичай утворюються похідні таких частин мови: 1) дієслова: бакътыртмакъ, корюштирмек, 2) імена дії: бакъылув, бакъылма, бакъышув, бакъышма, бакътырув; корюниш, корюшюв, 3) прикметники: бакъымлы, бакъымсыз, корюмли, корюмсиз, сезекли, дуйгъулы, дуйгъусыз; татлы-татлы, татлыджа; 4) іменники: татлылыкъ, сезгирлик, сасыкъ ляле, сасыкъ боджек, сасыкъ киса. Третій ступінь представлений похідними наступних частин мови: 1) імена дії: бакътыртув, динълеттирюв, дуйгъуланув, сездиртюв, сезиксинюв, къокълатув, сасыттырув, татлыланув; 2) іменники: дуйгъулылыкъ, дуйгъусызлыкъ, бакъымсызлыкъ; 3) прикметники: хошкорюмли, хошдуйгъулы, хошкъокъулы.

У словотвірному аспекті найбільш активними є дієслова бакъмакъ `бачити, дивитися` (22 похідних), корьмек `бачити, дивитися` (14 похідних), дуймакъ `відчувати, чути` (15 похідних), сезмек `відчувати` (15 похідних). Менша кількість похідних відзначається у складі словотвірних гнізд дієслів динълемек `слухати` (11 слів), сасымакъ `зле пахнути` (10 слів), къокъламакъ `нюхати` (9 слів), татмакъ `куштувати на смак` (9 слів), эшитмек `чути` (7 слів). Словотворчий потенціал дієслів сприйняття можна до певної міри співвіднести зі сприйняттям довколишньої дійсності: завдяки зору людина отримує близько 90 % інформації про світ навколо неї, завдяки слуху - близько 8 %, нюху - 1,5-2 %, дотику - 2,5-3 %, смаку - близько 1 %.

Словотвірним парам у словотвірних гніздах дієслів сприйняття властиве розмаїття типів. Похідні дієслова першого ступеню словотворення можна віднести до наступних видів утворень: 1) бакъмакъ - бакъылмакъ, 2) бакъмакъ - бакъынмакъ, 3) бакъмакъ - бакъышмакъ, 4) бакъмакъ - бакътырмакъ, 5) динълемек - динълетмек; 6) бакъмакъ - бакъкъаламакъ; 7) корьмек - корьсетмек; 8) къокъумакъ - къокъламакъ. На другому ступені похідні дієслова представлені такими типами утворень: 1) бакътырмакъ - бакътыртмакъ, 2) корюшмек - корюштирмек, 3) сасытмакъ - сасытылмакъ; 4) сезик - сезиксинмек; 5) дуйгъу - дуйгъуланмакъ; 6) татлы - татлыланмакъ.

У словотвірних гніздах дієслів сприйняття широко представлені імена дії. На першому ступені словотворення вони складають наступні види утворень: 1) бакъмакъ - бакъув, корьмек - корюв, 2) бакъмакъ - бакъма, 3) бакъмакъ - бакъыш, динълемек - динълейиш; 4) бакъмакъ - бакъым, корьмек - корюм. На другому ступені імена дії вирізняються такими типами: 1) бакъылмакъ - бакъылув, 2) бакъылмакъ - бакъылма, 3) корюнмек - корюниш. Імена дії на третьому ступені представлені такими похідними: 1) бакътыртмакъ - бакътыртув та ін. У словотвірних гніздах дієслів сприйняття прикметники становлять невелику кількість похідних, їх можна віднести до наступних типів утворень: 1) къокъумакъ - къокъулы, 2) бакъым - бакъымсыз, 3) сезмек - сезгек/сезек, сасымакъ - сасыкъ, 4) сезмек - сезгир; 5) татлы - татлы-татлы; 6) татлы - татлыджа.

Іменники в словотвірних гніздах дієслів сприйняття також нечисленні і представлені наступними похідними: 1) бакъмакъ - бакъыджы, 3) татлы - татлылыкъ, 4) сасыкъ - сасыкъ ляле, сасыкъ - сасыкъ боджек.

Найбільш активними в утворенні дієслів є афікси -лан/-лен, -ыл/-иль, -тыр/-тир. Відзначаються одиничні дієслова, утворені за допомогою афіксів -къала, -син. Прикметники у більшості випадків утворюються за допомогою афіксів -лы/-ли, -сыз/-сиз, відзначені одиничні утворення з афіксами -гир, -гек. Іменники у складі гнізд дієслів сприйняття утворені афіксами -лыкъ/-лик, -гъу/-къу/-ги, -ыджы/-иджи. Імена дії утворюють афікси -ув/-юв, -ма/-ме, -ыш/-иш, -ым/-им. Складні слова у складі словотвірних гнізд дієслів сприйняття нечисленні і представлені відад'єктивними іменниками і прикметниками.

Словотвірним гніздам дієслів сприйняття найбільш характерні бінарні, трикомпонентні і чотирикомпонентні словотвірні ланцюжки: 1) бінарні словотвірні ланцюжки: сезмек - сезги, бакъмакъ - бакъыджы, 2) полінарні словотвірні ланцюжки: бакъмакъ - бакъылмакъ - бакъылув, бакъмакъ - бакъышмакъ - бакъушув.

Лінійні словотвірні ланцюги: бакъмакъ - бакъылмакъ - бакъылув, динълемек - динъленмек - динъленюв. Кільцеві словотвірні ланцюги в розглядуваних нами гніздах не знайдені. У складі словотвірних гнізд дієслів сприйняття виділяються гетерогенні словотвірні ланцюги, компоненти яких належать до різних частин мови: дуймакъ - дуйгъу - дуйгъулы - дуйгъулылыкъ, корьмек - корюшмек - корюшюв тощо. В аналізованих гніздах дієслів сприйняття словотвірні ланцюжки представлені наступними моделями: ДДДІд: бакъмакъ - бакътырмакъ - бакътыртмакъ - бакътыртув, дуймакъ - дуйдурмакъ - дуйдуртмакъ - дуйдуртув тощо; ДПДІд: сезмек - сезик - сезиксинмек - сезисинюв, татмакъ - татлы - татлыланмакъ - татлыланув; ДІДІд: дуймакъ - дуйгъу - дуйгъуланмакъ - дуйгъуланув; ДІдП: бакъмакъ - бакъым - бакъымлы; ДІдПІ: бакъмакъ - бакъым - бакъымсыз - бакъымсызлыкъ, дуймакъ - дуйгъу - дуйгъулы - дуйгъулылыкъ і т.п.; ДПІ: татмакъ - татлы - татлылыкъ, сезмек - сезгир - сезгирлик. У складі словотвірних гнізд дієслів сприйняття можна виділити типові словотвірні ланцюжки, що характеризуються однаковою кількістю ланок, однаковою послідовністю похідних, ідентичністю словотвірних формантів і словотвірних значень на кожному ступені словотворення.

Словотвірні гнізда дієслів сприйняття більшості словотвірних парадигм є гетерогенними за складом, тобто включають похідні кількох частин мови. Третій ступінь словотворення в гніздах дієслів сприйняття представлений в основному одиничними утвореннями, тобто словотвірні парадигми тотожні словотвірній парі: бакътыртмакъ - бакътыртув; корюштирмек - корюштирюв.

Словотвірні парадигми першого ступеню словотворення найбільші в кількісному відношенні. У словотвірних гніздах дієслів сприйняття можна виділити типові словотвірні парадигми, що виражають значення опредмеченої дії, абстрактної ознаки, значення діючої особи тощо.

У третьому розділі дисертації - "Семантичні відношення в словотвірному гнізді" - виявлені й описані семантичні відношення в словотвірних гніздах імен і дієслів у кримськотатарській мові, визначені основні види словотвірних відношень твірних і похідних: модифікація, мутація, транспозиція; виявлені основні типи словотвірних значень похідних.

Прийнято виділяти два види словотвірної мотивованості (мотивації): пряма і метафорична (переносна). Більшість похідних слів у мові виникає на базі прямих, номінативних значень похідного слова. Пряма мотивованість у свою чергу поділяється на основну: козь `око` козьлюк `окуляри` і периферійну: акъ `білий` акъламакъ `білити`. Метафорична мотивованість поділяється на реальну і асоціативну.

Основні типи семантичних відношень між словами, які лежать в основі організації словотвірної системи - модифікаційні, транспозиційні, мутаційні, сполучні і відношення еквівалентності. Модифікаційне словотвірне значення має додатковий смисловий компонент, який додає в семантику деривата відтінки значення, наприклад, модифікаційне каузативне словотвірне значення у дериватів бакътырмакъ `спонукати дивитися`, къокълатмакъ `дати понюхати`, дуйдурмакъ `дати відчути`; модифікаційне зменшувально-пестливе словотвірне значення у дериватів козьчик `очко`, пармачыкъ `пальчик`; модифікаційне словотвірне значення неповноти ознаки у дериватів ешильтим `зеленуватий`, сарылтым `жовтуватий`, мавымси `синюватий` і т.д. Транспозиційне словотвірне значення наділяє похідне слово граматичною семантикою частини мови, відмінною від семантики частини мови твірної бази, без зміни інших компонентів значення деривата, наприклад, транспозиційне словотвірне значення абстрактної ознаки у дериватів беязлыкъ `білизна`, мавылыкъ `синь`, транспозиційне словотвірне значення опредмеченої дії у дериватів юрюш `ходіння`, окъув `читання, навчання`, бакъыш `погляд` і т.д.). Мутаційне словотвірне значення полягає в характеристиці предмета чи його ознаки за його відношенням до іншого предмета (наприклад, характерне агентивне словотвірне значення у дериватів динълейиджи `слухач`, бакъыджы `наглядач`, сейирджи `глядач` тощо). Синтагматичне (сполучне) словотвірне значення вказує на зв'язок простих основ у складі складного похідного слова (наприклад, синтагматичне словотвірне значення у дериватів баштанкъара `синиця`, къою ешиль `темно-зелений` і т.д.).

У словотвірних гніздах соматизмів переважають пряма основна і метафорична мотивації. Слід зазначити, що поряд із афіксальними похідними велику групу утворюють складні слова (56 одиниць). Ми виявили 47 загальних і окремих словотвірних значень, що виражаються в словотвірних гніздах із вершиною - соматизмом. Найчастіше виражається словотвірне значення володіння (36 похідних), відсутності (26 похідних), застосування, призначення для будь-чого (18 похідних), значення діючої особи (13 похідних), дії (14 похідних), абстрактної процесуальної ознаки (13 похідних), набуття, прояву якості (9 похідних).