Словотвірна продуктивність питомих і запозичених слів в англійській, українській та російській мовах

Размещено на http://allbest.ru

ДОНЕЦЬКИЙ національний університет

УДК: 81'373.611-613.811.111.161.1-2

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

СЛОВОТВІРНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПИТОМИХ І ЗАПОЗИЧЕНИХ СЛІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ, УКРАЇНСЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ

Спеціальність 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Волкова Наталія Валеріївна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі мовознавства та російської мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Луценко Микола Олексійович, завідувач кафедри загального мовознавства та історії мови Донецького національного університету

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Басиров Шаміль Рафаїлович, професор кафедри германської філології Донецького національного університету

кандидат філологічних наук, доцент Сегін Любомир Васильович, доцент кафедри української мови та літератури Слов'янського державного педагогічного університету

Захист відбудеться “15” червня 2010 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий “14” травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радик.філол.н., доц.. І.Г.Альошина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В умовах багатонаціонального комунікативного простору має місце інтенсивна взаємодія мов, результатом якої є запозичення. Мова-реципієнт поповнює свій лексичний склад не тільки словами іншомовного походження, але й дериватами, похідними утвореннями від запозичених слів, оскільки свідченням повного засвоєння запозиченого слова в мові є його словотвірна продуктивність. У ряді випадків запозичення лексичних одиниць не є мотивованими потребами в появі нового найменування, а входять в обіг як інші позначення тих явищ, що в мові вже мають словесне вираження. У результаті впливу однієї мови на іншу, в мові, яка запозичує, починають паралельно співіснувати синонімічні одиниці, що стають джерелом подальшого збагачення мови новими словами. Експансію нових запозичених слів, особливо в тих випадках, коли вони постають дублетами до питомих відповідників, вважають небезпечною для мовної системи-реципієнта, оскільки при цьому остання нібито втрачає свою національну самобутність та своєрідність.

Філологічна наука має у своєму доробку багатий матеріал щодо проблеми потенціалу мовних одиниць на рівні словотвору. Словотвірна продуктивність була і залишається предметом теоретичних і практичних досліджень у лінгвістиці. Питання, пов'язані зі словотвірною продуктивністю одиниць, порушуються в працях В.В. Виноградова, Г.О. Винокура, М. Докуліла, О.А. Земської, О.С. Кубрякової, В.В. Лопатіна, О.І. Смирницького, І.С. Улуханова, В. Фляйшера, Г.П. Циганенко, М.М. Шанського та ін. Увага до проблем словотвірної продуктивності лексем наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. значно активізувалася, вивчення цього питання стає більш орієнтованим на чинники, що впливають на розвиток словотвірного потенціалу мовних одиниць (Ш.Р. Басиров, І.А. Галуцьких, В.О. Горпинич, Т.Х. Каде, В.Д. Каліущенко, Н.Ф. Клименко, Л.В. Сегін, A. Hippisley, I. Plag, H.G. Widdowson та ін.).

Важливе місце в розробці питань словотвірного потенціалу слів відведене вивченню запозичених одиниць. Проблеми дериваційних можливостей іншомовних слів досліджувалися на матеріалі окремих мов: англійської (І.Н. Багінська, Ю.А. Зацний, В.П. Секірін та ін.), української (Л.М. Архипенко, О.А. Іванницька, Л.П. Кислюк, О.Д. Пономарів, Л.В. Чурсіна та ін.), російської (С.А. Бєляєва, О.А. Земська, В.В. Ільєнко, Л.П. Крисін, І.Н. Обухова, І.Ю. Суханова, М.М. Черкасова та ін.). Попри значну кількість праць із вивчення словотвірних можливостей запозичених слів, ми знаходимо тільки одну роботу, в якій іншомовні та споконвічні слова аналізуються в зіставному аспекті. В.Р. Саркісьянц досліджує участь тільки споконвічних англійських та іншомовних дієслів у збагаченні словникового складу сучасної англійської мови. Таким чином, незважаючи на інтенсивний розвиток і наявність розробок, здійснених на матеріалі окремих мов, вочевидь бракує системного вивчення словотвірної продуктивності лексем у зіставному плані. мова лексема словотвірний семантичний

Актуальність дисертації обумовлена необхідністю системного дослідження словотвірної продуктивності питомих і запозичених слів в англійській, українській та російській мовах, що сприятиме виявленню спільних та відмінних рис словотвірних процесів у різних мовах. Відсутність комплексного аналізу різних рівнів реалізації словотвірного потенціалу запозичених і питомих лексем на матеріалі декількох мов із залученням статистичних даних також є вагомою підставою вважати здійснене дослідження новим та корисним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри мовознавства та російської мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов “Розвиток словникового складу російської мови: словотвір і запозичення” (номер державної реєстрації 250709F21520).

Мета дослідження полягає в зіставному встановленні словотвірної продуктивності питомих і запозичених слів в англійській, українській та російській мовах.

Для реалізації поставленої мети в дослідженні вирішуються такі завдання:

- з'ясувати сутність поняття “словотвірна продуктивність слова” та визначити її типи;

- обґрунтувати методику дослідження словотвірної продуктивності питомих і запозичених лексичних одиниць;

- схарактеризувати чинники, що впливають на дериваційні можливості слів у зіставлюваних мовах;

- здійснити кількісний аналіз словотвірної продуктивності семантично близьких питомих і запозичених іменників в англійській, українській та російській мовах;

- виявити спільне та специфічне у впливі різних лінгвістичних факторів на реалізацію дериваційного потенціалу запозичених і питомих слів у зіставлюваних мовах;

- визначити особливості словотвірної продуктивності питомих і запозичених субстантивів у писемному мовленні на основі аналізу публіцистичних текстів початку ХХІ ст.;

- дослідити спільні та відмінні шляхи творення нових похідних слів у чат-комунікації сучасної англійської, української і російської мов;

- встановити зв'язок між словотвірною продуктивністю слів та дериваційним потенціалом мов.

Об'єкт дослідження становлять семантично близькі питомі та запозичені слова в англійській, українській та російській мовах.

Предметом дослідження є словотвірна продуктивність як реалізація словотвірного потенціалу синонімічних питомих і запозичених іменників в англійській, українській та російській мовах.

Матеріалом дослідження словотвірної продуктивності іменників у літературних мовах слугують 418 субстантивів та утворених від них 3794 похідних, отриманих із лексикографічних джерел: в англійській мові - 150 іменників та 764 їх похідних одиниць, в українській мові - 97 іменників та 877 їх похідних одиниць, у російській мові - 171 іменник та 2153 їх похідних одиниць. Зазначені іменники є також базою для вивчення потенційної словотвірної продуктивності субстантивів. Аналіз мовленнєвої словотвірної продуктивності здійснюється на матеріалі 273 словотвірних неологізмів: 166 похідних лексем, відібраних із публіцистичних текстів (в англійській мові - 56, в українській мові - 42, у російській мові - 68), та 107 похідних лексем, знайдених у текстах чат-комунікації початку ХХІ ст. (в англійській мові - 36, в українській мові - 30, у російській мові - 41). Загальна кількість синонімічних питомих і запозичених іменників, залучених до наукової інтерпретації, складає 964 одиниці (в англійській мові - 334, в українській мові - 241, у російській мові - 389). Розбіжність у кількості одиниць у зіставлюваних мовах зумовлена як різною кількістю запозичених і питомих лексем у мовах, так і неоднаковою кількістю семантично співвідносних мовних одиниць.

Методи дослідження випливають із характеру та специфіки обраної теми. До вивчення проблеми в роботі застосовано комплексну методику. Основним у дисертаційній роботі є зіставний метод, який уможливив виявлення подібностей та розбіжностей словотвірної продуктивності питомих і запозичених іменників в англійській, українській та російській мовах. Для характеристики дериваційної продуктивності іменників у кожній мові використовувався описовий метод. За допомогою кількісного аналізу визначено показники словотвірного потенціалу лексем й узагальнені емпіричні дані в таблицях. Аналіз словникових дефініцій дозволив виявити семантично близькі питомі й запозичені одиниці. Методом суцільної вибірки зі словників дібрано похідні від іменників, із публіцистичних текстів і чатів - словотвірні неологізми початку ХХІ ст. Метод експерименту дозволив спрогнозувати потенційну словотвірну продуктивність іменників. При вивченні похідності іменників і визначенні їхніх похідних застосовувався метод словотвірного аналізу.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено комплексне зіставлення різних типів словотвірної продуктивності семантично співвідносних питомих і запозичених іменників в англійській, українській та російській мовах, запропоновано типологію словотвірної продуктивності слів, визначено середню мовну словотвірну продуктивність питомих і запозичених субстантивів у досліджуваних мовах, встановлено спільні й відмінні фактори, що сприяють реалізації дериваційного потенціалу лексем, визначено словотвірні неологізми, утворені від синонімічних іншомовних i питомих іменників, на матеріалі творів публіцистики й чатів початку ХХІ ст., встановлено потенційні словотвірні можливості субстантивів різного походження з близьким значенням.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в подальшому розвитку й систематизації теоретичної бази зіставного вивчення мовних явищ у словотворі. Комплексний аналіз матеріалу в онтологічному й потенційному аспектах дозволив сформулювати міжмовні узагальнення щодо розвитку словотвірних можливостей мовних систем, що є внеском у розвиток типологічної лінгвістики, зокрема, вчення про потенційність у мовах. Запропонована методика визначення чинників розвитку словотвірної продуктивності субстантивів може бути застосована в аналізі інших одиниць в англійській, українській та російській мовах, а також у дослідженні цієї проблеми щодо інших мов.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що основні його положення можуть бути використані в курсах типологічного і загального мовознавства, порівняльної лексикології англійської, української та російської мов (розділи “Словотворення”, “Етимологія”, “Синонімія”), спецкурсах із теорії словотвору, при укладанні навчальних посібників із типологічного і загального мовознавства, у лексикографічній практиці. Застосування одержаних результатів й узагальнень можливо в подальшій розробці питань словотвірної асиміляції запозичених слів, процесів впливу питомої та іншомовної лексики на розвиток мов, у практиці викладання різних аспектів англійської, української та російської мов.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи і результати дослідження апробовано на 9 міжнародних конференціях: “Юридическая риторика в современном информационном пространстве” (Ростов-на-Дону, 2007), “Східнослов'янська філологія: від Нестора до сьогодення” (Горлівка, 2006, 2008), Міжнародній конференції, присвяченій Європейському Дню мов (Луганськ, 2006), “Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницький, 2007), “Мова та культура: проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики” (Горлівка, 2007), “Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоград, 2008), “Язык и мир” (Ялта, 2008), Кримському лінгвістичному конгресі (Ялта, 2009), на 4 всеукраїнських конференціях: “Динамічні процеси в українській граматиці” (Переяслав-Хмельницький, 2007), “Мовна комунікація і сучасні технології у форматі різнорівневих підсистем” (Горлівка, 2008, 2009), “Пріоритети сучасного германського та романського мовознавства” (Луцьк, 2008), на міжрегіональній конференції молодих учених та аспірантів (Горлівка, 2006), на двох загальноінститутських науково-практичних конференціях викладачів Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов “Сучасні тенденції розвитку гуманітарних наук” (Горлівка, 2007, 2008).

Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в 19 одноосібних публікаціях, у т.ч. - у 14 статтях, 8 із яких вийшли друком у фахових виданнях, затверджених ВАК України, і 5 збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація, загальним обсягом 264 сторінки (188 - основного тексту), складається зі вступу, трьох розділів, супроводжуваних висновками, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (456 позицій, у т.ч. 47 - іноземними мовами), списку лексикографічних джерел (77 позицій), списку джерел ілюстративного матеріалу (129 позицій).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, предмет, об'єкт, визначено фактичний матеріал та методи дослідження, окреслено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, подано відомості про апробацію отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретичні проблеми дослідження словотвірної продуктивності лексичних одиниць” здійснено огляд теоретичних здобутків у сфері дериваційного потенціалу мовних одиниць, з'ясовано сутність поняття “словотвірна продуктивність слова”, проаналізовано лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, що сприяють розвитку дериваційних можливостей лексем, визначено особливості методів дослідження словотвірної продуктивності синонімічних субстантивів у реальному (мові та мовленні) та потенційному аспектах.

Починаючи з 60-х рр. минулого століття, в лінгвістиці простежується розвиток досліджень, присвячених словотвірній продуктивності лексичних одиниць. Якщо до цього часу з'являлися лише окремі праці, в яких мовознавці порушували означену проблему (Н.Д. Арутюнова, В.В. Виноградов, Г.О. Винокур, О.І. Смирницький, М.М. Шанський та ін.), то 60-ті та 70-ті рр. ХХ ст. характеризуються опрацюванням загальнотеоретичних питань дериваційної продуктивності як такої та практичним вивченням словотвірних можливостей різних структурних дериваційних засобів, словотвірних моделей та афіксів (М. Докуліл, О.А. Земська, О.С. Кубрякова, В.В. Лопатін, І.С. Улуханов, Г.П. Циганенко та ін.). Головний напрямок у дослідженні дериваційного потенціалу мовних одиниць у 80-ті рр. - конкретизація основних понять, пов'язаних із проблемою словотвірної продуктивності (Б.І. Бартков, В.П. Кочетков, В.М. Немченко, Г.О. Ніколаєв та ін.), опис дериваційних можливостей основ та слів, а також пояснення причин, що впливають на їх словотвірну продуктивність (В.І. Бойков, В.К. Зернова, А.С. Какаєва, Л.П. Клобукова, О.Н. Лисиціна, В.В. Лопатін, І.Г. Милославський, А.І. Моїсеєв, М.О. Шелякін та ін.). У 90-ті рр. ХХ ст. та в першому десятиріччі ХХІ ст. значно більше робіт присвячено словотвірній продуктивності лексем (Є.М. Бєліцька, В.В. Березенко, І.А. Галуцьких, Т.Х. Каде, Н.Ф. Клименко, Л.В. Сегін та ін.). Увага дериватологів зосереджена на факторах, що сприяють розвиткові словотвірних можливостей мовних одиниць або обмежують його (Ш.Р. Басиров, І.С. Беркещук, І.Ф. Джочка, В.Д. Каліущенко, М.І. Капраль, Л.Б. Мартинова, А.В. Моргун, О.С. Федотова, О.М. Шевчук та ін.).

Загальний рівень розробки проблеми словотвірної продуктивності питомих і запозичених лексичних одиниць не є достатнім ні в аспекті теоретичних положень дериваційної продуктивності слова, ні з точки зору практичних досліджень словотвірної продуктивності питомих та іншомовних лексем. У наукових коментарях із питань реалізації потенційних можливостей тієї чи іншої одиниці на рівні словотвору, крім терміна “словотвірна продуктивність”, часто користуються термінами “словотвірна активність”, “словотвірний потенціал”, рідше - “словотвірні потенції”. Вченими розробляються положення про типи дериваційних можливостей мовних одиниць, однак більшість дослідників обмежується лише окремими аспектами цієї проблеми. Саме тому ми вважаємо за необхідне конкретизувати розуміння терміна “словотвірна продуктивність слова” у рамках нашого дослідження та пояснити його зв'язок із такими поняттями, як “словотвірний потенціал слова” та “словотвірна активність слова”.

Ми поділяємо погляди тих учених (Н.Ф. Клименко, В.М. Немченко та ін.), які під “словотвірним потенціалом” розуміють здатність словотвірного елемента утворювати нові слова. Вважаємо, що “словотвірний потенціал слова” - це його здатність бути твірною базою нових слів. Словотвірний потенціал - це абстрактна категорія, що реалізується або не реалізується в поняттях активності та пасивності, продуктивності та непродуктивності слова. Щодо термінів “словотвірна активність” та “словотвірна продуктивність”, то ці поняття мають певні відмінності. Ми надаємо перевагу терміну “словотвірна активність” як якісній характеристиці, а терміну “словотвірна продуктивність” як кількісній характеристиці дериваційних можливостей слова. Як поняття синхронного словотвору, “словотвірна активність слова” чи “словотвірна пасивність слова” дають оцінку реалізації дериваційного потенціалу одиниці в певний період. “Словотвірна продуктивність”, у свою чергу, є поняттям діахронічного словотвору. Отже, “словотвірна продуктивність слова” - це загальна кількість похідних цієї лексеми, спільнокореневих слів, що входять до словотвірного гнізда, у якому досліджувана лексема є вершиною.

Беззаперечним є той факт, що словотвірний потенціал є категорією, що пов'язана з поняттями реальності та потенційності. Саме тому розрізняємо реальну та потенційну словотвірну продуктивність. “Реальна словотвірна продуктивність слова” є показником кількості похідних одиниці, зафіксованих у мові та мовленні, а “потенційна словотвірна продуктивність” свідчить про похідні, що можуть виникнути в майбутньому. Тут простежується зв'язок між дериваційною непродуктивністю та потенційною словотвірною продуктивністю. Аналізуючи слова, від яких ще не утворені похідні, доцільним було б визначати не їх дериваційну непродуктивність, а їх можливу потенційну словотвірну продуктивність, оскільки майже не існує межі між словотвірною непродуктивністю та потенційною словотвірною продуктивністю слова. Як правило, лексема характеризується мовним та мовленнєвим словотвірним потенціалом. Тому реальна словотвірна продуктивність слова має відображення в мові та мовленні. “Мовна словотвірна продуктивність слова” свідчить про кількість дериватів, що зафіксовані в словниках (кодифікованій мові), а “мовленнєва дериваційна продуктивність слова” - про деривати, що існують в усному, писемному чи усно-писемному мовленні, проте ще не кодифіковані словниками. Виокремлення мовної, мовленнєвої та потенційної словотвірної продуктивності дозволяє різнобічно проаналізувати різні аспекти реалізації дериваційного потенціалу питомих і запозичених іменників у досліджуваних мовах.

Словотвірна продуктивність іншомовних слів посідає особливе місце з-поміж питань дериваційних можливостей лексем, тому що словотвірна адаптація та активність запозичень є необхідним компонентом їхньої повної асиміляції. Цей аспект висвітлюється в працях таких лінгвістів, як Л.П. Єфремов, Ю.А. Зацний, А.О. Іванницька, В.В. Ільєнко, Н.Ф. Клименко, О.Д. Пономарів, В.П. Секірін, О.А. Стишов, М.М. Черкасова та ін. Ґрунтовні дослідження, спрямовані на вивчення словотвірних можливостей іншомовної лексики та визначення факторів, що впливають на їх дериваційний потенціал, здійснюють Л.М. Архипенко, А.А. Безрукова, Л.П. Кислюк, Л.П. Крисін, В.Г. Костенко, О.А. Лисенко, К.В. Михайлова, І.М. Обухова, Г.В. Павленко, І.Ю. Суханова, Л.В. Чурсіна та ін. Зіставлення словотвірних можливостей запозичених і питомих слів відбувається тільки в одній роботі. В.Р. Саркісьянц, аналізуючи участь споконвічних англійських та іншомовних дієслів у збагаченні словникового складу сучасної англійської мови, стверджує, що словотвірна активність питомо англійських дієслів значно вища, ніж у дієслів, запозичених із інших мов. Зауважимо, що, аналізуючи дериваційну продуктивність одиниць, дослідник розглядає похідні слова, які утворені від лексем, і словосполучення. Останні ж, на нашу думку, свідчать не про продуктивність лексем у словотворенні, а про їх сполучуваність на синтаксичному рівні.

Спостереження дозволяють констатувати, що в останні роки в дериватології сформувався новий напрямок у вивченні словотвірних можливостей слів. Проявом нового підходу став перехід від статичного опису до узагальнення причин дериваційної продуктивності лексем. Однак, виявляючи мовні та позамовні чинники розвитку і реалізації словотвірного потенціалу одиниць, дослідники залишають поза увагою можливість впливу на цей процес сукупності різних факторів. Такі характеристики, як багатозначність, стилістична нейтральність, словотвірна непохідність та висока частотність уживання лексем, безперечно, сприяють реалізації їх дериваційних можливостей, проте в субстантивів різних етимологічних груп прояв цих чинників має специфічний характер. Більше того, зазначені фактори виявляють неоднакову активність в англійській, українській та російській мовах.

Другий розділ “Дериваційна продуктивність питомих та запозичених іменників як відображення динаміки мови” присвячено зіставному вивченню словотвірної продуктивності семантично співвідносних питомих та іншомовних субстантивів у кодифікованих англійській, українській та російській мовах. Зафіксовано середню мовну дериваційну продуктивність іменників, вивчено головні фактори, що мали вплив на розвиток словотвірної продуктивності одиниць.

Як показують спостереження над ілюстративним матеріалом, в англійській мові 58,2% становлять ті пари, у котрих мовна словотвірна продуктивність є вищою в питомого іменника, 30,8% - у запозиченого іменника і 11,0% - ті пари, для яких характерні однакові показники мовної словотвірної продуктивності одиниць. Крім того факту, що мові притаманна більша кількість пар із вищою словотвірною продуктивністю питомих іменників, показники середньої мовної дериваційної продуктивності також вищі у споконвічних іменників. Від питомих іменників у середньому утворено 7 слів, від запозичених - 3,6, тобто в середньому від кожного питомого іменника утворено майже вдвічі більше похідних, ніж від синонімічного іншомовного.

Проведені дослідження засвідчують, що на розвиток словотвірних можливостей як запозичених, так і питомих субстантивів в англійській мові найбільший вплив виявляє поєднання двох факторів: частотності вживання та багатозначності лексеми. Комбінований вплив зазначених чинників спостерігається у 33,3% аналізованих пар із вищою мовною словотвірною продуктивністю споконвічних іменників та з вищою продуктивністю запозичених субстантивів. Так, в іншомовного іменника vacation 2 деривати (vacation дієсл., vacationist), у питомого holiday 5 похідних слів (holiday прикм., holiday дієсл., holidaymaker, holiday camp, holiday home). Спільними рисами твірних іменників є те, що вони непохідні і не мають стилістичних обмежень. Щодо кількості значень, то їх більше в питомого іменника. Частотність уживання також є вищою в питомого субстантива. Згідно з даними “Longman Dictionary of Contemporary English” в усному мовленні іменник holiday входить до першої тисячі найуживаніших слів, а іменник vacation - до другої тисячі, у писемному мовленні лексема holiday входить до другої тисячі, а vacation - до третьої тисячі. Субстантиви sky, heaven є непохідними, не мають стилістичних обмежень, але запозичена одиниця має більшу кількість значень (sky - 6 значень, heaven - 4 значення). Різна і частотність уживання іменників: іншомовне слово входить до другої тисячі найуживаніших одиниць у писемному та усному мовленні, а питоме - до третьої тисячі. Звідси вища мовна словотвірна продуктивність запозиченого іменника: у слова sky - 24 похідних (sky-blue, skylark, sky-larking, skylight, skyrocket, sky-sail, sky-ward, skyway, skier, skywrighting, sky дієсл., skydiving, sky-diver тощо), тоді як в іменника heaven - 4 похідних (heavenly, heavenly-minded, heaven-ward, heaven-sent).

Спостереження над мовним матеріалом української мови підтверджують, що 16,9% становлять ті пари семантично співвідносних субстантивів, у яких мовна словотвірна продуктивність вища в споконвічного іменника, 72,9% - в запозиченого іменника і 10,2% - пари іменників з однаковою кількістю похідних. Окрім того, що мова характеризується більшою кількістю пар із вищою мовною дериваційною продуктивністю іншомовних субстантивів, у середньому від цих іменників утворено вдвічі більше похідних, ніж від споконвічних. Від запозичених субстантивів у середньому утворено 12 слів, від питомих - 6.

Результати дають можливість стверджувати, що найбільше значення для розвитку дериваційної продуктивності питомих субстантивів в українській мові має фактор частотності вживання, вплив якого відзначається майже в усіх парах іменників. Найчисельніші групи (по 30,0%) становлять пари одиниць, у яких на вищу словотвірну продуктивність питомої лексеми мали вплив або її висока частотність уживання, або поєднання фактора частотності вживання з семантичним чи стилістичним факторами. Частотність уживання лексеми мала більший вплив на розвиток дериваційної продуктивності іменників вето - заборона. Запозичена і питома одиниці мають по 2 значення, які стилістично немарковані. Іменник вето є непохідним, іменник заборона утворений від дієслова забороняти, проте у слова заборона вища частотність (вето - 2, заборона - 5), що позначається на відмінності мовної дериваційної продуктивності. У питомого субстантива 3 похідних (заборонний, заборонність, беззаборонно), у запозиченого - деривати словниками не зафіксовані. Значно відрізняється мовна словотвірна продуктивність непохідних іменників династія та рід. Від запозиченої лексеми утворене тільки одне слово - прикметник династичний, а від питомої - 134 (родак, родина, родич, рідня, родонька, родочок, рідний, родовий, родовитий, родатися, відроду, міжродовий, прарід, родовід, різнорідний тощо). Відмінність пояснюється декількома факторами: у споконвічного субстантива, по-перше, вища частотність (династія - 2, рід - 47) і, по-друге, більше значень (династія - 2, рід - 6). Проаналізуємо вплив поєднання фактора частотності та стилістичного фактора на дериваційну продуктивність питомих іменників. Показовою є пара лексичних одиниць індиферентність - байдужість. Обидві одиниці є похідними: індиферентність (< індиферентний), байдужість (< байдужий). У питомої лексеми байдужість - одне похідне слово (небайдужість), від запозиченої лексеми індиферентність похідні не зафіксовані. Питомий і запозичений іменники є моносемічними, проте іншомовний іменник має обмеження книжного вжитку, що зменшує його дериваційні можливості. Крім того, високою частотністю характеризується тільки споконвічна лексема - 15 слововживань.

На відміну від питомих субстантивів, на більшу дериваційну продуктивність запозичених одиниць української мови чинить вплив словотвірний фактор (22,9% пар). Від іншомовного іменника абсурд утворено 5 похідних (абсурдність, абсурдний, абсурдно, абсурдизм, абсурдист), від питомого іменника нісенітниця - одне слово (нісенітність), від питомої лексеми безглуздя похідні не зафіксовані. На відмінність мовної словотвірної продуктивності впливає словотвірний чинник, оскільки слово абсурд є немотивованим, а одиниці нісенітниця та безглуздя є похідними: перша утворена від прикметника нісенітний, а друга - від іменника глузд. Три синонімічні одиниці мають по одному стилістично немаркованому значенню. Щодо частотності вживання, то вона вища в питомих лексем (нісенітниця - 10, безглуздя - 4), а запозичений іменник не внесено до частотних слів. Сильнішим за фактор частотності виявився словотвірний фактор.

Аналіз фактичного матеріалу російської мови доводить, що в мові 29,0% становлять ті пари, у яких мовна дериваційна продуктивність вища в питомих іменників, 69,0% - у запозичених субстантивів і 2,0% - пари з однаковою дериваційною продуктивністю лексем. Попри те, що мова характеризується більшою кількістю пар із вищою мовною словотвірною продуктивністю іншомовних субстантивів, показники середньої дериваційної продуктивності питомих і запозичених іменників майже однакові. Від запозичених іменників у середньому утворено 12,8 слів, від кожної синонімічної питомої - 12,6.

Найбільше значення для розвитку дериваційної продуктивності питомих субстантивів у російській мові має фактор частотності вживання, вплив якого відзначається майже в усіх парах іменників. Серед пар, що досліджуються, вищій мовній словотвірній продуктивності споконвічних лексем сприяв або одиничний фактор частотності (58,4%), або комбінований вплив фактора частотності вживання та семантичного фактора (25,4%). Висока частотність уживання позначилася на більшій мовній дериваційній продуктивності питомої лексичної одиниці в парі субстантивів кок - повар. Обидва іменники є моносемічними та не мають стилістичних обмежень. Попри те, що запозичена одиниця є словотвірно немотивованою, а споконвічна - мотивованою, від запозиченої лексеми похідні не утворені, а від питомої - 11 похідних (поваришка, повариха, поваренок, поварчонок, поваренка, поварешка, поварить, поварничать тощо). Вирішальним фактором тут виявився фактор частотності, тому що частотність уживання іменника кок - 3, а іменника повар - 31. У парі, що складається зі слів проблема та вопрос, лексеми непохідні. У кожного субстантива одне зі значень є розмовним, тому стилістичний фактор мав однаковий вплив на дериваційну продуктивність як питомої, так і запозиченої одиниці. Більший вплив на реалізацію словотвірних можливостей споконвічної, а не іншомовної лексеми, мав фактор частотності вживання (вопрос - 909, проблема - 257) та кількість значень (вопрос - 4, проблема - 2). У результаті в питомого іменника мовна словотвірна продуктивність удвічі вища: вопрос - 18 похідних (вопросец, вопросик, вопросник, вопросный, вопросно-ответный, вопросительный, вопросительно, полувопросительный тощо), проблема - 9 похідних слів (проблемка, проблематика, проблемный, проблемность, проблематический, проблематически тощо).

Як в українській, так і в російській мовах словотвірні можливості іншомовних субстантивів реалізуються більшою мірою під впливом словотвірного фактора (37,9% пар), тобто запозичений іменник є непохідним, а його питомий синонім - похідним. У парі контракт - договор слова є моносемічними, стилістично немаркованими. У споконвічної лексеми вища частотність уживання: контракт - 5, договор - 91, проте одиниця контракт немотивована, а лексема договор є похідною другого ступеня: говорить - договориться - договор. Показники дериваційної продуктивності становлять: контракт - 13 похідних слів (контрактный, контрактовый, контрактовать, контрактоваться, контрактование, законтрактовать тощо), договор - 9 похідних слів (договорник, договорный, преддоговорный, колдоговор, хоздоговор, хоздоговорный тощо).

У третьому розділі “Основні тенденції розвитку словотвірної продуктивності слів у мовленні” репрезентовано реалізацію дериваційних можливостей синонімічних споконвічних і запозичених іменників у сучасному публіцистичному мовленні та чат-комунікації, зроблено прогноз подальшого розвитку словотвірного потенціалу питомих та іншомовних субстантивів.

Розвиток сучасного словотворення в мовах, реалізація його потенціалу відбувається через розширення меж нормативності, появу неузуальних утворень. Цей процес знаходить відображення у творенні нових лексичних одиниць, особливим класом інновацій є нові похідні слова. Під дериваційними новоутвореннями, або похідними неологізмами, ми розуміємо нестандартні мовленнєві похідні, що виникли в мовленні (усному чи писемному), але не кодифіковані мовною системою. Ці слова є показниками мовленнєвої словотвірної продуктивності лексичних одиниць, які постають базою для творення нової лексеми. Якщо ж нові похідні установляться в мовній традиції, закріпляться як загальноприйняті номінації, це буде свідчити про збільшення мовної словотвірної продуктивності того чи іншого слова.

Дані текстів публіцистичних видань доводять, що сучасне розширення словникового складу англійської, української та російської мов відбувається більшою мірою за рахунок похідних від запозичених, а не від семантично співвідносних питомих іменників.

Найбільш продуктивним способом творення нових слів в англійській мові є контамінація (43,9%). Частіше основою для творення таких одиниць постають дві іншомовні лексеми, наприклад, fictomercial (< fiction + commercial, останній є дериватом іменника commerce, субстантиви fiction та commerce є синонімами до питомих одиниць untruth та trade, відповідно), або одне слово запозичене, а інше - питоме, наприклад, framily (< friend + family, у формальному вживанні значення споконвічної одиниці friend може передаватися іншомовним іменником comrade): Some critics wailed about the new field of “fictomercial”, but most accepted the book for what it is: a harmless little experiment by a talented novelist (Atlanta Journal and Constitution, 15.12.2001), Now that relatives are often spread across the country or the globe, we are replacing traditional relations with friends, coining a new term for our collective chumfest - “framilies” (Daily Record, 16.10.2008). Способом словоскладання (34,7%) утворюються як слова-гібриди, де одним твірним є запозичений іменник, а іншим - питомий, наприклад, road rage (< road + rage, лексема road є синонімом до іншомовного слова route, rage - споконвічного wrath), так і лексеми, що складаються з двох запозичених або двох питомих іменників, наприклад, cinematherapy (< cinema + therapy - субстантиви, синонімічні до питомих слів film та healing, відповідно): Yet, the study noted, hundreds of motorists with no such backgrounds also commit acts of road rage (Dallas Morning News, 01.07.2002), Cinematherapy is a relatively new therapeutic approach being used many psychotherapists and counselors <…> (Cox News Service, 07.2001). Менше дериватів утворюється внаслідок афіксації (21,4%), наприклад, pre-gaming (< game - синонім запозичень fun, amusement, entertainment): The only thing unusual about this day's pre-gaming is that it actually precedes a game (The New York Times, 02.11.2008).

Основними способами творення нових слів від питомих і запозичених іменників в українській та російській мовах є афіксація та словоскладання. Більш продуктивним способом є словоскладання (в українській мові - 66,7%, у російській - 58,8%). Словотвірними неологізмами є іменники афіша-агітка (< афіша + агітка, перший іменник синонімічний до питомого оголошення, а другий - утворений від іменника агітація, який є синонімом до споконвічної одиниці заклик) та подлодка-гигант (питомому іменнику подлодка відповідає іншомовне субмарина, запозиченій одиниці гигант - питомий іменник великан): Звертаюся з приводу поширення афіші-агітки “До Дня народної єдності Росії” <…> (Літературна Україна, 23.10.2008), <…> останки корпуса подлодки-гиганта, развалившегося на две части, лежат на глубине 820 метров (Российская газета, 22.03.2005).

Афіксальним способом утворено 33,3% словотвірних неологізмів в українській мові та 41,2% - у російській. Наприклад, в українській мові перевагу було надано утворенню нового слова транзитер від запозиченого іменника транзит, проте цій лексемі відповідає питомий іменник передавач: Я вважаю, що це якраз той випадок, коли істину з'ясовано і коли Україна повернула своє добре ім'я транзитера російського газу в Європу <…> (Урядовий кур'єр, 22.01.2009). В аспекті зіставлення похідних слів від семантично співвідносних запозичених і споконвічних субстантивів у мові російської публіцистичної літератури на особливу увагу заслуговує такий приклад: С другой стороны, трудно отделаться от впечатления “киношности”, показушности всего этого безобразия (Российская газета, 22.03.2005). У цьому прикладі однорідними членами речення є слова-синоніми, одне з яких утворене від запозиченої основи кино, а друге - від питомого слова показуха (дериват іменника показ). Оказіональні слова киношность та показушность утворені за однією словотвірною моделлю і свідчать про мовленнєву дериваційну продуктивність як іншомовного, так і питомого субстантива, до того ж твірні іменники кино та показ у цьому випадку також є синонімами.

В усно-писемному мовленні англомовних, україномовних та російськомовних чатів вищою мовленнєвою словотвірною продуктивністю характеризуються іншомовні субстантиви, які не мають питомих синонімів. Щодо семантично співвідносних запозичених і споконвічних іменників, то в мовленні англійських чатів їхні словотвірні можливості реалізуються однаковою мірою, а в російській та українській мовах при творенні нових слів запозичені лексеми значно домінують над споконвічними.

Найбільш активні способи словотворення в англомовних чатах - афіксація (38,5%), наприклад, machy та manny (ці синонімічні слова утворені за однією суфіксальною моделлю, при цьому одна одиниця є дериватом запозиченого іменника macho, а інша - питомого man), абревіація (36,5%), наприклад, peeps та ppl (< people є синонімом до питомої лексеми folk), wep (< weapon має близьке значення із запозиченим словом arm) та словоскладання (25,0%), наприклад, colts-fan (< colts + fan, fan семантично збігається з питомим іменником worshipper) та gothfriend (< goth + friend, іменник friend є синонімом до слів companion та associate).

Мовленнєва словотвірна продуктивність іменників в українській та російській мовах значно вища від іменників в англійській мові. Крім того, як показує аналіз фактичного матеріалу українських та російських чатів, реалізації дериваційних можливостей іншомовних і питомих субстантивів в українській та російській мовах характеризуються схожими тенденціями. Найбільш активним є афіксальний спосіб (87,8% та 85,6%, відповідно). Наприклад, в українській мові афіксальним способом утворена лексема патійний (< паті, що належить до найновіших запозичень і є синонімом до іменника вечірка) та в російській мові кнопик (< кнопка, синонімом до цього слова є питомий субстантив малышка). Як відомо, досить часто в українській та російській мовах з'являються нові запозичення, в основі яких однакові іншомовні слова. У результаті реалізації одиницями своїх дериваційних можливостей утворюються паралельні деривати. До новітніх запозичень із англійської мови належать іменники української мови лузер та російської - лузер. У сучасному розмовному мовленні іменник лузер в українській мові вживається як синонім до слова невдаха, а в російській мові лузер - синонім до іменника неудачник. У чатах знаходимо паралельні деривати цих субстантивів: лузерний та лузерный. Незначна кількість нових слів з'являється в результаті словоскладання (12,2% - в українській мові, 14,4% - у російській). Наведемо деякі приклади: в українській мові слово фраза-паразит (< фраза + паразит, перший іменник відповідає споконвічній одиниці вислів), у російській мові в нових словах кризис-менеджер, менеджер-трудоголик запозичений іменник менеджер за семантикою збігається з питомою лексемою руководитель.

У чатах як українською, так і російською мовами утворення нового слова від питомого субстантива, який має запозичений синонім, представлене одиничним випадком. До того ж, ці деривати є паралельними. В українській мові від іменника друг утворене похідне друган, і в російській мові від слова друг утворений дериват друган. Твірні лексеми в кожній мові є синонімами до запозиченого іменника френд. В українській і російській мовах френд не зафіксовано словниками, проте активно вживається в усному та писемному мовленні. Базою запозичення є англійська лексема friend. У російськомовних чатах активно вживається дериват іменника френд - дієслово френдить.

Вивчення потенційної словотвірної продуктивності іменників засвідчує, що запозичені субстантиви мають вищі потенційні словотвірні можливості: під час експерименту в середньому від кожної запозиченої одиниці утворено більше потенційних слів, аніж від питомої. У всіх трьох мовах існує тенденція до того, що потенційна словотвірна продуктивність вища в того іменника синонімічної пари, в якого вища реальна словотвірна продуктивність. Наприклад, у парі лексем carpet - rug більшою дериваційною продуктивністю характеризується запозичене слово. В одиниці carpet 8 реально існуючих дериватів та 11 слів було запропоновано як потенційні (carpetic, carpetition, carpetness, carpeter, supercarpet, carpetlike, excarpet, overcarpet, pseudocarpet, anticarpet, fairy-carpet), у субстантива rug 3 похідних слова, а потенційних - 9 (minirug, rugable, telerug, rugtion, ruging, rugfold, longrugged, rugist, ruggy). У парі іменників української мови волонтер та доброволець іншомовний субстантив характеризується вищою реальною та потенційною словотвірною продуктивністю. Від нього утворено 10 потенційних похідних (волонтерик, волонтерчик, волонтерець, волонтерник, волонтерничек, волонтерка, волонтеризм, волонтерити, волонтерний, заволонтеризований), а від споконвічного іменника - 3 (добровольчик, добровольничек, доброволити). Реальна словотвірна продуктивність лексичних одиниць російської мови гигант та великан складає 8 і 2 похідних слова, відповідно. Потенційними похідними словами лексеми гигант визначені одиниці гигантище, гигантелла, гигантелоид, гигантология, гигантоскоп, іменника великан - великанистический, великанчик, великанушечка та великанутый. Таким чином, потенційна словотвірна продуктивність іменників гигант та великан складає 5 і 4 потенційні деривати, відповідно.

Вища реальна словотвірна продуктивність однієї з лексем не завжди визначає її більшу потенційну словотвірну продуктивність. Так, реальна словотвірна продуктивність лексеми faith становить 9 слів, синонімічної до неї питомої одиниці belief - 4. Потенційна дериваційна продуктивність вища в споконвічного іменника belief - 12 похідних (prebelief, beliefer, cobelief, transbelief, multibelief, beliefobia, beliefic, beliefful, misbelief, beliefition, outbelief, beliefdom), тоді як від запозиченого іменника утворені тільки 6 потенційних слів (antifaith, refaith, overfaith, faithment, polyfaithful, postfaith). В українській мові іменник формат має 13 похідних, зафіксованих словниками, а іменник розмір - 12. Дослідження потенційних словотвірних можливостей свідчить про більший дериваційний потенціал споконвічного субстантива: в іменника формат 3 потенційних слова (форматик, форматизм, форматчик), в іменника розмір - 5 (розмірчик, розмірова, розмірик, розміризм, розмірець). У субстантивів російської мови доктор та врач реально існує 10 та 29 похідних слів, відповідно. Потенційних похідних більше в іншомовного слова доктор (14): докторить, докторизм, доктороведение, докториха, докторюга, докторище, докторишка, докторист, докторенок, докторический, докторующий, доктороватый, доктороведческий, докторообразный. Серед названих похідних за аналогією до реального слова врачиха утворене потенційне слово докториха. Водночас від субстантива врач за аналогією до реального іменника докторица утворене потенційне слово врачица. За допомогою однакових формантів утворені потенційні дієслова докторить та врачить. В іменника врач 8 потенційних похідних. Окрім зазначених вище, потенційними є слова врачеванить, врачной, врачевательный, врачун, врачок, врачушонок.

Дослідження потенційних словотвірних можливостей немотивованих субстантивів доводить, що в майбутньому цілком можливою є поява похідних. Наприклад, у парі revolt - uprising в іншомовної лексеми 3 похідні, у питомої похідні не зафіксовані. У результаті експерименту від іменника з реалізованою продуктивністю і від іменника з нульовою реальною дериваційною продуктивністю були утворені потенційні слова: від іменника uprising утворене 1 потенційне (uprisinger), від іменника revolt - 7 (revolty, revoltical, revolter, revolthood, revoltish, antirevolt, revoltation). У парі субстантивів керівник і бос у мові зафіксовані 4 похідних слова в іменника керівник, а від лексеми бос похідні не зареєстровані. Під час експерименту від слів утворені по 3 деривати (босик, босюнчик, босюк, керівничка, керівничок, керівниченька). У російській мові іменник резон має 16 похідних, які зафіксовані словниками, а іменник довод є словотвірно непродуктивним. Як показують матеріали експерименту, словотвірна продуктивність субстантива резон може збільшитися на 12 похідних (резонище, резонюга, резончик, резонский, резонистический, нарезонить, разрезонить, нарезонивать, нарезониваться, разрезонивать, разрезониваться, резонизм), а лексема довод - перейти до розряду словотвірно продуктивних слів (потенційними є слова раздьводованный, бездоводщина, доводище, доводяга, доводяра, доводенок, доводюшка, доводюшеничек).

ВИСНОВКИ

1. Проаналізована наукова література засвідчує, що вивчення дериваційних можливостей мовних одиниць поступово переходило від аналізу словотвірної продуктивності дериваційних моделей, формантів, типів словотворення до встановлення словотвірної продуктивності слів та основ слів і пояснення причин, що сприяють реалізації їх словотвірного потенціалу. Надзвичайно важливе місце серед цих досліджень посідає словотвірна продуктивність запозичених лексем, тому що саме дериваційна продуктивність вважається ознакою їхньої найуспішнішої асиміляції.

2. У мові постійно з'являються іншомовні слова, які, задовольняючи потреби суспільства, називають нові поняття. Проте досить часто запозичуються слова, які передають поняття, що вже існують в мові, але виражені питомими мовними одиницями. Словотвірний потенціал цієї групи іншомовних слів i синонімічних споконвічних має неабияке значення для розвитку мовної системи.

3. Дериваційні можливості лексем реалізуються в похідних словах, кількісним показником яких є словотвірна продуктивність. Як відомо, перш ніж закріпитися традицією вживання, слово проходить декілька стадій: потенційне слово > слово, що вживається в мовленні (усному - писемному, інколи усно-писемному), > слово, що стало нормативним у мові. Отже, дериваційна продуктивність твірного слова складається з його мовної словотвірної продуктивності, мовленнєвої словотвірної продуктивності (усної, писемної, усно-писемної) та потенційної словотвірної продуктивності.