Словотвірна продуктивність питомих і запозичених слів в англійській, українській та російській мовах

4. Дериваційна продуктивність не є статичною характеристикою. Поступовий перехід похідних слів із категорії потенційних слів до категорії слів, що кодифікуються словниками, призводить до змін показників різних типів словотвірної продуктивності твірного слова: від потенційної словотвірної продуктивності до реальної (від мовленнєвої до мовної) словотвірної продуктивності.

5. На дериваційні можливості лексичних одиниць впливають як лінгвістичні, так і екстралінгвістичні чинники. Аналіз факторів, що сприяють реалізації словотвірного потенціалу слів, дозволив зробити висновок, що головними внутрішньомовними факторами словотвірної продуктивності слів є семантичний, стилістичний, словотвірний та фактор частотності вживання. У дослідженні основна увага зосереджена на визначенні чинників словотвірного потенціалу споконвічних та іншомовних іменників при з'ясуванні їх мовної словотвірної продуктивності, тому що саме вона відбиває процеси, які регулюються законами мови.

6. Вивчення мовної словотвірної продуктивності семантично близьких питомих і запозичених субстантивів у зіставлюваних мовах дозволяє констатувати, що в англійській мові питомі іменники мають вдвічі вищу середню словотвірну продуктивність (7 слів), аніж запозичені (3,6 слів). В українській мові, навпаки, питомі іменники мають вдвічі нижчу мовну словотвірну продуктивність (6 слів), аніж синонімічні запозичені (12 слів). У російській мові мовна дериваційна продуктивність питомих та іншомовних іменників майже однакова (12,6 та 12,8 слів, відповідно). Найбільший вплив на реалізацію словотвірного потенціалу питомих і запозичених іменників в англійській мові здійснює їхня багатозначність та висока частотність уживання. В українській та російській мовах запозичені іменники утворюють більше похідних, ніж синонімічні питомі, у тих випадках, коли запозичена одиниця є непохідною, а питома - похідною. Щодо дериваційних можливостей питомих іменників, то вони розвиваються за умови високої частотності вживання або ж визначаються поєднанням цього фактора з іншими чинниками. Зокрема, в українській мові високою мовною словотвірною продуктивністю характеризуються такі групи споконвічних субстантивів: по-перше, частотні, по-друге, частотні та багатозначні, по-третє, частотні та стилістично нейтральні або розмовні. У російській мові маємо дві групи питомих іменників зі значною мовною дериваційною продуктивністю: по-перше, частотні, по-друге, частотні та багатозначні.

7. Яскравим показником мовленнєвої словотвірної продуктивності є словотвірні неологізми, які вживаються в засобах масової інформації та чатах. Публіцистичні видання англійською, українською та російською мовами доводять, що на сучасному етапі від іншомовних іменників утворюється значно більше похідних слів, аніж від питомих іменників близької семантики. Основними способами творення похідних неологізмів у трьох мовах є словоскладання та афіксація. Специфічною в англійській мові є активність такого способу, як контамінація.

8. Особливим комунікативним середовищем є спілкування в чаті. В усно-писемному мовленні англомовних чатів синонімічні споконвічні та іншомовні іменники однаковою мірою утворюють похідні слова шляхом афіксації, абревіації та словоскладання. На відміну від англійської мови, у чатах українською та російською мовами похідні від запозичених субстантивів значно домінують над похідними від питомих. В українській та російській мовах при творенні неологізмів від іменників різних етимологічних груп першорядна роль відводиться афіксації, словоскладання зустрічається рідше.

9. Потенційна безкінечність мови пов'язана з потенційними можливостями слів поставати базою для творення нових лексичних одиниць. Вивчення потенційної словотвірної продуктивності іменників прогнозує можливе збільшення мовної та мовленнєвої продуктивності і навіть перехід субстантивів із нульовою реальною словотвірною продуктивністю до словотвірно продуктивних одиниць. Дані експериментального дослідження дозволили відзначити тенденцію, що потенційна дериваційна продуктивність у запозичених іменників вища, ніж у питомих іменників, близьких за значенням. Проте, з трьох мов це простежується меншою мірою в англійській мові, більшою - в російській, українська мова займає проміжне становище. У мовах, що зіставляються, найактивнішим способом творення нових слів є афіксація. Крім того, в англійській та російській мовах продуктивним є словоскладання та контамінація.

10. Потенційні словотвірні можливості іменників і реалізація їх дериваційного потенціалу в сучасний період засвідчують, що запозичені одиниці є загрозою для питомих слів. Щодо слів, кодифікованих словниками, то ситуація в зіставлюваних мовах суттєво відрізняється. Незважаючи на те, що більша частина слів англійської мови є іншомовними, словниковий склад мови поповнюється за рахунок похідних питомих субстантивів удвічі більше, ніж за рахунок похідних синонімічних запозичених. В українській та російській мовах іншомовні слова становлять десяту частину словника, проте проблема полягає в тому, що російська мова розвивається завдяки питомим і запозиченим іменникам цієї групи майже однаковою мірою, тоді як в українській мові запозичені іменники є вдвічі активнішим джерелом поповнення мови.

11. Саме тому дослідження словотвірної продуктивності питомих і запозичених слів є важливим при розгляді питання про кодифікацію запозичених лексем та їхніх похідних, які за значенням близькі з питомими одиницями. При цьому слід брати до уваги не тільки те, що розвинена синонімія робить мову багатшою та яскравішою, але й те, що саме питомі слова свідчать про самобутність, своєрідність та оригінальність мови та її носіїв.

Перспективи дослідження теми вбачаємо у визначенні словотвірної продуктивності інших частин мови, встановленні додаткових факторів, що впливають на дериваційні можливості лексем, аналізі словотвірних типів та моделей, що є специфічними для творення похідних від запозичених та питомих одиниць.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ В ТАКИХ ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Волкова Н. В. Словообразовательная активность заимствованных и исконных существительных в украинском и русском языках / Н. В. Волкова // Східнослов'янська філологія. Мовознавство : зб. наук. праць. - Горлівка, 2006. - Вип. 10. - С. 68-76.

2. Волкова Н. В. Словотвірна продуктивність запозичених та питомих дієслів англійської мови зі значенням “ходити” / Н. В. Волкова // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (філологічні науки). Міжмовна й міжкультурна взаємодія : теоретичні та прикладні аспекти : III міжнар. конф., присвячена Європейському Дню мов, 25-27 вересня 2006 р. : зб. наук. праць. - Луганськ, 2006. - Ч. 1. - С. 81-89.

3. Волкова Н. Аспекти вивчення словотвірної продуктивності / Наталія Волкова // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць. - Донецьк, 2008. - Вип. 16. - С. 214-218.

4. Волкова Н. В. Дериваційна продуктивність корінних та запозичених слів у російській мові / Н. В. Волкова // Культура народов Причерноморья. - 2008. - № 142. - Т. 1. - С. 130-133.

5. Волкова Н. Проблеми вивчення словотвірної продуктивності / Наталія Волкова // Наукові записки. Серія : Філологічні науки (Мовознавство) : зб. наук. праць : у 5 ч. - Кіровоград, 2008. - Вип. 75. - С. 230-232.

6. Волкова Н. В. Словотвірна продуктивність споконвічних іменників в англійській мові / Н. В. Волкова // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. - Луцьк, 2008. - № 4. - С. 151-156.

7. Волкова Н. В. Структурний фактор та фактор частотності вживання в аспекті словотвірної продуктивності слів / Н. В. Волкова // Східнослов'янська філологія : Мовознавство : зб. наук. праць. - Горлівка, 2008. - Вип. 15. - С. 283-292.

8. Волкова Н. В. Чат-комунікація : сучасні тенденції реалізації словотвірних можливостей питомих та запозичених слів / Н. В. Волкова // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 168. - Т. 1. - С. 128-130.

9. Волкова Н. В. Зіставлення словотвірної продуктивності запозичень в українській та російській мовах / Н. В. Волкова // Актуальні проблеми філології та перекладознавства : зб. наук. праць. - Хмельницький, 2007. - Вип. 3, ч. 1. - С. 88-93.

10. Волкова Н. З історії вивчення словотвірної продуктивності / Наталія Волкова // Теоретична і дидактична філологія : зб. наук. праць. - К., 2007. - С. 22-29.

11. Волкова Н. В. Питання словотвірної продуктивності запозичень / Н. В. Волкова // Науковий вісник Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов : зб. наук. праць. - Горлівка, 2007. - Вип. 1. - С. 76-77.

12. Волкова Н. В. Полисемия как фактор словообразовательной продуктивности / Н. В. Волкова // Грані мов і культур : зб. статей, присвячений ювілею Миколи Олексійовича Луценка. - Донецьк, 2007. - С. 24-34.

13. Волкова Н. В. Потенциальная словообразовательная продуктивность заимствованных и исконных существительных в русском языке / Н. В. Волкова // Юридическая риторика в современном информационном пространстве : сб. науч. работ. - Ростов-на-Дону, 2007. - С.154-160.

14. Волкова Н. В. Про фактори словотвірної продуктивності слів / Н. В. Волкова // Науковий вісник Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов : зб. наук. праць. - Горлівка, 2008. - Вип. 2. - Т. 2. - С. 63-64.

15. Волкова Н. В. До питання про поняття словотвірної продуктивності / Н. В. Волкова // Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук : IV міжрегіон. конф. молодих учених та аспірантів, 14 квітня 2006 р. : матеріали доповідей. - Горлівка, 2006. - С. 20-23.

16. Волкова Н. В. Словообразовательная продуктивность стилистически маркированной лексики / Н. В. Волкова // Мова та культура : проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики : ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 травня 2007 р. : матеріали доповідей : у 2 т. - Горлівка, 2007. - Т. 1. - С. 40-44.

17. Волкова Н. Словотвірна продуктивність запозичених та корінних іменників в англійській мові / Наталія Волкова // Вісник студентського наукового товариства Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов : всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених, 15-16 травня 2008 р. : матеріали доповідей. - Горлівка, 2008. - Вип. 10. - С. 59-61.

18. Волкова Н. В. Фактор частотності вживання та словотвірний фактор в аспекті словотвірної продуктивності слів / Н. В. Волкова // Східнослов'янська філологія : від Нестора до сьогодення : міжнар. наук. конф., 22-23 травня 2008 р. : матеріали доповідей. - Горлівка, 2008. - С. 22-24.

19. Волкова Н. Словотвірні неологізми англійської мови (на матеріалі публіцистичних текстів початку ХХІ ст.) / Наталія Волкова // Вісник студентського наукового товариства Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов : всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених, 14 травня 2009 р. : матеріали доповідей. - Горлівка, 2009. - Вип. 17. - С. 6-10.

АНОТАЦІЯ

Волкова Н.В. Словотвірна продуктивність питомих і запозичених слів в англійській, українській та російській мовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2010.

Дисертацію присвячено комплексному аналізу словотвірної продуктивності семантично співвідносних питомих і запозичених субстантивів в англійській, українській та російській мовах. Запропоновано типологію словотвірної продуктивності слів, орієнтовану на реалізацію дериваційних можливостей лексем у реальному (мові та мовленні) та потенційному аспектах. Отримано результати про середню мовну словотвірну продуктивність питомих та запозичених іменників у мовах. По-новому прокоментовано лінгвістичні та екстралінгвістичні чинники, що визначають дериваційну продуктивність субстантивів різних етимологічних груп. Акцентовано увагу на впливі як окремих факторів, так і їх поєднання. На матеріалі публіцистики початку ХХІ ст. та чатів уперше виявлено та описано словотвірні неологізми від синонімічних іншомовних та споконвічних іменників. Здійснено спробу встановити потенційні дериваційні можливості субстантивів різного походження з близьким значенням.

Ключові слова: словотвірна продуктивність, питомий субстантив, запозичений субстантив, синонімічна лексема, неологізм, лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори.

АННОТАЦИЯ

Волкова Н.В. Словообразовательная продуктивность исконных и заимствованных слов в английском, украинском и русском языках. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.17 - сравнительно-историческое и типологическое языкознание. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2010.

Диссертация посвящена комплексному анализу словообразовательной продуктивности семантически близких исконных и заимствованных субстантивов в английском, украинском и русском языках. Постоянное заимствование иноязычных единиц обусловлено потребностями общества называть новые понятия. Очень часто заимствуются лексемы для номинации понятий, которые в языке уже выражены исконными единицами. Словообразовательный потенциал данной группы заимствованных и синонимичных исконных слов имеет важное значение для развития языковой системы. Деривационные возможности лексем реализуются в производных словах, количественным показателем которых является словообразовательная продуктивность единицы.

В работе предложена типология словообразовательной продуктивности слов, ориентированная на реализацию деривационных возможностей лексем в реальном (языке и речи) и потенциальном аспектах. Деривационная продуктивность не является статичной характериcтикой. Постепенный переход производных слов из категории потенциальных слов в категорию слов, кодифицированных языком, приводит к изменениям разных типов словообразовательной продуктивности единицы: от потенциальной словообразовательной продуктивности к реальной (от речевой к языковой).

В исследовании по-новому прокомментированы лингвистические и экстралингвистические причины, которые определяют деривационную продуктивность субстантивов разных этимологических групп. Акцентировано внимание на влиянии как отдельных факторов, так и их комбинации. В качестве главных внутриязыковых факторов выступают семантический, стилистический, словообразовательный и фактор частотности употребления. Причины, которые развивают словообразовательные возможности субстантивов, определены при рассмотрении языковой словообразовательной продуктивности, так как именно она отражает процессы, которые регулируются законами языка.

Определена средняя языковая словообразовательная продуктивность исконных и заимствованных существительных. Словообразовательная продуктивность в два раза больше у исконных существительных в английском и у заимствованных единиц - в украинском языке, в русском языке исконные и заимствованные субстантивы характеризуются одинаковым количеством производных. Наибольшее значение для реализации словообразовательного потенциала исконных и заимствованных существительных в английском языке имеет их многозначность и высокая частотность употребления. В украинском и русском языках заимствованные субстантивы создают больше производных, чем синонимичные исконные, в том случае, когда заимствованная единица является непроизводной, а исконная - производной. Что касается деривационных возможностей исконных существительных, то они развиваются при значительной частотности употребления и объединении этого фактора с другими. В частности, в украинском языке высокой языковой словообразовательной продуктивностью характеризуются такие группы исконных субстантивов: частотные, частотные и многозначные, частотные и стилистически нейтральные или разговорные. В русском языке две группы исконных существительных выступают со значительной языковой деривационной продуктивностью: частотные, частотные и многозначные.

На материале публицистики ХХІ в. и чатов впервые выявлены и описаны словообразовательные неологизмы от синонимичных заимствованных и исконных существительных. Публицистические издания показали, что от заимствованных существительных производится больше новых слов, чем от исконных существительных близкой семантики. В трех языках главными способами создания неологизмов являются словосложение и аффиксация, в английском языке также активна контаминация. В устно-письменной речи англоязычных чатов синонимичные исконные и заимствованные существительные в равной мере производят новые слова путем словосложения, аффиксации и аббревиации. В чатах на украинском и русском языках производные от заимствованных существительных значительно преобладают над производными от исконных, первостепенная роль отводится суффиксации, словосложение встречается реже.

В диссертации сделана попытка определения потенциальных деривационных возможностей субстантивов разного происхождения. Данные экспериментального исследования позволили отметить тенденцию, что потенциальная словообразовательная продуктивность у заимствованных существительных выше, чем у исконных близкого значения. Из трех языков в меньшей мере это прослеживается в английском языке, в большей мере - в русском, украинский язык занимает среднее положение.

Ключевые слова: словообразовательная продуктивность, исконный субстантив, заимствованный субстантив, синонимическая лексема, неологизм, лингвистические и экстралингвистические факторы.

ANNOTATION

Volkova N.V. Word-building Productivity of Native and Borrowed Words in English, Ukrainian and Russian. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology, speciality 10.02.17 - Comparative-Historical and Typological Linguistics. - Donetsk National University. - Donetsk, 2010.

The thesis focuses on the contrastive analysis of the word-building productivity of synonymous native and borrowed substantives in the English, Ukrainian and Russian languages.

The word-building productivity of a word is regarded as the ability of a given word to serve as the basis for coining new words.

The classification of the word-building productivity of lexemes according to the realization of their derivational capacity in language and speech has made it possible to distinguish real and potential aspects of the phenomenon in question.

The average language word-building productivity of native and borrowed substantives in the languages under analysis has been determined.

A new approach to the study of the influence of lingual and extralingual factors on the derivational productivity of substantives of different etymological groups has been worked out.

Special attention has been attached to the significance of such main intralingual factors as semantic, word-forming, stylistic ones and that of frequency of occurrence.

Common and specific features of the word-building productivity realization in languages of comparison have been traced.

Neologisms derived from synonymous native and borrowed nouns of different origin in the publicistic and Internet-chat texts of the XXI century have been selected and analyzed.

With the help of the experimental method a conclusion has been made that the potential word-building productivity of borrowed substantives is, in most cases, higher than that of synonymous native nouns.

Key words: word-building productivity, native substantive, borrowed substantive, synonymous lexeme, neologism, lingual and extralingual factors.

Размещено на Allbest.ru