Когнітивна діяльність людини в кримськотатарській, англійській та українській фразеології

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 10.02.15 - Загальне мовознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Когнітивна діяльність людини в кримськотатарській, англійській та українській фразеології

Джелілов Ахтем Алійович

Донецьк - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі кримськотатарського та турецького мовознавства Республіканського вищого навчального закладу «Кримський інженерно-педагогічний університет».

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Емірова Аділе Мемедівна,

Республіканський вищий навчальний заклад

“Кримський інженерно-педагогічний університет”,

професор кафедри російської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук

Бушаков Валерій Анатолійович,

Маріупольский державний університет МОНМС України,

завідувач кафедри грецької філології;

кандидат філологічних наук, доцент

Кубедінова Ленара Шакірівна,

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського,

доцент кафедри англійскьої філології.

Захист відбудеться “26” жовтня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано 23 вересня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

К 11.051.10 к.філол.н., доцент Вінтонів М.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Зіставна фразеологія як окрема галузь загального мовознавства сформувалася порівняно недавно - наприкінці минулого сторіччя. Її завданням є синхронно-зіставний аналіз лексико-семантичних подібностей і розбіжностей фразеологічних одиниць різних мов.

Вагомий внесок у розвиток і становлення зіставного вивчення фразеології споріднених та неспоріднених мов належить представникам українського і російського мовознавства: В.В. Акуленку, Е.Ф. Арсентьєвій, В.М. Мокієнку, В.І. Кононенку, А.М. Еміровій, М.П. Кочергану, Ю.Ф. Прадіду, В.Д. Каліущенку, Ю.О. Жлуктенку, В.М. Манакіну, В.М. Русанівському, Л.Ш. Кубедіновій, З.З. Гатіатуліній, Е.М. Солодухо, Ю.П. Солодуб, А.В. Тищенко, Ж.Фінк, М.П. Фабіан та ін. Певне місце в цьому аспекті належить радянським і пострадянським дослідникам: Ю.Д. Апресяну, Дж. Буранову, С.Г. Бережану, Р.О. Будагову, В.Г. Гаку, А. Гудавічусу, А.Є. Супруну, В.М. Ярцевій та ін.

Слід також відзначити імена Г. Вежбицької, Р. Ладо, В. Матезіуса, Б. Пот'є, Р.Дж. П'єтро, С. Ульмана, Ч.А. Фергюсона, Г. Хельбіха, Р. Штернеманна та ін. У роботах цих авторів була закладена основа для подальших порівняльних та зіставних досліджень у лінгвістиці з урахуванням когнітивного підходу.

Когнітивна лінгвістика міцно зайняла своє місце в парадигмі концепцій сучасного світового мовознавства. Саме її виникнення та бурхливий розвиток на сучасному етапі є характерною рисою мовознавства рубежу століть. Представниками цієї галузі в зарубіжному мовознавстві є Р. Джекендофф, М. Джонсон, Дж. Лакофф, Р. Лангакер, Дж. Міллер, Е. Рош та інші.

У російському мовознавстві когнітивна лінгвістика представлена роботами В.З. Дем'янкова, О.С. Кубрякової, В.А. Маслової, З.Д. Попової, І.А. Стерніна, С.А. Жаботинської та ін.

Актуальність дисертації зумовлена певною недостатньою вивченістю фразеології в руслі загального та зіставного мовознавства на матеріалі типологічно різних мов - кримськотатарської, англійської та української. Фразеологія кримськотатарської мови рідко була об'єктом наукового аналізу в зіставному аспекті.

Зіставне вивчення фразеологічних одиниць, які характеризують когнітивну діяльність людини на матеріалі таких неспоріднених і різнотипних мов, як кримськотатарська, англійська та українська, дозволить визначити специфічні засоби вираження різних когнітивних процесів, у тому числі еквівалентні, аналогічні і безеквівалентні, та врешті виявити подібність і розходження одного з найважливіших фрагментів (когнітивна діяльність людини) відповідних національних «картин світу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідної теми кафедри кримськотатарського та турецького мовознавства РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет» «Теорія та історія кримськотатарського та турецького мовознавства» (протокол № 1 від 30 січня 2006 р.).

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Республіканського вищого навчального закладу «Кримський інженерно-педагогічний університет» (протокол № 13 від 30 червня 2010 року).

Мета дисертаційної праці - виявити специфічні мовні засоби вираження різних складових розумово-пізнавальної діяльності людини в зіставному аспекті.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

охарактеризувати категорії зіставної лінгвістики, методи та аспекти її вивчення;

виявити семантико-граматичні (частиномовні) особливості фразеологічних одиниць (ФО) досліджуваних мов;

розробити класифікацію фразеологізмів, що відображають когнітивну діяльність людини в кримськотатарській, англійській та українській мовах;

зіставити характеристики фразеосемантичних мікрополів «Відчуття», «Сприйняття», «Пам'ять», «Уява», «Мислення та розумова діяльність людини» та «Мовленнєва діяльність людини» в кримськотатарській, англійській і українській мовах; фразеологізм когнітивний мова відчуття

встановити типи відповідностей фразеологічних одиниць на матеріалі досліджуваних мов;

виявити національну специфіку фразеології когнітивної діяльності людини та засоби її відображення в мовній картині світу представників трьох культур.

Об'єктом дослідження є ідіоми кримськотатарської, англійської та української мов - стійкі емоційно-образні сполучення слів з переносним значенням, які в реченні виконують функції одного члена речення.

Предметом дослідження є відображення когнітивної діяльності людини в кримськотатарській, англійській та українській фразеології в аспекті зіставлення національних «картин світу».

Матеріалом для дослідження послужили 500 кримськотатарських, 700 англійських та 610 українських ідіом.

Методи дослідження. Інтенсивний розвиток теорії фразеології та когнітивної лінгвістики за останні роки характеризується поступовою диференціацією предмета дослідження й методики його вивчення, залученням у сферу наукового дослідження нових мовних одиниць, а також нових проблем і аспектів аналізу.

Відповідно до завдань і матеріалу дослідження в роботі були застосовані: метод суцільної вибірки - для відбору мовного матеріалу зі словників кримськотатарської, англійської та української мов; описовий метод, за допомогою якого в роботі комплексно представлено отримані результати; зіставно-типологічний метод - для виявлення ізоморфних та аломорфних характеристик в ідеографічній структурі семантичного макрополя ФО, що характеризують когнітивну діяльність людини в кримськотатарській, англійській та українській мовах; метод ідентифікації ФО - для визначення приналежності ФО до певного поля, групи, підгрупи чи ряду; метод ідеографічного аналізу - для виділення семантичних полів, груп, підгруп і рядів ФО; метод компонентного аналізу - для визначення своєрідності компонентів значення фразеологічних одиниць; метод лінгвокультурологічного аналізу - для виявлення національно-культурних особливостей ФО, які позначають когнітивну діяльність людини.

Методологічною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних мовознавців у галузі когнітивної та зіставної лінгвістики, фразеології загалом та її окремих класів: В.М. Телія, А.М. Емірової, З.Д. Попової, І.А. Стерніна, Ю.Ф. Прадіда, Дж. Буранова, В.Г. Гака, В.Д. Аракіна, М.П. Кочергана, І. Корунца, В.М. Манакіна, М.І. Дубровіна, О.В. Куніна, О.Д. Райхштейна, М.Л. Шадріна, Е.Ф. Арсентьєвої, Г.А. Багаутдинової, У. Куркчи, І.І. Ібрагімової, Б. Чобан-заде, А.М. Меметова, К. Мусаєва, Дж. Лакофа, М.Джонсона, Е. Рош та ін.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше класифіковані фразеологічні одиниці, які відображають пізнавальні процеси особистості, у зіставному аспекті на матеріалі таких неспоріднених й різнотипних мов, як кримськотатарська, англійська та українська.

Значення роботи та труднощі, пов'язані з її виконанням, зумовлені тим, що кримськотатарська мова досі не була об'єктом когнітивних досліджень. Дисертаційне дослідження робить певний внесок у розвиток теорії фразеології в кримськотатарській, англійській та українській мовах.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути застосовані у вирішенні складних та багатоаспектних теоретичних проблем з семантики мови на фразеологічному рівні. Контрастивне вивчення фразеології пізнавальних процесів діяльності людини, що виступають складовими певних мовних картин світу, сприяють подальшому розвитку теоретичних питань зіставної лінгвістики, семасіології, когнітивної лінгвістики, а також розробці методики зіставного вивчення фразеологічної бази неспоріднених мов.

Зіставний аналіз когнітивної фразеології в кримськотатарській, англійській та українській мовах, дозволяє описати не тільки важливі фрагменти мовних картин світу, але й визначити характеристики пізнавальних процесів у кримськотатарській, англійській та українській мовних культурах. Дослідження являє собою цінність для психолінгвістики, лінгвокультурології, теорії міжкультурної комунікації, когнітивної лінгвістики та інших суміжних наук.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації можуть бути використані в процесі навчання кримськотатарській, англійській та українській мовам у вишах Криму та України - у лекційних і спеціальних курсах контрастивної лінгвістики, лексикології та фразеології кримськотатарської, англійської та української мов.

Проаналізовані мовні одиниці також можуть бути використані як допоміжний матеріал на заняттях із загального мовознавства, теорії та практики перекладу, а також у роботі перекладача-практика. Об'єкт дослідження матиме змогу стати основою для кримськотатарсько-англо-українського ідеографічного словника когнітивної фразеології.

Ретельне вивчення проблем контрастивної фразеології необхідне для вдосконалення методики викладання мов.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертації було висвітлено у виступах на міжнародних наукових конференціях: Міжнародній науковій конференції «Діалог культур у поліетнічному світі» (Сімферополь, 2007 - 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Поетичний світ Ешрефа Шем'і-заде» (Сімферополь, 2008 р.); II Міжнародному симпозіумі «Філологія, історія і культура кримських татар: традиції та сучасність» (Сімферополь, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми тюркології та сходознавства» (Сімферополь, 2009, 2010 р.); II Міжнародній науковій конференції, присвяченій пам'яті Омеляна Прицака (Київ, 2009 р.), ХVІІІ Міжнародній науковій конференції «Мова і культура» ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «XIII Сходознавчі читання А. Кримського» (Київ, 2009 р.), IV Міжнародному симпозіумі тюркскьких мов «IV Uluslararasэ buyuk turk dili kurultayi» (Бількент, Анкара - Сімферополь, 2009 р.), II Міжнародній науковій конференції «Актуальні питання фразеології» (Сімферополь, 2009 р.), Міжнародній науковій конференції «Українське сходознавство: проблеми методології, джерела дослідження, міжцивілізаційний діалог» (Київ, 2010 г.).

Публікації. Основні положення і результати роботи викладено в 12 публікаціях, 7 з яких опубліковані у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного з них, висновків, списку використаних джерел (306 найменувань). Загальний обсяг роботи 208 сторінок, основний зміст роботи викладено на 176 сторінках. Матеріали дослідження узагальнюються за допомогою додатків, які містять «Кримськотатарсько-англо-українській ідеографічний словник фразеології когнітивної діяльності людини».

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, вказано на зв'язок із науковою темою кафедри, на якій виконана дисертація, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне й практичне значення здобутих результатів, форми їх апробації, описано структуру роботи.

Перший розділ «Теоретичні основи дослідження фразеології, що відображує когнітивну діяльність людини» складається з трьох підрозділів, де розглянуто загальні засади дослідження фразеології когнітивної діяльності людини в кримськотатарській, англійській та українській мовах, висвітлено питання, пов'язані із визначенням категорій, об'єкта, та методів дослідження зіставної лінгвістики; представлена історіографія досліджень із зіставного мовознавства, взяті до уваги роботи вчених, які розглядають питання щодо вивчення фразеологізмів у зіставному та когнітивному аспектах; семантико-граматичні особливості фразеологічних одиниць кримськотатарської, англійської та української мов.

У підрозділі 1.1 «Зіставна лінгвістика та її основні категорії» розглянуто основні підходи до таких ключових понять дослідження, як «зіставна лінгвістика», «зіставний метод» і «категорії зіставної лінгвістики».

Дискусійним залишається питання про те, що брати за основу одиниці зіставлення. Так, представники вітчизняної лінгвістики вирішують цю проблему таким чином. Дж. Буранов та В.Г. Гак, пропонують взяти за основу третю мову, мову еталон, іменовану ще як tertium comparationis. М.П. Кочерган, В.Г. Гак розглядають мовні універсалії. Вчені В.Д. Аракін та О.В. Бондарко, ґрунтуючись на семантичному принципі, виділяють як tertium comparationis семантичну категорію, функціонально-семантичне поле і категоріальну ситуацію.

У дисертації, ґрунтуючись на роботах проф. А.М. Емірової, Ю.Ф. Прадіда та інших вчених, за одиницю зіставлення приймається семантичне поле фразеологічних одиниць, у структурі якого виділено мікрополя, семантичні групи і підгрупи.

При зіставному аналізі фразеологічних одиниць, а також під час вивчення їх у семантичному плані виділено три категорії зіставлення: лексичне значення; сенс та значущість мовної одиниці.

Кримськотатарська, англійська та українська мови як об'єкти контрастивного аналізу мають свою власну історію вивчення.

Велику роль у становленні і розвитку порівняльних досліджень відіграли роботи Махмуда Кашгарського, Абу-Хаййана ал-Гарнаті, Джамал ед-Діна ат-Турки, Алішера Навої, А. Арно, К.Лансло, Б. Дельбрюка, Ф.І. Буслаєва, П.Ф. Фортунатова, Е. Сепіра, І.О. Бодуена де Куртене, І.І.Мещанінова, В. Гумбольдта, О. Бектлінга, В.В. Радлова, К. Гренбека, Б.Я.Владімірцева, Г.Рамстедта, Н.К. Дмитрієва, Б. Чобан-заде, А.М. Щербака, К.М. Мусаєва, Б.О. Серебреннікова, Н.З. Гаджиєвої, Є.Д. Поліванова, А.М. Емірової, Дж. Буранова, О.О. Потебні, Л.А. Булаховського, О.О. Селіванової, Ю.О. Жлуктенка, Л.В. Бублейник, І. Корунця, К.І. Мізіна, М.П. Кочергана, В.Д.Каліущенка, В.М. Манакіна, Г.А. Багаутдінової, І.І. Ібрагімової, З.З. Гатіатулліної, Г.І. Сафіної та ін.

Фразеологія кримськотатарської, англійської та української мов розвивалася в руслі пареміології, про що свідчать збірки прислів'їв і приказок, видані протягом XVIII - XX ст.

У підрозділі 1.2 «Когнітивна лінгвістика як сучасний напрям у теорії мови» констатується, що зіставна лінгвістика використовує новий інструментарій когнітивної лінгвістики. У дисертаційній роботі для зіставного аналізу ідеографічних характеристик семантичних мікрополів і груп фразеологічних одиниць, що характеризують когнітивну діяльність людини, і розробки когнітивної класифікації ФО розглянуто основні поняття когнітивної лінгвістики.

Категоризація людського досвіду пов'язана з когнітивною діяльністю людини, тому що змістова інформація, отримана під час пізнавальної діяльності людини, що і стала продуктом опрацювання, знаходить своє відображення саме в мовних формах.

Розвиває основні положення зіставної лінгвістики когнітивна лінгвістика. Вона оперує концептами, що дозволяють вийти на мовну картину світу. Методологія когнітивної лінгвістики має різні недоліки та потребує вдосконалення (З.Д. Попова, І.А. Стернін).

Об'єкт дисертаційної праці може бути найбільш адекватно охарактеризований за допомогою методів зіставної лінгвістики. Тому фразеологічні одиниці, що характеризують когнітивну діяльність людини в досліджуваних мовах, представлені фразеосемантичними полями та групами.

У підрозділі 1.3 «Кримськотатарська, англійська та українська мови як об'єкти контрастивного аналізу» розглянуто типологічні характеристики кримськотатарської, англійської та української мов, семантико-граматичні особливості фразеологічних одиниць досліджуваних мов.

Кримськотатарська, англійська та українська мови мають своєрідні типологічні характеристики, які проявляються в структурних моделях фразеологічних одиниць.

У роботі розглянуто специфічні мовні категорії досліджуваних мов, які знайшли відображення в семантико-граматичних (частиномовних) розрядах ФО і властивих їм моделях: ізафетні конструкції в кримськотатарській мові, категорія присвійності в англійській та кримськотатарській мові, категорія відмінка (відмінювання) в українській, кримськотатарській та англійській мовах, відсутність категорії роду в іменників кримськотатарської та англійської мов, ад'єктивні та дієслівні ідіоми компаративного характеру в англійській та українській мовах.

Серед найбільш частотних моделей фразеологічних одиниць, що характеризують когнітивну діяльність людини, можна виділити: в кримськотатарській мові - "іменник у відмінковій формі + іменник", "іменник + дієслово", "іменник + прикметник" та ін.; в англійській мові - "іменник + іменник", "дієслово + іменник" та ін.; в українській мові - "прикметник + іменник", "дієслово + іменник" та ін.

Ідіоми, що позначають когнітивну діяльність людини, відносяться до розряду дієслівних, субстантивних, ад'єктивних та адвербіальних фразеологічних одиниць.

У результаті кількісного аналізу були отримані дані, згідно з якими в кримськотатарській, англійській та українській мовах дієслівних фразеологічних одиниць набагато більше, ніж інших - субстантивних, ад'єктивних, адвербіальних і вигукових.

Це може бути пов'язано з тим, що більшість ФО відображають когнітивну діяльність людини як процес.

Другий розділ «Когнітивна діяльність людини в дзеркалі фразеології кримськотатарської, англійської та української мов», який містить три підрозділи, присвячений вивченню та аналізу фразеології когнітивної діяльності людини, розробці когнітивної класифікації ідіом у кримськотатарській, англійській та українській мовах, зіставленню характеристик фразеосемантичних мікрополів «Відчуття», «Сприйняття», «Пам'ять», «Уява», «Розумова діяльність і розумові здібності людини» та «Мовленнєва діяльність людини» в кримськотатарській, англійській та українській мовах, виявленню типів відповідностей фразеологічних одиниць, що характеризують когнітивну діяльність людини в кримськотатарській, англійській та українській мовах, опису національної специфіки фразеології когнітивної діяльності людини і способів її відображення в мовній картині світу представників трьох культур.

До фразеології когнітивної діяльності людини відносяться фразеологічні одиниці, які позначають і характеризують різні пізнавальні процеси: відчуття, сприйняття, пам'ять, уява, мислення та мовлення.

У дисертації розглянуто ідіоми - стійкі поєднання слів з ускладненим значенням, що володіють ознаками стійкості, відтворюваності та експресивності. В основу рубрикації фразеологічних одиниць покладена класифікація, розроблена проф. А.М. Еміровою, яка відповідає номенклатурі когнітивних процесів. Ідіоми репрезентовані таким чином: інваріантна форма ФО, її буквальне значення і тлумачення. Аналізовані фразеологічні одиниці представлені в такій ідеографічній ієрархії: фразеологічна одиниця - семантична підгрупа - семантична група - семантичне мікрополе - семантичне макрополе, де семантична підгрупа - це група декількох фразеологічних одиниць, об'єднаних однією семою; семантична група - це об'єднання двох або більше фразеосемантичних підгруп, пов'язаних між собою загальною семантичною ознакою; семантичне мікрополе - це кілька семантичних груп, об'єднаних між собою спільною інтегральною семою; семантичне макрополе - це об'єднання кількох семантичних мікрополів, які називають різновид того ж ряду предметів, діяльності людини, явищ навколишнього середовища та ін. (А.М. Емірова, Ю.Ф. Прадід, Н.Ф. Грозян, Л.Ш. Кубедінова та ін.). Семантичне поле у фразеології - це ієрархічно організована велика кількість фразеологічних одиниць, що мають спільну архісему (А.М. Емірова).

Кожна мова розрізняє у своєму змістовому плані два моменти: універсальний (спільний для всіх або багатьох мов світу) та специфічний (унікальний), що характеризує мову як індивідуальну своєрідність. Вивчення цих категорій у галузі фразеології представлено різними теоретичними підходами.

У роботі, враховуючи недостатнє вивчення цього питання, кримськотатарська фразеологія виноситься на перше місце в зіставленні з фразеологією англійської та української мов, що мають досить багату базу дослідних робіт.

Семантичне макрополе "Когнітивна діяльність людини" налічує 500 ФО кримськотатарської, 700 ФО англійської та 610 ФО української мов, які в свою чергу поділені на 6 семантичних мікрополів «Відчуття», «Сприйняття», «Уява», «Пам'ять», «Розумова діяльність і розумові здібності людини», «Мовна діяльність людини».

У підрозділі 2.1 «Фразеологія когнітивної діяльності людини» подано визначення поняття «когнітивна діяльність людини», докладно розглянуто ідеографічну структуру семантичного макрополя ФО, що характеризують когнітивну діяльність людини в кримськотатарській, англійській та українській мовах.

Фразеосемантичне макрополе «Когнітивна діяльність людини» в кримськотатарській, англійській та українській мовах містить такі семантичні мікрополя ФО:

1) фразеологічні одиниці, що позначають різні відчуття; 2) фразеологічні одиниці, що характеризують процеси сприйняття; 3) фразеологічні одиниці, що характеризують процеси пам'яті; 4) фразеологічні одиниці, що характеризують процеси уяви; 5) фразеологічні одиниці, що характеризують розумову діяльність і розумові здібності людини; 6) фразеологічні одиниці, що характеризують мовленнєву діяльність людини.

Відповідно до розробленої класифікації виділені та охарактеризовані вказані вище семантичні мікрополя ФО досліджуваних мов. Їхні кількісні характеристики наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Кількісна характеристика фразеологічних одиниць, що входять до фразеосемантичного макрополя «Когнітивна діяльність людини»

Семантичні мікрополя ФО	Кількість ФО / Співвідношення в %
	к.-т. мова	англ. мова	укр. мова
Відчуття	53 / 10,6 %	56 / 8 %	66 / 10,8 %
Сприйняття	60 / 12 %	66 / 9,5 %	98 / 16,1 %
Пам'ять	35 / 7 %	70 / 10 %	40 / 6,5 %
Уява	9 / 1,8 %	10 / 1,4 %	9 / 1,5 %
Розумова діяльність та розумові здібності людини	163 / 32,6 %	245 / 35 %	192 / 31,5 %
Мовленнєва діяльність людини	180 / 36 %	253 / 36,1 %	205 / 33,6 %
Загальна кількість ФО	500	700	610

Фразеосемантичне мікрополе «Відчуття» представлено семантичними групами й підгрупами фразеологічних одиниць, що характеризують тактильні відчуття: эти-тени титремек [чымырдамакъ] кимнинъ (букв. м'ясо й шкіра тремтить у кого) 'відчути озноб, змерзнути, тремтіти від страху' та ін.; to beat goose (букв. бити гусака) 'ляскати себе руками з боків, щоб зігрітися' і ін.; мороз за спинию [за плечама, поза шкірою] ходить [бігає] 'кому-небудь холодно, хто-небудь мерзне' та ін.; внутрішні відчуття (м'язово-суглобні, вібраційні та статико-динамічні): аякъ устюнде турамамакъ (букв. не стояти на ногах) `дуже втомитись'; to be [run] off one's legs (букв. бути без [збиватися зі своїх] ніг) `дуже втомитися'; не чумти [не відчувамти] ніг [під собомю] (2) `відчувати сильну втому від надмірної ходьби, бігу'; органічні відчуття (виникають внаслідок зрушень, що відбуваються у внутрішньому середовищі організму: голод, спрага): копек киби ач олмакъ (букв. бути голодним як собака) `сильно хотіти їсти'; as hungry as a hawk [wolf] (букв. голодний як яструб [вовк]) `хто-небудь дуже голодний'; вовк кишким догризамє у кого `хто-небудь дуже хоче їсти' та ін.; больові відчуття: юкъусызлыкътан башы агъырлашты кимнинъ (букв. від недосипання голова стала важкою у кого) `відчути головний біль через відсутність сну' та ін.; smb.'s head is pounding (букв. голова колотиться в кого) `хто-небудь відчуває головний біль'; головам розвамлюється [ломпається] у кого `хто-небудь мучиться, страждає від сильного головного болю'; зовнішні відчуття (зорові, слухові, смакові, нюхові): козьге илишмек (букв. потрапити в орбіту уваги) 'зупиняти на собі увагу'; to jump іn the eyes (букв. стрибати в очі) 'робити різке неприємне зорове відчуття, мерехтіти'; аж в очах мерехтить [мигтить] 'хто-небудь випробовує неприємні зорові відчуття від чого-небудь дуже яскравого, від швидкої зміни об'єктів та ін.'.

У складі фразеосемантичного мікрополя «Сприйняття» виявлені й охарактеризовані три фразеосемантичі групи, що позначають зорове сприйняття: козьден къачырмамакъ кимни, нени (букв. не пропускати мимо очей кого, що) `не випускати з уваги кого, що'; to have a keen eye (букв. мати гостре око) `бути спостережливим'; всевидюмще [видюмче] омко (1) `здатність все помічати, бачити, про все швидко дізнаватися'; сприйняття за допомогою органів слуху: къулакъ тикмек [къабартмакъ] кимге (букв. нагострити [збільшити] вуха до кого, чого) `прислухатися до кого-небудь, чого-небудь'; to bend [іnclіne] one's [an] ear [ears] to smb., smth. (букв. гнути [схилити] своє вухо [вуха]) 'прислухатися, вислухувати етим. Библ.'; насторожувати [нагострювати, нашорошувати] вуха 'слухати напружено, уважно прислухатися до чого-небудь' та сприйняття людини людиною: чуфутнынъ келини киби, артыны чевирмек [айланмакъ] кимге (букв. повернутися [обернутися] спиною/задом, як єврейська невістка) цілеспрямовано уникати контакту з людьми, бути відлюдним'; to gіve somebody the back (букв. давати кому-небудь спину) 'відвернутися від кого-небудь, ігнорувати кого-небудь'; повернути [відвертати] ніс [фізіономію, рило, піку] (1) 'триматися на відстані, відвертатися від кого-небудь., чого-небудь з певних причинах, (2) 'уникати зустрічі, спілкування з ким-небудь., проявляючи надмірність' та ін.

Найбільш представницькими групами за кількістю одиниць, є фразеосемантичні групи, що характеризують зорове сприйняття й сприйняття за допомогою органів слуху. Фразеосемантичне мікрополе «Пам'ять» представлено чотирма семантичними групами ФО - «Запам'ятовування інформації»: мийине синъип къалмакъ (букв. всмоктатися в пам'ять) `міцно, надовго запам'ятовувати'; to sіnk home [іnto smb.'s mіnd] (букв. поринути в будинок [усередину в чий-небудь. мозок]) `усвідомлювати, твердо запам'ятовуватися'; врізатися [вбитися] у пам'ять кому `надовго, міцно запам'ятовувати, уразити кого-небудь чимось' та ін.; «Зберігання інформації»: акълында тутмакъ нени (букв. тримати в розумі що-небудь) `намагатися не забути'; to bear [have, keep] іn [the] mіnd (букв. носити [мати, тримати] у пам'яті) `пам'ятати, не забувати'; тримати [держати] у голові [в умі], щось `завжди пам'ятати що-небудь, не забувати'; «Відтворення інформації»: акълынъа [башына] кельмек (букв. приходити на згадку [в голову]) `згадувати'; to come іnto [to] one's mіnd (букв. прийти у свою пам'ять) `згадати що-небудь, кого-небудь'; приходити на думку [на пам'ять, у голову] кому (1) `хто-небудь починає згадувати, думати про кого, що', (2) `згадувати, пригадувати' та ін. «Забування інформації»: акъылдан чыкъмакъ (букв. вийти з пам'яті) 'забути, вилетіти з голови'; to go [put] out of smb.'s mіnd [head] (букв. вискакувати [викидати] із пам'яті [голови] кого) '(1) забути, бути забутим'; викинути [викидати] з голови [з пам'яті, з думки] кого, що 'забувати кого, що, перестати думати про кого, що' і ін.

Кількість фразеологічних одиниць кримськотатарської, англійської й української мов, що входять у семантичну групу "Зберігання інформації" однакова. У всіх інших трьох фразеосемантичних групах "Запам'ятовування інформації", "Відтворення інформації" і "Забування інформації", кількість кримськотатарських ідіом значно уступає англійським та українським.

У структуру фразеосемантичного мікрополя «Уява» входять дві семантичні групи ФО - «Активна уява»: буллюр кошюклер къурмакъ (букв. будувати кришталеві палаци) 'уявляти, уявляти собі'; to buіld castles іn the aіr [Spaіn] (букв. будувати замки в повітрі [Іспанії]) 'будувати нездійсненні плани, порожні мрії, етим. із франц. мови chateaux en Espagne' та ін.; будувати повітряні замки 'придумувати нездійсненні плани, відірвані від життя плани, мріяти про що-небудь недосяжне'. «Пасивна уява»: коклерде [авада] учмакъ [кезмек] (букв. літати [прогулюватися] у хмарах [повітрі]) 'перебувати в мрійливому стані, віддаючись марним фантазіям, не зауважуючи навколишнього'; to lіve іn the clouds (букв. жити в хмарах) 'перебувати в мрійливому стані'; витати [літати] у хмарах [у небесах, в емпіреях] 'віддаватися нездійсненним мріям'.

Кількісні показники фразеосемантичної групи «Активна уява» практично однакові в досліджуваних мовах.

У семантичній групі «Пасивна уява» кількість ФО переважає в англійській мові. У кримськотатарській та українській мовах кількісні показники абсолютно рівні.

Фразеосемантиче мікрополе «Розумова діяльність та розумові здібності людини» складається з двох семантичних груп, які характеризують мислення як процес, спрямований на об'єкт та відображаючий різні розумові операції й інтелектуальні властивості й стани, обумовлені індивідуальними особливостями мислення. Першу групу характеризують ФО: акъылыны [эсини, эсини-этегини] башына топламакъ [джыймакъ] (букв. зібрати думки в голову) 'опам'ятатися, ставати розсудливим, зосереджуватись на чому-небудь, обмірковувати рішення проблеми'; to collect [one's] thoughts [wіts] (букв. збирати [свої] думки) 'зосереджуватись на чому-небудь, намагаючись обміркувати, вирішити що-небудь'; сушити [висушити] [собі] голову (мозок) над чим (1) `напружено думати, роздумувати над чимось, шукати рішення проблем' та ін.

Семантична група ФО «Мислення як процес, спрямований на об'єкт та відображаючий різні розумові операції й інтелектуальні властивості та стани людини» містить фразеосемантичні підгрупи, що характеризують «Цілеспрямоване мислення», «ФО з каузативним значенням, що характеризують цілеспрямоване мислення», «Розуміння, як результат розумової діяльності», «Активний вольовий акт формування в процесі мислення яких-небудь намірів, рішень, узагальнень», «ФО з каузативним значенням, що характеризують цілеспрямоване мислення з негативної сторони», «Аналітико-синтетичні розумові операції», «ФО з відтінком оцінністі, що позначають цілеспрямоване мислення» та «Порівняння».

Семантична група ФО, що характеризують інтелектуальні властивості й стани, зумовлені індивідуальними особливостями мислення, нараховує декілька підгруп: «Позитивна характеристика розумових здібностей людини», «Негативна характеристика розумових здібностей людини», «Різні інтелектуальні стани (з негативної сторони)», «Стан розгубленості й нерішучості» та «Нормальний розумовий стан».

Статистична характеристика засвідчує, що кількість ідіом семантичного мікрополя ФО "Розумова діяльність і розумові здібності людини" в англійській мові превалює над українським та кримськотатарським.

Фразеосемантичне мікрополе «Мовленнєва діяльність людини» є однією із численних за кількістю ФО і включає дві фразеосемантичні групи «Індивідуальні особливості мови (усної та писемної)» та «Мовлення зі сторони змісту». Індивідуальні особливості мови у двох підгрупах характеризуються ФО: эки къалем тутмакъ (букв. тримати дві ручки) 'бути здатним у доступній, гарній формі викладати думки й переживання на папері'; to wіeld a caustіc pen (букв. володіти гострим пером) 'мати здатність виразно, красномовно говорити, писати, уміти вільно викладати свої думки'; міткий на слов [до слова] 'кто-небудь. любить поговорити, уміє доречно сказати, відповісти на що-небудь' та ін.

Мовлення зі сторони змісту характеризується фразеологічними одиницями зі значеннями: «висловлюватися, обмінюватися інформацією, повідомляти кому-небудь, що-небудь»: агъзы ачылмакъ кимнинъ (букв. рот відкрився у кого) `говорити про все, не перестаючи'; to come out of one's shell (букв. виходити зі своєї шкаралупи) `перестати бути замкнутим, висловлюватися, розкриватися'; вестим [завомдити] сломво [момву, річ] `говорити про що-небудь, про кого-небудь'; «мовчати, тримати секрети, не говорити зайвого, бути обережним у висловленнях»: агъзында бакъла сыланмамакъ (2) (букв. в роті квасолина не промокне) `мовчати, тримати таємницю'; to keep one's mouth shut (букв. тримати свій рот закритим) `мовчати, нічого не говорити'; затулямти [закривамти, замикамти, затикамти] рот [устам, грубо пельку] (1) `замовкати, мовчати'; «вести порожні розмови, базікати»: бош лафнен къазан къайнатмакъ (букв. кип'ятити котел порожньою розмовою) `базікати'; to hold down a rain barrel (букв. тримати «вниз бочку з дощовою водою») `займатися дурницями, базікати'; плестим банелюки [плетеники] (1) `говорити щось несуттєве, базікати'; «говорити щось не замислюючись, не давати звіту своїм словам, справам, проговорюватися, розкривати секрети»: агъзындан чыкъмакъ (букв. виходити із рота) `випадково проговорюватися'; to let the cat out of the bag (букв. дозволити кішці вийти з сумки) `проговоритися, проговорюватися, розповісти секрет'; не втримати [свого] язика `дехто не зміг промовчати, зберегти якусь таємницю'; «брехати, говорити неправду, приховувати факти, розповідати небилиці, відмовлятися від сказаного»: пиреден деве япмакъ (букв. робити з блохи верблюда) `дуже перебільшувати, надавати чомусь незначному велике значення'; a cock (-) and (-) bull story (букв. історія про півня і бика) `неправдоподібна історія, небилиці'; заливамти гусамра `дотепно розповідати, вміло поєднуючи реальне з вигаданим'; «пліткувати, наговорювати, обмовляти, ставати предметом обговорень»: агъзында дестан олмакъ (букв. бути дестаном (легендою) на устах) `становитися предметом пересудів'; to be on [all, everybody's] the lips (букв. бути [у всіх] на губах) `ставати предметом обговорень'; сорочин хвіст причеплено кому `хто-небудь любить пліткувати, передавати будь-які чутки' та ін.

Найчисленнішими за кількістю одиниць у кримськотатарській, англійській і українській мовах, є семантичні підгрупи фразеологічних одиниць зі значеннями «висловлюватися, обмінюватися інформацією, повідомляти кому-небудь. що-небудь., про кого-небудь., про що-небудь.», «мовчати, тримати секрети, не говорити зайвого, бути обережним у висловленнях», «вести порожні розмови, базікати» і «говорити голосно, репетувати, лаятися». Велика кількість ідіом у цих фразеосемантичних підгрупах пояснюється тим, що такі види мовної діяльності, як повідомлення, передача інформації, мовчання, безглузді розмови, кричання активно вживані в повсякденному житті в кримських татар, англійців та українців.

Меншою кількістю фразеологічних одиниць представлені фразеосемантичні підгрупи: «говорити що-небудь не замислюючись, не давати звіту своїм словам, справам, проговорюватися, розкривати секрети»; «брехати, говорити неправду, приховувати факти, розповідати небилиці, відмовлятися від сказаного»; «брехати, наговорювати, обмовляти, ставати предметом обговорень» і «лестити, вихваляти».

З наведених статистичних даних видно, що кількість фразеологічних одиниць англійської й української мов превалює над кримськотатарськими ФО в семантичній групі «Мовлення зі сторони змісту». В структурі семантичної групи «Індивідуальні особливості мови (усної та писемної)» більшою кількістю представлені ідіоми кримськотатарської та англійської мов.

Загальною ознакою розглянутих семантичних мікрополів є їхнє відношення до когнітивної діяльності. Розходження між групами обумовлені диференційними проявами самої пізнавальної діяльності людини.

Фразеологічні одиниці кримськотатарської, англійської й української мов, що характеризують когнітивну діяльність людини, мають емотивні, аксіологічні та функціонально забарвлені стереотипні характеристики, які наділяють народи власними розумово-пізнавальними діями. Саме шляхом звертання до еталонів і стереотипів світосприймання лінгвокультурних співтовариств відтворюється система ціннісної орієнтації певного етносу.

У семантико-граматичному плані більшість розглянутих ідіом кримськотатарської, англійської та української мов у фразеосемантичному макрополі «Когнітивна діяльність людини» відноситься до дієслівних фразеологічних одиниць. Це пов'язано з тим, що ФО, які характеризують пізнавальну діяльність людини, символізують процес.

У підрозділі 2.2 «Національна специфіка фразеології когнітивної діяльності людини» зазначається, що національна специфіка фразеології когнітивної діяльності людини найбільш яскраво проявляється на семантичному рівні. Тут відображаються особливості психології, способу мислення, специфічні умови розвитку матеріального й духовного життя представників трьох культур.

Національну специфіку мовної (фразеологічної) картини світу можна виявити у двох напрямках дослідження: 1. За особливостями лексичного складу ідіом та 2. За специфікою внутрішньої форми ФО, що позначає прецедентні реалії.

Добрані зі складу ФО етнокультурно марковані компоненти, що позначають природні феномени, географічні умови, особливості побуту, сфери життєдіяльності носіїв мови, об'єднані в такі тематичні групи: 1. «релігія»: к.-т. Алла (Бог), гъазы (борець за Іслам), Къыбла (Кибла, напрям Мекки, куди звертаються мусульмани під час молитви), теспи (чотки), джеэннем (пекло), джами (мечеть), молла (мулла); англ. angel (ангел), devіl (диявол), holy water (свята вода), bull of Bashan (бик із Башану); укр. агнець Божий, Валаамова ослиця, варена крашенка, піп; 2. «їжа та посуд»: к.-т. пиляв (плов), англ. toast (тост); укр. борщ; плетінки, макітра, казанок; 3. «флора та фауна»: к.-т. пире (блоха), деве (верблюд), йымырта (яйце); англ. bandіcoot (бандикут), March hare (Мартовський заєць), gumtree (евкаліптове дерево), galah (австралійський папуга какаду); укр. баран, вовк, свиня, горобець, тетеря, ґави, ведмідь, муха, рак, слон, віл, буряки, капуста, верба, груша; 4. «історичні факти й події»: к.-т. деллял (глашатай), эсаме (в Середньовічному Криму довідка, яка видавалася піхотинцеві із зазначенням його імені та призначеної йому платні); англ. the Rіot Act (закон проти заколоту); укр. вухналь; 5. «топонімія»: к.-т. Мамашай (зараз сел. Орловка), Корбек (зараз сел. Ізобільне); англ. Coventry (Ковентрі), Bіllіngsgate (Білінгсгейт), Іrіsh (Ірландський); укр. Америка, Крим, Рим та ін.

2. За специфікою внутрішньої форми мовних одиниць.

Як відомо, у внутрішній формі ФО відображуються преценденті реалії. Так, в аналізованих мовах серед ідіом, що характеризують когнітивну діяльність людини, можна виділити звороти, пов'язані з історичними фактами.

У підрозділі 2.3 «Типи відповідностей фразеології когнітивної діяльності людини в кримськотатарській, англійській та українській мовах» констатовано, що зіставний аналіз фразеологічних одиниць, які входять у семантичне макрополе «Когнітивна діяльність людини», на прикладі кримськотатарської, англійської й української мов, показав, що більшість фразеологізмів мають ізоморфні характеристики, тобто можуть мати фразеологічні еквіваленти та аналоги.

До міжмовних фразеологічних еквівалентів відносять ФО, що характеризуються тотожною семантикою, структурно-граматичною організацією й компонентним складом: козьден кечирмек нени (букв. пропустити між очами) `швидко переглянути що-небудь.' - to pass one's eyes over somethіng (букв. проходити своїм очами над чим-небудь.) - пробігти очима над чимось; тили узун кимнинъ (букв. довгий язик в кого) `хто-небудь над міру балакучий' - a long tongue (букв. довгий язик) - довгий язик у кого та ін.

До міжмовних фразеологічних аналогів можна віднести ФО, що збігаються за значенням, відрізняються внутрішньою формою, стилістичним та емоційним забарвленням - тиль уджунда турмакъ кимнинъ (букв. перебувати на кінчику язика в кого) `дуже хочеться сказати, запитати й т.д.' - to be on the tіp of one's tongue (букв. бути на кінчику язика в кого) - крутиться на кінчику язика; мийине синъип къалмакъ (букв. всотатися в мозок) `надовго запам'ятовуватися' - to sіnk іnto mіnd of somebody (букв. тонути в пам'яті кого) - врізатися в пам'ять та ін.

Безеквівалентними фразеологізмами вважаються ФО, що не мають відповідностей у фразеологічних системах кримськотатарської, англійської й української мов. У змісті БФО кожної мови можуть бути відображені особливості психології, способу мислення, специфічні умови розвитку матеріального та духовного життя народів, що неминуче наклало свій слід на значеннєвий зміст ФО: копек юрекли (букв. серце як у собаки) `жорстока людина'; to let the cat out of the bag (букв. дозволити котові вийти із сумки) `розкрити таємницю кому-небудь.'; плести банелюки [плетеники] (1) `говорити що-небудь несуттєве' та ін.

Розбіжність у семантиці виявляється також у великій групі безеквівалентних фразеологізмів, у змісті яких може відображатися специфіка мовної картини світу даних мов.

Подібність фразеологізмів когнітивної сфери свідчить про певну спільність асоціативно-образного мислення представників різних мовних картин світу, що проявляється в наявності загальних логіко-фразеологічних ідей.

ВИСНОВКИ

Зіставне дослідження фразеологічних одиниць когнітивної діяльності людини на матеріалі різноструктурних у типологічному аспекті й неспоріднених у генеалогічному плані мов є одним з нових і перспективних напрямків у сучасному мовознавстві. Основою такого дослідження є виявлення загального й специфічного у фразеологічних системах різних мов. Виявлення сфер перетинання неспоріднених мов дозволяє встановити мовні універсалії та специфічні (ідеоетнічні) особливості, які є важливими при вивченні фразеологічної системи мови та картини світу загалом.

У дисертації на підставі зіставного, ідеографічного та когнітивного підходів запропонована класифікація когнітивної фразеології в трьох різноструктурних мовах, яка представлена семантичними мікрополями, групами та підгрупами фразеологічних одиниць. За одиницю зіставлення приймається семантичне поле фразеологічних одиниць.

Семантичне макрополе фразеологічних одиниць, що характеризують когнітивну діяльність людини, формують фразеосемантичні мікрополя: «Відчуття», «Сприйняття», «Пам'ять», «Уява», «Розумова діяльність та розумові здібності людини», «Мовленнєва діяльність людини».

Ідеографічна класифікація ФО дозволяє зробити висновок, що кримськотатарські, англійські й українські ідіоми з опорними компонентами, зокрема соматизмами, служать для найменування процесів когнітивної діяльності, для опису світу психіки й соціальних відносин людини.

Національна специфіка мовної (фразеологічної) картини світу проаналізована в двох напрямках: 1. Об'єднанням етнокультурно маркованих компонентів фразеологічних одиниць у семантичні й тематичні групи. У результаті чого були виділені семантичні та тематичні групи «Їжа та посуд», «Релігія», «Флора та фауна», «Топонімія», «Історичні факти й події» та «Музичні духові інструменти». 2. Виявленням внутрішньої форми фразеологічних одиниць, що позначають прецедентні реалії.

У зіставному аналізі було виділено три типи відповідностей фразеологічних одиниць, що характеризують семантичне макрополе «Когнітивна діяльність людини» у кримськотатарській, англійській і українській мовах: міжмовні фразеологічні еквіваленти; міжмовні фразеологічні аналоги та безеквівалентні фразеологічні одиниці.

Зіставний аналіз ФО, що характеризують когнітивну діяльність людини в кримськотатарській, англійській та українській мовах, дозволяє зробити висновок про те, що значна кількість ідіом має ізоморфні характеристики, тобто можуть мати фразеологічні еквіваленти й аналоги: у кримськотатарській мові - 28 %, в англійській мові - 40 %, в українській мові - 32 %.

Розроблена в дисертації класифікація фразеологічних одиниць може бути основою для ідеографічної стратифікації фразеологізмів, що характеризують когнітивну діяльність людини в кримськотатарській, англійській та українській мовах.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Джелилов А. А. К вопросу о когнитивной деятельности человека в крымскотатарском и английском языках / А. А. Джелилов // II Международный тюркологический симпозиум. Доклады. - Симферополь, 2008. - С. 671 - 674.

Джелилов А. А. Семантические группы фразеологических единиц, характеризующие “память” и “мышление” в крымскотатарском языке / А. А. Джелилов // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2009. - № 158. - С. 35 - 39.

Джелилов А. А. Типы соответствий фразеологических единиц когнитивной сферы деятельности человека в крымскотатарском, английском и украинском языках / А. А. Джелилов // Мова і культура (Науковий журнал). - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 12. - Т. VI (131). - С. 43 - 49.

Джелилов А. А. Семантическая группа фразеологических единиц, обозначающих различные ощущения в крымскотатарском языке / А. А. Джелилов // Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Сер. “Филология. Социальные коммуникации”. Том. 22 (61). № 3. - Симферополь, 2009. - С. 98 - 102.

Джелилов А. А. Національна специфіка фразеології когнітивної діяльності людини (на матеріалі кримськотатарської, англійської та української мов) / А. А. Джелилов // XIII Сходознавчі читання А. Кримського: Тези доповідей міжнар. наук. конф. - К. : Вид-во Інституту сходознавства НАН України, 2009. - С. 95 - 98.

Celilov A. A. Kэrэmtatar, Эngliz ve Ukrain frazeologizmlernin qэyaslama talili / Ahtem Celilov // IV Uluslararasэ Bьyьk Tьrk Dili Kurultayэ, 26 - 28 Eylьl 2009. Bildiri kitabэ. - Simferopol, 2009. - С. 207 - 210.

Джелілов А. А. Когнітивна діяльність людини в дзеркалі фразеології кримськотатарської мови / А. А. Джелилов // Актуальні питання сходознавства, славістики, україністики: (Пам'яті Омеляна Пріцака) / відп. ред. В.В. Лучик. - К. : ВПЦ НаУКМА, 2010. - С. 85 - 95.

Джелилов А. А. Семантическая группа фразеологических единиц, характеризующих воображение в крымскотатарском, английском и украинском языках / А. А. Джелилов // Перспективы: сборник научных трудов молодых учёных. Выпуск 1. - Симферополь, 2010. - С. 61 - 67.

Джелилов А. А. Фразеологические средства выражения восприятия в крымскотатарском языке / А. А. Джелилов // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2010. - № 182. - С. 24 - 27.

Celilov A. A. Эnsannэс kognitiv faaliyetini ifadelegen turрun sцz birikmeleriniс qarюэlaюtэrmasэ (qэrэmtatar, ingliz ve ukrain tilleri ьzerinde) / A. A. Celilov // Qirim muallimi. - Bursa, 2010. - №1. - S. 76 - 84.

Джелилов А. А. Фразеосемантическое микрополе “Восприятие” в крымскотатарском и английском языках / А. А. Джелилов // Сер. “Филология. Социальные коммуникации”. - Т. 23 (62). - № 3. - Симферополь, 2010. - С. 93 - 98.

Джелилов А. А. Фразеосемантическая группа ощущение в крымскотатарском и украинском языках / А. А. Джелилов // Учёные записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Сер. “Филология. Социальные коммуникации”. Т. 24 (63). - № 1 (2). - Симферополь, 2011. - С. 66 - 76.

АНОТАЦІЯ

Джелілов А.А. Когнітивна діяльність людини в кримськотатарській, англійській та українській фразеології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.15 - загальне мовознавство. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2011.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню когнітивної діяльності людини, відображеної в ідіоматиці кримськотатарської, англійської та української мов.

Матеріалом для дослідження послужили фразеологічні одиниці ідіоматичного характеру досліджуваних мов.

Проведено аналіз ФО щодо виявлення їхньої національної специфіки, яка відображується в картинах світу носіїв трьох мов.

Розроблена семантична класифікація фразеологізмів, що характеризують пізнавальні процеси людини: відчуття, сприйняття, пам'ять, уява, мислення й розумові здібності людини та мовленнєва діяльність людини. Визначено типи міжмовних відношень ФО: міжмовні фразеологічні еквіваленти, міжмовні фразеологічні аналоги та безеквівалентні фразеологічні одиниці.

Ключові слова: когнітивна діяльність людини, ідіоматика, фразеосемантичне поле, фразеосемантична група, мовна картина світу.

АННОТАЦИЯ

Джелилов А.А. Когнитивная деятельность человека в крымскотатарской, английской и украинской фразеологии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2011.

Диссертационное исследование посвящено изучению когнитивной деятельности человека, отраженной в идиоматике крымскотатарского, английского и украинского языков.

Материалом для исследования послужили фразеологические единицы идиоматического характера изучаемых языков. 

В диссертации отмечается, что сопоставительное изучение фразеологических единиц когнитивной сферы человека на материале таких неродственных и разнотипных языков, как крымскотатарский, английский и украинский, позволит определить специфические средства выражения различных когнитивных процессов и тем самым выявить сходство и различие одного из самых важных фрагментов (когнитивная деятельность человека) соответствующих национальных «картин мира».

В работе рассматриваются специфические языковые категории сопоставляемых языков, которые нашли отражение в семантико-грамматических (частеречных) разрядах ФЕ и свойственных им моделях: изафетные конструкции в крымскотатарском языке, категория притяжательности в английском и крымскотатарском языках, категория падежа (склонения) в украинском, крымскотатарском и английском языках, отсутствие категории рода у существительных крымскотатарского и английского языков и др.

На основании сопоставительного, идеографического и когнитивного подходов в диссертационном исследовании предлагается семантическая классификация когнитивной фразеологии в трех разноструктурных языках, отражающая структуру фразеосемантического макрополя «Когнитивная деятельность человека». Выделены и охарактеризованы фразеосемантические микрополя ФЕ «Ощущение», «Восприятие», «Память», «Воображение», «Мыслительная деятельность и умственные способности человека» и «Речевая деятельность человека». Указанные микрополя содержат, в свою очередь, семантические группы, подгруппы и синонимические ряды ФЕ.

...