Відтворення емфази в англо-українських художніх перекладах

20202020202020

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 811.111'255.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Відтворення емфази в англо-українських художніх перекладах

Спеціальність 10.02.16 - перекладознавство

Денисенко Надія Валеріївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу з англійської мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор КАРАБАН В'ячеслав Іванович, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор ДЕМЕЦЬКА Владислава Валентинівна, Інститут іноземної філології Херсонського державного університету, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови

кандидат філологічних наук, професор Гладуш Надія Федорівна, українсько-американський гуманітарний інститут "Вісконсинський міжнародний університет (США) в Україні", проректор з наукової роботи

Захист відбудеться 27 жовтня 2011 року о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці ім. М. Максимовича за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал №12.

Автореферат розісланий « » вересня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 к. філол. н. Л. В. Клименко

емфаза стилістичний адекватність англійський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Одним із найважливіших питань сучасного перекладознавства є вирішення проблеми перекладної адекватності, співвідношення смислу вихідного та цільового текстів і мовленнєвих засобів, які виражають цей смисл. У межах цих проблем значної ваги набуває питання про відтворення значень емфатичних мовних елементів, які є невід'ємним складником авторської стилістики. Наша дисертація присвячена дослідженню способів відтворення емфатичності англійських художніх текстів в українському перекладі. Важливість такого дослідження зумовлена необхідністю вирішення як теоретичних, так і практичних проблем художнього перекладу.

На різних етапах формування перекладацької думки на проблему перекладу художнього тексту звертали свою увагу дослідники в галузі перекладознавства, серед яких слід зазначити Л. С. Бархударова, Є. В. Бреус, В. В. Виноградова, Г. Гачечиладзе, Д. І. Єрмоловича, Т.О. Казакову, В. І. Карабана, О. І. Клішина, В. М. Комісарова, Л. Л. Нелюбіна, Я. Й. Рецкера, О. В. Федорова, О. О. Фірсова, О. Д. Швейцера та ін. Надзвичайно вагомий внесок у теорію художнього перекладу зроблено українськими вченими Р.П. Зорівчак, М.О. Новиковою, Л.В. Коломієць, В.В. Коптиловим, І.В. Корунцем, О. М. Фінкелем, О.І. Чередниченком. Їхні дослідження разом із розвідками перекладознавців інших країн - С. Басснет, С. Влахова, І. Лєвого, А. Лефевра, А. Поповича, А. Федорова, С. Флоріна, К. Чуковського та ін. - є міцним фундаментом для подальшого розвитку цієї науки.

Новітні дослідження в цій галузі, незважаючи на свою актуальність, специфіку та глибину, все ще не повною мірою відображають усі аспекти розгляданого питання, зокрема, існує необхідність вивчення відтворення лексичних, синтаксичних, лексико-граматичних та інших емфатичних засобів у перекладі саме на матеріалі художньої літератури. Емфатичності тексту як перекладознавчій категорії, на жаль, приділяється мало уваги у дослідженнях останніх десятиліть.

Актуальність теми визначається зростаючим інтересом до вивчення комунікативного аспекту перекладу, до проблем відтворення виразно-зображальних, словотвірних і синтаксичних засобів тексту оригіналу у перекладі. Необхідно також враховувати недостатню вивченість стилістичного аспекту перекладу, зокрема, відтворення емфатичного навантаження комунікативного змісту художнього твору в перекладі. Актуальність цього дослідження полягає також у тому, що тут вперше здійснено спробу застосувати зіставний підхід у вивченні функціональних параметрів тексту з погляду відтворення емфатичного потенціалу в перекладі. Опис емфатичного потенціалу та художньо-зображальних функцій лексичних, граматичних і синтаксичних емфатичних засобів та прийомів їх відтворення в перекладі ще залишається недостатньо повним і вичерпаним. У перекладознавстві не завжди розмежовуються емфатичні, експресивні та емоційні засоби, не зазначаються особливості їх використання в оригіналі та, особливо, у перекладі. Вивчення цих засобів є важливим як для теорії, так і для практики художнього перекладу загалом, оскільки недостатнє знання прийомів відтворення емфази та особливостей перекладу різних засобів вираження емфатичності може призводити до неадекватного перекладу та спотворення задуму автора.

Метою роботи є з'ясування особливостей відтворення емфатичних засобів англійської мови в українському художньому перекладі та їх цілісний аналіз.

Поставлена мета визначила необхідність виконання таких завдань:

1. Формування теоретичних засад відтворення емфази в перекладі.

2. Дослідження відтворення емфази як стратегії забезпечення стилістичної адекватності перекладу.

3. Аналіз подібностей та розбіжностей емфатичних засобів української та англійської мов.

4. Опис труднощів відтворення емфази в перекладі.

5. Виявлення прийомів перекладу англійських лексичних, граматичних та графічних емфатичних засобів українською мовою.

6. Встановлення особливостей перекладу різних видів англійських емфатичних засобів української мовою.

Вирішення цих завдань передбачає аналіз мовних елементів різних рівнів та лексичного, морфологічного, синтаксичного, семантичного, прагматичного та стилістичного аспектів речень і застосування окремих елементів літературознавчого аналізу, оскільки у разі розгляду перекладу художніх текстів не можна нехтувати літературознавчими аспектами перекладу.

Ілюстративний матеріал дослідження утворюють художні твори таких англомовних письменників, як: Браун Д., Бронте Ш., Голсуорсі Джон, Грін Г., Дал Роальд, Селінджер Д., Драйзер Т., Керрол Л., Коллінз У., Крісті А., Кларк А., Грін Г., Чалкер Дж., Гамільтон Л., Хейлі А., Моем С., Ролінг Дж., Твен М., Фіцджеральд Ф., Хемінгуей Е. та їх перекладів українською мовою, виконаних професійними перекладачами А. Кам'янець, П. Соколовським, О. Терех, П. Шарандак, В. Морозовим, О. Логвиненком, Е. Ржевуцькою, В. Корнієнком, О. Мокровольським, В. Хижняком, В. Хазаном, О. Жомнір, В. Морозовим, О. Тараненко, М. Пінчевським, В. Митрофановим та авторкою дисертації. Загальний обсяг матеріалів дослідження становить 9300 сторінок (4600 сторінок англійських оригіналів і 4700 сторінок їх українських перекладів).

Об'єктом аналізу є емфатичні засоби англійської мови, ужиті в художній літературі, та їх переклади українською мовою. Усього було досліджено 2153 англійські емфатичні засоби та 2134 відповідних українських засоби.

Предметом дослідження є особливості та прийоми перекладу українською мовою емфатичних засобів в англомовних прозових творах.

Мета і завдання дослідження визначили застосування у ньому таких основних методів: порівняльно-перекладознавчий аналіз, коли досліджувані об'єкти порівнювалися на основі оригіналів та їх перекладів, що дозволило виявити прийоми відтворення англійських емфатичних засобів українською мовою; метод опису - для систематизації й класифікації засобів вираження емфази та способів і прийомів їх відтворення; метод зіставлення - для встановлення взаємовідповідності між англійськими емфатичними засобами та їх українськими відповідниками. Також використовувалися елементи контрастивного та контекстуального аналізу і такі загальнонаукові методи аналізу, як спостереження, порівняння та узагальнення.

Наукова новизна результатів проведеного дослідження полягає в тому, що вперше в перекладознавстві вирішене актуальне завдання встановлення, опису та пояснення прийомів відтворення емфатичних засобів в англо-українському художньому перекладі.

Теоретична значущість дослідження зумовлена його внеском у загальну теорію перекладу, теорію художнього перекладу, часткову теорію перекладу з англійської мови на українську та в дослідження стилістичних проблем англо-українського перекладу. Крім того, дослідження відтворення емфатичності в перекладі робить внесок у вирішення проблеми особливостей перекладу синтаксичних, лексичних і граматичних мовних елементів, що, у свою чергу, сприяє розв'язанню центральної проблеми теорії перекладу, якою є визначення поняття перекладної адекватності. Це також сприятиме виявленню закономірностей відтворення емфази в перекладі та їх систематизації.

Практична цінність результатів дослідження полягає в тому, що їх можна використати у викладанні нормативних курсів вступу до перекладознавства та теорії і практики перекладу, спецкурсів з англо-українського художнього перекладу й стилістичних проблем перекладу, а також для написання відповідних підручників і посібників.

На захист виносяться такі теоретичні положення:

1. Функціональна подібність лексичних, синтаксичних і графічних засобів емфази в англійській та українській мовах сприяє досягненню емфатичної симетрії першоджерела в перекладі. Функціональна розбіжність емфатичних засобів у двох мовах стає причиною застосування в перекладі з англійської мови українською низки трансформацій, спрямованих на усунення мовнопрагматичної асиметрії засобів емфази.

2. Для правильного відтворення емфази в англо-українському художньому перекладі нерідко доводиться застосовувати заміну граматичних засобів емфази лексичними засобами. Алгоритм такого перекладу включає низку послідовних кроків, зокрема, визначення того, чи досліджувана одиниця перекладу (слово, словосполучення, речення) є справді емфатичною, з'ясування іллокутивної сили вихідного повідомлення та його перлокутивності, встановлення різновиду англійської емфази, виявлення наявності усталених українських відповідників, а за їх відсутності - створення контекстуальних емфатичних замінників, і, насамкінець, перевірку отриманого результату на динамічну еквівалентність оригіналу.

3. Найвищу частотність при відтворенні англійських синтаксичних засобів емфази українською мовою мають лексичні додавання та контекстуальні заміни. Синтаксична емфаза в українському перекладі також відтворюється формальною негативацією або позитивацією, контекстуальними замінами, цілісним перестворенням тощо.

4. Типовою трансформацією при відтворенні англійських лексичних засобів українською мовою є генералізація. Однак, інколи вона може призводити до надмірного стилістичного нівелювання цільового виразу і, як наслідок - до деемфатизації. Іншими прийомами перекладу емфатичних англійських слів та виразів є контекстуальні та граматичні заміни, міжрегістрові зсуви, додавання, вилучення, транспозиція, повтор, цілісне перестворення.

5. При відтворенні графічної емфази, попри найвищу серед усіх видів емфази частотність прийому перекладу за допомогою прямого симетричного відповідника (коли курсив передається курсивом, знак оклику знаком оклику тощо), значну вагу має асиметричне відтворення шрифтових і пунктуаційних підсилювачів як на графічному рівні (модифікація рельєфності оригіналу іншим графічним способом), так і на лексичному (зокрема, додавання емфатичних засобів у перекладі) та синтаксичному рівнях (парцеляція, транспозиція тощо).

6. Перекладацькі рішення щодо способу відтворення емфази оригіналу в цільовому тексті приймаються в межах чотирьох стратегій: a) відтворення емфатичних засобів оригіналу симетричними засобами цільової мови; б) відтворення емфатичного потенціалу засобів вербального та графічного підсилення, послуговуючись асиметричними засобами цільової мови (трансформаційний переклад); в) некомпенсоване вилучення емфази з тексту перекладу; г) додавання у текст перекладу емфатичних засобів, яким немає паралелі в оригіналі.

7. Для відтворення англійської синтаксичної емфази в українському перекладі найчастіше вживаються лексичні додавання, тоді як прямий відповідник вживається лише у 10% досліджених прикладів. Для відтворення у перекладі лексичної емфази найбільш поширеним прийомом її відтворення є контекстуальний замінник. Прямий відповідник зустрічається лише у 2% випадків. Найчастіше прямий відповідник застосовується для відтворення графічної емфази - 45%, і лише у 3% перекладів застосовується транспозиція.

Апробація роботи. Теоретичні положення та практичні результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні положення дисертації були виголошені в доповідях на наступних наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція „Семіотика культури/тексту в етнонаціональних картинах світу” (14 квітня, 2004р., м. Київ), Міжнародна наукова конференція „Філологія в Київському університеті: історія та сучасність”, присвячена 200-річчю від дня народження М. О. Максимовича (12 жовтня, 2004р., м. Київ), Міжнародна наукова конференція, присвячена 70-річчю з дня народження проф. Д. І. Квеселевича „Слов'янська та германська лексикологія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи”.(20-21 травня, 2005р., м. Житомир), ХІV Міжнародна наукова конференція ім. проф. Сергія Бураго (20-24 червня, 2005р., м. Київ).

Основний зміст дослідження відображено у семи статтях у фахових збірниках, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі Вступу, чотирьох розділів, які присвячені характеристиці труднощів відтворення емфази в перекладі, способам відтворення різних видів синтаксичної, лексичної та графічної емфази українською мовою, висновків, списку використаних наукових і лексикографічних джерел (349 позицій, з них 318 - науково-критичні праці та 31 - довідкова література) та переліку матеріалів дослідження (63 позиції). Загальний обсяг дисертації становить 206 сторінок машинописного тексту, з них 168 сторінок основного тексту.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та його актуальність, визначено мету та завдання роботи, розкрито її наукову новизну, теоретичне та практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі було здійснено огляд теоретичних джерел. Розглянуто різницю між поняттями емфатичність та експресивність, засоби вираження емфази в англійській та українській мовах та розроблено алгоритм перекладу емфатичних засобів.

У другому розділі розглядається відтворення синтаксичної емфази в англо-українському перекладі, зокрема, переклад емфатичної інверсії, конструкцій логічної емфази, переклад підрядних підметових речень, відтворення емфатичного повторення, відтворення емфатичної заперечу вальної конструкції, конструкції з as…as, відтворення риторичного запитання.

У третьому розділі досліджено засоби відтворення англійської лексичної емфази в українському художньому перекладі. Класифіковано підсилювачі та визначено прийому перекладу емфатичного do, емфатичних словосполучень та слів -підсилювачів.

У четвертому розділі розглядаються засоби відтворення англійської графічної емфази в українських перекладах. Визначено засоби відтворення курсивного виділення, курсивного виділення повторення, виділення окликами та відтворення парцеляції українською мовою.

У загальних висновках систематизовано результати дослідження, надано практичні рекомендації перекладачам щодо адекватного відтворення дискусотворчих факторів у перекладі художньої прози.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. "Проблеми відтворення емфази в англо-українському художньому перекладі". Емфатичні засоби сприймаються як такі у протиставленні з нейтральними, стилістично немаркованими одиницями. Розглядати їх слід не як відхилення від норми або порушення, а як розширення її меж. У перекладі дуже важливо зберегти смислові акценти, які вербалізуються емфатичними засобами, підібрати динамічно-еквівалентний варіант способу підсилення, що дотепер не було предметом наукового аналізу.

Окреслена лакуна у сучасному перекладознавстві частково зумовлена тим, що в науковій літературі немає чіткого розмежування таких понять, як експресивність та емфатичність. На нашу думку, експресивність - значно ширше поняття, ніж емфатичність, крім того, для вираження експресивності існує значно більше засобів, ніж для вираження емфатичності. Для адекватного перекладу важливо не підмінювати ці поняття, основна різниця між якими полягає в тому, що експресивність є суб'єкто-орієнтованою, оскільки передає підвищений емоційний стан самого мовця, тоді як емфаза - об'єкто-орієнтована, вона надає підсилення реченню або його окремій частині. Експресивність, на відміну від емфатичності, нерідко має імпліцитний характер, а емфатичність завдяки своїй експліцитності зазвичай сприяє вибору правильних перекладацьких рішень, дає змогу максимально розкрити стилістичний і прагматичний потенціал оригінального повідомлення у перекладі. Якщо експресивність оригіналу здебільшого відтворюється в англо-українському перекладі лексичними засобами, то для відтворення емфази перекладачі виходять на різні мовні рівні, які охоплюють лексичні, граматичні та лексико-граматичні проекції, що нерідко спонукає перекладачів вдаватися до комплексних лексико-граматичних трансформацій.

Необхідність трансформацій для відтворення емфази може бути також викликана дивергентними особливостями засобів вираження емфази в англійській та українській мовах. За нашими спостереженнями, інвентар емфатичних засобів у системі сучасної англійської мови ширший, ніж відповідний інвентар у системі української мови, що в перекладі компенсується більшою семантичною (конотативною) місткістю емфатичних одиниць. Дивергентність засобів створення емфази, їхня етноспецифічність потребують вирішення проблеми асиметрії емфатичних засобів між вихідним і цільовим текстами. У плані перекладу, серед етноспецифічних особливостей англійської емфази найбільший інтерес становлять способи відтворення логічної емфази, емфатичної інверсії, емфатичних підрядних підметових речень, конструкцій з as…as, риторичних запитань та емфатичного дієслова do.

I do so wish I could see that bit! (L. Carroll "Througt the Looking-Glass", р. 67). - Ох і кортить же кинути на нього оком! ("Аліса в задзеркаллі", пер. В. Корнієнка, с. 45).

Конвергентність засобів створення емфази в англійській та українській мовах (лексичні підсилювачі, графічна емфаза, конструкції з використанням ступенів порівняння прикметників і прислівників, повторення тощо) ще не є запорукою адекватності перекладу. Перекладачі нерідко відмовляються від безпосереднього (прямого) відповідника того чи іншого емфатичного слова чи конструкції і вдаються до контекстуальних замінників, керуючись тим, що перекладати слід не сам емфатичний засіб, а його емфатичне навантаження, стилістичні та прагматичні характеристики й обирати з усіх можливих варіантів той, що найбільше відповідає комунікативній меті вихідного повідомлення.

Комунікативна ситуація значною мірою полегшує процес прийняття перекладацького рішення, яке нерідко опирається тільки на наявний контекст, як наприклад:

Oh, please don't, Bill - I ain't ever going to tell (M. Twain "The Adventures of Huckleberry Finn", p. 73). - Ой, прошу ж тебе, не треба, Білле! Їй -богу, я нікому й словечка не скажу! ( "Пригоди Гекельбері Фінна", пер. О. Тараненко, с. 278).

В англійському оригіналі емфатичність відтворена підсилювальним ever, а в українському перекладі - вигуком їй- богу, що надає цільовому тексту більшої виразності та дещо одомашнює його.

Основними засобами відтворення емфази в англо-українському художньому перекладі є підсилювальні частки ще, саме, якраз, навіть, лише, же (ж), а; лексичні підсилювачі дійсно, справді, абсолютно, цілком; підсилювальний займенник сам; емфатичні словосполучення на зразок заради Бога, якого біса, заради всього святого; лексичні повтори; ступені порівняння прикметників з префіксом най-; емфатичне саме; підсилювальні конструкції той, хто..;те, що.., хто б ні.., щоб ні..., графічні засоби тощо. Серед інших методів зазначимо транспозицію членів речення, парцеляцію, гіпер- та де- емфатизацію цільового тексту.

Нерідко емфаза має комплексний характер, як у наведеному нижче прикладі, де автор оригіналу послуговується декількома способами мовного підсилення в межах вузького контексту:

You never said no truer thing'n that, you bet (M. Twain "The Adventures of Huckleberry Finn", p. 73). - Авжеж, не скажеш! Це таки щира правда, можу ручитися! ("Пригоди Гекельбері Фінна", пер. О. Тараненко, с. 278).

Емфатичність вихідного речення створюється за допомогою використання порівняльного ступеню truer, підсилювальної фрази you bet та подвійного заперечення never … no. Вдаючись до антонімічного перекладу, який частково нівелює емфатичність оригіналу, О.Тараненко надолужує втрачене за допомогою додавання лексеми-підсилювача щира. Емфатичний вираз you bet відтворено за допомогою узусного відповідника.

При перекладі англійських граматичних засобів емфази важливо враховувати можливість заміни їх українськими лексичними засобами.

Розділ 2. "Відтворення синтаксичної емфази в англо-українському перекладі". Синтаксичні засоби відтворення емфази, які були обрані для дослідження, безумовно, не вичерпують емфатичного потенціалу англійського художнього тексту та прийомів його відтворення, але є, на наш погляд, найбільш поширеними. Розглянуті прийоми відтворення синтаксичної емфази у перекладі разом із лексичними засобами досягають найбільшого ефекту в емоційному впливі на читача.

Інверсія як засіб емфатичного виділення є достатньо поширеним та ефективним засобом. Інверсія використовується як ізольовано, так і у сполученні з іншими засобами посилення. Хоча з погляду локалізації елементів речення інверсія може бути фронтальною або кінцевою, при перекладі важливо зберегти не місце її розташування, а те емфатичне навантаження, яке наявне в інвертованих словах чи словосполученнях:

Hardly could we hear our own voices for the noise of the trains (Evans G., P. 286) - Через страшенний гуркіт потягів ми ледве чули свої голоси (пер. В. Дмитрика, с. 276).

Типовими для відтворення англійських конструкцій логічної емфази є зсуви у межах мовних рівнів при перекладі, адже досить часто емфаза, створена у вихідному тексті на синтаксичному рівні, стає лексичною у цільовому тексті завдяки додаванню слів-підсилювачів. Пріоритетність лексичного способу відтворення логічної емфази у перекладі українською мовою пояснюється структурною асиметрією та типологічними відмінностями двох мов:

It is me who is talking about it (Chalker J. P. 19). - Саме я про це казав (пер. наш - Н. Д.).

Із проаналізованих нами англійських емфатичних засобів та їх перекладі, повторення видається найбільш простим та ефективним. У разі, коли при перекладі повторень іншомовний матеріал не чинить опору завдяки конвергентності комунікативної ситуації та мовних засобів, що використовуються для її опису, спостерігаємо повне накладання синтаксичного малюнка першотвору на цільовий текст із досягненням динамічної еквівалентності:

I really don't see anything romantic in proposing. It is very romantic to be in love. But there is nothing romantic about a definite proposal (Carroll. L. "Alice's Adventures in Wonderland”, p.44) . - Чесно кажучи, я не бачу нічого романтичного в освідченні. Дуже романтично бути закоханим. Але нічого романтичного в самій пропозиції (пер. В. Корнієнка , с.39).

In her mother's lap afterward Rosemary cried and cried (Fitzgerald F. "Tender is the Night" p.72). - Потім Розмері невтішно ридала, припавши обличчям до колін матері (пер. О. М. Пінчевський, c.167).

Емфатичні заперечувальні конструкції в англійській мові мають етноспецифічні особливості, що спричиняє певні труднощі їх перекладу. Типовим перекладацьким рішенням при відтворенні таких конструкцій є цілісна перебудова вихідного емфатичного речення із використанням комплексних лексико-граматичних трансформацій, зокрема, різних видів антонімічного перекладу (формальної негативації):

It was neither more nor less than a pig, and she felt that it would be quite absurd for her to carry it any further (Carroll. L. "Alice's Adventures in Wonderland”, p. 75). - Так, цього разу помилитися було годі: перед нею було найсправжнісіньке порося! Носитися з ним далі було безглуздо ( пер. В. Корнієнка , с.61).

Своєрідним англійським засобом вираження емфази є модель as....as, яка нерідко виявляється псевдопорівняльною, набуваючи значної емоційної забарвленості. У таких випадках перекладачі свідомо відходять від синтаксичного малюнка оригіналу, відтворюючи емфазу лексичним способом.

The Rabbit started violently, dropped the white kid gloves and the fan, and scurried away into the darkness as hard as he could go (L. Carroll, "Alice's Adventures in Wonderland", p. 76). - Кролик аж звівся на місці - кинув віяло й рукавички, і очмаріло дременув у темряву ("Аліса в країні чудес", пер. В. Корнієнка, с. 43).

Самобутність англійських конструкцій з використанням різних ступенів порівняння прикметників та прислівників обумовлює певну множинність варіантів перекладу, серед яких переважають лексичне додавання та зміна частин мови.

The hum was at its faintest (Ttwain M. "The Adventures of Huckleberry Finn", p. 99). - Гуркіт ледве-ледве доносився ("Пригоди Гекельбері Фінна", пер. О. Тараненко, с. 103).

Попри універсальний характер риторичних запитань, їх переклад є політрансфомаційним та поліеквівалентним. Однак, найвищу вагу мають два способи їх іншомовного перестворення: 1) переклад за допомогою відповідного риторичного запитання; 2) переклад з використанням твердження із запереченням пресупозиції риторичного запитання:

But ? what can I do? (Chalker J. Ninety Trillion Fausts, 50). ? Але… що я можу зробити? (Переклад наш - Н.Д); But how will I know? (Chalker J. A Jungle of Stars, 8). ? Але як я можу це знати? (Переклад наш - Н.Д).

Вибір емфатичного відповідника синтаксичних конструкцій англійської мови серед синтаксичних та лексичних засобів української мови залежить від прагматичного потенціалу вихідного повідомлення та комунікативної ситуації і спрямований на досягнення функціональної, а не формальної еквівалентності.

Розділ 3. "Відтворення лексичної емфази в англо-українському перекладі". Проаналізувавши особливості відтворення емфатичних засобів лексичного рівня англійської мови в українському перекладі, доходимо висновку, що найпоширенішими лексичними емфатизаторами висловлювання є слова, які належать до різних частин мови (прислівники, прикметники, дієслова, числівники, частки, вигуки, тощо) та вирази-посилювачі, що привертають увагу цільової аудиторії до того чи іншого сегмента висловлювання і виступають як маркери авторської інтенції та сприяють адекватному відтворенню іллокутивної сили вихідного речення в перекладі:

I flunked you in history because you knew absolutely nothing (Salinger J. "Тhe Catcher in the Rye",р. 10). - З історії я засипав тебе через те, що ти ж геть нічого не знав!; ( Д. Селінджер "Над прірвою у житі" пер. О Логвиненка с. 19).

Pretty! Absolutely lovely! Her heart beat like a heavy bell - Мила! Безумовно гарна! Її серце билося подібно до важкого дзвоника (К. Менсфілд, "Чашка чаю", пер. О Іжко);

I wish I felt strong enough to go into that part of arrangement - but I don't! (W. Collins "The Woman in White" p.35). - Ох, мав би я досить сил, щоб цим зайнятись! Але ж сил у мене немає (пер. О. Мокровольський, с. 50 ).

Лексичні посилювачі у сучасній англійській мові актуалізуються в нових функціонально-семантичних категоріях, процес формування яких ще не закінчений і продовжується дотепер. Щойно створені посилювачі мають яскраве емоційне забарвлення, але за постійного вживання вони втрачають свою експресивність і здатність передавати ті відтінки, заради яких були створені. Це явище сприяє постійному оновленню мови та невпинному збільшенню засобів посилення, що необхідно враховувати при перекладі.

Прикметною рисою посилювачів є їхня бінарність, адже, з одного боку, - це повнозначні слова, а з іншого - семантично нівельовані лексичні одиниці, центральною семою яких є підсилення ознаки, якості, дії тощо. Посилювачі уможливлюють вихід за межі звичного, нейтрального, стилістично немаркованого, тим самим створюючи емфазу, яку необхідно адекватно відтворити засобами цільової мови.

Однією з основних проблем перекладу лексичних посилювачів є наявність часткових і поліваріантних еквівалентів, які по-різному функціонують у вихідному та цільовому реченнях, оскільки підпорядковуються нормам мов, задіяних у процесі перекладу. Саме тому при доборі адекватного відповідника пріоритетними є не семантичні компоненти повнозначного слова, а емфатична функція виконувана ним у ролі посилювача. Звідси - робота перекладача над відтворенням емфатичного потенціалу вихідного тексту повинна починатися з визначення функції підсилювача в ньому.

Серед перекладацьких рішень щодо відтворення англійських підсилювальних слів і словосполучень українською мовою простежуються різновекторні тенденції. З одного боку, виявляємо однотипність перекладацьких прийомів, а з іншого - поліваріантність при відтворенні кожної емфатичної одиниці.

При перекладі англійських слів і виразів-підсилювачів здебільшого вживаються функціональні відповідники. Функціональна відповідність досягається завдяки низці трансформацій: заміни, модуляції, генералізації, транспозиції, цілісного перестворення. Усі ці прийоми покликані адекватно відтворити емфатичний потенціал першотвору:

Pretty soon he gapped, and stretched himself, and hoved off the blanket, and it was Miss Watson's Jim! (M. Twain, p. 48). - Незабаром чоловік позіхнув, потягнувся, скинув з себе ковдру - і виявилось, що то Джім, негр міс Уотсон! (пер. О. Тараненко, с.253);

The cab drove off at the same moment - I started into the road, with some vague idea of stopping it again, I hardly knew why - hesitated from dread of frightening and distressing her - called, at last, but not loudly enough to attract the driver's attention. (W. Collins, p. 20) - Я пішов далі вулицею з невиразним бажанням зупинити його, сам не знаю навіщо, але боявся злякати і засмутити її, потім нарешті гукнув візника, але надто тихо, й він не почув. (пер. О. Мокровольського, с. 35);

I never doubted your true affection for Walter - but I am more than ever persuaded of it now!; (W. Collins, p. 9). - ...Я ніколи не сумнівалася, що ви любите Вольтера, але тепер я переконалася в цьому більше, ніж будь - коли! (пер. О.Мокровольського, с. 26).

Окремі емфатичні словосполучення не мають ані синтаксичної, ані лексичної паралелі в українській мові й тому потребують унікальних, контекстуально-зумовлених рішень. Такі кроки дають змогу перекладачам подати іншомовний матеріал в оновленому стилістичному аранжуванні, суголосному очікуванням україномовної читацької аудиторії:

Where the dickens can they be? (Collins Wilkie " Woman in White", р. 67). ? Де у біса вони можуть бути? (пер. О. Мокровольського, с. 69); What the hell was going on? (Collins Wilkie "The Woman in White", р. 89 ). ? Що у дідька вібувалося? (пер. О. Мокровольського, с. 76).

Розділ 4. "Відтворення графічних засобів емфази при перекладі".

Графічна емфаза передбачає використання виокремлювальних можливостей шрифту вихідної мови з метою акцентування уваги читача на певному сегменті повідомлення. Широкий діапазон структурно-графічних утворень, у яких рельєфними стає не тільки літера чи слово, а, можливо, й ціла багатокомпонентна синтагматична сполука, дає змогу авторові не залучати додаткові лексичні та синтаксичні засоби емфатизації і, вдавшись до вербальної економії, увиразнити іллокутивну силу речення графічним способом. Експліцитність такого засобу підсилення, безперечно, стає у пригоді для кроскультурного перенесення художнього твору.

Графічні засоби широко застосовуються для створення емфатичності висловлювання шляхом шрифтового чи пунктуаційного виділення тих слів, словосполучень і фрагментів речень, на яких робиться емфатичний наголос. Як графічні емфатичні прийоми можуть бути використані засоби графічної сегментації тексту (поділ на рядки, строфи, абзаци та розділи), знаки пунктуації, великі літери, шрифтові та кольорові виділення, зображувальна організація друкованого тексту тощо. Тому завданням перекладача є правильний вибір варіанта перекладу того чи іншого уривку, де є графічне акцентування.

Передумовою досягнення адекватності в перекладі при відтворенні графічних засобів створення емфази є визначення функції кожного окремого прийому в певному контексті. Перекладач повинен пам'ятати, що у сучасній англійській літературі автори використовують графічні засоби для того, щоб 1) привернути увагу читача до того чи іншого сегмента тексту; 2) передати емоційне забарвлення або почуття; 3) виділити ту частину висловлювання, де є підтекст. З особливою уважністю необхідно ставитися до графічних засобів створення емфази, коли вони є однією з домінант авторського ідіостилю, яку виразно простежуємо у творах Л. Керрола:

It's new I tell you - I bought it yesterday - my nice NEW RATTLE - and his voice rose to a perfect scream (L. Carroll "Alice' Adv.", p. 78). - Воно зовсім новеньке!...Щойно вчора куплене! Моє чудове - пречудове, моє новеньке БРЯ - А - ЗКАЛЬЦЕ, - уже не приказував, а верещав він (пер. В. Корнієнка, с. 57).

Адекватне відтворення графічної рельєфності ускладнюється не тільки відмінностями систем двох мов, національними особливостями вираження почуттів і традиціями у вживанні стилістичної графіки, а й складністю декодування перекладачем конкретних емоцій, конотацій і підтексту, що пов'язано певною мірою з недостатньою вивченістю проблем графічного емфатичного вираження в прагматичному та стилістичному аспектах.

Графічні засоби емфази використовують насамперед як спосіб письмової репрезентації усного мовлення. Пунктуація може бути експресивною та використовуватися з метою емфатизації висловлювання разом зі стилістичними засобами різних мовних рівнів. Роль графічних засобів полягає у відтворенні ставлення мовця до висловлювання. Графіко-фонетичні засоби емфази доповнюють недостатність традиційних засобів пунктуації та вживаються для логічного й емоційного посилення думки:

Alice curtseyed again, as she was afraid from the Queens tone that she was a little offended…( L. Carroll "Alice's Adventures in Wonderland", p. 67). - Тут Аліса знову зробила реверанс, бо з голосу Королеви їй здалося, що та трішечки ображена ("Аліса в країні чудес", пер. В Корнієнка, с. 66).

Завдяки переважній функціональній подібності графічних прийомів створення емфази в англійській та українській мовах перекладачам вдається досягати як графічної, так і емфатичної симетрії при іншомовному перестворенні оригіналу. Прояви графічної асиметрії мають як системний, контекстуально-зумовлений, так і несистемний, безпідставний характер і в останньому випадку свідчать про неуважність перекладача щодо відтворення графічних засобів створення емфази. Якщо перекладач вилучає емфатичну графіку із цільового тексту й не вдається до компенсаторних засобів, то може значно змінитися смисл вихідного повідомлення як на мікрорівні одного речення, так і на макрорівні всього твору.

Серед лексико-синтаксичних прийомів досягнення перекладачем емфатичності найчастотнішими є додавання слова або виразу-підсилювача, транспозиція доданого слова або виразу-підсилювача, декомпресія доданого лексичного підсилювача, повторення підсилювального виразу та його декомпресія, зміна частини мови підсиленої одиниці оригіналу. Лексико-синтаксичні засоби логічного підсилення виконують в перекладі подібну емфатичну функцію, однак здебільшого спричиняють порушення прагматичної рівноваги оригіналу та перекладу в бік гіперемфатизації останнього. Інколи гіперемфатизація може бути свідомим рішенням перекладача і є однією з ознак його перекладацького стилю:

I've heard nonsense, compared with which that would be as sensible as a dictionary!( "Alice' Adv." Carroll L., p. 91) - Але я чувала таке „казна-що”, супроти якого це могло б позмагатися в мудрості з тлумачним словником ("Аліса в країні чудес", пер. В. Корнієнка, с. 90).

Не менш частотними компенсаторними прийомами є графічні заміни, зокрема, тире - на три крапки або курсиву - на розрядку.

„No, you're no crooks”, I said. “ You're just stealing five -“ (J. Salinger "Тhe Catcher in the Rye", р. 79). -„Так, не крадії! Вкрали п'ять доларів, а самі...”("Над прірвою у житі", пер.О. Логвиненка, с. 312).

I don't care if it's a sad good-by or a bad good-by, but when I leave a place I like to know I' leaving it (J. Salinger "Тhe Catcher in the Rye", р. 140). - Але коли я розлучаюся з яким-небудь місцем, мені треба в і д ч у т и , що я з ним дійсно розлучаюся ("Над прірвою у житі", пер. С. Мокровольського, с. 332).

Оскільки прояви незвичного в плані шрифту та пунктуації оригіналу є графічною репрезентацією модальності висловлювання, візуалізацією ставлення мовця до того, про що йдеться у вихідному повідомленні, графічне оформлення оригіналу спрямовує перекладача до прийняття правильного рішення для відтворення емфатичності оригіналу.

ВИСНОВКИ

Перекладознавці та перекладачі повинні усвідомлювати, що емфаза як засіб комунікативного виділення певних сегментів вихідного повідомлення є різнорівневим семіотичним явищем, оскільки утворюється за участю як вербальних, так і графічних знаків шляхом урізноманітнення усталених мовних норм, розширення меж узвичаєного. У плані перекладу особливості емфатичного виділення засобами тієї чи іншої мови безпосередньо пов'язані з мовними картинами світу, де в нерозривній єдності перебувають універсальні та етноспецифічні компоненти, комбінації яких є унікальною в кожній мові. Мовна картина світу екстраполюється на синтаксичну будову мови та її лексичний склад і стає тлом для виникнення різнорівневої асиметрії при перекладі.

Переклади художньої літератури містять багатий експериментально-ілюстративний матеріал для дослідження засобів вираження та відтворення емфатичного навантаження на різних мовних рівнях.

Перед тим, як відтворити емфазу засобами цільової мови, перекладачеві необхідно провести комплексний перекладознавчий аналіз оригіналу, який передбачає підтвердження емфатичності певної одиниці перекладу (слова, конструкції, речення), з'ясування іллокутивної сили вихідного повідомлення та його перлокутивності, встановлення різновиду англійської емфази, виявлення наявності усталених українських відповідників, а за відсутності усталених відповідників - створення контекстуальних емфатичних замінників, та, насамкінець, перевірку отриманого результату на динамічну еквівалентність оригіналові.

Аналіз відтворення емфатичних засобів англомовних художніх текстів у перекладі українською мовою дозволив дійти таких загальних висновків:

1.План емфатичного посилення може зберігатися у перекладі.

Збереження плану посилення у перекладі уможливлюється завдяки функціональній подібності значної кількості емфатичних засобів в англійській і українській мовах, що дає змогу досягти емфатичної симетрії у разі іншомовного перестворення оригіналу. Подібне явище спостерігаємо тоді, коли структурні розбіжності між двома мовами, відмінності узусу та особливості авторської стилістики не перешкоджають створенню синтаксичного, лексичного, лексико-граматичного або графічного відповідника у перекладі.

2. План емфатичного посилення у перекладі може бути змінений.

Зміна емфатичності оригіналу може бути викликана як опором іншомовного матеріалу, так і прагматичними міркуваннями перекладача, який ставить собі за мету максимально наблизити першотвір до україномовної аудиторії. Тому перекладачі нерідко утримуються від наслідування емфатичних особливостей оригіналу, вдаючись до відмінних засобів підсилення, що, однак, не заважає досягти динамічної еквівалентності в перекладі.

3. План емфатичного посилення у перекладі може втрачатися.

Деемфатизація цільового тексту у перекладі, що полягає у вилученні лексичного, синтаксичного чи графічного підсилювача або ж у заміні його на стилістично нейтральний, емфатично-немаркований елемент, є небажаним кроком при перекладі й може бути виправдана лише за необхідності уникнення відмінного перлокутивного ефекту на цільову аудиторію.

4. Емфатичне посилення оригіналу може бути збільшене у цільовому тексті.

Додавання у текст перекладу відсутнього в оригіналі емфатизатора може призвести до гіперемфатизації у перекладі, що також не бажано. Такий крок, за умови послідовного використання, може свідчити про особливості ідіостилю самого перекладача.

Отже, здійснюючи іншомовне перестворення художнього твору, перенесення його в приймальну культуру та літературу, перекладач повинен урахувати всі індивідуально-стилістичні та мовленнєві особливості стилю автора оригіналу, серед яких значне місце посідають емфатичні засоби.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Денисенко Н. В. Передача граматичної емфази в перекладі з англійської мови на українську // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - Випуск 14. Книга 1.- К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. - 288 с.-С.108-112

2. Денисенко Н. В. Проблема передачі англійської лексичної емфази українською мовою // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Випуск 23. - Житомир: Видавництво Житомирського державного університету імені Івана Франка,2005. - С. 139-141.

3. Денисенко Н. В. Передача синтаксичної та графічної емфази в англо - українських перекладах // Мова і культура: (Науковий щорічний журнал). - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - Вип. 8. Т. ІІІ. Ч.2. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. Теорія і практика перекладу. -- 388с. - С.279-283

4. Денисенко Н. В. Проблема передачі риторичного запитання як емфатичного засобу в англо-українських перекладах // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Збірник наукових праць Вип.9/ - К.: Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; Від. ред. Н. М. Корбозерова. - К.: Логос, 2006. -- 2006. - 410с. - с. 81 - 85.

5. Денисенко Н. В. Проблема передачі емфатичної інверсії в англо-українському перекладі // Збірник наукових праць Вип.10. - К.: Київський нац. ун - т ім.. Тараса Шевченка; 2006. - 444с. - с. 89 - 93.

6. Донець (Денисенко) Н. В. Проблема передачі емфази в англо-українських перекладах//Семіотика культури/ тексту в етнонаціональних картинах світу: Збірник наукових праць. - Випуск 39 - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. - 63с. - c.-53 - 56.

7. Денисенко Н. В. Переклад англійських емфатичних словосполучень українською мовою // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - Випуск 31. - К: Вид-во. Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, 2010. - с. 38 - 41.

АНОТАЦІЯ

Денисенко Н. В. Відтворення емфази в англо-українських художніх перекладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.16 - перекладознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Робота присвячена питанню відтворення англійської емфази в українських художніх перекладах. Проблема відтворення емфази залишається однією з невирішених проблем перекладознавства. Обґрунтовано положення, що емфаза - універсальне різнорівневе семіотичне явище, яке створюється за участю як вербальних, так і графічних знаків, і полягає в логічно-комунікативному виділенні певних сегментів вихідного повідомлення. Як маркери авторської інтенції емфатичні засоби в тексті оригіналу є експліцитними помічниками перекладача, що сприяють адекватному відтворенню іллокутивної сили висловлювання.

У дисертації досліджуються синтаксичні, лексичні, лексико - граматичні та графічні засоби емфази та способи їх відтворення на прикладах перекладів англомовних творів українською мовою. Виявлено і пояснено засоби створення емфази та алгоритм їхнього перекладу засобами цільової мови

Ключові слова: відтворення емфази, прийоми перекладу емфатичних засобів, англо-український художній переклад.

АННОТАЦИЯ

Денисенко Н. В. Воспроизведение эмфазы в англо-украинских художественных переводах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.16 - Переводоведение. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2011.

В диссертации исследованы вопросы, связанные с проблемой воспроизведения эмфазы в украинских переводах англоязычной художественной прозы. Исследование выполнено на материале переводов англоязычной художественной литературы на украинский язык. Проблема перевода эмфазы остаётся одним из нерешённых вопросов теории перевода. В диссертации впервые комплексно исследуются способы воспроизведения эмфазы в переводе.

Исследуются способы передачи синтаксических, лексических, лексико-грамматических и графических видов английской эмфазы в художественном переводе на украинский язык. В работе установлено, что одной из причин существования небольшого количества работ по исследованию перевода английской эмфазы является отсутствие единого мнения среди учёных по поводу разграничения понятий экспрессивности и эмфатичности.

Трудности перевода и переводоведческого анализа воспроизведения английской эмфазы на украинский язык состоят в: типологическом отличии английского и украинского языков, следствием чего является значительная разница в количестве видов эмфазы в этих двух языках, что часто становится причиной перевода английской эмфазы с помощью других средств; проблеме, связанной с выбором соответствий английской эмфазе при переводе целевым языком; проблеме, связанной с нечёткостью классификации видов эмфазы как в английском, так и в украинском языках, обусловливающей трудности в определении точных соответствий эмфазы английского языка целевому языку во время переводоведческого анализа.

В работе выявлены и проанализированы такие приёмы перевода английской эмфазы на украинский язык, как: 1) перевод прямым соответствием; 2) контекстуальная замена; 3) грамматическая замена; 4) компенсация; 5) лексическая замена; 6) транспозиция; 7) антонимический перевод; 8) генерализация.

...