Семантико-синтаксична структура речень з інфінітивом мети в сучасній українській мові

Внутрішня диференціація конструкцій із основними дієслівними предикатами стану базована на 3 основних типах речень, у яких за допомогою інфінітива реалізована семантика мети: 1) речення з дієслівними предикатами фізичного стану; 2) речення з дієслівними предикатами психічного стану;

3) речення з дієслівними предикатами буття.

Складнопідрядні речення мети з основним релятивним предикатом виявляють невисокий потенціал у відкритті позиції для предикативної частини з інфінітивом мети і поділяються на: 1) речення з дієслівними предикатами на позначення міжособистісних стосунків; 2) речення з дієслівними предикатами на позначення узгоджених дій; 3) речення з дієслівними предикатами на позначення посесивних відношень. З-поміж загальної кількості складнопідрядних речень з дієслівними релятивними предикатами найвищу здатність до вираження і диференціації цільової семантики за допомогою інфінітива виявляють речення з дієслівними предикатами на позначення посесивних відношень.

Модифікації основної складної структури базовані на їхній відповідності схемам N₁ - V_f - Adv_fin(Inf) та N₁ - V_f - Adv_fin (praep N), де синтаксеми зі значенням мети виявляють придієслівний характер зв'язку і є валентно незв'язаними з основним дієслівним предикатом синтагми.

У схемі N₁ - V_f - Adv_fin(Inf) придієслівний інфінітив мети виступає як факультативний поширювач основної структурної схеми простого речення, що дає змогу говорити про близькість таких конструкцій до давньої дієслівної форми при дієсловах руху на означення мети дії - супіна.

Залежно від збігу чи не збігу суб'єктів цих пропозицій, прості ускладнені речення такої схеми поділяються на суб'єктні й об'єктні. У простих ускладнених реченнях із суб'єктним інфінітивом мети репрезентована така цільова семантика, за якої суб'єкт виконує певну реальну дію задля активізації іншої, гіпотетичної. Структурну схему N₁ - V_f - Adv_fin(Inf) із суб'єктним інфінітивом формують дієслівні предикати руху і зміни положення в просторі; дієслівні предикати фізичної дії на об'єкт; дієслівні предикати взаємної дії; дієслівні предикати зміни буття суб'єкта. У реченнях з об'єктним інфінітивом мети репрезентована така цільова семантика, за якої реалізація дії, що виконується суб'єктом, має на меті активізувати дію, виконувану об'єктом. Основну предикативну роль у таких структурах виконують каузативні (фактитивні) дієслова, дієслова фізичного сприяння / протидії, а також дієслова переміщення.

У процесі синтаксичної деривації речення з інфінітивами в адвербіальній позиції детермінанта мети на рівні деяких значень модифікуються й адвербіальну функцію перебирають на себе віддієслівні іменники. У схемі N₁ - V_f - Adv_fin (praep N) адвербіальний поширювач зі значенням мети виступає у прийменниково-відмінковій формі віддієслівного іменника. Типовим для вираження відповідної семантики у наведеній схемі є прийменник для, який при зближенні його зі значенням сполучника щоб дає підстави для номінування його предикатом предикатів.

Варіанти структурної схеми N₁ - V_f - Adv_fin (praep N) репрезентовані конструкціями N₁ - V_f - praep N₂ і N₁ - V_f - praep N₄. У варіанті структурної схеми N₁ - V_f - praep N₂ цільова семантика реалізована за допомогою поєднання прийменника з віддієслівним іменником у формі родового відмінка. Варіант структурної схеми N₁ - V_f - praep N₄ реалізує семантику мети за допомогою поєднання прийменника з віддієслівним іменником у формі знахідного відмінка.

На відміну від простих ускладнених речень з інфінітивом мети, які здатна організовувати обмежена кількість дієслів української мови, речення мети з прийменниками і віддієслівними іменниками формують ті дієслівні предикати, які виступають основними у складнопідрядних конструкціях із відповідною семантикою.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Гургула О.Б. Семантика інфінітива мети / Орест Гургула // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія. - 2006. - Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦГТ, 2006. - Вип. ХІ-ХІІ. - С. 216-221.

2. Гургула О.Б. Мета в семантико-стилістичній структурі поетичних текстів І.Франка / Гургула Орест // Матеріали ХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Семантика мови і тексту», 2006. - Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦГТ, 2006. - С. 465-467.

3. Гургула О.Б. Семантичні відношення предикативів причини і мети в структурі складного речення / Гургула Орест // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Слов'янська філологія. - Чернівці : Рута, 2007. - Вип. 321-322. - С. 105-111.

4. Гургула О.Б. Трансформаційні моделі речення з інфінітивом мети / Гургула Орест // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Слов'янська філологія. - Чернівці : Рута, 2008. - Вип. 382-384. - С. 165-170.

5. Гургула О.Б. Речення структурної схеми N1 - Vf - Adv (inf) із суб'єктним інфінітивом мети в українській літературній мові / О.Б. Гургула // Проблеми граматики і лексикології української мови : Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 10. - К., 2010. - Вип. 6. - С. 100-104.

АНОТАЦІЯ

Гургула О.Б. Семантико-синтаксична структура речень з інфінітивом мети в сучасній українській мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2011.

Дисертацію присвячено комплексному опису семантичної і структурної організації простих і складних речень з інфінітивами, яким властиве загальне значення мети, у сучасній українській літературній мові. У роботі з'ясована семантична сутність інфінітивних предикатів мети та окреслено їхні класифікаційні межі. Встановлено, що формування структурних типів речень з інфінітивами мети зумовлене поєднанням основної і додаткової предикативності в складному реченні й трансформаційними перетвореннями в простому реченні. З'ясовано семантичні типи основних дієслівних предикатів, здатних приєднувати предикативну частину з додатковим предикатом - інфінітивом мети - або поширювач із цільовим значенням; здійснено диференціацію та класифікацію речень з інфінітивом мети; виявлено й описано основні структурні схеми простих речень з цільовим поширювачем, а також установлено, які дієслова здатні виконувати основну предикативну роль у модифікованих структурах із загальним значенням мети.

Ключові слова: мета, просте речення, складне речення, структурна схема, інфінітив, суб'єкт, об'єкт, дієслівний предикат, поширювач.

АННОТАЦИЯ

Гургула О.Б. Семантико-синтаксическая структура предложений с инфинитивом цели в современном украинском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Прикарпатский национальный университет имени Василя Стефаника, Ивано-Франковск, 2011.

Диссертационное исследование посвящено комплексному описанию семантической и структурной организации простых и сложных предложений с инфинитивами, которые обладают общим целевым значением, в современном украинском языке.

Среди характерных особенностей, присущих конструкциям с целевым инфинитивом в украинском языке, выделяются модальность, временная соотнесенность, оформленность субъектной и предикативной синтаксем, а также позиционная организация.

В синтаксических конструкциях с целевым инфинитивом реализована двойная модальность: реальная (основная), имплицированная в основном глагольном предикате, и ирреальная (дополнительная), репрезентированная инфинитивом. В типичных случаях эта модель представлена объединением форм основного глагольного предиката и инфинитива в рамках сложной или простой конструкции.

В аспекте исследования категории цели значимой является функциональная особенность инфинитива, связанная с его потенциальной способностью независимо от семантики обозначать действие во взаимосвязи с субъектом (носителем предикативного свойства). В высказываниях с инфинитивом цели всегда открыта позиция для первого актанта (левосторонней синтаксемы). Непосредственное отношение к субъекту, проявляющееся на уровне высказывания, выступает синтаксическим маркером, определяющим структурную основу синтаксической конструкции с целевым инфинитивом. Организационным центром предложений с целевым инфинитивом является глагольный предикат, определяющий возможность присоединения целевой части с помощью соответствующего подчиненного союза или возможность непосредственного присоединения инфинитива цели как обстоятельственного распространителя строго глагольной семантики.

Базовыми конструкциями, реализующими в украинском языке значение цели, являются сложноподчиненные предложения с инфинитивом в подчиненной части, оформленной соответствующими союзами. Это объясняется усилением однозначности, эксплицитностью и фактически двойным очерчением значения цели - через союз и через инфинитив, выдвигающий формально-граматически сложное предложение на первый план как доминанту в модификационных превращениях.

Наибольший и самый распространенный класс предложений украинского языка, способный выражать цель, составляют сложноподчиненные предложения с основными глагольными предикатами действия. В соответствии со спецификой присоединения предикативной части с инфинитивом сложноподчиненные предложения с семантикой действия, реализуемого с определенной целью, подразделяются на 6 групп: 1) сложноподчиненные предложения с основными глагольными предикатами движения и изменения положения субъекта в пространстве; 2) сложноподчиненные предложения с основными глагольными предикатами перемещения объекта;

3) сложноподчиненные предложения с основными глагольными предикатами физического действия; 4) сложноподчиненные предложения с основными глагольными предикатами интеллектуальной деятельности;

5) сложноподчиненные предложения с основными глагольными предикатами говорения; 6) сложноподчиненные предложения с основными глагольными предикатами психической деятельности (восприятия). В организации каждого типа семантика основного глагольного предиката обозначает действие активного субъекта, направленное на достижение определенного результата в будущем и спроектированное на гипотетическое действие, названное инфинитивом цели.

Наряду со сложными союзными конструкциями в украинском языке функционируют простые предложения, в которых значение цели реализуют не специализированные союзы, а собственно инфинитивная синтаксема или предложно-падежные формы отглагольных существительных. Эти типы синтаксических структур являются модификациями доминантной эксплицитной конструкции с целевым союзом, образованные вследствие редукции подчиненной части сложного предложения в производную адвербиальную синтаксему.

Ключевые слова: цель, простое предложение, сложное предложение, структурная схема, инфинитив, субъект, объект, глагольный предикат, распространитель.

ANNOTATION

Gurgula O.B. Semantic and syntactic structure of the sentences with the infinitive of purpose in modern Ukrainian language.-Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Philology in specialty 10.02.01 - Ukrainian language. Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, 2011.

This thesis research has been dedicated to the complex description of semantic and structural organization of simple and complex sentences with the infinitives that have the significance of general purpose in modern Ukrainian language.

Among the characteristic features, intrinsic to the constructions with the infinitive of purpose in Ukrainian language, modality, time correlation, design of subjective and predicative syntaxemes and positional organization can be singled out.

Double modality is carried out in the syntactic structures with the infinitive of purpose: real (principal), implicit in the principal verbal predicate, and unreal (additional) represented by infinitive. In typical situations this model was presented by the combination of the principal verbal predicate and infinitive in the frame of complex or simple structure.

In this research, the investigation of the category of purpose is significant because of the functional peculiarity of infinitive which is related to its potential capacity to designate action in connection with the subject (carrier of the predicative quality) independently from semantics. In the utterances with the infinitive of purpose, the position remains always opened for the first actant (left side syntaxeme).

The direct relation to the subject, manifested on the level of utterance, pleads as the syntactic marker, which defines the structural ground of the syntactic structure with the infinitive of purpose. The organizational center of the sentences with the infinitive of purpose is a verbal predicate which defines the possibility of joining the purpose part of the sentence using the respective subordinate conjunction or possibility of the direct joining of the infinitive of purpose as the adverbial distributor of strictly verbal semantics.

The basic structures used for the realization of the meaning of purpose in Ukrainian language are complex subordinate sentences with the infinitive in the subordinate part defined by the respective conjunctions. This can be explained by the emphasis on monosemanticity, explicitness and actually double contour of the meaning of purpose - through the conjunction and the infinitive that puts the formally and grammatically complex sentence to the first place as dominant in modifying transformations.

The biggest and the most widely spread sentence class in Ukrainian language, capable of expressing the purpose, is one comprised of combined sentences with the principal verbal predicates. In concordance with the specificity of joining of the predicative part with the infinitive, the complex sentences with the semantics of action realized with certain purpose, can be divided into 6 groups: 1) complex sentences with principle verbal predicates of movement and position change in space; 2) complex sentences with principle verbal predicates of object movement;

3) complex sentences with principle verbal predicates of physical action; 4) complex sentences with principle verbal predicates of intellectual activity; 5) complex sentences with principle verbal predicates of talking; 6) complex sentences with principle verbal predicates of psychic activity (perception). In each structure type the semantics of the principle verbal predicate signifies the action of the active subject directed on the achievement of certain result in future and is projected on the hypothetical action which is called the infinitive of purpose.

In Ukrainian language, along with the complex conjunction structures, there exist simple sentences which carry out the meaning of purpose not through the specific conjunctions but through the infinitive syntaxemes or prepositional case forms of verbal nouns. These types of the syntactic structures are the modifications of the dominant explicit structure with the conjunction of purpose formed as a result of reduction of the subordinate part of the complex sentence into derivative adverbial syntaxeme.

Key words: purpose, simple sentence, complex sentence, structural scheme, infinitive, subject, object, verbal predicate, distributor.

Размещено на Allbest.ru