Метафоричний потенціал синтаксису в поезії шістдесятників

Серед названих моделей метафор можна виокремити малодосліджені, представлені здебільшого словосполученнями з прийменниково-іменниковими компонентами. У поетичному мовленні вони реалізуються як додатки та обставини. Специфіка таких метафор полягає в тому, що вони формуються не за рахунок лексичної несполучуваності компонентів, а завдяки невідповідності лексичного наповнення граматичній семантиці (значенню синтаксеми). Найширше представлені іменники-неістоти в ролі особового суб'єкта і абстрактні іменники в синтаксичній позиції обставини місця (що передбачає конкретику).

Виявлено, що різні типи смислової структури метафори (співвідношення між суб'єктом і об'єктом зіставлення) мають неоднакову синтаксичну реалізацію. Метафори-загадки виражаються генітивними й атрибутивними словосполученнями, для який показова характеристичність, внаслідок чого вони здатні функціонувати як метафоричні парафрази. Метафори-порівняння реалізуються, у першу чергу, в генітивних словосполученнях, а також в атрибутивних, прикладкових і метафорах периферійних різновидів. Ознакові метафори, тобто такі, де об'єкту приписуються невластиві йому риси, можуть функціонувати в будь-якому синтаксичному оформленні, що надзвичайно важливо для варіювання і розвитку метафоричного образу в тексті.

Метафори складної структури, з формальної точки зору, складаються з кількох метафоричних компонентів та вказівного мінімуму. Однак механічне виокремлення простих метафор зі складу такої конструкції неможливе, оскільки призводить до втрати метафоричної образності. У складі метафори-тексту всі метафоричні одиниці підпорядковуються меті образної характеристики імпліцитного явища чи об'єкта, створюючи чітку систему.

Метафора є активним компонентом стилістичної системи шістдесятників. Вона може бути як новоствореною, так і відновленою за допомогою цілого спектру лексико-граматичних засобів. Стилістичний ефект метафори посилюється завдяки взаємодії з паронімічною атракцією, лексичним повтором та іншими стилістичними засобами усіх мовних рівнів. Метафора та її синтаксична структура є одним із характерних показників ідіостилю поета.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Слобода Н. В. Структура генітивної метафори у поезії Ліни Костенко / Н. В. Слобода // Дослідження з лексикології і граматики української мови: [зб. наук. пр. / редкол.: Д. Х. Баранник (відп. редактор) та ін.] -- Д.: Пороги, 2007. -- Вип. 5. -- С. 108--115.

2. Слобода Н. В. Синтаксичні особливості метафори у пейзажній ліриці Ліни Костенко / Н. В. Слобода // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: філологічні науки. -- Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. -- Вип. 15. Том 1. -- С. 231--235.

3. Слобода Н. В. Метафора як стилістична фігура поетики / Н. В. Слобода // Дослідження з лексикології і граматики української мови: [зб. наук. праць / за ред. проф. Д. Х. Баранника]. -- Д.: Пороги, 2008. -- Вип. 7. -- С. 131--138.

4. Слобода Н. В. Метафоричний потенціал орудного відмінка (на матеріалі поезії Л. Костенко та М. Вінграновського) / Н. В. Слобода // Мовознавчий вісник: [зб. наук. пр. / МОН України. Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького; відп. ред. Г. І. Мартинова]. -- Черкаси, 2008. -- Вип. 6. -- С. 25--30.

5. Слобода Н. В. Синтаксична і смислова структура атрибутивних метафоричних словосполучень у поезії шістдесятників / Н. В. Слобода // Лінгвістичні студії: [зб. наук. праць / укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін.]. -- Донецьк: ДонНУ, 2009. -- Вип. 18. -- С. 190--193.

6. Слобода Н. В. Засоби актуалізації мовних метафор у поезії шістдесятників / Н. В. Слобода // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство): [зб. наукових праць / за ред. академіка Л. І. Мацько]. -- К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. -- Вип. 2. -- С. 115--120.

7. Слобода Н. В. Метафора-вірш як структуроване вираження духовних цінностей (на матеріалі поезій шістдесятників) / Н. В. Слобода // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского: научный журнал. Серия «Филология. Социальные коммуникации». -- Симферополь: Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, 2009. -- Том 22 (61). № 1. -- С. 466--470.

8. Слобода Н. В. Розширення синтаксичних можливостей метафори в поезії шістдесятників / Н. В. Слобода // Наукові праці: Науково-методичний журнал. -- Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. -- Т. 98. Вип. 85. Філологія. Мовознавство. -- С. 87--90.

9. Слобода Н. В. Метафоризація однорідних членів речення у поезії шістдесятників / Н. В. Слобода // Лінгвістичні дослідження: збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. -- Харків, 2010. -- Вип. 29. -- С. 204--209.

Анотація

Слобода Н. В. Метафоричний потенціал синтаксису в поезії шістдесятників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню синтаксичної структури метафори в поезії шістдесятників.

У роботі запропоновано класифікацію метафор за синтаксичним принципом. Визначено і проаналізовано продуктивні моделі метафор у поезії шістдесятників. Виокремлено малодосліджені моделі метафор із значним лексико-граматичним потенціалом метафоротворення. Виявлено зв'язок між смисловою і синтаксичною структурою метафор, розглянуто особливості реалізації смислової структури у різних синтаксичних типах метафор. З'ясовано механізми творення метафор складної структури. Схарактеризовано метафору як складову стилістичної системи поезії шістдесятників.

Ключові слова: метафора, метафоричне словосполучення, синтаксичний тип, модель, метафоричний потенціал, смислова структура метафори, складна метафорична конструкція, механізм творення метафор, ідіостиль.

Аннотация

Слобода Н. В. Метафорический потенциал синтаксиса в поэзии шестидесятников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. - Днепропетровск, 2010.

Диссертация посвящена исследованию синтаксической структуры метафоры в поэзии шестидесятников.

Анализ метафоры в синтаксическом аспекте дает возможность сформировать комплексный подход к вопросу структуры тропа и охватить весь диапазон разновидностей метафоры. Метафорические конструкции разных уровней сложности исследуются по единому принципу, формируя представление о метафорике как целостной образной системе.

В работе обоснована необходимость классификации метафор по синтаксическому принципу и предложена такая классификация. Определены и проанализированы наиболее продуктивные модели метафорических словосочетаний в поэзии шестидесятников. Выделены малоисследованные модели метафор со значительным лексико-грамматическим потенциалом метафорообразования. Выявлена связь между смысловой и синтаксической структурой метафор, а также рассмотрены особенности реализации смысловой структуры в разных синтаксических типах метафор. Рассмотрены механизмы образования метафор сложной структуры. Метафора охарактеризована как составляющая стилистической системы поэзии шестидесятников.

По семантико-синтаксическим отношениям в словосочетании выделены шесть типов метафор простой структуры: предикативные, атрибутивные, аппозитивные, генитивные, субстанциальные и адвербиальные. Предикативные, отчасти атрибутивные и генитивные метафоры, будучи наиболее традиционными для поэзии, активно реализуются в произведениях шестидесятников. Аппозитивные метафоры представляют интерес скорее не с синтаксической, а с лексико-семантической точки зрения. Наибольшую специфику с точки зрения метафорического потенциала проявляют предложно-именные формы, выступающие в роли дополнений и обстоятельств. Субстанциальные и адвербиальные метафорические компоненты демонстрируют противоречие между грамматической семантикой, которая предполагается самой формой, и лексическим значением слова, употребленного в этой позиции. Наиболее объемно представлены неодушевленные существительные в роли личного субъекта действия или состояния, а также абстрактные существительные в синтаксической позиции обстоятельства места.

Метафорические словосочетания разных типов представляют разнообразную смысловую структуру метафоры (соотношение между субъектом и объектом сопоставления). Так, метафорические парафразы (метафоры-загадки, симфоры) продуктивно реализуются в генитивных и атрибутивных словосочетаниях, которые дают яркую характеристику имплицитного объекта сопоставления. Значительное соответствие обнаружено между метафорами-сравнениями и генитивными метафорами как структурным типом, в котором наблюдается несовпадение логической и синтаксической структур. Обе сопоставляемые реалии также могут быть представлены в атрибутивных и аппозитивных метафорических словосочетаниях. Признаковые метафоры рассматриваются как процесс семантического приращения, то есть появления новой семы в структуре значения метафоризируемого слова. Эта разновидность метафор функционирует во всех синтаксических формах, благоприятствуя развитию метафорического образа в тексте поэзии.

Значительное внимание в работе уделено метафорам сложной синтаксической структуры, имеющим в своем составе несколько метафорически употребленных компонентов. Характерной чертой таких конструкций является спаянность. Метафорические компоненты выявляются также в составе усложненных предложений. Особенный интерес представляют однородные члены предложения, выраженные лексически неоднотипными понятиями (в основном подлежащие и дополнения). В них в образовании метафорической образности участвуют не только подчинительные, но и сочинительные связи. На уровне метафоры-текста все метафорические единицы во взаимодействии направлены на характеристику имплицитного объекта.

Метафора является активным компонентом стилистической системы шестидесятников. Ее значение актуализируется при помощи ряда лексико-грамматических средств. В поэзии шестидесятников метафора взаимодействует со стилистическими средствами всех языковых уровней (аллитерацией, паронимической аттракцией, метонимией, лексическим повтором, инверсией). Преобладание тех или иных синтаксических типов метафоры рассматривается как характерная черта идиостиля поэтов.

Ключевые слова: метафора, метафорическое словосочетание, синтаксический тип, модель, метафорический потенциал, смысловая структура метафоры, сложная метафорическая конструкция, механизм создания метафор, идиостиль.

Summary

Sloboda N. V. Metaphorical potential of syntax in the poets of the sixties work. - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in philology, specialty 10.02.01 - Ukrainian language. - Dnipropetrovsk National University named after Oles' Gonchar. - Dnipropetrovsk, 2010.

The thesis deals with the research of metaphor syntactic structure in the men of sixties poetry.

Classification of metaphors on the basis of syntactic principle is suggested in the work. Productive metaphor models in the poets of the sixties work are revealed and analyzed. Metaphor models, that haven't been studied much, with significant lexical and grammatical potential of metaphor creation, are singled out. Connection between sense and syntactic structure of metaphors is revealed, peculiarities of realization of sense structure in different syntactic types of metaphors are examined. Mechanisms of creating of complex structure metaphors are found out. Metaphor is characterized as a constituent of stylistic system in the men of sixties poetry.

Keywords: metaphor, metaphorical word combination, syntactic type, model, metaphorical potential, sense structure of metaphor, complex metaphorical construction, mechanism of metaphor creating, individual style.

Размещено на Allbest.ru